Ільєнко Т.А., вчитель-логопед СНВК «Мрія». Мінімальні прояви дизартрій у дітей молодшого шкільного віку

1. Мінімальні прояви
дизартрій у дітей
молодшого шкільного віку
особливості організації
логопедичної роботи при
стертій дизартрії
Вчитель-логопед СНВК «Мрія»
Ільєнко Т.А.
Київ - 2013

2. У процесі оволодіння звуковимовою
сенсорний та моторний компоненти
мовлення утворюють єдину
функціональну систему, у якій слухові
та рухові образи тісно співпрацюють.
У випадках, коли порушуються функції
мовно-рухового аналізатора, розвиток
взаємодії сенсорного і моторного
компонентів. Ми говоримо про
недостатню іннервацію мовленнєвого
апарату, яка призводить до порушень
звуковимови – дизартрії

3. Види дизартрій:
За характером:
Коркова;
Екстрапірамідна (підкоркова);
Мозочкова;
Псевдобульбарна;
Бульбарна;
За ступенем вираженості:
Важка (анартрія);
Середня (виражена)
Легка (стерта).

4. Стерта дизартрія є мовленнєвою
патологією, основними ознаками цього
ураження є невиразне усне мовлення,
змішування та спотворення звуків у складних
за будовою словах, заміни та відсутність
звуків, спрощення, пропуски приголосних при
їх збігу. Досить часто відмічається міжзубне чи
бічне (латеральне) викривлення звуків.

5. Для учнів початкової школи одним із проявів
стертої дизартрії є незакінченість процесу
формування звуків, що відрізняються тонкими
артикуляційними та акустичними ознаками.
Дітям характерні:
Фонетичні порушення;
Фонематичні порушення;
Порушення просодики;
Порушення лексико-граматичного компоненту
мови;
Порушення складової структури слова;
Розлад артикуляційної моторики
Розлад загальної моторики;
Розлад дрібної моторики.

6. Стерта дизартрія спостерігається у
неоднорідній групі дітей з:
Фонетичними порушеннями;
Фонетико-фонематичним
недорозвитком;
Загальним недорозвиненням мовлення.

7. Мета логопедичної роботи при стертій
дизартрії – корекція всієї звукової системи
мовлення:
- звуковимови;
- звукосприймання;
- просодики;
- мовленнєвого дихання;
- розвиток лексико-граматичної будови;
- складової структури слова.
На основі подолання або компенсації вад
мовленнєвої, загальної, дрібної моторики руки

8. Уважне, ретельне логопедичне
обстеження дитини з порушенням
звуковимови дозволяє логопеду
самостійно без присутності
спеціаліста-невролога,
використовуючи дизартричні проби,
переконатися в наявності стертої
дизартрії.

9. Використання дизартричних
проб

10. Використання методики м´язової релаксації, різних видів
масажу, дозволяє зняти м´язовий неспокій і напругу в
допустимій мірі, привести дитину в стан емоційного
комфорту.

11. Особливістю логопедичної роботи є
максимальне включення аналізаторів,
актуалізація відчуттів різної модальності, а також
використання максимальної і різнопланової
наочності.

12. Оснащення логопедичного кабінету
дидактичним, демонстраційним і
роздатковим матеріалом

13. Розвиток
дрібної моторики руки і дихання

14. Розвиток
дрібної моторики руки і дихання

15. Розвиток артикуляції, фонації,
дихання

16. Розвиток фонації і просодем

17. Розвиток фонематичного сприйняття,
фонематичного уявлення, звуко-
буквеного аналізу і синтезу, навичок
читання і письма

18. Дидактичний наочний матеріал
для автоматизації та
диференціації звуків

19. Розвиток фонематичної
диференціації на матеріалі
твердих і м’яких приголосних

20. Розвиток фонематичної
диференціації на матеріалі
глухих і дзвінких приголосних

21. Відтворення правильних артикуляційних
позицій, які забезпечують правильний
акустичний ефект звука

22. Диференціація артикуляційних позицій,
які забезпечують правильні кінестетичні і
акустичні характеристики звуків

23. Використання мовленнєвого
тренажера «Поліфонатор»

24. Використання апаратно-програмного методичного
комп’ютерного комплексу з корекційно-
розвитковою програмою «Живий звук»

25. Дякую за увагу.
Успіхів у роботі!