1. Тема: Ринолалія

2. Ринолалія
(з грец. rhinos-ніс, lalia-мовлення)
порушення тембру голосу та
звуковимови обумовлене
анатомо-фізіологічними
дефектами артикуляційного
апарату (зазвичай ВНГП)

3. Класифікація ринолалії
Незрощення верхньої губи
1. Однобічні
(правобічні, лівобічні)
Двобічні
(симетричні, нес
иметричні)
Серединні (1%)
2 Приховані-незрощеним є
лише м’язовий шар.
Наявні-
незрощення усіх
тканин по
глибині:
а) неповні б) повні
3. Ізольовані Комбіновані

4. Вроджені незрощення піднебіння
1.
однобічні двобічні
2.
наявні приховані
3.
повні неповні
4.
ізольовані поєднані

5. Вроджені незрощення губи та піднебіння

6. Вроджене лівобічне незрощення верхньої губи,
коміркового відростка, твердого та м’якого піднебіння.
Вроджене правобічне незрощення верхньої губи

7. Вади розвитку вуздечок губ та язика, мілкий присінок ротової
порожнини

8. Етіологія ВНГП
стресові ситуації
спадкові причини
захворювання матері в
перші місяці вагітності
невизначена етіологія

9. Форми ринолалії:
1.При закритій ринолалії порушується
лише фонаційна сторона та нормальне
проходження повітря через ніс
призводить до повного або часткового
виключення з роботи носового
резонатора.
2.Відкрита ринолалія-порушення
звуковимови та фонації
3.Змішана ринолілія-стан
мовлення, який характеризується
низьким носовим резонансом та
наявністю назального тембру.

10. Комплекс симптомів, що характеризують
вроджену органічну відкриту ринолалію
1.Зміна положення і активності
2. Порушення діяльності м’язів м’якого
піднебіння.
3. порушення взаємодії м’язів переферичного
артикуляційного апарату.
4.Порушення мовленнєвого дихання.
5.Тотальне порушення звуковимови

11. Особливості раннього мовленнєвого розвитку дітей з
ВНГП
1.Порушення не тільки артикуляції, а й розвитку просодичних елементів
мовлення (інтонація, темп, ритм).
2. Ускладнений перехід від гукання до гуління на 1-3 місяці.
3. Затримка переходу від гуління до лепету.
4. Із збільшенням вокальних здібностей дитини збільшується назалізація.
5. Перші слова, а потім фразове мовлення з’являються зі значним
запізненням, інколи після 4-5 років (А. Уракова).
6. Імпресивне мовлення розвивається відносно нормально.
7. Тотальне порушення звуковимови.

12. Варіанти мовленнєвого розвитку дітей з ВНГП
Тип Характерні ознаки Кількість дітей
Умовно-нормативний
Розвиток підсистем ФСММ
відповідно до нормативних
показників
19 (18%)
Ненормативний(дизонтогенетичний)
Парціальний
Порушення окремих підсистем
ФСММ, дисоціація між заг. рівнем
мовленнєвого розвитку та рівнем
зрілості окремих мовл. функцій
25 (23%)
Дисгармонійни
й
Затримка темпу розвитку усіх
складових ФСММ
21 (20%)
Тотально
ушкоджений
Тотальне ушкодження усіх
підсистем ФСММ змішаного генезу
41 (39%)

13. Типи психічного розвитку дітей із ВНГП
Тип психічного
розвитку
Характерні ознаки
Кількість
дітей
Нормативний (Н)
Формування складових психічного
мікрогенезу відповідно до нормативних
показників
34 (32%)
Дисгармонійний (ДГ)
Когнітивна, емоційно-вольова та особистісна
незрілість
30 (28%)
Затриманий (З)
Затримка темпів розвитку базових складових
психічного мікрогенезу
21 (20%)
Дефіцитарний (Д)
Звуження когнітивного ресурсу,
інтелектуальна нерівномірність на тлі
дефіциту аналізаторних систем та психічної
активності
18 (17%)
Тотальний (Т)
Первинне порушення базових складових
психічного мікрогенезу
3 (3%)

14. Діагностика психомовленнєвого розвитку дітей із ВНГП
За основу аналітико-діагностичної роботи з вивчення психічного
розвитку дітей із ВНГП ми взяли трикомпонентну модель аналізу
психічного розвитку та його базових складових, запропоновану
сучасними дослідниками у галузі психології розвитку М.М.Семаго
та Н.Я.Семаго, як найдоцільнішу на нашу думку в умовах
міждисциплінарного комплексного підходу. Узагальнену систему
базових складових психічної діяльності умовно поділено на три
відносно самостійні структури: 1) довільність регуляції
сенсомоторної активності; 2) довільність регуляції психічних
процесів і функцій; 3) базова афективна регуляція. Зазначені базові
складові розвитку є основними структурними утвореннями, які
формуються у процесі психічного розвитку дитини, а стан їх
сформованості свідчить про належність до тієї чи іншої
типологічної групи психічного дизонтогенезу.

15. Діагностика психомовленнєвого розвитку дітей із ВНГП
Підготовчий етап:
Клінічний скрінінг Психолого-педагогічний скрінінг
1.Загальні відомості про дитину 1.Ранній фізичний розвиток дитини
2.Сімейний анамнез 2. Ранній психічний розвиток дитини (зі
слів матері)
3.Перебіг вагітності 3.Домовленнєвий та ранній мовленнєвий
розвиток дитини з ВНГП
4.Перебіг пологів
5.Ранній період розвитку дитини (зі слів
матері)
6.Детальні дані про операцію
7.Неврологічний статус
8.Висновки отоларинголога
9.Висновки окуліста
10.Висновки ортодонта
11. Висновки педіатра

16. Основний етап. Лінгвопатологічне обстеження
І. Семіотична підсистема функціональної системи мови та мовлення.
Фонологічний блок. Експресивний рівень
А. Звукова сторона мовлення Б. Лексична сторона мовлення
1.Стан загальної моторики 1.Іменники
2. Особливості дрібної моторики 2. Дієслова
3.Стан мімічної мускулатури 3. Прикметники:
4.Обстеження будови артикуляційного
апарату.
-утворення присвійних прикметників
5.Стан артикуляційної моторики та кінетики -утворення прикметників від іменників
6. Стан дихальної функції -підбір антонімів
7. Якість фонації
8.Стан звуковимови
9.Стан сформованості звуко-складової
структури слова

17. В. Граматична сторона мовлення Г.Синтаксична сторона мовлення
1.Стан граматичної системи словозміни: 1.Переважаючі типи речень у власному
мовленні
-узгодження іменника з числівником 2. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків
-узгодження прикметника з іменником в
роді та числі
3.Розуміння речень з прийменниками
-утворення родового відмінку іменників 4. Розуміння числа
2.Стан граматичної системи
словотворення:
5. Вміння висловити одну думку різними
словами
-суфіксальне словотворення 6.Опосередковане виявлення стану
фразового мовлення
-префіксальне словотворення

18. Семіотична підсистема функціональної системи мови та мовлення.
Фонологічний блок. Імпресивний рівень
Д.Стан фонематичних процесів Е. Стан писемного мовлення
1.Фонематичний слух (сприймання) 1.Дослідження процесу читання:
2.Фонематична (слухова) увага -спосіб читання, швидкість, розуміння
прочитаного
3. Фонематичний (слуховий) контроль 2. Дослідження процесу письма:
4. Фонематичні уявлення -списування, письмо під диктовку,
самостійний виклад думок
-письмо речень або тексту із звуками, які
учень вимовляє неправильно, з оптично
схожими буквами.

19. ІІ. Підсистема програмування та інтерпритації
мовленнєвих актів ФСММ
Базові показники забезпечення:
1.Кінестетична перцепція
2.Кінестетичний праксис
3. Слухова перцепція
4.Слухомовленнєвий гнозис

20. Регуляційна підсистема ФСММ
Базові показники Базові показники забезпечення
1.Довільна регуляція
сеснсомоторної (рухової)
активності
1. Психомоторика
2.Довільна регуляція
психічних процесів і функцій
(власної діяльності)
2. Зв’язне мовлення
3. Сформованість довільної
регуляції емоцій, поведінки в
цілому.
3.Комунікативні здібності,
комунікативна поведінка.

21. Психологічне обстеження базових складових психічного
розвитку дитини з ВНГП
А. Довільна регуляція психічних процесів і
функцій (власної діяльності)
Б.Афективна регуляція власної діяльності і
поведінки
В.Дослідження пізнавальної діяльності та
окремих її компонентів: увага, пам’ять,
мислення.
Г. Дослідження афективно-емоційної сфери,
особистісного розвитку: проективні методики,
методика «Емоційні обличчя)

22. Система комплексної корекції мовленнєвого та психічного розвитку
дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння у межах сучасного
освітнього простору
Система заснована на міждисциплінарному підході та
інтеграції усіх ланок процесу супроводу дитини із ВНГП у
закладах охорони здоров’я та освіти і є організованим
неперервним освітнім простором, який заповнює спеціально
скорегована взаємодія фахівців різних профілів, членів
родини, та самої дитини.
Методологічною основою розробленої корекційно-
розвивальної системи є сучасна концепція онто- та
дизонтогенезу мовлення О.М.Корнєва, трикомпонентна
модель базових складових психічного розвитку М.М.Семаго
та Н.Я.Семаго, концепція морфофункціональної готовності
дітей з особливостями розвитку до шкільного навчання
В.В.Тарасун

23. Структура комплексної системи корекції
психомовленнєвого розвитку визначалася такими
компонентами та складовими елементами:
1. цільовими (цілі, принципи, завдання);
2. змістовими (базові складові, функції, основні
напрями діяльності);
3. операційно-дієвими (періоди, етапи, форми,
методи, прийоми, умови, способи взаємодії);
4. оцінно-результативними (критерії, показники).

24. Для забезпечення багатопрофільної диференційованої
допомоги в системі комплексної корекції мовленнєвого
розвитку дітей із ВНГП розроблено три основні напрями
всередині цієї програми.
1. Загальний напрям передбачав зміст корекційних технологій,
які забезпечать подолання проблем психомовленнєвого
розвитку, притаманних усім дітям із ВНГП
2. Другий напрям спрямований на диференційоване
забезпечення складових розвитку дітей з різними варіантами
психомовленнєвого дизонтогенезу.
3. Третій передбачав розробку індивідуальних алгоритмів з
урахуванням специфіки розвитку кожної дитини із ВНГП.

25. Функціонування запропонованої системи
передбачало чотири етапи:
1.концептуально-орієнтовний-передбачає визначення мети
та принципів в роботі з дитиною з урахуванням віку дитини,
строків хірургічного втручання та варіанту психо-
мовленнєвого дизонтогенезу.
2.підготовчо-превентивний (загальнообов’язковий)
передбачає створення передумов для спонтанного розвитку
мовлення, попередження затримки темпу психо-емоційного,
психо-соціального та мовленнєвого розвитку.
3. корекційно-розвивальний (основний);
4.контрольно-оцінювальний (завершальний) передбачає
аналіз отриманих результатів.

26. Підготовчо-превентивний
(загальнообов’язковий)
Цей етап досягається за допомогою:
1.підвищення тонусу та загального енергетичного потенціалу (масаж,
зарядка, загартовування)
2.розвитку аналізаторних функцій;
3.розвитку загальної та дрібної моторики;
4.стимуляції артикуляційних рухів та формування кінестетичних
відчуттів;
5.розвиток сприймання різної модальності, стимуляція вокалізацій;
виховання навичок перцепції;
6.виховання емоційно-тілесного контакту з мамою.
7.стимуляції ініціативної посмішки, природної міміки, створення
позитивного емоційного фону.
8.роботи над правильним фізіологічним диханням.

27. Корекційно-розвивальний етап (після 3 років)
Мета: попередження затримки та порушень психомоторного
та мовленнєвого розвитку, корекція психомовленнєвих
порушень; розвиток усіх базових складових мовленнємого та
психічного розвитку дитини; забезпечення індивідуальної
траєкторії психомовленнєвого розвитку дитини із ВНГП.
Складові етапу:
1.Медичний модуль
2.Логопедичний
3.Психолого-педагогічний
4.Сімейний

28. Медичний модуль
Для дітей 4-6 років Для дітей 7-11 років Для дітей 12-18 років
Остаточна ліквідація
дефектів твердого та
м’якого піднебіння,
ортодонтичне і
стоматологічне лікування
Усунення вторинних
деформацій м’яких
тканин,
ортодонтичне,
стоматологічне
лікування.
Завершення корекції
вторинних деформацій,
усунення незрощення
коміркового відростка,
усунення
післяопераційних
дефектів твердого
піднебіння, ортодонтична
та ортопедична корекція
прикусу, стоматологічне
лікування.

29. Напрями роботи Доопераційний період (до 3 років) Післяопераційний період (з 3 років)
1.Формування
піднебінно-глоткового
змикання
Активізація роботи м’язів глоткового
кільця (ковтання, позіхання)
Формування повноцінного змикання ,
розвиток рухливості м’якого піднебіння,
масаж рубців твердого і м’якого
піднебіння.
2.Формування
фізіологічного дихання
Постановка правильного фізіологічного
дихання (черевного)
Автоматизація фізіологічного дихання
3.Формування ротового
видиху
Постановка ротового видиху,
диференціація носового і ротового
видиху.
Оволодіння направленим повітряним
струменем як бази для формування
мовленнєвого дихання.
4. Формування
артикуляційної
моторики
Включення в роботу артикуляційних
органів, виховання їх правильного
положення.
Вдосконалення рухливості й активності
органів артикуляції
5.Боротьба з
патологічними
компенсаторними
звичками
Якщо вони є, то усуваються зайві рухи
мімічних м’язів
Аналогічно
6.Розвиток
фонематичних процесів
Розвиток слухової уваги, фонематичного
слуху.
Вдосконалення фонематичних процесів
7.Формування
правильної звуковимови
Забезпечення артикуляційної бази
кожного звука
Формування вимови голосних,
приголосних, автоматизація і
диференціація поставлених звуків
8.Робота над голосом Голосоподача, звуконаслідування,
модуляції голосу
Розвиток сили, висоти, інтонацій,
модуляцій голосу, усунення назалізацій.

30. Дякую за увагу!!!