Співпраця батьків та педагогів у подоланні мовленнєвих порушень

1. Методичне об”єдання вчителів корекційно-розвиткових занять
Мізоцька школа-інтернат

5. Рівень розвитку мовленнєвої діяльності дитини
впливає на подальший загальний розвиток
особистості

6. Виникнення соматичних хвороб
виникнення шкідливих звичок (гризти нігті, смоктати
палець…)
виникнення зайвих супутніх рухів (почісування, крутіння
волосся, гримаси тощо)
поява підвищеної спітнілості, почервоніння ділянок тіла
енурез
прискорене серцебиття, підвищення тиску
порушення дихання

7.  низька пізнавальна активність;
 недостатня орієнтація у явищах оточуючої дійсності;
 порушення психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення,
слухового сприйняття, самоконтролю);
 затримка психічного розвитку;
 логофобії - джерело постійної травматизації;
 виникнення заїкання;
 нервові порушення;
 негативне ставлення до навчання;
 страх перед навчанням;
 дислексія;
 дисграфія;
 неуспішність у математиці;
 порушення поведінки;
 виникнення комплексів ;
 замкнутість, невпевненість.

8.  примітивний зміст комунікативної, ігрової, художньо-творчої
діяльності;
 інфантилізм;
 передражнювання, висміювання іншими;
 зайва увага оточуючих;
 знижена самооцінка;
 усвідомлена (неусвідомлена) негативна реакція
співбесідників;
 труднощі у спілкування;
 труднощі ділового спілкування;
 страх публічного мовлення;
 соціальна дезадаптація;
 неможливість оволодіння певними видами професійної
діяльності, для яких правильна вимова є обов'язковою

10. Нормативні показники
мовленнєвого розвитку
дитини

13. Характер мовлення Активно формується фразове мовлення
Словник в 2 -2,5 роки складає близько 100 слів
до 3 років зростає до 500 слів
Звуковимова вже засвоює звуки: п, б, м, ф, в, т, д, н, к, г, х
Граматична будова Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну
будову мовлення:
 починають засвоювати відмінкові закінчення,
 вчаться узгоджувати прикметник з іменником,
 використовують деякі прийменники (на, у),
 оволодівають навичками використання в
мовленні форм однини та множини іменників
Зв'язне
мовлення
Починає формуватися діалогічне мовлення

14. Характер
мовлення
Діти 4-го року життя користуються в мовленні
простими (непоширеними, поширеними) і
складними реченнями.
Словник Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона
узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та
називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д.
Словниковий запас 1000-1200 слів
Звуковимова Зникає пом'якшена вимова приголосних.
Правильно промовляє звуки: с, з, ц, ш, ж, ч, щ.
Фонематичне сприйняття сформовано недостатньо, може
плутати схожі за звучанням та артикуляцією звуки.
Граматична будова опановує множину іменників і дієслів
розуміє значення простих прийменників
вживає сполучники тому що, якщо, коли.
Зв'язне мовлення За допомогою дорослого переказує казки, повторює
невеликі вірші.

15. Характер мовлення У мовленні зустрічаються складносурядні і
складнопідрядні речення. В своїх висловлюваннях
використовує майже усі частини мовлення
Словник Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі
слова, що позначають тимчасові і просторові
поняття.
Звуковимова Засвоює вимову звуків: р, л
Фонематичний слух сформований не повністю.
Діти можуть замінювати деякі звуки ш с, ш ж.
Граматична
будова
Відбувається інтенсивний розвиток граматичної
будови мовлення, але дитина ще може допускати
граматичні помилки: не завжди вірно
використовує відмінкові закінчення, іноді
неправильно узгоджує між собою слова.
Зв'язне мовлення Малюк у цьому віці починає висловлювати
особисту думку з приводу якихось подій,
розмірковує про оточуючі предмети.
Монологічне мовлення на початковій стадії

16. Характер мовлення Висловлювання дитини стають більш повними
та точними. Діти вживають багатослівні
складні речення.
Словник Словник збільшується до 3500 і більше слів,
дитина використовує синоніми та антоніми,
багатозначні слова та слова з переносним
значенням.
Звуковимова Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно
вживає їх в мовленні. Фонематичні процеси більш
сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та
синтезу.
Граматична будова Діти застосовують числові форми іменників, дієслів,
прикметників, відмінкові закінчення іменників, родові
форми дієслів, прикметників. Засвоюються
граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в
речення
Зв'язне мовлення
Діти самостійно складають розповідь, переказують
казку, що говорить про оволодіння одним з
найважчих видів мовлення – монологічним
мовленням.

17. ЗНМ
І рівня,
зумовлене
сенсомоторн
ою алалією
ЗНМ
І рівня,
зумовлене
моторною
алалією
ЗНМ
І рівня
ЗНМ
ІІ рівня
ЗНМ
ІІІ рівня
1 1 3 8
Мають мовленнєві порушення:
Середня дошкільна група 18

18. ЗНМ
І рівня,
зумовлене
сенсомоторн
ою алалією
ЗНМ
І рівня,
зумовлене
моторною
алалією
ЗНМ
І рівня
ЗНМ
ІІ рівня
ЗНМ
ІІІ рівня
1 1 3 8
Мають мовленнєві порушення:
Старша дошкільна група 18

19. Корекційно-
мовленнєва
спрямованість
роботи батьків
та педагогів

20. Працювати над створенням такого розвивального
середовища, яке сприяло б максимально повному
розкриттю потенційних мовленнєвих можливостей
вихованців, запобіганню та подоланню труднощів в їх
мовному розвитку.
Складові мовленнєвого розвивального середовища
Природне
довкілля
Предметно-
ігрове
довкілля
Соціальне
довкілля
Середовище
власного Я

21. Створювати умови для розвитку психічних процесів,
що лежать в основі розвитку усного мовлення.
Організовувати дотримання мовного
режиму працівниками дошкільного закладу
протягом дня.
Постійно створювати ситуації, які
активізують мовленнєву діяльність
та спілкування дітей у різних видах діяльності.
При доборі лексичного матеріалу, віршів, враховувати
вікові можливості дітей, щоб запобігти
перевантаженню фізіологічних механізмів мовлення,
забезпечуючи гігієнічні умови, які гарантують
нормальну діяльність центральної нервової системи,
органів мовлення.

22. Звернути особливу увагу на розвиток мовлення
дітей, які мають мовленнєві недоліки вікового
або соціального ґенезу.
Здійснювати систематичний коректний та
тактовний контроль за звуковою та
граматичною правильністю мовлення у дітей.
Поповнювати, уточнювати, активізувати словниковий
запасу дітей в процесі режимних моментів, закріплювати
мовленнєві навички і вміння у різних видах діяльності .
На заняттях максимально використовувати
індивідуальний підхід до дитини з мовленнєвим
порушенням, щоб вона постійно знаходилася в полі
уваги педагога та отримувала завдання відповідно до її
можливостей.

23. Використовувати різні види дитячої діяльності
при плануванні та проведенні профілактич-
но – корекційної роботи з розвитку мовлення.
Завдання з формування звукової культури
мовлення вирішувати не лише в традиційних формах,
а із залученням музично-ритмічних занять, щоденної
ранкової гімнастики, до складу яких включається
артикуляційна гімнастика, дихальна гімнастика,
елементи логоритміки, чистомовки, скоромовки,
пальчикові ігри, тощо.
При формуванні звукової культури мовлення
використовувати індивідуально-груповий
спосіб організації занять.
Заохочувати батьків вихованців до співпраці
з педагогами з питань мовленнєвого
та загального розвитку дитини.

24. Артикуляційна
гімнастика – перший
етап у формуванні
правильної
звуковимови у дітей
Вчитель-логопед дошкільного
навчального закладу
“Центр розвитку дитини”
Новожилова Тетяна
Олександрівна

25. Першим етапом корекції порушень звуковимови у дітей є
підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків
та розвиток артикуляційної моторики.
 Мета підготовчого етапу - вироблення повноцінних рухів органів
артикуляції, які необхідні для правильної вимови звуків

26. Всі діти різні!
Однакових дітей НЕ БУВАЄ!
У кожної дитини свій шлях та темп
розвитку.
Не порівнюйте одну дитину з
іншою. Порівнюйте дитину
саму з собою.
Її сьогоденні досягнення з
рівнем попередніх
досягнень!