Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року.
Настрої та очікування українців: регіональні особливостіmResearcher
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг 59% опитаних вважають, що країні потрібні радикальні зміни, 15% – за те, що усе залишилося так, як є зараз, аби не гірше, стільки ж – за повернення того, як було раніше. Найбільше тих, хто виступає за радикальні зміни серед мешканців Галичини. Тих, хто за повернення у минулі часи – серед жителів неокупованого Донбасу, Харківщини, Миколаївщини, Одещини, Запоріжжя. Водночас, навіть тут очікування радикальних змін значно переважають над іншими настроями.
Європейська інтеграція у вимірі громадської думкиmResearcher
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року.
Настрої та очікування українців: регіональні особливостіmResearcher
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг 59% опитаних вважають, що країні потрібні радикальні зміни, 15% – за те, що усе залишилося так, як є зараз, аби не гірше, стільки ж – за повернення того, як було раніше. Найбільше тих, хто виступає за радикальні зміни серед мешканців Галичини. Тих, хто за повернення у минулі часи – серед жителів неокупованого Донбасу, Харківщини, Миколаївщини, Одещини, Запоріжжя. Водночас, навіть тут очікування радикальних змін значно переважають над іншими настроями.
Європейська інтеграція у вимірі громадської думкиmResearcher
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. Водночас 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% – не визначилися із відповіддю.
Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспек...mResearcher
Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною.
КМИС: результаты исследования общественного мнения в УкраинеmResearcher
По данным опроса, подавляющее большинство украинской общественности серьезно обеспокоено тем направлением, в котором движется страна, и видит, как перед страной стоят многочисленные вызовы. Тенденция в общественном мнении в Украине продемонстрировала значительный нисходящий тренд в течение прошлого года: вот как украинцы воспринимают многочисленные экономические и политические проблемы, стоящие перед страной.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг на замовлення журналу «Фокус», більше 60% опитаних українців вважають оптимальним унітарний устрій для України, 20% підтримують федерацію, 18% - не визначилися із відповіддю. Найбільше унітарний устрій підтримують жителі Заходу. Кожен десятий з тих, хто висловлює недовіру Росії, підтримує федеративний устрій України.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,7%. Терміни проведення: 22 червня – 5 липня 2018 р.
Дослідження Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах ...dynamo777
� Більше респондентів надають перевагу ідеї сильної
держави / сильного керівництва, ніж демократії в країні.
Також є підстави вважати, що на тлі війни запит
на «сильну руку» зростає.
Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 21-25 лютого 2020 р.
Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропагандиODMob
Загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», за 10 років, які минули з часу запровадження в Україні ЗНО при вступі до вищих навчальних закладів, ставлення до нього в суспільстві значно покращилось: так, якщо у травні 2008 року лише чверть опитаних підтримували (однозначно або
скоріше) запровадження ЗНО в Україні замість вступних екзаменів, то у травні цього року даний показник зафіксовано на рівні 52% (майже 75% – серед тих, хто особисто складав тести ЗНО).
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Знайомство з нормативною базою реформи НУШ, критеріями уроку НУШ, структурою типової та модельних навчальних програм, різнорівневих інтерактивних вправ і завдань з української мови для п’ятикласників.
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. Водночас 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% – не визначилися із відповіддю.
Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспек...mResearcher
Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною.
КМИС: результаты исследования общественного мнения в УкраинеmResearcher
По данным опроса, подавляющее большинство украинской общественности серьезно обеспокоено тем направлением, в котором движется страна, и видит, как перед страной стоят многочисленные вызовы. Тенденция в общественном мнении в Украине продемонстрировала значительный нисходящий тренд в течение прошлого года: вот как украинцы воспринимают многочисленные экономические и политические проблемы, стоящие перед страной.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг на замовлення журналу «Фокус», більше 60% опитаних українців вважають оптимальним унітарний устрій для України, 20% підтримують федерацію, 18% - не визначилися із відповіддю. Найбільше унітарний устрій підтримують жителі Заходу. Кожен десятий з тих, хто висловлює недовіру Росії, підтримує федеративний устрій України.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,7%. Терміни проведення: 22 червня – 5 липня 2018 р.
Дослідження Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах ...dynamo777
� Більше респондентів надають перевагу ідеї сильної
держави / сильного керівництва, ніж демократії в країні.
Також є підстави вважати, що на тлі війни запит
на «сильну руку» зростає.
Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 21-25 лютого 2020 р.
Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропагандиODMob
Загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», за 10 років, які минули з часу запровадження в Україні ЗНО при вступі до вищих навчальних закладів, ставлення до нього в суспільстві значно покращилось: так, якщо у травні 2008 року лише чверть опитаних підтримували (однозначно або
скоріше) запровадження ЗНО в Україні замість вступних екзаменів, то у травні цього року даний показник зафіксовано на рівні 52% (майже 75% – серед тих, хто особисто складав тести ЗНО).
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Similar to Перспективи співпраці України з НАТО (20)
Знайомство з нормативною базою реформи НУШ, критеріями уроку НУШ, структурою типової та модельних навчальних програм, різнорівневих інтерактивних вправ і завдань з української мови для п’ятикласників.
СШ № 275 імені Володимира Кравчука. Про хід та результати впровадження науково-дослідної та експериментальної роботи за темою: «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток»
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
1. Перспективи співпраці
України з НАТО
Мета просвітницьких заходів –
засвоєння молоддю демократичних цінностей,
формування громадянської компетентності, що
дозволяє активно, відповідально та ефективно
реалізовувати весь комплекс громадянських прав та
обов’язків в демократичному суспільстві.
Для усвідомленого вибору майбутнього України, яке
обов‘язково постане перед молодим поколінням,
потрібні знання, поінформованість, уміння аналізувати
та робити висновки. Проблеми щодо питань
євроатлантичної інтеграції України потребують
вирішення через інформаційну та освітню політику
держави. Отриманні учнями знання про НАТО, його
діяльність та шляхи співпраці Україна-НАТО
допоможуть молоді сформувати свідому громадянську
позицію щодо майбутнього України.
2. Шляхи євроатлантичної інтеграції:
погляд старшокласників: практико-
орієнтований посібник, 2006
20 - 27 грудня 2005 року було проведено Соціологічне
опитування з питання вступу України до НАТО серед
2009 респондентів віком від 18 років.
Результати дослідження показали, що більшість
опитаних була проти вступу до НАТО (теоретична
похибка не більше ніж 2,3 %). На півдні України таку
відповідь дали 79,7%, на Сході – 77, 6%, в центральних
областях – 53,2%, на Заході – 32, 1%. За вступ до НАТО
голосували б: на Сході – 7,2%, на Півдні – 6,3%, в Центрі
– 20,6%, на Заході – 31,3%. Дехто утруднювався
відповісти на це питання: Захід – 30%, Схід – 12,2%,
Центр – 20,4%, Південь – 10,3%. Не голосували б зовсім:
Захід – 6,6%, Схід – 3%, Центр – 5,8%, Південь – 3,7%.
3. 20 - 27 грудня 2005 року
Соціологічне опитування з питання вступу України до
НАТО 2009 респондентів віком від 18 років, показало,
що більшість опитаних була проти вступу до НАТО
(теоретична похибка не більше ніж 2,3 %). На півдні
України таку відповідь дали 79,7%, на Сході – 77, 6%,
в центральних областях – 53,2%, на Заході – 32, 1%.
За вступ до НАТО голосували б: на Сході – 7,2%, на
Півдні – 6,3%, в Центрі – 20,6%, на Заході – 31,3%.
Дехто утруднювався відповісти на це питання: Захід –
30%, Схід – 12,2%, Центр – 20,4%, Південь – 10,3%. Не
голосували б зовсім: Захід – 6,6%, Схід – 3%, Центр –
5,8%, Південь – 3,7%.
4.
5. 2000 респондентів у віці 14-29 років
узяли участь в дослідженні
Кожен третій молодий українець хоче бачити свою батьківщину
членом НАТО, тоді як 19% не підтримують членства України в
Альянсі, 21% демонструють нейтральне ставлення до цього
питання, а 22% не змогли відповісти. На відміну від питання
щодо членства в ЄС, ставлення до НАТО не є однорідним, а
поділ є глибшим, особливо на регіональному рівні. Схід (13%) та
Південь України (22%) продемонстрували дуже низький рівень
підтримки членства в НАТО — навіть попри те, що підтримка
НАТО у цих регіонах зросла з 2014 року. Цікаво, що саме в цих
регіонах частка тих, хто не зміг визначитись або не зміг
відповісти, сягає однієї третини респондентів, і це дозволяє
припустити, що мешканці цих
регіонів отримують недостатньо інформації про НАТО. До того
ж, на Сході й Півдні найменше тих, хто вважає, що членство в
НАТО зупинить російську агресію проти України, тоді як інші
регіони демонструють більшу впевненість у цій тезі.
6. Питання для дискусій
Я вважаю, що НАТО - це…?
Це шлях України до вдосконалення….?
Зміцнить безпеку України…?
Сприятиме модернізації української
армії…?
7. Питання для дискусій
Я вважаю, що НАТО - це…?
Це шлях України до вдосконалення….?
Зміцнить безпеку України…?
Сприятиме модернізації української
армії…?