Для вчителів - логопедів ЗДО та ЗЗСО

1. Підготовлено консультантом КУ “Центр
професійного розвитку педагогічних працівників
Барської міської ради” Віталією Абрамович

2. Це пов’язано з тим, що вчитель – логопед у умовах
логопедичного пункту має вбудовуватися в освітній
процес, а не йде паралельно з ним. Використання
активних методів навчання в роботі з дітьми, що
потребують логопедичного втручання, дуже важливо
тому, що у цієї категорії дітей відмічається недостатній
рівень пізнавальної активності, недостатня зрілість
мотивації до навчання, знижений рівень працездатності,
самостійності, недостатня сформованість операцій
аналізу, порівняння, синтезу, абстрагування,
узагальнення. Всі ці особливості призводять до змін у
процесах оволодіння дітьми мовною функцією,
визначають своєрідність їхнього мовного розвитку:
обмеженістю словника, несформованістю процесів
словотворення, бідністю граматичних
конструкцій, утрудненнями розгорнутих висловів, що
віддзеркалюється на соціалізації дітей у суспільстві.

3. Учитель-логопед, будучи членом команди фахівців
(учителя дефектолога, психолога, асистента вчителя,
соціального педагога), що реалізують психолого-
педагогічний супровід дітей з особливими освітніми
потребами в інклюзивну освітньому просторі, здійснює
корекційну роботу, спрямовану на подолання можливих
труднощів при засвоєнні академічного компонента
освітньої програми, пов’язаних з проблемами мовного
розвитку та комунікативними труднощами.
Мета діяльності вчителя-логопеда в ІПР –
створення умов, що сприяють виявленню і подоланню
порушень мовного розвитку, а також подальшого
розвитку усного та писемного мовлення, вдосконаленню
комунікації учнів з особливими освітніми потребами для
успішного засвоєння академічної складової освітньої
програми

4.  - подолання порушень усного і
писемного мовлення;
 - розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності
(слухання, говоріння, читання, письмо);
 - формування фонетико-фонематичної, лексико-
граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;
 - формування комунікативних умінь;
 -розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної
моторики;
 -розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила
голосу, інтонування, емоційне забарвлення
тощо);
 - розвиток психічних процесів (увага, пам'ять,
мислення, уява тощо).

5. Для досягнення цієї мети в процесі професійної діяльності
вчителя-логопеда вирішуються наступні завдання:
 1. Розробка перспективного плану корекційно-логопедичної роботи
(індивідуальної програми розвитку) з дітьми, що потребують
логопедичної допомоги.
 2. Організація корекційної роботи з надання логопедичної допомоги
дитині з особливими освітніми потребами. Визначення напрямків,
методів і прийомів логопедичної роботи з корекції порушень
мовного розвитку.
 3. Комплектування груп для занять з урахуванням психофізичного
стану учнів з особливими освітніми потребами. Проведення
індивідуальних та групових занять з корекції порушень усного та
писемного мовлення учнів (з використанням програмного матеріалу
навчальних дисциплін гуманітарного циклу).
 4. Участь в розробці адаптованих освітніх програм, методичних
рекомендацій з навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Визначення різноманітних методів, форм і засобів навчання в
рамках державного стандарту, що підвищують засвоєння
навчального матеріалу.
 5. Проведення систематичного вивчення динаміки мовного розвитку
дитини з особливими освітніми потребами в процесі освоєння
освітньої програми.

6.  Вчитель-логопед працює з дітьми, які мають порушення
мовлення, інтелекту, ЗПР, ОРА, комплексні порушення; за
наявності мовленнєвих порушень і з дітьми, що мають
проблеми зору.
 Кожен напрямок діяльності вчителя-логопеда включається в
єдиний процес психолого-педагогічного супроводу і в рамках
інклюзивної освіти набуває особливого значення, так
орієнтований не тільки на подолання мовних розладів в учнів
з особливими освітніми потребами, але і на їх соціалізацію та
адаптацію в середовищі однолітків з нормальним розвитком.
 Вчитель-логопед при плануванні корекційно-розвиткової
роботи враховує ту програму, яка обрана фахівцями команди
супроводу разом із батьками для учня інклюзивного класу, з
урахуванням категорії порушення, потреб і можливостей
дитини. Плани роботи мають бути узгодженими між
корекційними педагогами й вчителем/вчителями.
 Для ефективної роботи в командах
супроводу необхідно залучати фахівців ІРЦ, які проводили
комплексну оцінку дитини. Фахівці можуть порадити, як
краще організувати навчальний процес саме для цієї дитини і
провести моніторинг досягнень учня.

7.  6. Взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу дитини з
особливими освітніми потребами і його сім’єю.
 7. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності діагностичної,
корекційної роботи. Узагальнення і поширення найбільш ефективного
досвіду логопедичної роботи.
 8. Забезпечення і контроль за дотриманням здоров’язбережувальних
умов навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в
загальноосвітньому закладі. Спільне з учителем-дефектологом,
асистентом вчителя є проведення роботи щодо дотримання в класі
правильного мовного режиму, щодо збагачення та систематизації
словникового запасу учнів відповідно до навчальних предметів,
розвитку комунікативних умінь.
 9. Консультативна робота з формування психолого-педагогічної
компетентності щодо питань онтогенезу дитячого мовлення, проявів
варіантів дизонтогенеза; навчання батьків спеціалізованим прийомам
подолання наявних розладів усного мовлення та підбір комплексів
корекційно-розвиткових вправ, спрямованих на виправлення недоліків
письма і читання, а також їх профілактику.
 10. Консультування педагогічних працівників щодо використання
спеціальних методів та прийомів надання допомоги дитині з особливими
освітніми потребами, що має мовні порушення. Учитель-логопед прагне
домогтися більш гнучкого та міцного засвоєння учнями знань,
підвищення мотивації та інтересу до навчання, забезпечення умов для
загальнокультурного й особистісного розвитку на основі формування
універсальних навчальних дій.

8.  Корекційно-педагогічна діяльність вчителя-
логопеда здійснюється на підставі програми
корекційної роботи, що входить в структуру
основної освітньої програми
загальноосвітнього закладу. Виходячи з цього,
визначаються основні напрямки діяльності
вчителя логопеда в рамках психолого-
педагогічного супроводу дітей з особливими
освітніми потребами, що навчаються в
інклюзивному просторі.
 У зміст професійної діяльності вчителя-
логопеда входить діагностична, корекційно-
розвиткова, організаційно-методична,
консультативно-просвітницька та
профілактична робота.

9.  ІПР- розробляється групою фахівців (заступник
директора з навчально-виховної роботи, вчителі,
асистент вчителя, психолог, вчитель-логопед та
інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб,
які їх замінюють, з метою визначення конкретних
навчальних стратегій і підходів до навчання дитини
з особливими освітніми потребами.
 Психолого-педагогічний супровід дитини з
особливими освітніми потребами в закладі освіти з
інклюзивним навчанням – це взаємоузгоджена
комплексна діяльність команди фахівців та батьків
дитини, спрямована на створення необхідних умов,
що сприяють розвитку особистості дитини,
засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній
адаптації, реабілітації, її самореалізації та
інтеграції в соціум.

10.  Ігротерапія – це використання емоційних,
пізнавальних, фізичних здібностей дитини з
метою корекції вад розвитку та поведінки;
 Артотерапія - це корекція мовленнєвих,
психосоматичних, психоемоційних процесів і
відхилень в особистісному розвитку за
допомогою різних видів мистецтва;
 Аромотерапія – це
використання ароматизованої морської
солі для укріплення фізичного та психічного
здоров'я дитини, розвитку дрібної моторики
та корекції мовленнєвих вад
 Хромотерапія - це безконтактний
метод лікування світлом і кольором.

11.  - відсутність індивідуальних програм реабілітації,
компенсаторно-корекційних програм, для дітей з
особливими потребами, які можна було б
використовувати на логопедичних заняттях, для
ефективності цілосного процесу інклюзивної освіти.
- недостатнє фінансування та матерiально-технiчне
забезпечення навчальної, корекційно-компенсаторної,
реабілітаційної бази.
- відсутність соціально-медико-педагогічного
супроводу.
- не має належних умов для здійснення корекційної
допомоги дітям – логопатам
(на деяких логопунктах вiдсутнi кабiнети для
корекційної роботи).