Біоенергопластика

1. БІОЕНЕРГОПЛАСТИКА
В СИСТЕМІ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З РОЗВИТКУ
АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ МОТОРИКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ,
ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ
Вчитель-логопед Полтавського ДНЗ
комбінованого типу № 77 «Джерельце»
Ярошенко Т.І.

2. Вимова звуків забезпечується гарною рухливістю органів
артикуляційного апарату.
Основним методом формування артикуляційної моторики
при логопедичній корекції вимови звуків традиційно є
артикуляційна гімнастика.
Однак, постійне виконання артикуляційних вправ знижує
інтерес дітей до цього процесу, що призводить до
зменшення ефективності артикуляційної гімнастики в її
традиційному вигляді.
Тому, застосовуємо такий нетрадиційний інноваційний
метод проведення артикуляційної гімнастики як
БІОЕНЕРГОПЛАСТИКА.

3. ЩО ТАКЕ БІОЕНЕРГОПЛАСТИКА?
Термін «біоенергопластика» складається з двох слів:
біоенергія і пластика.
• Біоенергія - це та енергія, яка знаходиться всередині
людини.
• Пластика - плавні, розкуті рухи тіла, рук.
• Біенергопластика - нетрадиційний метод
проведення артикуляційної гімнастики, який
поєднує одночасні рухи органів артикуляційного
апарату та рухи кистей рук, що імітують положення,
яке в цей час займають язик, губи, нижня щелепа.

4. ПЕРЕВАГИ БІОЕНЕРГОПЛАСТИКИ
• Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні
можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови,
фонематичних процесів.
• Цей метод ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі
зниженими та порушеними кінестетичними відчуттями, так як працюча
долоня багаторазово підсилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку
від органів артикуляції. Тому діти при вимові краще диференціють положення
язика, щелеп, губ та спрямованість видиху.
• Поєднання рухів кистей рук і рухів органів артикуляції, якщо вони пластичні і
розкуті, активізує природний розподіл біоенергії в організмі, що в свою чергу,
позитивно впливає на інтелектуальну діяльність дітей, розвиває
координацію рухів і дрібну моторику.
• Синхронізація роботи артикуляційної і дрібної моторики скорочує час занять
та підвищує їх результативність.
• Застосування біоенергопластики дозволяє швидко прибрати зорову опору
(дзеркало) і перейти до виконання вправ на відчуття. Це особливо важливо
для дітей з порушеннями зору, так як вони мають обмежені візуальні
можливості контролю за своєю артикуляцію під час логопедичних занять.
• Ігрова форма виконання вправ підвищує інтерес до занять, викликає бажання
дітей самостійно працювати над розвитком артикуляційної моторики.

5. ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ
БІОЕНЕРГОПЛАСТИКИ
• Логопед проводить обстеження дітей, розробляє індивідуальні комплекси вправ з
урахуванням виявлених мовних порушень. Комплекс вправ, зазвичай, включає в себе
п'ять вправ: дві вправи статичні і три динамічні.
• Діти ознайомлюються з традиційними артикуляційними вправами, які виконуються за
стандартною методикою перед дзеркалом. Логопед при виконанні вправи супроводжує
показ рухів однією рукою. Цей прийом використовується для того, щоб дитина звикла до
незвичних рухів.
• До виконання артикуляційної гімнастики залучаємо домінантну руку, навчаємо дітей
одночасно тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції.
• Формуємо одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції. Цей етап роботи
найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною
рукою значно складніше, ніж домінантною.
• До виконання артикуляційної гімнастики залучаємо обидві руки.
• Автоматизація набутих навичок та вміння одночасно виконувати рухи органів
артикуляції та ускладнені «чарівними рукавичками» рухи та пози обох рук. Педагог
двома руками дає чіткий зразок руху, стежить за ритмічним виконанням вправ в
рукавичках, застосовуючи рахунок, музику, віршовані рядки, логопедичні казки та ігри,
що викликає більше емоцій у дітей, підвищує інтерес до занять, викликає бажання дітей
самостійно працювати над автоматизацією мовної моторики.
• Коли діти вже навчилися відчувати органи артикуляції, контрастність положень язика,
щелеп, губ, спрямованість видиху, прибираємо зорову опору - дзеркало.

7. «УСМІШКА»
Мета: Зміцнювати м’язи губ та рук. Фомувати в дитини почуття напруження та
розслаблення.
Опис вправи. Посміхаючись, утримувати губи так, щоб зубів не було видно.
Положення рук: Пальчики розставлені в сторони, як промінчики сонечка. На рахунок
«раз» - пальчики розправляються і утримуються одночасно з посмішкою 5 сек.,
на рахунок «два» - долоня згортається в кулак.
Зверніть увагу! Губи зімкнуті та нерухомі.

8. «МЛИНЧИК»
Мета: Відпрацювати вміння втримувати язик та долоні рук широкими, спокійними,
розслабивши їхні м’язи. Формувати в дитини відчуття розслаблення.
Опис вправи. Відкрити рот, спокійно покласти широкий, м'який, розслаблений язик
на нижню губу.
Положення рук: У момент показу «млинчика» покласти ненапружені кисті рук на
стіл. Утримувати 10-15 секунд.
Зверніть увагу! Руки та язик ненапружені. Пальці зімкнуті.

9. «БУДИНОЧОК ВІДКРИВАЄТЬСЯ»
Мета. Навчитися вільно відкривати і закривати рот, розслабляючи м’язи язика.
Утримувати губи та язик в заданому положенні.
Опис вправи. На рахунок «раз» злегка посміхнутися, повільно відкрити рот (як
для проспіву звуку «а»: «а-а-а-»). Утримувати рот відкритим 5-10 секунд, повільно
закрити. Язик лежить у роті спокійно, не відтягується назад, кінчик язика біля
передніх зубів.
Положення рук: Чотири зімкнутих пальця долонею вниз, великий палець
притиснутий до вказівного. Коли рот відкривається, великий палець опускається
вниз, чотири пальці піднімаються вгору.
Зверніть увагу! Язик лежить у роті спокійно, не відтягується назад, кінчик язика
біля передніх зубів.

10. «ХОБОТОК»
Мета. Відпрацювати рух губ вперед. Зміцнити м’язи губ, розвивати їх рухливість.
Координувати рухи пальців, робити їх точними, легкими, ритмічними, сприяти динамічній
організації руху; формувати кінеститичні відчуття.
Опис вправи. Рот закритий, витягнути трубочкою вперед напружені й зімкнені губи.
Потримати їх із напруженням м’язів під рахунок до 10.
Положення рук: Долоню зібрати в пучку, великий палець притиснутий до середнього.
Зверніть увагу! Слідкуйте, щоб при виконанні вправи губи та пальці долонь руки були
напруженими та не роз’єднувалися.

11. «ТОВСТУНЧИКИ-ХУДУНЧИКИ»
Мета. Зміцнювати м’язи щік. Розвивати координацію рухів.
Опис вправи. Дитина почергово надуває обидві щоки одночасно та втягує щоки в ротову
порожнину (між зубами) при опущеній нижній щелепі і зімкнутих губах. Губи зімкнуті. Темп
спокійний, кожне положення утримувати 3-5 секунд.
Положення рук: Кисті рук долонями вниз. На рахунок «раз» пальці обох рук стискаються в
кулаки. На рахунок «два» долоні з'єднуються на рівні грудей, але без звуку плескання.
Зверніть увагу! Губи зімкнуті.

12. «ПАРКАНЧИК»
Мета. Відпрацювати вміння утримувати губи в посмішці, оголюючи нижні та верхні передні
зуби. Розвивати рухливість та зміцнювати м’язи губ та рук, закріплювати зоровий контроль
за їхнім положенням. Формувати в дитини відчуття напруження та розслаблення,
нормалізувати м’язовий тонус.
Опис вправи. Посміхнутися, відкривши зімкнені зуби та старанно розтягуючи куточки губ.
Утримувати губи в такому положенні під рахунок до 5-10. Прикус повинен бути природним,
нижня щелепа не повинна висуватися вперед.
Положення рук: Кисть провідної руки долонею вниз. Підняти кисть провідної руки вгору,
широко розставити пальці.
Зверніть увагу! Слідкуйте, щоб при посмішці дитина не підвертала всередину верхню чи
нижню губу. Зуби стиснуті, нижня щелепа нерухома. Пальці рук в стані напруження, не
зімкнені.

13. «ЛОПАТОЧКА»
Мета: відпрацювати вміння тримати язик на нижній губі у вільному, розслабленому
положенні, розслабити напружені м’язи губ та руки; підготувати органи артикуляції до
постановки свистячих звуків.
Опис вправи. Усміхнутися. Широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу та
утримувати на рахунок від 1 до 10.
Положення рук: Великий палець притиснутий до долоні збоку. Зімкнена ненапружена
долоня опущена вниз.
Зверніть увагу! Не підвертати нижню губу всередину. Не висовувати язик далеко - він
тільки накриває нижню губу. Долоні рук в спокійному стані, не напружені. Між пальцями
не повинно бути щілин.

14. «ГОЛОЧКА»
Мета: Відпрацювати вміння втримувати язик напруженим. Зміцнювати подовжні,
поперечні та вертикальні м’язи язика. Нормалізувати м’язи долоні та пальців руки.
Формувати в дитини кінеститичне відчуття напруження.
Опис вправи. Відкрити рот, язик висунути якнайдалі, напружити його, зробити
вузьким. Язик не лежить на губі, а висувається вперед.
Положення рук: Рука долонею вниз. Всі пальці, крім вказівного пальця, зібрані в
кулак. Вказівний палець руки одночасно з язиком витягується вперед в момент
висовування «голочки». «Голочка» забирається - вказівний палець забирається в
кулак.
Зверніть увагу! Рот широко відкритий. Слідкуйте, щоб кінчик язика не відхилявся
вбік. Не завертати нижню губу.

15. «ГОЙДАЛКА»
Мета: виробити вміння швидко змінювати положення язика і рук з поступовим прискоренням
темпу. Нормалізувати м’язовий тонус, координувати рухи, робити їх точними, легкими, ритмічними.
Опис вправи. Відкрити рот, покласти широкий язик на нижню губу й утримувати його в такому
положенні протягом 5 секунд. Потім підняти широкий язик на верхню губу й утримувати його
протягом 5 секунд. Так почерзі змінювати положення язика.
Положення рук: Долоні рук імітують рухи язика – піднімаються та опускаються разом з язиком. Рух
долоней із зімкнутими пальцями вгору-вниз. На рахунок «раз» - «гойдалка» вниз; на рахунок
«два» рух - «гойдалка» вгору. Долоні із зімкнутими пальцями вгору вниз, кисть провідної руки
долонею вниз.
Зверніть увагу! Працює тільки язик, а нижня щелепа залишалася нерухомою. Долоні і язик не
напружені.

16. «ГОДИННИК»
Мета: Відпрацьовувати ненапружені рухи рук та язика (вліво-вправо), формувати
кінестетичне відчуття розслаблення. Зміцнювати та активізувати поперечні та
подовжні м’язи язика.
Опис вправи. Посміхнутися, привідкривши рот. Висунути язик якомога далі і
здійснювати ним плавні рухи з одного краю рота до іншого. Вправу повторити до 10
разів.
Положення рук: Кисті рук знаходяться горизонтально, долонями вниз. Пальці рук
випрямлені та зімкнуті. Імітується рух маятника годинника - кисть руки гойдається
вправо - вліво.
Зверніть увагу! Рухається тільки язик - нижня щелепа нерухома. Язик не облизує
нижню губу, а рухається, не торкаючись її, від одного краю рота до іншого. Долоні й
язик не напружені, між пальцями немає щілини.

17. «ГІРКА»
Мета: Виробити вміння притискати бічні краї язика до верхніх корінних зубів і
піднімати передню частину спинки язика, впираючи його кінчик в передні різці.
Сприяти розвитку м’язової сили, динамічній організації руху.
Опис вправи. Відкрити широко рот. Широкий язик впирається в нижні зуби, а спинка
язика робить гірку. Щільно притиснути бічні краї язика до верхніх корінних зубів.
Положення рук: Зігнута долоня опущена. Великий і вказівний пальці з'єднати, а
решту – зігнути, утворивши «гірку».
Зверніть увагу! Кінчик язика повинен бути опущений і знаходитись біля нижніх зубів.
Спинка язика піднята до піднебіння. Стан язика та пальців напружений.

18. «КОНЯЧКА»
Мета: Відпрацювати підйом язика вгору, готувати його до вироблення вібрації,
розтягувати під’язичну зв’язку (вуздечку). Зміцнення м'язів язика і рук.
Опис вправи. Посміхнутися, відкрити рот і поцокати кінчиком язика («конячка цокає
копитами»).
Положення рук: Синхронно з цоканням язика здійснюється клацання
пальцями. Кінчик вказівного пальця руки сильно втиснути в подушечку великого
пальця. Інші пальці підняти вгору. Різким рухом вказівного пальця вперед робимо
клацання в повітря. За аналогією виконувати клацання середнім, безіменним
пальцями і мізинцем.
Зверніть увагу! Нижня щелепа і губи нерухомі, працює лише язик. Клацання повинно
бути не схожим на чмокання. Спочатку вправа виконується в низькому темпі, а потім
темп швидшає («конячка поскакала швидше»).

19. «ЧАШЕЧКА»
Мета. Навчитися утримувати язик в формі чашечки наверху, біля верхніх зубів.
Зміцнювати м’язи язика, формувати кінестетичні відчуття.
Опис вправи. Посміхнутися, відкрити рот і встановити язик вверху в формі чашечки.
Утримувати на рахунок від 1 до 10.
Положення рук: Пальці рук щільно притиснуті один до одного, долоня імітує чашечку,
яка дивиться вгору.
Зверніть увагу! При виконанні вправи краї язика знаходяться біля верхніх зубів. Губи
нерухомі. Працює тільки язик. Язик та рука напружені, між пальцями не повинно бути
щілин.

20. «БАРАБАН»
Мета: Відпрацювати рухливість язика, підготувати його до вібрування, необхідного для
звука «р». Зміцнювати м’язи язика (особливо кінчика язика). Навчитися піднімати язик
вгору та робити кінчик язика напруженим.
Опис вправи. Посміхнутися, відкрити рот і постукати кінчиком язика за верхніми зубами,
звінко, чітко і багаторазово повторюючи «д-д-д». Темп прискорюється поступово.
Положення рук: Пальці стиснути в кулачок. Притиснуті один до одного вказівний і середній
пальці підняти вгору. Безіменний і мізинець стукають по великому пальцю.
Зверніть увагу! 1. Рот відкритий, губи розтягнуті в посмішці. Нижня щелепа нерухома,
працює тільки язик. 2. Звук «д» носить характер чіткого удару, не «хлопає».3. Звук «д»
необхідно вимовляти так, щоб відчувався повітряний потік, що видихається (дуємо на
кінчик язика).

21. «ГРИБОК»
Мета: Відпрацювати підйом язика вгору, розтягуючи під'язикову вуздечку, синхронні рухи
органів артикуляції та рук. Сприяти розвитку м’язової сили, динамічній організації руху.
Опис вправи. Посміхнутися, відкрити рот, клацнути язиком і присмоктати (приклеїти) його
до піднебіння - язик імітує ніжку грибка.
Положення рук: Одну долоню розмістити вертикально вгору, пальці зімкнуті - це ніжка
гриба. Зверху покласти іншу долоню - це капелюшок гриба.
Зверніть увагу! Бічні краї язика притиснуті рівномірно. Кінчик язика знаходиться біля
верхніх передніх зубів. Долоні рук напружені, пальці рівні.

22. Бажаю творчих
успіхів!