2. •порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія);
•дислалія (порушення звуковимови);
•порушення голосу (дистонія та афонія);
•ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу,
пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного
апарату);
•дизартрія (порушення звуковимови та мелодико –
інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю
іннервації м’язів артикуляційного апарату);
•заїкання;
•алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей,
зумовлене органічним ураженням головного мозку);
•афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена
органічним локальним ураженням головного мозку);
•порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія);
•дислалія (порушення звуковимови);
•порушення голосу (дистонія та афонія);
•ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу,
пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного
апарату);
•дизартрія (порушення звуковимови та мелодико –
інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю
іннервації м’язів артикуляційного апарату);
•заїкання;
•алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей,
зумовлене органічним ураженням головного мозку);
•афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена
органічним локальним ураженням головного мозку);
3. Причини порушень мовлення:
• 1. Батьки мало розмовляють з дітьми.
• 2. Порушення анатомічної будови артикуляційного
апарату.
• 3. Зниження слуху.
• 4. Наслідують батьків, які неправильно говорять.
• 5. Дефектна мова оточуючих.
• 6. Двомовність у сім’ї.
• 7. Розлад нервової системи дитини ( тривожність,
замкнутість, невпевненість у власних силах,
дратівливість, дитячі страхи.)
• 8. Психічні травми.
4. Дислексія - це часткове
порушення процесів
читання, зумовлене
несформованістю вищих
психічних функцій, що
виявляється в помилках
стійкого характе- ру.
Відповідно до традицій
англо-американської клінічної
психології під діагнозом
“дислексія” мається на увазі
порушення читання і письма.
У російській і українській
логопедії порушення письма
називають дисграфією та
дисорфографією.
Це цікаво знати Суто механічна здатність читати швидше затримує,
ніж просуває вперед культурний розвиток дитини.
Л.С. Виготський
Основні властивості, притаманні дислексикам
1. Можуть використовувати здатність мозку
змінювати сприйняття.
2. Дезорієнтація в просторі, порушення
координації,проблеми з організацією.
3.Більш допитливі, ніж звичайні люди.
4. Мислять в основному образами,
а не словами.
5. Мають розвинену інтуїцію та проникливість.
6. Можуть сприймати думки як реальність.
7. Мають багату уяву.
Дислексія - хвороба
геніїв
5. Групи помилок, найтиповіші для дітей –
дислектиків.
• 1. Заміна та змішування при читанні фонетично
подібних близьких звуків, а також графічно подібних
букв (Х-Ж, П-Н, 3-В, Н-М).
• 2. Побуквене читання.
• 3. Спотворення звуко-складової структури слова
(пропуски та перестановки голосних і приголосних
звуків і складів).
• 4. Порушення розуміння прочитаного.
• 5. Аграматизми при читанні (заміна відмінкових
закінчень).
6. Генії з дислексією
Петро I безграмотно писав, і, як
не старались його вчителі,
нічого не могли зробити.
Петро міг не звертати уваги на
відсутність букв у написаному
слові, і це не враховуючи
просто орфографічних помилок.
Ганс Кристіан Андерсен
Спочатку редактори повертали йому
рукописи, навіть не дочитавши їх до
кінця, и по Копенгагену довго
ходили плітки про «страшенно
безграмотного автора». В одній
газеті написали: «Людина, яка так
глумиться над своєю мовою, не
може бути письменником». И це
майже правда – зазвичай дислек-
тики обирають собі професію, не
пов`язану з читанням та письмом.
• Агата Крісті Відома
англійська письменниця,
«королева детективу»,
за своє життя написала
більше 80 книг.
Не всім відомо, що
маленька Агата ніяк не
могла навчитися писати.
Вона робила стільки
помилок і писала так
повільно, що батьки
забрали її зі школи, і
дівчинці довелось
продовжувати навчання
вдома. До кінця свого
життя Агата Крісті так і
не навчилась грамотно
писати і допускала
величезну кількість
орфографічних помилок.
7. Це цікаво знати Генії з дислексією
П. Пікассо
Д. Хоффман
Томас Едісон
В. МаяковськийЛеонардо да Вінчі
Уолт Дісней
Вінстон Черчилль
Генрі Форд
Мерлін Монро
Федір
Бондарчук
Альберт Ейнштейн
8. За даними вчених, порушення письма виявляються
у 6-7% учнів загальноосвітніх шкіл, у 20-40% учні
шкіл з важкими порушеннями мовлення і допоміжних
шкіл.
Будь-які порушення письма негативно впливають на
психічний розвиток дитини, на навчання, її
діяльність та поведінку.
9. Вчені по-різному характеризують види
дисграфічних помилок. Наприклад, Р.І.Лалаєва
виділяє наступні групи помилок при дисграфії:
•перекручене написання букв;
•заміна рукописних букв: а) графічно
подібних; б) що позначають фонетично подібні
звуки;
•перекручування звукобуквеної структури
слова: перестановки, пропуски, додавання,
персеверації букв (магазин – «магазим», колхозник
– «колхозниз»,дерево- “дрво”село-ело, дуб-буд),
складів (у Діда Мороза – «у Діда Модоза»);
• перекручування структури речення:
роздільне написання слова, злите написання слів,
контамінації слів (ліплять бабу – «ліптбау», була
зима – «блзм», «З азОмом росла ма мина);
•аграматизми на письмі.
Вчені по-різному характеризують види
дисграфічних помилок. Наприклад, Р.І.Лалаєва
виділяє наступні групи помилок при дисграфії:
•перекручене написання букв;
•заміна рукописних букв: а) графічно
подібних; б) що позначають фонетично подібні
звуки;
•перекручування звукобуквеної структури
слова: перестановки, пропуски, додавання,
персеверації букв (магазин – «магазим», колхозник
– «колхозниз»,дерево- “дрво”село-ело, дуб-буд),
складів (у Діда Мороза – «у Діда Модоза»);
• перекручування структури речення:
роздільне написання слова, злите написання слів,
контамінації слів (ліплять бабу – «ліптбау», була
зима – «блзм», «З азОмом росла ма мина);
•аграматизми на письмі.
Дисграфія:
визначення,
симптоматика.
Дисграфія:
визначення,
симптоматика.
«Дисграфія – це часткове
порушення процесу письма, що
проявляється в стійких,
повторюваних помилках, які
обумовлені несформованістю
вищих психічних функцій, що
беруть участь у процесі письма»
(визначення Р.І.Лалаєвої)
Аграфія—повна нездатність
опанування письма або повна
його втрата.
Симптомами дисграфії
прийнято вважати стійкі помилки в письмових
роботах дітей шкільного віку, які не пов'язані з
незнанням або невмінням застосовувати
орфографічні правила.
Симптомами дисграфії
прийнято вважати стійкі помилки в письмових
роботах дітей шкільного віку, які не пов'язані з
незнанням або невмінням застосовувати
орфографічні правила.
10. Причини виникнення дисграфії:
• 1. Несформованість всіх
сторін мовлення:
• фонематичного сприйняття;
• лексико-граматичної сторони
мовлення;
• звуковимови.
• 2. Невчасне формування
процесу латералізації.
• 3. Несформованість
просторових та часових
уявлень.
• 4. Білінгвізм.
• 5. Спадковість.
• 6. Недостатність вищих
психічних процесів.
11. Артикуляторно-акустична дисграфія є у дітей із вадами
звуковимови. В цьому випадку діє принцип «пишу, як говорю».
Артикуляторно-акустична дисграфія є у дітей із вадами
звуковимови. В цьому випадку діє принцип «пишу, як говорю».
Акустична дисграфія на ґрунті порушення фонемного
розпізнавання (диференціації фонем) - специфічний вид дисграфії. На
письмі проявляється заміною букв, відповідних фонетично близьким
звукам. В усному мовленні аналогічна заміна відсутня.
Акустична дисграфія на ґрунті порушення фонемного
розпізнавання (диференціації фонем) - специфічний вид дисграфії. На
письмі проявляється заміною букв, відповідних фонетично близьким
звукам. В усному мовленні аналогічна заміна відсутня.
Дисграфія на ґрунті порушення мовленнєвого
аналізу та синтезу проявляється у перекручуванні звуко-
складової структури слова, структури речення.
Дисграфія на ґрунті порушення мовленнєвого
аналізу та синтезу проявляється у перекручуванні звуко-
складової структури слова, структури речення.
Аграматична дисграфія обумовлена недостатністю лексико-
граматичних і синтаксичних узагальнень. Неспецифічний вид дисграфії,
проявляється на рівні слів, словосполучень, речень і тексту.
Аграматична дисграфія обумовлена недостатністю лексико-
граматичних і синтаксичних узагальнень. Неспецифічний вид дисграфії,
проявляється на рівні слів, словосполучень, речень і тексту.
Оптична дисграфія обумовлена порушенням оптико-
просторового гнозису і конструктивного мислення.
Оптична дисграфія обумовлена порушенням оптико-
просторового гнозису і конструктивного мислення.
12. Симптоми дисграфії
Мовні
симптоми
Немовні
симптоми
*Помилки на рівні букви і складу
*Помилки на рівні слова
*Помилки на рівні речення
*Неврологічні порушення,
порушення пізнавальної діяльності,
пам`яті, сприйняття, уваги, моторики,
просторово-зорової орієнтації
13. ШЛЯХИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА
ПОДОЛАННЯ ДИСГРАФІЇ
В основу цього підходу
покладений принцип
переважного впливу на «слабку»
ланку або ланки системи письма,
формування їх з урахуванням зони
найближчого розвитку дитини і
нормативних вікових еталонів.
В основу цього підходу
покладений принцип
переважного впливу на «слабку»
ланку або ланки системи письма,
формування їх з урахуванням зони
найближчого розвитку дитини і
нормативних вікових еталонів.
Перший підхід
відповідає сучасній теорії логопедії
14. Другий підхід (методичні рекомендації А.В.Ястребової )
Цей підхід має не тільки корекційну спрямованість, але й
профілактичну. Фахівці працюють одночасно над всіма компонентами
мовленнєвої системи учнів 1-х класів.
Цей підхід має не тільки корекційну спрямованість, але й
профілактичну. Фахівці працюють одночасно над всіма компонентами
мовленнєвої системи учнів 1-х класів.
15. Третій підхід до корекції дисграфії представлений науково-
практичною роботою І.М.Садовникової
16. В основному діти починають
заїкатися у віці від 2,5 до 7 років,
оскільки саме в цей період
відбувається активний розвиток
мови. Це захворювання може
призвести до страху, небажання
спілкуватися з однолітками,
висловлювати свою думку, а іноді
навіть до повної відмови
розмовляти. У дитини
з'являється боязкість,
замкненість, невпевненість у
своїх силах, залежність від
оточуючих, комплекс
неповноцінності.
Заїкання посилюється при
емоційному напруженні і часто
супроводжується іншими
порушеннями невротичного
характеру (страхи, порушення
сну, нетримання сечі).
17. Виділяють кілька видів заїкання:
спастичний заїкання, невротичний і
клонічні запинки.
Більш складним захворюванням
вважають спастичну заїкуватість,
при якій дитина повторює перші
звуки слова, при цьому значно
ускладнюється мовленнєвий потік .
Невротичним
заїканням вважається зміна мови
внаслідок сильного стресу. Дитина
може повністю припинити говорити
на кілька годин або навіть днів, а
коли мова повертається, малюк вже
заїкається.
При клонічних
запинках повторюються перші
склади в слові, або ж перші слова в
реченні. Цей вид заїкання може то
зникати, то знову проявлятися, але
до шкільного віку, в основному, все
проходить.
18. •дитині важко почати мову;
•з'являються затримки в мові внаслідок
утруднення у виборі слів;
•дитина робить вимушені паузи в середині
слова або фрази;
•перед деякими словами виникають
непотрібні звуки (а, е, і);
•дитина різко припиняє говорити на кілька
годин або днів;
•можуть повторюватися перші склади в
слові, або ж повністю слова на початку
•дитині важко почати мову;
•з'являються затримки в мові внаслідок
утруднення у виборі слів;
•дитина робить вимушені паузи в середині
слова або фрази;
•перед деякими словами виникають
непотрібні звуки (а, е, і);
•дитина різко припиняє говорити на кілька
годин або днів;
•можуть повторюватися перші склади в
слові, або ж повністю слова на початку
19. 1. Постаратися створити в родині теплу, сприятливу обстановку, в якій
дитина буде почувати себе спокійно, впевнено; спосіб життя сім'ї не повинен
бути метушливим.
2. Знизити перегляд телепередач до мінімуму, в тому числі і мультфільмів,
стежити, щоб телевізор не служив навіть фоном, а тим більше не допускати
перегляду передач, не відповідних віку дитини; постаратися усунути взагалі
всі зайві звуки в будинку.
3. Намагатися тримати себе в руках (не підганяти малюка, не вимагати, щоб
«нормально» сказав, не кричати); докласти всі зусилля, щоб самим
спілкуватися тихо, спокійно, не обговорювати нічого при дитині з
підвищеною емоційністю.
4. Обмежити читання книг, при цьому звертатися тільки до відомих для
малюка творів; з новими казками, а також розучуванням віршів краще
почекати; стежити, щоб читаються книги відповідали віку дитини, і щоб там
не було страшних сцен або героїв( баба Яга, Кощій, Лісовик, Бармалей,
лиходії).
5. Знизити мовне спілкування з дитиною до мінімуму, можна перейти на
жести, знаки або малюнки, пояснивши, що це така гра. Через 2-3 дні можна
спробувати почати говорити, дня через 6-7 фахівці рекомендують спробувати
співати з дитиною, запропонувати йому висловлювати свої думки піснею,
оскільки саме такий спосіб допомагає відновити правильне дихання для
мови.
20. Ринолалія - порушення тембру
голосу та звуковимови,
обумовлене анатомо-
фізіологічними дефектами
мовного апарату
Хронічні порушення носової
прохідності можуть спричинятися
аденоїдами, поліпами носової
порожнини, викривленням
носової перетинки. Вони можуть
бути вродженими або набутими.
Ці порушення усуваються
переважно хірургічним шляхом.
Паралельно здійснюється і
логопедична робота. Вона нагадує
роботу при дислалії, однак до неї
додається комплекс вправ,
спрямованих на розвиток м’якого
піднебіння, контролю за
проходженням повітря через ніс.
Ринолалія - порушення тембру
голосу та звуковимови,
обумовлене анатомо-
фізіологічними дефектами
мовного апарату
Хронічні порушення носової
прохідності можуть спричинятися
аденоїдами, поліпами носової
порожнини, викривленням
носової перетинки. Вони можуть
бути вродженими або набутими.
Ці порушення усуваються
переважно хірургічним шляхом.
Паралельно здійснюється і
логопедична робота. Вона нагадує
роботу при дислалії, однак до неї
додається комплекс вправ,
спрямованих на розвиток м’якого
піднебіння, контролю за
проходженням повітря через ніс.
21. Дизартрія - це порушення темпу, ритму, голосу, обумовлене ураженням
центральної нервової системи.
Іннервація забезпечує певний тонус м’язів, у тому числі і м’язів
артикуляційних органів. Якщо вона порушена, виникають паралічі або
парези. В одних випадках м’язи сильно напружуються (дитина не може
розтягнути губи в усмішці, язик сильно відтягнутий у глибину рота і нагадує
напружену кульку тощо), в інших — м’язи навпаки занадто розслаблені
(язик великий, неповороткий, куточки рота опущені вниз, носогубні складки
розгладжені). Порушення іннервації можуть бути однобічними. У цьому
разі язик повернутий у бік, де напруження м’язів вище; дитина не може
утримати язик по центру.
Зазначені вади негативно впливають на розвиток звуковимови. У легких
випадках недоліки звуковимови нагадують дислалію, однак їхнє
виправлення є значно складнішим і тривалішим (таке порушення
називають стертою дизартрією). В інших випадках мовлення нагадує
нечленороздільне бурмотіння (немовби дитина розмовляє з їжею в роті).
Зрозуміти таку дитину дуже важко. У найскладніших випадках мовлення
цілком відсутнє (анартрія).
Дизартрія може супроводжуватися порушеннями мовленнєвого дихання
(видих короткий, переривчатий), гугнявістю, вадами голосу (голос тихий,
затухає під кінець фрази), інтонаційної та ритмічної сторони мовлення
(одноманітність, невиразність мовлення). Запущена дизартрія провокує
затримку мовленнєвого розвитку дитини та може призвести до загального
недорозвитку мовлення, а також до дисграфії, дислексії.
Дизартрія - це порушення темпу, ритму, голосу, обумовлене ураженням
центральної нервової системи.
Іннервація забезпечує певний тонус м’язів, у тому числі і м’язів
артикуляційних органів. Якщо вона порушена, виникають паралічі або
парези. В одних випадках м’язи сильно напружуються (дитина не може
розтягнути губи в усмішці, язик сильно відтягнутий у глибину рота і нагадує
напружену кульку тощо), в інших — м’язи навпаки занадто розслаблені
(язик великий, неповороткий, куточки рота опущені вниз, носогубні складки
розгладжені). Порушення іннервації можуть бути однобічними. У цьому
разі язик повернутий у бік, де напруження м’язів вище; дитина не може
утримати язик по центру.
Зазначені вади негативно впливають на розвиток звуковимови. У легких
випадках недоліки звуковимови нагадують дислалію, однак їхнє
виправлення є значно складнішим і тривалішим (таке порушення
називають стертою дизартрією). В інших випадках мовлення нагадує
нечленороздільне бурмотіння (немовби дитина розмовляє з їжею в роті).
Зрозуміти таку дитину дуже важко. У найскладніших випадках мовлення
цілком відсутнє (анартрія).
Дизартрія може супроводжуватися порушеннями мовленнєвого дихання
(видих короткий, переривчатий), гугнявістю, вадами голосу (голос тихий,
затухає під кінець фрази), інтонаційної та ритмічної сторони мовлення
(одноманітність, невиразність мовлення). Запущена дизартрія провокує
затримку мовленнєвого розвитку дитини та може призвести до загального
недорозвитку мовлення, а також до дисграфії, дислексії.
Editor's Notes
Это другой параметр для обзорных слайдов, использующих переходы.
