Далеко не кожний стане вченим,
письменником, артистом,
далеко не кожному призначено винайти
порох,
але майстром у своїй справі повинен
стати кожний...
В. Сухомлинський
Педагогічна майстерність – це
високе мистецтво навчання і
виховання, що постійно
удосконалюється, доступне кожному
педагогу, в основі якого лежать
професійні знання, уміння і здібності .
А.С. Макаренко
 це комплекс якостей особистості, що
забезпечує високий рівень самоорганізації
професійної діяльності.
Термінологічний словник
це професійне вміння оптимізувати всі види
навчально-виховної діяльності, спрямувати
їх на всебічний розвиток та удосконалення
особистості, що забезпечує високу
організацію педагогічного процесу. Вона
характеризується високим рівнем розвитку
спеціальних узагальнених вмінь, і, звичайно,
суть його - в особистості викладача, його
позиції, здатності керуваати діяльністю на
високому рівні.
 1) комплекс властивостей особистості, що забезпечують високий рівень
самоорганізації професійної педагогічної діяльності;
 2) характеристика високого рівня педагогічної діяльності;
 3) сукупність певних якостей особистості вчителя, які обумовлені
високим рівнем його психолого-педагогічної підготовленості, здатністю
оптимально вирішувати педагогічні задачі;
 4) доведена до вищого ступеня досконалості навчальна та виховна
вправність, що відбиває особливу відточеність методів і прийомів
застосування психолого-педагогічної теорії на практиці, завдяки чому
забезпечується високий рівень ефективності навчально-виховного
процесу;
 5) синтез педагогічних знань, умінь, навичок, методичного мистецтва та
особистих якостей учителя;
 6) синтез індивідуально-ділових якостей і властивостей особистості, що
визначають високу ефективність педагогічного процесу;
 7) досконале творче виконання вчителем професійних функцій на рівні
мистецтва;
 8) як взаємодія почуття та техніки, що веде до цілісного, образного
впливу педагога на учня, перетворення дійсності.
 бути майстром педагогічної справи – це
означає мати вихідну позицію, яка є
особистісно-гуманною;
 це яскрава особистість, мудра, чуйна,
доброзичлива і принципова людина;
 це першодослідник теоретичних
рекомендацій, який може переконливо
довести або спростувати.
 педагогічна майстерність у структурі особистості
— це система, здатна до самоорганізації
системотвірним фактором є гуманістична
спрямованість;
 підвалиною професійної майстерності є
професійна компетентність (спрямованість і
професійні знання становлять той кістяк високого
професіоналізму в діяльності, який забезпечує
цілісність системи, що самоорганізується);
 педагогічні здібності забезпечують швидкість
самовдосконалення;
 техніка, що спирається на знання і здібності, дає
змогу виявити внутрішній потенціал учителя,
гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.
 педагогічна культура,
 педагогічна спрямованість,
 психолого-педагогічна ерудиція,
 висока педагогічна майстерність і
організованість,
 уміння продуктивно поєднувати навчально-
виховну; науково-дослідницьку діяльність,
 сукупність професійно-важливих якостей,
 постійне самовдосконалення.
(Т.Касянович, С.Гончарна,
Н.Никало, В.Ягуков та ін.)
 1) оригінальний високоефективний підхід учителя до
навчально-виховних завдань, збагачення теорії і
практики виховання і навчання;
 2) діяльність, що породжує дещо якісно нове і
відрізняється неповторністю, оригінальністю й
суспільно-історичною унікальністю;
 3) діяльність, що направлена на постійне вирішення
цілого ряду навчально-виховних задач в обставинах, що
змінюються, під час якої педагог виробляє і втілює у
спілкуванні з дітьми оптимальні, органічні для даної
педагогічної індивідуальності нестандартизовані
педагогічні рішення, опосередковані особливостями
об'єкта-суб'єкта педагогічного впливу.
 відображається через почуття, в основі якого лежить
інтерес до людей, любов до них, уміння віднайти
психологічну гармонію з кожним вихованцем.
Найкращий педагог - той, хто все обмірковував,
організовував, передбачив так, що його роль на уроці
непомітна, а діти творчо, із захопленням працюють.
Найважливіше вміння педагога - уміння швидко і
легко створювати в собі стійку домінанту педагогічної
зосередженості, здатність швидко і легко захоплювати
свою увагу об'єктами педагогічного життя; учитель на
уроці не має права чекати, коли прийде натхнення, він
повинен створювати його, викликати його в собі, коли
це необхідно.
 пошук і знаходження принципово нових, раніше
відсутніх і не описаних задач, засобів і способів праці (це
знахідки і педагогічні винаходи, які можуть бути
локальними - стосуватися окремих методів, форм чи
системи - призводити до усвідомлення нових
високоефективних систем навчання та виховання); у
широкому розумінні слова «відкриття» учителем відомих
у науці й досвіді співвідношення методів, прийомів і
умов їх застосування, бачення деяких варіантів
вирішення однієї задачі, оновлення відомого відповідно з
новими вимогами.
 Педагогічна креативність - внутрішня передумова
творчої педагогічної діяльності, що полягає у творчій
активності вчителя і не стимулюється ззовні
«Специфіка педагогічно творчості вчителя, її
відмінність від інших видів творчої діяльності
полягає в тому, що об'єктом педагогічної
творчості є особистість дитини, а
результатом - формування цієї особистості; на
педагогічну творчість впливають фактори, які
важко прогнозувати; вона потребує вміння
керувати своїм творчим самопочуттям;
творча діяльність педагога завжди обмежена
часом і потребує від учителя вміння
оперативно приймати рішення».
Сисоєва
ґрунтується на основі теорії діяльності. Творча активність
собистості вважається визначальною рисою свідомості
людини, однією з її головних функцій. У понятті ”творча
активність” розкривається вищий якісний рівень, зміст
та сутнісна якість діяльності як розвивального процесу,
що здійснюється на вищому рівні активності людини.
Тому у творчій активності дослідники виділяють
діяльно-практичну сутність суб’єкта діяльності, в
результаті якої створюються нові оригінальні цінності,
що мають значення як для окремого індивіда, так і
суспільства в цілому
розглядається в особистісному та
процесуальному аспектах. Означене поняття
розкривається на основі креативності творчої
особистості, продуктивно-перетворювальної
діяльності, що не стимулюється ззовні й
викликається внутрішнім спонтанним
саморухом особистості, готової до творчих дій
і пізнання за межами ситуацій. Разом із цим,
творчу активність розглядають як
надситуативну активність, ціннісне
ставлення, яке за певних умов утілюється в
діяльності та яке можна сформувати
 трактується як складова педагогічної творчості ( як розвивальної
взаємодії), педагогічної майстерності,
 умова особистісного та професійного самозростання вчителя,
 рушійна сила впровадження нових педагогічних технологій,
 поширення творчого досвіду,
 важлива професійна риса та якість творчої особистості фахівця.
 у творчій активності педагогів розкривається діалектична єдність
продуктивних і репродуктивних компонентів, нормативних та
евристичних елементів педагогічної діяльності
 у понятті “творча активність” виявляється також учительське ставлення
до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням
досягти поставленої мети в межах заданого часу
 вираз “творча активність” пояснюється дослідниками як активність
суб’єкта у творчій діяльності, а не як рівень його активності взагалі
1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.-
61с.
2. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996.- №5.
3. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К.,
1991. – 72 с.
4. ВашкевичС. Педагогічна майстерність вчителя // Освіта. – 2000. - №3.
5. Заграва Д.І. Уроки педагогічної майстерності. – К., 1989.
6. Майборода В.К. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині
В.О.Сухомлинського // Рідна школа. – 1993.- №9. – С.30-34.
7. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. - К.: Вища
школа, 1997. – 287с.
8. Педагогіка. Підручник для ВУЗів / Під ред. Головчука М.І. – Львів, 2001.
9. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т. – К., 1976-1977.

Додаток 3 Майстерність учителя – вияв творчої активності особистості педагога

  • 2.
    Далеко не кожнийстане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний... В. Сухомлинський
  • 3.
    Педагогічна майстерність –це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно удосконалюється, доступне кожному педагогу, в основі якого лежать професійні знання, уміння і здібності . А.С. Макаренко
  • 4.
     це комплексякостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності. Термінологічний словник
  • 5.
    це професійне вмінняоптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості, що забезпечує високу організацію педагогічного процесу. Вона характеризується високим рівнем розвитку спеціальних узагальнених вмінь, і, звичайно, суть його - в особистості викладача, його позиції, здатності керуваати діяльністю на високому рівні.
  • 6.
     1) комплексвластивостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації професійної педагогічної діяльності;  2) характеристика високого рівня педагогічної діяльності;  3) сукупність певних якостей особистості вчителя, які обумовлені високим рівнем його психолого-педагогічної підготовленості, здатністю оптимально вирішувати педагогічні задачі;  4) доведена до вищого ступеня досконалості навчальна та виховна вправність, що відбиває особливу відточеність методів і прийомів застосування психолого-педагогічної теорії на практиці, завдяки чому забезпечується високий рівень ефективності навчально-виховного процесу;  5) синтез педагогічних знань, умінь, навичок, методичного мистецтва та особистих якостей учителя;  6) синтез індивідуально-ділових якостей і властивостей особистості, що визначають високу ефективність педагогічного процесу;  7) досконале творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва;  8) як взаємодія почуття та техніки, що веде до цілісного, образного впливу педагога на учня, перетворення дійсності.
  • 7.
     бути майстромпедагогічної справи – це означає мати вихідну позицію, яка є особистісно-гуманною;  це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина;  це першодослідник теоретичних рекомендацій, який може переконливо довести або спростувати.
  • 8.
     педагогічна майстерністьу структурі особистості — це система, здатна до самоорганізації системотвірним фактором є гуманістична спрямованість;  підвалиною професійної майстерності є професійна компетентність (спрямованість і професійні знання становлять той кістяк високого професіоналізму в діяльності, який забезпечує цілісність системи, що самоорганізується);  педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;  техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.
  • 9.
     педагогічна культура, педагогічна спрямованість,  психолого-педагогічна ерудиція,  висока педагогічна майстерність і організованість,  уміння продуктивно поєднувати навчально- виховну; науково-дослідницьку діяльність,  сукупність професійно-важливих якостей,  постійне самовдосконалення. (Т.Касянович, С.Гончарна, Н.Никало, В.Ягуков та ін.)
  • 10.
     1) оригінальнийвисокоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання і навчання;  2) діяльність, що породжує дещо якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю й суспільно-історичною унікальністю;  3) діяльність, що направлена на постійне вирішення цілого ряду навчально-виховних задач в обставинах, що змінюються, під час якої педагог виробляє і втілює у спілкуванні з дітьми оптимальні, органічні для даної педагогічної індивідуальності нестандартизовані педагогічні рішення, опосередковані особливостями об'єкта-суб'єкта педагогічного впливу.
  • 11.
     відображається черезпочуття, в основі якого лежить інтерес до людей, любов до них, уміння віднайти психологічну гармонію з кожним вихованцем. Найкращий педагог - той, хто все обмірковував, організовував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а діти творчо, із захопленням працюють. Найважливіше вміння педагога - уміння швидко і легко створювати в собі стійку домінанту педагогічної зосередженості, здатність швидко і легко захоплювати свою увагу об'єктами педагогічного життя; учитель на уроці не має права чекати, коли прийде натхнення, він повинен створювати його, викликати його в собі, коли це необхідно.
  • 12.
     пошук ізнаходження принципово нових, раніше відсутніх і не описаних задач, засобів і способів праці (це знахідки і педагогічні винаходи, які можуть бути локальними - стосуватися окремих методів, форм чи системи - призводити до усвідомлення нових високоефективних систем навчання та виховання); у широкому розумінні слова «відкриття» учителем відомих у науці й досвіді співвідношення методів, прийомів і умов їх застосування, бачення деяких варіантів вирішення однієї задачі, оновлення відомого відповідно з новими вимогами.  Педагогічна креативність - внутрішня передумова творчої педагогічної діяльності, що полягає у творчій активності вчителя і не стимулюється ззовні
  • 13.
    «Специфіка педагогічно творчостівчителя, її відмінність від інших видів творчої діяльності полягає в тому, що об'єктом педагогічної творчості є особистість дитини, а результатом - формування цієї особистості; на педагогічну творчість впливають фактори, які важко прогнозувати; вона потребує вміння керувати своїм творчим самопочуттям; творча діяльність педагога завжди обмежена часом і потребує від учителя вміння оперативно приймати рішення». Сисоєва
  • 14.
    ґрунтується на основітеорії діяльності. Творча активність собистості вважається визначальною рисою свідомості людини, однією з її головних функцій. У понятті ”творча активність” розкривається вищий якісний рівень, зміст та сутнісна якість діяльності як розвивального процесу, що здійснюється на вищому рівні активності людини. Тому у творчій активності дослідники виділяють діяльно-практичну сутність суб’єкта діяльності, в результаті якої створюються нові оригінальні цінності, що мають значення як для окремого індивіда, так і суспільства в цілому
  • 15.
    розглядається в особистісномута процесуальному аспектах. Означене поняття розкривається на основі креативності творчої особистості, продуктивно-перетворювальної діяльності, що не стимулюється ззовні й викликається внутрішнім спонтанним саморухом особистості, готової до творчих дій і пізнання за межами ситуацій. Разом із цим, творчу активність розглядають як надситуативну активність, ціннісне ставлення, яке за певних умов утілюється в діяльності та яке можна сформувати
  • 16.
     трактується якскладова педагогічної творчості ( як розвивальної взаємодії), педагогічної майстерності,  умова особистісного та професійного самозростання вчителя,  рушійна сила впровадження нових педагогічних технологій,  поширення творчого досвіду,  важлива професійна риса та якість творчої особистості фахівця.  у творчій активності педагогів розкривається діалектична єдність продуктивних і репродуктивних компонентів, нормативних та евристичних елементів педагогічної діяльності  у понятті “творча активність” виявляється також учительське ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягти поставленої мети в межах заданого часу  вираз “творча активність” пояснюється дослідниками як активність суб’єкта у творчій діяльності, а не як рівень його активності взагалі
  • 17.
    1. Державна національнапрограма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.- 61с. 2. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996.- №5. 3. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К., 1991. – 72 с. 4. ВашкевичС. Педагогічна майстерність вчителя // Освіта. – 2000. - №3. 5. Заграва Д.І. Уроки педагогічної майстерності. – К., 1989. 6. Майборода В.К. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Рідна школа. – 1993.- №9. – С.30-34. 7. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. - К.: Вища школа, 1997. – 287с. 8. Педагогіка. Підручник для ВУЗів / Під ред. Головчука М.І. – Львів, 2001. 9. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т. – К., 1976-1977.