Далеко не кожнийстане вченим,
письменником, артистом,
далеко не кожному призначено винайти
порох,
але майстром у своїй справі повинен
стати кожний...
В. Сухомлинський
3.
Педагогічна майстерність –це
високе мистецтво навчання і
виховання, що постійно
удосконалюється, доступне кожному
педагогу, в основі якого лежать
професійні знання, уміння і здібності .
А.С. Макаренко
4.
це комплексякостей особистості, що
забезпечує високий рівень самоорганізації
професійної діяльності.
Термінологічний словник
5.
це професійне вмінняоптимізувати всі види
навчально-виховної діяльності, спрямувати
їх на всебічний розвиток та удосконалення
особистості, що забезпечує високу
організацію педагогічного процесу. Вона
характеризується високим рівнем розвитку
спеціальних узагальнених вмінь, і, звичайно,
суть його - в особистості викладача, його
позиції, здатності керуваати діяльністю на
високому рівні.
6.
1) комплексвластивостей особистості, що забезпечують високий рівень
самоорганізації професійної педагогічної діяльності;
2) характеристика високого рівня педагогічної діяльності;
3) сукупність певних якостей особистості вчителя, які обумовлені
високим рівнем його психолого-педагогічної підготовленості, здатністю
оптимально вирішувати педагогічні задачі;
4) доведена до вищого ступеня досконалості навчальна та виховна
вправність, що відбиває особливу відточеність методів і прийомів
застосування психолого-педагогічної теорії на практиці, завдяки чому
забезпечується високий рівень ефективності навчально-виховного
процесу;
5) синтез педагогічних знань, умінь, навичок, методичного мистецтва та
особистих якостей учителя;
6) синтез індивідуально-ділових якостей і властивостей особистості, що
визначають високу ефективність педагогічного процесу;
7) досконале творче виконання вчителем професійних функцій на рівні
мистецтва;
8) як взаємодія почуття та техніки, що веде до цілісного, образного
впливу педагога на учня, перетворення дійсності.
7.
бути майстромпедагогічної справи – це
означає мати вихідну позицію, яка є
особистісно-гуманною;
це яскрава особистість, мудра, чуйна,
доброзичлива і принципова людина;
це першодослідник теоретичних
рекомендацій, який може переконливо
довести або спростувати.
8.
педагогічна майстерністьу структурі особистості
— це система, здатна до самоорганізації
системотвірним фактором є гуманістична
спрямованість;
підвалиною професійної майстерності є
професійна компетентність (спрямованість і
професійні знання становлять той кістяк високого
професіоналізму в діяльності, який забезпечує
цілісність системи, що самоорганізується);
педагогічні здібності забезпечують швидкість
самовдосконалення;
техніка, що спирається на знання і здібності, дає
змогу виявити внутрішній потенціал учителя,
гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.
9.
педагогічна культура,
педагогічна спрямованість,
психолого-педагогічна ерудиція,
висока педагогічна майстерність і
організованість,
уміння продуктивно поєднувати навчально-
виховну; науково-дослідницьку діяльність,
сукупність професійно-важливих якостей,
постійне самовдосконалення.
(Т.Касянович, С.Гончарна,
Н.Никало, В.Ягуков та ін.)
10.
1) оригінальнийвисокоефективний підхід учителя до
навчально-виховних завдань, збагачення теорії і
практики виховання і навчання;
2) діяльність, що породжує дещо якісно нове і
відрізняється неповторністю, оригінальністю й
суспільно-історичною унікальністю;
3) діяльність, що направлена на постійне вирішення
цілого ряду навчально-виховних задач в обставинах, що
змінюються, під час якої педагог виробляє і втілює у
спілкуванні з дітьми оптимальні, органічні для даної
педагогічної індивідуальності нестандартизовані
педагогічні рішення, опосередковані особливостями
об'єкта-суб'єкта педагогічного впливу.
11.
відображається черезпочуття, в основі якого лежить
інтерес до людей, любов до них, уміння віднайти
психологічну гармонію з кожним вихованцем.
Найкращий педагог - той, хто все обмірковував,
організовував, передбачив так, що його роль на уроці
непомітна, а діти творчо, із захопленням працюють.
Найважливіше вміння педагога - уміння швидко і
легко створювати в собі стійку домінанту педагогічної
зосередженості, здатність швидко і легко захоплювати
свою увагу об'єктами педагогічного життя; учитель на
уроці не має права чекати, коли прийде натхнення, він
повинен створювати його, викликати його в собі, коли
це необхідно.
12.
пошук ізнаходження принципово нових, раніше
відсутніх і не описаних задач, засобів і способів праці (це
знахідки і педагогічні винаходи, які можуть бути
локальними - стосуватися окремих методів, форм чи
системи - призводити до усвідомлення нових
високоефективних систем навчання та виховання); у
широкому розумінні слова «відкриття» учителем відомих
у науці й досвіді співвідношення методів, прийомів і
умов їх застосування, бачення деяких варіантів
вирішення однієї задачі, оновлення відомого відповідно з
новими вимогами.
Педагогічна креативність - внутрішня передумова
творчої педагогічної діяльності, що полягає у творчій
активності вчителя і не стимулюється ззовні
13.
«Специфіка педагогічно творчостівчителя, її
відмінність від інших видів творчої діяльності
полягає в тому, що об'єктом педагогічної
творчості є особистість дитини, а
результатом - формування цієї особистості; на
педагогічну творчість впливають фактори, які
важко прогнозувати; вона потребує вміння
керувати своїм творчим самопочуттям;
творча діяльність педагога завжди обмежена
часом і потребує від учителя вміння
оперативно приймати рішення».
Сисоєва
14.
ґрунтується на основітеорії діяльності. Творча активність
собистості вважається визначальною рисою свідомості
людини, однією з її головних функцій. У понятті ”творча
активність” розкривається вищий якісний рівень, зміст
та сутнісна якість діяльності як розвивального процесу,
що здійснюється на вищому рівні активності людини.
Тому у творчій активності дослідники виділяють
діяльно-практичну сутність суб’єкта діяльності, в
результаті якої створюються нові оригінальні цінності,
що мають значення як для окремого індивіда, так і
суспільства в цілому
15.
розглядається в особистісномута
процесуальному аспектах. Означене поняття
розкривається на основі креативності творчої
особистості, продуктивно-перетворювальної
діяльності, що не стимулюється ззовні й
викликається внутрішнім спонтанним
саморухом особистості, готової до творчих дій
і пізнання за межами ситуацій. Разом із цим,
творчу активність розглядають як
надситуативну активність, ціннісне
ставлення, яке за певних умов утілюється в
діяльності та яке можна сформувати
16.
трактується якскладова педагогічної творчості ( як розвивальної
взаємодії), педагогічної майстерності,
умова особистісного та професійного самозростання вчителя,
рушійна сила впровадження нових педагогічних технологій,
поширення творчого досвіду,
важлива професійна риса та якість творчої особистості фахівця.
у творчій активності педагогів розкривається діалектична єдність
продуктивних і репродуктивних компонентів, нормативних та
евристичних елементів педагогічної діяльності
у понятті “творча активність” виявляється також учительське ставлення
до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням
досягти поставленої мети в межах заданого часу
вираз “творча активність” пояснюється дослідниками як активність
суб’єкта у творчій діяльності, а не як рівень його активності взагалі
17.
1. Державна національнапрограма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.-
61с.
2. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996.- №5.
3. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К.,
1991. – 72 с.
4. ВашкевичС. Педагогічна майстерність вчителя // Освіта. – 2000. - №3.
5. Заграва Д.І. Уроки педагогічної майстерності. – К., 1989.
6. Майборода В.К. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині
В.О.Сухомлинського // Рідна школа. – 1993.- №9. – С.30-34.
7. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. - К.: Вища
школа, 1997. – 287с.
8. Педагогіка. Підручник для ВУЗів / Під ред. Головчука М.І. – Львів, 2001.
9. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т. – К., 1976-1977.