Download to read offline
Н.М.Дятленко. Залучення батьків до процесу розробки та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини
More Related Content
Similar to Н.М.Дятленко. Залучення батьків до процесу розробки та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини
More from Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
Н.М.Дятленко. Залучення батьків до процесу розробки та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини
- 1. Залучення батьків до процесурозробки та реалізації індивідуальної програми розвитку Наталія Дятленко, доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка
- 2. Мотивація • Участь сім'їпасивна - прийняття або відмова від пропозицій школи. • Педагоги скептично ставляться до можливостей батьків самостійно приймати рішення. • Педагоги відчувають дискомфорт, коли погляди батьків не збігаються з їхньою думкою.
- 3. АКСІОМА Педагоги мають бутипідготовленими до роботи з усіма членами сім‘ї, включаючи усіх родичів та членів родини.
- 4. Батьки – головніексперти в розвитку своєї дитини Педагоги – експерти з питань розвитку й освіти дітей загалом. Активна співпраця – знання і ресурси множаться, здійснюється позитивний вплив на розвиток дитини!
- 5. Як вибудувати “місток”довіри між педагогами та батьками? • Переконливо й послідовно підкреслюйте цінність дитини. • Відзначайте різні аспекти особистості дитини, а не лише її академічну успішність • Акцентуйте увагу на індивідуальному прогресі дитини і не орієнтуйте на інших дітей як на приклад. • Підтримуйте і шануйте рішення, що приймаються сім'єю.
- 6. Діапазон співпраці педагогів табатьків від індивідуальної роботи з батьками для вирішення конкретних проблем до участі в батьківських радах, які працюють спільно з педагогами, допомагають приймати рішення щодо індивідуальної програми розвитку дитини.
- 7. Стандартні стратегії рефлексивного вислуховування Спочаткуслухайте! –Прості принципи: Зосередьте увагу тільки на тому, про що йдеться, зупиніть внутрішній діалог із самим собою (наприклад: «Навіщо він мені це розповідає?» «Я просто не хочу цього чути ...» «Що я скажу, коли він припинить говорити?"). – Відкладіть на потім будь-які записи й утримайтеся від запитань. Просто слухайте.
- 8. Що потрібно робити? -Підтримуйте всі спроби батьків зробити свій внесок в освіту своїх дітей - Робіть зустрічі з батьками зручними для них, забезпечуючи відчуття безпеки, розсаджуючи їх на зручних місцях - Звертайтеся до усіх членів сімей із рівною повагою і ентузіазмом - Показуйте членам сімей їхню роль у житті класу: подяки, фотографії, оголошення на дошці, пропонуйте брати участь у заходах.
- 9. Що потрібно робити? •Хваліть батьків за ті внески, які вони роблять в освіту дітей • Плануйте круглі столи, семінари, педагогічні посиденьки з батьками та вибудовуйте з ними дружні взаємини • Визнавайте на людях заслуги всіх сімей рівною мірою • Активно запрошуйте сором’язливих батьків на зустріч (можливо, зручніше відвідати їх вдома) • Беріть до уваги їхні пропозиції щодо змін, які потрібно зробити в класі
- 10. Звідки видно, щоє співпраця? • Узгодженість у діях адміністрації, класного керівника, допоміжного персоналу. • Шанобливе ставлення до рішень родини • Варто розглядати родину як найважливіших учасників освітньої команди і основних людей, що відповідають за ухвалення рішень щодо дитини.
- 11. Шкільна команда надопомогу дитині УЧИТЕЛІ АСИСТЕНТ УЧИТЕЛЯ ПСИХОЛОГ . БАТЬКИ ДИТИНА Учителі спеціальної освіти Директор/завуч або особа, яка відповідає за інклюзію
- 12. Важливе розуміння! •Практика роботиз родинами не є статичною, це - процес у розвитку. •Педагоги мають постійно поновлювати знання та вміння спілкуватися і вирішувати конфлікти. •Використовувати перевірені стратегії спілкування з членами сімей: активне слухання, роздуми та перефразування. •Створення гнучких, новаторських послуг, що відповідають унікальним потребам сімей. •Запорукою добрих взаємовідносин між школою і сім’єю є повага, некритичне ставлення і співчуття!
- 13. Міра задоволеності батькамивід включення їхніх дітей у загальноосвітній простір напряму пов'язана з розумінням школою освітніх потреб дітей та особливостями пристосування середовища, готовності чути батьків та вносити модифікації.
- 14. Родини - головнівчителі своїх дітей, вони мають повне право на особливу увагу і повагу з боку професіоналів. Педагоги можуть допомогти батькам. Педагоги мають позитивно і відверто ставитися до батьків дітей, незалежно від їхніх людських якостей. *** Коли вчитель не дає оцінок, не критикує, а делікатно, без будь-якого тиску заохочує родини до прийняття власних рішень, імовірність позитивного результату висока.