Співпраця школи
   та родини
Актуальність
Визнаючи школу провідною ланкою виховання молоді,
треба зазначити, що без єдності зусиль з сім’єю,
ефективність виховання буде низькою. Адже саме в сім’ї
найбільше виховується людина укладом спільного життя:
побутом, працею, традиціями, звичаями. Саме в сім’ї
дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і
зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто її
морально-етичні принципи на яких споконвіку грунтується
педагогічний досвід народу. Єдність сім’ї і школи відіграє
важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку
особистості та у вихованні школяра. Значення
батьківського авторитету, роль педагогічного колективу та
позашкільної системи освіти є найважливішою
необхідністю у навчально-виховному процесі сучасної
школи.
Мета:
 Визначити систему
взаємодії в діяльності
 батьків та школи у
навчально-виховному
       процесі
Завдання:
  «Якомога менше викликів до школи батьків для
    моральних нотацій дітям, для лякання дітей
батьківською «сильною рукою», для попередження
       про небезпеку, «якщо й далі так буде
    продовжуватись», - і якомога більше такого
спілкування дітей з батьками, що приносить радість
матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі,
     у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні
   розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і
   зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила
  матері та батьку одні засмучення - це виродливе
      виховання».           В. Сухомлинським
Структура взаємодії
1. Заступник директора з виховної роботи складає шкільний план,
допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму,
здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради,
метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних
керівників.
2. Психолог допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні
типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною
родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу.
3. Соціальний педагог бере на контроль і здійснює корекційну роботу з
родинами СЖО; взаємодіє з міськими організаціями, що працюють у цьому
напрямі - органами опіки та піклування УО,службою у справах дітей,
кримінальною міліцією у справах неповнолітніх.
4. Шкільний бібліотекар підбирає наявну методичну літературу з даного
напряму, взаємодіє з міською бібліотекою.
5. Класні керівники регулярно проводять батьківські збори та
застосовують інші форми роботи з батьками.
За своїм статусом класний керівник в
школі – основний суб'єкт виховної
роботи з батьками учнів. Він виробляє
основну стратегію і тактику взаємодії
школи і сім'ї у вихованні особи школяра;
будучи фахівцем, в області педагогіки і
психології, він допомагає батькам у
вирішенні протиріч сімейного
виховання. У коректуванні виховних дій
навколишнього соціального
середовища. Ці завдання визначені
статусом класного керівника.
Реалізація завдань
  проходить по
    наступним
   напрямкам:
1 Ознайомлення
батьків із змістом і
методикою учбово-
виховного процесу,
  організованого
     школою;
2 Психолого-
педагогічна
   освіта
3 Корегування
виховання в сім'ях
  окремих учнів
4 Взаємодія з
громадськими
організаціями
5. Залучення батьків
до спільної з дітьми
     діяльності
Форми роботи з батьками
 - Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої
проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій.
 - Батьківські конференції (загальношкільні, класні).
  - Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з
виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних
ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків).
  - Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає
реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її
проблеми).
 - Загальношкільні батьківські збори - проводяться два рази на рік.
Мета - знайомство з нормативно-правовими документами про школу,
основними напрямами, задачами, підсумками роботи.
  - Батьківські збори (форма аналізу, осмислення на основі даних
педагогічної науки, досвіду виховання).
  - Відвідування родини (індивідуальна робота педагога з батьками,
знайомство з умовами життя).
Етапи батьківських зборів.
 1 етап. Організація батьківських зборів.
 2 етап. Підготовка сценарію і проведення
зборів. Будь-які збори повинні включати 5
обов'язкових компонентів:
 - Аналіз учбових досягнень учнів класу.
 - Ознайомлення батьків з соціально-
емоційним кліматом в класі.
 - Психолого-педагогічна освіта.
 - Обговорення організаційних питань.
 - Особисті бесіди з батьками.
 3 етап. Осмислення підсумків батьківських
зборів.
Взаимодействие с родителями

Взаимодействие с родителями

  • 1.
  • 2.
    Актуальність Визнаючи школу провідноюланкою виховання молоді, треба зазначити, що без єдності зусиль з сім’єю, ефективність виховання буде низькою. Адже саме в сім’ї найбільше виховується людина укладом спільного життя: побутом, працею, традиціями, звичаями. Саме в сім’ї дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто її морально-етичні принципи на яких споконвіку грунтується педагогічний досвід народу. Єдність сім’ї і школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку особистості та у вихованні школяра. Значення батьківського авторитету, роль педагогічного колективу та позашкільної системи освіти є найважливішою необхідністю у навчально-виховному процесі сучасної школи.
  • 3.
    Мета: Визначити систему взаємодіїв діяльності батьків та школи у навчально-виховному процесі
  • 4.
    Завдання: «Якомогаменше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання». В. Сухомлинським
  • 5.
    Структура взаємодії 1. Заступникдиректора з виховної роботи складає шкільний план, допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму, здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради, метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних керівників. 2. Психолог допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу. 3. Соціальний педагог бере на контроль і здійснює корекційну роботу з родинами СЖО; взаємодіє з міськими організаціями, що працюють у цьому напрямі - органами опіки та піклування УО,службою у справах дітей, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх. 4. Шкільний бібліотекар підбирає наявну методичну літературу з даного напряму, взаємодіє з міською бібліотекою. 5. Класні керівники регулярно проводять батьківські збори та застосовують інші форми роботи з батьками.
  • 6.
    За своїм статусомкласний керівник в школі – основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів. Він виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи і сім'ї у вихованні особи школяра; будучи фахівцем, в області педагогіки і психології, він допомагає батькам у вирішенні протиріч сімейного виховання. У коректуванні виховних дій навколишнього соціального середовища. Ці завдання визначені статусом класного керівника.
  • 7.
    Реалізація завдань проходить по наступним напрямкам:
  • 8.
    1 Ознайомлення батьків іззмістом і методикою учбово- виховного процесу, організованого школою;
  • 9.
  • 10.
    3 Корегування виховання всім'ях окремих учнів
  • 11.
  • 12.
    5. Залучення батьків доспільної з дітьми діяльності
  • 13.
    Форми роботи збатьками - Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій. - Батьківські конференції (загальношкільні, класні). - Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків). - Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її проблеми). - Загальношкільні батьківські збори - проводяться два рази на рік. Мета - знайомство з нормативно-правовими документами про школу, основними напрямами, задачами, підсумками роботи. - Батьківські збори (форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання). - Відвідування родини (індивідуальна робота педагога з батьками, знайомство з умовами життя).
  • 14.
    Етапи батьківських зборів. 1 етап. Організація батьківських зборів. 2 етап. Підготовка сценарію і проведення зборів. Будь-які збори повинні включати 5 обов'язкових компонентів: - Аналіз учбових досягнень учнів класу. - Ознайомлення батьків з соціально- емоційним кліматом в класі. - Психолого-педагогічна освіта. - Обговорення організаційних питань. - Особисті бесіди з батьками. 3 етап. Осмислення підсумків батьківських зборів.