Мотиваційна функція дидактичної гри. Використання дидактичної гри на різних етапах уроку

1. МОТИВАЦІЙНА ФУНКЦІЯ
ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ.
ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ
ГРИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ

2. ОДНИМ З НАЙПЕРСПЕКТИВНІШИХ ШЛЯХІВ ВИХОВАННЯ АКТИВНИХ
УЧНІВ, ОЗБРОЄННЯ ЇХ НЕОБХІДНИМИ ВМІННЯМИ І НАВИЧКАМИ,
КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ Є ВПРОВАДЖЕННЯ
АКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ, СЕРЕД ЯКИХ ПРОВІДНЕ МІСЦЕ
ЗАЙМАЮТЬ НАВЧАЛЬНІ ІГРИ.
Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій
діяльності освітня, розвиваюча , виховна , контролююча
функції діютьу тісному взаємозв’язку. Гра як метод
навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні
пізнавальні можливості, виховує особистість, виявляє
ступінь оволодіння школярами навчальним матеріалом .
Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються,
до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші
учні.

3. В ГРІ ФОРМУЄТЬСЯ БАГАТО ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
ДИТИНИ. ЦЕ СВОЄРІДНА ШКОЛА ПІДГОТОВКИ ДО ПРАЦІ. В ГРІ
ВИРОБЛЯЄТЬСЯ СПРИТНІСТЬ, ВИТРИМКА, АКТИВНІСТЬ. ГРА – ЦЕ
ШКОЛА СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ.
Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні
приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу
уроку, давати нові знання, заставити учнів
напружено мислити, продемонструвати вчителю
та іншим гравцям рівень власних навчальних
досягнень.

4. ФУНКЦІЇ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ

5. НАВЧАЛЬНА ФУНКЦІЯ
-Спрямована на формування в учнів системи знань, умінь і навичок на
різних етапах навчальної діяльності. Дидактична гра у цьому аспекті є
засобом оволодіння навчальним предметом (передбачає одержання,
накопичення і практичну апробацію знань у процесі її виконання).
Виховна функція
- Визначається цілями виховання і спрямована на формування наукового
світогляду, пізнавального інтересу, моральних якостей, самостійності у
здобуванні знань. Реалізація дидактичною грою цієї функції дає змогу
пов’язати навчальну діяльність з реальним життям. А це є важливою
умовою ефективності гри як засобу навчання та виховання.
Розвивальна функція
- Спрямована на розвиток творчого мислення. Вона стимулює
пізнавальні процеси та увагу, активізує процес мислення і цим самим
впливає на формування якісного рівня навчальних досягнень учнів.

6. МОТИВАЦІЙНА ФУНКЦІЯ
Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рухомих
сил, які пробуджують у людини прагнення займатись
певним видом діяльності .
Вона є вихідним психологічним чинником успішного
оволодіння молодшими школярами навчальних
предметів.

7. МОТИВАЦІЙНА ФУНКЦІЯ
 Позитивна мотивація школярів до вивчення будь-якого
шкільного предмету є запорукою успішної активізації та
здійснення процесу навчання. Без мотиву не може
виникнути жодна діяльність, у тому числі й навчальна.
 Серед усіх методів і засобів навчання молодших школярів
саме дидактична гра найповніше реалізує цю функцію.
Підтвердженням може стати той факт, що у процесі
навчально-ігрової діяльності в учня виникає мотив, суть
якого в тому, щоб успішно зіграти взяту на себе роль. А це,
насамперед, вимагає якісного виконання діяльності, до
якої ця роль його зобов’язує.

8. Релаксаційна функція
Дидактична гра реалізує цю функцію через зняття втоми,
організацію відпочинку, рухову діяльність тощо. Значення цієї
функції дидактичної гри у молодшому шкільному віці важко
переоцінити.
- Компенсаційна функція
Дозволяє долати труднощі адаптаційного періоду, зменшує міру
новизни та раптовості включення у навчальну діяльність.
Оздоровча функція
Заповнює прогалини дефіциту рухової активності у процесі
навчання й підвищують загальну працездатність дітей на уроці,
знімають напругу й утому від інтенсивної навчальної діяльності.

9. КОНТРОЛЮЮЧА ФУНКЦІЯ
 Реалізується з метою визначення якості знань, рівня знань
учнів, їхніх здібностей до самостійного оволодіння
предметом, рівня інтелектуального розвитку і
сформованості пізнавальних інтересів. Засобами
дидактичної гри можна успішно здійснювати всі види
контролю результатів навчання (попереднього, поточного,
тематичного, підсумкового)
 У процесі контрольно-ігрової діяльності
створюються умови для виявлення прогалин у
знаннях учнів. Такий аналіз, у свою чергу, дозволяє
вчителеві визначати рівень готовності дітей до
вивчення нового матеріалу, або ж виявляє
необхідність повернення до повторення раніше
вивченого.

10. САМ ТЕРМІН “ДИДАКТИЧНА ГРА” ПІДКРЕСЛЮЄ ЇЇ ПЕДАГОГІЧНУ
СПРЯМОВАНІСТЬ ТА БАГАТОГРАННІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ. А ТОМУ
НАЙСУТТЄВІШИМ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ПРЕДМЕТА,
Є ТАКІ ПИТАННЯ:
А) ВИЗНАЧИТИ МІСЦЕ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ У СИСТЕМІ ІНШИХ
ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОЦІ;
Б) ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЇХ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВИВЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО
ЗА ХАРАКТЕРОМ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ;
В) РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР З УРАХУВАННЯМ
ДИДАКТИЧНОЇ МЕТИ УРОКУ ТА РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ;
Г) ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СВІТЛІ ІДЕЙ РОЗВИВАЛЬНОГО
НАВЧАННЯ;
Д) ПЕРЕДБАЧЕННЯ СПОСОБІВ СТИМУЛЮВАННЯ УЧНІВ, ЗАОХОЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ ГРИ
ТИХ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ВІДЗНАЧИВСЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ПІДБАДЬОРЕННЯ ВІДСТАЮЧИХ.

11. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на
кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій,
поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру
накопичення в учнів знань, вироблення вмінь і навичок,
засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання
кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.
Дидактичні ігри можна використовувати на етапі
- закріплення, для повторення раніше набутих уявлень , для
повнішого і глибшого їх осмислення та засвоєння,
- ознайомлення дітей з новим матеріалом ;
- формування умінь та навичок;
- розвитку основних прийомів мислення,
- розширення кругозору.

12. ЩОБ ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОЦІ ПРОХОДИЛА ЕФЕКТИВНО І ДАВАЛА
БАЖАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НЕОБХІДНО НЕЮ КЕРУВАТИ, ЗАБЕЗПЕЧИВШИ
ВИКОНАННЯ ТАКИХ ВИМОГ:
 1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко
усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань
для участі у грі).
 2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
 3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
 4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі
можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
 5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
 6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за
поразку в грі, глузування тощо).
 7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою
сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті
проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по
рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно
однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.
 8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і
цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма
повинні бути доступними для учнів.

13. ВИДИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР
1) ігри-подорожі;
2) ігри-доручення;
3) ігри-припущення;
4) ігри-загадки;
5) ігри-бесіди.

14. БАГАТО ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ВПРАВ МАЮТЬ ІНТЕГРОВАНИЙ
ХАРАКТЕР: ТАК, НАПРИКЛАД, НА УРОЦІ ЧИТАННЯ, УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ВПРАВУ З ЧИСЛАМИ, ПРИКЛАДАМИ,
РІЗНИМИ АРИФМЕТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ:
 Розташуйте дані числа в порядку зростання
82 11 64 35 100 25
11 25 35 64 82 100
С К А З К И

15. ДІТЯМ ДУЖЕ ПОДОБАЮТЬСЯ ВПРАВИ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ
ФІГУРАМИ, ГРАФІЧНІ ДИКТАНТИ, МАЛЮВАННЯ ПО КЛІТИНАМ

16. ВИСНОВОК
 А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення
в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою
вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання
майбутнього діяча відбувається перш за все в
грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації
навчання та виховання.

17. ПРОПОЗИЦІЇ
1. Постійно використовувати дидактичні ігри на різних етапах
уроку з метою мотивації учнів до вивчення будь-якого
шкільного предмету.
2. Ввести традиції свого уроку.
3. Використовувати дидактичні ігри для контролю знань
учнів (Наприклад : видача на заліках «дипломів знавця»,
проводження брей-рингів на при кінці теми , вікторин, тощо)
Тобто, це муже бути що завгодно, головне, щоб таке явище
не було одноразовим.
Будь яка традиція зміцнює колектив,.
Такі методи роботи роблять навчання більш цікавішим,
а ваш предмет – незвичайним.

18. УЧИТЕЛЬ – ЛЮДИНА, ЯКА МОЖЕ РОБИТИ
ВАЖКІ РЕЧІ ЛЕГКИМИ.
РАЛЬФ ВОЛДО ЕМЕРСОН