...

1. Розвивальна кінезіологічна програма
Тривалість занять залежить від віку і може становити від 5—10 до 20—35 хв. у
день. Займатися необхідно щодня. Тривалість занять за одним комплексом
вправ— 45—60 днів. Бажано реалізувати кінезіологічний цикл:
Вправи для розвиткуміжпівкульної взаємодії
Вправи для розвиткутворчого(наочно-образного)мислення (права півкуля)
Вправи для розвиткуабстрактно-логічного мислення (ліва півкуля)
Вправи для координації очейі рук
Вправи для розвиткувізуальної і слухової пам'яті
комплекс вправ для розвиткуміжпівкульних зв'язків (6—8 тижнів).
перерва (2 тижня);
комплекс вправ для розвиткуправої півкулі (6—8 тижнів);
перерва (2 тижня);
комплекс вправ для розвиткулівої півкулі (6—8 тижнів);
Мета:
Розвитокміжпівкульної спеціалізації.
Розвитокміжпівкульної взаємодії.
Розвитоккомісур (міжпівкульних зв'язків).
Синхронізація роботипівкуль.
Розвитокдрібної моторики.
Розвитокздібностей.
Розвитокпам'яті, уваги.
Розвитокмовлення.
Розвитокмислення.
Усунення дислексії.
Вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії
Вправи поліпшують розумовудіяльність, синхронізують роботупівкуль,
сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, полегшують процес
письма.
Комплекс № 1

2. 1. Кілечко. По черзіі якнайшвидше перебирайте пальці рук, з'єднуючив кільце
з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т.д. Пробавиконується в
прямому(від вказівного пальця до мізинця) і у зворотному(від мізинця до
вказівного пальця) порядку. На початку вправа виконується кожною рукою
окремо, потім разом.
2. Кулак—ребро—долоня.
Триположення руки на площині столу. Долоня на площині, стиснута в кулак
долоня, долоня ребром наплощині столу, пряма долоня на площині столу.
Виконується спочатку правоюрукою, потім — лівою, потім — двома

4. 3. Лезгинка. Ліву долонюскладіть у кулак, великий палець відставте убік, кулак
розгорніть пальцями до себе. Правою рукою прямою долонею в
горизонтальномуположенні доторкніться до мізинця лівої. Після цього
одночаснозмініть положення правої і лівої рук. Повторіть 6—8 разів. Прагніть
високої швидкостізміни положень.
4. Дзеркальне малювання.
Покладіть на стіл чистий аркуш паперу. Візьміть в обидвіруки по олівцю чи
фломастеру. Почніть малювати одночаснообомарукамидзеркально-
симетричнімалюнки, літери. Під час виконання цієї вправи ви відчуєте, як
розслаблюютьсяочій руки. Коли діяльність обохпівкуль синхронізується,
помітно зростеефективність роботивсього мозку.
5. Вухо-ніс. Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою — за
протилежне вухо; Одночасно відпустіть вухо і ніс, лясніть у долоні, поміняйте
положення рук «із точністю до навпаки».
6. Змійка. Схрестіть руки долонямиоднадо одної, зчепіть пальці в замок,
виверніть руки до себе. Рухайте пальцем, на який укаже ведучий. Палець
повинен рухатися точно і чітко, не допускаючисинкінезій. Торкатися до пальця
не можна. Послідовно у вправі повинні брати участь усі пальці обохрук.

5. 7. Горизонтальнавісімка.
1—2-ий тиждень занять. Требавпертися язиком у зуби, «намагаючись їх
виштовхнути назовні». Розслабтеязик. Повторіть 10 разів. Притискайте язик у
роті то до лівої, то до правої щоки. Повторіть 10 разів. Утримуючи кінчик язика
за нижніми зубами, вигніть його гіркою. Розслабте. Повторіть 10 разів.
З—6-ий тиждень занять. Витягніть перед собою праву руку на рівні очей,
пальці стисніть у кулак, залиште витягнутими вказівний і середній. Намалюйте
в повітрі цими пальцями знак нескінченності якомогабільшого розміру. Коли
рука з центру цього знаку піде вгору, почніть спостереження, не кліпаючи
очима, спрямованимина проміжок між кінчиками цих пальців, не повертаючи
голови. Ті, в кого виникли труднощі у простежу­ванні (напруження, часте
кліпання), повинні запам'ятати відрізок «горизонтальної вісім­ки», де це
трапляється, і кілька разів провестирукою, ніби загладжуючи цю ділянку.
Необ­хідно прагнути плавного руху очейбез зупинок і фіксацій. У місці
зупинки,втрати спостере­ження потрібно провестирукою кілька разів назад по
лінії «горизонтальноївісімки».
7—8-ий тиждень занять. Стежите за рухом пальців по траєкторії
горизонтальноївісімки висунутим язиком.
Комплекс № 2

6. Масаж вушних рако¬вин. Помасажуйте мочкивух, потім усю вушну
рако¬вину. Наприкінці вправи розітріть вуха руками.
Перехресні рухи. Ви¬конуйте перехресні коорди¬нованірухи одночасно
пра¬воюрукою і лівою ногою(уперед, убік, назад). Потім зробіть те саме лівою
рукою і правоюногою.
Хитання головою. Дихай¬те глибоко. Розправтеплечі, за¬крийте очі, нахиліть
головувпе¬ред і повільно розгойдуйтенею з боку в бік.
Горизонтальнавісімка. Намалюйте в повітрі в горизон¬тальнійплощині цифру
вісім три рази спочаткуоднією рукою, потім іншою, потім обомарука¬ми
разом.
Симетричнімалюнки. На¬малюйте в повітрі обомаруками одночасно
дзеркально симетричнімалюнки (можна промальовуватитаблицю множення,
слова тощо).
Ведмежі погойдування. Гойдайтеся з боку вбік, наслідуючи ведмедя. Потім
підключіть руки. Придумайте сюжет.
Поза скручування. Сядьтена стілець боком. Ногиразом, стегно притуліть до
спинки. Пра¬воюрукою тримайтеся за правий бік спинки стільця, а лівою — за
лівий. Повільно на видиху повер¬тайте верхню частину тулуба так, щоб груди
опинилися навпроти спинки стільця. Залишайтеся в цьому положенні 5—10 с.
Вико¬найте те саме в іншу сторону.
Дихальна гімнастика. Ви¬конайте ритмічний подих: вдих у два рази коротший
за видих.
Гімнастика для очей. Зробіть плакат-схему зорово-руховихтраєкторій
максимально можливої величини (аркуш ватману, стеля, стіна тощо). На ній за
допомогоюспеціальних стрілок зазначені основнінапрямки, по яких повинний
рухатися погляд у процесівиконання вправи: униз, уліво вправо, за
годинниковоюстрілкоюі протинеї, по траєкторії «вісімки». Кожна траєкторія
має свій колір: №1, 2 — коричневий, № 3 — червоний, № 4 — блакитний, № 5
— зелений. Вправи викону¬ються тільки стоячи.

7. Комплекс № З
Попередньо намалюйте на картці (розміром із поштову листівку) дві лінії у
вигляді сим­волу X.
Зафіксуйте погляд на перетині цих ліній, виконуючипри цьому наступні
вправи:
Стоячи. Піднесіть (невисоко)ліву ногу, зігнувши її" в коліні, і кистю (ліктем)
правої руки доторкніться до коліна лівої ноги, потім те саме з правою ногоюі
лівою рукою. Повторіть вправу 7 разів. Коли рука торкається протилежного
коліна, а погляд у цей момент сконцентрованийна перетині ліній літери X, ніби
«перетинається» середня лінія лівої і правої півкулі мозку. Вправа допомагає
двом півкулям працювати одночасно.
Паровозик. Праву руку покладіть на ліву, одночасно роблячи10—12 маленьких
кіл зігнутою в ліктьовому суглобілівою рукою, плечем уперед, потім стільки ж
назад. Поміняйте позиції рук і повторіть вправу.
Перехресне марширування. Зробіть 6 пар перехресних рухів, «маршируючи» на
місці і торкаючись лівою рукою правого стегна і навпаки. Повторіть
марширування», виконуючиоднобічні підйоми стегна-руки вгору. Потім знову
повторіть вправу. Дивіться при цьому на перетин лінії літери X. Вправу
повторіть 7 разів. Різновид цієї вправи — ходіння з високим підніманням рук і
ніг.

8. Млин. Виконуйте так, щоб рука і протилежна нога рухалися одночасно,з
обертанням очей вправо, вліво, вгору, вниз. При цьому торкайтеся рукою
протилежного коліна, «перетинаючи середню лінію» тіла. Час вправи 1—2 хв.
Подих вільний.
Перехрест. Для виконання цієї вправи пропонується чистийлист щільного
паперу з намальованим на ньому символом X. Він розташовується на площині,
на відстані приблизно 20 см від очей, при цьому його освітлення повинне бути
нормальним і рівномірним. Необхідно протягом 45 с дивитися в центр
перехреста (після тижневих занять образ перехреста викликається довільно).
Через 45 с погляд переведіть на світле тло. З появою образаоко закрийте, а
перехрест повільно перенесіть в область чола, а потім у тім'я. Це символ
єдностімозку. Вправу повторюйте3 рази.
Вправа «Погляд уліво вгору». Поза: правою рукою фіксуйте голову за
підборіддя. Узявши олівець чи ручку, ліву руку викиньте убік і вгорупід кутом
45 градусів так, щоб, закривши ліве око, правим не можна було бачити предмет
у лівій руці. Після цього починайте робитивправу протягом 7 с. Дивіться на
предмет у лівій руці, потім змінюйте погляд на «прямо перед собою» (рахунок
«1-2-3-4-5-6-7»). Вправу виконуйте З рази, потім доводьтедо 8 разів. Потім
вправу виконуйте «з точністю до навпаки».
Надалі для того, щоб цілком виявити свої здібностіпід час будь-якої
відповідальної (але звичної)роботичидіяльності, досить уявити символ X. Це
буде ніби кодом для мозку. Його можна використовуватищоразу, коли
необхідно змусити працювати дві півкулі одночасно.
Вправи для розвитку абстрактно-логічногомислення(ліва півкуля)
Унаслідок виконання вправ поліпшується пам'ять, підвищуються
інтелектуальні можливості, розвиваються математичні здібності, активізується
роботаголовногомозку.
Комплекс № 1
Відтягніть вуха вперед, потім назад, повільно рахуючи до 10. Починайте з
відкритими очима, потім із закритими очима. Повторіть 7 разів.
Одну хвилину масажуйте щоки круговимирухами пальців. Двома пальцями
малюйте кола на підборідді й лобовій частині обличчя. Рахуйте при цьому до
30.
Масажуйте верхні й нижні віка, не закриваючиоко, 1 хв.
Масажуйте ніс подушечками вказівних пальців, натискаючи на шкіру від
основи носадо ніздрів, 20 разів.

9. Відкрийте роті нижньоющелепою робіть різкі рухи, спочаткуліворуч
праворуч, потім навпаки — 10 разів.
Комплекс № 2
Слон, що малює. Встаньте чи сядьтев позу слона. Коліна злегка підігнуті.
Нахиліться головоюдо плеча. Витягніть руку вперед і малюйте нею те, що
бачите, великими мазками. Потім повторіть те саме з іншою рукою.
Погойдування головою. Із силою схопіть ліве плече правою рукою, головою
повільно перетинайте середню лінію тіла, повертаючиліворуч, потім праворуч.
Розслабтеся. Зробіть два повних цикли подиху на три поворотиголови.
Повторіть те саме для іншого плеча.
Встаньте і тримайтеся руками за спинку стільця. Розташуйте одну ногу перед
корпусом тіла, а іншу за ним. Робіть випади на коліно ноги, виставленої вперед.
Нога, розташованапозаду, повинна бути прямою. Корпус тримайте прямо.
Повторіть те саме для іншої ноги.
Обертання шиї. Повертайте голову повільно зі сторони
убік, дихайте вільно. Підборіддя повинне бути опущене якнайнижче. Розслабте
плечі. Спочаткуповертайте головузі сторониубік при піднятих плечах, потім
при опущених. Обертайте головою спочаткуз відкритими очима, потім із
закритими.
Сядьтена стілець, ноги витягніть вперед і схрестіть їх. Зробіть нахил уперед,
намагаючись дістати руками пальці ніг. Нахиліть голову. Вдихайте, піднімаючи
тіло, видихайте, нахиляючи. Повторіть вправу тричіі змініть перехресне
положення ніг.
Перехресний крок. Робіть поперемінні перехресні рухи руками і ногами при
ходінні на місці. Спочатку торкайтеся руками до протилежних ніг перед со-
бою, потім за спиною. Можна супроводжуватистрибкамина місці.
Вправи для розвитку творчого (наочно-образного)мислення(права
півкуля)
Комплекс № 1
Стоячи. Хребет тримайте прямим. Очізакрийте. Пальці лівої руки покладіть на
живіт (5 см нижче пупка), кінчиками пальців правої руки розминайтекуприк.
При цьому уявіть в області куприка червону кулю, що розростається. Під час
виконання вправи, можливо, відчуєте розпирання в області куприка. Потім
навпаки — ліва рука на куприку, правою розтирайтеживіт, уявляючив області
живота жовтогарячукулю, що розростається.
Ліва рука в області пупка, права на грудяхв області серця. Сильно тріть груди,
уявляючи в області грудей зелену кулю, що розростається.

10. Ліва рука на животі. Вказівний палець правої руки знаходиться над верхньою
губою, середній палець знаходиться під нижньою губою. Відкрийте рот.
Розтирайтеділянку губ.
Ліва рука на животі, права — трохи више міжбрів'я. Масажуйте правою рукою.
Уявляйте в області чола блакитну кулю, що розростається.
Вдихайте лівою ніздрею, видихаючи через праву ніздрю. Вдихаючи, уявіть, як з
повітрям «золотаво-срібна» енергія проходить через ліву ніздрю, ліву частину
горла, ліву частину серця і шлунка і доходить до куприка. При вдиханні «жовта
хвора енергія» виходить через праву частину тіла (печінка, нирки, праву
частину серця, праву частину горлаі праву ніздрю). Потім вдихайте правою
ніздрею, а видихайте лівою. Цикли повторіть по З рази.
Дивіться в центр між долонями, уявляючикулю жовтого кольору. Витягніть
руки впередна рівні міжбрів'я. Вказівні й великі пальці складіть «будиночком»і
дивіться між пальцями.
Сядьтена край стільця. Хребет тримайте прямим. Покладіть гомілку лівої ноги
на коліно правої. Праву руку покладіть на го-мілковостопнийсуглоб,
торкаючись передньоюобластю зап'ястя. Зверхуна праву руку, навхрест,
покладіть ліву руку, торкаючись до правої рукитим самим місцем. Посидьтев
такому положенні 1 хв. Потім поміняйте місцями руки і ноги, і зновупосидьте
1 хв.
Комплекс № 2
Закрийте очі. Масажуйте зони з'єднання верхніх і нижніх корінних зубів
вказівними й середніми пальцями одночасно праворучі ліворуч, зробіть
голосний, розслаблюючийзвукпозіхання.
Встаньте і тримайтеся руками за спинку стільця. Розташуєте одну ногу перед
корпусом тіла. Робіть випади на коліно ноги, виставленої вперед. Нога,
розташованапозаду, повинна бути прямою. Корпус тримайте прямо. Повторіть
те саме для іншої ноги.
Сядьтена стілець, руки покладіть долонямивниз на стіл. Плечі розгорніть і
розслабте. Робіть круговірухи головою в напрямку до грудної клітки. Під час
вдихання подих повинен проходитипо центральній лінії тіла.
Сидячив кріслі чи на підлозі на м'якій поверхні, підтримуйте себе, тримаючись
руками за ручки крісла. Підніміть ноги і робіть ними круговірухи спочатку в
одну сторону, потім в іншу.

11. Сядьте, витягніть ногиі схрестіть їх. Кисті рук розгорніть долонямив сторони,
переплетіть пальці в замокі на рівні грудей зручно виверніть їх. Розслабтеся,
закрийте очі, дихайте глибоко.
Вправи для координаціїочей і рук
Поліпшують навички читання і письма, поліпшують здатність візуального
розрізнення, поліпшують координацію тіла. Тренують рухові навички,
стимулюють сприйняття простору, поліпшують почуття центрування.
Вісімки. Закрийте очі. Пальцями однієї руки проведіть перед очимаподовжню
вісімку. Випливайте закритими очимаза рухами пальців. Продовжуйте
малювати, збільшуючи розміривісімки. Під час вправи відпочиньте й відкрийте
очі. Перевірте різкість зору.
Вісімки ліктями. Стоячи, розведіть ногив сторони, злегказігніть ноги в
колінах. Проведіть половину вісімки правим ліктем. Очі повинні стежити за
рухами ліктя. Змістіть центр вісімки назад. Змістіть центр вісімки назад,
відсуваючи торс убік. Проробіть те саме з лівою стороною.
Крила. Устаньте. Ноги на ширині плечей. Коліна розслаблені. Потрясіть руками
і зігніть лікті. Накресліть вісімку одночаснодвомаруками. Спочаткувперед,
назад і вниз, потім угору, убік і вниз. Підборіддя повертається разом із рухами
рук. Повторіть кілька разів, поки не відчуєте, що летите. Тепер паріть: руки
відкриті й вільні. Під час вдихання нахиліться вперед, спираючися наноски. На
видиху відхиліться назад. Ще раз вдихніть і уявіть, що летите.
Слон, що малює. Встаньте чи сядьтев позу слона. Коліна злегка підігнуті.
Нахиліться головоюдо плеча. Витягніть руку вперед і малюйте те, що бачите,
великими мазками. Потім повторіть те саме з іншою рукою.
Лежачи на спині, обійміть руками одне коліно, притискаючийого до грудей.
Друга нога в розслабленомустані. Уявіть, що очі зв'язанізі стегнами і
розслабтеїх. Дихайте глибоко. Нехай підколінні сухожилля добрерозтягнуться.
Обхопіть лівою рукою зап'ястя правої руки й масажуйте. Повторіть те саме
правоюрукою.
З'єднайте руки на рівні очей. Носом накресліть лінію від однієї долоніпо руці
до плеча. Потім перед собоюнакресліть коло. Тепер орієнтуйся по другій руці.
Повторіть в іншу сторону.
Вправи для розвитку візуальноїі слуховоїпам'яті
Видихніть, відкрийте очі. Вдихніть, закрийте очі. Продовжуйте, видихаючипри
світлі, вдихаючи в темряві. Нехай ваші очіцілком розслабляться,коливони
закриті. Відкрийте очі і покліпайте. Щораз, відкриваючи очі, відзначайте те, що

12. бачите. Зауважуйте усі вигини і форми, лінії і кути. Спочатку тільки темне,
потім тільки світле.
Закрийте очі й уявіть, що на них світить сонце. Покліпайте очиматак, начебто
ловите сонячнесвітло. Візьміть сонячнийпромінь і подивіться на нього із
закритими очима, насолоджуючись переливами квітів. Тепер уявіть темряву і
розслабтеся.
Сядьтезручно, ногинарізно, розслабтеколіна. Обійміть руками голову,
торкаючись правоюрукоюлівого вуха і навпаки. Пальцями висувайте
потилицю вперед. Закрийте очі й покладіть голову на руки. Розгойдуючизі
сторониубік, глибоко дихаєте, поміщаючи голову в «колиску». Відчуйте, що
ваше тіло — це опора.
Кінчики випростанихпальців правої руки піднесіть до мізинця лівої руки зі
злегка стиснутим кулаком. Далі стисніть, навпаки, пальці правої руки,
розтягніть пальці лівої руки й підведіть кінчики середньогой безіменного
пальців до мізинця правої руки. Повторіть ці рухи швидко і поперемінно по 10
разів. Видих робіть через рот під час кожної переміни рук.
Розтисніть пальці лівої руки, злегка натисніть точку концентрації уваги,
розташованувсередині долоні, великим пальцем правої руки. 2 Повторіть це 5
разів. При натисканні зробіть видих, а при ослаб-° ленні зусилля — вдих.
Вправу 5. робіть спокійно. Потім зробіть те о саме для правої руки.
Візьміть букви, виліплені з пластиліну, вирізані з дерева тощо, необхідно
обмацати букву, назвати її і записати. На початковомуетапі тренування можна
самому виліпипити із пластиліну букви. Надалі варто перейти до
запам'ятовування послідовностіз 3—4 букв на основіїхнього дотику.
Наступний етап тренування — букви промахуються в повітрі двомаруками в
дзеркальномувідображенні.
Складіть великий і вказівний пальці кінчиками разом, із зусиллям притисніть їх
одиндо одного, згинаючиїху зовнішню сторону. Ту. саму вправу зробіть для
великого й середнього,великого й безіменного, великого й мізинця (для кожної
руки 20 разів). Потім кінчиком великого пальця сильно натисніть на основу
кожного пальця із зовнішньої і внутрішньої сторони.
Одночасно двомарукамипромахайте в повітрі в дзеркальномувідображенні
(запишіть на аркуші) інформацію, яку необхідно запам'ятати (букви, таблиця
множення, формули, іноземні словатощо)

13. Діагностика особливостей розвитку кінетичного та кін естетичного
праксизу у дітей з порушеннями мовлення
Наукові дослідження в галузі логопедії (М.А. Савченко, С.Ф. Соботовичта
інших), нейропсихології (О.Л. Лурія, А.Л. Сиротюк, Е.Д. Хомская та інших)
показують, що у розвиткута функціонуван- їм акту вимови провідну роль
відіграє рухова система, яка формується заумови участі таких базових
факторів, як кінестетичний, кінетичний та фактор довільної регуляції психічних
процесів. На особливостяхрозвиткуцих факторів та участі їх в акті вимови ми і
зупинимося більше, оскільки вважаємо, що саме в межах цих факторів
виникають порушення у значної частинидітей з дислалією, ри- нолалією та
дизартрією, що і обумовлюєабо ускладнює недорозвитокуних вимови фонем.
Нейропсихологічнідослідження O.P. Лурії, Л.С. Цвєткової, Є.Д. Хомскої та
інших показують, що відповідальною за кінестетичний фактор є значна частина
тім’яної долі кори головногомозку, що інтегрує сигнали, які поступають від
чуттєвих рецепторів, розташованиху шкірі, м’язах, сухожиллях, суглобах у
різних частинах тіла. На базі кінестетичного фактору формується уявлення про
власне тіло. Кінетичний фактор забезпечується клітинами як тім’яної, так і
лобної долікори головного мозку, зайого участі здійснюється реалізація рухів
різними частинами тіла з урахуванням інформації, прийнятої та
проаналізованої у центрах аналізу кінестезій. Таким чином, ці два фактори
тісно пов’язаніміж собою, оскількисаме від кінестетичної чутливості залежить
точність виконання кожного руху. З іншого боку власне в процесівтримування
поз та виконання рухів особливо активнимистають кінестетичні відчуття.
Поруч з цим відомо, що кінетичний та кінестетичний фактори тісно пов’язаніз
тактильним модально-специфічним фактором, руховим аналізатором, завдяки
роботіяких забезпечується реалізація довільних і не- довільних рухів різними
частинами тіла та фактором довільної психічної регуляції, на основіякого
відбувається засвоєння програм, виконання операцій та дій, що забезпечують
реалізацію будь-якого акту чи процесу(від простогоакту вимови чи написання
слів до більш складного процесупрограмування зв’язнихвисловлювань тощо).
Тактильний модально-специфічний та кінестичний фактор
Відомо, що кінестетична чутливість - це збірне поняття, яке включає шкірну та
м’язево-суглобнучутливість. У свою чергу, шкірна кінестетична чутливість
включає такі її види, як теплову, холодову, тактильну, больовута вібраційну
(окремий вид чутливості, який визнається не усіма науковцями). Відомо, що
перші чотиривиди чутливостізабезпечуються спеціальними чотирмарізними
рецепторами, розташованимиу шкірі, тоді коли вібраційна чутливість
забезпечується усіма цими ж рецепторами. За м’язево-суглобнучутливість

14. відповідають різні види рецепторів, розташованиху м’язах, сухожиллях та
суглобах. Досліджено, що кількість рецепторів у різних частинах тіла різна.
Найбільші їхні скупчення знаходяться в межах артикуляційного апарату
(навколо рота, у язиці) та у кистях рук (особливо на долонях).
Аферентні подразнення, якіідуть від рецепторів шкіри та опорно-рухового
апарату, проводяться по трьохтипах волоконі поступають спочатку в задні
рогиспинного мозку, а потім у задні стовписпинного мозку, продовгуватий
мозокі в ядра, де закінчується перша частина шляху, який проводить сигнал,
викликаний подразненнями. В ядрах починається другийнейроншляху, який
іде через продовгуватиймозок, перехрещуючись по середній лінії, варолієв
міст, четверопагорбокдо ядер зоровогобугра(що входять у склад медіальної
петлі). Волокна медіальної петлі закінчуються в ядрах зоровогобугра, де
знаходиться третій нейронцього шляху. Таким чином, перший нейрон шляху
знаходиться у спинальному гангліі, другий - у продовгуватомумозку, а третій -
у зоні таламусу.
Наступний рівень (четвертий) кінестетичного аналізатора розташованийу корі
головного мозкувздовж РоландовоїБорозни(у 3-му первинному сенсорному
полі кори, а також є припущення, що у 1му і 2-му полях Бродмана)і примикає
до первинного руховогополя (4-го первинного рухового поля). 3-є поле має
чітку соматотопічнуорганізацію. Величина зони представництвау цьому полі
для кожного органузалежить від його функціональної значимості, а отже, такі
органи, як язик, обличчя, кистірук, стопиніг представлені у цій області значно
більше, ніж інші органи. Усі види чутливості аналізуються в одних і тих же
відділах мозкув однаковій мірі і перекривають одинодного. Незважаючина те,
що у більшій мірі представництво правої та лівої частин тіла знаходиться у
півкулях мозку за асиметрією, в тому числі науковці вказують і на наявність
прямих зв’язків. Відомо, що 3-є сенсорнеполе працює у тісному зв’язкуз 4- им
моторним полем, становлячиз ним єдину систему. Відомим зображенням місця
локалізації кінестетичного аналізу тактильно-кінестетичної інформації різних
органів в 3-му полі головногомозкує «сенсорналюдина» (за У. Пенфілдом, Г.
Джасперсом).
Таким чином, порушення кінестетичних процесів можуть виникати на будь-
якому з рівнів організації: на 1-му рівні (в області спинального ганглію); на 2-
му рівні (в областіпродовгуватогомозку);на 3-му рівні (в області таламусу); на
4-му рівні (в області кориголовного мозку). Безумовно, характер порушення
кінестетичних процесів буде залежати від рівня, на якому виникло ураження, і
від глибини, обсягупорушеної ділянки.

15. Для того, щоб зрозуміти зміст симптомів, які виникають при ураженні кожної
ділянки на кожному з рівнів організації кінестетичної функції, зупинимося на
їхньомупризначенні. Зокрема, функцією лапок, які проходять на рівні
спинального ганглію та продовгуватогомозку, є переносникамирізного роду
чутливої інформації, яка поступає від периферійних рецепторів. Функції
кіркової та таламічної ланки - забезпечення відчуття точностілокалізації
дотику у різних частинах тіла, розрізнення відчуттів за силою впливу,
гальмування афективного компоненту відчуттів, а також функцією кіркової
ланки є сигнальне позначення кінестетичних відчуттів.
Узагальнення даних, зібраних при аналізі наукових джерел показує, що
порушення на рівні спинного ганглію та продовгуватогомозку
характеризуватимуться порушенням чутливості у різних ділянках тіла. При
наявностіпорушень на рівні таламусу будуть труднощі з визначенням точності
локалізації дотику, сили його впливу, а інколи виникатимуть афективні реакції
при дотику. При ураженнях нижніх передніх ділянок тім’яної долі (які
примикають до лобної долі кориголовного мозку)виникатимуть труднощі при
визначенні дрібних деталей предметів, їхніх фактурних ознак тощо. При
ураженні задніх нижніх ділянок кори тім’яної долі виникатимуть труднощіпри
розпізнаванні об’єктів на дотик, хоча при цьому окремі ознакиоб’єктів
розпізнаватимуться і відчуватимуться, При ураженні верхніх відділів тім’яної
долі кориголовного мозкувиникатимуть симптомипорушення схеми тіла. Такі
дані були зібрані при дослідженні дорослихз локальними ураженнями кори
головного мозку.
Даних про те, як порушення кінестетичних процесів проявляються удітей з
дислалією, ринолалією та дизартрією, а тим більше - як вони розпізнаються,
недостатньо, а якщо і є (Б.М. Гріншпун, В.В. Тарасунта інші) то вони, на нашу
думку, недостатньо повні. Відомо, що при порушенні кінестетичних процесів у
дітей найчастіше виникають заміни в мовленні одних фонем іншими -
подібними за звучанням, але протилежними за артикуляцією. Така картина
характерна для дітей з локальним недорозвитком чипорушенням діяльності
тім’яних відділів кори головногомозку. Незрозумілими залишаються випадки,
коли порушення кінестетичних процесів виникають при ураженні провідної
ланки мовленнєвого апарату, особливо стволовихструктур, чим різниться
симптоматика правосторонніхта лівосторонніх уражень тім’яної долі кори
головного мозку, диференціація випадків, коли порушення проявляються у
стертій формі, та ряд інших питань. Мозок у дітей пластичний і функції у них
лише формуються, атому інколи клінічна картина, виявлена при дослідженнях
за допомогоюенцефалограми, томограми, незавжди прямо співвідноситься з
психологічнимисимптомами. Крім цього, якми знаємо завдякидослідженням

16. Л.С. Виготського та інших науковців, у дітей в процесірозвиткуформується
змішана симптоматика, яка включає первинний дефект та вторинні розлади, які
ще теж потребують подальшого вивчення.
Таким чином, завданням нашого дослідження було визначити групу дітей, у
яких порушення вимови фонем обумовлене недорозвиткомкінестетичних
процесів без супровідних паралічів і парезів в області артикуляційного апарату
та кистей рук, а також визначити спільні та зідмілні особливостіїхнього
недорозвитку, вплив порушень цих процесів на виникнення недоліків вимови
фонем.
У нейропсихології для дослідження кінестетичних процесів використовують
такий інструментарій, як нейропсихологічніпробиі тести, за допомогоюяких
можна виявити особливостіфункціонування тактильного модально-
специфічного та кінестетичного фактору на різних рівнях їхньої організації.
Симптомиж, які виявляються в процесівиконання проб, нами розглядалися як
прояви порушення цих психічних процесів, до яких відносять кінестетичне
відчуття (кінестетичну чутливість, кінестезії), кінестетичне сприймання та
кінестетичний праксис. Нами також було зробленеприпущення, що оскільки
кінестетичний праксис у серії названих психічних процесів найскладніший, а
розвитоку будь-якої дитинипсихічних функцій та процесів відбувається знизу
вверх (від простішого до складнішого), то порушення усіх простіших будуть
виявлятися при дослідженні складніших у вигляді різних симптомів. Таким
чином, кінестетичне відчуття нами було розглянутеяк психічний процес, який
відображає шкірну та м ’язево-суглобнучутливість, що виникає у людини і при
дотику, і в процесіутримування нею позицій та виконання рухів. Під
кінестетичним сприйманням ми розуміли процес інтеграції відчуттів, який
виникає при утримуванні дитиною позицій, рухів та забезпечує цілісне
уявлення про ту чи іншу позицію в той чи інший момент руху. Під
кінестетичним праксисом ми розуміли психічний процес, який забезпечує
точність виконання рухів з опорою на кінестетичні відчуття та сприймання.
Для дослідження було вибрано два тести. Перший — для вивчення пальцевого
гнозису- був взятийз традиційної методики О.Р. Лурія, використовуваноїдля
дослідження хворихз афазіями. Проби, представлені в тесті, були багато разів
апробованіпри дослідженні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
В.М. Астаповим, A.B. Семенович, А.Л. Сиротюк, Л.С. Цветковою та іншими.
Дослідження, проведене нами серед дошкільнят, показало, що в Нормі уже у
чотирирічномувіці діти виконують ці пробибез помилок за умови, що
запропонованіпозиції для пальців рук вони чітко уявляють. А тому перед тим,
як пропонувати їм відтворювати позиції за тактильним зразком, попередньо ми

17. знайомили їх з позиціями, пропонуючиїхвиконати за візуальним зразком.
Проведене нами дослідження кінестетичного праксисумолодших школярів з
тяжкими порушеннями мовлення виявило, що ця категорія дітей ще і до кінця
другого класу може відчувати окремі труднощі при виконанні цих завдань.
Таким чином, запропонованіпробиможна використовуватидля виявлення
рівня сформованостікінестетичного праксису у дітей як дошкільного віку, так і
молодшої школи.
Другий тест для вивчення орального кінестетичного праксисунами було взято з
традиційних логопедичнихметодик. Завдання були апробованібагатьма
науковцями (М.А. Савченко, А.Л. Сиротюкта інші) та практичними
логопедамипри дослідженні дітей старшого дошкільного та молодшого
шкільного віку. Проведене нами теоретичне та практичне дослідження
показало, що в нормі діти чотирьохроків відтворюють запропоновані
артикуляційні позиції з опорою на кінестетичне відчуття правильно за умови,
що чітко уявляють цю позицію. А тому ми попередньо знайомилиусіх дітей з
артикуляційними позиціями, пропонуючиїм відтворити їх, спостерігаючиза
власними органами артикуляції в дзеркалі.
Кінетичний фактор та фактор довільної регуляції рухів
Аналіз наукових джерел з фізіології (М.О. Бернштейн, І.П. Павлов, І.М.
Сеченов та інші) та нейропсихології (В.М. Астапов, О.Р. Лурія, A.B.
Семенович, А.Л. Сиротюк, С.Д. Хомская та інших) показав, що кінетичний
фактор та фактор довільної регуляції рухів необхідно розглядатив рамках
єдиної складної ієрархічно побудованої системи, яка включає (за М.О.
Бернштейном) п’ять рівнів регуляції рухів: рубро-спинальний, таламо-
паллідарний, пірамідно- спинальний, тім’яно-премоторний, кірково-
символічний. Кожен рівень характеризується різного родуведучими
аферентаціями і влас-
ним набором рухів. Усі вони об’єднують довільні і недовільні рухи в єдину
систему. Перший і другийрівні відповідальні за виконання недовільних рухів і
забезпечують розвитоккінетичного фактору (рухи гладкої мускулатури при
ковтанні їжі, випорожненні, рефлекторномувідсмикуванні руки при дотику до
гарячого,автоматизмитощо), а третій, четвертий та п’ятий рівень забезпечують
регуляцію довільних рухових актів (наприклад: ходу, біг, написання букв, слів,
вимову слів різного рівня складностітощо), а саме - такого психічного процесу
як кінетичний праксис. Відомо, що ураження кожного з перерахованих рівнів

18. веде до порушення виконання рухів різної складності. Зокрема, значні
порушення рубро-спинальноїта таламо- пірамідної частини моторногошляху
ведуть до порушення виконання і довільних, і недовільних рухів, часткові
незначні порушення на цьому рівні ведуть до порушень недовільних рухів при
відносній здатностівиконувати рухи на довільному рівні (спорідненими можна
вважати симптоми, описанів логопедії при бульбарній формі дизартрії"). При
порушенні пірамідно-спинального рівня організації рухової активності
спостерігаються труднощівиконання рухів на довільному рівні при збереженій
здатностівиконання рухів на недо- вільному рівні (в логопедії описані подібні
симптомипри псевдо-бульбарній, мозочковійта стертій формах дизартрії).
Порушення ті- м’яно-премоторного рівня ведуть до виникнення різних форм
апраксій - порушень виконання дій при збереженостіелементарної кінетичної
функції (порушення функції виконання руху без паралічів і парезів). В
логопедії описані подібні симптомипри моторній форміалалії, складній
дислалії та ринолалії при наявностіу цих дітей загального недорозвитку
мовлення.
На сучасномуетапі описані чотириформиапраксій - кінестетична, просторова,
кінетична (динамічна) та регуляторна. Кінестетична формаапраксії -
порушення утримування позицій та виконання рухів з опорою на кінестетичні
відчуття та сприймання без візуального контролю, обумовленеураженням
нижніх відділів пост- центральної області нижніх півкуль. Простороваапраксія
- порушення виконання просторовоорієнтованихрухів без і з опорою на
візуальний контроль, обумовленеураженням тім’яно-потиличних відділів кори
головного мозку. Кінетична (динамічна) апраксія - порушення втримування
послідовностіпри виконанні рухів, тимчасової організації рухових актів у чітко
вираженій послідовності, обумовленаураженням нижніх відділів премоторної
області, яка шаходиться у лобній долі кори головногомозку. Регуляторна(пре-
фронтальна) апраксія - порушення програмування рухів, контролю і;і їхнім
виконанням, яке проявляєтьсяу вигляді заміни запропоно-іііших для
виконання рухів шаблонами та стереотипнимиуже знайомимирухами,
обумовлена ураженням префронтальних областей(що у лобній долі) кори
головного мозкудомінантної півкулі.
Оскільки на симптомах, які характеризують порушення праксису, перших двох
типів ми уже зупинялися, то доцільно сконцентру- иатися лише на тих
симптомах, які будуть вказувати на два наступні ініш порушення. Визначено,
що порушення праксису кінетичного шпу та регуляторного типу проявляються
у вигляді комплексів симптомів: 1) повільне включення в завдання (при наданні
значнішої кількості уроків допомоги);2) втрата проірами при виконанні серії
рухів (відхід від запропонованого зразка);3) легкість виникнення стереотипних

19. рухів, від яких тяжко відволіктися; 4) спрощення складних серій рухів; 5)
відсутність компенсуючого ефекту від підключення мовлення для виконання
серій рухів.
Для діагностики кінетичного праксисуу дітей з дислалією, рино-лалією та
дизартрією на рівні пальців рук нами було використано тест «кулак - ребро -
долоня». Дослідження, проведеніA.B. Семено- нич, A.JI. Сиротюкта інших
показують, що в нормі діти п’яти років ннконують його без помилок в
середньомутемпі. Для вивчення цього ж психічного процесу на рівні органів
артикуляції нами було використано ряд проб, які передбачалипереключення з
однієї артикуляційної позиції на іншу. Згідно дослідження, проведеного тимиж
науковцями, такі завдання в нормівиконують діти уже у віці п’ятироків без
помилок. В результаті аналізу наукових джерел (Є.Ф. Со- Гютович , В.В.
Тарасун та інших) визначено, що достатній рівень сформованостіза цим
фактором визначає готовність дитини до відтворення простихта складних за
складовоюструктуроюслів, до цілісного, рукописногонаписання букв, складів
і слів. Отже, ми виходили у своєму дослідженні з припущення, що
недорозвитоккінетичного праксису викликатиме труднощі при відтворенні слів
у вигляді їхнього перекручування, перестановкискладів у словах, спрощення
їхньої вимови. Специфіка порушення цього психічного процесубуде чале жати
від рівня недорозвиткуу дітей ланки кінетичного фактору та фактору довільної
регуляції руху, що відображатиметься у характері помилок, які будуть
допускати діти в процесівиконання завдання та місці їхнього виникнення
(пальці рук, органи артикуляції”).
№1. Тест для вивчення рівня сформованостіу дітей КІНЕСТЕТИЧНОГО
ПАЛЬЦЕВОГО ПРАКСИСУ (ВКЛЮЧАЄ ТРИ ПРОБИ)
Особливостівиконання тесту. Дитині пропонують відтворювати по черзікожну
з трьохзапропонованих позицій пальцями рук спочаткуза зоровим зразком.
Таким чином, знайомлять їх з усім;і позиціями, які потім будуть пропонувати
впізнати за тактильним зразком. А потім пропонують відтворити по черзі
позиції за тактильним зразком:
1) з’єднати1 і 2 палець в кільце;
2) пальці стиснуті в кулак, 2 і 3 витягнуті;
3) пальці стиснуті в кулак, 2 і 5 витягнуті.

20. Зокрема, дитині пропонують закрити очі, а тоді експериментатор складає її
пальці рук у певну позицію, пропонує запам’ятати її, а потім знімає,
випрямляючиусі пальці. Тодіпропонують відкрити очі і відтворити позицію
пальцями на тій руці, на якій вопп була попередньо складена
експериментатором. Таким чином вона повинна відтворити усі три проби
спочатку правою, а потім лівою рукою.
Інструкція: Ти зараз закриєш очі, а я складу з твоїхпальців фігурку. Запам’ятай
її і коли відкриєш очі, складеш таку саму.
Допомога. Допомоганадається тоді, коли дитина неправильно утворює позицію
або взагалі її не утворює. Експериментатор вказує, що вибрана нею позиція
неправильна і ще раз демонструє правильну позицію на пальцях її руки при
закритих до неї очах.
Допомогуможнанадавати до трьохразів.
№2. Тест для вивчення рівня сформованостіУ ДІТЕЙ КІНЕСТЕТИЧНОГО
ОРАЛЬНОГО ПРАКСИСУ
Особливостівиконання тесту. Дитині пропонують утворити позиції органами
артикуляції: губами - «усмішка» (Рис. 6), «оскал» (І’ис. 5), «трубочка» (Рис. 4);
язиком - «лопата» (Рис. 7), «чашечка» (І’ис. 8), «голочка» (Рис. 9). Дитині
пропонують відтворювати по черзікожну позицію органамиартикуляції
спочатку за зоровим іразком. Таким чином, знайомлять з усіма позиціями, які
потім будуть пропонувативпізнати за тактильним зразком. А потім
пропонують відтворити по черзіпозиції за тактильним зразком.
Пробипропонують виконувати за зразком, поданим експерименті гором
спочатку перед дзеркалом, а потім без нього, опираючись мисвої тактильні
відчуття.
Оцінка якостівиконання завдань здійснюється лише тоді, коли нона починає
виконувати завдання з опорою на власні тактильні иідчуття.
Інструкція. Утворигубами та язиком такі позиції, які буду показувати я.

21. Допомога. Допомоганадається тоді, коли дитина неправильно утворює позицію
або взагалі її не утворює. Експериментатор вказує, що вибрана нею позиція
неправильна і ще раз демонструє правильну позицію органамиартикуляції.
№3. Тест для вивчення рівня сформованостіУ ДІТЕЙ КІНЕТИЧНОГО
ПАЛЬЦЕВОГО ПРАКСИСУ
Особливостівиконання тесту. Дитині пропонують у середньомутемпі
змінювати три позиції кисті руки:
1) вдаритикулаком по столу;
2) вдарити ребром долоніпо столу;
3) вдарити долонеюз випрямленими пальцями по столу. Завдання
пропонують виконати три рази підряд, плавно переключаючись з однієї позиції
на іншу спочаткуправою, а потім лівою рукою. Зразоквиконання завдання
демонструєдорослийв повільному темпі при наслідуванні рухів дитиною до
двох разів. Після чого пропонує їйвиконати завдання самостійно уже в
потрібному темпі.
Інструкція. Подивися уважно: я буду послідовно три рази підряд змінювати три
позиції кистю руки, а ти повторюйза мною. А тепер самостійно відтвори по
черзіці три позиції три рази підряд, але швидше.
Допомога. Допомоганадається дитині тоді, коли вона неправильно виконала
завдання або не виконала його взагалі у виглядіповторної демонстрації
експериментатором трьохрухів кистю руки три рази підряд у потрібномутемпі.
Допомогаможенадаватися дитині до трьохразів.
4. Тестдля вивчення рівня сформованостіУ ДІТЕЙ КІНЕТИЧНОГО
ОРАЛЬНОГО ПРАКСИСУ
Особливостівиконання тесту. Дитині пропонують виконувати у середньому
темпі динамічні переключення з однієї позиції на іншу губами та язиком три
рази підряд: «посмішка» - «трубочка» ; гострим кінчиком язика доторкнутися
до правого кутика губи, а потім до лівого кутика губи широкий язик опустити
на нижню губу, а потім підняти і покласти на верхню губу. Завдання потрібно
виконувати перед дзеркалом.

22. Допомога. Допомоганадається дитині тоді, коли вона неправильно виконала
завдання або не виконала його взагалі у виглядіповторної демонстрації
експериментатором вправ для губ, язика три рази підряд у потрібному темпі.
Допомогаможенадаватися до трьохразів.Інструкція. Виконай губами та
язиком перед дзеркалом вправи. Кожнувправу ти повинен виконати три рази
підряд - повільно, так и к покажу я.
Результати особливостейвиконання проб для діагностики стану іформованогті
кінетичного та кінестетичного видів праксисуфіксуються у мовленнєвих
картках.
Аналіз якості виконання вправ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕСТЕТИЧНОГО
ПРАКСИСУ
Проведене нами дослідження показало, що діти в нормівиконують
запропонованізавдання для дослідження кінестетичного прак- і псу на рівні
пальців рук та на рівні органів артикуляції без помилокшдразу після першої
демонстрації зразкавже у віці чотирьохроків іа умови, що вони ці позиції
попередньо утворювализ опорою на юровийзразокі їх уявляють.
Результати аналізу матеріалів проведеного нами дослідження показали, що у
частини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку незначний
недорозвитоккінестетичного праксисуна рівні пальній рук виявляється навіть
тоді, коли вимова звуків сформованау них на достатньомурівні. В анамнезі у
частини з цих дітей можна ііиявити такі особливості, як наявність порушень
вимови фонем, які попередньо були виправлені логопедом і введені у зв’язне
мовлення. В іншої частини дітей, у яких не було виявлено порушень вимови
фонем, але спостерігався незначний недорозвитоккінестетичного праксису,
паралельно визначено недорозвитокзорово-просторового сприймання.Зокрема
позиції, які вони неправильно відтворювали з опорою накінестетичне відчуття,
так само були ними неправильно утворені і за зоровим зразком (дітям
пропонувалиподивитися на фігурки, утворені логопедом пальцямиі
повоторититакі ж на своїхруках). Аналіз таких особливостейвиконання тестів
для дослідження кінестетичного праксису цими дітьми дозволив нам прийти до
таких висновків: а) діти дошкільного віку навіть в нормічітко і точно
відтворюють за кінестетичним зразком позиції лише тоді, коли чітко уявляють
їх, а тому попередньо потрібно запропонувативиконати їх з опорою на зоровий
зразок(артикуляційні позиції - перед дзеркалом, а позиції пальцями рук -
дивлячись на власні руки і співставляючи утворені позиції зі зразком), а потім
на кінестетичний; б) при наявностінедорозвиткузорово-просторового
сприймання у дітей формується недостатньо чітке уявлення про позицію, а

23. тому і за кінестетичним зразком вониформують позиції такі ж неточні. У цієї
категорії дітей порушення вимови фонем спостерігаються не завжди, хоча
можливі. Якщо супровідно у дітей спостерігається недорозвитокзорово-
просторовоїпам’яті, то повіль но формується уявлення про артикуляцію звука,
а тому формування правильної вимови фонем запізнюється в своємурозвитку.
Після постановкифонеми повільно входять у зв’язнемовлення. У дітей можуть
спостерігатися їхні пропускив мовленні, заміни на протилежні за
артикуляцією; в) не у всіх дітей після логопедичноїкорекції порушень вимови
фонем компенсується повністю недорозвитоккінестетичного праксису.
Очевидно, для його подолання потрібно проводитироботуза індивідуальною
програмоюабо в самі логопедичнізаняття включати спеціальні завдання для
розвиткупорушених кінестезій. Нами було виявлено, що при корекції недоліків
вимови фонем у дітей формується чітке уявлення про їхню артикуляцію і на цій
підставі відбувається чітке розрізнення звуків мовлення між собою навіть тоді,
коли недоліки кінестетичного праксисузалишаються. Проте у них можуть
залишатися паралельно з цим недорозвитком графо-моторнітруднощі, а також
труднощі при орієнтуванні на аркуші паперу або труднощі пригадування форм
символів та схем, а також труднощі контролю правильного написання букв у
словах при правильній їх вимові тощо. Тобто і в подальшому у дітей буде
виявлятися ряд труднощів при засвоєнніпевного родуінформації.
Нами також було виявлено групу дітей, у яких недорозвитоккінестетичного
праксисуспостерігався лише на рівні язика або язика і , губ. Вони неточно
відтворювали позиції язиком, зокрема:при виконанні позиції «чашечка»
гострийкінчик язика у них піднімався
шісрх, а боковікраї не піднімалися; при виконанні позиції «лопата» и пік то
витягування вперед, то ховання назад у ротовупорожнину;мри виконанні
позиції «голочка» язикзалишався широким або скручувався в трубочку тощо.
Наслідком такого недорозвиткує порушення у них вимови фонем, найтяжчих
за артикуляцією: -с-, -з-, -ц-, -ш-, -ж-, -ч-, -дж-, -р-, -л-, в окремих випадках -к-,
-г-. При цьому сприймання і розрізнення фонем у цих дітей частіше було
достатнім за рівнем розвитку. При тривалішій корекції недоліків вимови фонем
автоматизація і введення їх в мовлення здійснювалися швидше. Аналіз причин
виникнення порушень вимови фонем вка- іує на наявність у цих дітей стертої
формидизартрії.

24. Наступна група - діти, у яких більш або менш виражений недороз-ииток
кінестетичного праксисувиявлявся лише на рівні пальців рук. Нони неточно
відтворювали позиції за тактильним зразком. Зокрема, найбільші труднощі у
цих дітей виникали при відтворенні позиції «коза» (тесті №2 третя позиція).
Вони Загинали мізинець і безіменний палець та витягували середній, вказівний
і великий або перебирали иальцями, не моглизупинитися на правильному
варіанті. Помилки у нигляді неточностівідтворення позицій та у вигляді
перебирання пальців у них спостерігалися і при відтворенні інших позицій. У
цих дітей поруч з недорозвитком вимови фонем спостерігалося порушення
уявлення про артикуляцію фонем та у зв’язкуз цим труднощі при Ічній
диференціації. При тому, що недоліки вимови фонем у них ниправляються
порівняно швидко, тривалішим виявляється введення їх в мовлення. Аналіз
причинвиникнення порушень вимови фонем та особливостейу них мовлення
показує на наявність фонетико-фонематичного недорозвитку, нерізко
вираженого загального недорозвиткумовлення при дислалії, інколи при
ринолалії, а то і загального недорозвиткумовлення III рівня при складній
дислалії.
І ще у однієї групи дітей при обстеженні було виявлено недорозвиток
кінестетичного праксисуі на рівні органів артикуляції, і на рівні пальців рук.
Паралельно з труднощами утворення артикуляційних позицій у них також були
виявлені незначні труднощі при переключенні з однієї артикуляції на іншу,
спостерігаються тривалі паузи між рухами пальцями рук при виконанні тесту
«кулак-ребро-долоня». В мовленні має місце поліморфне порушення вимови
фонем, а також, паралельно, відчуваються труднощі їхньої диференціації. У
переважної більшості цих дітей порушення мовлення виявлялося більш
глибоко, що проявилися не лише у вигляді недорозвиткуфонетичного боку
мовлення, але й незначного недорозвиткулексичного та граматичного боку
мовлення (нерізко вираженого загального недорозвиткумовлення або III рівня
загального недорозвиткумовлення при дизартрії або при ринолалії,
обумовленій незрощен-ням твердого, м’якогопіднебіння, ускладненій стертою
дизартрією).
Аналіз якості виконання вправ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ кінетичного ПРАКСИСУ
При дослідженні кінетичного праксисуза допомогою проб, якіпередбачали
переключення з однієї позиції на іншу органами артикуляції та пальцями рук
було виявлено, що в нормідіти дошкільного віку, починаючиз чотирьохроків,
успішно виконують їх у середньомутемпі.
Нами було виявлено незначний недорозвиток,якийпроявлявся у вигляді
труднощів втримування програмивиконання рухів до кінця завдання (третій

25. раз переключаючись з кулака на ребро руки, а потім на долоню, пропускали
одну з позицій або змінювали їхню послідовність) у дітей з діагнозом
«гіперактивність».
Труднощіу вигляді пауз між окремимирухами або повільного темпу виконання
пальцевих проб спостерігалися у дітей з первинним значнішим недорозвитком
кінестетичного праксису(при дислалії). У них в мовленні паралельно з
порушенням вимови фонем виявлялися окремі перестановки звуків у словах,
спрощення їхньої вимови, наприклад: таксі - таскі, пшеничка - шпеничка тощо.
Це вказує на те, що складніші порушення кінестетичного праксисуу цих дітей
викликають неточностіпри формуванні моторнихкінетичних програм або
сповільнюють темп їхнього засвоєння.
Труднощіу вигляді відсутності переключення кінчика язика знизувверх було
виявлено у дітей зі стертоюформою дизартрії, прицьому переключення
кінчика язика з права на ліво і з ліва на право та переключення в області губ з
трубочкина посмішку і навпаки було достатньо чітким і правильним. В
мовленні у них паралельно з неправильною вимовою окремих, тяжких за
артикуляцією фонем, спостерігалися пропускизвуків при складних збігах
приголоснихабо спрощена вимоваскладних за артикуляцією слів.
Нами також було виявлено групу дітей зі складною дислалією, у яких
спостерігалися стійкі труднощі при переключенні з однієї позиції на іншу у
вигляді стійких пропусків однієї з поз, наприклад: кулак-долоня (пропущеною
була позиція «ребро»);кулак-ребро (пропущеною була позиція «долоня»), У
них інколи спостерігались застрягання наодномуз рухів, найчастіше ритмічне
постукування кулаком або долонею по столу. При наявності таких
особливостейішконання проб для пальців рук в мовленні відносно непоганій
зву- ковимовіспостерігалися труднощі у вигляді перекручення слів -
перестановки складів у словах, опускання окремих складів або добавляння
зайвих складів у слова.
Таким чином нами було виявлено, що наслідком порушення кінестетичного
праксисуу дітей завжди є недорозвитоквимови звуків мовлення, недорозвиток
уявлення про артикуляцію окремих фонем. При значніших порушеннях
кінестетичного праксисуу дітей виникають відхилення у розвиткукінетичного
праксису, що обумовлюєтруднощі при відтворенні слів у вигляді спрощення
їхньої вимови:опускання складнішого за артикуляцією звука; перестановки
звуків, складів у словах при тому, що кількість складів у словах правильна.

26. При порушенні кінетичного праксисуу дітей порушення вимови окремих
звуків мовлення спостерігалися не завжди, а лише при значних ураженнях
цього психічного процесу. Виявлено більшою мірою сповільнений темп
розвиткувимови фонем (в нормі - до чотирьохроків, а при порушеннях
кінетичного праксису- до шестисеми років). Найбільш виражено у цих дітей
порушена складоваструктура слів у виглядіперестановки складів, опускання
окремих складів або добавляння зайвих складів.
Списоквикористанихджерел
Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. -М.: Академия, 2003. - 384 с.
Семенович A.B. Нейропсихологическая диагностикаи коррекция в детском
возрасте. - М.: Академия, 2002. - 232 с.
Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови фонем. - 3-є видання,
доповнене. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007.- 160 с.
СиротюкА.Л. Нейропсихологическоеи психофизиологическоесопровождение
обучения. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 288 с.
СоботовичС.Ф. Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвиткудітей
дошкільного віку / Теорія і практика сучасної логопедії:Збірник наукових
праць: Вип. 1 - К. Актуальна освіта, 2004.-С. 7-35.
Нейропсихология:3-є изд. / За ред Е.Д. Хомской. - СПб.: Питер,-496 с.