Вихователь вищої категорії

1. Вивчення досвіду роботи
вихователя вищої категорії
Голуб В.Ф.

2. Актуальність теми:
З відчуття і сприймання починається процес
пізнання. Почуття подиву збуджує в дитини інтерес,
активність, бажання більше дізнатися. Потреба зумовлює
дію і малюк починає діяти, включатися в розумові операції.
Однією з них є мовлення дитини. Саме мовленнєвий
розвиток є водночас показником інтелектуальної, мовної та
соціальної компетентності дитини.
Януш Корчак писав, що рідна мова не повинна бути
просто придуманим набором правил і моральних повчань.
« Це повітря, яким дихає дитяча душа». Тому розвиток мови
розглядається як одне із головних завдань всебічного,
гармонійного розвитку дітей дошкільного віку.

3. Наукою і практикою доведено, що у дошкільнят
знання і уявлення ідуть дещо раніше і краще, чим зв’язна
мова. Часто дитина прагне що-небудь розповісти,
пояснити, але зупиняється, використовуючи непотрібні
паузи, повторюється… Значить треба допомогти дитині
перенести слова, що знаходяться в неї в
пасивному словнику в
активний, тобто в той, яким
вона буде активно
користуватися. Дар мови
дитини полягає в тому, щоб
відшукати в пам’яті потрібне
слово серед великого запасу
слів…

4. Мета творчого пошуку:
 навчити дитину отримувати задоволення від
процесу пізнання в мовленнєвій діяльності;
 розвивати навички зв’язного мовлення;
 навчати правильно і чітко висловлювати свої
думки;
 розвивати власну мовну активність дитини;
 вчити дитину спілкуватися;
 виховувати любов до рідної мови, до рідного слова;

5. Напрямки роботи
з дітьми:
 Виховання звукової культури
мовлення
 Формування гармонійного,
правильного мовлення
 Формування діалогічного мовлення
 Навчання зв’язній монологічній мові
(розповіданню)
 Збагачення, активізація, уточнення словникового
запасу
 Виховання інтересу до художнього слова, читання

6. Особливості навчання:
 Ігровий метод - провідний у роботі з дітьми. Найкращі
результати дає саме ігрове навчання. Гра є найефективнішим
інструментом у навчанні т спілкуванні з дитиною.
 Умови ефективності: показати дитині зацікавленість вихователя
у грі; врахування емоційного та соматичного стану дитини;
використання заохочування, підбадьорювання.
 Золоте правило організації діяльності дитини: дитині має
бути цікаво і комфортно.
 Чим менша дитина, тим більше вона емоційно сприймає героїв –
тварин; бажано, щоб ці цей герой приходив у гості не менше, ніж
10 днів – діти з нетерпінням чекають на нього, емоційно граються.
 Діти люблять перевдягання, із захватом спостерігають за
перетворенням дорослого у героя. Діти мають приймати участь у
грі – наповнення емоціями стимулює мовлення.
 Щоб дитина активно оволодівала знаннями в мовленнєвій
діяльності, важливе використання інновацій, різних методик та їх
елементів.

7. Використання методик у навчанні:
 Елементи ТРВЗ
 Методика Н. Зайцева
 Розвиваюче навчання
 Корекційно –
розвивальні методики

8. Мовні ігри:  «Знайди словечко»
 «Довгі та короткі слова»
 «Разом придумаємо
красиві слова»
 «Назви по – різному
одну і ту ж іграшку»
 Гра – мрія «Що було б
коли…»
 «Чого на світі не буває»
 «Сонячний зайчик»
 «Все про один предмет»
 «Хто ким буде» тощо.

9. Використання методики Н. Зайцева
1. Методика цікава тим, що діти виховуються атмосфері
звуків, чують їх звучання, навчаються співвідносити їх
з символами на таблицях.
2. Завдяки вільним умовам гри (будь – яка поза і місце)
розвивається інтерес до звукової сторони слова, а
через нього до рідної української мови.
3. Створюються умови для
кращого розвитку
фонематичного слуху, що дає в
майбутньому велику
вірогідність
грамотного письма.

10. Використання метода
ТРВЗ та його роль в роботі з казкою.
 Головна умова - дати дитині висловитися будь – якими
засобами. Тобто дитина працює в атмосфері свободи мислення і
творчості.
 Неоціненна роль методики ТРВЗ у роботі з казками. Діти з вадами
мовлення навчаються слухати казку, змінювати її, творити свою.
 З казок діти беруть багато корисного: перші уявлення про час і
простір, про зв’язок людини з природою, предметним світом.
 На казках діти вперше досліджують хоробрість, стійкість, добро і
зло.
 У казках немає кінця творчості.
 Завдання, запитання сприяють формуванню комунікативних
навичок та умінь, а особливо розвитку зв’язного мовлення.
 Але для того, щоб дитина навчилась придумувати казки і історії,
треба прагнути бути терплячим, працювати разом з дитиною,
заохочувати та хвалити її навіть за незначні результати. Головне
правило – «Розмовляємо в присутності дитини і з дитиною
КРАСИВО»

11. Використання елементів
методики ТРВЗ в структурі занять:
 «Казка про самого себе»
 «Придумування коротких історій»
 «А що потім?»
 «Казка, але по - новому»
 «Салат з казок»
 «Казка з продовженням» та ін.

12. Конспекти занять:
 «У бабусі добру вчуся»
 «Біла шубка»
 «Допоможемо звірятам
сервірувати стіл»
 «Розповідь української
казки «Колобок».
Моделювання. Лексичні
вправи»
 «Урок доброти серед казок»
(використання різних видів
театру)
 «Стара казка на новий лад»
 «Чому лисичка сумує» та ін.

13. Авторські дидактичні посібники:
 «Звукова доріжка»

14.  Проспівування пісеньок звірят з
таблицями Н. Зайцева

15.  «Легкі запам’яталочки для Ярика і Наталочки»

16.  Дидактична гра «Одягнемо звук»

17. Консультації для педагогів з використання
методики ТРВЗ у розвитку зв’язного мовлення
дитини:
 «Казки, але по - новому»
 «Розвиваємо зв’язне мовлення дітей з особливими
потребами методом ТРВЗ»
 «ТРВЗ- сучасна освітньо – виховна технологія»

18. Робота з батьками
 Для подолання проблем у мовленнєвому, інтелектуальному розвитку слід працювати в
тісному зв’язку з батьками вихованців, бо саме вони є найкращими педагогами для своїх
дітей.
 Форми роботи з батьками: серії
консультацій, засідання круглого столу,
виготовлення пам’яток з конкретними
практичними порадами по подоланню
мовленнєвих вад, а саме:
- не вважати свою дитину неповноцінною;
- не карати її, не насміхатися з неї;
- не порівнювати з іншими дітьми;
- вселяти в неї віру, надію в те, що все буде
гаразд;
- висловлюватись чітко і грамотно;
- вірити в свої сили і в сили дитини;
- перетворювати заняття на гру;
- не відмовляти дитині в проханні погратися з нею.
 Саме батьківська любов – джерело і гарантія
 благополуччя дитини. «Дитина – дзеркало родини», - як казав В. О. Сухомлинський.

19. Післямова
Дитина обмежена природою. Цю думку важко сприйняти, бо
вона суперечить ідейним важилем звичайної людської свідомості,
спрямованої на перетворення навколишнього світу. Іноді трапляються
ситуації, коли особистість втрачає частину своїх природніх
можливостей, або народжується з певними вадами. Тоді особливого
змісту набуває навчання, передача досвіту, виховання якостей
характеру, корекція.
Робота педагога, а особливо педагога творчого – це цікаве і
захоплююче заняття. Саме нам відведена велика роль ліпити
майбутнього дорослого, все життя якого в певній мірі буде визначатися
тим, чого його навчили в дитинстві.
В цьому контексті хочеться дати педагогам такі поради:
1. Знання – це половина успіху. Добре, якби ці знання
використовувалися в житті.
2. Учіться на ділі. Читання матеріалу не принесе умінь і досвіду.
3. Ідіть від методу спроб і помилок до олімпійської педагогічної
перемоги.