1. Інтегрований урок української мови та природознавства у 3-Б класі
Корисні копалини та заповідні місця рідного краю.
Корінь слова. Спільнокореневі слова.
1
2. Тема: Корисні копалини та заповідні місця рідного краю.
Корінь слова. Спільнокореневі слова.
Мета: розширити та узагальнити знання учнів про корисні копалини Донбасу,
про заповідні місця рідного краю. Повторити і систематизувати знання
учнів про споріднені слова, слова-синоніми та будову слова.
Розвивати мовлення дітей, творче мислення, уяву, спостережливість, уміння
аналізувати, робити висновки; уміння працювати в групах; збагачувати
словниковий запас учнів. Шляхом групової роботи виховувати
взаємоповагу, почуття відповідальності за успіх спільної роботи.
Виховувати любов до рідного краю, інтерес до самостійної експериментальної
роботи, бережне ставлення до природи, любов до рідного краю. Бажання
знати про нього більше.
Тип уроку: заочна мандрівка.
Обладнання: презентація ( на диску), картки для самостійної роботи у групах.
Хід уроку
І. Організація класу (слайд 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань
Підсумки фенологічних спостережень
(сл. 2)
(сл.3)
- Тож, яка сьогодні погода і який настрій вона несе у наші душі?
Що скажуть наші синоптики?
- Який сьогодні день тижня?
- Яке число і місяць?
- Яка погода надворі?
- Яка температура повітря?
- Діти, а ви погоджуєтеся з визначенням наших синоптиків?
- Незважаючи на те, яка погода за вікном, у нашому класі завжди
гарний настрій. Отже з хорошим настроєм приступаємо до
роботи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Що ви очікуєте від уроку?
- Якими повинні бути учні?
Вже осінь ходить гаєм,
Одягає в жовті шати всі гаї.
Кращої пори в душі немає,
Як немає кращої землі.
- Яка головна думка вірша?
- Відгадайте загадку
(сл. 4,5)
2
3. Вона увесь світ годує, а сама нічого не їсть. (земля)
- А які загадки про землю знаєте ви?
1) Не людина, а п’є. Не кухар, а всіх годує.
2) Дітей не народжує, а всім мати рідна.
3) Мене б’ють, колотять, перевертають, ріжуть. А я все терплю
і всім добром плачу.)
Вправа «Асоціації»
Заплющіть очі. Назвіть перше, що спадає на думку, коли ви чуєте слово
«ЗЕМЛЯ»
це назва нашої планети, на якій ми живемо;
це суходіл, як протиставлення водному і повітряному простору;
це країна, держава і взагалі. Якась велика територія.
- Любі діти! Сьогодні на уроці нам випала щаслива нагода в таку
чудову золоту пору року здійснити заочну мандрівку рідним
краєм, рідною Землею.
(сл. 6)
(Діти закривають очі, під музику «сідають» в автобус)
Школярику, сідай в шкільний автобус,
Рушай у путь, дивись і пам’ятай:
Об’їдем ми всю нашу Україну.
Знай, бережи. Люби свій рідний край.
(сл. 7)
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
- Мандруючи, ми «об’їдемо» нашу Україну, дізнаємось багато
нового та цікавого. А також ви будете мати можливість
перевірити свої знання про будову слова та корисні копалини.
Тоді, поїхали… на нас чекає цікава екскурсія.
Подорож наша буде довгою, адже наша країна дуже велика.
- Давайте запишемо дату, коли ми вирушаємо з нашої рідної
школи.
V. Сприймання і усвідомлення теми уроку.
І. Зупинка каліграфічна.
Хвилинка каліграфії.
та наф рф то гі лля ву
нафта торф вугілля
- Що означають ці слова? ( корисні копалини)
2. Зупинка «Подумай і скажи»
Вправа «Мікрофон»
- Діти, зараз ми пограємо у гру «Мікрофон». Ви будете відповідати
на мої питання. То ж слухайте перше питання…
1. Що таке корисні копалини?
2. У якому стані можуть перебувати корисні копалини?
(сл. 8)
3
4. 3. Які способи добування корисних копалин ви знаєте?
4. На які групи поділяються усі корисні копалини?
5. Вулицею мчать автомобілі. З чого виготовлені деталі до них?
6. А з чого виготовлені гума, бензин, пластмаса?
7. Стоять цегляні будинки. А цегла – це… (глині і пісок)
8. Без якої корисної копалини не може працювати жоден вчитель?
(крейди)
9. Скажіть, чому корисні копалини мають таку назву «корисні
копалини»?
- Показати знання про спільнокореневі слова допоможе «Мозкова
атака»
(сл. 9-14)
Під час «Мозкової атаки» вчитель відкриває аркуш паперу на якому
намальований круг.
- Щоб обличчя цієї людини мало вираз, потрібно домалювати на
ньому графічні позначки різних частин слова.
Учень виконує завдання, називаючи графічні позначки частин слова:
закінчення, основа, корінь, префікс, суфікс слова.
- Погляньте, діти! Цей кумедний чоловічок посміхається до вас і
бажає успіхів.
3. Зупинка «Подумай і познач». Робота в зошиті.
Записати слова. Виділити корінь у словах.
Робота в четвірках. Складання речень (усно).
Колективна робота. Взаємоперевірка
Робота з підручником с.55. Читання правила.
(сл. 15-17)
(сл. 18)
4. Зупинка «Донецьк»
- А ось Донецьк. Що то за піраміди височать над містом? Це терикони
біля шахт. Їх у області 105. Кажуть, що у шахтах видобувають з-під
землі чорне золото. Що ж воно таке?
Це кам'яне вугілля. А як називається професія людей, що
працюють у шахтах?
(сл. 19-20)
- Давайте доберемо до слова «шахта» спільнокореневі.
Шахтар, шахтарський (Розбір за будовою. Скласти речення.
¬ □˄
4
5. Підкреслити головні слова.)
- Що ж двигун знову запрацював. Їдемо далі. Їхати далеченько, то
ж давайте пограємо у гру «Асоціації».
(Складання асоціативного куща: вугілля – електрика, метал, смола,
пігулка, тепло, парфуми, барвник для кулькової ручки, нафталін).
Дійсно, все це виготовляють за допомогою кам’яного вугілля.
(сл. 21)
5. Зупинка «Слов'янськ»
- Перед нами місто Слов'янськ. Тут виготовляють олівці і добувають
кам'яну сіль. Її не тільки вживають у їжу, а й роблять з неї соду, соляну
кислоту. Багато солі у соляних озерах біля міста.
(сл. 22)
Давайте пригадаємо приказки та прислів’я про сіль.
( Разом треба пуд солі з'їсти.
Недосол на столі, пересол на спині.
Зустрічати хлібом-сіллю.)
- Коли так кажуть?
- А щоб рушити далі, треба до слова «сіль» дібрати споріднені
слова з різними префіксами. (Насолив, посолив, пересолив)
- Завдання виконано. Можна їхати.
(сл. 23)
VІ. Хвилинка відпочинку. (сл. 24)
6. Зупинка «Святогірськ»
- А ось і місто Святогірськ. Тут, за легендою, могутній Святогор перед
тим, як померти, заповідав свою силищу Іллі Муромцю. Тут
розташований один з найдавніших у нашій країні Святогірський
монастир, який стоїть на березі річки Сіверський Донець. А ще у
Святогорську є крейдяні гори з численними печерами. Чому гори
називають крейдяними?
Навіть у люті морози у печерах, де раніше жили монахи,
природним шляхом підтримується нормальна температура.
(сл. 25)
Словниковий калейдоскоп. (робота в групах) (сл. 26-27)
VІІ. Узагальнення і систематизація знань. (сл. 28-39)
VІІІ. Підсумок уроку.
ІХ. Домашнє завдання.
5
6. Підкреслити головні слова.)
- Що ж двигун знову запрацював. Їдемо далі. Їхати далеченько, то
ж давайте пограємо у гру «Асоціації».
(Складання асоціативного куща: вугілля – електрика, метал, смола,
пігулка, тепло, парфуми, барвник для кулькової ручки, нафталін).
Дійсно, все це виготовляють за допомогою кам’яного вугілля.
(сл. 21)
5. Зупинка «Слов'янськ»
- Перед нами місто Слов'янськ. Тут виготовляють олівці і добувають
кам'яну сіль. Її не тільки вживають у їжу, а й роблять з неї соду, соляну
кислоту. Багато солі у соляних озерах біля міста.
(сл. 22)
Давайте пригадаємо приказки та прислів’я про сіль.
( Разом треба пуд солі з'їсти.
Недосол на столі, пересол на спині.
Зустрічати хлібом-сіллю.)
- Коли так кажуть?
- А щоб рушити далі, треба до слова «сіль» дібрати споріднені
слова з різними префіксами. (Насолив, посолив, пересолив)
- Завдання виконано. Можна їхати.
(сл. 23)
VІ. Хвилинка відпочинку. (сл. 24)
6. Зупинка «Святогірськ»
- А ось і місто Святогірськ. Тут, за легендою, могутній Святогор перед
тим, як померти, заповідав свою силищу Іллі Муромцю. Тут
розташований один з найдавніших у нашій країні Святогірський
монастир, який стоїть на березі річки Сіверський Донець. А ще у
Святогорську є крейдяні гори з численними печерами. Чому гори
називають крейдяними?
Навіть у люті морози у печерах, де раніше жили монахи,
природним шляхом підтримується нормальна температура.
(сл. 25)
Словниковий калейдоскоп. (робота в групах) (сл. 26-27)
VІІ. Узагальнення і систематизація знань. (сл. 28-39)
VІІІ. Підсумок уроку.
ІХ. Домашнє завдання.
5
