24.03.2024.1.doc

1. Урок літературного читання в 4 класі
Підручник: Українська мова та читання : Підручник для 4 класу ЗЗСО (у 2-х
частинах) : Частина 2// О. Я. Савченко, І. В. Красуцька. – Київ : УОВЦ «Оріон», 2021.
Тема:Василь Сухомлинський. Не забувай про джерело. (с.90-92)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю українських письменників;
удосконалювати навички виразного та свідомого читання, висловлення власної думки,
переказувати текст та ставити до нього питання; розширити уявлення учнів про
джерела, їхню роль для природи рідного краю; розвивати мовлення учнів; формувати
компетентності спілкування рідною мовою, соціальну, громадянську, компетентність
у природничих науках і технологіях, екологічну грамотність; виховувати дбайливе
ставлення до природи.
Очікуванні результати:
- володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки текстів різних видів як
загальнопредметним умінням [4 МОВ 2.1];
-самостійно виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів [4
МОВ 2.1], [4 МОВ 2.2];
- самостійно й усвідомлено застосовує різні види читання під час опрацювання змісту
текстів різних видів; [4 МОВ 2.1], [4 МОВ 2.2]
- критично сприймає усну інформацію; аналізує й уточнює її [4 МОВ 1.1];
- відтворює зміст усного повідомлення відповідно до мети [4 МОВ 1.2];
- бере участь у колективному обговоренні змісту почутого (уважно слухає й розуміє
запитання вчителя, думки, міркування однокласників/однокласниць, аргументовано
доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію) [4 МОВ 1.2], [4 МОВ 1.3], [4 МОВ
1.6];
- висловлює власне ставлення, оцінні судження до усного повідомлення, змісту тексту;
обґрунтовує думки, спираючись на власний досвід; визначає позицію співрозмовника,
погоджується з нею або заперечує її; обґрунтовує власні погляди, підтверджує їх

2. прикладами або власними спостереженнями, враховує думки інших осіб [4 МОВ 1.2],
[4 МОВ 1.4], [4 МОВ 1.6];
Обладнання: ребус, цеглинки, картки для проведення стратегії критичного мислення
«Порушена послідовність», «Прогнозування».
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна і здоров’язбережувальна, природнича,
технологічна.
Хід уроку
І.Вступна частина
1. Організація класу до роботи.
-Пролунав дзвінок, починаємо урок!
Сьогодні у нас не просто урок, а урок – телеефір каналу «Інтер-клас». (Слайд)
Сьогодні в ефірі програми: «Факти. Ранок», телепередача «Найрозумніший», «ТСН.
Особливе», ток-шоу «Стосується кожного», студія «В пошуках істини» та підсумок
«Все буде добре». І ви – будете творити цей телеефір.
-Починаємо програму «Факти Ранок». (Слайд)
А для цього перевірте чи на партах є все необхідне. Це має бути підручник, щоденник
і пенал. Підготувались!?
-Діти, давайте налаштуємося на хвилю: Покажіть свій настрій за допомогою цеглинки
(жовтий- сумний, червоний – веселий).
Вправа «Очікування» (Слайд)
— Що ви очікуєте від уроку?
Оберіть цеглинку леґо того кольору, який вам найбільше до вподоби.
2. Актуалізація опорних знань. Створення проблемної ситуації
– Наш телеефір підходить до найцікавішого моменту. Програма «Найрозумніший».
(Слайд)
Зараз нам потрібно розгадати ключове слово нашого уроку. Погляньте на екран.
Спробуйте розв’язати ребус.(Слайд. Джерело)

3. — Так, джерело. Що ви знаєте про джерела?
— Джерело — потік підземної води, що витікає на поверхню землі. Джерельна вода
завжди чиста, холодна, її приємно пити. Така вода додає сили, здоров’я.
- А хто з вас бачив джерело, пив з нього воду?
Роз’яжіть ще один ребус. (Слайд. Доброта)
Гра «Криголам».Доберіть до кожної букви людські чесноти
3.Повідомлення теми уроку
-В ефірі телепередача «ТСН.Особливе» (Слайд). Сьогодні в програмі – Прогноз на
сьогодні: ми будемо працювати над оповіданням Василя Сухомлинського «Не забувай
про джерело».
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Інформація про автора
-Діти, рубрика «Персона в об’єктиві» (Слайд ).
 Василь Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він
віддавав дітям красу і тепло своєї душі. Він ніс на долонях своє щире серце, бо був
насправді доброю і щирою людиною. У його палкому серці жила велика любов і
доброта до всього світу. Василь Олександрович не лише навчав дітей, а прищеплював
кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, людяність,
чуйність, патріотизм, повагу до батьків, любов до рідної землі. Мудрий учитель писав
для дітей чудові твори – коротенькі, повчальні й дуже змістовні.
- А хто з вас пригадає, які твори Василя Олександровича ми вже читали?
(«Спляча книга», «Сонячний день узимку», «Красиві слова і красиве діло», «Співуча
пір'їнка»)
2. Робота в парах. Завдання на картках
(Прочитати інформацію, поділитися в групі)
І (батьки Сухомлинського)
Народився В.О. Сухомлинський у селі Василівка на Кіровоградщині у бідній
сім"ї. Його батько, Олександр Омелянович, працював столяром і теслярем, а пізніше,
був сільським кореспондентом. З великою теплотою згадував він свою матір, Оксану

4. Юріївну, яка виховувала чотирьох дітей. Батьки ніколи не вживали лайливих слів,
поважали книгу і прищеплювалилюбов до книги дітям.
ІІ Дитинство і шкільні роки майбутнього письменника
У дитинстві малий Василько дуже любив читати і малювати. У його дідабула
досить велика бібліотека, яку він віддав онуку. А от для того щоб малювати у хлопця
не було грошей ні на фарби, ні на альбом.. Їх можна було одержати тільки за збір
лікарських рослин. Тому Василько збирав акацієвий цвіт, щоб отримати зошити, а за
фарбами ходив за тридцять п'ять кілометрів у місто Кременчук. У школі Василько
вчився з великим задоволенням.
ІІІ. Коли Сухомлинський вивчився на вчителя і прийшов працювати в школу
йому дістався самий найбешкетніший шостий клас, але з часом всі дивувались цим
класом. Василь Олександрович Сухомлинський біля школи розбив клумби, побудував
теплицю, створив Зелений клас тобто клас під відкритим небом.
У його домашній бібліотеці книжки стоять на поличках під самісіньку стелю, щоб
дістати книжку необхідно брати драбину. Дуже багато фотознімків, книжок
написаних власноруч. Іменем Сухомлинського навіть названа школа вЯпонії.
3. Гра «Репортер»
-Ви вже познайомилися з життям автора, тому давайте перевіримо як ви запам’ятали
цю інформацію. Пропоную зіграти гру репортер (Слайд). Для цього вам потрібно
розказати цікаві факти про автора.
-В ефірі програма «Стосується кожного».(Слайд)
4.Передбачення за ключовими словами. Робота в парах
Слово вчителя.
— Сьогодні ми прочитаємо оповідання Василя Сухомлинського «Не забувай про
джерело».
У тексті є такі словосполучення: глибокий ставок, верби росли, висіли дерев’яні відра,
купалися в ставку, лихий призвід, звичай забули, ставок щез.
— Яка історія описується?
— Складіть текст, використовуючи ці сполучення слів.
Робота в парах (усно).

5. Презентація текстів охочими учнями.
5.Читання тексту вчителем
— Послухайте уважно оповідання. Чи справдяться ваші передбачення?
— Чи сподобався вам твір? Які почуття він у вас викликав?
— Який настрій створив? Чому?
— Покажіть за допомогою 2 цеглинок ( червона – веселий, синя – спокій
жовта – похмурий
6.Бесіда
— Що розповів дітям учитель?
— Про що була бувальщина?
— Що було на місці пустиря?
— А чому ставок зник?
7. Словникова робота
Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парах. (Слайд)
Мул призвід
балку Жовті Води
бувальщина околиця
пустир Неприкаяні
Уточнення лексичного значення слів (учні мовчки ознайомлюються із значенням слів)
Мул - подрібнений ґрунт, що відкладається на дні водойм.
Балка - яр з пологими схилами.
Бувальщина - оповідання про давнину, про те, що було насправді.
Пустир - незабудоване, запущене місце.
Призвід— приклад для наслідування.
Жовті Води - село (сьогодні — місто) у Дніпропетровській області.

6. Околиця - віддалена від центру частина поселення.
Неприкаяні - люди, які не знаходять собі постійного місця, не знають, чим зайнятися
Історична довідка. Битва під Жовтими Водами відбулася у 1648р.
Козацьке військо під керівництвом Богдана Хмельницького при підтримці
кримсько-татарської кінноти вщент розбили 18-тисячну польську армію
-Ми знаходимося в студії «В пошуках істини».(Слайд)
Тому давайте не просто думати , а міркувати.
9. Читання тексту «естафетою». Один учень читає речення, називає ім’я учня, хто
буде продовжувати читання.
10.Давайте попрацюємо над змістом оповідання.
Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
-Хто розповів учням бувальщину?
-Що було на місці пустиря?
-Прочитайте, яким був ставок і природа біля нього?
-Хто викопав цей ставок?
-Для чого козаки його викопали?
-Що ухвалили селяни на своїй раді?
-Як люди дотримували ухвали?
-Хто першим перестав виносити мул? Чому?
-Прочитайте, як підлітки пояснювали свій вчинок.
-Чому багато селян стали купатися вночі?
-Що стали помічати старі люди?
-Як розумієте вислів «лихий призвід людям заохота»?
- Що сталося внаслідок бездіяльності людей?
11. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (музичний супровід)
12.Гра «Так — ні» з використанням цеглинок
— Якщо ви вважаєте, що відповідь на питання «так», підіймаєте зелену цеглинку.
Якщо вважаєте, що відповідь «ні» — червону цеглинку.
На місці цього пустиря багато років тому був глибокий ставок. (Так.)

7. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. (Так.)
Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати
відро мулу і висипати в поле. (Так.)
Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я. Усіх їх прозвали Неприкаяними. (Так.)
Поселилися вони на околиці села і до ставка ніколи не ходили. (Ні.)
Багато підлітків, а потім і дорослих припинили купатися в ставку. (Ні.)
Кожному думалось «На мій вік вистачить». (Так.)
І ставок щез. Тільки спогад про нього лишився. (Так.)
Напившись води, не забувай про джерело, з якого вона витікає. (Так.)
13. Робота в групах. Стратегія критичного мислення «Порушена послідовність»
1. Ставок став чистіший і глибший. (3)
2. І ставок щез. (5)
3. То старовинне козацьке село. (2)
4. На березі верби росли. (1)
5. Старий звичай забули. (4)
14. Визначення головної думки оповідання.
— Знайдіть і зачитайте речення, яке виражає головну думку оповідання.
Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.
—Як ви його розумієте ?
— Чи це стосується тільки джерела?
16. Стратегія «Прогнозування». Робота в групах
— Обговоріть питання в групах.
I група – Що було б, якби люди не ухвалили угоду на сільській раді?
II група – Як могли б розгорнутися події, якби нова сім'я дотримувалася і виконувала
ухвалу сільської ради?

8. III група – Що хотів автор сказати своїм читачам, до чого закликає?
Яке значення для людини має вода?
Склади власне продовження історії.
Якби ти потрапив у історію , що б змінив( ла) ?
Що ти хочеш запитати у героїв твору?
17. Перегляд відео про джерело.
-Зверніть увагу, яку таємницю нам відкриває природа. А чи знаєте ви, що саме з
маленького джерельця утворюється невеликий струмок, а з нього річка, озеро.
Природа- матінка щедро подбала про красу Землі і нашого краю.
В кожному населеному пункті чи це у місті, чи в селі протікають природні водойми –
річки, на яких люди споруджують штучні водойми – ставки, канали, водосховища.
Скажіть, а яка річка та інші водойми є у нашому краї?
Чи були випадки забруднення водойми, як в оповіданні В Сухомлинського?
Чому потрібно охороняти водойми від забруднення?
Вправа « Коло ідей»
- Що ви можете зробити для природи?
Робота в групах. Робота з цеглинками та наборами Play Box
Завдання: розробити макет ставка та презентувати його.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА .
Рефлексія. Підсумок «Все буде добре».
— Чи справдилися ваші очікування від уроку?
—Мої також. Ви працювали дружньо, злагоджено, як одна команда. Пригадайте, що
ви запам’ятали з оповідання.
(Вчитель дає руки дітям. Вони по одному підходять, беруться за руки і говорять одне
речення про те, що вони запам’ятали з оповідання.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 75–76 – прочитати і переказати, дібрати прислів’я чи приказки про воду .
Самооцінювання. -Діти,оцініть свою роботу?