1. “Важливо зробити одну
річ – думати головою”
Олена Турчина, вчитель інформатики
ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 ім. Валерія Доценка Мирноградської міської ради
3. Фактчекінг –
це практика перевірки
фактів, якою має
володіти кожен свідомий
громадянин.
•повідомлення лякає тебе;
•у повідомленні чорно-білий світогляд:
хтось дуже поганий, інший дуже хороший;
•повідомлення викликає обурення і розпач;
•інформація відволікає (перебирає на себе)
твою увагу, змушує думати та переживати
про іншу проблему чи явище;
•ти зустрічаєш меседж, який постійно
повторюється;
•Термінове повідомлення з неофіційних
джерел;
•повідомлення неможливо перевірити;
•інформація виглядає як плітки;
•повідомлення викликає ейфорію.
Для початку розглянемо
основні маркери агресивної
маніпуляції:
4. 1. Джерело інформації.
2. Провокація на емоції.
3. Авторство.
4. Дата публікації.
5. Наявність інформаційного приводу
та факту.
Довіряй,
але перевіряй:)
Як відрізнити правдиву інформацію від фейку?
5. Ілюзія правди (або ефект повторення)
Ефект “бульбашка фільтрів”
Ефект хибної інформації.
Три ефекти, які змушують
людей більше вірити
фейкам:
6. А щоб не помилитися і напевне виявити
фейкові новини –
зроби трьохетапну перевірку:
1. Перевір інтернет-адресу.
Скопіюй адресу сайту,
встав її у відповідне вікно
та отримай інформацію у
вигляді таблиці.
Подивись, де був
зареєстрований сайт, коли,
ким і навіть де куплений.
За допомогою цих
ресурсів можна
перевірити власника
домену.
– http://who.is
– https://whois.domaintools.com
– https://whois.net
7. 3. Дізнайся більше про власників
сайту.
2. Дізнайся, як давно працює сайт.
Візьми паузу – перевір
фейк!
8. Пропагуватися можуть як корисні, так і
шкідливі речі.
Найгірша пропаганда – політична.
За допомогою неї політичні сили
можуть дурити населення, сіяти серед
громадян ненависть і нетерпимість,
покривати корупційні схеми та навіть
розпалювати війни.
Пропаганда створює для суспільства
несправжню “картину світу” і люди
починають жити там.
Що таке пропаганда?
Пропаганда – це поширення за
допомогою мас-медіа (біл-бордів,
творів, плакатів) певних поглядів та
ідей для управління поведінкою
суспільства в бажаному для замовника
напрямі.
9. 1) Чітке оцінювання.
2) Ярлики
3) Захист “своїх”, приниження “ворогів”
Які критерії розпізнавання
пропаганди?
Хоч пропаганда найчастіше схожа на
медійний продукт, є критерії, за якими
її відрізняють:
Звідси беруться такі фрази як:
“Росіяни, українці й білоруси – один
народ!” (хоча в усіх нас різна історія)
або “
“Крим – російський”.
У цих прикладах ми спостерігаємо, як
пропаганда змінює історію.
Також вона може приписувати й інші
науки, дослідження, факти.
Відповідно, в інтернеті ти їх не
знайдеш, бо вони вигадані.
В таких статтях ворог ще й будує
конспірологічні схеми, якими хоче
нашкодити владі.
В агітаційних матеріалах історія
переписується під поточні потреби.
10. 4) Підміна понять
5) Розділення понять
Приклади:
“Ющенко – ТАК!”,
“Крим наш!”,
“Зробимо їх разом”.
Наприклад,
анексію Криму російські ЗМІ
назвали
“поверненням у рідну гавань”.
Наступні
критерії розпізнавання пропаганди:
6) Узагальнення
7) Пропагандистські кліше
11. 8) Багаторазове повторення меседжу з
незначними варіаціями
Свіжий приклад:
рейс МАУ “Тегеран – Київ”
Пам’ятай про ці
способи
розпізнавання
пропаганди, щоб не
стати її жертвою!
Ще один
критерій розпізнавання пропаганди:
12. «Твій пароль змінено, дані
викрадено, доступ до
облікового запису втрачено.
Йди вчи основи
кібербезпеки»
Зберігай та поширюй такі
поради:
1. Регулярно оновлюй програмне
забезпечення. З часом воно стає більш
вразливим для кіберзлочинців. Старе
ПЗ зламати легше. Радимо
використовувати ліцензійне ПЗ: так
більше шансів на безпеку системи.
2. Встановлюй складні паролі та не
забувай їх змінювати. Використай
великі-малі літери, цифри, спец
символи. Роби різні «ключі» до різних
даних, сторінок, пошти. Змінювати
паролі варто кожні декілька місяців.
13. 3. Використовуй двофакторну
аутентифікацію, де це можливо.
Насамперед в онлайн-банкінгу.
4. Створюй резервні копії важливих
документів на незалежному сервері.
Так буде легше зберегти дані у разі
їх витоку, блокування системи,
втрати доступу до початкової
системи, у якій зберігалися ці дані.
5. Не переходь за незнайомими
посиланнями, не завантажуй
незнайомі файли. Хакери закинули
наживку й чекають, щоб завантажити
тобі вірус чи додаток. Так можна не
тільки викрасти дані, а й погіршити
роботу пристрою.
6. Не використовуй публічні мережі Wi-
Fi для передачі важливої інформації.
Широкий доступ до таких мереж
практично нівелює захист.
14. 7. Створюй окрему віртуальну картку для
платежів в мережі Інтернет. Це
обмежить доступ до даних, які
пов’язані з банківським рахунком.
8. Не публікуй у соцмережах важливу
приватну інформацію: геотеги,
номери телефонів, email. Не рятує
навіть функція «для найближчих
друзів».
9. Не вставляй знайдену флешку чи
інший носій інформації у свій
пристрій. Віруси на ній можуть
залишити спеціально. Знайди
пристрій, який для цього не шкода
Вітаю! Тепер ви —
просвітлені у кібербезпеці.
Та якщо дані випадково «зіллє» бабуся
чи молодший братик? 😱
❗️Обов’язково розповідай про ці правила
рідним і друзям. Не тільки захистиш
себе, а й попередиш злочини проти
близьких.
15. Джерело: Освітня асамблея: https://www.ea.org.ua/
Підсумковий тест
«Чи вмієш ти користуватися
інформацією?»
Editor's Notes
Скільки разів ми чули цю фразу? Сьогодні обман усюди. Зокрема і в інтернеті. Фейки здатні змінювати життя цілих країн і можуть призвести від звичайної образи до кривавих наслідків. І зараз, в еру інтелектуальних технологій, ця тема як ніколи актуальна.
1. Більшість українців вважає, що зможуть відрізнити фейк від правди. Ти серед них? Нічого страшного, якщо відповідь – ні. Навчитися цьому дуже легко. Завдяки фактчекінгу.
1. Джерело інформації.
Дізнайся чи є в інформації посилання на офіційне джерело.
Найчастіше це великі інформаційні агентства або відомі державні установи.
У кожної з них зараз є офіційний сайт, де викладена точна інформація.
2. Провокація на емоції.
Якщо перед тобою новина, що викликає яскраво виражену злість чи радість – ймовірно, це теж вигадка! Такі заголовки, як “ШОК КОНТЕНТ”,
“Ви не повірите” одразу мають викликати сумнів. Адже часто такі заголовки використовуються для того, аби споживач клацнув на новину.
Відповідно до журналістських стандартів, лексика в статті має бути беземоційною. Оцінки ж події можуть давати лише КОНКРЕТНІ експерти.
3. Авторство.
Якщо новина справжня, автор повинен вказати своє прізвище та ім’я. Адже саме він несе відповідальність за публікацію.
Так ти можеш знайти його в соціальних мережах і ознайомитися з біографією.
4. Дата публікації.
Обов’язково подивися, чи є ця новина на інших новинних порталах. Є випадки, коли застаріла новина подається як нова.
5. Наявність інформаційного приводу та факту.
Це є основним критерієм якісного матеріалу. Не поширюй неперевірену інформацію. Нехай ти будеш не першим,
хто її опублікував, але це краще, ніж облажатися, поширивши фейк.
1. Поговоримо про фейкові новини 🙂
Фейкові новини поширюються у шість разів швидше за правду.
Уся справа у прихованому змісті, який вкладають його творці.
Ілюзія правди (або ефект повторення)
Ти сприймаєш інформацію, яку вже побачив або почув, за правду. Біда в тому, що чим більше ти чуєш інформацію, тим більше віриш у неї. Простий приклад: необхідно обрати ліки проти кашлю. Погляд зупиниться на тих ліках, про які ти раніше чув, хоча їхня дія – невідома. Чим більше інформаційного шуму створюється, тим вища ймовірність, що люди повірять поширеній новині. Найчастіше цей ефект використовують для політичної пропаганди в рекламі та медіа.
Ефект “бульбашка фільтрів”
Стверджується, що Google і Facebook самі обирають інформацію для споживачів,
яка заснована на їх вподобаннях, а інформація, протилежна поглядам людини, – зникає.
Таким чином утворюється певний інформаційний вакуум, в якому недоречна інформація приховується з твоєї стрічки.
Це означає, що коли в цю бульбашку потрапляє фейк, то інформаційний простір розриватиме від неправди.
І тому, завдяки ефекту повторення, ти в неї повіриш.
Ефект хибної інформації.
Відповідає за формування фальшивої пам’яті та нагадує “зіпсований телефон”.
Це стається тоді, коли людина намагається пригадати правдиву інформацію, але доповнює
його неправильними деталями з іншої події. У мозку все з часом переплутується.
Деталі мають здатність губитися або заміщуватись іншими. До речі, так і створюються фейки.
Тож будь обережним і точно перевіряй прочитану інформацію, перш ніж розпустити чутку.
Перевір інтернет-адресу.Фейкові новини часто розповсюджують маленькі інтернет-ресурси, за якими стоять невідомі.
Якщо ти натрапляєш на новину з сумнівного сайту і готовий у неї повірити, –
почни з перевірки назви та адреси ресурсу. Уважно погортай сайт та ознайомся зі змістом.
Також можна перевірити, наскільки велике медіа. Наприклад, через рейтинг, який складає сайт Bigmir.
Але пам’ятай: той, хто свідомо має намір шкодити, завжди приховає інформацію
(це спрацює часто, але все-таки не завжди).
2. Дізнайся, як давно працює сайт.
З точки зору якості контенту краще, якщо медіа працює багато років, а не кілька місяців.
Цю інформацію можна знайти під час перевірки домену на сайтах, зазначених у попередньому пункті.
3. Дізнайся більше про власників сайту.
У розділі “Про нас” написано багато цікавого, тож не лінуйся і проаналізуй. Краще, якщо там є відомості про засновників,
працівників сайту, теми видання. Ці три прості кроки врятують від поширення неправдивої інформації,
за яку тобі потім доведеться червоніти перед друзями, колегами, знайомими.
Пошта, телеграф, книги, газети, радіо, телефон та телебачення.
Усе це було створено, щоб люди швидше отримували інформацію,
успішно комунікували та обмінювалися думками.
Зрозуміло, ці винаходи згодом почали використовувати в інформаційних війнах.
2. Телеграф застосовувався для передачі повідомлень ворогів. Поштою передавали шпигунські листи.
Радіо транслювало інформацію про ворожі поразки та перемоги.
У газетах ширилася масова пропаганда. Книги почали проектувати думки лідерів у маси.
А телебачення розривалося від сенсаційних випусків і скандалів політичного світу.
3. Сьогодні ж поле бою перекочувало в Інтернет. Першочергова роль мережі була в оперативному
та всеосяжному поданні інформації, передачі даних та комунікації між людьми,
що знаходяться в різних куточках світу. Зараз – це розплідник інформаційної війни та пропаганди.
Саме про неї сьогодні і поговоримо.
Чітке оцінювання.Журналістський матеріал характерний нейтральністю висвітлення подій.
Це зроблено для того, щоб читач міг сам зробити висновок дивлячись на об’єктивні факти, наведені журналістом.
У пропаганді все подано в “чорно-білому” світлі. Хтось в цьому матеріалі поганий, а хтось – хороший.
Є чіткий розподіл на “друг” і “ворог”. У пропагандистській статті нема невизначеностей. Все чітко й однозначно.
Ярлики
Для того аби підсилити людське розуміння про “хороших” і “поганих”, пропагандист придумує назви, які б вказували на людину.
Російська пропаганда часто каже: у Києві править “хунта”, а на сході воюють “ополченці” й “повстанці”.
Ярлики можуть бути досить вигадливими, типу “зелені чоловічки”.
Для пересічного громадянина звучить необразливо і навіть кумедно.
А як тобі те, що це слово означає “озброєний і готовий вбивати українців російський вояка”?
Захист “своїх”, приниження “ворогів”
Публікація лише хороших новин про чиновників, що виступають прихильниками пропаганди
та негативу про тих, кого пропагандист вважає ворогом.
Підміна понять
Спотворення або використання не за призначенням слів.
Наприклад, анексію Криму російські ЗМІ назвали
“поверненням у рідну гавань”.
Це формує хибне поняття про подію в суспільстві.
Так, завдяки влучному підбору слів і жонглюванню синонімами з різним відтінком
маніпулятори створюють необхідне ставлення людей до події.
Розділення понять
Російська пропаганда активно просуває тезу про “компромісний мир”
(на умовах капітуляції України), пояснюючи це хибною думкою, що ми братній народ і нас посварила влада.
Узагальнення
Окрема подія узагальнюється висновками агітатора: “Всі вони однакові” або “Якщо поганий той, то всі інші з ним заодно”.
Пропагандистські кліше
Шаблонні вислови, що коротко у формі гасел (для кращого запам’ятовування) дають однозначну оцінку
суспільно-політичним явищам і часто паралельно є закликом до певних вигідних пропагандисту дій.
Багаторазове повторення меседжу з незначними варіаціями
Коли незручну правду важко приховати, включається режим множинності версій і цілої конспірології.
Це робиться для розмиття справжніх обставин певних подій і відволікання суспільної уваги від реальної версії.
Свіжий приклад: рейс МАУ “Тегеран – Київ”. Пасажири та екіпаж загинули 8 січня.
Поки Іран не визнав свою провину, писали і про несправність літака, і про закінчення пального, і про заборону посадки.
Виявилося, іранська ракета збила літак.
Погодься, неприємно було б отримати таке повідомлення після входу на якийсь сайт.
Ризик отримати «вітання» від хакерів та кіберзлочинців зростає ледь не щодня.
Як же не втратити доступ до акаунтів та захистити персональні дані?