Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9»

1. КЗ «НСЗШ №9»
ТИЖДЕНЬ
ПОЧАТКІВЦЯ
2016
КЗ «НСЗШ№9»

2. Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №9»
Конспект відкритого уроку
з предмета
«Навчання грамоти»
(1 клас)
Тема. Закріплення знань про звукове
значення вивчених букв. Написання імен з
великої букви. Читання і доповнення
речень. Робота з дитячою книжкою.
В. Сухомлинський «Хлопчик і хвора мама»
Вчитель: Долотова В.Є.
2016-2017 н.р.

3. Тема. Закріплення знань про звукове значення вивчених букв. Написання
імен з великої букви. Читання і доповнення речень. Робота з дитячою
книжкою. В. Сухомлинський «Хлопчик і хвора мама»
Мета: відпрацьовувати навички читання складів та слів з вивченими буквами;
закріплювати знання учнів про вивчені букви, їх звукове значення; розвивати
мовлення учнів, фонематичний слух; виховувати працелюбність, повагу до
сімейних цінностей.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Всі почули ви дзвінок,
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними і хлоп'ята.
II. Логопедична розминка
Вправа 1. «Смачне варення».
Рот напіввідкритий, кінчиком язика
повільно облизнути верхню й нижню частину губи в обох напрямках по 5 разів.
Вправа 2. Усмішка «Трубочка».
Посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх уперед трубочкою.
Вправа 3. «Старенька бабуся».
Закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні 5–10 с.
Вправа 4. «Лопатка».
Загинати язик на верхню губу. Повторити 8 разів.
III. Повторення вивченого матеріалу
 Які бувають звуки?
 Назвіть голосні звуки. Скільки їх в українській мові?
 Яку букву на минулому уроці приніс нам метелик? (букву М)
 Які звуки вона позначає?
 На парті є листочки. З’єднайте
друковані і рукописні букви.
 Назвіть слова, в яких ми чуємо звуки [м],
[м']. Скажіть, де ми їх чуємо.
 Прочитайте склади. (метелик + квітки)
ІV. Мовленнєва розминка
1. Читання чистомовки.
Ма-ма-ма — варю їсти я сама.
Му-му-му — молока кому?
Мо-мо-мо — зараз подамо.
Ми-ми-ми — напилися ми.
2. Читання слів.
Мама, мамо, маму, мами.

4. V. Закріплення отриманих знань. Робота за Букварем (с. 31)
1. Бесіда за малюнком
— Кого зображено на малюнку?
— Прочитайте ім’я дівчинки. (Учні читають ім’я «Марина».) З якої букви
написано ім’я дівчинки?
— Запам’ятайте, імена людей пишуться з великої букви.
— Що робить мама?
— Мама у Марини — художниця. Вона зобразила на полотні портрет своєї доньки.
— Що в руках у мами? (Пензлик і палітра)
Палітра — невелика чотирикутна або овальна дошка з дерева, фарфору чи металу,
на якій художник змішує фарби для роботи.
— Що тримає в руках дівчинка?
— Що висить у кімнаті на стіні?
— Що ви бачите на столі?
— Хто спить на килимку?
2. Читання тексту
Колективний аналіз-читання кожного речення.
— Прочитаємо перше речення: — О, мамо! (Учні читають колективно.)
— Хто вигукнув ці слова? (Маринка)
— Як, яким голосом вона сказала це речення? (Голосно, з радістю.) Коли речення
вимовляється з радістю, з сильним почуттям, то в кінці його ставиться не крапка, а
знак оклику.
— Як вигукнула Маринка наступне речення? (Голосно, з радістю.)
— З чого можна про це здогадатися? (В кінці
його також стоїть знак оклику.)
Учні відпрацьовують читання цього речення з
окличною інтонацією.
— У третьому реченні не надруковано одне
слово. Замість нього — рисочка. Яке має бути тут
слово?
— Які слова додамо у четвертому реченні?
— Зверніть увагу на знак, який стоїть у кінці
речення. Це — знак питання. Такі речення
читаються з питальною інтонацією. (Вчитель
читає речення.)

5. — Прочитайте останнє речення і поміркуйте, які слова треба підставити замість
рисок. (Учні вправляються у виразному читанні речень.)
Фізкультхвилинка
VІ. Робота з дитячою книжкою. В. Сухомлинський «Хлопчик і хвора мама»
— Відгадайте загадку.
• Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама).
— Сьогодні ми ознайомимось з оповіданням В. Сухомлинського «Хлопчик і хвора
мама». Це оповідання вміщено в книзі, яка називається «Квітка сонця». (Учитель
демонструє книгу.)
— Подивіться на обкладинку. Де надруковано ім’я автора книжки, її назву?
— Кого ви бачите на обкладинці? Що ще зобразив художник?
Читання вчителем
оповідання В.
Сухомлинського
«Хлопчик і хвора
мама».
У хлопчика
занедужала мама.
Зажурився він. Думає,
чим би потішити маму?
Прийшов до неї, сів біля
ліжка і каже:
— Мамо, хочеш, я
намалюю тобі сад. Тобі
полегшає. Ти думатимеш, що гуляєш у справжньому саду.
— Добре, синку, намалюй мені сад.
Узяв хлопчик великий аркуш паперу, намалював вишню з червоними
ягодами, яблуню з яблуками. Намалював і вулик, і бджіл, і небо синє-синє.
Став малювати сонечко, та ніяк воно в нього не виходить.
— Мамо, навіщо малювати сонечко? — запитав хлопчик. Ось я відчиню вікно,
дивись, яке воно сьогодні радісне.
Відчинив хлопчик вікно, і мама побачила радісне сонечко. Побачила й
усміхнулась.
— Чому зажурився хлопчик?
— Як він вирішив потішити маму?
— Що намалював хлопчик для неньки?
— Що не виходило в хлопчика намалювати?
— Що він вирішив зробити?
— Коли усміхнулася мама?
— Як би ви продовжили оповідання?

6. — Чи гарним сином був хлопчик?
— Чому ти так думаєш?
— Розкажіть, як ви радуєте маму?
VІІ. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
— Про що розкажете вдома своїм батькам?

7. Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №9»
Урок природознавства в 4-В класі
Тема уроку: «Земля. Добовий і
річний рух землі».
Класний керівник: Коваленко І.С.
м. Нікополь

8. Тема: Земля. Добовий і річний рух Землі.
Мета: розширити уявлення учнів про причини змін пір року на Землі; вчити
пояснювати зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі, видимий рух Сонця на
небі обертанням Землі навколо осі; розвивати мислення, мовлення; виховувати
пізнавальний інтерес.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 19)
2. Природнича розминка «Чи вірите ви?»
Чи вірите ви в те, що?..
• Глобус — точне відтворення Землі, зменшене у десятки мільйонів разів.
• Вісь глобуса не нахилена.
• Земна вісь — це уявна лінія, навколо якої обертається Земля.
• Земна вісь не проходить через центр Землі та полюси.
• Зверху знаходиться Південний полюс, а знизу — Північний полюс.
• На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія — екватор.
• Екватор розділяє Землю на дві неоднакові півкулі.
• Від Північного полюса до екватора — північна півкуля.
• Від Південного полюса до екватора — південна півкуля.
3. Робота з глобусом
— Знайдіть на глобусі Північний і Південний полюси; екватор.
— Покажіть екватор; північну і південну півкулі.
— Як сонячні промені падають на поверхню Землі?
— Чи можуть сонячні промені пройти крізь непрозорий предмет або обігнути
його?
— Що утворюється, коли на шляху променів трапляється непрозорий предмет?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про добовий і річний рух Землі.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
— Пригадайте! Що називають орбітою Землі? На які півкулі поділяє Землю
екватор?
— Кожного дня вранці сходить Сонце, опівдні воно стоїть високо в небі, а ввечері
ховається за горизонтом, і настає ніч. Чому ж так відбувається?
— Чи може Сонце одночасно освітити всю Землю? Чому?
— Чи можуть сонячні промені пройти крізь Землю або обігнути її? Чому?
— Чи відрізняється полудневе положення Сонця в різні пори року?

9. 2. Практична робота
— Планета Земля — непрозоре космічне тіло. Якщо промені Сонця освітлюють
один бік Землі, то другий залишається в тіні. На освітленому боці — день, на
протилежному, неосвітленому — ніч. Земля рухається навколо своєї осі із заходу
на схід. Вона підставляє під сонячні промені то один бік, то другий. Там, де був
день,— настає вечір і ніч, а туди, де була ніч,— приходить ранок і день.
Зараз за допомогою глобуса і ліхтарика ми спробуємо змоделювати обертання
Землі.
— Земля обертається навколо своєї осі. І що ж відбувається? (Сонце освітлює
спочатку одну її частину, а потім — іншу.)
— Як ви вважаєте, що буває в тій частині Землі, яка освітлена сонечком? (Там буде
світло, значить, буде день.)
— А що буде в іншій частині земної кулі, куди не потрапляють сонячні
промені? (Там буде темно, значить, буде ніч.)
— Подивіться уважно на малюнок «Чому буває ніч і день?». Що ви можете
сказати? (Тут теж показано, що Земля обертається навколо своєї осі, і
на освітленій частині — день, а на неосвітленій — ніч.)
— Один оберт навколо своєї осі Земля робить за 23 години 56 хвилин, ми говоримо
— «за добу». Отже, чому на Землі змінюються день і ніч? (Це відбувається через
те, що Земля обертається навколо своєї осі.)
— Молодці! Ви розкрили таємницю зміни дня і ночі. А зараз спробуємо розкрити і
другу таємницю. Ви вже з’ясували, що Земля обертається навколо Сонця. Що ми
спостерігаємо? (Земна вісь нахилена, тому одна частина земної кулі знаходиться
ближче до Сонця, а інша — далі. При обертанні Землі навколо Сонця нахил земної
осі не змінюється, тому в різний час різні частини земної кулі знаходяться
ближче до Сонця і далі від нього.)
— А як рухається Земля навколо Сонця? (Вона рухається повільно.)

10. — Земля робить один оберт навколо Сонця за 365 діб, або за рік.
— Як ви вважаєте, що відбувається на земній кулі в тій частині, яка ближче до
Сонця?(Там буде тепліше, значить, буде літо.)
— А в тій частині, яка далі від Сонця? (Там холодніше, тому там буде зима.)
— Подивіться уважно на малюнок «Чому змінюються пори року?». Що тут
показано? (Тут теж показано, що Земля обертається навколо Сонця, і на
тій частині, яка ближче до Сонця,— літо, а на іншій, яка далі від Сонця,— зима.)
— Отже, чому на Землі змінюються пори року? (Це відбувається з-за нахилу
земної вісі та обертання Землі навколо Сонця.)
— Так ми відкрили таємницю зміни пір року на Землі.
2. Перегляд відеозапису «Чому змінюється пора року?»
Висновок. Зміна дня і ночі — обертання Землі навколо своєї осі (доба). Зміна
пір року — обертання Землі навколо Сонця (рік).
4. Робота за підручником (с. 19–22)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 19.
— Які рухи здійснює Земля у Всесвіті?
— Яка причина зміни дня і ночі?
— Що таке доба?
— Чому ми не помічаємо того, що Земля рухається навколо осі?
— Що сталося б, якби Земля перестала обертатися навколо осі?
— Яка причина зміни пір року?
— Назвіть пори року, починаючи з тієї, що триває.
— Розкажіть за малюнком 12, як Земля обертається навколо Сонця.
— Визначте, яка півкуля повернута до Сонця в червні, а яка — в грудні.
— Як розташовані півкулі у вересні та березні?
— Як залежить нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі?
— Яка тривалість року на Землі?

11. — Розкажіть за малюнком 13 про положення Сонця над горизонтом залежно від
пори доби.
Учитель пропонує учням провести дослідження за завданнями на с. 21.
— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника».
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 22
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
5. Фізкультхвилинка
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1.Гра «Чомусики»
• Чому, якщо Сонце більше освітлює північну півкулю, на її території настає
весна?
• Чому полуднева висота Сонця змінюється восени, взимку, навесні та влітку?
2. Робота в парах
— Позначте правильну відповідь.
1. Сонячні промені майже ввесь час падають на лінію екватора:
а) прямовисно;
б) косо.
2. Екватор поділяє земну поверхню:
а) на південну і північну півкулі;
б) на західну і східну півкулі.
3. Які промені більше нагрівають земну поверхню?
а) Прямовисні;
б) косі.
4. Рух Землі навколо Сонця спричинює:
а) зміну пір року;
б) зміну дня і ночі.
5. Проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця,
називається:

12. а) місяцем;
б) добою;
в) роком.
6. Чому буває день і ніч?
а) Тому що Земля обертається навколо Сонця;
б) тому що Земля обертається навколо своєї осі;
в) тому що Сонце рухається навколо Землі.
7. Що таке вісь Землі?
а) Уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів;
б) уявна лінія, де Земля ніби з’єднується з небом;
в) уявна лінія, що проходить через центр Землі та Північний і Південний полюси.
8. Що ми називаємо земною орбітою?
а) Шлях, яким Земля рухається навколо Сонця;
б) шлях, яким Земля рухається навколо своєї осі;
в) шлях, яким Сонце рухається навколо Землі.
9. Від чого залежить зміна пір року?
а) Від того, що вісь Землі не вертикальна, а похила;
б) від того, що Земля рухається навколо Сонця;
в) від того, що Земля рухається навколо своєї осі.
10. Що таке рік?
а) Час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі;
б) час, за який Сонце робить повний оберт навколо Землі;
в) час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця.
11. Третя планета за
відстанню до Сонця:
а) Меркурій;
б) Земля;
в) Венера.
3. Робота над загадками
про час
• У місті — дванадцять
ринків, на кожному ринку
— по тридцять людей,
кожного — по двадцять
чотири дитини. (Рік)
• Сім братів, літами всі
рівні, а іменами різні.
Відгадай, хто ми? (Дні тижня)
• Виходило дванадцять молодців, випускало п’ятдесят два соколи та триста
шістдесят п’ять лебедів. (Місяці, тижні, дні року)
• Стоїть дуб, а на нім дванадцять гілок, а на кожній гілці — по чотири гнізда, а
в кожному гнізді — по семеро пташенят. (Рік, місяць, тижні, дні)
• Що то за гість, що темряву їсть? (День)
• Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)

13. 4. Гра «Так чи ні?»
• Ніч настає тому, що на небі з’являється Місяць. Так чи ні?
• Сонце обертається навколо планет. Так чи ні?
• День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї осі і по-
різному освітлюється Сонцем. Так чи ні?
5. Вікторина
• Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї осі; рух навколо Сонця)
• До чого призводить рух навколо своєї осі? (До зміни дня і ночі)
• За який період станеться повне обертання Землі навколо Сонця? (За рік)
• Скільки триває рік? (12 місяців)
• Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір року)
• Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної осі і рух Землі навколо
Сонця)
• Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над
горизонтом.)
• Чому взимку холодно? (Сонце низько над горизонтом.)
6. Гра «П’ять речень»
Учні у п’яти реченнях формулюють засвоєні знання про добовий і річний рух
Землі.
VІ. ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які рухи здійснює наша
Земля?
— Чому на планеті
відбувається зміна дня і ночі?
— Які явища природи
повторюються кожної доби?
— Скільки разів Земля
обертається за добу?
— Чи змінюється тривалість
ночі і дня взимку?
— До чого призводить рух Землі навколо Сонця?
— Які є пори року?
— Скільки днів триває рік?
— Чому Земля отримує від Сонця в різні пори року неоднакову кількість тепла і
світла?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 19–22).

14. Комунальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9»
Трицифрове число.
Утворення трицифрового числа (101–199).
Читання і запис трицифрових чисел.
Вчитель Літвінцева Наталя Миколаївна
2016 н.р.

15. Трицифрове число. Утворення трицифрового числа (101–199). Читання і
запистрицифрових чисел. Задачі на 2-3 дії різних ступенів, які є комбінаціями простих
задач вивчених видів
Мета: формувати знання про нумерацію чисел у межах 1000, вміння розв’язувати задачі на дві,
три дії; вдосконалювати обчислювальні навички; розвивати математичне мовлення; виховувати
інтерес до математики.
Хід уроку
I. Організаційний момент
– Діти, відгадайте загадку
Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно скриню відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
(Осінь)
- Правильно, діти. Сьогодні до нас завітала Осінь-чарівниця, вона має трьох синів, хто зможе їх
назвати?
- Сьогоднішній наш урок не звичайний, тому що зла чарівниця закрила під 9 замків одного з синів
осені.
- Відгадайте якого, якщо нам відомо , що цей місяць не вересень і не листопад. Що це за місяць?
-Нам із вами треба буде знайти ключі і визволити синочка осені.
II. Актуалізація опорних знань
Ключ 1
1. Гра «Найрозумніший»
— Який заповідник в Україні вважається
найстарішим?
— Обчисліть «ланцюжок» та знайдіть правильну
відповідь.
9 · 4 : 6 · 5 + 2 : 4 · 3 : 4 · 8 =
48 — Асканія-Нова;46 — Каневський
заповідник;72 — Карпатський заповідник.
Цікаво знати!
З 1828 р. Асканія-Нова — найбільше
господарство з розведення овець, якез 1874 р. стало
базою майбутнього заповідника.
-Молодці , ви отримали ключа!
Ключ 2
2. Порівняти вирази
- Порівняйте значення виразів
4*2+4*4 񞧷4*6
3*7-2*3 񞧷3*4
3. Гра «Допоможи Незнайкові»
-Знайдіть та виправте помилки
3*6=18 7*7=49
7*9=56 6*8=36
8*8=54 8*4=33
-Молодці , ви отримали ще одного ключа!
III. Повідомлення теми уроку

16. — Сьогодні на уроці ми ознайомимося з нумерацією чисел другої сотні; будемо вчитися читати
трицифрові числа; розв’язувати задачі на три дії.
IV. Вивчення нового матеріалу
Ключ 3
1. Підготовча робота
— Люди домовились користуватися десятковою системою лічби. Відрахуємо 10 паличок і
зв’яжемо їх у пучок.
— Як називається ця одиниця для лічби? (Десяток)
Робота в парі
— Полічіть десятками: від 10 до 60; від 20 до 90; від 30 до 80; від 10 до 100.
Завдання 174 (с. 28)
— Скільки морквинок на кожному малюнку?
— Отже, 10 одиниць одного розряду утворюють одиницю наступного розряду. Десять одиниць
утворили один десяток. Якщо ми візьмемо 10 десятків,то утворимо сотню.
2. «Пригадай!». Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 28)
10 десятків = 1 сотня 1 сотня = 100 одиниць
3) Хвилинка каліграфії (с. 29).
-Молодці , ви отримали ще ключа!
Ключ 4
3. Робота за малюнком (с. 28, завдання 175)
— Користуючись малюнками, допоможіть
Лунтикові полічити олівці.
-Молодці , у вас є ще ключ!
Ключ 5
4. Вивчення усної і письмової нумерації
1) Завдання 176 (с. 29) — відпрацьовування
нумерації за малюнками.
— Скільки морквинок отримали Теля, Кінь, Корова, Бик, Порося, Козеня,Вівця?
— Хто отримав найменше морквинок?
— А хто отримав найбільше морквинок?
— Запишіть числа в порядку зростання. (111; 121; 122; 129; 131; 135; 146)
Молодці , ви отримали ще ключа!
Ключ 6
2) Завдання 177 (с. 29).
— Прочитайте числа.
5. Визначення попереднього і наступного числа (с. 29, завдання 178)
- Молодці , ви отримали ще ключа!
- Зараз трохи відпочинемо
Фізкультхвилинка
8 Скільки раз ногою тупни — 32 : 4
5 Стільки раз в долоні плесни — 35 : 7
6 Ми присядемо скільки раз — 36 : 6
3 І нахилимось в той час — 24 : 8
4 Підстрибнемо рівно, стільки — 28 : 7
Ну й рахунок, гра та й тільки!
Ключ 7
- є змога знайти ключ…
V. Розвиток математичних знань

17. 1. Первинне закріплення (с. 30, завдання 180)
— Прочитайте завдання у підручнику.
— Яке число задумала дівчинка?
— Спробуйте придумати подібне завдання.
2. Робота над задачею (с. 30, завдання 181)
Аналіз умови задачі.
Було — 99 троянд
Зів’яли — 4 білі і 4 рожеві
Продали — ? червоних
Залишилося — 82 троянди
— Що відомо? Що невідомо?
— Як дізнатися, скільки троянд зів’яло?
— Як дізнатися, скільки троянд буде виставлено для продажу після того,як 8 штук зів’яло?
— Скільки троянд залишилося?
— Скільки троянд продали у магазині?
Один учень розв’язує задачу біля дошки.
Розв’язання
1) 4 + 4 = 8 (т.) — зів’яли
2) 99 – 8 = 91 (т.) — виставлена для продажу
3) 91 – 82 = 9 (т.)
Відповідь: 9 червоних троянд продали у магазині.
Молодці , ви отримали ще ключа!
Ключ 8
4. Цікаві задачі
- Двоє хлопчиків Дмитрик і Михась йшли до хлібного кіоску. По
дорозі вони знайшли 20 копійок. Скільки грошей знайшов би
Дмитрик, якщо б ішов один?
-У одній сім’ї два батька і 2 сини. Скільки це чоловік?
Ключ 9
VI. Підсумок уроку
— З якими числами ознайомилися на уроці?
— Полічіть десятками від 100 до 190; одиницями від 109 до
129.
Гра «Попереднє та наступне числа»
Учитель показує картку з числом і одночасно промовляє:
«Попереднє» чи «Наступне». Діти називають лише ті, які
стоять попереду чи позаду числа на картці, яку тримає
вчитель.
- Молодці, ви всі впоралися із завданнями, та ми
звільнили ЖОВТЕНЬ, тепер можемо сподіватися на
теплу осінь, бо Осінь – чарівниця Вам дуже вдячна.
VII. Домашнє завдання
С. 30, завдання 182; 183.

18. Комунальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа № 9»
Урок з математики,
проведений в 1-В класі
Тема: «Склад числа 4. Чотирикутник. Розпізнавання
геометричних фігур»
Вчитель першої категорії
Дяченко А. О.
м. Нікополь
2016 р.

19. Тема: Склад числа 4. Чотирикутник. Розпізнавання геометричних фігур. Написання цифр.
Порівняння чисел у межах 4
Мета: учити дітей визначати і запам'ятовувати всі випадки складу числа 4; ознайомити з
чотирикутником; вправляти в написанні цифр; удосконалювати вміння порівнювати числа в
межах 4; розвивати мислення; виховувати інтерес до математики.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
Сьогодні у нас незвичайний урок,
урок-гра, гра не проста.
Ми будемо вчитися граючись.
Я знаю, ви любите пісні і танці,
Але немає нічого цікавішого за казку.
II. Повторення вивченого матеріалу
1. Вступне слово вчителя
— Жили собі чоловік та жінка. І були
у них дочка та синочок маленький.
Пішли вони на роботу, а дочка забула, що їй наказували: посадила братика під віконце, а сама
загралася. Налетіли гуси-лебеді, підхопили хлопчика на крила та й понесли.
— Про яку казку йдеться? Що відбулося далі?
— Давайте допоможемо дівчинці відшукати братика.
Кинулася дівчинка гусей наздоганяти. Бачить — стоїть піч.
— Піч, піч, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
— А ти виконай мої завдання, — тоді скажу.
2. Гра «День — ніч»
На дошці виставлені цифри від 1 до 10.
«Ніч» — діти заплющують очі.
«День» — розплющують і говорять, яка цифра зникла.
3. Гра «Мовчанка» (робота з цифровим віялом)
— Покажіть сусідів числа 2; 3.
— Покажіть число, що стоїть перед числом 3; 4; 2.

20. — Покажіть число, що стоїть після числа 2; 1; 3.
4. Веселі задачі
• Мчаться на санчатах Четверо малят.
Троє з них — дівчата.
Скільки всіх хлоп’ят?
• Два м’ячі у Ганни,
Два м’ячі у Валі,
Два та два м’ячі. Малюк!
Скільки їх? Зміркуєш?
• 4 сороки прийшли на УРОКи.
Одна з сорок не знала УРОК.
Скільки сорок знало УРОК?
III. Ознайомлення з новим матеріалом
1. Ознайомлення зі складом числа 4. Робота з набірним полотном
— Побігла дівчинка далі. Бачить — яблунька. Скажи, куди гуси-лебеді полетіли?
— Порахуй ягідки лісові, та й розклади їх по-різному в кошики, — тоді скажу.
2 + 2; 1 + 1 + 1 + 1; 3 + 1.
— Біжить дівчинка далі, а там — молочна річка.
Діти (хором). Річко-річко, куди гуси-лебеді полетіли?
— Відгадайте фігури, які мені заважають текти, — тоді і скажу.
● Робота з паличками для лічби. Розпізнавання геометричних фігур
— За допомогою паличок викладіть трикутник. Скільки паличок використали? Чому?
— Скільки паличок треба взяти, щоб скласти чотирикутник? Чому?
— Такий чотирикутник іще називають квадратом.
— Покажи у класі предмети, що мають форму чотирикутника. Учитель виставляє геометричні
фігури на дошці.
— Скільки чотирикутників, трикутників, кругів?

21. — Яких фігур більше? Яких порівну?
● Фізкультхвилинка
Хмарка сонечко закрила,
Срібні зірочки зронила.
Ми ті зірки пошукаєм,
На подвір’ї позбираєм.
Пострибаєм зайченятами,
Політаєм пташенятами,
Потанцюємо ми трішки,
Щоб спочили наші ніжки.
— Всі веселі?
— Так!
— Чудово! А — тепер — до праці знову!
— Біжить дівчинка далі, а назустріч їй — Баба Яга.
— Віддам братика, якщо загадку відгадаєте і мене на конкурс красунь візьмете.
• У трьох братів по одній сестрі. Скільки дітей у сім’ї?
● Гра «Конкурс красунь»
— Запишіть ряд чисел від 1 до 4. (Сусіди по парті обмінюються зошитами і визначають цифру,
яка написана краще за всіх. Цю цифру позначають короною.)
● Зорова гімнастика
Ось стоїть осінній ліс!
У нім багато казок і чудес!
Зліва — сосни, справа — буки.
Дятел зверху — туки-туки.
Очі ти закрий — відкрий.
До роботи всі мерщій
(Виконують кругові рухи очима.) (Виконують рухи очима вліво — вправо.)

22. (Виконують рухи очима вгору — вниз.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Порівняння предметів
На магнітній дошці — малюнки.
— На конкурсі красунь звірів багато! Розгляньте, кого більше, кого менше?
— Скільки їжаків? (2)
— Скільки півників? (4)
— Кого більше? (Читання запису 2 < 4.)
— Скільки лисенят? (3)
— Скільки білочок? (1)
— Кого менше?
Розглянути різні варіанти порівняння
тварин. Скласти відповідні нерівності:
4 > 3; 3 > 2; 1 < 4; 1 < 3 і т. ін.
2. Гра «Математична естафета»
Учитель обирає три команди, по три учні кожна. Діти передають крейду одне одному і
«заселяють» будиночки.
V. Підсумок уроку. Рефлексія
— З вашою допомогою
дівчинка виконала всі
завдання. А тут і батько з
матір’ю прийшли, коробку
подарунків принесли.
— Яким для вас був
цей УРОК?
— Що нового дізналися?
— Чого навчилися?
— Що сподобалося?
— Що було складно
робити?
КЗ «НСЗШ №9»

23. Урок природознавства у 4 – А класі
ТЕМА УРОКУ
«ЗОРІ. СУЗІР’Я. ВЕЛИКА ТА МАЛА
ВЕДМЕДИЦЯ. ПОЛЯРНА ЗОРЯ»
Класний керівник: Тимофєєва А.Ю.
м. Нікополь

24. ТЕМА: ЗОРІ. СУЗІР’Я. ВЕЛИКА ТА МАЛА ВЕДМЕДИЦЯ. ПОЛЯРНА ЗОРЯ
Мета: сприяти формуванню знань учнів про зірки, сузір’я зоряного неба; вчити називати і показувати 2–3
сузір’я зоряного неба, визначати напрямок на північ за допомогою Полярної зорі; розвивати мовлення,
мислення; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 22)
2. Тестування
1. Планети Сонячної системи вивчають:
а) географи;
б) хіміки;
в) астрономи;
г) фізики.
2. Навколо Сонця обертаються планети. Їх:
а) 7;
б) 9;
в) 8.
3. Нептун — це:
а) найбільша планета Сонячної системи;
б) найменша планета Сонячної системи;
в) найближча до Сонця планета Сонячної
системи.
4. Відносно Сонця планети розташовані у такому
порядку:
а) Венера, Земля, Марс, Меркурій, Нептун,
Сатурн, Уран, Юпітер;
б) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Нептун,
Сатурн, Юпітер, Уран;
в) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер,
Сатурн, Уран, Нептун.
5. Що таке Земля?
а) Зоря;
б) планета;
в) палаюча куля.
Відповіді: 1в; 2в; 3б; 4в; 5б.

25. 3. Робота над загадками
— Чи дивилися ви коли-небудь на небо? Що ви на ньому бачили? (Відповіді учнів.)
- Іскри небо пропалюють, а до нас не долітають. (Зірки)
- Білі квіточки ввечері розквітають, а вранці в’януть. (Зірки)
— Здогадалися, яку тему ми сьогодні на уроці вивчатимемо?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про зоряне небо.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда з елементами розповіді
— Які космічні об’єкти ми зможемо спостерігати в космічному просторі? (Зірки, планети,
астероїди...)
— Для чого люди вивчають космічні тіла? (Щоб знати, як вони впливають на людину, на її
здоров’я; для розвитку науки; щоб уміти орієнтуватися в просторі.)
— Що таке зірки?
— Що ви можете розповісти про зірки? Що ви про них знаєте? (Розповіді учнів.)
— Якщо ясним вечором подивитися на нічне небо, там можна побачити безліч зірок. Зірки — це
теж сонця, величезні розжарені газові кулі. Багато з них у декілька разів більше за наше Сонце.
Нам же вони здаються крихітними точками, що світяться, тому що знаходяться на величезній
відстані від Землі. Зірки уявляються нам нерухомими, тому що людське око не може помітити їх
рухи.
Проте, якщо постежити за певною зіркою, то видно, як вона переміщається. Але не вір очам своїм!
Рухаються не зірки, обертаємося ми разом із Землею.
Найбільш яскраві зірки складаються в групи, що називають сузір’ями. Найяскравіша зірка, яку
знають усі на світі,— Полярна. Найвідоміші сузір’я, які знають навіть маленькі діти, — Великий
та Малий Віз...
Отже, всі зірки різні. Чим же зірки відрізняються одна від одної?
— Якого розміру бувають зірки?
— Чому зірки здаються нам крихітними точками, що світяться?
— Чи бачимо ми рух зірок і чи переміщаються вони насправді?
— Яка найближча до Землі зірка? (Сонце) Уточнімо свої знання про цю зірку!
— У якій стороні світу сходить Сонце? (На сході)
— А заходить? (На заході)
— Як Сонце допоможе визначити сторони світу опівдні? (Сонце опівдні — на півдні.)
— А як визначити сторони світу вночі?

26. — Зірки на небі нерухомі, але здаються нам такими, що постійно переміщаються на небосхилі.
Але є одна зірка, яка здається абсолютно нерухомою. Це Полярна зірка. При погляді із Землі
здається, що все нічне небо обертається навколо Полярної зірки. Чому? Земля Північним полюсом
завжди націлена на неї.
— Покажіть на глобусі, де має бути розташована Полярна зірка. (Учні указкою продовжують
уявну вісь і підставляють зірочку.)
— Отже, у якій стороні світу знаходиться Полярна зірка? (На півночі)
— А як знайти напрям на північ, на Полярну зірку вдень? Про цей спосіб здогадалися ще древні
астрономи.
Уявіть спекотний полудень. Ми знаємо, що Сонце опівдні знаходиться у своїй вищій точці — на
півдні.
Якщо встати спиною до Сонця, то ззаду — південь, попереду виявиться напрям на Полярну зірку,
тобто напрям на північ. Тоді ліворуч — захід, праворуч — схід.
— Я же знайти на небосхилі Полярну зірку серед безлічі зірок? Знову нам допоможе досвід
предків. Дуже давно древні племена помітили незмінність візерунка зірок, і групи зірок об’єднали
у фігуру ламаною лінією,— вийшло сузір’я.
— Подивіться на карту зоряного неба.
— Розгляньте сузір’я.
— Тут видно, як сполучені зірки з’явилися у вигляді фігур. Усього сучасні астрономи налічують
88 сузір’їв.
— Як називаються деякі з них? Назвіть.
— Звідки взялися назви сузір’їв? (Припущення учнів.) З багатьма із них пов’язані древні міфи і
легенди.
Підготовлений учень розповідає легенду про сузір’я Великий та Малий Віз.
Колись давно жив цар. У нього була дочка Калісто. Вона була красивішою за всіх дівчат на світі,
прекраснішою за саму богиню Геру. І тоді Гера розсердилася, що дівчина прекрасніша за неї, і
перетворила красуню на потворну ведмедицю. Син Калісто, Аркас, не знав про це і трохи не
застрелив ведмедицю на полюванні. Але всемогутній бог Зевс урятував її — схопив за хвіст,
потягнув на небо і перетворив на сузір’я. Разом з Калісто він перетворив на ведмедицю і її
улюблену собачку. Так з’явилися сузір’я Малої і Великої Ведмедиці (Великий та Малий Віз). За
іншою версією, на Малу Ведмедицю (Малий Віз) Зевс перетворив сина Калісто, щоб і його
врятувати від гніву Гери.
— Узявши у бібліотеці книжки, ви можете ознайомитися з іншими сузір’ями.
2. Робота за підручником (с. 22–24)

27. Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 22.
— Доведіть за допомогою малюнка 14, що зорі рухаються.
— Розкажіть, як відшукати Полярну зорю.
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 24.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Цікаво знати!
- За давніх часів люди вважали, що зірки — це срібні гвоздики, заколочені у небесне склепіння.
- У нашій Галактиці понад 100 млрд зірок.
- У сузір’ї Великого та Малого Возу зірки яскраві, їх легко знайти на небі.
- Полярна зірка знаходиться в сузір’ї Малого Возу.
- Найяскравіша зірка — Сіріус у сузір’ї Великого Пса.
2. Перегляд відео.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Скільки планет рухаються навколо Сонця?
— Що називають орбітою планети?
— Які космічні тіла, крім планет, рухаються навколо Сонця?
— Чим планети вирізняються від зірок? Чим вони подібні?
— З якими небесними тілами ми ознайомилися?
— Що таке зоря?
— Чим зорі відрізняються одна від одної?
— Якого кольору бувають зірки?
— Чому зорі здаються маленькими?
— Що таке сузір’я? Наведіть приклади сузір’їв.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 22–24).
Намалювати і підготувати розповідь про одне з уподобаних сузір’їв.

29. Тема. Осінні явища в житті рослин. 2 клас
Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті рослин; учити
спостерігати за рослинами восени; розвивати спостережливість, увагу,
мовлення, мислення; учити бачити красу природи восени.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
Відгадайте загадку
• Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає.
Коли, діти, це буває? (Восени)
— Як змінюється погода восени?
— З чим пов’язані ці зміни?
II. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми розглянемо, які зміни в житті рослин відбуваються
восени.

30. III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Осінь хазяйнує скрізь, куди не глянь. Прибрала золотом сади, парки, ліси,
струшує додолу жовте, багряне листя. Дивишся і милуєшся: чарівниця
пофарбувала все навколо в червоні й жовті, багряні й мідні кольори.
2. Робота з репродукцією картини І. Левітана «Золота осінь»
— Як ви гадаєте, якому місяцю осені найбільше відповідає цей пейзаж?
— Яку назву цій картині ви б дали?
— Яку назву дав їй художник? Чому?
— Які почуття викликає цей пейзаж?
— Чому в народі кажуть: «Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові
сорочку»?
— А чому восени листочки змінюють колір?
Зелений колір листю надає хлорофіл. Улітку хлорофілових зерен
утворюється багато, а восени тепла і світла менше, тому і хлорофілу
утворюється менше. Крім хлорофілу в листях є жовті, червоні, жовтогарячі
речовини.
Не усі дерева і кущі перефарбовують своє листя. Зеленим опадає листя ясена,
вільхи, буку.

31. 2а. Робота в підручнику.
- розгляд малюнків;
- читання тексту вчителем;
- опрацювання прочитаного.
3 Слухання вірша Л. Талалай «Осіннє листя»
Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.

32. Від вітру коливаються
Пожовклі дерева.
А листя з них зривається
І пісеньку співа:
Веселі танцюристи ми
Кружляєм в висоті, —
Листки, листочки, листики
Червоні й золоті.
Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.
— Як називається явище, коли опадає листя? (Листопад, падолист)
— Коли це найчастіше буває?
Зниження температури повітря восени позначається на житті рослин. Одним
з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Що ж його спричиняє? Насамперед
те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а
отже, воду, яка є в ґрунті. Вода, температура якої стає нижчою, ніж улітку, не
може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ,
захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово
скидати його.
Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних
пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як узимку ламаються від
снігу досить великі гілки дерев.
Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до
коріння з ґрунту. Їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя
листяних дерев.
Цікаво знати!

33. Листя, що впало, теж приносить користь. Розкладаючись, воно збагачує
ґрунт добривами. Крім того, щільний килим торішнього листя служить
хорошою перешкодою для дощової і паводкової води, не дає струмкам
розмити родючий шар. Вкрите першим снігом опале листя — ця ще одна
«ковдра» для тих, хто залишився зимувати на поверхні ґрунту.
Висновки. Рослини, як і тварини, готуються до зими. Посилений листопад
починається вслід за першими заморозками. Різні дерева і кущі набувають
різнього осіннього забарвлення. Листопад — це пристосування рослин до
зменшення випаровування восени і зимою. Осінь час підготовки і переходу
рослин до зимового спокою.
Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
1. Творча робота в групах
З листя золотого ми вінки сплітали,
Листок до листочка гарно добирали:
Липове — жовтеньке, з клена — червоненьке,
З білої берези листячко кругленьке.
Розфарбуйте листочки так, як це робить осінь-чарівниця.

34. 2. Запам’ятайте прикмети осені!
• У дуба й осики — найпізніший листопад.
• Якщо восени лист з берези опадає нечисто — чекай на сувору зиму.
• Пізній листопад — до суворої і тривалої зими.
• У жовтні і лист на дереві не тримається.
— А як готуються до зими трав’янисті рослини?

35. У багатьох з них відмирають стебла і листя, а перезимовує кореневище.
Осінь — пора збирання врожаю. Восени у більшості рослин дозрівають
плоди і насіння.
V. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Які явища відбуваються з рослинами восени?
— Які зміни в природі спричиняють ці явища? (Осінь принесла прохолоду,
знижується температура повітря, сонце світить, але не гріє. День стає
коротше, осінні дощі холодні, перші заморозки.)
— Чому відбувається листопад у дерев і кущів?
— Чи є рослини, які на зиму не скидають листя?
— Яке значення має листопад для життя дерев і кущів?

36. Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа
І-ІІІ ст. №9»
Пла
н-конспект
уроку читання,
проведеного в 3 – А класі.
Вчитель: Крутій Н. П.

37. ТЕМА: Марія Познанська «Ромашка», Михайло Коцюбинський «Звився Жайворонок…»,
«Жайворонка якщо хтось і не бачив…» (за Юрієм Дмитрієвим)
МЕТА: Вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане,
робити висновки, розвивати зв’ язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд, виховувати любов,
бережне ставлення до природи., вчити працювати творчо, використовувати інтернет – ресурси.
Обладнання: ілюстрації по темі , звукозаписи, кросворд.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Мишеня у нірку чорну
Притягло трубу підзорну.
Ми тепер собі з нори
Всі побачимо двори,
І угледимо здаля –
Де той клятий кіт гуля.
2. Гра зі словами
- Знайдіть «зайве» слово, прочитайте без «зайвого» слова, назвіть «зайві» слова.
*Слон, тигр, мавпа, курча, жирафа, лев.
*Учитель , лікар, продавець, директор, сестра, доярка.
*Мужній, сильний , охайний, добрий, сміливий.
*Катерина, Павлик, Тарас, Борис, Олександр, Антон.
*Дніпро, Дунай, Запоріжжя, Ворскла, Прип’ ять ,Десна
3. Гра «Тренуємо губи»
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
(Переказ казки «Ромашка») )
-- Кого автор обрав головними героями свого твору?
— Чи подобалося ромашці її життя?
— Чому жайворонок із безлічі квітів обрав саме ромашку?
— Що затьмарило щастя ромашки?
— Як поставилися до щастя ромашки горді тюльпани і нарциси?
— Ми будемо пишатися ромашкою, запам'ятаємо все те хороше, що вона робило. Напевно,
Андерсен хотів, щоб ромашка була прикладом для всіх. Щоб люди прагнули бути добрими,
дбайливими, чуйними, .і не такими, як синьйори квіти.

38. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
1.Відгадування загадок (учні загадують)
- Сьогодні ми з вами спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнатися багато
цікавого про основних героїв – ромашку і жайворонка.
V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1.Виступ дослідників
А) «Ромашка – трав’ яниста рослина»
Ромашка – гарна квітка. Вона росте у садочках, у парках, у лузі та полі. У квітки
тоненьке стебельце. Листочки зелені, довгасті, на кінчиках різьблені. Пелюстки біленькі та
ніжні. У ромашки кругла серединка жовтого кольору, яка схожа на маленьке сонечко. Вона
теплолюбна, тому прекрасно себе почуває в південних краях нашої країни. Ромашка дуже
ароматна рослина. Своїм сильним запахом вона приваблює комах, які її запилюють. Цвіте
ромашка все літо, прикрашаючи лісові галявини і луки. Збирають суцвіття рослини з липня до
вересня, виготовляють з них настойки, застосовують у косметиці та парфумерії.
По легендах, ромашка виростає там, де падає зірка з піднебесся. Маленьке сонечко або
королева полів - так називають ромашку. Раніше ця квітка називалася «романова трава», у
перекладі з польської мови, означає «римська». Їх більше 350 різновидів. Ромашку ще
називають поповник або романок, іноді «здивоване око». Тобто округлене від подиву око,
покрите безліччю ніжних вій. Саме вії-пелюсточки й шарудять на вітрі. Ромашка- королева
лугів і полів.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток.
Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна
краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти,
юності та скромності.

39. Б) «Ромашка – лікарська рослина» .Легенда про ромашку. ( виступ учениці)
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі
рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про
горе матері, бабуся простягла ій квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться
ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина”.
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий,
синочку,ромашку і будеш здоровим!”.
- Тому необхідно берегти цю привабливу рослину, витрачати ощадливо, як і власне здоров’я.
2.Знайомство з віршем М. Познанської «Ромашка»
1).Читання вірша вчителем.
- Доповніть речення: «Коли я слухав вірш , я бачив……»
2) Виразне читання вірша учнями. Аналіз змісту вірша.
- Де автор зустрів ромашку?
- З чим порівнюються пелюстки ромашки?.
- На що схожа серединка?
- Що хотів зробити автор?
- Чому він не зірвав квітку ?

40. - Про що це свідчить ?
- Порівняйте образи ромашки у вірші та казці Г.К.Андерсена.
- Чи відповідає цей малюнок змісту вірша?
3) Заучування вірша напам’ ять.
- Складіть спонукальне речення до цього віршика.
4).Складання асоціативного куща « Ромашка»
3. Фізхвилинка
4. Загадка про жайворонка.
Ти відгадай мою загадку,
Вгорі тремтить сіренька цятка,
Й пісні співає голосні .
Та жаль, що тільки навесні.
Ну називай же без відмовок,
Що ця пташка…..( жайворонок)
5.Самостійне мовчазне читання оповідання Михайла Коцюбинсикого (с.41)
- Куди звився жайворонок
- Про що він заспівав

41. - Які прикметники вжив автор , описуючи небо, землю , сонце?
6. Легенда про жайворонка
Тяжко працювали хлібороби на полі у ті давні часи. Ходили за плугом, орали, сіяли, волочили і
чули, як болить у них кожна кісточка, як ниють крижі, що, бувало, й підвестися тяжко. Якась
втома насідала на тіло.
Аж ось надійшов полями старий-старий дідусь. Борода в нього по коліна та біла-біла, як молоко.
Зустрівся з сівачем, поцікавився його працею,
зрозумів, що сумно хліборобові ореться, бо нема
кому розвеселити його. Задумався сивий дідусь.
Нахилився, взяв в руку грудку землі і кинув
високо-високо, аж під хмари, і промовив:
- Жий воронком! Жайворонком!
Із грудки вилетіла дивна сіра пташечка.
Невеличка. Та як заспівала веселим дзвінким
голосочком, та почала кружляти над головою
хлібороба, та заливатись дзвінкою піснею. То
грудкою падає вниз, то тріпоче крильцями і злітає
вгору, аж до хмар. То чорною грудкою стоїть
нерухомо у небесах довго-довго та, знай,
виводить, благословить співом працю хлібороба. 1
звуть ту пташку жайворонком.
Заслухався сівач піснею жайворонка й відчув приплив свіжих сил, а серце охопила дивна радість. І
забув за втому, за мозолі на руках, стало легко в праці й на душі.
- Що скажеш тепер, сівачу? – звернувся дідусь.
- Дякую щиро! Той спів пташки зачарував, ощасливив мою працю. Велика тобі дяка за добре
серце, – і вклонився старцеві до ніг.
- Пам’ятай, сівачу, та іншим передай, – продовжував дідусь: – Якщо будеш на ниві раніше, ніж
заспівав жайворонок, то на цілий рік станеш невтомним і врожай збереш багатий, бо хто рано
встає, в того щастя є.
Тільки спливуть весняні води, ще в ярах подекуди лежить сніг, а жайворонок вже співає на полях
та нагадує селянинові, що пора плуг гострити, зерно добірне до посіву готувати… Як вийде сівач
весняним ранком у поле, то жайворонок першим вітає його співом, кружляє над хліборобом, аж
доки він не засіє ниви. І не вгаває жайворонкова пісня, лунає вона весною й літом над нивами. Від
того співу, кажуть, краще колоситься жито, наповнюється добром колос, бо всяка пашниця
тягнеться не тільки до сонця, а й до жайворонкового дзвіночка. Співає жайворонок ниві, тягнеться
до землі-матінки, бо з грудки землі ожив. І стелить своє гніздечко у ямці, на землі, та вже аж тоді,
коли хлібороб засіє все поле.
7.Опрацювання оповідання «Жайворонка якщо хтось і не бачив….» за Юрієм Дмитрієвим.
а) Слухання у запису співу жайворонка.
б) Читання оповідання учнями вголос. Аналіз змісту прочитаного.
- Коли можна почути спів жайворонка ?
- Чому його не просто побачити ?
- На яку висоту піднімаються птахи?
- Що розповідали про жайворонка М .Коцюбинський і Ю. Дмитрієв.?

42. - Визначте спільне в цих оповіданнях .
- Порівняйте їх з казкою Андерсена.
в) Відгадування кросворда «Жайворонок»
г) Про народні звичаї та обряди (виступ учениці)
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
1.Виконання пісні учнями «Ромашка».
2. Творча робота дітей «Аплікація «Ромашка»»
- Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?.
- Що вас найбільше зацікавило?
- Який висновок ви зробили?

46. До Дня захисників
тварин.
(Зустріч учнів 3-А класу з працівниками
музею)

50. Комунальний заклад “Нікопольська середня
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9”
Урок математики
МНОГОКУТНИК ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ: ВЕРШИНИ,
СТОРОНИ, КУТИ.
ПОЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР БУКВАМИ
ЛАТИНСЬКОГО АЛФАВІТУ.
ПЕРИМЕТР МНОГОКУТНИКА. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
СКЛАДЕНИХ ЗАДАЧ.

51. Вчитель: Коретнікова Світлана Іванівна
2 клас
2016р.
ТЕМА: МНОГОКУТНИК ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ: ВЕРШИНИ, СТОРОНИ, КУТИ.
ПОЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР БУКВАМИ ЛАТИНСЬКОГО АЛФАВІТУ.
ПЕРИМЕТР МНОГОКУТНИКА. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СКЛАДЕНИХ ЗАДАЧ.
Мета: ознайомити учнів з елементами многокутника: вершинами,
сторонами, кутами; вчити позначати геометричні фігури буквами латинського
алфавіту, знаходити периметр многокутника; закріпити знання вивчених
таблиць додавання і віднімання; розвивати вміння розв'язувати задачі;
формувати вміння використовувати прийоми обчислень для розвитку
навичок швидкої лічби; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Збери слово»
— Обчисліть вирази і прочитайте слово, розташувавши букви біля відповідей
у порядку зростання. (Яблуко)
11-3 + 2|Л 8-6+7|Б 12-3-4|Я
11-4+5|У 11 — 2 + 5|К 14-5 + 10 |0

52. 2. Робота над задачами
• У банку можна налити 12 склянок молока. Скільки склянок молока можна
долити в кожну банку?
• Поставте запитання І розв'яжіть задачу.
Хлопчик стрибнув у довжину з місця на 12 дм, а дівчинка — на відстань,
меншу на 3 дм. На яку відстань...?
3. Хвилинка каліграфії(с ЗЗ)
— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені.
1 11 2 22 3 33 4 44 5 55 6 66
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повторимо таблиці додавання і віднімання чисел 2—
5 з переходом через десяток. Повторимо многокутники. Навчимося
знаходити периметр многокутників, розв’язувати складені задачі.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (.32-34)
Завдання 162. Робота в групах
— Визначте номер зірки,
на якій зараз перебуває ЛунтІк.
Завдання 163. Самостійна робота
Під час перевірки учні читають виписані приклади І пояснюють спосіб
обчислення.
Пригадайте! Многокутник — це замкнена ламана.
2. Перегляд фільму «Многокутники. Периметр многокутників»

53. Фізкультхвилинка
Руки на лікоть поставте спочатку,
Вліво і вправо качніть плічми.
Ви дотяглися рукою до п’ятки?
Якщо дістали, усе в порядку.
Руки на пояс, голову вище!
Раз — нахил, два — ще нижче.
Ноги на п’ятки, потім на носок,
Плеснемо в долоні — продовжимо урок!
3. Закріплення за підручником.
Завдання 164, Колективне опрацювання матеріалу
— За якими ознаками многокутники поділяють на види: трикутники,
чотирикутники, п'ятикутники?
— Назвіть елементи многокутника. (Кут. сторона, вершина) Запам'ятай!
Вершини многокутника позначають великими літерами латинського алфавіту.
Завдання 165.
Усне виконання завдання
— Назвіть многокутники.
Знайдіть прямі кути.
— Назви многокутників
читають так:
АВСВ. КМОР тощо.
Завдання 166
Учні вимірюють довжини сторін, один учень біля дошки пояснює, як
обчислити периметр.
Запам'ятай! Суму довжин сторін многокутника називають периметром
многокутника.

54. Завдання 167
Після аналізу задачі, складання короткого запису до задачі, учні записують
розв'язання коментовано.
І - 36кг вовни
ІІ-?,на 6кг менше ?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.
Гра «Розклади фігури». Робота в групах.
У кожної групи — набір одноколірних картонних геометричних фігур.
Потрібно викласти многокутник і назвати його.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.
- Чого нового навчилися на уроці?
- Що таке многокутник?

55. - Як знайти периметр многокутника?
- Як оцінюєте свою роботу?
- Що було найскладніше?
- Що найцікавіше?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 34, завдання 168; 169.
КЗ «НСЗШ№9»
Конспект уроку з
природознавства,
проведеного в 1 – Б класі

56. Вчитель Н.М.Смоляр
2016р.
Тема. Різноманітність тварин
Мета.: уточнити уявлення учнів про тварин; показати різноманітність
тваринного світу; розвивати мовлення, мислення й увагу; виховувати любов
до тваринного світу.
Обладнання: малюнки тварин, загадки, конверти з пазлами, ТЗН
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми і мети уроку

57. - Пригадайте ознаки живих організмів.
- Які живі організми стрибають, плавають, в небі літають, у землі
причаїлися, снують під ногами. (Це тварини)
- Скільки всього їх живе поряд із нами?
- Сьогодні на уроці ми ознайомимося із різноманітністю тварин.
-
III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота з опорою на малюнки над загадками
Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю,
Сам високий я на зріст,
Замість рота в мене хвіст. (Слон)
У воді водиться,
З хвостом родиться,
А як виростає –
Хвіст відпадає. (Жаба)

58. Маленьке, сіреньке, а хвіст, як шило. (Миша)
Летить – пищить, сяде – мовчить.
Хто його вб’є, той кров свою проллє. (Комар)
Без сокири і без рук, а дім будує. (Птах)
Не дід, а з бородою, не корова, а доїться. (Коза)
- Як можна назвати відгадки одним словом?
-
Висновок. У природі
тварин дуже багато. Це
звірі, птахи, комахи, риби.
Для одних тварин
домівкою є ліс, для інших
– лука. Тварини живуть у
воді, у землі. Тут вони
знаходять собі їжу,
схованку від ворогів.
- Назвіть істотні ознаки тваринного світу. (Тварини народжуються,
ростуть, дихають, живляться, залишають потомство, вмирають.)
- 2. Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Робота з підручником (С.22. – 23)
- Розгляньте фото на с. 22
- Яких тварин ви впізнаєте?
- Як можна назвати кожну групу тварин?
- Відгадайте загадки. Про кого вони? За якими ознаками ви впізнали
тварину? Де мешкають ці тварини?

59. Маленький, сіренький, все поле перерив. (Кріт)
Не кравець, а з голками ходить. (Їжак)
- Розгляньте малюнки тварин на с. 23 вгорі.
- Хто зображений на
них?
2. Робота в парах
Ви отримали
конверти.
Складіть пазли і
скажіть, до якої
групи
відноситься
тварина,
малюнок якої
ви зібрали .
3. Галерея музичних портретів.
Французький композитор К. Сен-Санс дуже любив тварин і створив їх образи
за допомогою музики.

60. Музичний портрет № 1 Звучить п’єса «Пташник»
Музичний портрет № 2 Звучить п’єса «Слон»
Музичний портрет № 3 Звучить п’єса «Акваріум»
Діти уважно слухають музику і намагаються відгадати, яку тварину зобразив
композитор.
4. Гра «Хто зайвий»
- Відгадайте загадки. Яка з цих тварин зайва? Поясніть чому.
Спритний майстер у стрибках6
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс. (Білка)
-У нашої бабусі
Сидить дід у кожусі,
Проти печі гріється,
Без води умиється. (Кіт)
-Прийшла кума із довгим віником.
На бесіду із нашим півником.
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою
слід. (Лисиця)
- Хто крилатий, гарний,
гожий,

61. - На красиву квітку схожий,
- Має довгий хоботок,
- П’є нектар ним із квіток? (Метелик)
-
V. Підсумок уроку
- Що нового ви дізнались на уроці?
- Доведіть, що тварини – частина живої природи.
- Які групи тварин ви знаєте? Наведіть приклади. Де мешкають ці
тварини?
- Розкажіть, чи є у вас удома тварини? Які?
Коммунальное учреждение
«Никопольская средняя общеобразовательная школа І – ІІІ ступеней № 9»
РУССКИЙ
ЯЗЫК
3-Б клас
Тема: Структура текста. А.Барто «Катя».
Работа над текстами Л. Толстого, В. Голявкина.

62. Вчитель: Н.В.Казимирчук
2016 р.
Цель: дать учащимся представление о частях текста (зачине, основной части, заклю-
чении); учить строить текст, выделяя его части в устной и письменной
речи; развивать связную речь; воспитывать нравственные качества,
воспитывать трудолюбие.
Оборудование: портреты писателей (А. Барто, Л. Толстой, В. Голявкин),
иллюстрации к стихотворению «Катя», названия частей текста,
картинки по теме «Как я помогаю маме», иллюстрации учебника,
деформированный текст.
Ход урока
І. ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ
1. Каллиграфическая минутка
– ого, – его, – тся, – ться
2. Словарный диктант
Синего, умного, школьного, сегодня, раннего, готовится, собираются,
раскрыться, заняться, потянуться.
– Подчеркните орфограммы в словах.

63. 3. Повторение изученного о тексте
– Что такое текст?
– Что такое тема текста?
– Как её можно определить? (Тема текста часто раскрывается в заглавии или
первом предложении.)
4. Работа над текстом
– Прочитайте текст. Выберите заглавие, которое больше подходит к этому
тексту: «Щука», «Рыбалка», «Удачная рыбалка».
Витя и Гена решили пойти на речку. Мальчики накопали червячков, взяли
удочки и отравились в путь. Вот и речка. Гена закинул удочку. Клюёт!
Мальчик вытащил удочку из воды. На крючке вертелась щука.
ІІІ. СООБЩЕНИЕ ТЕМЫ И ЦЕЛИ УРОКА
– Сегодня на уроке мы продолжим изучать тему «Текст», узнаем, из каких
частей состоит текст. Будем грамотно писать и читать.
ІV. ПЕРВИЧНОЕ ВОСПРИЯТИЕ И ОСОЗНАНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА
1. Работа над стихотворением А. Барто «Катя» (с. 28, упр. 75)
а) Чтение стихотворения.
б) Беседа.
– О чём говорится в стихотворении? Какова его тема?
– Определите главную мысль стихотворения.
– Как вы думаете, почему А. Барто назвала своё стихотворение «Катя» ?
– Какими словами можно охарактеризовать Катино поведение? (Бездель-
ница,ленивая)
в) Работа над иллюстрациями к стихотворению «Катя».
– Расположите иллюстрации соответственно содержанию.
г) Составление рассказа «Как я помогаю маме».

64. 2. Работа над текстом Л. Толстого (с. 28-29, упр. 76)
а) Чтение текста
– На сколько частей разделён текст?
– Прочитайте, из каких частей состоит текст. (Вступление, основная часть, заключение)
– Прочитайте вступление. О чём в нём говорится? (Во вступлении мы узнаём, о чём будет
идти речь в тексте, где будут происходить события, кто будет
действующими лицами текста.)
– О чём рассказывается в заключении? Прочтите его. ( Заключение, или концовка,
завершает текст, подводит итоги, делает вывод из прочитанного.)
3. Изучение правила ( с. 29)
4. Физкультминутка
Медвежата в чаще жили.
Головой они крутили,
Вот так, вот так головой они крутили.
Медвежата мёд искали,

65. Дружно дерево качали.
Вот так, вот так дружно дерево качали.
Медвежата воду пили,
Друг за дружкою ходили.
Вот так, вот так друг за другом все ходили.
Медвежата танцевали.
Кверху лапы поднимали,
Вот так, вот так кверху лапы поднимали.
V. ЗАКРЕПЛЕНИЕ И ОСМЫСЛЕНИЕ ИЗУЧЕННОГО МАТЕРИАЛА
1. Работа над рассказом В. Голявкина (с. 29-30, упр. 77)
а) Чтение текста учителем.
б)Беседа.
На какие части можно разделить текст?
Прочтите вступление.
Какая часть самая большая?
О чём говорится в основной части?
Прочитайте основную часть.
Прочитайте заключение текста. О чём в нём говорится?
Почему у мальчика всё так плохо получилось?
Какова основная мысль этого рассказа?
в) Работа над иллюстрациями учебника (с. 30).
Рассмотрите рисунки к рассказу.
В какой последовательности нужно их расставить?
Все ли части рассказа проиллюстрированы?
2. Работа над деформированным текстом
– Прочитайте. Как нужно поменять местами части, чтобы получился: текст?
Запишите, правильно вставляя пропущенные буквы.
МУРЗИК
Мурзик не удержался и упал. Ему повезло. Он провалился в пуш..стый снег.
Котик Мурзик был озорной. Однажды он сидел на дереве. Рядом села
в..рона.
Мурзик прыгнул ей на спину. Он вц..пился когтями в перья и замер. В..рона
испугалась. Она полетела над деревней.
VІ. ИТОГ УРОКА
– Что нового узнали на уроке?
– Чему научились?
– Из каких частей состоит текст?

66. V. ДОМАШНЕЕ ЗАДАНИЕ
С.31,упр.80.
С. 29, выучить правило.
Комунальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 9»
ПРИРОДОЗНАВСТВО
«ЗВІРІ»
(урок – казка)
1 – Б клас