1. 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВСП «ЖИТОМИРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАХОВИЙ
КОЛЕДЖ ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ»
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ГУМАНІТАРНИХ ТА ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
ПАНЧЕНКО В.С.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ВІДКРИТОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
«КОЗАЦЬКА СЛАВА НЕ ВМРЕ, НЕ
ЗАГИНЕ»
м. Житомир, 2023.
2. 2
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній
системі освіти є патріотичне виховання. Актуальність патріотичного та
духовного виховання юного покоління зумовлюється процесом формування в
Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.
Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави,
оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний
гармонійний розвиток як особистості в державі, так і суспільства вцілому.
Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечить
цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних
етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток
України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціально-
політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.
Який же патріотизм, які якості і риси повинні мати студенти? Серед
характерних ознак патріотизму визначаються розуміння і сприйняття
української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності; засвоєння
національних цінностей: української культури, мови, прищеплення
шанобливого ставлення до історичної пам'яті; військово-патріотичне
виховання.
Питання організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді
в умовах змін в освіті та суспільних викликів є надзвичайно актуальним для
системи освіти держави й закладів освіти України. Юне покоління патріотів,
яке зберігає історичну пам’ять, українські традиції, має духовні цінності, готове
до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної
цілісності держави, буде рушійною силою, яка змінить майбутнє країни на
краще. Ось чому реалізація Стратегії національно-патріотичного виховання
дітей та молоді, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та
молоді, Програми національно-патріотичного виховання в Житомирській
області потребує нового розуміння педагогічною спільнотою сутності, завдань,
змісту й дієвих форм патріотичного виховання, його важливості в сучасності.
Українське козацтво як історична спільнота українського народу є
уособленням національного характеру, сили й мужності, традиційного
вираження його способу життя, діяльності та поведінки, символом
невмирущості української нації, її демократичного й вільного існування в колі
європейських держав. Відповідно козацьке виховання є невід’ємною складовою
сучасної педагогіки в її вершинному вияві, що формувала в юних поколінь
українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині, народу, виховувала в
них незламну силу духу, стійку волю й високу козацьку мораль, лицарські
якості. Аналіз козацької виховної традиції показує її продуктивне
3. 3
функціонування й інтенсивний розвиток у сучасних умовах, що потребує
належного навчально-методичного й дидактичного забезпечення з урахуванням
особливостей функціонування закладів освіти, вікових та індивідуальних
можливостей студентів, інших актуальних соціальних викликів. Саме цим
актуалізується необхідність і своєчасність пропонованої авторами методичної
розробки.
Основна мета козацького виховання – формування козака-лицаря,
мужнього громадянина, захисника рідної землі з яскраво вираженою
українською національною свідомістю і самосвідомістю, діяльнісним
патріотизмом і високим рівнем духовності.
Основними завданнями козацького виховання є такі:
формування в юного покоління українського козацького характеру,
світогляду, ідеалів та інших національних і загальнолюдських духовних
цінностей;
формування високих лицарських якостей, патріотизму, інших моральних
чеснот, гуманізму, почуття милосердя;
підготовка фізично загартованих воїнів-захисників рідного народу від
чужоземного поневолення, ворожої агресії;
виховання непримиренності до всього лихого, ворожого гуманній сутності
людини, розвиток уміння боротися з такими явищами і долати їх;
формування готовності до альтруїзму, надання пріоритетності громадським
обов’язкам, інтересам української нації, Батьківщини;
виховання громадян, які б розвивали культуру, економіку та інші сфери
життєдіяльності народу на світовому рівні тощо.
Мета заходу – спрямувати інтерес студентів до етнічної історії, витоків
нації, її матеріальної та духовної культури, сприяти формуванню в молоді
етнічної ідентичності, прищеплення поваги до етнічної культури українців.
Цільова аудиторія: студентська молодь віком 15-18 років.
Модератор заходу:
Голова циклової комісії гуманітарних та природничих дисциплін ВСП
«ЖТЕФК ДТЕУ»; викладач історії, культурології та етнографії; кандидат
історичних наук Панченко Вікторія Сергіївна.
4. 4
СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
Урочиста вбрана аудиторія ілюстраціями козацької тематики,
виставкою етнографічних матеріалів, картою України.
Демонструється відео козацького маршу. Вперед виходить викладач і
звертається до присутніх.
Викладачі:
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати.
Сьогодні в коледжі нашім свято,
Тут сміху й радості багато.
Із святом козаків вітаєм,
Всього найкращого бажаєм.
Сьогодні свято, конкурс нині,
Сьогодні все козацтво тут,
І в цьому залі радість лине,
Козацькі ігри всіх вас ждуть.
У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як
Запорізька Січ. Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо,
звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається воля й
козацтво на всю країну!». Погляньмо на екран.
[відео про Запорізьку Січ].
Козацтво не було випадковістю на нашій землі…Прибуваючи до
безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом.
Особливо їх приваблювало Дніпро священна і заповітна ріка, оспівана в думах
та переказах. Козаки називали Дніпро своїм «братом».
Давайте познайомимось із нашими героями
[уривок «Як козаки…»]
Впізнали наших героїв? Як називається ця анімаційна картина? Хто її
творець?
Орієнтовні відповіді:
[«Козаки́» — серія мультиплікаційних фільмів, знятих в УРСР на українській студії
«Київнаукфільм». Автор сценарію і режисер — Володимир Дахно. Всі мультфільми є
короткометражними, їх тривалість не перевищує 20 хвилин. З виходом першої серії «Як
козаки куліш варили» в 1967 році, мультсеріал відразу здобуває величезну популярність, а
харизматичні персонажі стають народними улюбленцями. Герої мультфільмів «Як козаки
5. 5
…» є своєрідним національним символом. Головними героями мультсеріалу є троє
запорозьких козаків: Бурмило, Коротун і Силач (за сценарієм, мають імена Грай, Око і Тур
відповідно, але в самому серіалі завжди безіменні). У сюжетах мультфільму герої
потрапляють у неймовірні пригоди, зустрічаючись з людьми з різних країн і епох, навіть з
богами та інопланетянами. У мультфільмах відсутні діалоги і будь-який текст, за
винятком вступного або заключного слова «від автора», — дія відбувається у вигляді
інтуїтивно зрозумілих сцен. Всього створено дев'ять мультфільмів про козаків. Окремі серії
отримували нагороди та премії на державних і міжнародних фестивалях].
Хочете познайомитись із ними ближче? Вітайте наших досвідчених
козаків!
В аудиторію заходять козаки ТУР, ОКО, ГРАЙ. Грай — хитрий і
розсудливий козак — характерник. Око — вправний стрілець, бадьорий і
войовничий козак (тягає з собою гармату-мортиру). Тур — сильний, але
сором'язливий та сентиментальний козак.
Запрошені козаки представляються.
Козаки:
О! Скільки козачат тут є! І всі хочуть пройти посвяту у козаки, так?
Лунають відповіді.
Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків.
Заповіді козаків:
1. Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2. По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3. козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: немає ні князя, ні раба, але всі
раби Божі!.
4. Будь працьовитий, не ледарюй.
5. Служи вірно своєму народу.
6. Дотримуй слова. Слово козака багато важить.
7. Поважай старших, шануй старість.
8. Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9. Загинь, а товариша виручай.
10. Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом.
Зараз перевіримо наскільки ви відповідаєте цим вимогам. Для цього всі
охочі мають пройти випробування. Вам доведеться пройти через дев’ять
випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні
часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив
Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той,
хто пройшов хоч раз у житті через пороги. Згодні? Тоді ділимось на ватаги і
представляємось – озвучте назву і девіз.
Отож у нас три ватаги - 1.____________2.____________3.____________.
6. 6
Переходимо до наших випробувань. Перше і головне – перевірка на віру.
Козак має бути гідним і чесним християнином. Тому давайте перевіримо
наскільки добре ви знаєте християнські традиції і звичаї. Кожен учасник має
відповісти хоча б на три питання Наставника аби продовжити змагання. Тобто
команда набирає 15 балів мінімум. Якщо буде менше, команда вибуває. Однак
можна віддати свій бал побратиму.
1. Які обереги захищали домівки селян?
(Кінська підкова, яку прибивали на порозі або вішали над дверима, часник, купальські вінки)
2. Які обрядові функції виконували рушники?
(Рушник- старовинний оберіг родини та дому; із рушником зустрічали народження
дитини, справляли весілля; його стелили дорогим гостям ; прикрашали образи;
прикривали хлібину на столі)
3. Що таке вечорниці?
(Зимові зібрання молоді. Інша назвав вечорниць- прядки).
4. Яке значення для українців мали обряди?
(Розрізняють два види українських обрядів : родинні або сімейні та календарно- побутові).
5. Як і коли святкують свято Миколая?
(19 грудня відзначають свято холодного Миколая,22 травня- теплого).
6. Хто щедрує та посипає на Новий рік?
(Напередодні 7 січня хлопці та дівчата ходять по хатах співаючи колядки. Напередодні 14
січня, на Щедрий вечір, дівчата щедрують, а 14 січня хлопці посипають підлогу зерном).
7. Які народні свята святкують в Україні?
(Свято Миколая, Різдво, Новий рік, Водохреще, Масляна, Стрітення, Великдень, Івана
Купала)
8. Які є звичаї у відзначенні свята Андрія?
(Ворожіння на варениках, балабушках)
9. Що ви знаєте про свято Андрія?
(Відзначалося 13 грудня. Відоме обрядом «кусання калити»)
7. 7
10.Який птах за старовинними віруваннями українського народу приносить
щастя в дім і родину?
(Лелека)
11.Яка головна обрядова їжа Святої Вечері?
(Кутя. Це варена пшениця з медом та іншими приправами).
12.Як називали сніп жита чи пшениці, що ставили на покуті на Святвечір?
(Дідухом. Дідух - це символ нового врожаю, добробуту та багатства)
13.Як в народі називають свято Хрещення Ісуса Христа?
(Йорданські свята чи водохреща.)
14.Яка святість Йорданської води?
(Вона має чудодійну силу. Освячену воду тримають цілий рік і вона не псується. Нею
кроплять будинки, квартири, подвір’я, щоб відгонити всяку нечисту силу. Йорданська вода
зціляє душу і тіло людини, очищає її від усякої скверни, збавляє від різних хвороб)
15.Які народні традиції свята Стрітення Господнього?
(На свято Стрітення святять свічки. Їх називають «громнички». Вони оберігають людей і
худобу від грому, від пожежі. У це свято кажуть, що зима з літом стрічаються).
16.На яке свято молоді парубки кусали калиту?
(На Андрія Первозванного).
17.Де зберігалося добро у кожній хаті?
(У скрині)
18.Скільки найбільших свят у році?
(12)
19.Свято від легенди, як Мати Божа покрила благаючих про допомогу
християн?
(Покрова)
20.Якими квітами обсаджували оселю?
(Чорнобривцями, м’ятою, мальвами, квасолею, півниками, ягідками)
8. 8
21.Які найголовніші страви повинна приготувати господиня до свята Пасхи?
(Крашанки і паску)
22.Назвіть хлібний виріб, який пекли на весілля.
(Коровай)
23.Що ходили шукати люди у Купальську ніч?
(Цвіт папороті)
24.Яке значення мав український віночок?
(Оберіг)
25.Які ви знаєте українські віночки?
(Купальський, весільний, святковий)
26.Коли святкувалося свято Катерини? Що воно означало?
(7 грудня; Свято Дівочої долі)
27. Який традиційний символ Різдва ставив господар на покутті перед «багатою
вечерею».
(Дідух)
28.Скільки страв готували на «щедру вечерю»?
(12)
29. Як називають вечерю перед Водохрещем?
(Голодна кутя)
30.Назвіть календарно-обрядові пісні різдвяного циклу?
(Колядки, щедрівки)
31.Коли святкують Стрітення? Для чого освячують «громничну свічку»?
(15 лютого, як оберіг від бурі і повен)
32.Язичницьке свято, яке поєдналось з християнською сиропусною неділею
(сиропустом), це —
(Масляна, свято проводів зими)
33. Яке свято відзначають 7 квітня
(Благовіщення)
34. Як називають дні останнього тижня перед Великоднем?
(Білий тиждень, чистий четвер, страсна п'ятниця, великодня субота)
9. 9
35.Улюблене свято дітей, де святий дарує солодощі слухняним дітям і різку
неслухняним — це ...
(Святого Миколая)
36. Яке із свят поєдналось із хлопчачими бешкетами, звичаєм «кусання калити
та дівочими ворожіннями»?
(Свято Андрія)
37.Свята — покровителька вишивальниць, її свято відзначають 17 грудня. Це —
...
(Великомучениця Варвара)
38.Як називається свято, на яке вода, як вірить народ, стає цілющою?
(Водохреща)
39.Коли (в який час) традиційно починали різдвяну вечерю в Україні?
(Коли сходить перша зірка)
40.Коли святкують Різдво католики?
(25 грудня)
41.Коли святкують Різдво православні в Україні?
(7 січня)
42.Хто має готувати кутю?
(Старша жінка у роду)
43.Як називається комплекс свят від Різдва до Водохреща?
(Святки)
44.Що потрібно зробити на Водохреща, аби зміцнити своє здоров’я?
(Пірнути в ополонку)
45.Чим особливі різдвяні страви?
(Вони пісні)
46.Як називається різдвяний компот із сухофруктів?
(Узвар)
47.Як називається вечір напередодні Різдва?
(Святвечір)
10. 10
48.Як називається перша кутя, яку готують на 6 січня?
(Багата кутя)
49.Хто першим, за українською традицією, має відвідати різдвяні страви?
(Духи померлих і домашня худоба)
50.Із чого зазвичай варять кутю?
(Із зерен пшениці чи ячменю)
51.Другу кутю в Україні готують перед Старим Новим роком. Як вона
називається?
(Щедра кутя)
52.Де за традицією ставили горщик із кутею?
(На покуті, під образами)
53.Хто першим приніс дари маленькому Ісусу?
(Волхви)
54.Кажуть, що на Західній Україні в одному селі жила колись бідна вдова зі
своїми дітьми. Коли настало Різдво, їй нічим було прикрасити ялинку.
Сумні дітлахи полягали спати, а зранку, прокинувшись, побачили, що все
дерево прикрашене павутиною із золота та срібла. З тих пір з’явився звичай,
ховати серед гілок ялинки павутиння. Що ж мають робити діти?
(Шукати павутиння серед гілок ялинки, що символізують щастя)
55.Що додають до куті українці?
(Мак, волоський горіх, мед і родзинки)
56.Як називаються величальні пісні, які співають на Новий рік?
(Щедрівки)
57.Хто має щедрувати, а хто посівати?
(Щедрувати – дівчата, посівати – хлопці)
58.За давньою традицією, хто першим має перетнути поріг будинку зранку 14
грудня?
11. 11
(Чоловік або хлопець)
59.Кого традиційно водять із собою на щедрування?
(Козу Маланку)
60.Що підкидає до стелі український господар під час різдвяної вечері?
(Ложку куті)
61.Що прославляють у колядках?
(Народження Христа)
62.Про що співають щедрівки?
(Бажають добробуту родині)
63.Де волхви (пастухи) знайшли Ісуса Христа?
(В яслах)
64.У якому місті народився Ісус?
(У Віфлеємі)
65.Хто є матір’ю Ісуса Христа?
(Діва Марія)
66.Хто за традицією має колядувати? Хлопці чи дівчата»
(Хлопці)
67.Як називається пересувний ляльковий театр, в якому відтворено стайню, де
народився Ісус Христос?
(Вертеп)
БОНУСНІ БАЛИ:
Заспівайте щедрівку.
Поєднайте назви православних свят та традицій святкування.
КОЗАКИ: Козаки були кмітливими і дотепними.
Оголошую конкурс "Козацькі загадки". (Команди по черзі загадують загадки).
12. 12
Завдання: розгадайте 7 загадок, а відповіді запишіть у стовпчик і прочитайте
закодоване слово. Відповідає та команда, яка першою підніме прапорець.
Кожна відповідь – 1 бал до рахунку команди.
КОЗАК 1.
1. Коли все у тебе гарно,
Коли день пройшов не марно,
Наче квітка розквітаєш,
На обличчі її маєш.
Посміхаються вуста.
Що це? Відповідь проста.
2. В ньому сторінок багато,
Там і будні, там і свята.
Він події позначає,
Історичні дати знає,
Та рахує залюбки
Тижні, місяці, роки.
3. Ось стоїть біленька хата -
Там твої матуся й тато,
Твої сестри та брати
І, звичайно, там є ти.
Ще бабусі, дідусі,
Зібралися геть усі!
Бути в кожного повинна
Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!
4. Рідну мову я вивчаю,
З літер вже слова складаю.
Помічниця ось моя -
Букви в ній від А до Я
Стали лагідно в рядки.
Що це, знають малюки?
5. І вареники в сметані,
І крученики духмяні,
Сало, терте з часником,
Борщ червоний з буряком.
Одним словом як назвати,
Щоб гостей почастувати?
6. Вони смачненькі та чорненькі,
У ґрунт попали навесні,
Тепер із них у полі зріють
Яскраві соняхи рясні.
А згодом буде і олія
Прозора, жовта, запашна.
Їх можна з друзями лузати.
Про що ця загадка, хто зна?
7. Цей фахівець нам розказав
Про долі націй та держав,
Де наші пращури жили,
Які в них звичаї були?
Які одежа, посуд, хата,
Та ще цікавого багато.
Розкопки буде він вести,
Щоб нам минуле довести.
Відповіді на 7 загадок:
У смішка
К алендар
Р одина
А бетка
Ї жа
Н асіння
А археолог
Відтворіть картину та розкажіть про автора і їх творця.
Вивчіть цитати із козацьких літописів, встановіть про які історичні події
йдеться та що ви про них знаєте?
УРИВОК 1. Хоробро і ляхи своєю дорогою прямували, вони хотіли
Хмельницького одним ударом розбити та всю силу козацьку посрамити на
довгії літа і не знали, що й він готовий до бою, а господь його до допомоги. Та
перш ніж обидва походи зійшлися, послав Хмельницький до реєстрових козаків
13. 13
Ганжу, особливого посланця, і наказав розповісти їм про свою силу, про татар і
звернутися до них з такими словами: «Чию кров йдете проливати? Чи не братів
своїх? Чи ж у нас не одна мати — Україна? За кого вам випадає стояти? За
костьоли? Чи за храми господні, що породили і ростили нас від дня хрещення?
Чи ви короні польській допомогти хочете, яка неволею за вашу мужність
відплатила, чи матері своїй Україні, яка волею вас обдарувати воліє?»
Прослухали все це козаки і всі шість тисяч, як одне серце і дума єдина,
повстали. І щонайперше Філон Джечелий свого гетьмана Барабаша сонного
списом пронизав, бо він ляхам допомагав. А потім всю старшину та
полководців-ляхів з корогвами у Дніпрі потопили, а самі з драгунами
німецькими, що разом з ними човнами пливли, рушули Хмельницькому на
підмогу. Забачивши це, ті козаки з комісаром, що при війську коронному
залишилися, а також драгуни польські, що були в німецькій одежі та строях,
великим загоном відділилися від ляхів і, зрадивши їх, перейшли до
Хмельницького. Спостерігаючи все це, Хмельницький зрадів невимовно
УРИВОК 2. Польські гетьмани (Доміник і Фірлей і Вишневецький)
зайняли своїм військом гори й долини, а з боку Костянтинова став табором над
самою Пилявкою Кривоніс, Хмельницький же стаз по той бік річки біля греблі,
звільнивши її, тільки окопом перекопавши і там військо розмістив з двома
гарматами. Те побачили Лящ з князем Корецьким, перейшли річку Пилявку й
на козаків ударили з окопів їх вигнали і усім військом перемішалися. А коли ж
ляхи у козаків-бранців допиталися, що війська козацького тут без ліку і що хан
якщо не сьогодні, то завтра напевно підійде з татарами, то страшенно
перелякалися; поміж них почав слух ходити, ніби Хмельницький головними
силами хоче на табір польський ударити. Тому вони прийняли бойовий лад,
стали до оборони і два наступні дні війська тільки те й робили, що забавлялися
двобоями, у ці дні не один козак виїздив з свого табору на доброму румакові (в
штанях та дорогих шатах, у поляків добутих), ставав до бою і школу лицарську
на страх та подив ляхам являв. Між ними був і уманський полковник Ганжа,
що, кучеряво лаючись, кільканадцять супротивників польських на вічний сон
поклав, а потім і сам, коли був п'яний і до зухвальства недбалий, від руки
волошина загинув, а потім обидва війська затягло сильним мороком, бо цілий
божий день військо польське строєм стояло, та так козаків з боєм не
дочекалось.
УРИВОК 3. Козацьких умов дуже вже не хотіли приймати поляки, не
думали їх і підтримувати, бо дуже вже багатьом вони не до душі були. Та що
зробиш, краще хоч з вушами повернутися додому. Досить було щонайменшого
поштовху, щоб порушити мир козаків і поляків. Про замирення повідомили і у
Збаржя обложеним. З обох сторін на честь перемир'я просалютували
вогнепальною зброєю, козаки організували в своєму таборі базари. Обложені
жителі Збарожжя вийшли з міста, ходили рядами і просили хліба. Козаки
нагодували їх, а також силу велику татарам попродали. І о цій годині загинуло
поляків більше, аніж у час битви. Король, не будучи спроможним відразу ж
видати ханові сто тисяч, відрядив Потоцького з Дингофом (старостою
14. 14
сокальським) аби випроводили татар у свої землі. Повернув додому з своїм
військом і Хмельницький. Над ляхами верх вдалось взять Україні, їхніх голів
під Збарожем не злічить і нині. Злічить хіба той, кому довелось там бути, Де
найбільший пан мусив голову положити. Ну, що ж, хай слуги та військо
грошове Запам'ятають весілля Зборове.
Учитель: Ось такими були наші прадіди, славні козаки. Уміли вони і в бою
показати себе, і відпочити весело...
Козак має бути талановитим…
КОНКУРС МАЙСТЕРНИХ ХУДОЖНИКІВ.
На прикріплених аркушах паперу кожна команда повинна намалювати
козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює голову, повертається,
тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно
і точно намалює козака.
Команда переможець отримує 1 бал
КОЗАКИ: Молодці! Із конкурсом впорались.
Всі пам’ятають картину «Козаки пишуть листа турецькому султану…»
Цікаво, якби розгорталась ситуація сьогодні? Давайте погляньмо.
Сценка «Козаки пишуть листа турецькому готелю».
На сцені стіл, стілець. Мішечок золота
Писар, Отаман, козаки. Звучить тихенько музика
Отаман: Так, писарю, так і пиши.
Писар: Так і писати…
Отаман: Пишем.
Писар: Ага.
Отаман: Значить, доброго дня… судячи по цінам.. дорога Туреччино!
(музика гучніше). Так, хочемо відпочити в трьох, ні..
Козак 1: В чотирьох!
Отаман: Ах, була не була… В п’яти зірковому готелі. (музика гучніше)
Писар поклав руку на мішок і пише далі.
Отаман: Записав?
Писар: Ага. Записав.
Вибігає козак 2.
Отаман: Слухай…..
Козак 2: (перебиває отамана) Браття! Козаки! А що таке ол-інклюзів?
Отаман: О-о-о-о. Ти що не вчив бусурманську мову до шостого класу? В
перекладі з бусурманської ол-інклюзів – то все включено. Щоб ти, Богдане,
15. 15
зрозумів.. Значить, цілий тиждень їж скільки хочеш, і п’єш скіііільки хочеш,
гуляєш скільки хочеш.
Козак 2: А-а-а-а… То то як в нас на Паску. (музика гучніше)
Отаман: Так, писарю, а що там пише, скільки до моря? Далеко?
Писар: Ну, до моря пише, що 20 метрів.
Отаман: Чекай-чекай-чекай-чекай-чекай… Давай розберемося. 20 метрів –
то як 20 метрів, чи 20 метрів – як на Говерлу? (музика гучніше)
Писар: Пише, 20 метрів, як 20 метрів… (читає) Ну, гарячі путівки.
Козак 2: Козаки! Браття! А що таке гарячі путівки?
Отаман: О-о-о, Богдане, це коли татари турків трохи попалять, то вони
ціни скидають.. (музика гучніше)
Козак 2: Браття-браття! Козаки! А що таке, якщо от ми…
Отаман: (перебиває) Стоп, Богдане, а що ти весь час розпитуєшся,
розпитуєшся… ти і так з нами не їдеш.
Козак 2: А чого?
Отаман: В тебе кредит на коня не погашений. (музика гучніше)
Козак 2: Ех….
Козак 1: Писарю, а скільки коштує таке задоволення?
Писар: Ну, пише, що 1000 золотих за 7 ночей.
Отаман: То дорого! Хлопці, браття-козаки, то дорого!
Писар: Нічого, один раз собі можна дозволити.
Козак 1: Браття, а на чому ми поїдемо? На чайках?
Отаман: Ні, на чайках довго. Краще літаком.
Козак 2: Браття-козаки, але літаком – то дорого.
Писар: Ні, вже не дорого. Недавно відкрились гуцульські авіалінії… там
немає ні бізнес-класу, ні економ-класу… тільки плацкарта і загальний. Ну як то
– скільки влізло – стільки полетіло. (музика гучніше)
(звучить марш козацький)
Козак 1: Отамане! Там козак Кирило з ол-інклюзіву вернуся! Піду браму
відчиняти (виходить)
Отаман: Клич-клич..
(турецька мелодія) Козак Кирило виходить з дівчатами
Звучить тихенько музика
Отаман: Агов, Кирило!
Кирило: Здоровенькі були, побратими! Ге-гей!
Отаман: А скажи-но, що бачив?
Кирило: Та багато-де був, багато чого бачив.
Отаман: А скажи, що сподобалося найбільше?
Кирило: Ну, найбільше мені сподобалися тамтешні танці.
Всі: хо-го…. Танці…
Отаман: Чекай, а що то за танці такі?
Кирило: Ну, це коли всі танцюють біля пальм, якщо гарно танцюють – їм
гроші дають…
Писар: А якщо погано – то на палю садять.. (музика гучніше)
16. 16
Отаман: А скажи, можливо, бачив якісь чудовинки? Якісь новинки?
Кирило: Басейни бачив..
Всі: а-а-а… басейни…
Отаман: Чекай… А що таке басейни?
Писар: А що таке басейни?
Кирило: Ну, басейни – то як такий ставок. Їх там так багато… І всі такі
гарні, плиточкою викладені. А як-то зайдеш у воду по пояс – вода така тепла, а
така прозора, а як отако по воді ідеш (показує), а за тобою така фіолетова
цівочка… (музика гучніше) А бусурмани сміються, пальцем показують. Видно,
що козак іде.
Писар: І що, от так в них там все добре?
Кирило: Писарю, не все в них там все так добре. Є в них велика біда…
Хвороба.. Джакузі називається…
Всі: Джакузі….
Отаман: Чекай, а що таке джакузі?
Писар: Да, що таке джакузі?
Кирило: Отамане, батьку, пам’ятаєш, як ти горохом отруївся?
Писар: То всі пам’ятають… Степ горів.. (музика гучніше)
Кирило: То, щоб ви знали, ще гірше. Лікування тільки одне..
Всі: Яке???
Кирило: Хворого засовують у ванну і він там сидить, бідний, мучиться,
поки йому легше не стане… (музика гучніше)
Всі: о-о-о-о…
Писар: Але, все таки, я думаю, варто з’їздити туди, на це подивитися.
Отаман: Таки так, поїду я.
Козак 1: А тоді нам все розкажете про той ол-інклюзів. (музика гучніше)
(Всі кланяються і виходять зі сцени)
КОЗАКИ-ВЕДУЧІ: Козак має бути трудолюбивим… А ще козаки
славилися своїми кулінарними здібностями. Щоб приготувати їжу, козаки
заготовляли дрова, розпалювали багаття і тоді вже готували. Хто з вас не чув
про козацький куліш? Ні, ні, куліш варити ми не будемо, а ось проведемо
конкурс «Забави кашоварів». В центрі залу на столах знаходяться змішані
горох, квасоля, рис. По сигналу потрібно всією командою прибігти до столів і
як найшвидше розібрати на окремі тарілки все змішане (тобто: на одній тарілці
тільки горох, на другій – квасоля і так далі) і всією командою потім
повернутися назад.
Команда переможець отримує 1 бал
Конкурс "Приготування кулешу"
Біля кожної команди - ємкість з водою, у першого учасника в руках
ложка. Він набирає ложкою воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть
17. 17
пуста ємкість. Виливає в неї воду з ложки, повертається до команди, передає
ложку наступному. Виграє команда, у якої більше води потрапило до пустої
ємкості .
КОЗАКИ: Ти диви! Із цим завданням теж впорались. А давайте
перевіримо ваші військові вміння.
3. «Як козаки … гуртувалися». Ніколи не кидали козаки своїх
товаришів у біді. Дружбу цінували понад усе. А у нас на часі конкурс «Пліч-о-
пліч із товаришем». Затиснувши повітряну кулю, учасники долають відстань.
У кінці естафети передають кулю наступній парі учасників.
Наступний конкурс «Провідай гетьмана»
Умова конкурсу. Всі учасники команд, окрім гетьмана стають в шеренги.
Ви повинні дострибати до свого гетьмана на лівій нозі, привітатись з ним за
руку та повернутись до своєї команди, але вже на правій нозі. Перемога в цьому
конкурсі оцінюється в 3 фішки.
конкурс «Влучна картоплина»
- Козаки завжди були влучні і кмітливі. Перевіримо наших козаків.
(кожен учасник отримує по картоплині, яку старається влучити в відро)
Останнє наше завдання – розшифрувати таємну грамоту, на якій
записаний козацький заповіт нащадкам.
Картка для першої команди
________________ й _____________ ми
___________________ за __________________
Картка для другої команди
І ________________________ що
ми_________________
_________________________ ___________
Відповідь: Душу й тіло ми положим за нашу
свободу
Відповідь: І покажем, що ми, браття,
козацького роду
Мудрість наших предків, козацькі прислів'я дивують нас своєю
актуальністю і сьогодні. Ця мудрість для нас, як золото, як неоціненний скарб,
який ми зобов'язані знати, плекати і примножувати.
18. 18
Завдання: за 5 хвилин команди повинні з’єднати частини прислів’їв, у
яких згадується про козаків.
Коли козак у полі, то козацька їда.
Береженого Бог береже, то він на волі.
Щирий козак ззаду шабель не виймати
Козак хороший – нема переводу.
Не журися, козаче, козацька доля.
Хліб та вода – а козака шабля стереже.
Що так холод, та нема грошей.
Степ та воля — нехай ворог плаче!
Козацькому роду ляхам не хилиться.
Козака потилиця панам коли козак молод.
Дай Боже воювати і не нападає
Ведуча 2. В наступному конкурсі ми розігруємо 2 бали. Його отримає та
команда, яка перша вгадає мелодію відомої української народної пісні про
славетних козаків.
Звучить мінус пісні «Ой на горі та й женці жнуть»
Ведуча 1. Розігруємо ще 2 бали. Хто пригадає, як пісня «Ой на горі та й
женці жнуть пов’язана з твором Зірки Мензантюк «Таємниця козацької
шаблі»? (учні відповідають, що ця пісня допомогла татові здогадатися, що їм
треба їхати в Хотин, бо саме там помер Сагайдачний, про якого співається у
пісні)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Екранізація пісні.
КОЗАКИ:
Ось і пройшли ви всі 9 порогів. Вітаємо, тепер ви справжні козаки.
Давайте приймемо присягу.
Присяга козака
Я, козак, (ПІБ), перед Богом нашим Всевишнім присягаю козацькому
товариству й матері-Україні, що буду патріотом України, обіцяю
примножувати традиції славних козаків України, бути вірним товаришем
братам-козакам, вірним сином неньки-України.
Присягаю ніколи не зрадити Козацтво, відстоювати споконвічні
цінності українського народу, любов до Бога, любов до людини і усього
живого, шанувати і виконувати закони України. До останнього подиху служити
Богу, народу, Україні.
Присягаю цьому перед Господом і усім козацьким товариством!
19. 19
Слава Україні!
Слава Козацтву!
Шановні наші учасники. Сьогодні ви нас переконали в тому, що ви –
великі молодці і справжні козаки, ми впевнені, що і надалі ви будете добре
навчатися, розвивати спритність, будете гарними громадянами нашої дер-жави,
а в майбутньому – достойними захисниками.
Слово надається журі. Визначення переможців, нагородження учас-
ників.
Ми бажаємо вам, хлопці,
Друзі наші щирі,
Гарно всім навчатись
І жити у мирі!
Щоб зростали і мужніли
Ви кожну годину,
Щоб батьки пишались вами
У будь – яку днину!
Отож разом усіх вітаємо,
Удачі, щастя, перемог бажаємо.
Нехай же радість з вами поруч
Іде завжди праворуч і ліворуч
Гадаю, ви запам’ятаєте, що козаки — сміливі, завзяті воїни, захисники
України та українського народу. Я вірю, що ви всі саме такі. Ще раз вітаю вас зі
святом. До нових зустрічей.
20. 20
МЕТОДИЧНИЙ
ІНСТРУМЕНТАРІЙ
ЗАХОДУ:
І. ТЕХНОЛОГІЯ КОЛЕКТИВНИХ ТВОРЧИХ СПРАВ (КТС)
КТС – це засіб організації яскравого, наповненого працею та грою, творчістю та
товариськістю, мрією та радістю життя і в той же час основний виховний інструмент
комунарської методики, що передбачає розвиток колективізму, самостійності, ініціативності
дітей, самоуправління, активного громадянського відношення до людей і оточуючого світу.
В основу розробки ідеї колективних творчих справ лягли природні прагнення дитини до
активної діяльності, самоствердження, творчості, імпровізації, піклування про іншого,
співпраці. Це відобразилося в п’яти основних умовах педагогічного успіху (за І. Івановим):
загальній турботі; товариськості; єдності думок і дій, волі й почуттів; єдиному колективі;
творчості, а не шаблоні.
Колективні творчі справи – це передусім прояв життєво-практичної громадської
турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних дій на загальну користь та
радість. Це справа колективна, тому що планується і готується, здійснюється і обговорюється
всіма учасниками. Вона – творча, тому що на кожній стадії її здійснення і здобувачі освітніх
послуг, і педагоги ведуть пошук найефективніших шляхів вирішення спільного завдання; бо
справа не робиться по шаблону, завжди розкриває нові можливості її учасників.
У структурі будь-якої колективної творчої справи наявні п’ять обов’язкових етапів,
які співвідносяться з управлінською схемою діяльності:
Етап І. Колективне цілепокладання: визначення теми, мети, завдань майбутньої
діяльності, висування перспектив, формування переконання в особистісній і суспільній
значущості діяльності, захоплення всіх загальною справою. Починається будь-яка
колективна творча справа з попередньої роботи педагога. Він визначає завдання КТС,
намічає вихідні дії для розробки оптимального проекту майбутньої КТС. У ході стартової
бесіди іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто братиме участь? З ким
разом? Кому бути організатором?
Етап ІІ. Колективне планування справи. Етап повинен забезпечити розробку
програми діяльності колективу відповідно до визначеної мети. Від якості планування
залежить успіх КТС, бо саме план спрямовує діяльність на визначений курс, головні
завдання і комплексне їх вирішення. Складні справи, що охоплюють багатьох учасників,
плануються методом сіткового графіка. На ньому наочно зображаються цілі, завдання,
шляхи (“маршрути”) їх досягнення, розподіляються учасники, визначаються форми і методи
роботи, проміжні етапи (“станції”), подається інша інформація, необхідна для розуміння цілі.
Важливою умовою педагогічної ефективності цього етапу є колективний характер
планування.
Етап III. Колективна підготовка справи, що включає: розподіл доручень між
учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних, проведення
анкети, організація контролю за виконанням завдань. Створений спільно проект колективної
творчої справи уточнюється та конкретизується спочатку радою справи, яку спрямовує
керівник колективу, після цього – у мікроколективах, які самі планують виконання справи і
починають роботу зі втілення окремих частин загального задуму, враховуючи пропозиції,
висловлені й обговорені на загальному зборі-старті. При цьому вихованці застосовують не
тільки досвід, здобутий під час колективного планування, а й ті знання, вміння і навички, що
набули в навчальному процесі або в позаурочний час.
21. 21
Етап IV. Колективне проведення справи. Передбачає виконання наміченого
плану, враховуючи зміни у ньому. Педагог створює та підтримує гарний настрій,
підбадьорює і надає впевненості у власних силах. Кожен має можливість проявити себе,
самоствердитися в колективі. Важливо, щоб ніхто не боявся невдач, панували доброзичлива
атмосфера, загальний порив. Це сприятиме творчому зростанню студентів, їх умінню долати
труднощі.
Етап V. Колективне підбиття підсумків КТС. Охоплює аналіз на рівні
мікроколективів, де кожен висловлюється, що і завдяки чому вдалося зробити із
запланованого, що варто використовувати надалі, перетворити в традицію, а від чого слід
відмовитися. Узагальнені думки мікроколективів виносять на загальний збір, де формується
колективна думка. Підбиття підсумків відбувається у формі збору-вогника, за допомогою
анкети-оцінки із запитаннями: “Що більш за все сподобалось і чому?”, “Чого вдалося
навчитися?”, “Чого і кого навчили самі?”. Збір спонукає до аналізу помилок, вироблення
загальної думки, формування традицій. Спираючись на той позитивний досвід, який
учасники КТС набули в організації колективної творчої справи, враховуючи уроки з
помилок, дорослий по дружньому переконує вихованців в необхідності подальшої роботи з
поліпшення навколишнього життя. Слово дорослого – це роздум вголос, це нова ідея, нове
завдання, нова пропозиція.
ІІ. КОУЧИНГ
Коучинг в освіті передбачає:
– системний супровід студента, спрямований на ефективне досягнення важливих для
нього цілей в конкретні терміни, в результаті чого у суб’єкта формується гнучкість і
адаптивність до змін, здатність швидко і ефективно реагувати в критичних ситуаціях;
– партнерське комунікативне співробітництво, що допомагає добиватися значних
результатів у різних сферах життєдіяльності;
– безперервний процес розвитку, вдосконалення, розкриття потенціалу особистості
для досягнення максимального результату;
– систему взаємодії з коучем, із самим собою, з навколишнім світом;
– технологію, що дозволяє переміститися із зони проблеми в зону ефективного
рішення;
– засіб сприяння, допомоги особистості в пошуку її власних рішень в будь-якій
складній для неї ситуації;
– модель взаємодії суб’єктів, завдяки якій коучвикладач підвищує рівень мотивації і
відповідальності, як у себе, так і у студентів: «вчиться сам і вчить інших»;
– особливе підтримуюче ставлення до студента, згідно з яким він сам досягає своєї
мети, сам вирішує проблеми, реалізуючи власні здібності і можливості;
– вид індивідуальної підтримки особистості, що ставить своїм завданням
професійне і особистісне зростання, підвищення персональної ефективності;
Коучинг складається із наступних кроків:
1) встановлення партнерських взаємостосунків між викладачем і студентами;
2) спільне визначення завдань для досягнення конкретної мети;
3) дослідження поточної ситуації (проблеми);
4) визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до результату;
5) вироблення і аналіз можливостей для подолання труднощів у вирішенні
проблеми;
6) вибір конкретного варіанту дій і складання плану дій;
7) домовленість про те, що конкретно повинно бути зроблено і у які терміни.
В процесі реалізації цих принципів у студентів формуються наступні переконання:
– Я живу і дію «тут і зараз».
– Я маю чітке уявлення про своє майбутнє.
22. 22
– Я є зрілою, самомотивуючою особистістю.
– Я – це можливість.
– Я є частиною рішення.
– Група – це я.
– Я все можу.
– Я – це засіб оперативного розв’язання різних завдань.
– Я і люди, що мене оточують – це найвища цінність.
– Я знаю, як досягти поставленої мети.
– Я знаю, що мені робити, і я це зроблю.
– Я отримую задоволення від діяльності.
– Я реально оцінюю власні можливості і моделі поведінки.
– Я визначаю пріоритети і формулюю цілі.
– У групі всі є партнерами.
– Прийняття рішень має бути колективним.
Застосування ідей коучінгу на практиці означає поступовий перехід від традиційних
аудиторних занять до тренінгової, індивідуальної, проектної, екстернатної і дистанційної
формам роботи.
ІІІ. ГРУПОВА РОБОТА
Групова робота - це унікальна форма роботи. Вона забезпечує взаємодію між
студентами і робить непрямим керування викладача. Він виступає організатором початку і
кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з
студентами приймає участь оцінки результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню
самооцінки і самоконтролю. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих
учасників. Помилки обговорюються тільки в групі. Робота перетворюється із індивідуальної
діяльності кожного в співпрацю. Студенти вимушені навчитися домовлятися швидко, не
враховуючи особисті інтереси, вони зацікавлені в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма
роботи має велике значення для формування самостійності вихованців. Працюючи в команді,
учасник має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати
роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.
Виділяють головні напрямки при організації групової форми роботи:
1. Завдання треба сформулювати ясно і чітко.
2. На початку використання групової форми роботи треба визначити ролі учасників
групи. Пізніше це можуть робити самі студенти.
3. Викладач, працюючий з малими групами може: контролювати, організовувати,
оцінювати, пропонувати різні варіанти рішення, бути наставником, джерелом інформації.
Кожен педагог використовуючи роботу в групах повинен пам'ятати:
Недоцільно приділяти свою увагу тільки одній групі, забувши про інші.
Виправляти помилки (окрім тих випадків, коли студенти самі звертаються по допомогу).
Недоцільно виправляти або критикувати перші висловлювання, навіть, якщо припущено
грубу помилку. Цю роботу повинні виконати самі студенти в доброзичливій формі.
Непотрібно давати відповідь на запитання, якщо на нього може відповісти будь хто з
групи.
IV. ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ
Найскладнішою формою творчих ігрових ситуацій, де студент може себе виявити є
театралізація, що охоплює як самостійне творення образів так і постановку музичних сцен чи
цілих вистав. До цього студентів потрібно готувати поступово, пропонуючи різні завдання.
Своєрідне входження в художній світ твору відбувається завдяки таким компонентам
23. 23
театралізованої гри, як сюжет, роль, уявна ситуація. Вибір сюжету завжди залежить від
конкретних виховних завдань. Важливо, щоб учасники були однаково зацікавлені сюжетом
гри й хотіли б прийняти у ній участь.
Театралізація може слугувати, як метод навчання, що надає можливість
урізноманітнити навчальний процес, зробити його цікавим, доступним і привабливим,
активізувати пізнавальну музично-творчу діяльність, ефективно розвивати та виховувати у
процесі навчання музики. Секрет такої універсальності полягає в її органічній відповідності
особливостям сприймання і засвоєння інформації.
З'єднання театралізованої гри (показ спектаклю) з сюжетно-рольовою (гра в театр)
дає можливість об'єднати студентів загальною ідеєю, переживаннями, згуртувати на основі
цікавої діяльності, що дозволяє кожному проявити свою активність, індивідуальність,
творчість.
Також педагогу не варто забувати, що «театр – мистецтво колективне: це і живий
діалог між акторами, і водночас одухотворена зустріч сердець акторів і глядачів – тих, хто
дарує свої почуття, і тих, хто їх сприймає». Вистава у професійному театрі народжується
завдяки об’єднанню творчих зусиль багатьох людей різних професій – режисера, акторів,
художників, композиторів, гримерів, сценографів, освітлювачів. Така широка палітра
художньо-творчої діяльності дає змогу при використанні театралізованих засобів у
навчально-виховному процесі, з одного боку, враховувати потреби, здібності і можливості,
реалізуючи індивідуальний підхід, з іншого – формувати культуру спілкування і взаємодії на
засадах партнерства (співтворчість, взаємодопомога, вміння слухати інших), виховувати
почуття згуртованості, колективізму.
Повноцінна участь студентів у театралізації вимагає особливої підготовленості, яка
проявляється у здатності до естетичного сприйняття мистецтва художнього слова, умінні вслухатися
в текст, вловлювати інтонації, особливості мовних зворотів. Щоб зрозуміти, яким є герой, треба
навчитися елементарно аналізувати його вчинки, оцінювати їх, розуміти мораль твору. Уміння
представити героя твору, його переживання, конкретну обстановку, в якій розвиваються події, багато
в чому залежить від особистого досвіду дитини: чим різноманітніше його враження про навколишнє
життя, тим багатшою уяву, почуття, здатність мислити. Для виконання ролі студент повинен
володіти різноманітними образотворчими засобами (мімікою, рухами тіла, жестами, виразною по
лексиці й інтонації промовою і т.п.).
Театралізовано-ігрова діяльність дає широкі можливості щодо творчих проявів
студентів. Вона поєднує в собі театралізовані ігри: режисерські, ігри-драматизації та
імпровізації та інсценізації літературних творів у процесі свят, концертів, вистав. Виховання
мистецтвом – це менш за все голе моралізування, наставляння, піднесення зразків, що варті
наслідуванню. Виховний механізм його більш тонкий і не завжди так просто вловимий, однак, дуже
“смачний” для сприйняття дитячим духовним світом, бо виховує гра і саме життя, її умови, форми,
моральна атмосфера, створені магічним “начебто”.
Отже, підготовленість до театралізованої гри можна визначити як такий рівень
загальнокультурного розвитку, на основі якого полегшується розуміння художнього твору, виникає
емоційний відгук на нього, відбувається оволодіння художніми засобами передачі образу. Всі ці
показники не складаються стихійно, а формуються в ході виховно-освітньої роботи.
24. 24
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ
СЛОВНИК:
Щоб збудувати незалежну Україну, треба добре знати її історію. І яскравою
сторінкою в ній є кількасотрічна боротьба українського козацтва проти іноземних
загарбників. В минуле відійшла та епоха. Але козацькі літописи зберегли для нас
повідомлення про той героїчний час, про гетьманів і кошових отаманів, про невмирущу славу
лицарів Запорожжя.
АРГАТ - наймит, робітник. У Запорозькій Січі аргатами називали у XVIII ст. бідних
козаків, які наймитували в Криму, Молдавії, Валахії. З аргатів вийшло багато ватажків
гайдамацьких загонів, зокрема Максим Залізняк.
АРКАН - довгий мотузок із зашморгом на кінці, яким ловлять тварин. У скотарів
Південної Америки арканом називали ласо.
АНТАЛ - міра рідини в 5 відер.
АРШИН - міра довжини. Величина аршина була від 66 до 106,6 см. В Росії й
Україні в ХVІ-ХVІІ ст. аршин дорівнював 27 дюймам, а з XVIII ст. - 28 дюймам (71,12 см).
Після запровадження метричної системи мір виходить з ужитку.
БАЙДАК - річкове плоскодонне однощоглове дерев'яне судно зі стерном. В ХVІ-
ХVШ ст. запорозькі козаки використовували байдак як військове судно. В ХVІІ-ХІХ ст. на
байдаках перевозили вантажі по Дніпру, Дону, Сіверському Дінцю.
БАЙРАК - яр, схили якого вкриті чагарниковою та деревною (переважно дубовими
лісами) рослинністю.
БАЛКА - улоговина з плескатим дном і пологими задернованими схилами,
здебільшого вкритими чагарниками або деревною рослинністю.
БАНДУРА - український національний струнно-щипковий музикальний інструмент
типу лютнеподібних. Відомий з 80-х років XVI ст. Витіснила кобзу в XVIII ст., відтоді
зветься також кобзою. Під бандуру виконуються думи, пісні. З часом бандура стала сольним,
ансамблевим і акомпануючим інструментом удосконаленої форми, придатним для виконання
всілякої музики.
БУДЖАК - історична область ХVІ-ХІХ ст. Охоплювала південну частину сучасної
Одеської області між гирлами Дунаю і Дністра.
БУЛАВА - стародавня дерев'яна або металева зброя, що мала форму палиці з
головкою у вигляді кулі, яблука, восьмигранника, груші на кінці. Булава у багатьох народів
здебільшого правила за символ влади. В Україні в ХVІ-ХVШ ст. булава була символом
гетьманської влади, її урочисто вручали кожному новообраному гетьманові представники
козацької старшини. Разом з булавою гетьман одержував рангові маєтності.
25. 25
БУНЧУК - 1. Давня військова регалія у вигляді палиці з прикрашеною пасмами
кінського волосся, китицями, кулею на верхньому кінці. Бунчуками, що мали значення
знамена та символу влади, користувалися й українські гетьмани. 2. Прикраса або шумовий
інструмент (з дзвіночками) у військових оркестрах.
БУНЧУЖНИЙ - виборна особа, що займала одну з найкращих посад при гетьмані в
ХVІ-ХVПІ ст. і належала до генеральної старшини. Крім основного обов'язку - берегти і
захищати (на війні) - бунчук, бунчужний виконував доручення, що стосувалися судових
справ, дипломатичних зносин тощо.
ВЕЖА - споруда, височина якої набагато більша за ширину; невелика споруда на
кургані, що в ХVІ-ХVІІ ст. використовувалась в Україні для передавання гасел про
небезпеку; башта фортеці або замку, що інколи правила за в'язницю.
ВЕЛИКИЙ ЛУГ - історична назва в ХVІ-ХVШ ст. дніпровських плавнів, де були
розташовані Запорозькі Січі. На південь від Нікополя мав назву Базавлуг. "Січ - мати,
Великий Луг-батько".
ВИБОРНІ КОЗАКИ - група українського козацтва, яка у XVIII ст. користувалася
козацькими привілеями. Створена на підставі наказу 1735 р., за яким до козацьких компутів
(списків) було внесено лише заможну верхівку (30 тисяч лівобережних і слободських
козаків), а переважну більшість козаків перетворено на під помічників. Указ закріпив
майновий поділ українського козацтва. Слобідських виборних козаків 1765 р. було
позбавлено козацьких привілеїв і перетворено на військових обивателів. Лівобережні
виборні козаки втратили козацькі привілеї після офіційного запровадження кріпаччини 1783
р. на Лівобережній Україні.
ВИПИСНІ КОЗАКИ - випищики - козаки, виключені з козацьких реєстрів (списків)
польсько-шляхетським урядом у 1617, 1619,1625, 1630 та інших роках. Виписні козаки брали
активну участь у козацьких повстаннях першої половини XVII ст. проти гніту польської
шляхти.
ВІЙСЬКОВИЙ ТОВАРИШ - почесний титул, який у XVIII ст. присвоював гетьман
України представникам козацької верхівки за воєнні заслуги. Ранг "військовий товариш"
дорівнював сотникові.
ВОЗНИЙ - судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві і в Україні (до XIX
ст.). В Україні возні були при Генеральному суді (генеральний возний), полкових, сотенних
та інших судах.
ВОЛОКА - поземельна міра в Польщі, Литві, Білорусії, Україні в ХVІ-ХVІІ ст.,
встановлена "Установою на волоки" (в 1557 році). Мала 30 моргів (близько 16,8 га), була
мірилом феодальних повинностей.
ГАЙДАМАКИ - учасники народно-визвольної боротьби XVIII століття на
Правобережній Україні проти польсько-шляхетського панування.
ГАЙДУКИ - 1. Слуги у великих магнатів та поміщиків Угорщини та Польщі ХVШ-
ХІХ ст. 2. Партизани, які в ХV-ХІХ ст. вели збройну боротьбу проти турецьких
поневолювачів.
26. 26
ГАКІВНИЦЯ - довга важка рушниця, якою були озброєні запорозькі козаки у ХVІ-
ХVІІ ст. Під час пострілу прикріплювалася до землі гаком; уражала ціль на відстані до 300
кроків.
ГАЛЕРА - дерев'яне гребне судно, було на озброєнні європейських та азіатських
країн головним чином в середні віки (ХVІ-ХVПІ ст.). Мало від 16 до 25 пар весел, 2 щогли.
Вміщувало близько 200 чоловік, швидкість до 13 км/год.
ГАРБА - віз двоколісний, високий, або довгий чотириколісний в Україні.
ГАРМАШІ - у Запорозькому Війську спеціально підготовлені козаки, які займалися
артилерійською справою.
ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА - одна з форм козацької ради. Діяла головним
чином під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.
ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА - найвища адміністрація в Україні з часів визвольної
війни українського народу 1648-1654 років. До складу генеральної старшини входили
генеральні: обозний, суддя, підскарбій, писар, 2 осаули, хорунжий, бунчужний.
ГЕРЦЬ - ратоборство, окремі сутички і поєдинки українських козаків з ворогом
перед боєм.
ГЕТЬМАН - в Україні в ХVІ-ХVП століттях ватажки козацтва; в ХVII-ХVУIII ст. -
воєначальник козацького війська, правитель України.
ГОЛОТА - біднота, незаможний люд. Голота відігравала велику роль у
антифеодальній визвольній боротьбі українського народу в ХVІ-ХVII ст. та інших періодах.
ГОРОДОВІ КОЗАКИ - назва українських козаків в офіційних документах другої
половини ХVII-ХVIII ст. За Березневими статтями 1654 р. кількість городових козаків була
визначена в кількості 60 тисяч чоловік.
ГУЛЯЙ-ГОРОД - пересувна бойова споруда, зібрана з дерев'яних щитів з отворами
для стрільби. Гуляй-городи застосовувалися запорозькими козаками.
ГУТА - назва промислового закладу для виготовлення скла і скляних виробів в
Україні в XVI - першій половині XIX ст.
ДЕСЯЦЬКИЙ - на Запорозькій Січі ватажок нижчої військової одиниці - десятки.
ДЖУРА - зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII ст.
ДИКЕ ПОЛЕ - історична назва в ХVІ-ХVІІ ст. незаселених степів Південної
України, які межували з володіннями Кримського ханства.
ДІБРОВА - ліс на родючих ґрунтах, в якому переважає дуб із своїми супутниками:
кленом, липою, берестом та іншими листяними породами.
ДОВБИШ - важлива особа на Січі, мав право ударами в литаври збирати козаків на
січовий майдан на раду.
27. 27
ДУМИ - вид українського народного героїчного епосу. Думи виконували народні
співці - кобзарі та лірники.
ЕФЕС - держак холодної зброї (шаблі) з захисною дужкою (гардою), яка
насаджувалася на шийку клинка.
ЖУПАН - старовинний український і польський верхній чоловічий одяг заможного
населення, переважно із сірого або синього сукна.
ЖУРАВЕЛЬ - важіль для піднімання води з колодязя. Поширений в багатьох
країнах, зокрема в Україні.
ЗАЙМАНЩИНА - земельна власність, набута правом першого зайняття вільної
землі. Була поширена в малозаселених місцевостях Слобідської Лівобережної України і
Запорозької Січі в XVI-XVIII ст.
ЗАПАСКА - старовинний український поясний буденний жіночий одяг. Складався з
двох поздовжніх полотнищ вовняної тканини домашнього виробництва із зав'язками у
верхній частині, які закривалися широким вовняним поясом.
ЗАПОРОЖЖЯ - історична область в Україні, в ХVІ-ХVIII ст. назва виникла у
зв'язку із заснуванням центру запорозького козацтва - Запорозької Січі.
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - організація українського козацтва, що склалася в понизині
Дніпра в першій половині XVI ст. Засновниками Запорозької Січі були українські селяни та
козаки, які, щоб позбутися гніту феодалів, втікали і за Дніпровими порогами створювали
укріплення - січі.
ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ - українські козаки, які в ХVІ-ХVIII ст. перебували в
пониззі Дніпра за Дніпровими порогами. Відігравали значну роль у визвольній боротьбі
українського народу проти шляхетської Польщі та турецько-татарських агресорів,
російських загарбників.
ЗИМІВНИК - назва хутора у запорозьких, а потім у чорноморських козаків, де
козаки перебували, коли не було військових дій (особливо взимку). Перші фермерські
господарства в Європі.
ЗНАЧКОВИЙ ТОВАРИШ - звання, що надавалося в українському козацькому
війську старшині та козакам з другої половини XVII ст. Значкові товариші берегли сотенні та
полкові прапори-хоругви. Пізніше це звання надавалося синам полкової старшини.
КАПТАН - верхній чоловічий довгополий одяг, який носили в Україні до XX ст.
КАТОРГА - вид турецького гребного судна - галери, на яке посилали засуджених,
приковуючи їх біля весел на весь час відбуття покарання.
КВАРТА - одиниця вимірювання об'єму рідини і сипучих тіл у деяких країнах. В
минулому в Україні - міра рідини.
28. 28
КВАРЦЯНЕ ВІЙСЬКО - наймане військо в шляхетській Польщі ХVІ-ХVIII ст.
Утримувалось за рахунок королівських прибутків. Польський уряд використовував кварцяне
військо для придушення визвольної боротьби українського народу.
КИРЕЯ - кобиняк, сіряк, старовинний український чоловічий і жіночий верхній
одяг. Шився з дебелого домотканого сукна темного або сірого кольору. Киреї - довгі і
широкі, бо їх носили в негоду, а взимку одягали на верхній одяг.
КІШ - 1. Військовий козацький табір в Україні в ХVІ-ХVIII ст. 2. Військове
товариство запорозьких козаків, а також назва Запорозької Січі з її адміністративно-
військовою системою управління.
КЛЕЙНОДИ - військові знаки та атрибути влади старшин запорозького (XVI ст.)
козацтва. До клейнодів належали корогва (прапор), бунчук, булава, литаври тощо.
КЛУНЯ - стодола - господарська споруда для зберігання снопів, сіна, полови, а
також молотьби.
КОБЗА - старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент. У 80-х
роках XVI ст. в Україні кобзу витіснила бандура.
КОБЗАРІ - українські народні співці, які супроводять свій спів грою на кобзі. Перші
відомості про кобзарів (на Запорозькій Січі) -з XVI ст.
КОДАК - фортеця, збудована в липні 1635 року на Дніпрі проти Кодацького порогу,
щоб перешкодити втечі селян на Січ та ізолювати Запорожжя від України.
КОЖУХ - чоловічий і жіночий верхній зимовий одяг.
КОЗАЦТВО - військовий стан в Україні до 80-х років XVIII ст. В Україні козацтво
з'явилося в другій половині XV ст.
КОЗАЦЬКА РАДА - загальні козацькі збори, орган козацького управління в Україні
в XVI-XVIII ст. На козацькій раді вирішувались питання зовнішньої і внутрішньої політики,
адміністративні, судові та військові справи; на них обирали і скидали гетьманів (на Січі -
кошових отаманів).
КОЗАЦЬКА СТАРШИНА - керівна верхівка українського козацтва. Виникла
водночас із створенням козацтва і обиралася на козацькій раді.
«КОЗАЦЬКЕ ПРАВО» - назва звичаєвих норм, на яких у Запорозькій Січі
ґрунтувалися порядок виборів кошової, курінної паланкової старшини і порядок
судочинства.
КОЗАЦЬКІ СУДИ - суди, що існували на території Лівобережної України в XVI-
XVIII ст. (сільські, сотенні, полкові та Генеральний суд). Козацькі суди застосовували як
норми звичаєвого права, так і норми законів різного походження.
КОМІРНИКИ - категорія найбіднішого селянства і міщанства в Україні в XV-XVIII
ст. Комірниками називали позбавлену власності бідноту, яка наймитувала і жила по чужих
хатах та коморах. Комірники відбували панщину або платили грошовий чинш.
