2. Мета:ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом В.О.Сухомлинського; виховувати
інтерес до його творчості. Вчити дітей бачити красу,що оточує нас, передавати словами
побачене,формувати різностороннє уявлення про природу; дати уявлення про категорії добра і
зла; виховувати людські чесноти.
ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації і тексти про життя і діяльність В.О. Сухомлинського, тексти
оповідань і казок В.О. Сухомлинського, ілюстрації до його творів , грамзаписи ,картки з
прислів’ями.
Хід заходу
I. Мотивація навчальної діяльності.
Звучить пісня Наталії Май «Пісня на добро».
Учитель. Ось ви послухали пісню. Як ви вважаєте, чому буде присвячена наша виховна
година?
- Так,доброті, звичці робити добро.
-А що , на вашу думку, означає слово доброта?З чим у вас асоціюється це слово?Що вам
відразу спадає на думку, коли ви чуєте слово доброта?
(відповіді дітей)
- Бачите,кожен по-різному уявляє собі це поняття.
II. Повідомлення теми заходу.
-А як називається наша виховна година ви відгадаєте прочитавши слова записані на плакаті:
рмДсдОнотБкоРлсИстМапЖнлИркТнеИорВопСжкмВяьюІстТнкІзвшВбаЕртнСадЕнжЛучІзвц
ШнтЕ
-« Добрим жити в світі веселіше »-це і є наша тема над якою ми будемо працювати. . І щоб
краще розібратися, що ж таке справжня доброта , сьогодні ми ознайомимося з оповіданнями та
казками В.О.Сухомлинського. А також більш детально ознайомимось з життєвим та творчим
шляхом великого педагога.
III.Опрацювання теми заходу.
- Хто ж такий В.О.Сухомлинський?(відповіді дітей)
-Так. Це знаменитий педагог. Златоуст. Написав 50 книг,500 статей,1500 казок для дітей, 818
друкованих праць.
а) ознайомлення з біографією В.О.Сухомлинського.
Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської
волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район
Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він
вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела
молодшого сина Василя до Кременчука.
Спочатку Василь Сухомлинський вчився в медичному технікумі, але незабаром пішов звідти,
вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного
інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.
У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся
до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. Закінчивши
інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і
літератури в Онуфріївській середній школі.
У 1948 році Васи́ ль Олекса́ндрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно
працює протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 році це була звичайна, пересічна школа.
23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно—
публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну
лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
3. Василь Олександрович ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і
естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав,
що у душі дітей мають увійти найкращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна
уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних
традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його
працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це
мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця
вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.
Його творчість сповнена любов'ю до природи, до рідного краю, до людей. Вирісши серед
прекрасної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом
все це передав у своїй творчості. Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його
твори заставляють замислитися над питаннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його
творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій,
прогулянок, бесід. Мабуть, саме тому більшість його творів на морально-етичні теми, якими він
спонукає нас до самостійних роздумів, оцінок, висновків. Вони були необхідні для того, щоб
краще пояснити дітям події, явища, які вони спостерігали, викликали інтерес до них або
змусили замислитись над вчинками, поведінкою.. В своїх оповіданнях про природу В.О.
Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності,
милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі.
Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до природи.
Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами і щоденними
діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не
роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».
б) гра «Доповни вірш»
- Скажіть, будь ласка, що приносить радість усім людям?(добро)
Так, а перший крок до доброти - це добре слово. Тому ми зараз пограємо в гру «Доповни вірш».
Умова гри
Потрібно доповнити вірші словами ввічливості.
Заходить Галя до кімнати,
Забула Галя,що сказати.
Стоїть,мовчить, анітелень,
- Кажи,Галинко….(«Добрий день»).
Якщо бажаєш висловити подяку,
Промовити потрібно :…(«дуже дякую»).
Коли мене сварять, я намагаюсь
Завжди казати чемно :…(«вибачаюсь»).
І в Україні, і в Словаччині
Всі кажуть на прощання:…(«до побачення»).
IV. Визначення поняття добра справа,добрий вчинок,добра людина.
а)Читання оповідання В.О.Сухомлинського «Доброго вам здоров’я , дідусю!»
Бесіда
- Чи сподобалось вам оповідання?
- Чому дідусь щодня приходив до школи по воду?
- Від яких слів дідусеві на серці стає тепло і радісно?
- Які слова хочеться почути дідусеві?(«Доброго вам здоров’я!»).
Завдання
- Намалювати, на квітках ромашки, настрій дідуся при зустрічі з дітьми.(дітям роздаються
паперові
квіти,які вони потім збирають у кошик ).
4. б)Читання творів В.О.Сухомлинського(самостійно) . Стислий переказ.
Запитання до класу : Чи можна героїв оповідань , назвати добрими дітьми?Чому?
1. «Хлопчик і хвора мама».
2. «Сідайте, будь ласка».
3. «Хочеться сказати щось ніжне-ніжне».
4. «Спіть,мамо,спіть».
в) Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»
Умова гри
Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то
тупочите ніжками:
- не вмиватися;
- вимагати іграшку,а не просити;
- допомагати мамі мити посуд;
- забувати говорити чарівні слова;
- шукати винних, якщо сам помилився;
- добре вчитися, багато читати;
- не слухати батьків;
- допомагати друзям у біді;
- ображати інших;
- ділитися тим , що в тебе є;
- красти;
- обманювати,хвалитися;
- шанувати працю інших людей;
- насміхатися з чужого горя;
- галасувати,коли хтось відпочиває;
- бути вихованою,стриманою;
- берегти рідну природу,охороняти її;
- спати на уроках;
- захищати слабкого;
- любити своїх батьків.
- Бачу,ви знаєте,що повинна робити добра людина.
г)Робота в парах
Серед записаних слів оберіть ті,що вказують на хороші якості людини,і підкресліть їх.
Акуратний запальний доброзичливий
грубий скромний ввічливий
ввічливий часто свариться грубий
уміє прощати образи товариський нечемний
охайний ласкавий веселий
жадібний уважний щасливий
чуйний розв’язний галасливий
допомагає у біді акуратний охайний
- Кого ж ми називаємо доброю людиною?
V. Повторна мотивація навчальної діяльності.
Василь Олександрович любив дітей і написав для них багато-багато цікавих казок: про ласкаве
сонечко і м'яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі
риси людини, про дітей. В його казках переважає доброта, бо сам він був доброю людиною і
хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, свою
рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину. В.О.Сухомлинський говорив: "Казки - це
свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови.»
5. а)Розвиток мовлення
(вивчення скоромовки)
Ми горобчиків попросим:
- Не летіть до діда в просо.
Вранці просо дід покосить,
Ляже просо у покоси.
Натовчем для вас пшона
Із просяного зерна.
б)Гра «Фантазери».
Читання незакінченої казки В.О.Сухомлинського «Оленчин горобчик».
Дописування казки(усне).
- Чому горобчик ожив?(відповіді дітей).
VI. Закріплення набутих знань.
а)Гра «Ким я хочу бути?»
Умови гри
(тихо звучить пісня «Посмішка»)
Діти стоять у колі,передають один одному сонечко. В кого сонечко,той розповідає ким буде в
майбутньому і які добрі справи робитиме.
б) «Добре слово потрібне людині,як хліб і вода».
Завдання
Слухання оповідання В.О. Сухомлинського «Добре слово».
- Що сталося у дівчинки?
- Що принесли родичі Олі?
- Чи допомогло це дівчинці стати здоровою?
- Хто ще завітав до Олі?
- Що принесла бабуся?
- Чого не вистачало Олі?(Доброго слова).
Іноді вистачає лише доброго слова, щоб звеселити людину,робити їй приємно, допомогти у
біді.
Завдання
1. Розділи і прочитай(прислів’я про добро)
-
- Лагіднесловоізалізнідверівідкриває.
- Теплесловоівмороззігріє.
- Однеприємнеслово,начесадцвіте.
2.А тепер напишіть один одному добрі слова. Щоб від них стало приємно та радісно вашому
товаришеві.(На партах пелюстки ромашки з паперу. Діти пишуть добрі слова. Підходять до
дошки і прикріплюють до квітки, зачитуючи кожен своє слово).
VII. Підсумок заходу.
У кожної людини є свій Ангел-охоронець, який охороняє її від біди. Якщо людина робить добрі
справи Ангел радіє, а злі-плаче, тужить, втрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки
добро,щоб ваш Ангел – охоронець радіві завжди приходивна допомогу у тяжкі дні.
6. Робіть добро і пам’ятайте, що ми люди.
VII. Заключна частина.
Шлях до доброти - нелегкий, довгий шлях , на якому людину чекають зльоти і падіння, спуски і
підйоми, чергування добра і зла. Навчитися бути по-справжньомудобрим нелегко. Людина
повинна частіше зупинятися і розмірковувати над своїми вчинками.
А я сьогодні всім дякую за теплу, довірчу розмову, за добрі, розумні думки, за творче
ставлення до роботи.
Добрі слова-корені.
Добрі думки-квіти.
Добрі справи-плоди.
Добрі серця-сади.
Піклуйтеся про свій сад і не дозволяйте йому заростати бур’янами, наповнюйте його сонячним
світлом, добрими словами і добрими справами.
Щоб у вашому саду завжди сяяло ласкаве сонечко я дарую вам маленькі сонечка.(сонечка з
побажаннями).
(Звучить пісня «Бажаю вам добра» )
Додаток ( твори В.О.Сухомлинського)
Хочетьсясказати щось ніжне-ніжне…
Мені було тоді, мабуть, років три чи чотири. Повела мене мама в лікарню - якийсь укол
зробити.
Прийшли ми до великого білого будинку. Все в ньому біле - i стіни, й двері. Покликали нас iз
мамою в маленьку кімнату. Сидить там біля столу лікар. Глянув на мене, а потім до мами
сердито:
- Чому ви не роздягли хворої? Що ж я, по-вашому, сам її роздягатиму?
I аж почервонів від злості. Мені стало страшно. Toї ж хвилини із сусідньої кімнати ввійшла
жінка - теж у білому халаті лікар.
Вона ласкаво поклала мені руку на голову и сказала:
- Ой, яка ж у тебе кофточка гарна. Та и тепла ж, мабуть... Давай, скинемо її.
Від ласкавих слів жінки стало мені радісно. Я сама роздяглася. I коли давали укол - не боліло.
Мені вже двадцять п'ять, уже в мене двоє діток. Обидва лікарі - й чоловік, i жінка - працюють i
тепер у нашому ceлi. Коли я зустрічаю на дорозі сердитого лікаря (так називаю його все життя),
хочеться перейти на другий бік вулиці. А коли йде назустріч ласкава жінка - на душі стає
радісно, хочеться підійти до неї, поклонитися низько и сказати щось ніжне-ніжне...
Оленчин горобчик
Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати горобчика. Але той не давався в руки. Тоді вона
надумала склеїти горобчика з сірого пір'я.
Розрізала в подушці маленьку дірочку. Набрала сіренького пір'я. З тіста зліпила голого
горобчика, обмазала вишневим клеєм. Нату-лила пір'ячка.
Ось і горобчик готовий — сіренький, з тоненьким дзьобиком, з чорними оченятами, як макові
зернятка. Посадила Оленка горобчика на підвіконні. Насипала йому пшонця, поставила
водички.
Мовчить горобчик. Накришила хліба — мовчить горобчик.
Але ось надворі над вікном зацвірінчала горобчиха до своїх діток.
Підняв голівку Оленчин горобчик, повернувся до відчиненого вікна, розправив крильця...
7. Добре слово
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко
захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали
приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне:
липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон
з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і
хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й
бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі
забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про
хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й
сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових
ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу.
Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине
бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному
сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось
частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.
Література
1.Навчальні програмидля загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. -К.:
«Освіта»,2013.
2.Народ скаже, як зав’яже: прислів’я,приказки,загадки, скоромовки.-
К.:Веселка, 1985.
3.Красоткіна Н.Г.Виховні бесіди у початковихкласах.-
Тернопіль:Мандрівець,2007.
4.Савченко О.Я.Сучаснийуроку початковій школі.-К.:Освіта,1995.
5.В.О.Сухомлинський.Чистакриниця.-К.:Веселка,1993.
6.Інтернет джерела.http://uk.wikipedia.org.В.О. Сухомлинськийбіографія
коротко.
7.Вашуленко М.С.Післябукварик.-К.:Освіта,2015-ст.18.
