1

1. Хмелівська ЗШ І – ІІІ ступенів
Маловисківської районної ради
Кіровоградської області
Вчитель Буханенко Ірина Григорівна
2016 рік

2. «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою.
Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.»
(В. Сухомлинський)
Василь Сухомлинськийсвоєсерце до останку віддав дітям. Він обрав для
педагогічнихорієнтирів вічні загальнолюдськіцінності: добро, любов, щастя,
радість для кожного. Діяльність Василя Олександровича –невичерпне джерело
ідей, порад, які завждизалишаються актуальнимиі корисними. Сьогодніперед
нами стоїть завдання сформуватилюдину активну, творчу, яка володіє
комплексом навичок, умієконтролюватисвої дії, швидко пристосовуватися до
навколишнього світу, можесамостійно мислити, поглиблюватиірозширювати
свої знання.
Азбука моральної культури (за В.Сухомлинським)
Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє
бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим,
чого ти бажаєш, і тим, що тобі можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючисам
себе: чи не робиш ти зла, незручностілюдям? Робивсе так, щоб людям, які
оточують, було добре.
Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Людидають тобі
щастя дитинства. Плати за це добром.
Усі блага і радощіжиття створюються працею. Без праці не можна чесно
жити. Назавждизапам’ятайцю заповідь. Нероба, дармоїд – це трутень, що
пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання – твоя перша праця. Йдучидо школи,
ти йдеш на роботу.
Будь добрим і чуйним до людей. Допомагайтоваришу в біді. Не завдавай
людям прикрості. Поважайматір і батька – вони далитобі життя, вони виховують
тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і
чистою душею.
Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості.
Будь непримиренним до тих, хто прагнежити за рахунок інших людей, завдає
лиха іншим людям, обкрадаєсуспільство.
Я поставила перед собою мету: розвивати пізнавальну діяльність школярів
через проектну діяльність, формуватиїхню творчу особистість, національну
свідомість; формуватинеобхідні уміння і навичкиз трудового, естетичного,
екологічного виховання, виховання у школярів доброти, сердечності,
милосердя.

3. Знати – це перш за все вміння користуватися знаннями.
В. О. Сухомлинський
У лузіквітка маленька,
То розпустилась ромашка жовтенька,
Сонечко вдосвіта встало,
Літо тепленьке настало.
Єлизавета Бакалова
Прийшла весна весела.
Птахи тепло несуть.
В лугахтрава зелена,
І квіти скрізь цвітуть.
Дерева вже проснулись,
Чекають своє вбрання.
І бджолизаметушились,

4. Летять у сад зрання.
Дарія Шевчук
Я біжу, біжу по гаю,
Я метелика впіймаю.
А метелик не схотів –
Геть від мене полетів.
Полетів він на лужок,
Заховався між квіток.
Я іду, іду, іду –
Метелика не знайду!
Віталій Плахтій
У веснянки гарне личко –
Сонце, небо і травичка.
А квітучий сад – вбрання,
Голос птахів метушня.
Радісно вона сміється,
Їїпісня сонцем ллється,
Із промінчиком жартує
І красою всіх дивує.
Геннадій Голуб
Настала весна. Сонце пригріло.
Прилетіли лелекиздалека.
Розквітлипроліскиу ліску,
Та інші квітки у садку.
Літають зграямикачки,
Щебечуть весело пташки.
Усе навколо зеленіє!
Єлизавета Чепляка

5. Закінчуються уроки. Діти і вчителі йдуть додому. Ніхто не здогадується, що
колиу вікно зазирне місяць, парти прокидаються іпочинають між собою
шепотіти.
Перша парта сказала:
- Ви тільки подивіться на мене. Яка я вся розмальована і подряпана.
- Так, так! – підтримала її друга. Ось якіплямизалишились на мені від фарб
після уроку малювання.
- Так, я з вами згідна. – почувся голос третьої парти. – Якіці діти неохайні,
бруднулі. Треба нам їх провчити.
- Але як?
- Давайте всі разом втечемо від них і нехай сидять на підлозі.
Але зазирнуло сонечко і парти почалипотихеньку засипати.
Коли на другу ніч парти проснулись, то нічого поганого на собі не
побачили. Вони були чистенькі і пофарбовані.
Анастасія Гетманець
Якось зустрілися Зайчик і Лисеня. Завелася між ними міцна дружба.
Настала люта зима. Все навколо засипане снігом. Зайчик і Лисеня вийшлина
подвір'я і дужездивувались, тому що не впізналиодин одного. Зайчик став білий
– білий, а Лисеня руденькеі пухнасте. І де ділася та дружба між звірятами?
Коли настала весна, звірята знову зустрілися і питають один одного:
- А де ти був узимку, я тебе не бачив? – сказав Зайчик.
А Лисеня відповідає:
- Я теж тебе не зустрічав. Ходив тут якийсь Зайчик у білій шубці, але ж я до
нього не наважився підійти.
- Це ж був я, - відповів Зайчик – Колинастала зима я поміняв хутро.
- І я теж міняв своє хутро. – сказало лисеня.
Коли звірі порозумілися між собою, то вже більше не розлучалися. Дружба
між ними стала ще міцнішою.
Ілля Турчинський

6. Думка, пробуджена книжкою –мов добре обробленеполе, на яке падаєнасіння
знань, проростає, дає знання.
В. О. Сухомлинський
Світ дитинства, стверджував В. О. Сухомлинський, - це насамперед пізнання того,
що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить.

7. Маленький спалахтворчості перетворюється в яскравесяйво; думка однієї
дитини будить думку інших…
В. О. Сухомлинський

8. Читати природу ми вчимо для того, щоб навчити читати книгу.
В. О. Сухомлинський

9. Світ, що оточує дитину, - це передусім світ природи з безмежним багатством
явищ, з невичерпною красою. Тут у природі, вічне джерело дитячого розуму.
В. О. Сухомлинський

10. Саме в дитинстві людина маєпройти школу виховання добрихпочуттів.
В. О. Сухомлинський

11. Казка є тим різцем…, який відточує найтонші риси індивідуального мислення
дитини, … розкриваєдитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі
інтелектуальні взаємини дитячого колективу. В. О. Сухомлинський
Росла в садку малесенька калинка. Вона дуже – дужемріяла вирости і
зацвісти. Та не могла вона розквітнути, бо було дужеспекотно і їй не вистачало
води. Стояла калинка зажурена, аж листочкив неї похилилися.
Одного дня біля калинки проходив хлопчик.
- Будь ласка, полиймене, - попросила вона, - я тобі теж колись у пригоді
стану.
- Добре, я принесу води. Зачекай! – гукнув хлопчик і побіг по відерце.
Він приніс водиі полив Калинку. І сталося диво – калинка зацвіла.
Вона була така гарна! Хлопчик тепер кожного дня доглядав за нею.
Пройшло літо і осінь. Почалася зима, подулихолоднівітри. Одного разу
хлопчик не прийшов до калинки.
- Де це він? – запитала калинка у горобчика.
- Та хлопчик же захворів, - відповів горобчик.
- Візьми моїх ягід і віднеси йому, - попросила калинка. – І скажи, нехай
одужує.
Горобчик так і зробив. Хлопчик попив цілющого чаю з калиниі одужав.
Ось так вони з калинкою допомоглиодинодному.
Олександр Банул

12. Жили собі кіт Мурчик та пес Бім. Якось сперечались вони між собою, у кого
тяжча робота.
Кіт каже:
- У мене дуже важка робота. Кожен день я повинен ловити мишей.
- Не важча ніж у мене. Я повинен завждистерегти хату і зароблятицим собі
на їжу. – відповів йому пес.
Довго вони так сперечалися,докиненадумалипомінятися місцями. Кіт пішов
стерегти хату. І тут до господаря прийшов сусід,а кітхотів гавкати,алезамість
«гав» виходило «няв».
А пес тим часом ганявся за мишами. За що господар ще й насварив його,бо
він порозбивав посуд і постягував доріжки.
Вийшли на подвір'я Мурчик та Бім та й кажуть:
- Кожна праця по своєму важка.
І вирішили вони більшене мінятися.
Дмитро Біналієв
Казка про Краплинку
Жила собі Краплинка. Вона була дужедружелюбна. Одного разу
Краплинка пішла гулятиі побачила, що чарівна Троянда гине від спеки.
Краплинка попросила:
- Трояндо, давайя покличу свого друга!

13. - Якого друга? –Запитала Троянда.
- Дощика.
- Я буду дужевдячна тобі,-
відповіла квіточка.
Потім прилетів Дощик і полив
Трояндочку. Вона подякувала Краплинціі
дощику. А згодом відбулося диво –
троянда розцвіла.
Троянда, Дощик і Краплинка стали
найкращимидрузями!
Будьтезавжди добріі великодушні!
Єлизавета Чепляка
Перші урокимислення повинні бути не в класі, не перед дошкою, а серед
природи…
В. О. Сухомлинський

14. Мислення починається з питання та подиву.
В. О. Сухомлинський

15. Маленька зернина, посіяна в людськідушіу роки дитинства, стає в зрілі роки
могутнім деревом. Усе залежить від того, яку зернину ми посіємо і в який ґрунт…
В. О. Сухомлинський

16. Дитинство – унікальнийперіод бурхливого розвитку всіх фізичних і психічних
сил дитини. Тому доброта, любов, повага до дитини, а не грубість,
несправедливість, приниження з боку дорослихне зможуть ранити та блокувати
розвиток її людськихякостей.
Василь Олександрович Сухомлинськийписав: «…дитинство , дитячий світ – це
світ особливий. Діти живуть своїми уявленнямипро добро і зло, про честь і
безчестя, про людську гідність… Маючи доступ до казкового палацу, ім′я якому –
Дитинство, я завжди вважав за кончепотрібне стати якоюсь мірою дитиною.
Тільки за такої умовидіти не дивитимуться на вас як на людину, що випадково
проникла за ворота їхнього казкового світу, як на сторожґа, що охороняє цей світ,
сторожа, якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу»
«…справжня школа – це багатограннедуховнежиття дитячого колективу, в
якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями»