Програмові вимоги

1. Майстер-клас
«Програмові вимоги до викладання української мови
учням з особливими потребами»
Учитель Смолінського НВО Курбатова В.В.
Я декілька років працюю з дітьми з особливими потребами.
І хочу підкреслити , що «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним,
найдорожчим, що є в житті, - з людиною», якою б вона не була. Якщо хтось
думає, що працювати з такими дітьми легко, він дуже помиляється.
«Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу
відповідальність, яку ні з чим не зіставити».
Вимоги до діяльності вчителя:
1. Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.
2. Любов до дітей і кожної окремої дитини.
3. Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
4. Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.
5. Глибоке знання дитини.
6. Розуміння дитини – педагогічна емпатія.
7. Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
8. Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
9. Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
10. Бути другом, мудрим радником дитини.
Ще ми повинні чітко знати, чомуми повинні навчити цю дитину. А для цього
ми повинні добре знати дитину яку навчаємо, її психологічний та фізичний
стан, добре знати програму за якою будемо навчати. Ось і сьогодні я хочу
зупинитися на програмі підготовчої, 1-4 класів з української мови.
«УКРАЇНСЬКА МОВА»
Підготовчий, 1-4 класи
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(Лист Міністерства освіти і науки України від 28.04.2015 № 1/11-6152)
Укладач: Висоцька А.М., кандидатпедагогічних наук, ст.наук.співробітник
лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН
України

2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА1
Українськамова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України,
. Метою навчання української мови у початкових класах шкіл зазначеного
типу є забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з
урахуванням інтересів і можливостейучнів, формування у них елементарних
знань з мови і правописута відповідних їм умінь, корекція недоліків
психофізичного розвитку.
Для досягнення зазначеної метипередбачається вирішення таких завдань:
 створення позитивної мотивації до вивчення української мови;
 формування елементарних навичок і вмінь з усіх видів
мовленнєвої діяльності(слухання, говоріння, читання і письма), забезпечення
їх гармонійного розвитку;
 формування елементарних знань про найважливіші мовні
одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь;
 залучення до національної культури народу, мова якого
вивчається;
 сприяння розумовому, моральному, соціокультурному та
естетичному розвитку особистості;
 формування вміння вчитися.
Водночас із розвитком основнихвидів мовленнєвої діяльності в початкових
класах для дітей з розумовою відсталістю розв’язуютьсяй специфічні
завдання, спрямованіна корекцію відхилень у розвитку. Такими є:
порушення процесів пізнавальної діяльності (сприймання, уяви, пам’яті,
уваги, мовлення й мислення), недорозвитокемоційно-вольовоїсфери,
недостатня розвиненість артикуляційної моторики, порушення моторикита
координації рухів та ін.
Саме тому спеціальним завданням навчального курсуукраїнської мови
визначено формування та корекцію зв’язногомовлення, що має відбуватися в
тісному зв’язкуз розвитком пізнавальної діяльності дітей, зокрема,
сенсорики, предметно-дієвого,наочно-образного,словесно-логічного,
абстрактного мислення, спостережливості, уваги тощо. Відтак зміст цього
навчального предмета, з метою посилення його компенсаторно-корекційних
та розвивальнихфункцій, має комунікативно-практичну спрямованість:
містить фактичний матеріал, опанування якого має забезпечити формування
комунікативних умінь, конкретизацію в слові чуттєвого і практичного
1 Навчальну програму з української мови розроблено на основі Державного стандарту початкової загальної
освіти для дітей з особливими освітніми потребами (2013 р.), з урахуванням змісту чинних навчальних
програм з української мови для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою
навчання (О.Н.Хорошковська); для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних
закладів для розумово відсталих дітей (А.М.Висоцька); для дітей із помірною розумовою відсталістю
(Л.С.Вавіна).

3. досвіду учнів, розвитокосновнихпізнавальних процесів на предметно-
практичній і вербальній основі.
Відповідно до Державного стандарту початкової загальноїосвіти для дітей з
з особливимипотребами у програміз українськоїмови реалізовано такі
основнізмістовілінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Мовленнєва змістовалінія, яка є основною, передбачає розвитокусногоі
писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою якзасобом
спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються,
удосконалюються уснівиди мовленнєвої діяльності, якими учні певною
мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння, говоріння), а
також формуються, вдосконалюються видимовленнєвої діяльності, пов’язані
з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, роботаз дитячою книжкою,
письмовівиди робіт).
Мовна змістова лінія спрямованана опанування учнями, хочупідкреслити,
елементарних знань з українськоїмови та правопису. Знання з мови
підпорядковуються формуванню й удосконаленню орфоепічних, лексичних,
граматичних та правописнихумінь і навичок. Основним принципом, який
повинен обумовлюватиреалізацію змісту мовної лінії, є принцип урахування
спільного і відмінного у мовномуматеріалі української мовита
особливостейукраїнськоїмови.
Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в учнів уявлення
про мову як формувияву культури українського народу;розширення уявлень
школярів про Україну, культуру українськогонароду;ознайомлення з
національними формулами мовленнєвого етикету, сталими народними
висловами, приказками, прислів’ями, творчістю українськихписьменників і
поетів. Ця роботамає органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і
реалізовуватися за допомогою дібранихнавчальних текстів, тем для
побудови діалогів і монологічних зв’язнихвисловлювань різних видів,
використання тематичних груп слів, стійких висловів, у яких відображаються
особливостіматеріальної і духовної культури народу, його національного
характеру.
Діяльнісна змістова лінія спрямованана формування у молодших школярів
уміння вчитися, яке дає їм змогуорганізовувати і контролюватисвою
навчальну діяльність і забезпечується послідовною мотивацією навчання,
розвитком здатностідокладати власних зусиль для досягнення результату,
виконувати мисленнєві операції і практичні дії, формуванням навичок
самоконтролюі самооцінки про це ми говорилиз вами ще на першому
майстр-клас.
Ці змістовні лінії відображено у змісті програм у таких розділах:
«Мовленнєвий розвиток», «Знання про мову. Мовні вміння», «Правопис»,
«Графічні навички письма. Техніка письма».

4. Розділ «Мовленнєвий розвиток» передбачає роботуз розвиткумовлення
школярів. Для формування та розвиткунавичок мовленнєвої діяльності
надзвичайно важливим є уміння сприйматиі розуміти усне мовлення. З
оглядуна це змістом курсу української мови передбачено навчання учнів
уважно слухати, розуміти усне мовлення, розуміти пояснення, завдання та
інструкції вчителя. Значна увага приділяється формуванню вміння розрізняти
інтонації та розуміти їхнє значення, правильно сприймати емоційне
забарвлення зверненого мовлення, співвідносити слова з відповідними
предметами та явищами довкілля.
Надзвичайно важливо навчити дітей сприймати і правильно розуміти
фактичний зміст сприйнятого висловлювання (тексту, завдання, пояснення,
інструкції тощо). При цьомуне завжди передбачається виконання учнями
якогось усногочиписьмовогозавдання. Завданням, наприклад, може бути
виконання доручення та дотримання інструкції вчителя про його виконання;
виконання описаної в тексті дії; підбір предметів (малюнків) до змісту тексту
та ін.
Головна мета з розвиткуусного мовлення (говоріння) – навчати учнів
будувати власні висловлювання (у виглядіпростихкоротких речень);
формувати у них елементарні навички діалогічного та монологічного
мовлення; спонукати їх до самостійних висловлювань. Для цього
передбачається проводитироботуз формування у дітей уміння відповідати
на запитання, репліки, самим формулювати і ставити запитання. Слід також
навчати учнів правильно, емоційно сприйматимовлення дорослихі
однолітків, використовуватипід час спілкування різні засоби:природні
жести, міміку, інтонацію тощо. Необхідно залучати школярів до діалогу, до
участі в колективних видах роботи(обговоренніпрочитаного, побаченого;
інсценуванні), до передачі змісту епізодів прочитаноготексту; залучати їх до
спеціально створюванихситуацій, які спонукали б їх висловлюватися,
виявляти відповідні емоції.
Навчання українськоїмови, які інших дисциплін, на певному етапі
передбачає читання завдань, вправ тощо, перевірки розуміння
сприйнятого.Тому у роботі з розвитку читання, як одного з
найважливіших видів мовленнєвої діяльності, слід звертати увагу на
розуміння учнямипрочитаного, а також правильне вимовляння звуків і слів
української мови, наголошування слів, інтонування різних за метою
висловлювання речень, дотримання пауз як у середині речень, так і між
реченнямита частинами тексту.
Варто також звернути увагу на добір мовленнєвого матеріалу (зокрема
формулювання завдань), який повинен відповідати можливостям дітей
(знайомі слова, простіконструкції, адаптовані тексти тощо).
Розвиток письма яквиду мовленнєвої діяльності має бути спрямованим на те,
щоб навчити учнів користуватися писемним мовленням не лише на уроках

5. української мови (виконання вправ; списування, в тому числі вибіркове,
нескладних слів, речень;написання під диктовку (з навчальною, а не
контрольноюметою)тощо), а й під час вивчення інших предметів.
Розділ «Знання промову. Мовні вміння» передбачає отримання учнями
елементарних відомостейіз мови на різних рівнях – фонетико-графічному,
граматичному, орфоепічному, орфографічному, атакож на рівні тексту
(зв’язноговисловлювання). Відповідно до цього програмою передбачено
вивчення таких підрозділів, як: «Мова і мовлення», «Звукиі букви», «Слово»,
«Речення, словосполучення»,«Текст».При цьомуголовна увага приділяється
практичномуформуванню в учнів мовних умінь: стежити за розвитком
думки під час сприймання або читання, членувати тексти на складові
частини, визначати тему й головну думку тексту (про що йдеться у тексті);
будувати розповідіза сюжетними малюнками, змістом прочитаного, за
власними діями та спостереженнями. Учнізнайомляться з різними за метою
висловлювання реченнями, навчаються встановлювати зв’язкиміж словами
за допомогоюзапитань.
Протягом усього періодунавчання ведеться роботащодо розуміння та
побудови учнямипоширених нескладних, типових для української мови,
синтаксичнихконструкцій; навичок їх розпізнавання та побудови.
Формування свідомого ставлення до побудови висловлювань поєднується з
цілеспрямованим розвитком чуття мови через постійне тренування у
сприйманні та розумінні мовлення і говорінніна всіх уроках як мовного, так і
немовного циклів.
Розширення словникадітей доцільно здійснювати на предметно-практичниій
основіу процесіживого спілкування, навчання, ситуація та умови якого є
вирішальними для доборусловесногоматеріалу. Роботаз лексикою має
індивідуальний характер і зорієнтована на збагачення словника кожної
дитини, оскільки, залежно від задатків, інтелектуальних можливостей, рівня
підготовки дитини лексичний запас на початковихетапах навчання може
суттєво різнитися.
Для розвиткумовлення вихідними є практичні мовленнєві навички, що
формуються, та необхідні для цього знання про мову. Вони формуються на
мовленнєвому матеріалі близької дітям, цікавої і доступної тематики
(розд.«Сферийтеми мовленнєвої діяльності»). Зміст навчального матеріалу є
наскрізним для всіх мовленнєвих тем. Учитель самостійно вирішує, які саме
навички відпрацьовувати на тому чи іншому матеріалі, як часто і в якому
обсязінеобхідно приділяти увагу їх формуванню, зважаючи на контингент
учнів класу.
Одним із важливих завдань початкового навчання мови є формування
навичок правильного письма. З цієї причини «Правопис», «Графічні
навички письма. Технікаписьма» виділено в окремі підрозділи, хоча робота

6. над правописом відбувається постійно під час вивчення будь-якої
граматичної теми і виконання будь-якого завдання.
Програмуз української мови розроблено з урахуванням особливостей
психофізичного розвиткудітей з розумовою відсталістю (легкого та
помірного ступеня), недорозвинення мовлення у таких дітей, а також
труднощів, пов’язанихіз опануванням української мови дітьми, що
перебувають у російськомовномусередовищі. Відтак період навчання
грамотиумовно розподілено в програмінаступним чином:
– адаптаційний період триває півроку (перше півріччя підготовчого
класу);
– усний курс української мови розпочинається у другому півріччі
підготовчого класу і закінчується наприкінці 1 класу;
– добукварний період – перший семестр 2 класу;
– букварний період розпочинається у другому семестрі 2 класу і
триває до кінця 3 класу;
– післябукварний період – 4 клас.
Метою адаптаційногоперіоду є підготовка учнів до сприйняття української
мови та опанування грамоти. Передбачено проведення систематичної роботи
над розвитком уміння уважно слухати вчителя, розуміти і виконувати його
завдання, інструкції; вміння орієнтуватися і відповідно поводитися у
найближчому оточенні(у класі, школі, на подвір’ї);розвитком дрібної та
загальної моторики, слухового та зоровогосприймання;підготовкою до
письма.
Формуючи українськемовлення у підготовчомута 1 класі, треба
враховувати, що перебуваючи у російськомовномусередовищі(сім’я,
дитячийзаклад тощо), діти практично оволоділи певними орфоепічнимиі
граматичнимивміннями, а також певним словниковим запасом російської
мови. Таких умінь з українськоїмови вонине мають. Саме тому змістом
програмипередбачено усний курс українськоїмови, завданням якого є:
розвитокаудіативних умінь, формування орфоепічних, граматичних умінь і
навичок, збагачення словникового запасу.
Літературне читання
«Літературне читання» – органічна складоваосвітньої галузі «Мови і
літератури». Мета літературного читання у початковій ланці полягає у
формуванні читацької компетентностіучнів, яка є базовою складовою
комунікативної і пізнавальної компетентності; ознайомленні учнів з дитячою
літературою, підготовці їх до систематичного вивчення літератури в основній
школі, вихованні інтересу до читання, корекції недоліків емоційно-вольової
сфери і розумовогорозвитку. Читацька компетентність є особистісно-
діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та
ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесіреалізації усіх змістових
ліній предмета «Читання».

7. У процесі навчання відбувається становлення читача, здатного до
читацької діяльності, створюються умови для його мовленнєвого,
інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і
понять, збагачення почуттів, виховання потреби у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких
завдань:
 формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої
діяльності;
 формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види
літературних і навчальних текстів;
 ознайомлення з дитячою літературою в авторській, жанровій,
тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-
етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
 розвиток зв’язного мовлення учнів, формування умінь
створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
 формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними
типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір
інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
 розвиток творчої літературної діяльності школярів;
 виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання
світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої
галузі, відповідно до змістових ліній Державного стандарту з читання,
програмуструктуровано за такими розділами: «Коло читання», «Формування
і розвиток навички читання», «Літературознавча пропедевтика», «Досвід
читацької діяльності», «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»,
«Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».
Зміст Програмиз читання грунтується на врахуванні особливостей
мовленнєвого розвиткумолодшихшколярів. До важливих завдань читання
належать: оволодіння свідомим, правильним, виразним читанням в
оптимальному для кожного учня темпі; формування найпростіших умінь
повноцінного сприймання художніх і пізнавальних доступнихадаптованих
текстів; розвитокдіалогічного і монологічногомовлення;виховання в учнів
позитивних рис особистостіна основіаналізу змісту прочитаного і ставлення
до нього;формування в учнів інтересу до книжки, самостійного читання.
Техніка читання вдосконалюється послідовно. Прицьому основнуувагу
необхідно приділяти формуванню мовленнєвого дихання, голосута
плавності читання, оскільки, з оглядуна особливостіпсихічного і
мовленнєвого розвиткуданої категорії дітей, їм важко оволодіти цими
навичками.
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність,
виразність, темп. Від кожного з них залежить усвідомлення змісту
прочитаного. Ось чомув процесіроботинад текстом особливуувагу слід

8. звертати на встановлення послідовностіперебігу подій, часовихі причинно-
наслідкових зв’язків. Учні вчаться відповідати на запитання за змістом
прочитаного, атакож самостійно переказувати спочаткуневеликі епізоди, а
потім увесь прочитанийтекст після аналізу змісту (з допомогою вчителя).
У процесінавчання читання ведеться роботаз розвиткуусного мовлення:
учні вчаться правильно, повно і послідовно переказувати прочитане. Це
робиться задопомогоюзапитань, готовогоплану, колективно складеного
плану, поділу тексту на частини, розповідіза ілюстраціями до тексту тощо.
Роботаз розвиткуусного мовлення має бути спрямованана те, щоб діти
розуміли зміст прочитаного,навчилися будувати речення і зв’язно
висловлюватися.
Тематику читання та відповідну кількість годинвчитель визначає, зважаючи
на наявний мовленнєвий матеріал, а також на складність матеріалу та рівень
підготовленостіучнів до його сприймання та засвоєння.
Для підвищення в учнів інтересу до читання і стимулювання їхніх творчих
здібностей, а також з метою перевірки розуміння ними прочитаного,
рекомендується використовуватитакі прийоми, як: читання за ролями,
інсценізацію тощо.
Позакласне читання – складова частина читання й розвиткумовлення. Воно
розпочинається паралельно з навчанням грамотиі готує молодших школярів
до самостійного читання. Його мета – ознайомитиучнів з різноманітною
дитячоюлітературою, сформуватиінтерес до книжки, виховати позитивне
ставлення до самостійного читання.
Структурно цей розділ роботиможепередбачати відповідну роботув 3-му
класі протягом 15-20 хвилин на одномуз уроків читання на тиждень; у 4-му
класі – одинурок на два тижні.
Сьогодні конкретно зупинимося на підготовчому класі.
ПІДГОТОВЧИЙ КЛАС
Сфери й теми мовленнєвої діяльності:
– особистісна (Хтоя? Іграшки, дитячіігри. Мої друзі. Знайомство.
Ввічливість. Родина. Людина, частини тіла (гігієна);
– навчальна(Школа. Класс. Навчання. Шкільне приладдя. Кольори);

9. – соціально-побутова (Дім (квартира). Меблі. Посуд. Їжа. Одяг.
Взуття);
– природа (Пори року (відповідно до календарнихдат). Погода.
Тваринний світ. Охорона природи);
– суспільна (Україна. Державні символи. Українськамова. Місто. Село.
Транспорт).
№
п/п
К-
сть
год.
Зміст навчального
матеріалу
Навчальні
досягнення учнів
Спрямованість
корекційно-
розвивальної роботи
1 2 3 4 5
Адаптаційний період
1. Формування
уявлення про себе
і найближче
оточення.
Уявлення про себе
(ім’я та прізвище,
стать і вік учня).
Уявлення про тих,
хто оточує(членів
сім’ї, педагогів,
учнів класу).
Вербальні та
невербальні засоби
комунікації: слова,
спрямованіна
налагодження
контактів, ввічливі
Учень:
–*знає та називає
своє ім’я та
прізвище;
відгукується на
нього, відповідно
реагує (емоційно,
словесно, рухами);
–*ідентифікує себе
за віком, належністю
до певної статі та
соціальної ролі
(хлопчик, дівчинка,
син, донька);
–*знає та називає
імена рідних, учнів
класу; ім'я та по-
батькові педагогів
класу;
– знає та застосовує
на практиці
найпростіші слова-
привітання,
прощання, подяки,
прохання: вітається
Розвитокуявлень про
себе, про власну
зовнішність;
формування
адекватної
самооцінки;
збагачення
словникового запасу;
стимулювання
словесних вис-
ловлювань,
активізація потреби у
спілкуванні;
формування
елементарних
навичок спілкування
та групової взаємодії
(у грі та спільній

10. слова, слова-
вибачення тощо;
відповідні міміка та
жести.
Орієнтування в
межах школи
(школа, клас,
шкільні
приміщення,
шкільне подвір’я).
Дотримання правил
поведінки.
при зустрічі,
прощається, дякує за
послуги, висловлює
прохання (за
наслідуванням, за
нагадуванням
дорослого);
– при спілкуванні
користується
простими
невербальними
засобамикомунікації
(за підказкою та
наслідуванням);
– знає своє місце в
класі, назви і
призначення
шкільних
приміщень;
орієнтується у класі,
школі, на шкільній
території; (* знає
своє місце в класі);
– дотримується
правил поведінки у
школі та режиму дня
під керівництвом
дорослих;
(*старається
правильно поводити
себе на уроці та
перерві).
діяльності);
розвиток
орієнтування в класі,
приміщенні та на
території школи;
виховання
ввічливості, добро-
зичливості,
стриманості;
виховання
самостійності, дис-
циплінованості,
довільностіпо-
ведінки.
2. Розвиток дрібної
та загальної
моторики.
Орієнтування на
площині аркуша
паперу, поверхні
стола, класної
Учень:
– орієнтується на
площині аркуша
паперу, поверхні
стола, класної дошки
(при необхідності – з
Розвитокта корекція
дрібних рухів
пальців, рухів кисті
руки;

11. дошки.
Порівняння
предметів за
формою,
величиною та
розташуванням у
просторі.
Розвитокі
координація рухів
кисті руки і пальців
(роботаз кубиками,
пластиліном,
сипучими
матеріалами,
мозаїкою,
конструктором).
Обведення
шаблонів.
допомогою вчителя);
– за інструкцією
вчителя розташовує
предмети (малюнки)
на поверхні аркуша,
стола, дошки
(зверху, знизу,
посередині, в лівому
верхньому, лівому
нижньому, правому
верхньомута
правому нижньому
кутах);
(*намагається
розкладатиз
допомогою вчителя);
– на дотик визначає
предмет, його
форму, величину,
складовічастини;
знаходить заданий
предмет серед групи
інших предметів;
– ліпить із
пластиліну, складає
за зразком з мозаїки,
кубиків, деталей
конструктора,
сипучих матеріалів,
дотримується
інструкції вчителя
при виконанні
завдання; (*разом із
учителем);
–*бере до рук різні
предмети, утримує їх
у руці; з допомогою
вчителя робить
спробизбирати
дрібні предмети до
коробочки,
сортуватиїх за
розвитокпредметно-
практичної
діяльності;
формування
узгодженостідій;
формування
співвіднесеності дій
очей і рук;
формування вміння
обстежувати
предмети за
допомогою дотикута
(або) зору, визначати
їх просторове
розташування;
розвитокуявлень про
напрямки
виконуваних дій
(прямо, похило, по
колу, вертикально,
згоридонизу, зліва
направо та ін.);
формування вміння
працювати за
зразком;
формування навички
уважно слухати та
сприймати
інструкцію вчителя;

12. Зображення від
руки предметів
різної форми
(округлої,
прямокутної,
трикутної,
квадратної).
Складання
(малювання)
предметів із
геометричних
фігур.
Пальчикова
гімнастика (на
стискання,
розтягування та
розслаблення).
Жести, рухи, міміка
як засоби
спілкування.
розміром;
– разом із учителем
відшукує і
виправляє помилки,
дотримується вимог
пояснювального
мовлення: Поясни, як
це зробив? Що ти
змінив?
– обводить шаблони
геометричних фігур;
– за зразком малює
від руки предмети
різної форми
(округлої,
прямокутної,
трикутної,
квадратної);
– з допомогою
вчителя, за зразком
складає прості
предмети з
геометричнихфігур
та шаблонів
(будиночок,
машинка та ін.);
малює прості
предмети,
поєднуючи
геометричніфігури
(ракета, будиночок,
котик, пташка та ін.);
– повторює за
вчителем вправи
пальчикової
гімнастики; (*робить
вправи з
безпосередньою
допомогою вчителя);
– у процесігри
повторює за
вчителем жести,
розвиток
узгодженостіта коор-
динованостірухів;
формування
невербальних засобів
спілкування (міміка,
природніжести);
виховання охайності,
старанності,
дисциплінованості.

13. рухи, наслідує
міміку.
3. Розвиток
слухового
сприймання,
фонематичного
слуху.
Немовні звуки.
Розпізнавання
звуків довкілля.
Основніпараметри
звучання: голосно-
тихо; швидко-
повільно; високо-
низько.
Організація
слухової уваги до
українського
мовлення.
Сила голосу;темп
мовлення.
Учень:
– сприймає та
розпізнає звуки
довкілля (голоси
тварин і птахів, шум
транспорту, звучання
музичних
інструментів, стук,
дзвін та ін.);
(*робить спроби
сприймати і
розрізняти);
–*наслідуючи
вчителя, імітує
немовленнєві звуки;
– з допомогою
вчителя визначає
основнівластивості
звучання (голосно-
тихо; швидко-
повільно; високо-
низько);
– *зосереджено
слухає мовлення
вчителя і виявляє
інтерес до сказаного;
– розрізняє звучання
голосурізної сили
та промовляння у
різному темпі;
– наслідуючи
вчителя, промовляє
слова,
словосполучення і
простіречення з
Розвитокслухового
сприймання;
розвитокуміння
слухати, сприймати і
розпізнавати звуки
довкілля;
формування уміння
імітувати звуки
довкілля;
розвитокслухової
уваги до
українського
мовлення;
вправляння у
вимовлянні звуків
української мови (у
словах,
словосполученнях);
формування
правильної
артикуляції, корекція
звуковимови;
розвитокмовного
(фонематичного

14. Розрізнення
інтонацій, їх наслі-
дування.
Розрізнення темпу і
ритму усного
мовлення
(проговорювання
забавлянок,
закличок, простих
віршів).
Розрізнення вимови
звуків української
мови,
звукосполучень,
простихза
структуроюслів.
різною силою голосу
(голосно-тихо-
пошепки-з
нормальною силою
голосу);
– наслідуючи
вчителя, промовляє
слова,
словосполучення,
простіречення у
різному темпі
(швидко-повільно-у
нормальному темпі);
(*повторює за
вчителем слова,
словоспо-лучення,
простіречення);
– розрізняє інтонації
у мовленні
оточуючих;
– повторюючиза
вчителем,
намагається
відтворювати різні
інтонації у власному
мовленні;
– *демонструє
емоційну, мімічну
реакцію на ласкаве
звернення знайомого
дорослого;
– *адекватно реагує
на суворуінтонацію
дорослого;
– наслідуючи
вчителя, відстукує
або відплескує у
долоніритм під час
проговорювання
забавлянок,
закличок, простих
слуху);
поширення
словниковогозапасу;
формування чіткості
та виразностіусного
мовлення;
регулювання сили
голосу;
дотримання
нормального темпу
мовлення;
вправляння у
розрізненніта
відтворенні різних
інтонацій;
розвитоквиразності
міміки та
пантоміміки;
збагачення активного
словника;
конкретизація в слові
назв ото-чуючих
предметів (частин
класної кімнати,
шкільних меблів,
навчального
приладдя, шкільного

15. Голосніта
приголоснізвуки
(без визначення
поняття).
Твердіта м’які
приголосні(без
визначення
поняття).
Виділення окремих
звуків зі слова(на
початку слова).
Поділ на склади
простих
двоскладовихслів.
Вправи на розвиток
мовленнєвого
дихання.
Розрізнення
подібних за
звучанням слів.
Самостійне
виконання дій,
віршів;
–*уважно слухає та
повторює за
вчителем окремі
звуки,
звукосполучення,
простіза структурою
слова;
– називає предмети
довкілля, а також
предмети, зображені
на малюнках;
(*повторює за вчи-
телем);
– з допомогою
вчителя знаходить
предмет (малюнок)
за названим словом;
(*разом із учителем);
– розрізняє на слух
голосніта
приголоснізвуки,
*повторює за
вчителем їх
артикулювання;
– повторює за
вчителем тверді та
м’які приголосні;
–*намагається
уважно слухати
вчителя;
– з допомогою
вчителя виділяє на
слух голоснізвуки
(на початку слова),
повторює слово,
виділяючи голосом
вказаний звук;
одягу, приміщень
школи тощо);
розвиток
артикуляційного
апарату;
розвитоканалітико-
синтетичної
діяльності;
розвиток
цілеспрямованої
уваги;
розвиток
мовленнєвого
дихання;
розвитокрозуміння
значення українських
слів-назв предметів
та слів-назв
найпоширеніших дій,
найчастіше
виконуваних учнями;
формування уміння
взаємодіяти з іншим
(учителем,
однокласни-ком);
формування
упевненості у своїх
можливостях;

16. завдань і доручень. – проговорює за
вчителем склади
(прямі та обернені) і
слова;
–*разом з учителем,
плескаючи в долоні,
поділяє слована
склади;
– разом із учителем
складає простіслова
зі складів розрізної
азбуки (наприклад:
ма-ма, та-то);
–*повторює за
вчителем вправи на
розвиток
мовленнєвого
дихання
(виспівування
голосних, надування
повітряної кульки,
дмухання на папір з
різною силою тощо);
– з допомогою
вчителя розрізняє за
значенням подібні за
звучанням слова, що
різняться одним
звуком (коса-коза,
мак-рак), повторює
їх;
– з допомогою
вчителя
співвідносить
звучання слова з
предметом
(малюнком);
– розуміє і виконує
простідії за
інструкцією вчителя
(дай, принеси,
виховання
самостійності, до-
вільності поведінки;
виховання
дисциплінованості.

17. поклади, встань,
сядь та ін.);
(*намагається
виконувати);
– співвідносить
власні дії зі змістом
гри (ситуації).
4. Розвиток зорового
сприймання.
Розрізнення
кольорів.
Порівняння
предметів за
кольором, формою,
розміром.
Співвіднесення
натуральних
об’єктів із їх
графічними
зображеннями.
Розглядання та
називання
предметних
малюнків.
Розглядання
сюжетних
малюнків,
визначення в них
сюжетних ліній.
Учень:
– розпізнає та
називає (повторює за
вчителем) основні
кольори;упізнає їх у
предметах довкілля;
(*робить спроби
розпізнавати та
правильно називати,
повторюючиза
вчителем);
–*з допомогою
вчителя порівнює
предмети за
кольором, формою,
розміром;
– з допомогою
вчителя знаходить
предмет вказаного
кольору(форми,
розміру) серед інших
предметів, називає
його;
–*співвідносить
натуральні об’єктиз
їх графічними
зображеннями;
– розпізнає та
називає знайомі
предмети на
малюнках; (*з
Розвитокзорового
сприймання, зорової
пам’яті;
розвиток
кольоросприймання
та
кольоророзрізнення;
корекція процесів
сприймання,
упізнавання,
порівняння предметів
за суттєвою ознакою;
розвиток
просторовихуявлень;
формування навичок
зорового контролю
та самоконтролю;
розвитоквідчуття
форми, розміру,
просторового
розташування
предметів та їх

18. Відтворення
нескладних
комбінацій із
прямих ліній та
фігур зліва направо
в горизонтальному
положенні.
допомогою вчителя);
–*разом з учителем
розглядає прості
сюжетні малюнки;
відповідаючи на
питання, визначає,
що на них
зображено;
(*повторює за
вчителем);
–*з допомогою
вчителя відтворює
(за показом, за
зразком, за
інструкцією)
нескладні комбінації
з прямих ліній та
фігур з паличок,
паперових смужок
різного кольоруу
певній
послідовності, зліва
направо, в
горизонтальному
положенні;
– відповідаючи на
питання вчителя,
коментує власні дії.
елементів;
розвитокдрібної
моторикирук та
координації рухів;
формування навичок
коментування
практичних дій;
формування оцінного
ставлення до
продуктів власної
діяльності.
Усний курс української мови
5. Мовленнєвий розвиток
(протягом року)
Слухання-
розуміння усного
мовлення.
Ознайомлення з
Учень:

19. основними
органамимовлення.
Організація
слухової уваги до
українського
мовлення.
Сприймання на
слух зверненого
мовлення, простого
(доступного учням)
мовного матеріалу.
Сприймання на
слух, розуміння
змісту дитячих
народнихзакличок,
забавлянок, казок.
Відповіді на
запитання вчителя.
– знає, наслідуючи
вчителя, показує
основніоргани
мовлення;
– виконує
артикуляційні
вправи за показом та
інструкцією вчителя;
(*залежно від
можливостейучня);
– зосереджено
слухає мовлення
вчителя і виявляє
інтерес до сказаного;
–*уважно слухає та
розуміє зміст про-
слуханого;
(*намагається
уважно слухати);
– розуміє і виконує
інструкції та
завдання вчителя,
продуктивно
використовує
допомогу;
(*намагається
виконувати
інструкції та
використовувати
допомогу);
– разом із учителем
контролює
правильність
виконання завдання,
виправляє помилки;
– повторює за
вчителем короткі
забавлянки, віршики;
(*залежно від
можливостейучня);
Розвитокслухового
та зорового
сприймання;
виховання
цілеспрямованої та
довільної уваги;
слухової уваги до
українського
мовлення;
формування вміння
слухати, розуміти та
виконувати
інструкції вчителя;
формування
усвідомленого ро-
зуміння фактичного
змісту про-
слуханого;
розвитокуміння
співвідносити слово
з реальним
предметом;
збагачення
словниковогозапасу
учнів;
розвитокоперативної
та довго-тривалої
пам’яті;

20. Практичне
ознайомлення (без
засвоєння
термінології) зі
словами, що
означають назви
предметів, їх дії,
ознаки,
приналежність.
Співвідношення
предметів з
малюнками,
реальних об’єктів зі
словами, які
позначають їх.
Відповіді на
–*розуміє запитання
вчителя; повторює
запитання та
відповідає на нього
(повторює зразок
відповіді);
– уважно слухає та
розуміє зміст
невеликого віршика
(казки), відповідає
одним словом на
запитання за змістом
прослуханого;
(*повторює
відповідь);
– з допомогою
вчителя висловлює
враження від
побаченого
(почутого)
(сподобалася – не
сподобалася);
– наслідуючи
вчителя, називає
знайомі предмети; (*
повторює за
вчителем);
–* повторює за
вчителем запитання
та відповіді на
запитання: „хто
це?”, „що це?”;
–* повторює за
вчителем слова-
ознаки предмета;
–* повторює за
вчителем запитання
та відповіді на
запитання:
„який?”,”яка?”,
„яке?”;
розвиток емоційно-
вольової сфери через
усвідомлення
власних емоцій та
довільність їх
виявлення;
розвиток уміння
довільно спря-
мовувати свою увагу
на власні емоційні
відчуття;
формування навичок
контролю та
самоконтролю;
формування навичок
користування
інструкціями та
допомогою вчителя
при виконанні
завдань;
активізація засвоєння
семантичної
(смислової)сторони
слова;
формування уміння
знаходити предмети
за словесним описом;
збагачення і
конкретизація
уявлень про

21. запитання педагога
щодо змісту
предметних та
сюжетних
малюнків.
–* з допомогою
вчителя визначає та
називає дії, повязані
з рухом предмета у
просторіта на
малюнках, повторює
за вчителем
запитання та
відповіді на
запитання: „що
робить?” ;
– знаходить
предмети за
словесним описом,
вказівками вчителя
(з допомогою
табличок);
– застосовує нові
слова в
повсякденному
житті;
– співвідносить
знайомі словаі
реальні предмети
(об’єкти);
– співвідносить зміст
знайомих слів з
ілюстрацією,
малюнком
(предметним,
сюжетним);
– називає знайомі та
вивчені об’єкти;
(*повторює за
вчителем);
– з допомогою
вчителя відповідає
на запитання „що
це?”, „хто це?”, "що
робить?” щодо
змісту предметних і
предметний світ;
попередження
вербалізму слів і
уявлень;
збагачення активного
словника (назви
предметів, їх якостей,
властивостей, дій
тощо);
формування
просторовихта
часовихуявлень.

22. сюжетних малюнків;
(* повторює
відповідь за
вчителем).
Говоріння.
Діалогічне
мовлення.
Розуміння реплік
співрозмовника.
Відповіді на
запитання (за
готовими зразками
мовлення).
Інсценування
діалогічного
звертання до
співрозмовника (за
готовими зразками
мовлення).
Учень:
– відповідає на
поставлені запитання
в межах знайомого
мовленнєвого
матеріалу (за
готовимизразками
мовлення); (*
повторює за
вчителем);
–* називає імена,
вміє звертатися по
імені та по-батькові;
– включається в
діалог з учителем,
учнями (звертається
із запитанням,
проханням,
повідомляє про свої
бажання, про
виконану роботуу
побутовихта
навчальних
ситуаціях) за умови
стимулювання з боку
вчителя, відпо-
відаючи на
поставлені
запитання, за
готовимизразками
мовлення
(використовуючи
природніжести);
–*починає виявляти
зацікавленість у
Формування чіткості
та виразностіусного
мовлення;
формування вміння
дотримуватися норм
вимови слів
українською мовою;
формування уміння
давати повну
відповідь на
запитання;
вправляння у
вимовлянні слів
українською мовою;
регулювання сили
голосу, до-тримання
нормального темпу
мовлення;
розвитокзв’язного
мовлення;
формування вміння
узгоджуватислова в

23. Монологічне
мовлення.
Відтворення
чужого мовлення.
Самостійне
висловлювання:
опис предмета,
пояснення
(коментування)
власних дій,
розповідь про
прослухане
(побачене).
спілкуванні за
допомогою вчителя;
– з допомогою та за
нагадування вчителя
дотримується правил
культури
спілкування; (* під
контролем учителя);
– бере участь в
інсценуванні діалогів
(1-2 короткірепліки)
на близькі теми, під
час гри(у тому числі
сюжетно-рольової), в
межах знайомого
мовленнєвого
матеріалу (під
керівництвом
учителя, з
використанням
опорнихслів);
– під контролем
учителя
дотримується
відповідних
інтонацій під час
діалогу (запитальна,
оклична,
розповідна);
–*слухає і повторює
за вчителем прості
висловлювання
(запитання,
відповіді, забавлянки
тощо), наслідуючи
інтонацію;
– за питаннями
будує короткі зв’язні
висловлювання (за
допомогою вчителя,
з опорою на слова,
словосполучення,
реченні;
формування навичок
діалогічного й
монологічного
усного мовлення;
активізація
продуктивного
мовлення;
стимулювання
мовленнєвої ак-
тивності;
формування уміння
починати і
підтримувати діалог
зі своїми
ровесниками та
близькими
дорослими;
вправляння у
розрізненніта
відтворенні різних
інтонацій;
формування
невербальних засобів
спілкування (міміка,
природніжести);
розвитокемоційного
ставлення до
побаченого,

24. предметні та
сюжетні малюнки
тощо);
– з допомогою та за
питаннями вчителя
пояснює власні дії (з
опорою на слова чи
словосполучення,
малюнки);
– словесно описує
знайомі предмети,
явища тощо (з
допомогою та
запитаннями
вчителя, з опорою на
слова чи
словосполучення,
малюнки);
– з допомогою
вчителя переказує
простуказку (віршик
та ін.) за
ілюстраціями та
запитаннями;
(*робить спробу);
–*з допомогою
вчителя висловлює
враження від
побаченого
(почутого)
(сподобалася казка
(малюнок) чи ні
тощо).
почутого;
розвиток
цілеспрямованої
уваги, аналізуючого
спостереження;
формування вміння
встановлювати
причинно-наслідкові
зв’язки;
виховання уважного,
добро-зичливого
ставлення до спів-
розмовника.
6. Знання про мову. Мовні вміння
(протягом року)
Звуки і букви.
Практичне
Учень:
– з допомогою
Розвитокдовільної
уваги;

25. ознайомлення з
голоснимиі
приголосними,
твердими і м’якими
звуками.
Місце звука в слові
(на початку).
вчителя розрізняє на
слух голосніта
приголоснізвуки,
тверді та м’які
приголосніі
повторює за
вчителем їх
артикулювання;
(*слухає і повторює
за вчителем);
– з допомогою
вчителя виділяє на
слух голоснізвуки
(на початку слова),
повторює слово,
виділяючи голосом
вказаний звук; (*
повторює слово за
вчителем);
– з допомогою
вчителя розпізнає
слова, які
починаються на
заданий звук.
розвитокпроцесів
аналізу та синтезу
звуків мовлення;
формування
правильної
артикуляції звуків
української мови;
розвиток
фонематичного
слуху;
розвиток
мовленнєвої
моторики.
Слово.
Практичне
ознайомлення зі
словом.
Поділ на склади
двоскладовихслів.
Ритмічна модель
слова.
Практичне
розрізнення складу,
слова.
Учень:
– вимовляє слова у
прийнятномутемпі;
(*повторює за
вчителем);
– виділяє слово з
мовленнєвого
потоку, називає його,
повторюючиза
вчителем;
–*проговорює за
вчителем склади
(прямі та обернені) і
Розвитокслухового
сприймання;
формування уявлень
про слово як
самостійну смислову
одиницю;
корекція та
удосконалення
звуковимови;

26. Проговорювання,
розуміння лексич-
ного значення слів
та їх застосування.
Практичне
розрізнення слів,
що позначають
одинабо кілька
предметів.
Узгодження слів.
Слова, що належать
до певних
тематичних груп.
слова;
–*разом з учителем,
плескаючи в долоні,
поділяє слована
склади;
–*разом з учителем
будує моделі одно-,
двоскладовихслів за
допомогою фішок;
– практично
розрізняє та називає
склад, слово (з
допомогою вчителя);
– співвідносить
знайомі словаз
предметами, діями,
ознаками предметів,
які ці слова
позначають;
– за питаннями
педагога називає
предмети, явища, дії,
людей (у межах
знайомого
мовленнєвого
матеріалу);
(*називає, повторю-
ючи за вчителем);
– розуміє значення
слів «один-багато»;
– за допомогою
вчителя пояснює
зна-чення слів (з
опорою на малюнок
тощо).
– знаходить і називає
одинабо багато
предметів, узгоджує
слова (одинм’яч –
багато м’ячів);
розвитокдовільної
уваги;
розвитокоперативної
пам’яті;
збагачення і
конкретизація
уявлень про
предмети і явища
довкілля;
активізація засвоєння
семантичної
(смислової)сторони
слова;
формування
розумовихоперацій
порівняння,
узагальнення та
систематизації;
формування процесів
абстрагування та
класифікації в
процесівивчення
тематичних груп
слів-назв предметів
довкілля;
формування уміння
групувати предмети
за різними ознаками;

27. Слова, що
означають
приналежність.
Пестливі слова.
(*повторює за
вчителем);
– розуміє лексичне
значення слів, що
належать до певних
тематичних груп
(тварини, рослини,
одяг, посуд, меблі,
овочі, фрукти,
професії тощо);
– добирає словадо
певної тематичної
групи (з опорою на
малюнки); (* разом
із учителем);
– добирає малюнки
до певної групи слів;
(*разом із учителем);
–*розуміє значення
слів, що означають
приналежність,
відповідає на
запитання чий? чия?;
узгоджує слова;
– розуміє значення
пестливих слів, емо-
ційно реагує на них,
повторює,
застосовує у
власному мовленні;
(* розуміє та реагує
на них).
розвитокоперативної
пам’яті;
збагачення активного
словника;
розвитокзв’язного
мовлення.
7. Повторення і закріплення
вивченого за рік

28. В цьомуроці я навчаю дитину 9 років в підготовчомукласі. Користуючись
програмоюі друкованимизошитами:
1 зошит-«Підготовкаруки до письма»-депредставлений повний курс
підготовки до школи за чинними програмами.
2 зошит – Л.М.Діб, М.В.Новікова «Промінчикизнань» (Інтегровані заняття)
– цей зошит для дошкільнят 5 років, але він підходить і для підготовчого
класу,
Представляю своє календарне планування
для учнів підготовчого класу на Iсеместр
№ Тема Зошит
№1
Зошит
№2
Дата
1. Вступ. Державний Гімн України.
Знайомство з учителем .
- - 26.09.16 н.
р.
2. Знайомство із школою. Ім’я та по
батькові вчителя
- - 27.09.16н.
р.
3. Ознайомлення з зошитами: «Зошит
для підготовки руки до письма», із
зошитом «Промінчики знань».
Правила користування олівцем.
Шкільне приладдя.
ст. 2 ст. 4 28.09.16 н.
р.
4. Іграшки. Назва іграшок.
Складання речень за малюнком
про іграшки. Знайомство з
реченням , словом. Проведення
прямих ліній.
ст. 3 ст.5 29.09.16 н.
р.
5. Іграшки. Усна розповідь «Розкажи,
якими іграшками ти полюбляєш
гратися найбільше». Дид. гра.
збирання дрібних предметів (
каштанів ). Поділ слів на склади.
Читання казки «Колобок».
Проведення прямих ліній.
ст. 3 ст. 5 03.10.16 н.
р.
6. Іграшки. Поміркуй якої іграшки не
вистачає ? Усна розповідь моя
любима іграшка. З’єднання
предметі прямимилініями дид.
гра. Збирання дрібних предметів
(квасолі). Поділ на склади,
виділення першого звука в слові «
лялька».
ст. 3 ст. 5 04.10.16 н.
р
7. Осінь. Роботаз малюнками. Назви Ст. 4 Ст. 6 05.10.16 н.

29. дерев. Дид. гра «Зберигорошини»
Поділ на склади, виділення
першого звука в слові « горох».
Рух кісті
удовж рядкау процесівиконання
графічних вправ.
р.
8. Осінь. Дерева дид. гра з «Якого
дерева листочок». Проведення
прямих ліній. Дид. гра «Склади
ґудзики». Поділ на склади,
виділення першого звука в слові «
клен ». Звуки голосні, приголосні.
Ст. 4 Ст. 6 06.10.16 н.
р.
9. Осінь. Дерева усна розповідь які
плоди у дерева? Проведені лінії за
зразком. Поділ на склади,
виділення першого звука в слові «
шишка ». дид. гра «Сортування
квасолі за розміром». Слухання
казки «Рукавичка».
Ст. 5 Ст.6 07.10.16. н.
р.
10. Фрукти та ягоди. Назва предметів.
Що це? Проведення лінії з горидо
низу. Поділ на склади, виділення
першого звука в слові « груша ».
Дид. гра «Нанизування
горобинок».
Ст. 6 Ст. 7 11.10. 16 н.
р.
11. Фрукти та ягоди. Виділення
зайвого предмета. Проведення
ліній за зразком. Поділ на склади
та виділення звуків в слові
«вишня». Дид. гра «Виклади
палички за контуром».
Ст. 7 Ст. 7 12.10.16 н.
р.
12. Фрукти та ягоди. Проведення
прямих ліній. Поділ на склади та
виділення звуків в слові «мак».
Слухання казки « Курочкаряба».
Ст. 7 Ст. 7 13.10.16 н.
р.
13. Овочі. Назва предметів.
Розширення уявлень про слово та
речення. Проведення прямихліній
за зразком. Поділ на склади та
виділення звуків в слові «гриби».
Дид. гра «Викладення квасолі за
контуром» (паркан).
Ст. 8 Ст. 8 17.10.16 н.
р.
14. Овочі. Складання усної розповіді
«Що ростена городі?».
Ст. 8 Ст. 8 18.10.16.н.
р.

30. Проведення прямих ліній за
зразком. Дид гра «З яких дерев це
листя ?». Поділ на склади та
виділення звуків в слові «дуби».
Викладання ґудзиків за зразком.
(вікно).
15. Овочі. Усна розповідь. Розкажиякі
смачні страви можна готувати з
цих овочі. Поділ на склади та
виділення звуків в слові «буряк».
Дид. гра «Розкладиовочіз ліва на
право».
Ст. 9 Ст. 9 19.10.16. н.
р.
16. Овочі. Ознайомлення зі словами,
що є ознаками предметів. Поділ на
склади та виділення звуків в слові
«цибуля». Проведення прямих
ліній. Дид. гра «Розкладиовочів
горизонтальномуположенні».
Слухання казки «Вовк і семеро
козенят».
Ст. 9 Ст. 9 20.10.16. н.
р.
17. Домашні птахи. Порівняння
предметних малюнків. Проведення
хвилястих лінії за зразком. Поділ
на склади та виділення звуків в
слові «птахи». Дид. гра «Виклади
прапорець» ( з ґудзиків).
Ст. 10 Ст. 19 24.10.16. н.
р.
18. Домашні птахи. Визначення
кількості птахів за малюнками.
Проведення хвилястих ліній з гори
вниз. Звуковийаналіз слова
«гусак».
Ст. 10 Ст. 10 25
10.16.н.р.
19. Домашні птахи. Конструювання
птахів Проведення хвилястих
ліній. Звуковийаналіз слова
«лимон» Дид. гра «Виклади
ялинку» ( за трафаретом із гороху)
Ст. 11 Ст. 11 26.10.16
н.р.
20. Домашні птахи. Усна розповідь
про гусочку. Покажи гусочці
дорогу. Проведення запунктиром
хвилястих та прямихліній
олівцями відповідних кольорів.
Поділ на склади і виділення звуків
в слові «півень». Дид. гра
«Виклади по колу» (квасоля)
Ст. 11 Ст. 11 27.10.16. н.
р.

31. 21. Свійські тварини. Роботаза
малюнками. Назви тварин . де
вони живуть? Проведення ламаної
лінії за зразком. Поділ слова і
звуковийаналіз слова(кінь). Дид.
гра «Виклади по квадрату»
(квасоля).
Ст. 12 Ст. 12 28.10.16 н.
р.
№ Тема Зошит
№1
Зошит
№2
Дата
22 Свійські тварини. Складання усної розповіді
«Чим ласує кожна тварина».Практичне
ознайомлення (без засвоєння термінології)
зі словами , що означають назви предметів,
їх дій..Проведення ламаної лінії за
пунктиром: «Допоможиметелику дістатися
до квіточки». Викладання горобинина
поверхні аркуша (зверху). Визначення
першого звука в слові «бджілка»
Ст.12 Ст.12 07.11
23 Свійські тварини. Роботаза малюнком.
Розташування предметів в просторі. Поділ
на склади і визначення звука в слові
«коник». Дид. гра Відгадай, що в
торбинці?». Проведення ламаної лінії за
пунктиром, а потім самостійно.
Ст.12 Ст.13 08.11
24 Свійські тварини. Немовні звуки тварин.
Усна розповідь Чим корисніці тварини для
людей» Поділ на склади і визначення
першого звука в слові «кішка», «собака».
Проведення ламаної лінії. Викладання
горобинина поверхні аркуша (внизу).
Слухання розповідіВ.О.Сухомлинського «
Як же це все було без мене»
Ст.13 Ст.13. 09.11
25 Дикі тварини. Розглядання та називання
предметних малюнків. Поділ на склади і
визначення першого звука в слові «зайчик».
Малювання хвилястих ліній за зразком.
Ст.14 Ст.14 10.10

32. Викладання горобинина аркушу паперу
(посередині)
25 Дикі тварини. Відповіді на запитання
вчителя щодо змісту малюнка. Вивчення
вірша «Мій дзвінкий,веселий мʼяч».Письмо
хвилястих ліній. Викладення горобинина
аркуші паперу (в лівому верхньому куті)
Ст.14 Ст.14 14.11
26 Дикі тварини. Порівняння предметів.
Загадки. Проведення ліній за
пунктиром.(Допоможибілочці зібрати всі
гриби)Викладання горобини(знизув
лівому кутку)
Ст.15 Ст.15 15.11
27 Дикі тварини. Порівняння предметів на
дотик. Проведення ліній по пунктирам
(Допоможиїжачкузібрати яблука) Поділ на
склади і виділення звука в слові «білка».
Вікладання мозаїкипо серединістола.
Ст.15 Ст.15 16.11
28 Розпізнавання звуків довкілля.(голоси
тварин і птахів). Опис їжачка. Проведення
ліній за пунктиром, а потім самостійно.
Вивчення загадки про білочку.
Розташування предметних малюнків по
середині стола.
Ст.15 Ст.15 17.11
29 Гриби. Розглядання предметнихмалюнків.
Порівняння предметів за розміром. Поділ
на склади і визначення звука в слові
«груздь». Голосніі приголоснізвуки (без
назви термінології) . Проведення за
пунктиром «доріжки», яким летіли птах і
літак. Дид.гра«Найди серед іграшок літак».
Ст.16 Ст.16 21.11
30 Гриби.Складання з геометричнихфігур
якомогабільше різних грибів. Малювання
цих грибів. Виділення звуків в слові «жук».
Проведення за пунктиром « доріжки» ,
якими летіли метелик і жучок.
Ст.16 Ст.16 22.11
31. Гриби. Порівняння предметів за
величиною. Виділення звука в слові «лист».
Проведення ліній по пунктирам.
«Допоможиклоуну знайти капелюх.»
Ст.17 Ст.17 23.11.
32 Гриби. За допомогоювчителя знайди
предмет вказаного розміру. Виділення звука
в слові «боровик». Слухання і обговорення
оповідання В.О.Сухомлинського «Чорногуз
і дівчинка»
Ст.17 За
вибором
вчителя
24.11

33. 33 Дикі птахи,Порівняння предметів
.Самостійне висловлювання опис птахи
«сорока». Уснарозповідь «Домашній
улюбленець» Проведення лінії по колу.
Короткізвʼязнівисловлювання. Викладення
квасолі за трафаретом.
Ст.18 Ст.18 28.11
34 Дикі птахи .Проговорювання , розуміння
лексичного значення слів. Прроведення
лінії , відповідно малюнка «Проведи
кізоньку до городу». Викладання каштанів
за розміром. Поділ на склади і визначення
слова «коза»
Ст.18 Ст.18 29.11
35 Дикі птахи. Практичне розрізняння слів, що
позначають одинабо килька предметів.
Узгодження слів. Проведення за пунктиром
ліній олівцями різних кольорів.
Ст.19 Ст.19 30.11
36 Дикі птахи. Усна розповідь «Якіптахи
вміють літати» з опорою на малюнок.
Поділ речення на слова. Зафарбуй зайвий
предмет. Переказування тексту
В.О.Сухомлинського«Ніч та біла сорочка»,
з опороюна запитання.
Ст.19 Ст.19 01.12
37 Транспорт.Роботаза малюнком. Назви
транспортнихзасобів. Вилучення зайвого
предмета. Обведення по колу
.Визначеннякульк за розміром та формою .
Поділ на склади і визначення звуків в слові
«кулька». Дид.гра«що в торбинці»
(транспортнііграшки)
Ст.20 Ст.20 05.12
38 Транспорт. Роботаза малюнком.
Порівняння предметів за
формою,величиною.Слова,що належать до
цієї групи. Проведення ліній за контуром.
Візначення звуків в слові «кулька»
Ст.21 Ст.21 06.12
39 Меблі. Назви предметів. Усна розповідь «Як
користуватися цими меблями?» з опорою на
малюнок. Слова, що означають
приналежність. Обведення предметів за
пунктиром. Відповіді на запитання вчителя.
Знаходження зайвого предмета. Віділення
звуків в слові«груша». Розкладання мозаїки
за трафаретом (груша)
Ст.22 Ст.22 07.12
40 Меблі. Слова, що означають
приналежність. Роботаза малюнком.
Ст.23 Ст.23 08.12.

34. Обведення малюнків за пунктиром.
Складання речень про значення меблів.
41 Посуд. Назви посуду, з опорою на малюнки.
Відповіді на запитання вчителя. Проведення
ліній за пунктіром по колу. Виділення
звука в слові «КОМАР» .
Ст.24
Ст.24 12.12
42. Посуд. Визначення кількості предметів.
Поміркуй, який посуд може розбитися, а
який ні, з опороюна малюнки. Визначення
звуків в слові«чашка». Обведення ліній по
контору, за пунктиром.
Ст.25 Ст.25 13.12
43 Зима .Роботаза малюнком. Складання
речень про пору року«Зима» за
запитаннями вчителя. Обведення тварин за
пунктиром. Виділення звуків в слові «слон».
Зберигоробинкидо коробочки.
Ст.26 Ст.26 14.12
44 Зима. Роботанад загадками. Домальовказа
пунктиром. Знаходження відмінностей.
Розташування горобинокна трафареті
«ялинка». Оповідання В.О. Сухомлинського
«Щоб не наколовся»
Ст.27 Ст.27 !15.12.
45 Одяг. Роботаза малюнком. Назви одяг.
Обведималюнок за пунктиром.
Відгадування загадок. Звуковий аналіз
слова «шапка»
Ст.28 Ст.28 19.12
46 Одяг .Поняття слова«натюрморт». Робота
над малюнком. Домалюй малюнок –
натюрморт. Розкладиґудзикина кольорові
аркуші.
Ст.29 Ст.29 20.12
47 Одяг. Складання речень на тему «одяг»
Відповіді на запитання с.29.
Домальовування та розфарбовування
предметів . Звуковий аналіз слова «вишня»
Ст.29 Ст.29 21.12
48 Одяг. Усна розповідь. Яктреба одягатися
зимою. Оповідання В.О.Сухомлинського.
«Соромноперед соловейко» Проведення
хвилястих линий.
22.12
49 Новорічні свята. Роботаза малюнком. Які
предмети ти обереш на свята.?Штріховка
фігур за зразком прямимилініями. Звуковий
аналіз слова «маска» .
Ст.30 Ст.30 26.12
50 Новорічні свята .Назви Новорічних іграшок.
Визначення іграшок відповідно кількості
крапок у відповідній клітинці. Штріховка
Ст.30 Ст.30 27.12

35. фігур прямими лініями за зразком.
Розташування мілких предметів в
Трикутнику.
51 Новорічні свята. Складання речень за
малюнком. « Де стоїть мішок?».
Заштріховка фігур за аналогією.
Розтошування фігур на малюнках відносно
інших.
Ст.31. Ст.31 28.12
52 Новорічні свята. ДопоможиДідові Морозу
та Снігурочці потрапити на новорічнесвято.
Штрихуємо та розфарбовуваємо будиночки.
Роботанад оповіданням
В.О.Сухомлинського«Ляльказ відбитою
ручкою»
Ст.31 Ст.31 29.12
Шановні, колеги! Ось і підійшли ми до програмнихвимог на кінець
навчального року, що повинні знати діти підготовчого класу.
Орієнтовні вимоги до навчальнихдосягнень учнівна кінець року:
– орієнтуватись у малому просторі, приміщенні класу та
школи;
– користуватися навчальним приладдям;
– слухати, сприймати і розуміти звернене мовлення (питання,
завдання, інструкції тощо);
– слухати і розуміти зміст простих і коротких казок (пісень,
віршів, лічилок тощо);
– розрізняти слова української мови (з допомогою вчителя),
повторювати їх;
– відповідати на поставлені запитання у межах знайомого
мовленнєвого матеріалу (за готовими зразками мовлення);
– сприймати та розпізнавати звуки довкілля;
– сприймати та розпізнавати мовленнєві звуки;
– повторювати за вчителем вправи, спрямовані на розвиток
мовленнєвого дихання;
– уміти правильно вимовляти звуки (залежно від стану
мовленнєвого розвитку);
– слухати та повторювати за вчителем окремі звуки,
звукосполучення, прості за структурою слова;
– під контролем учителя дотримуватися правильної постави
під час письма;
– правильно тримати ручку (олівець, фломастер);
– розрізняти предмети за формою, кольором, величиною;
– диференціювати один-кілька предметів;

36. – повторювати за вчителем вправи, спрямовані на розвиток
координації рухів кисті і пальців рук;
– дотримуватися правил штрихування;
– розуміти завдання, повторювати інструкцію, виконувати
роботу за зразком, використовувати допомогу;
– коментувати власні дії, відповідаючи на запитання вчителя;
– звітуватися про виконану роботу, відповідаючи на
запитання вчителя.
– дотримуватися основних правил поведінки в класі.
Орієнтовні вимоги до стану сформованостіжиттєвої компетентності
учнів на кінець року:
– орієнтуватись у малому просторі, у приміщенні класу (з
допомогою вчителя);
– знати про навчальне приладдя, упізнавати його і називати,
повторюючи за вчителем;
– намагатися уважно слухати і розуміти звернене мовлення
(питання, завдання, інструкції тощо);
– намагатися уважно слухати і розуміти зміст простих і
коротких казок (пісень, віршів, лічилок тощо);
– відповідати на поставлені запитання у межах знайомого
мовленнєвого матеріалу, повторюючи відповідь за
вчителем;
– сприймати звуки довкілля;
– сприймати мовленнєві звуки;
– повторювати за вчителем доступні вправи, спрямовані на
розвиток мовленнєвого дихання;
– уміти вимовляти звуки (залежно від стану мовленнєвого
розвитку);
– слухати та повторювати за вчителем окремі звуки,
звукосполучення, прості за структурою слова;
– під контролем учителя дотримуватися правильної постави
під час письма;
– правильно тримати ручку (олівець) під контролем учителя;
– повторювати за вчителем (або разом із ним) доступні
вправи, спрямовані на розвиток координації рухів кисті і
пальців рук;
– малювати (штрихувати) олівцем з допомогою вчителя;
– намагатися зрозуміти завдання, повторювати інструкцію,
виконувати роботу разом із учителем;
– дотримуватися основних правил поведінки в класі під
контролем та з допомогою вчителя.

37. Як бачимо перед нами поставлені великі вимоги, як до дітей, так і до
вчителів. Як говорив А.Ейнштейн «Правильно навчає той, хто навчає
цікаво». Шановні колеги, бажаю вам всім навчати дітей цікаво! До нових
зустрічей!