мнемотехнIка у вивченнi словникових слiв та слiв важких для написання
1. Вчителі початкових класів щороку вишукують і використовують новіші
та ефективніші форми і методи навчання учнів. Спрямовують свою роботуне
на учіння, а на навчання, не на знання, а на вміння й навички, не на
використання пам’яті, а на її розвиток, не на повторення та заучування
відомих висловів, правил, теорій, а на уміння мислити, висловлювати свою
думку. Що ж насправді сприятиме розвитку такого типу мислення у дитини,
який би дав змогу конкретно оцінювати ситуацію.
Перед учителем постає завдання: створити умови для розвитку творчої
особистості, яка вміє самостійно розв’язувати проблемні ситуації, маючи при
цьому власні думки щодо шляхів їх подолання. Сьогоднінеобхідно, щоб учні
не просто слухали й запам’ятовували програмовий матеріал, а й самостійно
проводили спостереження, досліджували, ділилися своїм враженням,
створювали яскраві образи, пов’язуючи їх з побаченим, доводили свою
думку. Яким методам і прийомам надати перевагу? Що робити, аби кожному
учневі було легко і цікаво здобувати знання? Зараз пропонується багато
методик, але на мою думку цікаво і легко можна здобути знання
перетворивши навчання в цікаву гру. Навчитися гратися дитина може з
допомогою ейдетичних (образних) ігор. Вони сприяють розвитку логічного
мислення, активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають пам’ять.
Головним пріоритетом таких ігор є нестандартний підхід. Дитина, сама того
не помічаючи потрапляє у «незвичайний світ яскравих образів», які часто є
витвором її власної уяви чи фантазії.
Навички запам’ятовування можна розвивати, посилювати і отримувати
таким чином гарні результати. Вміння користуватися власною пам’яттю - це
навик, якому потрібно вчитися. Для запам’ятовування інформації, а не для
зазубрювання її, я на своїх уроках використовую прийоми мнемотехніки.
Мнемотехніка (від грец. mneme - пам'ять та techne - мистецтво) – це процес
засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів, які
слугують запам’ятовування. Основним її принципом є впорядкування
інформації, використання асоціації і створення образів за формою, за
кольором, за смаковими якостями і т п. Для використання цих прийомів,
потрібно вирішити, що необхідно запам’ятати, пов’язати потрібний образ з
конкретним словом або малюнком. А потім звернутися до цього слова, щоб в
пам’яті відтворити потрібну інформацію.
Прийом «Сюжет»
«Сюжет» (від фр. sujet - тема) – це прийом, призначений для ефективного
засвоєння інформації шляхом використання існуючих або створення нових
розповідей, казок, притч, історій та інше.
І дійсно, яскраві, нестандартні ситуації запам'ятовуються, як правило, на
тривалий час. Тому, вигадавши парадоксальну історію, жартівливу розповідь
про те, чого насправдіне буває, потім вже досить складно забути ті образи, що
в ній присутні. Цей прийом сприяє не лише ефективному запам'ятовуванню,
але і розвиває творче мислення, сприяє зняттю напруги. Розповідаючи цікаві
2. історії про свій відпочинок друзям, ми підсвідомо додаємо в деякі моменти
неіснуючі або прикрашені дії. Іноді це буває навмисно, іноді виходить "саме по
собі". Усе це робиться для того, щоб ця інформація не лише сподобалася
співрозмовникові, але і запам’яталася. Тому, свідомо використовуючи такі
прийоми, ми створюємо додатковізв'язкидля засвоєння необхідної інформації.
При вивченні слів з подовженими приголосними, для уникнення
помилок, я пропоную учням наступний сюжет за малюнками.
Дані слова: узлісся, життя, обличчя, волосся, плаття, взуття, знання,
колосся, гілля, насіння, коріння, зілля, уміння, знання, терпіння.
Жили – були на узліссідва племеніблизнюків. Вони були завжди нерозлучні.
Їх мирне життя було цікавим. У них були однакові обличчя, волосся,
плаття, взуття. Одного разу їм дали завдання: зібрати колосся, гілля,
насіння, коріння, зілля. Для цього потрібно було мати велике уміння,
знання та терпіння.
Узлісся життя обличчя, волосся, плаття
взуття
завдання колосся гілля
насіння коріння зілля
3. уміння знання терпіння
Спочатку учні називають слова, які образно «зашифровані» в малюнках і
записують їх підряд, згадуючисюжет, адже за сюжетом легше запам’ятати
послідовність події. Надалі учні, згадуючи сюжет, будуть твердо знати, як
пишуться ці слова.
Слова, які пишуться з апострофом.
Дані слова:подвір’я, Мар’янка, м’яка, хлоп’ята, м’яч, бур’ян,
реп’яхи, черв’як, інтерв’ю, в’юн, комп’ютер.
Для запам’ятовування цих слів, дітьми була складена цікава розповідь за
малюнками.
Сюжет. На подвір’я вийшлаМар’янка. В руках у Мар’янки була м’яка
іграшка. На траві гралися хлоп’ятау м’яча. Хлоп’ятавдарилипом’ячуі
він покотився у бур’ян. В бур’яніросли великі реп’яхи. Підреп’яхами
лежав черв’як, в якого взяли інтерв’ю пров’юна,який живу комп’ютері.
подвір’я Мар’янка м’яка хлоп’ята м’яч
бур’ян реп’яхи черв’як
інтерв’ю в’юн комп’ютер
4. Словникові слова 4 клас. Сумнівна буква е.
Дані слова: театр, цемент, гектар, шеренга, інженер, гардероб, телефон,
чернетка, телеграма, температура, механік, ввечері, аеродром, океан,
республіка.
Сюжет. Біля театру висипали цемент, щоб забетонувати гектар
площадки. Робітники вишикувалися в шеренгу. Керувати ними мав
інженер. Але в гардеробі задзвонив телефон. - Запишіть на чернетку
зміст телеграми: інженера не буде, він захворів. У нього температура.
Тому зустрічайтемеханіка ввечері на аеродромі. Він приїде з-за океану з
далекої республіки.
Учні за поданим сюжетом знаходять дані слова на малюнках за формою, за
кольором і легко запам’ятовують їх. Цемент – колір асфальту біля театру,
гектар – велика площа навколо театру, шеренга – колони, телефон – нагадує
дуги вгорі в роздівалці і т.д.
На наступному уроці учні, згадуючи сюжет, записують послідовно дані
словникові слова і надовго запам’ятовують їх правопис.
Я зіткнулася з проблемою, що моїм учням дуже важко писати перекази.
Діти погано запам’ятовують текст, не можуть переказати його послідовно
розкриваючи події, не вміють складати план. Тому я спробувала навчити
учнів переказувати текст за сюжетними малюнками, використовуючи
прийоми мнемотехніки та опорні слова для побудови зв’язного
висловлювання. Використовуючи ці прийоми, мої учні навчилися добре
писати перекази, дослівно та послідовно передаючи події тексту.