Урок обміну читацьким досвідом .

1. Тема: Найголовнішого очима не побачиш
Тип уроку: урок позакласного читання.
Зінтегровані види діяльності:
*мова та розвиток мовлення;
*музика і співи;
*образотворче мистецтво.
Мета уроку: продовжувати знайомство з творчістю
В.О.Сухомлинського та творчістю волинських поетів,
вчити працювати зі словом, правильно, виразно, свідомо
читати вголос, вдосконалювати вміння аналізувати
художній твір, вчити дискутувати, працювати за
інтерактивними методиками; збагачувати словниковий
запас учнів. Розвивати інтерес до
поезії,музики,художньо-естетичні смаки. Шляхом
виконання мовленнєвих завдань на комп*ютері
стимулювати інтерес до предмету. Прищеплювати любов
до природи, рідних, Батьківщини, виховувати високі
моральні якості.
Обладнання: виставка зібрань творів
В.О.Сухомлинського, дитячі ілюстрації до творів
письменника. Мультимедійна презентація. Довідковий
матеріал у комп*ютері. Записи музики Бетховена,

2. Хід уроку.
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Загальнокорекційна частина.
Доброго дня сонечку ясному,
Доброго дня дню прекрасному.
Доброго дня друзям усім,
Доброго дня гостям дорогим.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Планування
роботи.
(завдання до уроку презентуються на екрані).
Сьогодні на уроці ми:
1. Замислимося над проблемою.
2. Опрацюємо нову інформацію.
3. Працюватимемо з текстами художніх творів.
4. Зустрінемося з поезією.
5. Збагатимо нашу мову.
6. Покажемо виставу.
7. Працюватимемо з комп*ютером.
8. Дискутуватимемо.
9. Відкриємо істину.
Прошу кожного з вас написати на папірцях очікувані
результати від роботи на уроці і прикріпити їх на цей
плакат у формі великого серця (на дошці).

3. ІV. Основна частина.
Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми продовжимо
знайомство з творчістю В.О.Сухомлинського – педагога,
письменника, громадського діяча. «Серце віддаю дітям»,
-- сказав у назві своєї збірки Василь Олександрович. Хто
ж він, людина, у якої повчимося великої мудрості життя,
навчимося бачити не очима, бо найголовнішого очима не
побачиш.
Звернемося до біографії письменника (заздалегідь
підготовлені усні повідомлення учнів, паралельно на екрані
– фото автора,його родини, школи, колективу).
Учень 1. Народився В.О.Сухомлинський на Україні в
с.Василівка Кіровоградської області в сім*ї незаможника
1918р.
Батько його орав землю, працював столяром і теслею,
умів майструвати і колеса, і музичні інструменти. А мати
була колгоспницею, займалася домашнім господарством.
У довгі зимові вечори сиділа за шитвом і розповідала
дітям казки.
У сім*ї крім Василя було ще троє дітей: Іван, Сергій,
Меланія. Батьки ніколи не карали дітей, не вживали
брутальних слів. А всі їхні діти обрали професію вчителя.
Учень 2. Але особливий вплив на хлопчика мав дід. У
нього була власна бібліотека, яку помираючи, заповів
Василеві.
Ріс Василь жвавим і допитливим. Змалку любив
малювати. Але в той час зошити, фарби, пензлі можна
було придбати лише в обмін на лікарські рослини, тому
цілими днями хлопець пропадав у лісі.

4. Учень 3. Під час війни Сухомлинський з 1941р. на
фронті. Та воювати довелося недовго. У 1942р. був уже
вдруге поранений, 5місяців лікувався, а далі поїхав додому
вчителювати.
Вчитель. У 1948р. стає директором Павлиської
середньої школи і присвячує цій роботі 32 роки життя.
Роботі віддавав всього себе, без дітей і колег-учителів не
уявляв жодного дня. Недарма одна з його книг так і
називається – «Серце віддаю дітям».
Для школярів він написав майже 1500 художніх
мініатюр – оповідань, казок, притч, новел. І ми, досвідчені
педагоги, знаходимо тут поради в роботі у будь-яких
ситуаціях.
«Людина народжується не для того, щоб зникнути
безвісною пилинкою. Людина народжується для того, щоб
лишити по собі вічний слід», -- сьогодні ми спробуємо
відшукати відповідь, як же це зробити, у автора цих слів,
В.О.Сухомлинського.
Домашнє завдання було у кожного індивідуальне:
опрацювати певне оповідання за заданою методикою. Всі
оповідання можна умовно розподілити за трьома циклами.
Отже, цикл 1 – «Батьківщина».
Оповідання «Дідова колиска»:
-- Яка тема цього оповідання?
-- Зачитай опис дідової колиски. З чим була пов*язана
колиска в пам*яті хлопчика?
-- Що означало для нього слово Батьківщина?

5. -- Хто такі предки?
-- Яка головна думка твору?
Вчитель: Так, кожен з нас обов*язково повинен
пам*ятати свій край, свою батьківщину, дім, батька та
матір, які дали нам життя. Адже ви – гілка на родовому
дереві. Вузлик на ниточці родоводу.
Вірш Ніни Горик «На ниточці родоводу».
(На екрані фото авторки)
Вчитель: (під супровід ліричної музики показ слайдів з
зображенням картин природи)
Батьківщина – це Україна,
Батьківщина – це віття калини,
Батьківщина – це мама і тато,
Батьківщина -- твої найщиріші друзі,
І бджола у веснянім лузі.
І де б ми не були, при слові Батьківщина згадуємо місця,
де народилися. Тому наступний 2 цикл оповідань
Сухомлинського – «Природа».
Вашій увазі – інсценівка оп. «Деркач і кріт» у виконанні
групи учнів.
-- Чому ж птахи повертаються назад? Що їх кличе?
Вчитель: Так, Де б ми не були, ми завжди пам*ятаємо
рідні місця. І бережемо все, що з ними пов*язане – дорогі
серцю обереги:скриню чи сорочку, посаджене дерево чи
криницю.
На партах у вас – текст оп. «Камінь».За методом
діагонального читання швидко прочитайте його
самостійно.

6. -- Як надумав погратися хлопчик-пустун?
-- Що сталося з криницею?
-- Яку картину застав хлопчик-дідусь через багато років?
-- «Куди воно все поділося»? Чому?
Завдання класу:скласти синкан до слова криниця(на
екрані фото криниці з журавлем).
Орієнтовний зразок:
К р и н и ц я
1.Глибока, чиста.
2.Напуває, тамує.
3.Дає людям воду.
4.Джерело. Душі криниця.
Вчитель:А щоб не було голо і сумно, повчимося
шанувати природу в головного героя оп. «Дуб під
вікном» (учні переказують оповідання, розділивши на
частини).
-- Що легше: зрубати дуба чи перебудувати хату?
-- Як слід відноситися до природи, щоб не було голо і
сумно? – завдання у комп*ютері «Одягни дерево»
(заповіді тим, хто іде в природу).
-- Як ви оберігаєте живе?
Вчитель: Звідки ж починається любов до Батьківщини,
доброта і чуйність? Мабуть, з самого дитинства – і щодня.
Тому 3 цикл оповідань – «Людина».
«У 3 класі навчається дівчинка Наталя...» Працює група.
Читаємо у ролях оп. «Суниці для Наталі».
-- Дайте оцінку вчинку героя.

7. -- Спрогнозуйте, яким стане хлопчик у майбутньому.
Завдання учневі при допомозі класу: відновити прислів*я
«Добротою себе виміряй».
Вчитель: Школа – це ваш другий дім. А однокласники –
та ж сім*я. чи завжди ви ставитеся гарно до своєї сім*ї?
Буває так, що діти нічого поганого не роблять, і все ж…
Проте, ось послухайте…(вчитель читає оп. «Чому
заплакав Сергійко?» )
-- То чому ж заплакав Сергійко?
-- Що можна сказати про однокласників хлопчика?
-- А чи буває так у вашому класі?
-- Як ви відноситеся до хворих однокласників?
Вчитель:Саме байдужість стала причиною сліз
хлопчика. Взагалі ця риса є дуже небезпечною у людині.
Великий російський письменник Лев Толстой, котрий по
життю був чудовим психологом, говорив: «Більш за все
бійтеся байдужих.
«Байдужість до батька-матері не прощається» -- ось
назва оповідання, над яким працювала наша наступна
група. Використовуючи метод текстової
компресії,передайте суть цього твору (учні зачитують
стислий варіант тексту).
-- Як ви вважаєте, чи здійснилися мрії матерів?
-- Котру з матерів можна назвати щасливою?
-- Яку матір ви б назвали справжньою: ту, що народила, чи
ту, що виростила?

8. Завдання на закріплення етапу уроку – за групами:
1-ша група – «Мозковий штурм» за опрацьованими
оповіданнями;
2-га група – скласти інтерв*ю з письменником
В.Сухомлинським.
Вчитель: Так, на жаль, у сучасному світі ми часто
стикаємося з людською байдужістю, синівською
черствістю. «Серцевою недостатністю» назвав хтось в
жарт це явище. Чи знаєте ви, що таке будинки
престарілих? Це місце, куди діти здають своїх стареньких
батьків, коли не хочуть доглядати. Та ось як про це сказано
у Біблії:»
А скільки їх, немічних, хворих, живе у своїх самотніх
хатинах, кожного вихідного виглядаючи підсліпуватими
очима у вікно, чи не їде дочечка, синок провідати? І буває
так, що про батьків згадують, коли вже занадто пізно.
Вірш Олесі Ковальчук «Коли відходять ті, що нас
любили» (на екрані – портрет авторки).
V. Робота над новим матеріалом.
Вчитель: Не помирають близькі, допоки не помирає
любов у наших серцях. Силою любові тримається світ.
Наше заключне оповідання, над яким ми будемо
працювати як над новим матеріалом, колективно – «Сила
любові». У ньому – болючі роздуми автора над
філософськими питаннями життя.

9. Читання оп. «Сила любові» вчителем.
Обговорення проводиться у формі міні-диспуту.
Спірне питання: Чи правий син?
Учні діляться на дві групи: перша доводить, що син
правий, друга – що ні.
Орієнтовні факти-доводи:
Так Ні
*хлопчик ріс не як усі; *без батька не було б життя;
*не дав любові, не був *старий і немічний;
зразком;
*важко було самим; *батько почувається одино-
ким, страждає;
*багато років, коли він *Божа заповідь з Біблії.
був потрібен, не з*яв-
лявся і не цікавився.
VІ. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя: Скільки оповідань – стільки
життєвих історій. Є над чим замислитись. І є чому
повчитись. Та зрозумілим стає головне: зло не створює.
Воно руйнує. А найголовнішого очима не побачиш. Та й
словами не завжди скажеш. Воно – у силі нашої доброти і
любові. І вічний слід лишається тільки завдяки їм.
Вашій увазі – притча про найвищий талант людини,
талант милосердя. Уважно вслухайтеся в її слова.
(Звучить притча «Вікно» у запису).
Кожна людина приходить у світ, маючи певні талант і
покликання. Василь Сухомлинський віддав своє велике

10. серце дітям. Недарма і похований був 2 вересня 1970 року
біля школи, де пропрацював все життя. А перед смертю
сказав: «Діти йдуть до школи, а я йду з життя».(Фото
могили письменника). Хочу, щоб його уроки доброти й
любові ви винесли з собою в життя. Умійте бачити
найголовніше не очима – серцем.
Домашнє завдання: усний твір-міркування «Любов – це
дар Божий чи кропітка праця?»

11. Додаток №1
«Мозковий штурм»
1) Герой якого оповідання не тільки сам любить
природу, але й вчить цьому своїх дітей та онуків?
2) Звідки ці стрічки: «Куди ж воно все поділося?»
3) В якому оповіданні дві матері – щаслива і нещасна?
4) Який герой плаче від байдужості однокласників?
5) Який герой не розуміє, що таке Батьківщина і чому
до неї повертаються?
6) У якому оповіданні йдеться про збережену пам*ять
про предків?
7) Як звали дівчинку, щічки якої почервоніли від
турботи про неї однокласника?

12. Додаток № 2
Олеся Ковальчук
Коли відходять ті, що нас любили,
Довкола глухне і німіє світ.
Жене у душу мороком могили,
Мертвіють мрії, наче птах безкрилий,
І гасне сонце, сковане у лід,
Коли відходять ті, що нас любили.
Ні, завжди поряд ті, що нас любили!
Бо щедро подароване тепло
Сердець незрадних і очей тих милих
Стоїть на захисті, немовби вищі сили,
Перед якими відступає зло.
Ні, не відходять ті, кого і ми любили.
( зі зб. «Барвінок у снігу»)

13. Додаток №2
Деркач і кріт
З далекого теплого краю повертався на північ, на
свою батьківщину, маленький Деркач. Важко летіти
Деркачу, маленькі в нього крильця. Де летить він, де пішки
йде. Співає про далекий край, про гніздечко під кущем
верби. Там його мила земля.
Йде собі, йде і раптом зустрічає Крота. Сидить Кріт у
норі, висунув писочок і питає Деркачика:
-- Хто ти такий? Куди йдеш?
--Я птах Деркач, повертаюсь на батьківщину з теплих
країв.
-- І розповів Деркач кротові про свою далеку північну
батьківщину і про теплу африканську землю.
--Чому ж ти не поселишся на цій теплій землі і не
живеш там завжди?Чому ти кожен рік мандруєш кожен
рік тисячі кілометрів? Адже ти до крові поранив ноги.
Тебе всюди підстерігає шуліка. Що ж примушує тебе
переносити ці поневіряння?Що ж кличе тебе на
холодну північ?
--Батьківщина.