сахно

1. Смолінська загальноосвітня школа №1 І-ІІІ ступенів
Маловисківської районної ради Кіровоградської області
Виховна година
Учись мріяти, світ пізнавати,
добрими справами день починати.
Підготувала:
Сахно Наталія Олександрівна,
вчитель початкових класів
Смолінської загальноосвітньої
школи №1 I-III ступенів
смт Смоліне, 2016 рік

2. Мета. Ознайомити учнів з життям та творчістю великого педагога
В.О.Сухомлинського. Вчити оцінювати вчинки героїв, наслідувати всі їхні
позитивні риси. Формувати поняття про те, що добро завжди перемагає зло.
Виховувати у дітей бажання творити добрі справи.
Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, збірки творів автора, дитячі
малюнки, плакат, пам’ятка «Десять НЕ МОЖНА В.О.Сухомлинського»
Хід виховної години
1.Організаційний момент
Почнемо наше спілкування з того, що подаруємо один одному свою щиру
усмішку.
Мабуть, ви того не знали,
На бесіду завітали.
Я намистечка разок
Принесла вам із казок.
(Діти розглядають ілюстрації та малюнки до казок.)
2. Ці казки розміщено в книжках «Чиста криниця», «Квітка сонця», «Казки
школи під голубим небом».
Це збірки оповідань та казок для дітей про ласкаве сонечко і м’яку травичку,
про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька і
голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю написав великий
педагог В.О. Сухомлинський.
Народився він 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині.
Батько працював столяром, був освіченою і шанованою людиною на селі. Після
закінчення школи Висиль Олександрович навчався у Кременчуцькому
педагогічному інституті. Був учасником Великої Вітчизняної війни. Після
поранення повертається додому. З 1942року працював вчителем , а у 1948 став
директором Павлиської середньої школи.
Сухомлинський написав для дітей понад 1200 казок, оповідань, легенд.
В 1973 році у Павлиші вікрито Педагогічно-меморіальний музей
В.О.Сухомлинського. Спочатку це була невелика виставкова кімната, яку
оформили вчителі та учні. У 1972 році дружина Василя Олександровича Ганна
Іванівна передала у фонд музею 1500 експонатів (сімейну бібліотеку, особисті
речі, рукописи).
У 2002 році Кіровоградською обласною радою було засновано обласну
педагогічну премію ім. В.О.Сухомлинського, а у 2003році Кіровоградському
обласному інституту післядипломної педагогічної освіти присвоєно його ім’я.
Сухомлинськийписав (плакат) «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать
люди. Значно більше треба для того, щоб залишитись людиною тоді, коли тебе
ніхто не бачить.»
3. Намалюємо на дошці сонечко доброти. На кожному промінчику
напишемо, що таке «доброта»?

3. Запропоновані слова: любов, піклування, хитрість, злість, чуйність, жадібність,
милосердя, ненависть, уважність, байдужість, заздрість.
Учень. Доброта з роками не старіє.
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона як сонце світить,
То радіють і дорослі й діти.
4.Ми продовжимо нашу подорож по стежині добра за казками
Сухомлинського.
Учень. Казок чимало є на світі –
І веселих, і сумних –
Хіба зможемо прожити
Ми без них?
Учень. Ми поїдемо до казки,
Щоб в оцю чудову мить
Зрозуміти, як прекрасно
Нам на світі білім жить.
Учень. Хай лине дитинство наше –
У маєві літ,
Не забудемо ніколи
Казки дивосвіт.
5.(інсценізація) ЯК ФЕДЬКО ВІДЧУВ В СОБІ ЛЮДИНУ
Дійові особи: Мати, Федько.
(Мати і Федько працюють на городі. Мати копає картоплю, а Федько вибирає.)
М а т и. Вісім років тобі, працювати пора по-справжньому.
(Не хочеться Федькові працювати, залишає картоплю.)
М а т и. Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить.
Ф е д ь к о (оглядається). Де ж та людина? Що вона бачить?
М а т и. У тобі, Федьку, людина. Вона все бачить, все помічає, та тільки ти не
завжди прислухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її
голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

4. Ф е д ь к о (здивовано). А де ж вона в мені, "людина"?
М а т и. У голові твоїй, у грудях, у серці.
(Федько вибирає картоплю і пропускає, і тут йому немов щось кольнуло в грудях. Він аж
почервонів від сорому, коли оглянувся на свою роботу.)
Ф е д ь к о. І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу. Визбираю всю
картоплю, яку залишив. Як гарно мені стало на душі, аж співати хочеться!
(Заспівав.)
Гарний це друг – Людина. Не дозволяє погано працювати.
М а т и. Добре будемо жити, коли кожний з нас відчує в собі Людину.
У ч и т е л ь. Хто з Вас був на місці Федька?
- Хто відчув в собі Людину? Коли?
– Які людські чесноти ми побачили?
(II інсценізація) НАВІЩО КАЖУТЬ СПАСИБІ
Дійові особи: Дідусь, хлопчик.
(Лісом ідуть двоє подорожніх: дідусь і хлопчик.)
X л о п ч и к. Дідусю, жарко. Пити хочеться.
Д і д у с ь. Прислухайся, внучку. Десь тихо дзюрчить струмочок.
(Підійшли до струмочка, напились.)
Д і д у с ь. Спасибі тобі, струмочку!
(Хлопчик усміхнувся.)
Д і д у с ь. Чого ти усміхнувся, хлопче?
Х л о п ч и к. Навіщо Ви, дідусю, сказали струмкові спасибі? Він же не жива
істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.
Д і д у с ь. Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не
вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина каже спасибі? А знаєш, кого це слово
вшановує, звеличує, підносить?
Х л о п ч и к. Така, дідусю, мудра істина, але я її перевірю. Спасибі тобі,
струмочку, за смачну холодну водичку.
Дідусю, струмочок усміхнувся! Дивіться, як заблищала, заграла вода.
У ч и т е л ь. Який висновок для себе ви зробили?
Висновок. Рослини і вода відчувають добро і зло.
(III інсценізація) ЯЛИНКА ДЛЯ ГОРОБЧИКІВ
Дійові особи: Василько, Мама, Горобчики.
В а с и л ь к о. Через три дні Новий рік, а я хворію.
М а м а. У тебе буде гарна ялинка. На ній будуть прикраси, цукерки, яблука.
Ввечері засвітимо ліхтарики.
В а с и л ь к о. Сьогодні зустрінемо Новий рік. Мамо, подивись у віконечко! Три
маленькі горобчики скачуть, їсти шукають. Мамо, влаштуймо і горобчикам
ялинку.
М а м а (здивовано). Як?
В а с и л ь к о. Глянь, як. У коробку з-під цукерок застромимо гілку ялини, тепер
давай насипимо зерна і крихт.
М а м а. Гарний новорічний подарунок птахам! Винесу цю маленьку ялинку на
подвір'я.
Г о р о б ч и к и. Цвірінь-цвірінь! Як смачно, весело! Спасибі тобі, хлопчику!
В а с и л ь к о. Такого радісного Нового року у мене ще не було!

5. У ч и т е л ь. Хто вже влаштовував вдома годівниці?
– Які спостереження ви провели?
– Кого дана інсценізація заставила змінити своє ставлення до пернатих?
Вчитель. Отож, ми мали гарну нагоду переглянути ситуації за мотивами творів
В.О. Сухомлинського. Коротко ознайомитись з життєвим шляхом педагога.
Дізнатися для кого він писав казки та оповідання,чого вони нас навчають.
6.Вчитель. Послухайте вiрш Григорiя Орла «Шана педагогу-творцю» .
1-й учень.
Хто вiн — педагог-творець?
Вересень квiти зiбрав
Скрiзь, де вони пломенiли,
Тихо пройшов і поклав
Їх на високiй могилi.
2-й учень.
В нiй Сухомлинський лежить —
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить?!
Вiн наша гордiсть i слава.
3-й учень.
Вчитель, герой i поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжнiй поет-гуманiст
Щастя творив до останку.
4-й учень.
Свiтлi iдеї його
Вiчнi, як води Днiпровi,
Наш видатний педагог
Повен добра i любовi.
5-й учень.
Дiтям життя присвятив,
Все їм вiддав без вагання.
Вiн їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
6-й учень.
В спадщину нам залишив
Чистi джерела науки.
Нас з тих джерел напоїв
Духом надмiрно високим.
7-й учень.
Вiн залишив назавжди
Слiд пiсля себе у свiтi,
Слiд той не зможуть змести
Сивi і славнi столiття.
8-й учень.
Шану творцювiддає
Юних творцiв поколiння,

6. Як в Сухомлинського, є
В нього талант i горiння.
9-й учень.
В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах,
Вересень тихо бринить
Росамисрiбними в травах.
7.Учитель. Зараз кожен з вас отримає пам’ятку –
«Десять НЕ МОЖНА В.О. Сухомлинського»
– Наодинці з собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.
– Лінуватися, бути ледарем, неробою, дармоїдом.
– Видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов'язком.
– Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив праною.
– Бути жадібним, корисливим, негостинним.
– Гребувати простою працею своїх, батьків.
– Глумитися зі старості.
– Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.
– Запобігати перед тим, хто сильніший за тебе.
– Давати "порожні" обіцянки, не дотримуватися слова.
Перевіряйте свої вчинки користуючись цими правилами. У народі кажуть «Добрі
звички – покращують життя, а погані – ускладнюють».
8.Учитель. Швидко збігають хвилини,
Ось і прощатись пора,
Дозвольте вам на прощання,
Зичити щастя й добра
Додаток

17. Використана література:
1.Булда Н.П.Розвитокпізнавальних здібностейна основідитячих творів
В.О.Сухомлинського//Розкажіть онуку. – 2000. - №21. – с 21 – 26
2. СухомлинськийВ.О. Серце віддаю дітям/ В.О.Сухомлинський. –
К.:Рад.шк.,1977.-Т.3. – с 304.
3. СухомлинськийВ.О. Павлиська середня школа/ В.О. Сухомлинський. – К.:
Рад.шк., 1977. – Т. 4. – с 146, 149.
4. СухомлинськийВ.О. Батьківська педагогіка/В.О. Сухомлинський. – К.: Рад.шк..
1978. – с 114
5. Інтернет ресурси.