виховний захід

1. Смолінська загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів
Маловисківської районної ради Кіровоградської області
(до 100-річчявід дня народження В.О. Сухомлинського)
Підготувала:
вчитель початкових класів
Цибульська Лідія Петрівна
смт Смоліне, 2016 рік

2. Мета: Ознайомити учнів з життям і творчістю В.Сухомлинського; викликати
інтерес до його творів; вчити оцінювати вчинки героїв оповідань і казок Василя
Олександровича; формувати уявлення про те, що добра й чуйна людина завжди
допомагає іншим, поважає, піклується про тих, хто потребує допомоги; виробляти
вміння виділяти в тексті головне. Виховувати почуття доброти, любові та поваги до
навколишніх.
Обладнання:портретВ.О.Сухомлинського, проектор, творипедагога(виставка),
малюнки дітей до творів, ілюстрації
Час проведення:вересень
Хід уроку
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
«Людинапочинається з добра».
- Як ви розумієте останній рядок цього вірша? Чому так вважає його автор
Любов Забашта? (Відповіді дітей)
На екрані проектора (читає вчитель):
- Він залишив назавжди
Слід після себе у світі.
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Наш урок ми присвячуємо творчості видатної людини, неперевершеного
письменника, великого педагога, що написав для дітей більш ніж 1500 оповідань,
казок.
Урок наш буде незвичайний і цікавий. Ми будемо сьогодні і мислителями, і
шукачами нового та незвіданого. Отож, берімося до роботи.
На екрані проектора портрет В.О.Сухомлинського.
-Подивіться на ці задумливі очі, стільки в них доброти, тепла, розуму. Це не
просто портретзвичайної людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися всі
– і дорослі, і малі.
-Наші класні журналісти підготували повідомлення про життєвий і творчий
шлях В. Сухомлинського. (Виступ творчої групи).

3. Учень: - Народився він у 1918 році у творчій сім'ї (показує фото(картинку)). Батько
орав, працював столяром, робив музичні інструменти.
Учениця: - Мати працювала у колгоспі, вела домашнє господарство, а зимовими
вечорами розказувала своїм дітям казки (показує фото).
Учень: - У сім’ї було четверо дітей (показує фото). Батьки ніколи їх не карали, у хаті
не було чути сварки. Усі четверо обрали професію вчителя.
Учениця: - У діда була велика бібліотека. Помираючи, свої книги він віддав
Василеві.
Учень: - При зустрічі з дідусем, пригадує Василь Олександрович, дід любив
читати. Говорив: «Сідай ось тут і слухай, я тобі зараз щось цікаве почитаю». При
цьому очі його світилися добротою.
- Так, діти, Василь Олександрович завжди згадував дідусеві слова: «Хто дітей
любить, той добрий чоловік».
1 учень. Ти добро лиш твориповсюди, хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю, викопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуйпташину, приголуб і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі лиш добро повиннатворити.
2 учень. Добрим бути просто чине просто?
Не залежить добротавід зросту.
І дитина робить добрусправу,
Як на кине друга на поталу.
Як людей полюбиш-пошануєш,
Силу для добрав душі відчуєш.
І закрутиться Земля скоріше
Якщо разом станемо добріші.
Добротаз роками не старіє,
Добротавід холодузігріє.
І якщо вона, як сонце, світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Учениця: - Під час Великої Вітчизняної війни Василь Сухомлинський став на
захист Батьківщини. Був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Після
перемоги повернувся до школи (показує фото).
- Василь Олександрович Сухомлинський – найвидатніший педагог, який жив
школою і дітьми. Він працював у школі 35 років. Його поважали батьки, любили
діти.
- Зараз ми з вами поринемо у чарівний світ казок, оповідань Василя
Олександровича. Вони – про ласкаве сонечко, м’яку травичку, працелюбних
мурашок і веселого коника, про кращі риси людини, про дітей.
- Діти, ось ви бачите чудові малюнки до прочитаних оповідань, казок, а на
дошці ще одна незвична річ.
-Що це? (Сонечко)
-Воно примандрувало до вас з творів В.О.Сухомлинського.
-Яке сонечко?(світле, добре…).
-Що воно робить? (Його промінці несуть нам чарівні слова з оповідань і казок
великого педагога).

4. Діти прикріплюють написи-промінці ( Добро, щастя, любов, праця, дружба,
милосердя, співпереживання, співчуття…).
Живемо в країні казки, чарівний світ довкола. Кругом все має душу … відкриє
школа. «Я поведу вас, діти, в гарну країну..»- так часто говорив Василь
Олександрович своїм вихованцям.
Конкурс «Хто краще знає твори Сухомлинського»
На екрані проектора (читає вчитель)
1.Дівчинка стала над метеликом, затамували подих. Їй хотілося, щоб час
зупинився… («Метелик із росою на крилі».)
2. Соромно стало лівій руці. Стала й вона рвати бур’ян… («Права і ліва рука».)
3. Здивувався Коржик, шанобливо глянув на Колоска, посупився, поступився
місцем… («Коржик і Колосок»).
4. Серед ночі Сергійко прокинувся, його розбудив шум за вікном. Шумів
вітер, в шибки стукав дощ… («Як Сергійко навчився жаліти»).
5. Дівчинка дивилася на маму широко відкритими очима.
- Як це так – мене не було? («Як же все це було без мене»).
6. Ось і перерва перед уроком читання. Оленка і Галинка підійшла в коридорі
до вчительки… («Не читайте оповідання про Яринку»)
Гра «Допоможіть, поримуйте»
Діти ходили, діти гуляли, дружно в парку казку… (шукали)
Хлопці гасали, бешкетували… Що ви? Це вони казку… (наздоганяли)
-Казко, постій, гей, озовися! Та не жартуй з нас, тихо не … (смійся)
Казка із сонечком в небо злетіла. Ні, нашу казочку кізонька… (з’їла)
Та, слава Богу, казка знайшлася. Будемо слухать, чи гарна …( вдалася)
Складання казок учнями.
Учні читають вірш Г.Орла «Ми шану віддаємо учителю»
Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли.
Тихо пройшов і поклав
Їх на високій могилі.
В ній Сухомлинський лежить,
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить –
Він наша гордість і слава.
Вчитель, герой і поет
З серцем палаючим Данко.
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки
Нас з тих джерел напоїв
Духом незмірно високим.
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.

5. Шану творцю віддає
Юних творців покоління
Як в Сухомлинського є
В нього талант і горіння.
- Усе своє життя в.Сухомлинський працював у школі. Він склав 10 правил,
чого не можна робити. Запам’ятайте їх і ви.
На екрані проектора (читають учні по черзі)
- Не можна ледарювати, коли всі працюють.
- Не можна Сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба
говорити тільки з повагою.
- Не можна заходити в суперечку з шанованими й дорослимилюдьми, особливо
зі старшими.
- Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе нема якоїсь речі.
- Не можна робити того, що осуджують старші.
- Не можна залишати старшу людину одинокою.
- Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради старших.
- Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше
жінка.
- Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
Запам’ятай це і стань справжньою людиною!