Автори та упорядники:
Роєцька Т.П . – завідувач дошкільного навчального закладу №16;
Вінцюк О. А. – вихователь-методист дошкільного навчального закладу №16
Рецензент:
Шевеленко Т. А. – методист з дошкільної освіти Кам’янець- Подільської міської ради управління освіти і науки;
Автори та упорядники:
Роєцька Т.П . – завідувач дошкільного навчального закладу №16;
Вінцюк О. А. – вихователь-методист дошкільного навчального закладу №16
Рецензент:
Шевеленко Т. А. – методист з дошкільної освіти Кам’янець- Подільської міської ради управління освіти і науки;
Знайомство з нормативною базою реформи НУШ, критеріями уроку НУШ, структурою типової та модельних навчальних програм, різнорівневих інтерактивних вправ і завдань з української мови для п’ятикласників.
СШ № 275 імені Володимира Кравчука. Про хід та результати впровадження науково-дослідної та експериментальної роботи за темою: «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток»
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Увага не буває самостійним
процесом, вона відкривається як
спрямованість, настроєність і
зосередженість будь-якої психічної
діяльності на певному об'єкті, лише як
сторона чи властивість цієї діяльності.
П. Я. Гальперін
Увага – єдині двері, через які приходить
все, що тільки входить в душу людини з
навколишнього світу.
К.Д.Ушинський
3. Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості на
якомусь предметі, явищі чи діяльності.
Увага — це завжди зосередженість на чому-небудь.
У виділенні одного об'єкта з маси інших виявляється так
звана вибірковість уваги: інтерес до одного є водночас
неуважністю щодо іншого.
Увага сама по собі не є особливим пізнавальним
процесом. Вона притаманна будь-якому пізнавальному
процесу (сприйняттю, мисленню, пам'яті) і здатна
організувати цей процес.
Увага є психічною дією, спрямованою на зміст
образу, думки чи іншого явища.
Увага відіграє істотну роль у регуляції інтелектуальної
активності
4. Природна увага: дана людині з самого народження
у вигляді вродженої здатності вибірково реагувати на ті
чи інші зовнішні або внутрішні стимули, що несуть у собі
елемент інформаційної новизни.
Соціально обумовлена увага: складається протягом
життя в результаті навчання і виховання, пов'язана з
вольовою регуляцією поведінки, з вибірковим свідомим
реагуванням на об'єкти.
Безпосередня увага не управляється нічим, крім того
об'єкта, на який вона спрямована і який відповідає
актуальним інтересам і потребам людини.
Опосередкована увага регулюється за допомогою
спеціальних засобів, наприклад, жестів, слів, вказівних
знаків, предметів.
Мимовільна увага не пов'язана з участю волі,
довільна ж обов'язково включає вольову регуляцію.
6. Активізація необхідних і гальмування
непотрібних психічних і фізіологічних
процесів;
Цілеспрямований організований відбір
інформації, що надходить (основна
селективна функція уваги);
Утримання, збереження образів певного
предметного змісту до досягнення мети;
Забезпечення тривалої
зосередженості, на одному об'єкті або
діяльності;
Регуляція і контроль за діяльністю.
7. Первинна увага, викликана
різноманітними подразниками, які мають
сильний вплив на нервову систему;
Вторинна увага — зосередженість на
одному об'єкті, незважаючи на наявність
інших (диференціація);
Післядовільна увага, коли об'єкт
утримується увагою без спеціальних
зусиль.
8. o Первинні:
Стійкість,
Концентрація,
Інтенсивність,
Розподіл уваги,
Обсяг
o Вторинні:
Коливання,
Переключення
9. Під порушеннями уваги розуміють
патологічні зміни
спрямованості, вибірковості психічної
діяльності, що виражаються у стані
втоми або за наявності органічних
уражень мозку, у звуженні об'єкта
уваги, коли одночасно людина може
сприймати лише невелику кількість
об'єктів, у нестійкості уваги, коли
порушена концентрація уваги і
спостерігається її відволікання на
сторонні подразники.
10. Відволікання;
Неуважність;
Гіперрухливість;
Інертність;
Звуження обсягу уваги;
Нестійкість уваги
(порушення концентрації уваги).
11. Привчати людей працювати в різних
умовах, тренуючи довільну увагу;
Захоплювати цікавою і важкою працею,
формуючи післядовільну увагу;
Розвивати стійкість уваги вправами на
переключення уваги з об’єкта на об’єкт
за маршрутами і виділення найбільш
важливих з них
12. Розумово відсталі діти найчастіше страждають
від неуважності, низької стійкості, малого
обсягу, недостатнього розвитку своєї уваги, що
призводить до їх дезадаптації, впливає на
виконання навчальної й трудової діяльності.
Розвивати й удосконалювати увагу так само
важливо, як і вчити
письма, рахунку, читання, це головна умова
здійснення пізнавальної діяльності. Стан уваги
впливає на всю діяльність людини. Тому
проблема уваги є однією з актуальних проблем
корекційної педагогіки та психології
13. Малий (уміння актора взаємодіяти з
партнером, слухати і сприймати його)
Середній (уміння бачити, помічати все, що
відбувається на сцені в даний момент)
Великий (уміння чути глядацький зал)
Під час представлення у актора повинні
працювати всі три кола уваги одночасно, тут
важливо вміння помічати найменші зміни в
атмосфері спектаклю, в стані
партнерів, ураховувати настрій залу і діяти
у відповідності з новими обставинами.
14. Зорова увага – розглядання об’єктів;
дзеркало, тінь.
Слухова увага – прислухатися до вулиці.
до вулиці та коридору; за звуком відтворити
життя; знайти річ за наростанням звуку; на
межі гучно-тихо.
Тактильна увага – відчути та описати спинку
стільця; монета; волосина однією рукою; під
скатертиною чи газетою. Написати на спині
слово та вгадувати його за буквами.
Нюх – порівняння та оцінка.
Смак – порівняння з домашнім.
Загальна увага - на рахунок – певна дія; ігри
на уважність; пейзаж-послідовність.
15. Театралізована діяльність - один з
найяскравіших емоційних засобів, що
формує смак людини і діє на її уяву
різними засобами:
словом, дією, зображальним
мистецтвом, музикою.
Театралізована діяльність допомагає
людині органічно приєднатися до світу
культури, сприйняти його цілісність та
красу, глибоку людяність, приєднатися
до вічного та прекрасного.
16. Художньо - мовленнєві;
Музично-ігрові;
Танцювальні;
Співочі.
Театралізовані ігри залучають дітей
до мистецтва:
Літературного;
Театрального.
17. підтримувати інтерес до театралізованої
гри, бажання брати участь у дії і використовувати
для цього весь навколишній простір;
стимулювати емоційне сприйняття
театралізованих ігор;
розвивати фантазію, творчі здібності, асоціативне
мислення, увагу;
виховувати комунікативні якості, партнерські
відносини; спонукати до активного спілкування;
розвивати навички діалогічного і монологічного
мовлення, вчити емоційності висловлювань;
поповнювати словник лексикою, що називає
почуття та передає емоційний стан людини;
18. розвивати вміння ототожнювати себе з
театральним персонажем;
вчити поєднувати мову і рухи;
вчити знаходити засоби передачі образу в
рухах, міміці, жестах, інтонаціях, розвивати
емоційну пам'ять;
формувати уявлення про елементарні
морально-етичні норми;
розвивати мімічну виразність, дрібну і загальну
моторику;
залучати вихованців до режисерської роботи;
залучати батьків до активної участі та
взаємодії з театром.
19. Умовно увагу можна поділити на дві категорії:
позасценічну і сценічну.
Позасценічна увага - здатність помічати
характерні риси в навколишньому
житті, переробляти їх в своїй душевній творчій
лабораторії і потім втілювати як риси образу
на сцені. Розвивати позасценічну увагу
допомагають вправи і спостереження.
Сценічна увага - активний, свідомий процес
концентрації волі на якомусь об'єкті, при якому
з декількох одночасних вражень одне
сприймається особливо ясно. Тут діє закон:
у кожну одиницю часу в людини є один об'єкт
уваги.
20. Формувати навички самоконтролю;
Виховувати цілеспрямованість уваги;
Розвивати швидке переключення уваги;
Вчити розподілу уваги;
Збільшити обсяг уваги;
Розвивати стійкість уваги;
Розвивати силу уваги (не помічати
сторонніх подразників).
21. У розумово відсталих акторів ми розвиваємо їх
здатність до:
Поетичного слуху — особливо чутливого
сприйняття змісту і форми літературного тексту
в єдності, а також виразного мовлення;
Здатності швидко сприймати й усвідомлювати
зміст літературного твору;
Уміння зберігати жвавість
вражень, передавати їх при створенні образу
героя у грі, виражати до нього своє ставлення і
почуття, що виникли на цій
основі, користуючись при цьому
мовленням, рухами, мімікою.
22. завдання пропонувати в ігровому характері;
коригувати волю, завдяки чому долається
відволікання від виконання завдання;
ставити для виконання посильні завдання;
чергувати завдання, які вимагають включення
зорової або слухової уваги;
усі завдання подавати в цікавій формі, щоб
зацікавити та викликати позитивну мотивацію;
дотримуватися рекомендацій щодо
застосування наочного матеріалу та технічних
засобів;
23. дозувати обсяг і темп матеріалу, що
пропонується;
обов’язково ділити на логічно завершені
частини матеріал, який пропонується;
використовувати зорові опори;
по можливості дотримуватися використання
алгоритмів у роботі;
орієнтувати дітей на мовленнєву регуляцію
в процесі виконання дій;
оцінюючи результати роботи, враховувати
порушення мислення, мовлення і пам’яті
розумово відсталих учнів;
у процесі виконання дітьми завдань
ураховувати стан їхньої працездатності.