ППССИИХХІІЧЧННІІ ППІІЗЗННААВВААЛЛЬЬННІІ 
ППРРООЦЦЕЕССИИ.. 
ППссииххооллооггііяя ееммооцціійй ттаа ввоолліі ,, 
аассооццііааттииввнніі ппррооццеессии,, ііннттееллеекктт
ЕЕММООЦЦІІЇЇ – реакції людини на зовнішні і 
внутрішні подразники, що мають 
суб’єктивну окраску і пов’язані із 
задоволенням чи незадоволенням значимих 
для неї потреб (за Анохіним)
ККЛЛААССИИФФІІККААЦЦІІЯЯ 
ПОЗИТИВНІ – НЕГАТИВНІ (по тону) 
СТЕНІЧНІ – АСТЕНІЧНІ (по тонусу) 
ВИЩІ – НИЖЧІ (за характером) 
РЕАКТИВНІ – ВІТАЛЬНІ (за механізмом 
виникнення). 
Розрізняють – 4 основні емоції 
гнів, радість – стенічні; 
смуток,страх – астенічні.
Вищі, складні, осмислені, більш постійні емоції – 
це почуття (радість, задоволення, спокій, сором і т.п.). 
ПОЧУТТЯ – відображення в свідомості людини її 
відношення до дійсності при задоволенні чи 
незадоволенні вищих (духовних) потреб. 
МОРАЛЬНІ – переживання людиною відносин до других 
людей, суспільства (обов’язку, любові, морально- 
політичні). 
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ – почуття пов’язані з інтелектуальною 
діяльністю (нового, здивування, сили розуму). В основі 
їх - любов до знань. 
ЕСТЕТИЧНІ – почуття краси.( явищ природи, творів 
мистецтва, вчинків). 
ПРАКСИЧНІ (ПРАКТИЧНІ) – пов’язані з практичною 
діяльністю людини.
ЕЕММООЦЦІІЙЙННІІ ССТТААННИИ 
АФЕКТ – психологічний стан, в основі якого лежить 
сильне, бурхливе і відносно короткочасне 
переживання, яке супроводжується зміною м’язової 
діяльності та стану внутрішніх органів. 
(фізіологічний, патологічний). 
ПРИСТРАСТЬ – стійке тривале почуття людини 
пов’язане з прагненням до якогось предмета 
(вольова направленість). 
НАСТРІЙ – загальний емоційний стан людини, що 
характеризує її життєвий тонус протягом певного 
часу. 
ФРУСТРАЦІЯ – ситуація вибору з негативними 
емоціями; короткочасне збентеження, викликане 
власною невдачею у виконанні завдання при 
непереборній перешкоді чи докорами оточуючих.
СТРАХ – емоція, що виникає в ситуаціях загрози 
біологічному або соціальному існуванню людини і 
спрямована на джерело справжньої або уявної 
небезпеки. 
ТРИВОГА – виникає за умови ймовірних 
несподіваностей як при затримці приємних ситуацій, так 
і при очікуванні неприємностей. (Тест “Суб’єктивна 
хвилина”). 
ХВИЛЮВАННЯ – характеризується синдромом 
підвищеного збудження, напруження чи страху, 
пов’язаних з негативними передчуттями. 
СОРОМ - при усвідомленні невідповідності дій і вчинків 
суспільним нормам (совість – лише у 40% людей). 
РАДІСТЬ – позитивно забарвлена емоційна піднесеність. 
ГНІВ – негативно забарвлена емоційна піднесенністть
СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної 
рівноваги (вгамовується психічна активність 
людини). 
СТРЕС - при ситуаціях надто сильного напруження. 
Ганс Сельє у книзі “Стрес без дистресса”, 
виходячи із тривалості впливу стресора, 
виділив три стадії: 
реакція тривоги; 
стадія стійкості; 
стадія виснаження.
ТТААККТТИИККИИ ППООВВЕЕДДІІННККИИ ВВ 
ООССООББИИССТТІІССННИИХХ ВВЗЗААЄЄММИИННААХХ ЛЛЮЮДДЕЕЙЙ :: 
СИНТОКСИЧНА – за умови якої ворога 
ігнорують і роблять спробу співіснувати з 
ним мирно; 
КАТЕТОКСИЧНА – що призводить до 
наступу, бою; 
ВТЕЧА – або відхід від ворога без спроби 
співіснувати з ним або знищення його.
У повсякденному житті людини Г.Сельє 
виділяє два типи стресу – еустрес і дистрес: 
ЕУСТРЕС поєднується із бажаним ефектом 
ДИСТРЕС – із небажаним.
ЕМОЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ – це 
переживання людиною свого ставлення до 
інших людей. 
прихильність 
ворожість 
неприязнь 
ненависть 
емпатія 
байдужість ( “Не бійтесь ворогів, вони можуть Вас 
лише знищити. Не бійтесь друзів, вони можуть лише 
зрадити Вас. Бійтесь байдужих, бо це з їх мовчазної 
згоди трапляється і те, і інше” Войно-Ясіневський )
ВОЛЯ – форма психічного 
відображення, яка проявляється у здатності 
до вибору дій, пов’язаних з переборенням 
зовнішніх чи внутрішніх перешкод.. 
Здатність людини до саморегуляції своєї 
діяльності для досягнення свідомо 
поставленої мети. 
• це свідомі дії людини 
• це психічний процес, який характеризується 
переходом від прагнення і рішення до 
діяльності.
ВОЛЬОВИЙ АКТ 
- імпульс мети (ціль) і намагання її досягти 
– усвідомлення ряду можливостей її досягти 
– поява мотивів “за” і “проти” 
– боротьба мотивів і вибір 
– прийняття одного з мотивів в якості версії 
– виконання прийнятого рішення.
ТТЕЕООРРІІЯЯ ППІІЗЗННААННННЯЯ 
Від живого споглядання до 
абстрактного мислення і від 
нього до практики – такий 
діалектичний шлях пізнання 
істини, пізнання обєктивної 
реальності
ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ – психічний процес, який полягає 
у розкритті зв`язків і залежності між 
предметами і явищами. 
Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) 
відображення у свідомості людини найбільш суттєвих 
властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх 
взаємозв'язків.
ММИИССЛЛИИТТЕЕЛЛЬЬННІІ ООППЕЕРРААЦЦІІЇЇ 
АНАЛІЗ – мислительний поділ осмисленого 
матеріалу на складові частини і виділення 
окремих ознак елементів, властивостей 
СИНТЕЗ – мисленне з’єднання в одне ціле 
окремих частин. 
ПОРІВНЯННЯ – полягає у встановленні 
схожості і (або) відмінності між предметами і 
явищами. 
УЗАГАЛЬНЕННЯ – виділення головних 
загальних,найбільш характерних ознак для 
певного предмету, явища, ситуації
АБСТРАКЦІЯ – виділення окремих ознак 
об’єкта, що вивчається. 
КОНКРЕТИЗАЦІЯ – мислительна операція, 
протилежна абстракції 
КЛАСИФІКАЦІЯ – це поділ і наступне обєднання 
предметів чи явищ більш загальним понняттям 
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ – мислений розподіл 
предметів і явищ в певному порядку у 
відповідності з існуючими між ними звязками.
ММИИССЛЛИИТТЕЕЛЛЬЬННІІ ООППЕЕРРААЦЦІІЇЇ
ВВИИДДИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ 
ЗЗАА ФФООРРММООЮЮ ІІССННУУВВААННННЯЯ 
Наглядно – дійове (практичне):задача 
вирішується безпосередньо в дії, 
практичній діяльності. 
Характерне для дітей і вищих тварин 
наглядно – образне мислення пов’язане 
з конкретними образами, ситуаціями, 
змінами в них. 
словесно – логічне (абстракне, 
теоретичне, понятійне) –оперування 
поняттями, судженнями, умовиводами. 
Задача в вирішується в словесній 
(вербальній) формі.
ЗЗАА ХХААРРААККТТЕЕРРООММ РРООЗЗУУММООВВООЇЇ 
ДДІІЯЯЛЛЬЬННООССТТІІ ВВИИДДІІЛЛЯЯЮЮТТЬЬ:: 
МИСЛЕННЯ КАУЗАЛЬНЕ – причинно- 
наслідкове 
Вірус грипу - грип 
Паличка tbc - туберкульоз 
МИСЛЕННЯ КОНДІЦІОНАЛЬНЕ – враховання 
умови виникнення того чи іншого явища 
Грип – переохолодження 
Tbc – неповноцінне харчування
ТТИИППИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ЗЗАА ССТТИИЛЛЕЕММ 
СТАНДАРТНЕ (“трафаретне”) – відображає 
усталені віками істини: 2х2=4. Воно не 
приносить нічого нового для прогресу. 
ОРИГІНАЛЬНЕ – не змінює основні базові 
знання і фундаментальні положення, але 
об’єкти чи явища розглядаються з нової, 
недослідженої сторони. Допомагає оригінально 
розв’язати задачу. 
РЕВОЛЮЦІЙНЕ (парадоксальне) – докорінно 
змінює старі погляди і аксіоми. Теорія 
Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності 
Ейнштейна.
ФФООРРММИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ 
ПОНЯТТЯ – це відображення найбільш 
суттєвих, найбільш загальних властивостей і 
якостей предметів та явищ, виражене мовним 
знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” 
СУДЖЕННЯ – відображає істотні зв’язки між 
предметами і явищами: 
- вода гасить вогонь 
- не все те золото, що блистить 
УМОВИВІД – висновок, зроблений з кількох 
суджень: 
- всі метали – провідники електрики 
- мідь – метал, мідь – провідник електрики.
ССППООССООББИИ УУММООВВИИВВООДДІІВВ:: 
ІНДУКЦІЯ – рух думки від одиничних 
тверджень до загального знання. 
ДЕДУКЦІЯ – рух думки від більш загального 
до менш загального – (всі тіла при 
нагріванні розширюються, значить камінь 
теж розширюється) 
АНАЛОГІЯ – висновок, зроблений на основі 
подібності між об’єктами за певною 
ознакою. 
ІНТУІЦІЯ – стислий у часі, недостатньо 
усвідомюваний безпосередній пізнавальний 
акт без попереднього логічного 
обмірковування.
ФФООРРММИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ
ЯКОСТІ ((ППРРООДДУУККТТИИВВННІІССТТЬЬ)) ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ 
 Широта 
 Конкретність 
 Глибина 
 Самотійність 
 Критичність 
 Гнучкість 
 Послідовність 
 Темп 
 Стандартність чи оригінальність 
 Дотепність 
 Кмітливість 
 Винахідливість
ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТ ((РРООЗЗУУММ)) – сукупність 
знань та життєвого досвіду 
людини, можливість їх 
подальшого накопичення та 
використання на практиці. 
ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТУУААЛЛЬЬННІІССТТЬЬ – широта 
кругозору, загальної ерудиції. 
ІІННТТЕЕЛЛІІГГЕЕННТТННІІССТТЬЬ – культура 
вияву інтелекту та поведінки.
ДДяяккууюю 
ззаа 
ууввааггуу

Психічні пізнавальні процеси

  • 1.
    ППССИИХХІІЧЧННІІ ППІІЗЗННААВВААЛЛЬЬННІІ ППРРООЦЦЕЕССИИ.. ППссииххооллооггііяя ееммооцціійй ттаа ввоолліі ,, аассооццііааттииввнніі ппррооццеессии,, ііннттееллеекктт
  • 2.
    ЕЕММООЦЦІІЇЇ – реакціїлюдини на зовнішні і внутрішні подразники, що мають суб’єктивну окраску і пов’язані із задоволенням чи незадоволенням значимих для неї потреб (за Анохіним)
  • 3.
    ККЛЛААССИИФФІІККААЦЦІІЯЯ ПОЗИТИВНІ –НЕГАТИВНІ (по тону) СТЕНІЧНІ – АСТЕНІЧНІ (по тонусу) ВИЩІ – НИЖЧІ (за характером) РЕАКТИВНІ – ВІТАЛЬНІ (за механізмом виникнення). Розрізняють – 4 основні емоції гнів, радість – стенічні; смуток,страх – астенічні.
  • 5.
    Вищі, складні, осмислені,більш постійні емоції – це почуття (радість, задоволення, спокій, сором і т.п.). ПОЧУТТЯ – відображення в свідомості людини її відношення до дійсності при задоволенні чи незадоволенні вищих (духовних) потреб. МОРАЛЬНІ – переживання людиною відносин до других людей, суспільства (обов’язку, любові, морально- політичні). ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ – почуття пов’язані з інтелектуальною діяльністю (нового, здивування, сили розуму). В основі їх - любов до знань. ЕСТЕТИЧНІ – почуття краси.( явищ природи, творів мистецтва, вчинків). ПРАКСИЧНІ (ПРАКТИЧНІ) – пов’язані з практичною діяльністю людини.
  • 6.
    ЕЕММООЦЦІІЙЙННІІ ССТТААННИИ АФЕКТ– психологічний стан, в основі якого лежить сильне, бурхливе і відносно короткочасне переживання, яке супроводжується зміною м’язової діяльності та стану внутрішніх органів. (фізіологічний, патологічний). ПРИСТРАСТЬ – стійке тривале почуття людини пов’язане з прагненням до якогось предмета (вольова направленість). НАСТРІЙ – загальний емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. ФРУСТРАЦІЯ – ситуація вибору з негативними емоціями; короткочасне збентеження, викликане власною невдачею у виконанні завдання при непереборній перешкоді чи докорами оточуючих.
  • 7.
    СТРАХ – емоція,що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню людини і спрямована на джерело справжньої або уявної небезпеки. ТРИВОГА – виникає за умови ймовірних несподіваностей як при затримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. (Тест “Суб’єктивна хвилина”). ХВИЛЮВАННЯ – характеризується синдромом підвищеного збудження, напруження чи страху, пов’язаних з негативними передчуттями. СОРОМ - при усвідомленні невідповідності дій і вчинків суспільним нормам (совість – лише у 40% людей). РАДІСТЬ – позитивно забарвлена емоційна піднесеність. ГНІВ – негативно забарвлена емоційна піднесенністть
  • 8.
    СПОКІЙ – станпсихофізіологічної і психічної рівноваги (вгамовується психічна активність людини). СТРЕС - при ситуаціях надто сильного напруження. Ганс Сельє у книзі “Стрес без дистресса”, виходячи із тривалості впливу стресора, виділив три стадії: реакція тривоги; стадія стійкості; стадія виснаження.
  • 9.
    ТТААККТТИИККИИ ППООВВЕЕДДІІННККИИ ВВ ООССООББИИССТТІІССННИИХХ ВВЗЗААЄЄММИИННААХХ ЛЛЮЮДДЕЕЙЙ :: СИНТОКСИЧНА – за умови якої ворога ігнорують і роблять спробу співіснувати з ним мирно; КАТЕТОКСИЧНА – що призводить до наступу, бою; ВТЕЧА – або відхід від ворога без спроби співіснувати з ним або знищення його.
  • 10.
    У повсякденному життілюдини Г.Сельє виділяє два типи стресу – еустрес і дистрес: ЕУСТРЕС поєднується із бажаним ефектом ДИСТРЕС – із небажаним.
  • 11.
    ЕМОЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ –це переживання людиною свого ставлення до інших людей. прихильність ворожість неприязнь ненависть емпатія байдужість ( “Не бійтесь ворогів, вони можуть Вас лише знищити. Не бійтесь друзів, вони можуть лише зрадити Вас. Бійтесь байдужих, бо це з їх мовчазної згоди трапляється і те, і інше” Войно-Ясіневський )
  • 12.
    ВОЛЯ – формапсихічного відображення, яка проявляється у здатності до вибору дій, пов’язаних з переборенням зовнішніх чи внутрішніх перешкод.. Здатність людини до саморегуляції своєї діяльності для досягнення свідомо поставленої мети. • це свідомі дії людини • це психічний процес, який характеризується переходом від прагнення і рішення до діяльності.
  • 13.
    ВОЛЬОВИЙ АКТ -імпульс мети (ціль) і намагання її досягти – усвідомлення ряду можливостей її досягти – поява мотивів “за” і “проти” – боротьба мотивів і вибір – прийняття одного з мотивів в якості версії – виконання прийнятого рішення.
  • 15.
    ТТЕЕООРРІІЯЯ ППІІЗЗННААННННЯЯ Відживого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання обєктивної реальності
  • 16.
    ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ – психічнийпроцес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами. Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх взаємозв'язків.
  • 18.
    ММИИССЛЛИИТТЕЕЛЛЬЬННІІ ООППЕЕРРААЦЦІІЇЇ АНАЛІЗ– мислительний поділ осмисленого матеріалу на складові частини і виділення окремих ознак елементів, властивостей СИНТЕЗ – мисленне з’єднання в одне ціле окремих частин. ПОРІВНЯННЯ – полягає у встановленні схожості і (або) відмінності між предметами і явищами. УЗАГАЛЬНЕННЯ – виділення головних загальних,найбільш характерних ознак для певного предмету, явища, ситуації
  • 19.
    АБСТРАКЦІЯ – виділенняокремих ознак об’єкта, що вивчається. КОНКРЕТИЗАЦІЯ – мислительна операція, протилежна абстракції КЛАСИФІКАЦІЯ – це поділ і наступне обєднання предметів чи явищ більш загальним понняттям СИСТЕМАТИЗАЦІЯ – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними звязками.
  • 20.
  • 22.
    ВВИИДДИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ЗЗААФФООРРММООЮЮ ІІССННУУВВААННННЯЯ Наглядно – дійове (практичне):задача вирішується безпосередньо в дії, практичній діяльності. Характерне для дітей і вищих тварин наглядно – образне мислення пов’язане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них. словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.
  • 23.
    ЗЗАА ХХААРРААККТТЕЕРРООММ РРООЗЗУУММООВВООЇЇ ДДІІЯЯЛЛЬЬННООССТТІІ ВВИИДДІІЛЛЯЯЮЮТТЬЬ:: МИСЛЕННЯ КАУЗАЛЬНЕ – причинно- наслідкове Вірус грипу - грип Паличка tbc - туберкульоз МИСЛЕННЯ КОНДІЦІОНАЛЬНЕ – враховання умови виникнення того чи іншого явища Грип – переохолодження Tbc – неповноцінне харчування
  • 24.
    ТТИИППИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ЗЗААССТТИИЛЛЕЕММ СТАНДАРТНЕ (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу. ОРИГІНАЛЬНЕ – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони. Допомагає оригінально розв’язати задачу. РЕВОЛЮЦІЙНЕ (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.
  • 25.
    ФФООРРММИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ПОНЯТТЯ– це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” СУДЖЕННЯ – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами: - вода гасить вогонь - не все те золото, що блистить УМОВИВІД – висновок, зроблений з кількох суджень: - всі метали – провідники електрики - мідь – метал, мідь – провідник електрики.
  • 26.
    ССППООССООББИИ УУММООВВИИВВООДДІІВВ:: ІНДУКЦІЯ– рух думки від одиничних тверджень до загального знання. ДЕДУКЦІЯ – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється) АНАЛОГІЯ – висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою. ІНТУІЦІЯ – стислий у часі, недостатньо усвідомюваний безпосередній пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.
  • 27.
  • 28.
    ЯКОСТІ ((ППРРООДДУУККТТИИВВННІІССТТЬЬ)) ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ  Широта  Конкретність  Глибина  Самотійність  Критичність  Гнучкість  Послідовність  Темп  Стандартність чи оригінальність  Дотепність  Кмітливість  Винахідливість
  • 30.
    ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТ ((РРООЗЗУУММ)) –сукупність знань та життєвого досвіду людини, можливість їх подальшого накопичення та використання на практиці. ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТУУААЛЛЬЬННІІССТТЬЬ – широта кругозору, загальної ерудиції. ІІННТТЕЕЛЛІІГГЕЕННТТННІІССТТЬЬ – культура вияву інтелекту та поведінки.
  • 31.