Павленко

1. Смолінський дошкільний навчальний заклад №3
МАЙСТЕР-КЛАС
Тема: Використання інноваційних технологій
під час навчання дошкільників елементів грамоти
Підготувала:вихователь-методистПавленкоК. І.
26.01.2017

2. Майстер-класдлявихователівдошкільнихнавчальнихзакладів.
Тема:Використанняінноваційнихтехнологій під час навчання
дошкільниківелементівграмоти .
Мета : Створитиумови для професійного спілкування , самореалізації,
стимулювання творчого зростання потенціалу педагогів. Сприятипідвищенню
професійної майстерностіі кваліфікації учасників майстер-класу. Активізувати
знання педагогів щодо навчання дітей елементів грамотиу добукварнийперіод.
Вправляти педагогів в умінні висловлюватисвою думку та доводитисвою
позицію.
План:
1. Методичні аспекти реалізації варіативної складової освітньої
програмидля дітей від 2 до 7 років «Дитина». Навчально-методичнийкомплект
«Віконечко у світ грамоти» І.Товкач
2. Колективний перегляд. Забезпечення інтеграції освітнього процесу
під час формування фонематичної компетентності старших дошкільників.
3. «Ромашковедерево педагогічних порад».Методиі прийомив
роботіз дошкільниками на заняттях.
4. Підбиття підсумків.
І. Вправа-розминка « Нас з вами об’єднує… »
Мета:підняти емоційний настрій у педагогів.
Один з учасників кидає м’яч іншому зі словами: «На мою думку нас із вами
об’єднує…». Далівін називає якусь якість чи особливість, окрім віку, статі,
зовнішніх ознак, кольоруочей, волосся. Тойхто отримує м’яч каже «Я згодна»
або «Я подумаю». Якщо не згоденкидає м’яч іншому.
ІІ. У Базовомукомпонентідошкільноїосвіти в освітній лінії
«Мовленнядитини»зазначено, що результатом освітньоїроботи щодо
формуванняфонетичноїкомпетенціїу дітей є оволодіннячіткою вимовою
всіх звуків рідної мови і звукосполучень відповідно до орфоепічнихнорм;
розвинений фонематичний слух, що дозволяєдиференціювати фонеми;
оволодіннямовними інемовними засобами виразностіта прийомами
звукового аналізуслів;усвідомленнязвуковогоскладурідноїмови .
На кінець дошкільного дитинства старші дошкільники повинні:
– чисто вимовлятиусі звуки; не пропускати, не замінювати, не спотворювати
їх;
– мати добрерозвиненийфонематичнийслух: чути і розрізнятизвуки в словах;
– володіти чіткою дикцією, виразною мовою:говоритиголосно,не
поспішаючи, з правильноюінтонацією;
– вимовлятислова відповідно до норм літературної вимови (орфоепії),
не вживати діалектизмів.
Враховуючи те, що навчання дітей елементів грамоти – це складна
аналітично-синтетична діяльність, для її успішного опанування дитині
дошкільного віку спочатку необхідно: мати розвинений словниковий запасу
межах вікового періоду, засвоїти основні граматичніформ: узгодження слів у
роді, числі, відмінку, оволодіти елементарними навичками діалогічного
мовлення: відповідати на запитання, запитуватидорослихй однолітків,
самостійно вступати в розмову з дорослими й іншими дітьми, вести
організований діалог на запропоновану тему, груповий діалог(бесіду);

3. монологічногомовлення: складати речення, описові і сюжетні розповіді, а
також елементарним читанням та підготовкою руки до письма.
З досвіду роботиз навчання дітей елементів грамотипропоную вам в
роботіз дошкільниками скористатися навчально-методичним комплектом
«Віконечко у світ грамоти» автор І.Товкач.
Ірина Товкач - один із авторів освітньої програмидля дітей від 2 до 7
років «Дитина»(2015р.).
До комплекту входить методичнийпосібник для педагогів і батьків і
навчальний посібник (Частина 1. «Слово. Речення»;«Знайомимосязізвуками»;
«Складоваструктура слова. Наголос.» та частина 2 )для індивідуальної роботи
в умовах сім’ї та сучасного дошкільного закладу.
ІІІ. «Міні прес-конференція».
Мета:познайомитизі змістом методичного посібникаІ.Товкач .
 Перше запитаннядо ведучого. Чи враховується в посібнику
індивідуальніта вікові можливості дошкільників?
У методичнихрекомендаціях до кожного розділу подано завдання,
форми, методи й прийоми та засобинавчання дітей елементів грамоти. Тут
знайдуть практичні порадивихователі від молодшихдо старших груп.
У практичній частині (другомурозділі посібника) наведені плани-
конспекти занять, які розробленіз урахуванням індивідуальних особливостей,
можливостейдітей старшого дошкільного віку. Адже у дітей не однаковий
рівень мовленнєвого, пізнавального, художньо-естетичного,креативного
розвитку. Це дає можливість застосовуватив ході занять різноманітні завдання
диференційовано: завдання першого рівня – для тих дітей, які ще не мають
навичок початковогочитання, але цікавляться або не цікавляться книжками –
слухають або намагаються слухати , коли хтось читає, виявляють інтерес до
самих себе та до довкілля, здатні виконати простіінтелектуальні й творчі
завдання; другого рівня – для тих, хто вже має навички початковогочитання
складів, слів, люблять слухати, коли хтось читає, активно сприймають
предмети, події, людей, ставлять багато запитань і можуть виконувати
інтелектуальні й творчізавдання. У таких дітей більше сформованімовленнєві
уміння, а також здатність спостерігати, міркувати, проявлятидопитливість.
 Друге запитання. Як Ви відноситесь до методучитання «цілих
слів»?
Переважна більшість батьків дошкільнят прагнуть, щоб малюк ще в
дитячомусадку навчився читати. Найпоширенішими методами навчання
грамотив минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий,
звуковийі цілих слів. Звуковийметод навчання грамотивідомий в трьох
різновидах: звуковийаналітичний метод, звуковий синтетичний метод і
звуковийаналітико-синтетичний метод.
Основоположникомзвуковогоаналітико-синтетичногометодубув
видатний російськийпедагог К.Д. Ушинський. Він склав читанку «Родное
слово» (перше видання вийшло в 1864 р.) і посібник до викладання за цією
читанкою, де розробив своєріднусистемузанять з навчання грамоти, відому
під назвою «методуписьма-читання».
Суть звукового аналітико-синтетичного методу за Ушинським
полягає у тому, що в процесінавчання грамотив однаковій мірі застосовувався
як аналіз (розклад слована склади й звуки і виділення звуків із даних слів), так

4. і синтез (сполучення звуків, позначених буквами, в склади й слова і читанню
цих складів і слів).
В сучасній світовій педагогіці існують два основних, протилежних за
суттю, методи навчання дітей читання: метод «цілихслів» і фонологічний.
Відповідно до методу «цілих слів» (в Україні він більш відомий, як
метод Глена Домана), дітей навчають розпізнавати слова, як цілісні одиниці, не
розбиваючина складові. Тобто малят не вчать ні назв літер, ні звуків.
Фонологічний метод, навпаки, передбачає насамперед опанування дітьми
звуків та їхніх графічних позначень – букв із наступним поєднанням їх у слова
під час читання.
Добрірезультати, які давав метод «цілихслів», дали поштовх про те, чи
взагалі потрібно навчати дітей дошкільного віку фонетики. Ще на початку ХХ
століття зарубіжні вчені провели низку досліджень, щоб з'ясувати, який метод
ефективніший. В ході експерименту одну групу дітей навчали за методом
«цілих слів», іншу – за допомогою фонологічного. Колидіти почали читати, їх
протестували. На першому етапі краще читали вголос і подумки діти з першої
групи, протенезнайомі слова викликали у них значні труднощі. Намагання
закріпити за кожним словом єдине значення призводило до того, що за весь рік
навчання ці діти так і не змогли навчитися читати нові слова без допомоги
дорослого. «Фонологічні» ж діти легше справлялися з новимисловами і до
кінця 2-го класу випередили своїходнолітків за рівнем сприйняття і багатством
словниковогозапасу. Тож у світовій практиці перевагу надають фонологічному
методу навчання читання.
Останні дослідження підтвердили: люди читають слова по буквах,
але оскільки процес цей відбувається миттєво, здається, що ми одразу
сприймаємо слово загалом. Більше того, під час читання подумкизадіяна та
частина мозку, що і при читання вголос, тобто читання – це процес мовлення
тексту у внутрішньому плані.
Таким чином, щоб легко і вільно читати, необхіднолегкоі швидко
розпізнавати букви і співвідносити їх зі звуками.
 Третє запитання. Коли розпочинати роботу з навчаннядітей
елементівграмоти?
Важливо, аби дитина поступово проходиладо розуміння того, що
слово, яке мовиться, складається з різних звуків. Вже на 4 році життя
потрібно починатиознайомлення малят із звуковою системою мовлення:
виділення на слух і вимова окремо тих звуків, із яких починається слова,
ознайомлення з терміном «звук» в ігрових вправах. Дітей навчаємо
особливоївимови – штучного інтонаційного виділення звуків у слові: «М-м-
м-и-и-ш-ш-к-к-о-о».
Для цього малятам 3-4 років варто пропонувати різноманітні ігри із
звуками та словами. «Упіймай звук», «Зміни звук», «Паличко стукай».
На 5 році життядітей залучають до визначення кількості звуків у
слові.
Визначення першого і останнього звукав слові.
Придумування слова з відповідним звуком.
Закріплення поняття «звук».

5. В старшомудошкільномувіці впродовжподальшого навчання дітей
звукового аналізу слова необхідно познайомитиіз засобами для здійснення
цього процесуй навчити ними користуватися.
Такими засобами є: інтонаційне виділення звуків у слові, звукові
фішки, звукова модель слова(схема звукового аналізу), що складається з
однакових квадратів, кількість якихвідповідаєкількості вимовлених звуків у
слові. Ми називаєм її «звукова доріжка».Починаємоз слів, які складаються
з трьох звуків. Дорослий промовляє слово, веде вказівкою під схемою
звукового складу слова, затримуєвказівку на фішці, яка відповідає звуку, що
промовляє.
Завдання навчаннязвукового аналізуслівдітей 6 року життя:
- Дати практичнеуявлення проголосні та приголосні ( м’які й
тверді приголосні) звуки, учити правильноінтонувати та позначати
умовними фішками;
- Учити дітей розрізняти звуки мовні і немовні;
- Упізнавати окремізвуки (голосні, приголосні) на початку, в
середині, в кінці поданого слова;
- Добирати слова з поданим звуком;
- Формувати навички робити звуковий аналіз слів типу«рак»,
«мак», інтонувати та позначати відповідними фішками м’які приголосні
у словах зі знаком пом’якшення та голосним «і» (ліс).
- Проводити звуковий аналіз слів зі збігом приголосних (слон,
стіл).
Можна запропонуватидітям не тільки визначати послідовність звуків у
слові, а й скласти слово з хаотично розкиданихзвукових фішок. Це своєрідна
«фонематична зарядка». Ефективний також прийом «забування» : «перший звук
загубився», «склад утік», «зник останній звук у слові».
Методичніприйоми звуковогоаналізута синтезум :
 Зразоквимови слова вихователем.
 Активне промовляння звуків мовлення дітьми хором та
індивідуально.
 Інтонаційне виділення звуків у слові(чітко виділяти голосом і
промовляючибільш протяжно).
 Артикуляція звуків, спостереження запроцесом вимовляння
подібного звука(положення губ, зубів, язика). Однак не всі звуки
можна чітко артикулювати. Томуне завжди показ артикуляції може
виступати як обов’язковийетап.
 Прийом договорювання дітьмипершого або останнього звука
в незакінченому слові.
 Знаходження спільного звука у вимовлених словах шуба-
миша, пошта.
 Вихователь називає перший і останній звук, а діти називають
слово. «Відгадайте слово задумане мною».
 Прийом навмисної помилки. Наприклад: «Я стверджую, що в
слові росатри звуки».
 Визначення усно, без схем і фішок кількість звуків у слові.

6. Для проведення даної роботиз дітьми потрібно використовувати
такий дидактичний матеріал, що зацікавить дітей, авторськіказки про
звуки мають бути ілюстровані. Завдання педагог реалізує як під час
групових(до 15 осіб), індивідуально-групових(4-8 осіб), індивідуальних
занять(1-4 особи), самостійнихіграх, повсякденномуспілкуванні,
художньо-мовленнєвій діяльності.
 Четверте запитання. Назвіть переваги даногопосібника.
Відповідь:Методичні рекомендації педагогам і батькам,
перспективний план роботи, орієнтовані плани-конспекти занять.
Художнє слово, авторськіказки, дидактичніігри.
 П’яте запитання. Інтеграція освітнього процесу – це
інновація в дошкільному вихованні чи «модний» термін?
Інтеграція - це інновація, заявлена БКДО, яка дає можливість
розширювати кругозір дітей і розвивати їхню пізнавальну активність навколо
однієї теми (образу) в різних видах діяльності, що сприяє формуванню цілісної
картини світу у взаємозв'язках та взаємовідношеннях.
Але нам слід пам'ятати, що інтеграція - це не поєднання, а
взаємопроникнення двох-трьох або більше предметів у єдине ціле на основі
спільного підходу до розкриття ключової теми.
Суть інтегрованого підходу до освітньогопроцесу:
 об'єднання спорідненого матеріалу з кількох розділів програми
(освітніх ліній) та різних видів діяльності дітей навколо однієї теми;
 опанування з дошкільниками значно більшого за обсягом
навчального матеріалу та досягання цілісності їх знань за значно коротший
термін;
 залучення дошкільників до процесу активного самостійного
здобуття знань;
 формування творчої особистості дитини, її здібностей;
забезпечення можливостізастосовуватидітьми набутих знань, умінь і
навичок з різних розділів програми(освітніх ліній) у практичній діяльності.
Ми принципінтеграціїзабезпечуємо шляхом тематичного
планування навчально-виховної роботи, інтегрованих занять та проектної
діяльності.
ІV. Гра «Ромашковедерево педагогічних порад».Мета:Обмін досвідом
учасників майстер-класу з навчання дітей грамоти. Правила гри: серед
педагогів обирається «ландшафтний дизайнер», вихователі діляться своїм
досвідом, використанихметодів і прийомів , а «дизайнер» записує їх на зелених
листочках у вигляді дитячої долоньки, прикрашає ними ромашковедерево.
В дітей старшої групи формуються елементарні уявлення про
слова як одиницімовлення:ними ми називаємо предмети, об’єкти,
якості, ознаки, дії; слова мають значення, зміст, бувають довгіі короткі.
Варто проводитидидактичні ігри «Хто? Що?», «Який, яка, яке, які?»,
«Що робить?Що роблять?».
Прийоми навчанняознайомленнязі словом:
 Зразокпромовляння словаабо слів, поданийвихователем;

7.  активне промовляння слів дітьми хорове, індивідуальне;
 порівняння слів зі звукосполученнями;
 визначення довжини промовляння слова(коротке, довге,
найдовше);
 промовляння слів з різною інтонацією(весело, сумно, гнівно,
злякано);
графічне зображення слів умовними позначеннями(лініями,
прямокутниками).
Діти дізнаються, що речення складаються зі слів, що вимовляються
послідовно одне за одним. У реченні може бути різна кількість слів. Вони
повідомляють нам про когось або про щось.
Прийоми навчанняознайомленняз реченням:
 Зразокпромовляння речення, поданийвихователем;
 активне промовляння речення дітьми хорове, індивідуальне;
 порівняння речень;
 визначення довжини речення;
 підрахунок кількості слів у вимовленому речення;
 послідовне називання кожного словау речення окремо, що
супроводжується плесканням у долоні, крокування, підстрибування тощо;
 визначення місця кожного словав реченні;
 викладання кольоровихсмужок, паличокрізної довжини,
лічильного матеріалу за кількістю слів у реченні;
 графічне зображення схеми речення лініями різної довжини;
 складання речень із певною кількістю слів;
 моделювання речень з використанням розділових
знаків(крапка, знак оклику, знаку питання).
 Дидактичні ігри і вправи.
 Розглядання малюнків сюжетних і предметних;
 Читання та переказ творів художньо літератури;
 Вивчення дітьми віршованих творів усної народноїтворчості
(потішок, скоромовок,лічилок) та творів художньої літератури.
V. Робота в парах. « Комп’ютер вмикай-речення складай». Завдання:
Скласти речення за сюжетною картинкою, за схемою.
Знайомимосязізвуками.
Фонематичний (мовленнєвий) слух починає формуватися у дитини
досить рано уже на 3-4 тижні життя немовля виділяє мовлення близької для неї
людини(особливо матері) з інших звукових подразників.
Досить високийрозвитокфонематичного слуху не призводить до
позитивних результатів, якщо не буде проводиться спеціальна заняття.
Перш ніж розпочатироботупотрібно перевірити не лише стан
звуковимови, а й розвитокфонематичного слухудитини шостого рокужиття за
завданнямиподаними в діагностичній системі Ю. Гільбуха та за А. Богуш.
Навчаннядітей елементівграмоти за звуковим аналітико-
синтетичним методом передбачаєреалізаціїтрьох основнихзавдань:
1. Навчити дітей визначати послідовність звуків у словах різної
звукової структуриза допомогою фішок і без них. Вправа «Назви всі
звуки в слові».

8. 2. Вчити з’єднуватизвуки у склади, склади – у слова, слова – у
речення.
3. Мати елементарні уявлення про одиниці мовлення: слова,
речення, звуки мовлення, склади, наголос, букви(окремідля дітей 6 року
життя) і в межах всього алфавіту з дітьми 7 року життя та засвоєння
способучитання складів, слів, щоб не допустити так званого
побуквенного читання.
Складоваструктура слова.
Якщо дитина добреусвідомить, що слова складаються із складів, у
неї виробиться гарнатехніка читання, а навчаючись у школі буде
дотримуватись складовогопринципупереносу слів.
Потрібно послідовно ознайомлюватидітей із поділом слів на
склади. На першому етапі беремо слова, що мають два відкриті
склади(роса), далі слова, що мають три відкриті склади,(молоко)і слова,
що мають відкриті і закриті склади,(квітка, мотор), одинзакритий
склад(жук). Діти краще сприймають термін «частина слова».
Існує багато методичних прийомів, що допомагають дитині досить
легко навчитися визначати кількість і послідовність складів у словах.
Прийом «Долонька» -прикладання руки до підборіддя і вимовляння слів.
Скільки разів торкнеться долоніпідборіддя, стільки у вимовленому слові
складів.
Ефективні прийоми«диригування», «крокування», «оплески»,
«підстрибування», «підкидання м’ячавгору, вдаряння об підлогу»,
«барабан».
Прийоми, що використовує педагог в своїйроботі:
зразокпромовляння;прийом «навмисної помилки»;графічне
зображення складовоїструктурислова за допомогою прямокутників або
короткимилініями.
Наголос.Із наголосом дітей знайомимо на порівнянні двох слів-
омографів(вонипишуться однаково, а вимовляються по-різному).
Наприклад за́мок - замо́к. Вихователь інтонаційно виділяє наголошений
склад так, щоб діти почули та визначилирізницю. Прийом запитань
допоможекраще почути наголос у слові. Ефективний також прийом
«удару рукою по столі» (наголошений склад при цьому можна ударяти
гучніше). З досвіду роботиможу сказати, що така роботаповинна
проводиться з дітьми постійно – це дозволить легше оволодіти азами
початкового читання (злитим прочитуванням двохлітер).
Перспективне плануванняскладаємоза такою
послідовністю та темами занять:
Слово. Речення. 10 занять. Казка про слова. Слова назви
предметів. Слова назви дій. Слова назви ознак предметів. Закріплення та
довгіі короткіслова. Ознайомлення з реченням. Спосіб умовного
позначення речення. Поділ речень на слова. Визначення кількості слів у
реченні. Слова-близнюки, слова-помічники, що служать для зв’язкуслів у
реченні.
Знайомимося зізвуками. Звуки мовні і немовні. Звуковий аналіз
слова(«звуковадоріжка», білі або пусті фішки). Голоснізвуки. Умовне

9. позначення. Казка. Приголоснізвуки. Умовне позначення. Казка. Твердіі
м’які приголосні.
Склад слова. Наголос.
V. Роботав парах. «Звуковийаналіз слів». Провестизвуковий
аналіз слів «СЛОН», «ЛІС», «РАК».
Роботаз практичним посібником для дітей І. Товкач «Слово.
Речення. Звуки.».
VІ. Підбиття підсумків.
Як ви думаєтечому розбивається віконнескло, коли в нього
кидаютькамінь?Правильнавідповідь:«Тому що вікнобуло зачинене».
Я дякую вам за роботу, за вашу активність, зацікавленість. Навчіться йти
по життю з відкритим серцем і тоді ніяка ворожастріла не поранить
тонку тканину вашої душі. Адже виховувати дітей можуть люди тільки з
доброю,відкритоюдушею та палким серцем. Педагог має виступати не в
ролі інструктора, а в ролі порадника, дотримуватися демократичного
стилю спілкування, а кожна дитина має почуватися вправною, здатною
виконати завдання різної складності.
Приймайте дитину такою, як вона є, підтримайте її, вселіть надію
на успіх, виявіть сильні і слабкі сторонидитини, виходячиз її вікових та
індивідуальних особливостей.
Про завдання формування усвідомленого читання та підготовку
руки до письмами поговоримона наступному майстер-класі.
Використаналітература:
1. Базовийкомпонент дошкільної освіти (нова редакція)
2. Освітня Програма«Дитина» 2015 р.
3. Ірина Товкач. Слово. Речення. Звуки:методичний посібник у
2ч.
Вид. «Ранок». – 2015- 176с. - (Серія «Віконечко у світ грамоти»)
4. Журнал «Вихователь-методист», № 20 р.
5. Журнал «Дошкільне виховання», №7, №3, №11 2012р., №11
2015р.
6. Журнал «Палітра педагога», № 1 2013р.
7. А. М. Богуш Мовленнєвий компонентдошкільної освіти. Вид
«Ранок» - 2013 – 192с.-(Сучасна дошкільна освіта)

10. 1. Чи враховується в посібникуіндивідуальні та
вікові можливостідошкільників?
2. Як Ви відноситесьдо методучитання «цілих
слів»?
3. Коли розпочинатироботу з навчання дітей
елементівграмоти?
4. Назвітьпереваги даного посібника.
5. Інтеграція освітнього процесу – це інновація в
дошкільному вихованні чи «модний» термін?