1. СВІДОМІСТЬ:
її походження і сутність
•Світ речей - світ свідомості
•Матеріалізм і свідомість
•Свідомість та істина
2. Річ має смисл
Всяка річ має свою власну сутність.
Річ є втілений смисл.
Фактичне існування так чи інакше
відповідає своєму смислу, являє його.
Життя факту суттєво інше, ніж зв'язок, життя смислу.
Життя факту суттєво інше, ніж зв'язок, життя смислу.
Факти причинно зв'язані, смисли зв'язані між собою не
Факти причинно зв'язані, смисли зв'язані між собою не
причинно, а логічно розумно. Факти діють, смисли тільки
причинно, а логічно розумно. Факти діють, смисли тільки
значать іідають осмислення.
значать дають осмислення.
3. Річ є явище
цілісного смислу
Сутність речі отже розлита по всій речі
цілком і у всій своїй повноті вона присутня у
всіх своїх частинах, цим тільки і роблячи ці
частини - певною цілістю і так створюючи річ.
Ціле не є проста сума своїх частин, але ще і
певний новий ідеальний образ ні від яких
частин не залежний і ні на які частини не
подільний.
Ціле відкривається у явищі.
4. Свідомість є існування
смислу самого по собі
Свідомістю ні в якому разі не
можна розуміти суб'єктивну,
психологічну, людську свідомість.
Явище і сутність речі –– два
аспекти однієї речі. Річ з одного
боку має сутність, а з іншого те або
інше явище.
Коли переді мною стоїть наприклад
цей стіл то зовсім невірно було б
говорити, що переді мною тільки
явище столу.
5. Людська
самосвідомість
Людина не має свого
остаточного власного
смислу, хоча він і є у неї.
Людина щоб бути собою
має неустанно відкривати
свій смисл, тим самим вона
творить себе.
6. Особистість – не результат, а
умова, спосіб існування
людської свідомості
Не свідомість створює
особистість, а особистість має
свідомість, що проявляється по
мірі особистісного здійснення.
Від народження свідомість
розгортається з розгорткою
особистості.
У онтогенезі дитина не зразу
вирізняє себе у своїй свідомості
вона говорить про себе від третього
лиця: „Коля поїв кашу”. Тут
свідомість іще не стала особистою,
проте особистість свідомо шукає
себе
7. Особистість розкривається
поступово
народження особистого тіла,
здатного володіти свідомістю.
Особистість це те, що
відкривається свідомості готовій
прийняти її, особистість
відкривається свідомості, що
набула повноти свого єства, що
вступила в повноту свого часу –
повноліття.
Свідомість досягає своєї повноти,
коли стає здатною до
самоусвідомлення себе як
особистості.
8. Філогенез – соціальне становлення
онтогенез – індивідуальне становлення
У онтогенезі з’являється „Я”
У онтогенезі з’являється „Я”
у філогенезі здійснюється одкровення.
у філогенезі здійснюється одкровення.
Мої гени не від
Мої гени не від
Повнота досягається, коли Діогена, мої
свідомість може впізнати Діогена, мої
гени від Коки
гени від Коки
себе у другому.
У філогенезі Єрусалим і
Рим відмовилися прийняти
Абсолютну Особистість.
Ці культури не впізнала і
не прийняла свій образ не
погодилась на
спорідненість по любові, а
не по природній
необхідності.
9. Свобода не бути
Свобода не бути
Людині легше вважати
Людині легше вважати
себе природною істотою,
себе природною істотою,
або соціальним продуктом
або соціальним продуктом
ніж прийняти особистісний,
ніж прийняти особистісний,
надприродний статус буття.
надприродний статус буття.
10. Наукова підробка:
“Сравнение зародышей на
разных стадиях
эмбрионального развития.
Печально знаменитая
иллюстрация из работы
Эрнста Геккеля, на которой
различия между эмбрионами
искусственно занижены, ради
большего соответствия
теории рекапитуляции
(повторения филогенеза в
онтогенезе)”.
Википедия
11. Свідоме самопородження особистості
дієвий вільний
розум, почуттєва
та вольова сфера
прагнуть
довершеності,
тобто – вічної
особистості
народившись тілесно,
народившись свідомо,
народитися особистісно,
тобто стати на шлях
вірного здійснення своєї
особистості,
реалізовувати не тільки
тактику, але й стратегію
власної поведінки.
12. Механічний зв’язок тіла та
свідомості у матеріалізмі
Відповідно до концепції
відображення, свідомість є
властивістю
високоорганізованої матерії
– головного мозку людини.
З відомих сучасній науці
матеріальних структур саме
мозок володіє найбільш
складною субстратною
організацією. Близько 11
млрд. нервових клітин
утворюють досить складне
системне ціле, у якому
відбуваються електрохімічні,
фізіологічні, біофізичні,
біохімічні, біоелектричні й
інші матеріальні процеси.
13. Помилки матеріалізму -
1
Якщо молекули мозку
виробляють думки, то
яким чином вони знають
які думки потрібно
виробляти, як вони
можуть творчо думати,
міркувати?
Чи є суб'єктивні думки та
почуття об'єктивними
явищами особистісного
існування?
14. Помилки матеріалізму - 2
Червоного кольору
немає?
Організм хіба сприймає
подразнення тільки із
зовнішнього світу?
Як же ми знаємо, що звукові
хвилі з такою-то частотою,
такою амплітудою і іншими
характеристиками
вимальовують якийсь образ,
виражають радість чи горе?
«Квалиа» — это
«необычный термин Чи є “природа”, “матерія”,
для обозначения самой “фізичне”, “простір”, “час” щось
обычной из возможных об'єктивне, чи це суб'єктивна
для нас вещи: того, как видимість?
вещи выглядят для
нас»
Википедия
15. Помилки матеріалізму - 3
По-третє,звідки виникла потреба мислити, що саме
смислова діяльність стала визначальною для людини?
Як можливий стрибок
від неживої матерії до
живої? Свобода виникає з
необхідності?
Коли людина
зрозуміла, що вона Активність є робота
розуміє? зі смислом, тобто
певну надсмислову
позицію. Я мислю –
Як саме стало отже я, вище від
зрозуміло , що смисл, самого мислення,
це є смисл? мислення належить
мені. (тож звідки таке
Як можливий стрибок „я” завелося)?
від пасивного
смислового існування Якщо є свобода, то
до активного володіння є і різні можливості,
смислом? повинна бути і воля
до тих чи інших
Розуміння смислу є вчинків. Звідки така
активність. Звідки здібність?
раптом береться така
здібність?
17. Що є істина?
Істиною в сучасній науці
та у філософії науки
розуміють відповідність
наших понять,
висловлень, теорій
навколишньому світові.
Якщо відповідають,
виходить, вони
правильні, якщо не
відповідають —
помилкові.
?
ь це р
це озмо а?
розмова
В дпо
Віідпо в дн с ь
вііднііст
18. Скритість істини
Скритість істини
для Ніцше істина
зовсім не є
відповідність наших
понять речам світу.
Зрештою, ми
знаходимо в речах
те, що самі туди
вклали.
Це знаходження
називає себе
наукою, а
вкладання — це
мистецтво, релігія,
любов.
19. Таємниця не секрет –
після відкриття не зникає
Цінність світу полягає у нашій
інтерпретації. Ці інтерпретації в
кожну епоху — все нові та нові.
Сам світ не є щось фактичне, раз і
назавжди дане, він є лише
тлумачення та узагальнення
спостережень.
Світ не являє собою якусь останню
таємницю, що ми прагнемо
відкрити.
20. Алетейя – непотаєнність
У древніх
греків було слово
для позначення
істини — алетейя,
що означає
неприхованість, не
потаємність.
Істина не
ховається, вона
лежить на очах,
треба тільки вміти
її побачити.
21. У науці як і в релігії, існують
такі безумовні положення
— “догмати” — які не
Постулати науки доводяться, але
приймаються в якості
вихідних, оскільки є
необхідними для побудови
всієї системи знання. Такі
положення називаються в
ній постулатами або
аксіомами.
Природознавство базується,
щонайменше, на наступних
двох основних положеннях:
визнанні,
реальності буття світу
закономірності його
улаштування і
пізнаванності людиною.
аксіома спрямованості всіх
духовних актів до
абсолюту.
22. “Що є істина?...”
Понтій Пілат
Істина – Хто, а не що.
«Я на те народився і
на то прийшов у
світ, щоб свідчити
про істину; усякий,
хто від істини
слухає гласу Мого»