особистість та спілкування

1. Кандидат психологічних наук,Кандидат психологічних наук,
доцентдоцент Пляка Л.В.
Національний фармацевтичний університет
Кафедра педагогіки та психології
«Психологія спілкування»
ТЕМАТЕМА
ОСОБИСТІСТЬ І СПІЛКУВАННЯОСОБИСТІСТЬ І СПІЛКУВАННЯОСОБИСТІСТЬ І СПІЛКУВАННЯОСОБИСТІСТЬ І СПІЛКУВАННЯ

2. П Л А НП Л А Н
1. Людина, індивід, особистість
2. Вплив темпераменту на спілкування.
3. Комунікативні якості особистості
4. Методи психологічного впливу на особистість

3. Історія розвитку поглядів на особистістьІсторія розвитку поглядів на особистість
У середньовічній філософії особистість розумілася як сутність Бога.
У новоєвропейської філософії особистість розумілася як громадянин.
У філософії романтизму особистість розумілася як герой.
С. Л. Рубінштейн зазначав, що особистості характерний такий рівень
психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо керувати власною
поведінкою і діяльністю.
Суть особистості, за К. Роджерсом, виражає її самосвідомість,
суб’єктивність, здатність діяти свідомо і відповідально.
Особистість є категорією і предметом вивчення психології
особистості

4. ЛЮДИНА. ІНДИВІД.ЛЮДИНА. ІНДИВІД.
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ
«Людина» - суб'єкт історичної діяльності і пізнання
Індивід утотожнює загальні властивості людини, як організму.
Індивідуальність - це сукупність особливостей, що відрізняють одну
людину від іншого.
Ці особливості обумовлені особливостями обставин життя і діяльності
людини.
Поняття “індивідуальність” указує на неповторність, одиничність
ознак і поєднання їх у окремої людини.
Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.

5. ОСОБИСТІСТЬОСОБИСТІСТЬ
Великий внесок у розробку цієї проблеми зробили українські та російські вчені
Г. Костюк, С. Максименко, В. Рибалка, О. Леонтьєв, Л. Божович, А.
Петровський, О. Асмолов та ін., а також зарубіжні психологи Г. Айзенк, Р.
Кеттел, Г. Олпорт та ін.
Особистість – це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими
своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями
(С. Д. Максименко).
Особистість – суб'єкт суспільної поведінки і комунікацій (Б.Г. Ананьев)
Особистість - це індивід, що визначив свою діяльну позицію до всього, що його
оточує: до праці, до соціального ладу, до завдань колективу, до долі іншої людини
(П.Е. Кряжев)
Особистість - людина як носій свідомості (К.К. Платонов)

6. Особистість характеризують такі ознаки:Особистість характеризують такі ознаки:
 розумність (визначає рівень інтелектуального
розвитку);
 відповідальність (рівень розвитку почуття
відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою,
аналізувати свої вчинки і відповідати за них);
 свобода (здатність до автономної діяльності,
прийняття самостійних рішень);
 особиста гідність (визначається рівнем вихованості,
самооцінки);
 індивідуальність (несхожість на інших).

7. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
У структурі особистості розрізняють типове та індивідуальне.
Типове характеризує особистість узагалі: її свідомість, активність,
розумові та емоційно-вольові прояви тощо.
Індивідуальне – це те, що характеризує окрему людину: її фізичні та
психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру.

8. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
Фізичні індивідуальні особливості – це конституція організму, його
фізіологічні процеси. У кожному окремому організмі ці процеси
відбуваються своєрідно, хоча у них є багато спільного для всіх людей, що
зумовлюється походженням і розвитком людини.
Психічні індивідуальні особливості виявляються в різній швидкості
реакцій, порогах чутливості, у властивостях уваги, пам’яті,
спостережливості, кмітливості та інтересах.
Індивідуально-психологічні особливості – неповторна своєрідність
особливостей людини. До них відносять спадкові та природжені біологічні
особливості будови та функцій організму (швидкість реакції, активність,
імпульсивність, нестриманість тощо).

9. ОСОБИСТІСТЬ ВИЗНАЧАЮТЬОСОБИСТІСТЬ ВИЗНАЧАЮТЬ
неповторні фізичні якості
психічні процеси
характер
здібності
мотивація
потреби
спрямованість
інтереси
темперамент

10. ТЕМПЕРАМЕНТТЕМПЕРАМЕНТ
ТемпераментТемперамент характеризує динамічний бік
психічних реакцій людини – її темп, швидкість,
ритм, інтенсивність
(С. Д. Максименко)
ТемпераментТемперамент – це генотип, тобто природжена
особливість нервової системи.
(І. П. Павлов)

11. ТЕМПЕРАМЕНТТЕМПЕРАМЕНТ
Темперамент проявляється у людини в різних обставинах і
забарвлює всі психічні прояви особистості (емоції, мислення, вольові
прояви): як вона говорить, як спілкується, сміється, плаче, працює,
відпочиває.
Темперамент залежить від особливостей вищої нервової діяльності,
основних процесів – збудження і гальмування – від їх
співвідношення. Процеси збудження і гальмування у різних людей
можуть відрізнятися за силою, рухливістю, врівноваженістю.
Риси темпераменту є природженими, хоча особливості прояву
кожного типу змінюються з віком в процесі виховання.

12. САНГВІНІК. ХОЛЕРИКСАНГВІНІК. ХОЛЕРИК
СангвінікСангвінік (сильний, врівноважений, рухливий)
Жваво і з великим збудженням відгукується на все, що оволоділо його
увагою. Жива міміка та виразні рухи. За його обличчям легко відгадати,
який у нього настрій, яке у нього ставлення до людини або предмету,
події. Швидко зосереджує увагу.
Холерик (сильний, неврівноважений, інертний)
Він неприборканий, нетерплячий, гарячковий, менш пластичний і більш
ригідний, ніж сангвінік; труднощі в переключенні уваги, швидкий
психічний темп

13. ФЛЕГМАТИК. МЕЛАНХОЛІКФЛЕГМАТИК. МЕЛАНХОЛІК
ФлегматикФлегматик (сильний, врівноважений, інертний)
Його важко розсмішити, розгнівати або засмутити. Міміка бідна, рухи
невиразні. Енергійний, відзначається працездатністю. Відзначається
терплячістю, витримкою, самовладанням. З труднощами перебудовує
навички і звички. Інтровертований. Дуже важко сходиться з новими
людьми, з труднощами відгукується на зовнішні враження.
МеланхолікМеланхолік (слабкий)
Незначний привід може викликати сльози в очах. Міміка і рухи
невиразні. Голос тихий. Може заплакати на весь голос. Понижена
активність. Легко відволікається і має нестійку увагу. Повільний
психічний тон. Ригідний. Інтровертований.

14. ЕКСТРАВЕРСІЯ. ІНТРОВЕРСІЯЕКСТРАВЕРСІЯ. ІНТРОВЕРСІЯ
Екстраверсія –Екстраверсія – це спрямованість психічної активності
особистості назовні, до якої спонукають враження, що
зумовлені впливом зовнішніх обставин в даний момент.
Інтроверсія –Інтроверсія – це спрямованість психічної активності
особистості всередину, ніби на себе, що спонукається
враженнями, які мали місце в минулому або думки про
майбутнє.
Поведінка ж інтроверта переважно залежить від його внутрішнього
світу: почуттів, думок, образів того, що з ним було чи ще буде;
людина ніби заглиблена в себе, в минуле і майбутнє.

15. ПЕРЦЕПЦІЯПЕРЦЕПЦІЯ
ПерцепціяПерцепція - процес і результат сприйняття, розуміння та оцінювання
людиною явищ навколишнього світу, соціальних об'єктів.
На рівні міжособистісного сприйняття вона реалізується як процес
сприйняття зовнішніх ознак людини, співвідношення цих ознак з її
особистісними характеристиками, інтерпретація, прог­нозування на
цій основі її вчинків.
Процес міжособистісного пізнання охоплює такі складові:Процес міжособистісного пізнання охоплює такі складові:
сприймання та оцінювання зовнішніх ознак,
поведінки індивіда,
створення уявлень про його психологічні особливості, стани;
оцінювання отриманих уявлень та зіставлення зовнішніх ознак
індивіда з особистісними характеристиками;
розуміння та інтерпретація отриманої інформації;
оцінювання партнера загалом; загальні умовиводи;
прогнозування дій і вчинків партнера; створення стратегії власної
поведінки.

16. ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГООСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГО
СПРИЙНЯТТЯСПРИЙНЯТТЯ
АтракціяАтракція — особлива форма сприйняття і пізнання іншої людини,
заснована на формуванні щодо неї стійкого позитивного почуття.
Реалізується вона як процес формування привабливості іншої людини,
результат цього процесу і якість ставлення людей одне до одного.
Потреба в афіліації - це потреба створювати і підтримувати позитивні
стосунки з іншими людьми, бажання подобатися, привертати увагу,
інтерес, почуватися значимим і цінним.

17. ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГООСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГО
СПРИЙНЯТТЯСПРИЙНЯТТЯ
Каузальна (лат. причина) атрибуція — пояснення причин
поведінки людини на основі суб'єктивних припущень.
Співрозмовники не завжди знають і можуть зрозуміти справжні
причини поведінки своїх партнерів по спілкуванню, тому нерідко у
таких ситуаціях вдаються до приписування їм невластивих рис,
якостей тощо.
Спостерігач робить це з огляду на певні стереотипні образи
людини, витворені в його свідомості чи сформовані на підсвідомому
рівні на основі схожості поведінки індивіда зі знайомими, аналізу
власних мотивів поведінки в подібній ситуації або навіть на підставі
вчинків героїв літературних творів.

18. ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГООСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГО
СПРИЙНЯТТЯСПРИЙНЯТТЯ
Ідентифікація — процес і результат ототожнення себе з іншою
людиною, намагання уподібнитися до неї з метою зрозуміти, як
би вона вчинила в подібній ситуації.
Завдяки ідентифікації людина ототожнює себе з іншими людьми,
групами (інроенція) або приписує іншим людям те, що вона
думає і відчуває (проекція).
У процесі ідентифікації відбувається інтелектуальне
ототожнення, результати якого залежать від того, наскільки
точно вдалося визначити інтелектуальний рівень
співрозмовника

19. ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГООСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГО
СПРИЙНЯТТЯСПРИЙНЯТТЯ
Рефлексія (лат. відображення) — усвідомлення індивідом того, яким його
сприймають і оцінюють інші; процес самопізнання, споглядання, розуміння
власного внутрішнього світу, а також: сприйняття, розуміння психічного
стану, можливого плину думок іншої людини в спілкуванні.
Завдяки рефлексії відбувається засування намірів уточнення розуміння одне
одним, взаємне пристосування позицій співрозмовників.
Якщо рефлексія недостатня або неадекватна, це може спричинити
непорозуміння, конфлікти тощо.

20. КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТКОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Комунікабельність (від лат. cjmmunicabilis — з'єдную, повідомляю) —
здатність людини до спілкування, до встановлення соціальних зв'язків,
контактів, до плідної взаємодії з іншими людьми.
Це не просто вміння провізора спілкуватися з людьми.
Головне, щоб після розмови у людей залишалося позитивне враження про
вас.
ЕмпатіяЕмпатія – це якість, що характеризується вмінням сприймати і розуміти
внутрішній стан співрозмовника, здатність налагоджувати з ним ефективну
професійну взаємодію.
Чуйність до емоційного стану співрозмовника проявляється в провізорів у
співпереживанні, бажанні допомогти.

21. КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТКОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ
«Толерантність» - відсутність чи послаблення реагування на
який-небудь неприємний фактор у результаті зниження чутливості
до його впливу; терпимість до різних точок зору
Толерантна особистість повинна володіти такими якостями як
гуманність, відповідальність, емпатія, впевненість у собі та в своїх
силах.
Толерантне ставлення характеризується здатністю майбутнього
провізора адекватно реагувати на конфліктну ситуацію в процесі
професійної комунікативної взаємодії з суб’єктами спілкування.

22. Методи психологічного впливу
на особистість
Психологічний тискПсихологічний тиск – метод сильного, інтенсивного, вказівного,
стверджуючого, стійкого, стабільного впливу на психіку людини з метою
спонукання його до дій і розміщення на нижньому східці соціальної ієрархії.
Елементи психологічного тиску (образи, дії, слова, положення):
• сила;
• наказ;
• стійкість;
• інтенсивність;
• ствердження;
• стабільність

23. Методи психологічного впливу
на особистість
Маніпуляція – метод впливу на психіку людини з метою введення її в
незручне положення необхідності вибору своєї поведінки між двома
альтернативами (між поганим і добрим, добрим і кращим, поганим і
гіршим, поганим і нейтральним, добрим і нейтральним).
Елементи психологічної маніпуляції:
(образи, дії, слова, положення):
• спритність;
• двоякість;
• рівновага;
• композиційність;
• рішучість;
• збалансованість.

24. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА