Ромашка

1. Смолінський дошкільний навчальний заклад № 3
Методичне об’єднання
вихователів груп раннього віку
дошкільних навчальних закладів
З проблеми:
«Сенсорно-пізнавальний розвиток
дітей раннього віку засобами ігрової
діяльності»
Підготувала: вихователь Білоусова Г. П.
09.02.2017 р.

2. Сенсорно-пізнавальний розвиток дітей раннього віку
засобами ігрової діяльності
План:
1. Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей
раннього віку засобами предметної діяльності та творчих завдань.
Калейдоскоп педагогічних ідей. Вихователь Білоусова Г. П.
2. Розвитокдрібної моторики пальців рук. Перегляд заняття з дітьми І
молодшої групи №3 на тему: «Де живе ґудзик». Вихователь Білоусова Г. П.
3. Обговорення переглянутих форм роботиз дітьми. Самоаналізта аналіз
заняття.
4. Виставка інвентарю для розвитку дрібної моторики пальців рук. Огляд
виставки.
5. «А я роблю так…». Скринька досвіду.
Хід роботи:
1. Сенсорний розвиток необхідний людині для оволодіння будь-якою
практичною діяльністю. Він не втрачає значення зі вступом дитини до школи і
відіграє важливу роль у житті дорослої людини. Чим вищий сенсорний
розвиток дитини, тим більше фактів і явищ потрапляє у сферу її сприймання.
Якщо в дитини належно розвинуті мислительні механізми, то вона виявляє
неабияку здатність шукати, знаходити, фіксувати, аналізувати, інтерпретувати
велику кількість інформації про світ і себе. Сенсорне виховання —
системапедагогічних впливів, спрямованихна формування способів чуттєвого
пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань.
У дошкільному віці інтенсивно розвиваються всі органи чуття.
Особливо сприятливий ранній вік дитини, коли ознайомлення з якостями
предметів є вирішальним у розумовому розвитку. Цей період називають
“золотою порою” сенсорного виховання. Дорослий повинен сприяти
накопиченню сенсорногодосвіду дитини через розвиток зорового, слухового і
тактильного сприйняття, розвивати дрібну моторику руки.
Обмеження зовнішніх вражень породжує у дитини відчуття “сенсорного
голоду”, уповільнює її розумовий розвиток.
Залежно від кількості дітей, місця проведення розрізняють
індивідуальну, колективну й групову (диференційовану) форму навчання дітей
раннього віку.
Тривалість заняття у групі раннього віку складає 10-12 хвилин. На
одному занятті вирішуємо кілька завдань з сенсорно-пізнавального розвитку,
ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення. З цією метою використовую
комбіновані заняття, що складаються з 2-3 частин, кожна з яких присвячена
вирішенню одного конкретного завдання. Особлива увага приділяється
розташуванню наочного матеріалу, розсаджуванню дітей, щоб дошкільнятам
було зручно користуватись матеріалом, вільно пересуватись по груповій
кімнаті. Потрібно максимально використовувати активність дітей, як
пізнавальну, так і рухову. Діти навчаються самостійно витягувати предмети,
показувати, називати, виконувати ігрові завдання.
Проводити сенсорні заняття ефективніше доцільно у формі дидактичних ігор.
Використання дидактичних ігор є різноманітним :

3.  використання як частини заняття;
 самостійна форма організованого навчання дітей;
 використання у повсякденному житті
Кожна дидактична гра містить конкретне завдання.
В групі дітей раннього віку потрібно створити належне просторово-розвивальне
середовище, виготовити сенсорний стіл, обладнати зону сенсорно-пізнавального
розвитку.
В куточку сенсорно-пізнавального розвитку знаходяться таке
обладнання:
1. Іграшки для нанизування, що мають наскрізний отвір, призначені для
нанизування на стрижень, мотузочку (пірамідки з кілець, кубів, трикутників;
різновид шнурівочок, намисто, лабіринти з просуванням та
прокочуванням).
2. Рамки, втулки, площинні та об’ємні геометричні фігури для
угрупування і співвідношення величини, кольору, форми.
3. Об’ємні геометричні фігури для побудови, що сприяє розвитку
просторового відчуття.
4. Іграшки-тренажери, дидактичні ляльки в сезонному вбрані з
різноманітними застібками ґудзиками, наліпками, гачками, шнурівками для
розвитку м’язів кисті руки та формування навичок самообслуговування,
5. набори для купання ляльки та вкладання спати.
6. Дидактичні картини зі змінною тематикою, що формують у дітей
просторові, часовівідношення (дерево в різні порироку; частини доби – день та
ніч; де живе – на дереві, на подвір’ї, в нірці…).
7. Народні іграшки: музичні (свищики, тріскачки, брязкальця), розбірні
(матрьошки, башточки), для катання (коники, люльки, візочки).
8. Столики для ігор з водою та піском (пасочки, граблі, совочки, відерця,
сачки, вудочки, іграшки, що плавають та тонуть), коробкиз кольоровим тлом та
різними сипучими наповнювачами (піском, кавою, крупами).
8. Природній матеріал (камінчики, мушлі, шишки, жолуді, каштани,
насіння).
9. Покидьковий матеріал (коробочки, ґудзики, ниточки, котушки).
Під час сенсорних дидактичних ігор та вправ дитина вчиться пізнавати
навколишній світ. Важливо навчити дітей дивитись, слухати, обстежувати з
задоволенням, помічати незвичне, значиме, цікаве.
В стані емоційного піднесення, радісного переживання у дітей
загострюються відчуття та сприймання. З сприймання предметів та явищ
навколишньої дійсності починається пізнання, розвивається здатність
порівнювати, узагальнювати, об’єднувати, відрізняти. Під час пізнання світу
дитина прагне його зберегти, вдосконалити, примножити. Сенсорний розвиток
стає фундаментом для подальшого успішного навчання дитини у школі. Не
можна недооцінювати впливу сенсорних вправ на фізичне та психічне здоров’я
дитини. Під час адаптаційного періоду дитина не цікавиться новим оточенням,
іграшками. Її нервова система перебуває в стані збудження, або гальмування. В
цей період діти можуть мати поганий сон, апетит, втрачати навички
самообслуговування. Тут важлива роль відводиться педагогу, який має
викликати у малюка позитивні емоції, зацікавленість до нових умов та об’єктів

4. спілкування. На допомогу приходять сенсорні, пальчикові ігри та ігри -
забави. Доведено, що діти, які займаються сенсорними іграми мають міцний
сон, тому, що маніпуляції з дрібними предметами та іграшками здійснюють
масаж кисті рук, на якій знаходяться біологічно активні точки. Такий
самомасаж позитивно впливає на нервовусистему, розслабляє та заспокоюєїї.
Також вони вміють самостійно гратись і не просяться на руки, тому що здатні
зосереджуватись, зацікавлено обстежувати та розглядати іграшки. Тому в
ранньому віці особлива увага надається розвитку тактильного відчуття, що
здійснюються під час сенсорнихігор. Малюк з розвиненою моторикою рук має
добре сформовану мову. Вправи та маніпуляції з пальчиками посилають
нервовіімпульси до кори головногомозку, цим самим активізують мовлення та
стимулюють роботу внутрішніх органів. Така взаємозалежність була відома ще
нашим предкам, вони вміло використовували пальчикові ігри разом з
словесним супроводом (утішками, забавлянками).
Дорослий має пам’ятати, що здоров’я, розумова та мовна активність
напряму залежіть від рівня розвитку дрібної моторики рук.
На розвиток дрібної моторики впливають:
• сенсорні ігри;
• пальчикові ігри з використанням художнього слова, утішок та
забавлянок;
• ігри з водою, піском, снігом;
• самообслуговування;
• зображувальна діяльність - малювання, ліплення, аплікація(без
наклеювання);
• пізнання світу природи та речей шляхом обстеження, спостереження,
експериментування;
• фізичні вправи (повзання, лазіння по драбині тощо).
Педагог ставить перед дітьми завдання в ігровій формі. Протягом усього
заняття дотримується певний сюжет. Успішність проведення занять
залежить від готовності дітей діяти відповідно вказівки та поставлених завдань.
Такі вміння дітей розвиваються під час сенсорних ігор, вправ, що проводяться
індивідуально(1-4 дітей) чи з підгрупою (6-8дітей).
При організації сенсорних ігор дотримуємось правил:
– створення позитивної атмосфери;
– використання зацікавлюючого моменту, мотиваційного компонента,
сюрпризного моменту;
– розміщення дорослого на рівні та навпроти дитини;
– здійснення дзеркального показу;
– підготовка пальчиків до виконання завдання (масаж, самомасаж,
пальчикові ігри);
– здійснення показу та пояснення з одночасним виконанням «дорослий –
дитина»;
– стимулювання, заохочення, похвала.
Етапи проведення сенсорної гри
1. Демонстрація дитині матеріалів до гри (кільця, кружечки, кубики,
стрічки…), можливість їх роздивитись, обстежити, погратись.
2. Виконання завдання дорослим з чітким поясненням.

5. 3. Пропозиція виконати певне завдання малюкові (відкрити відерце,
нанизати на стержень кільця…).
4. Допомогадорослогом’якимирухами, направлення руки дитини, якщо
малюкові важко впоратись з завданням.
5. Виконання завдання дорослого разом з дитиною.
6. Багаторазове самостійне повторення дії малюком.
Нова сенсорна гра планується і проводиться три дні підряд, а потім
може використовуватись ще декілька разів протягом місяця (вихователь
складає перспективне планування сенсорних ігор).
Таким чином сенсорного виховання у дітей раннього віку має важливе
значення для всебічного розвитку дитини. Зміст сенсорного виховання
будується на основі принципу збагачення і поглиблення знань шляхом
формування у дітей широкого орієнтування у навколишньому світі. Поруч із
спеціальним ознайомленням з кольором, формою, розміром предметів слід
удосконалювати звуковий аналіз мови, формувати музичний слух
(використовувати аудіо запис звуків, шумів), розвивати м’язово-суглобову
чутливість та інше. Ці вміння відіграють важливу роль у здійсненні музичної,
образотворчої, трудової діяльності, у мовленнєвому спілкуванні. У той же час,
сенсорне виховання включає спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із
сенсорними еталонами, а також спеціальними засобами зіставлення якостей
предметів, що сприймаються із засвоєними зразками, тобто способами
обстеження предметів. Для виділення певних груп якостей потрібні як прості
дії (дотик – для визначення гладкості поверхні), так і більш складні
(перцептивні) дії.
Перцептивне навчання відбувається упродовж навчального року за
чотирма послідовними етапами.
На першому етапі навчання завдання полягало не тільки в тому, щоб
наповнити предметно-розвивальне середовище дидактичними матеріалу з
розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей, але й у більшій мірі в опануванні
умінням використовувати розвивальний потенціал оточуючого світу,
ненав'язливо привертаючи увагу малят до властивостей і співвідношень
предметів: візуальних (колір, форма, розмір, просторові співвідношення),
аудіальних (звучання), кінетичних (запах,смак, дотик).
На другому етапі (накопичення сенсорного досвіду) завдання для
педагогів зводилося до активізації спонтанної діяльності дитини. Заохочуйте
малюка придивлятися, прислухатися, торкатися до предметів оточуючого світу,
маніпулювати ними.
Третійетапсенсорного розвитку ( розуміння завдання «Як потрібно
діяти») передбачав удосконалення сенсорноїдіяльностідітей на шляху спроб та
помилок. Завдання для педагога на цьому етапі полягало в заохоченні дитини
до активної перцептивної діяльності та у позитивному підкріплюванні
правильних сенсомоторних рішень.
Четвертий етап сенсорного розвитку ( словесне позначення
еталонних уявлень) характеризувало те, що дитина з власної ініціативи
називала властивості предметів та їхні співвідношення. Завдання на цьому етапі
полягало в тому, щоб не вимагати від дітей запам’ятовування слів, які
позначають властивості та співвідношення предметів, не прискорювати штучно

6. процес формування еталонних уявлень, а у різноманітних побутових ситуаціях
підвищувати інтерес дитини до перцептивних матеріалів та її мотивацію до
самостійного називання властивостей і співвідношень предметів.
Керівництво педагога полягає в тому, щоб супроводжувати дитину у
відкритті світу, йдучи поряд з нею шляхом від хаосу до гармонії, сповнити її
впевненістю в своїх силах і запалити вогник творчості в її душі. На кожному
занятті потрібно розвивати у малюків емоційно-вольову сферу, спонукати
засвоїти навички організації своїх дій в певній послідовності та порядку.
Педагог забезпечує емоційний комфорт, формує у дітей уявлення про
властивості і співвідношення предметів, розвиває дрібну моторику пальців рук,
сприяє набуттю малюками комунікативних навичок, бо третій рік життя є
сенситивним періодом саме для вдосконалення сенсорних, моторних та
мовленнєвих можливостей малят.
Скринька досвіду «А я роблю так…..»
Список використаних джерел
1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)
2. Виховання сенсорної культури дитини від народження / упоряд. Венгер Л.А., Е.Г.
Пілюгіна, Н.Б. Венгер; під ред. Л.А. Венгера. - М: Просвещение, 1988
3. Виноградова, Н.Ф., Куликова, Т.А. Діти, дорослі і світ навколо - М: Просвещение, 2007.
4. Венгер Л.А. Дидактичні ігри і вправи по сенсорному вихованню дошкільників : - М., 2004
5. Запорожець А.В. Сенсорне виховання дошкільнят. - М: Просвітництво, 1993
6.Пілюгіна, Е.Г. Заняття по сенсорному вихованню ,М: Политиздат, 2003. - 198
7. Розвивальні ігри з водою та піском. Упорядник Юрченко Н.Ф., вид. Харків "Основа", 2010,
207с.
Ж. «Дошкільне виховання» № 7, 2015 р.