02

1. 4
НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ –
ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ
Для покращення якості знань учнів сьогодення вимагає пошуків нових
шляхів навчання. Одне з головних завдань учителя – допомогти учневі
навчитися самостійно здобувати знання. Кожен урок повинен сприяти
розвитку інтересів учнів, набуттю ними навичок самоосвіти. Нестандартні
форми навчання мають чимало переваг. Вони відкидають одноманітність,
посилюють інтерес до предмета, розвивають творче, продуктивне мислення,
вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні стосунки.
Нестандартні уроки мають гнучку структуру, характеризуються особливою
довірчою атмосферою між учасниками навчального процесу, що створює
максимально сприятливіумови для перетворення учнів на активних суб’єктів
освітнього процесу.
Останнім часом знизився інтерес учнів до знань, вони стали пасивними.
Запобігти цьомупевною мірою можна завдякибільш широкомузастосуванню
нестандартних форм і методів навчання, які активізують діяльність учнів на
уроках, розвиваючиїхтворче мислення, уміння спілкуватися, розмірковувати
і приймати рішення; підвищують інтерес до предмета та читацьку активність;
сприяють формуванню та розвитку особистості, яка спроможна повноцінно
реалізуватися в житті; забезпечують умови для розвитку креативної
особистості;сприяють позитивніймотивації учнів до пізнавальної діяльності,
потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; роблять
можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку;
сприяють здобуванню знань учнями самостійно; диференціюють та
індивідуалізують процес навчання; стимулюють роботу з додатковою
літературою.
Нестандартні уроки зорієнтовані на розвиток особистості. Учні
набувають знань в процесі самостійного пошуку вирішення навчальних
завдань. Практика показала, що під час проведення нестандартних уроків
української літератури варто використовувати метод проектів та метод

2. 5
«перевернутий клас», які сприяють самовираженню, спілкуванню, залученню
учнів до активної пізнавальної, дослідницької діяльності. Працюючи над
розробкою і проведенням нестандартних уроків (урок-дослідження, урок-
семінар, урок-диспут, урок-вікторина, урок-гра, урок-подорож, урок-
екскурсія, урок-суд, урок-концерт, урок-конференція, урок-змагання тощо),
обидва суб’єкти – учитель і учні – знаходять своє місце і взаємодіють на
принципах партнерства. Кожен учень залучається до самостійної діяльності,
усвідомлює навчальне завдання і відшукує шляхи його розв’язання.
Нестандартні уроки мотивують учнів до навчання, надихають їх створювати
власні проекти, презентації, сприяють розширенню світогляду, формують
ключові та предметні компетентності.
Під час проведення нестандартних уроків з метою підвищення культури
мовлення учнів, розвитку різних умінь і навичок впроваджую різні форми
роботи: індивідуальні, парні, групові. Також намагаюся навчити виділяти
головне в навчальному матеріалі, самостійно здобувати знання, працювати з
інформацією. Намагаюся спрямувати увагу учнів на уміння знаходити
закономірності, робитивисновки, вчудискутувати, обстоювативласнудумку,
мислити критично, творчо та оригінально.
Творчізавдання – найкраща мотивація до навчання, невід’ємна складова
нестандартоного уроку. Впроваджую ідею цікавого завдання для школярів –
створення учнями власного кіношедевру (буктрейлеру). Пропоную учням
продемонструвативласнебачення змістучерез відео візуалізацію головної ідеї
твору, створивши трейлер до книги. Це дасть змогу школярам відчути себе
справжніми режисерами або навіть акторською групою. До того ж, такий
спосіб опрацювання програмного матеріалу мотивує не лише читати, але і
проявити власний творчий потенціал). З головними етапами, програмами для
реалізації проєкту та ідеями візуалізації можете ознайомитися у статті
(Кизименко О.М. Навчальний проект «Нове народження улюбленої книги»
(створення буктрейлера) // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2018. –
№ 6.) чи сайті освітнього проєкту «На Урок».

3. 6
Під час проведення уроків використовую посилання на різноманітні
сайти, мультимедійні матеріали (фотографії, графічну інформацію), медіа
тексти (фільми, телепередачі, кліпи тощо). Учні залюбки працюють над
створенням інтелект-карт, лепбуків тощо.
Значущість проведення уроків із застосуванням нестандартних форм
навчання безсумнівна. Вони дають змогув цікавій форміповторитий засвоїти
матеріал, сприяють розширенню світогляду учнів, розвивають їхнє мовлення
й мислення. Нестандартні уроки – найефективніший засіб для організації
колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботішколярів, який сприяє
досягненню високих результатів у роботі.
Аналіз проведення нестандартних уроків дає підстави стверджувати, що
вони можуть успішно використовуватися в процесі вивчення української
літератури. Однотипність уроків знижує учнівську активність, притупляє
увагу. Нестандартний урок пробуджує інтерес до навчання, активізує увагу
учнів і підвищує ефективність навчання. Він максимально стимулює
пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу здобувачів освіти.
Нестандартні форми навчання мають багато переваг. Вони відкидають
одноманітність, посилюють інтерес до предмета, розвивають творче,
продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують
міжособистісністосунки. Проведення нестандартнихуроків показало, що учні
стали активними, самостійно аналізують інформацію, роблять висновки,
використовують власний досвід. Нестандартні уроки характеризуються
особливою довірчою атмосферою між учасниками освітнього процесу, що
створює максимально сприятливі умови для навчання. Вони пожвавлюють
освітній процес, захоплюють, зацікавлюють учнів, дають змогу в цікавій
форміповторитий засвоїтиматеріал, сприяють розширенню світоглядуучнів,
розвивають їхнє мовлення й мислення, створюють атмосферу творчості та
успішності, умови для самовдосконалення та самореалізації. Нестандартні
уроки дають можливість виконати головну функцію педагога – навчити
вчитися, створити умови для кращого засвоєння матеріалу. Вони –

4. 7
продуктивна форма навчання, яка, на мою думку, поступово витіснить
традиційні уроки, поєднавши в собі вже набутий досвід з новими методами й
прийомами.
Отже, сучасний урок української літератури – плід майстерності і
творчості вчителя-словесника, його професійності, ґрунтовних знань рідної
мови, літератури, історії, мовознавства, народознавства, його патріотизму.
Він, безумовно, відбиває ті зміни, що відбуваються в системі освіти, рівень
розвитку методичної науки. Нестандартні уроки дають можливість виконати
головну функцію педагога – навчити вчитися, створити умови для кращого
засвоєння матеріалу. Вони – продуктивнаформанавчання, яка, на моюдумку,
поступово витіснить традиційні уроки, поєднавшив собівже набутий досвід з
новими методами й прийомами.

5. 8
Бінарний урок у 5 класі
«В. Королів-Старий «Потерчата». Домовик – оберіг оселі»
(«Українська література» + «Трудове навчання», 5-й клас)
Мета: ознайомити учнів із творчістю В. Короліва-Старого (казкою
«Потерчата»), значенням тапоходженням різнихоберегів, зокремадомовиком
якоберегом будинку;опрацюватиідейно-художнійзміст твору;поглиблювати
знання учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; виховувати
шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури
Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної
неповторності, бережне ставлення до предметів побуту, прищеплювати
інтерес до позакласного читання; розвивати творчу уяву, вміння аналізувати
почуте, почуття прекрасного, художній смак, образне мислення, творчі та
комунікативні здібності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: бінарний урок.
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації до казки В. Короліва-Старого
«Потерчата», її аудіозапис, інструкції по виготовленню оберегу, презентація
«Схема виготовлення домовика», записи українських пісень.
Інструменти та матеріали: мішковина, солома (трава-осока), солоне тісто,
горох, пшоно, квасоля, насіння гарбуза й соняшника, ягоди шипшини,
засушені квіти, колосок, шматок тканини, монетка, клей, пензлик, ножиці,
фарби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й
епіграф уроку)
«Тисячіречей забудете, а тих хвилин,
коли люба мама чи бабуся розповідала казки,
не забудете до смерті».
І. Франко
ІІ. ВСТУП
1) Учитель. Народна уява витворила багато фантастичних істот – добрих
духів, які допомагають людям у житті, а ще більше злих, що намагаються їм
зашкодити. Письменник Василь Королів-Старий зацікавився цією темою і
написав збірку казок «Нечиста сила», уявивши відьом, домовиків, потерчат,
лісовиків зовсім по-іншому. Він поставив перед собою нелегке завдання:
облагородити «нечисту силу», показати традиційно злі й лихі алегоричні
образи добрими, вчинки яких здебільшого приносять людям користь. На
уроках літератури ми з вами відкрили для себе таємничий світ персонажів
Василя Короліва-Старого, (Яку казку ми читали?) А вдома ви самостійно

6. 9
познайомились із казкою «Потерчата», де перед нами постало ще більше
міфічних істот. Про деяких ви вже чули раніше, про інших дізналися вперше
Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу? Звідки їхнє коріння?
Як ставився до них наш народ, починаючи з давніх часів?
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Короткіповідомлення учнів про уявлення «нечистої сили» в народі.
1-ий учень. Демонологія – це людські уявлення про злих духів, що дійшли до
нас з давніх часів.
Демони – фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки,
домовики, хухи, потерчата, русалки.
Домовик – найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Найчастіше
домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди
вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він
забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг
завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.
2-ий учень. Русалка – один із найколоритніших персонажів української
демонології. За повір’ям, русалки – це молоді вродливі дівчата, які живуть на
дні річок. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє
довгезелене волосся іводять хороводи, чудовим співом заманюють юнаків та
дівчат, затягують їх у воду і залоскочують. Русалками ставали дівчата, які
втопилися. Інші русалки живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на
гілках дерев.
Мавка – подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на
берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім
перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються
іншим волоссям. Вони бувають і лісові.
3-ій учень. Лісовик – істота, яка уявлялася українцям у вигляді трохи
здичавілого пастуха. Він пасе свою череду – вовків, зайців, оленів – і полюбляє
жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять – і людина заблукає в лісі, а
лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі.

7. 10
4-ий учень. Потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними, загублені
діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними
уявленнями, загублені діти не мають доступув царство вічного спокою, атому
постійно перебувають на межі двох світів – цього і того. Такими межами
вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота.
Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.
5-ий учень. Хуха – міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед
очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку
справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!» У народних повір’ях
представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При
цьому кожен займався своїм ділом.
2. Бесіда за змістом казки.
- Про що розповідається в казці «Потерчата»?
(Учні стисло переказують зміст казки).
- Назвіть героїв казки і згрупуйте їх (реальні, міфічні).
Реальні Міфічні
Дячиха Євпраксія
Дяк Оверко
Домовик
Левадна Хуха
Потерчата
- Хто є головною дійовою особою? Чому саме?
3. Повідомлення учнів про домовика.
Учитель. Сьогодніми з вами докладно розглянемо образ домовика. Домовик
(похатник, господар, хованець, служка, помічник). Українці уявляли
Домовика так, як і інші народи. Іноді його вважали істотою невизначеного
роду (воно). Проте найчастіше Домовик змальовувався як невеличкий, весь
оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що Домовик є в кожній оселі. За
Персонажі казки

8. 11
добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі
худобу. Проте Домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його
розсердить. Образ Домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з
образом домашнього чорта – Дідька. Існувало повір’я, що Дідько сидить у
курячомуяйціі його можевиховати кожен, хто виносить його дев’ять днів під
пахвою. Заможні господарі прагнули мати собі таких опікунів і регулярно
ставили для них у куточку їжу.
1-ий учень. У нашого народупереважає шанобливе ставлення до домовика. У
будинку домовик вважається дбайливим господарем, він любить ті сім’ї, в
яких переважають мир, злагода і любов, де в оселі завжди прибрано, порядок
і чистота. Як потоваришувати з домовиком? Щоб не було біди, здавна при
переїзді в новий будинок необхідно було провести невеликий ритуал, щоб
домовик переїхав разом з господарями. Так як вважається, що домовик не
може жити без людей. Кинутий у старому і занедбаному будинку, який
втратив своїх господарів домовик гірко плаче і виє... Без людського
суспільства домовик стає лютим і злим. Таких домовиків неможливо заново
привчити до людей. Їх необхідно проганяти або навіть вбивати, якщо,
звичайно, вистачить сил, так як цей домовик може заподіяти шкоду людині.
2-ий учень. У великі свята (у Чистий четвер, на Великдень, на Різдво) в
хороших сім’ях після святкової вечері обов’язково залишали домовику
частування на столі. Навіть святкувалися іменини домового «домоведушки»,
їх справляли10 лютого, на Ефріма Сирина. У цей день треба було обов’язково
залишити «хазяїну» гостинця на столі. Зазвичай це хліб з кашею. При цьому
говорили: «Хазяїн-батюшка, побережи худібку», «Хозяїн-батюшка, хліб-сіль
прийми, худібку води». Після ж святкового вечера «сусід» весь рік був
смиренним і услужливим. Якщо цього не зробити, то домовикз доброїістоти
міг перетворитися на злого та шкідливого, і після цього всі справи у
господарстві підуть наперекосяк. Дев’ятого червня, в день Федора, домовик
влаштовується спати на вінику та його випадково можна винести з будинку
разом зі сміттям. Томув цей день селяни на Русі взагалі не мели підлоги, щоб

9. 12
не пішли разом з домовиком з дому благополуччя і затишок.
А ось дванадцятого квітня на Іоанна Лествичника домовик міг колобродити і
біситися всю ніч до тих пір, поки не заспівають півні.
3-ій учень. Як не образити домовика? Домовик дуже не любить, коли в
будинку свистять, і може назавжди піти з дому. Йому також дуже не
подобається тютюновийдим, томуніколи не можна палити в своємубудинку,
так як дим цей осідає на домашнє начиння, меблі і не вивітрюється.
Якщо у вас гостюють злілюди, домовикбуденамагатися вижити таких людей
будь-якимиспособами:вінможедушити, тиснутина них. Передчуває домовик
також і наближення біди. Він намагається попередити господаря, якщо в
будинок прийшла людина зі злими намірами і чорними думками. У таких
випадках з рук у цієї людини може падати на підлогу і розбиватися посуд,
може що-небудь розлитися на скатертину. Також це може відбуватися і у
самого господаря, так як домовик буде намагатися попередити його. За
повір’ями, неможна залишати на ніч колючо-ріжучіпредметина столі(вилки,
ніж), тому що це заважає домовику захищати будинок і протистояти злим
силам.
4-ий учень. Як спілкуватися з Домовиком? Раніше люди вірили, що якщо
заговорити з домовиком, то можна або оніміти або стати заїкою назавжди.
Тому рекомендують просто прислухатися до того, про що домовик
попереджає. Якщо загримить посудом, то може статися пожежа; якщо водою
обіллє, то до хвороби, а якщо заплаче і заохає, то буде горе; якщо почне вити
і плескати дверима – до смерті. Іноді, щоб попередити, домовик може
стрибнути на груди сплячої людини і розбудити, в цей момент його потрібно
запитати: «До добра або до лиха?» Домовик повинен дуже тихо відповісти
людським голосом. Деякі його скидали на підлогу, домовик при цьому
кректав, але не ображався, такяксонній людині це можнапробачити. Справді,
автор ставив собі за мету показати всіх цих істот не як щось загрозливе та
небезпечне, а як світ добра, реальність, яка супроводжує людське життя,
роблячи його кращим.

10. 13
4. Бесіда за змістом твору.
- Про що ви дізналися з казки «Потерчата»?
- Хто є героями твору?
- На які дві групи їх можна поділити?
- Якими постають перед нами персонажі казки Василя Короліва-Старого?
- За що домовик любив свого господаря? («... був веселий, говіркий, а коли
бував чогось задоволений, то виспівував дуже гарно тонесеньким голоском,
мов хлопчисько, троїнне «Господи, помилуй!»)
- Чим був стурбований Домовик? (Відсутністю господаря вдома, хоча. вже і
«споночіло»).
- Якими рисамихарактеру наділений Домовик?(Порядність, доброзичливість,
турботливість, відповідальність, доброта).
- Довести, що Домовик – справжнійохоронець оселі(зачитатицитати з твору).
- Що свідчить про порядність Домовика?(«ЯківсякийпоряднийДомовик, він
довго вагався, чивиходитизісвогодвору, чині. Із кожною хвилиною Домовик
помічав, яку нього в серці наростає неспокій за свого господаря»).
- Чим Потерчата намагалися допомогти дяку Оверку? Опишіть цих істот.
(«Потерчата були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими очима й
сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж
їхні маленькі ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися
вперед дуже повільно»).
- Як дяк Оверко, віруюча людина, сприймав представників «нечистої сили»?
- Чому Дяк Оверко так злякався Потерчат?
- Чим і як Домовик допоміг врятуватися дяку від втоплення у болоті?
- Що висміює автор у казці?
- Визначити основну думку казки (про те, що навколо набагато більше носіїв
добра, ніж зла, людині треба бути лише трохи уважнішою до навколишнього
світу).
- Яким чином міфологічні персонажі можуть виховати людину? Яким чином
вониможуть вплинути на нас? (через повір’я, забобони. Так, всеце може бути

11. 14
безглуздим, смішним, а іноді навіть і шкідливим, але часто й таким, що не
позбавлене здорового глузду. Вироблені віками, ці повір’я демонструють
справжню мудрість нашого народу.
- Пригадайте ті уявлення про домовиків та інших міфологічних істот, що
можуть нас справді чомусь навчити. Чому саме?
5. Народна педагогіка у прикметах і повір’ях (презентація, учитель зачитує,
учні роблять висновки).
- Домовик дуже не любить, коли в будинку свистять, і може назавжди піти з
дому.
- Домовикам також дуже не подобається тютюновий дим, тому ніколи не
можна палити в своєму будинку, так як дим цей осідає на домашнє начиння,
меблі і не вивітрюється.
- За повір’ями, не можна залишати на ніч колючо-ріжучі предмети на столі
(вилки, ніж і тощо), тому що це заважає домовику захищати будинок і
протистояти злим силам.
- Він любить ті сім’ї, в яких переважають мир, злагода і любов, де в оселі
завжди прибрано, порядок і чистота.
- Неохайна жінка може спровокуватипоявудомовика, якщо залишить хату на
ніч неметеною. Домовик прийде вночі й местиме долівку.
- Не давай голки без нитки, бо нападуть злидні.
- На Федорин день (24 вересня), коли домовик не залишав своєї схованки, в
хаті не залишали і не виносили сміття.
III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (розгляд схеми виконання роботи та
пояснення вчителем послідовності виконання роботи)
Учитель. Щоб зробитидомовика, вам знадобляться:
- тканина (мішковина, холст);
- голка й нитка;
- пензлик;
- клей;
- акварельні та гуашеві нитки;
- солома(трава-осока);
- солонетісто;

12. 15
- горох;
- пшоно;
- квасоля;
- насіння соняшника й гарбуза;
- ягодишипшини;
- засушені квіти;
- пшеничний колосок;
- шматок тканини;
- монетка.
Інструктаж виготовлення виробу
(учні працюють під тиху народну музику)
1. Візьміть шматок міцної мішковини. Із цупкого паперу зробіть викройки, за
якими будете виготовляти деталі голови й тулуба домовика.
2. За викройками розкроїть і змийте заготовки, залишивши отвір для
заповнення набивочним матеріалом.
3. Заповніть деталі ватою, обрізками тканини або іншим підходящим
матеріалом.
4. Із соломи (трави-осоки) зробіть вуса і пришийте до голови в потрібному
місці. Щоб полегшити собі задачу, можете намітити риси обличчя домовика
олівцем або крейдою.
5. Над вусами приклейте ніс, зроблений за допомогою половинки горіха.
6. Виріжте з цупкого паперу деталі очейдомовика, приклейте і розфарбуйтеїх
акварельними фарбами. Очі й рот можна зробити з підходящих по розміру,
формі й кольору засушених ягід, намистин та ін.
7. Виріжте й приклейте рот домовика.
8. Із соломи (трави-осоки) зробіть «зачіску» домовика. Для цього візьміть
потрібну кількість трави і стягніть у пучок. Пришийте до голови.
9. Наповніть заготовку тулуба домовика. Майте на увазі, від кількості
набивочного матеріалу буде залежати фігура вашого домовика – ви можете
зробитийого більш чи менш товстеньким, в залежності від вашого уявлення.
10. Стягніть мішечки заготовок міцною ниткою і пришийте деталь голови до
тулуба.
11. Місце з’єднання деталей сховайте під галстуком чи бантиком.

13. 16
ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою
«Рекламний ролик» (Учні повинні підготувати сценарій ролика, у якому було
б розрекламовано їхній оберіг).
Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню
оригінальність, демонструє кращі роботи.
V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ
Василь Королів-Старийусвоїхтворахпереконує, що навколишній світ не
є ворожим до людей. Треба лише вміти його зрозуміти, бути уважнішим до
оточуючих. Роль домовиків, потерчат полягає в прагненні зробити чистішим,
добрішим не лише навколишній світ, а й душу людини. Завдяки домовику й
потерчатам розумієш, що носіїв добрапоруч з людиною набагато більше, ніж
зла.
Ось і готовий ваш оберіг – домовичок. У ньому сила, яка буде оберігати
власника від усіх бід. Наші предки здавна вважали домовика оберегом своєї
оселі, добробуту родини. Тож нехай домовички стануть надійними вашими
оберегами, поселившись у ваших домівках.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вигадайте казкову історію про якийсь предмет, рослину чи тварину.

14. 17
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладнемистецтво:Навч. посібникдля пед.
ін-тів. — Львів: Світ, 1992. — 272 с.
2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. — Київ: ІЗМН, 1997. — 86 с.
3. Булашов Г. Українськийнарод усвоїхлегендахта віруваннях. — К.: Довіра,
1992. — 414 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. — Харків: Фоліо,
2005. — 508 с.
5. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. — К.: Редакція
газети «Народознавство», 1995. — 222 с.
6. Ігнатенко І. Етимологія для народу. — Харків: Клуб сімейного дозвілля,
2016. — С. 111–121.
7. Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — 256 с.
8. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-
етнографічний нарис. — К.: Наукова думка, 1966. — 198 с.
9. Лозко Г.С. Українське народознавство. — 3-є вид. — X.: Видавництво
«Див», 2005. — 472 с.
10. Лукашенко Т. Українськіоберегисвоїмируками. —Харків: Віват, 2015. —
224 с.
11. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словникз українознавства. — К.:
Український письменник, 1995. — 292 с.
12. Репіленко Л. Аплікація з природногоматеріалу. — Тернопіль: Підручники
і посібники, 2005. — 112 с.
13. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред.
С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. — Київ: Знання, 2004. — 570 с.
14. Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. —
Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. — 208 с.
15. Чух Г. Не така вже й страшна нечиста сила // Дивослово. — 2005. —
№ 1. — С. 24–27.
16. Шевчук В. Про «нечисту», чи невидиму силу, силу та письменника, який
про неї писав, Василя Короліва-Старого // Королів-Старий В. Нечиста сила.
Казки. — К.: Школа, 2006. — С. 5–10.
17. Шепшуля А. Обереги своїми руками. — М.: Ексмо, 2008. — 64 с.
18. https://www.youtube.com/watch?v=vv75fte3PSw
19. http://ukrbooks.com/ua/Poterchata/
20. https://uk.wikipedia.org/wiki

15. 18
Урок-дослідження з позакласного читання у 8 класі
«Елементи народознавства у творах Т.Г. Шевченка»
Мета: ознайомити учнів із творами Т.Г. Шевченка, дослідити елементи
народознавствав них; розвиватизв’язнемовлення, пам'ять, навички аналізу й
синтезу прочитаного; виховувати патріотизм, повагу до історичного
минулого, до звичаїв і традицій українського народу, творчості Кобзаря,
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: збірка поезій Т. Шевченка «Кобзар», підручники, портрет
Т. Шевченка, аудіозаписи, презентації учнів, ілюстрації до творів «Кобзаря».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)
Народ без традиційне живе, а животіє.
Коли втрачаєсвої йому вбивають у голову чужі.
Традиції – це панцир,який хоронить від ворожихударів...
Д. Донцов
Слово учителя
Сьогодніми продовжимо вивчати творчість Т. Г. Шевченка. Перед вами
епіграф до уроку. Які думки він у вас викликає? Так, дійсно, ми будемо
досліджувати елементи народознавства у творах Т.Г. Шевченка, адже
творчість митця увібрала в себе кращі фольклорні здобутки, народну етику і
естетику, народну пісню.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Слово учителя
Надзвичайною красою, багатством і розмаїттям відзначаються звичаї, обряди
і свята українськогонароду. У народіговорять:«Хто Шевченка прочитав, той
багатший серцем став». Поет думав і відчував, як думав і відчував народ,
глибоко розкривав духовний світ людини. Наш урок не зовсім звичайний,
це – урок-дослідження. Для того, щоб розглянутитему уроку повніше, творчі
групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми
завданнями:

16. 19
1) Дослідження балади «Тополя».
2) Дослідження поеми «Катерина».
3) Дослідження балади «Причинна».
4) Дослідження поеми «Наймичка».
5) Дослідження поеми «Лілея».
Протягом урокуви будете оцінювати роботугруп і виставляти оцінки. Будьте
уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете поставити
після закінчення доповідей.
ІІІ. Захист творчих проєктів
1. Виступ І творчої групи «Дослідження балади “ Тополя”».
По-перше, звернемо увагу на назву балади. Тополя – персонаж
українського фольклору, символзасмученої, безталанної дівчини. Так, дійсно,
Т.Г. Шевченко використовує у творі персоніфікований образ тополі-дівчини,
яка так і не дочекалася коханого:
Таку пісню чорнобрива
В степу заспівала.
Зілля дива наробило –
Тополею стала.
Поштовхом до написання «Тополі» послужила народнабалада «Ой чиєж
то жито, чиї ж то покоси», яку Шевченко з сестрою Катериною співали у
дитинстві.
По-друге, простежимо у баладі зв'язок з усною народною творчістю:
1) Сюжет про дівчину, яка не хоче йти заміж за нелюба;
2) наявність народнихзвичаїв (сватання, ворожіння);
3) композиція (вступ, основначастина, закінчення);
4) невелика кількість дійових осіб;
5) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);
6) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі
людини в рослину;
7) чарівна дія зілля (звернення до ворожки, до «нечистої сили»);

17. 20
8) зв’язокіз потойбіччям (перетворення дівчини відбувається на межі дня
і ночі«поки півні не співали»).
2. Виступ ІІ творчої групи «Дослідження поеми “Катерина”».
Зміст поеми «Катерина» дуже близький до змісту народної пісні «Ойу лузі
та ще й при березі». У творі Шевченко розкриває трагедію дівчини-покритки.
Занеписаними, але загальноприйнятимизаконамизвичаєвогоправапро шлюб
та сім’ю, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі.
Оскільки жінки, за тодішніми звичаями, зобов’язані були носити якийсь
головний убір, виконувався обряд покриття: кілька шанованих у селі жінок
збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині.
Звідси пішла і назва – покритка.
Злий поговір, неслава, які не щадять і старої матері («Мабуть, сама
вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок.
Вони мусили скоритися громадській думці, усталеним законам і вигнати
«грішну» дочку з дому.
Також у давнину був звичай:залишаючи назавжди свій край, люди брали
жменьку рідної землі, яку мали покласти на їхню труну припохованні в чужій
стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина: бере з-під вишні крихітку
рідної землі й ховає в хустину коло серця.
Портрет Катерини також змальований у фольклорних традиціях: у неї
карі оченята, чорні брови, біле личко, вона – «як квітка на полі».
3. Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження балади “Причинна”».
В основу балади покладена народна легенда про чисте й світле кохання,
розлукуй трагічну загибель закоханих – мотив, досить типовийдля народних
пісень. «Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша.
Звернемо увагу на назву твору. Причинна – жінка, яка втратила психічну
рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, щось
«пороблено», у цьому разі – ворожкою.
Автор влучно застосував у баладі елементи фольклору (наявність
фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, мовних засобів фольклорної

18. 21
поетики). Зокремазвернемо увагунаепітети фольклорного походження:«синє
море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «гай темний», «чисте поле»,
«дуб кучерявий», «Дніпро широкий», «біле личко» тощо.
У творі зустрічаємо русалок, які залоскотали дівчину (за народними
повір’ями – це казкові водяні істоти в образі гарної дівчини з довгими
хвилястими косами; персонажі українського фольклору). Русалки у
Шевченка – це покритки та діти покриток, тобто ті, що були скривджені
«злими людьми».
Дівчину й козака «поховали громадою як слід, по закону» (обряд
поховання). За народними звичаями, на могилі дівчини садили калину –
символдівчини, а нежонатого парубка – явір, ялину чи дуб – символ хлопця.
4. Виступ VІ творчої групи «Дослідження поеми “Наймичка“».
Сюжет поеми схожий із сюжетами народних пісень і балад. У поемі
«Наймичка» розповідаєтьсяпро жінку-покритку, яка народилапозашлюбного
сина. У пролозі у формі народної пісні йде сповідь розчарованої, ошуканої
жінки. Також протягом поеми Шевченко використав пісні, в яких наймичка
виливає своє горе.
На початкуІ розділуТ. Шевченко використовує прийом, характернийдля
усної народноїтворчості, зокрема, для казок:«Жили-булидід і баба…». Також
використано число – три: три пари кумів, «Тричі крига замерзала. Тричі
розтавала, тричі наймичку у Київ Катря проводжала…».
Ганна – головний образ поеми, є покриткою. Покритка – дівчина, яка
стала матір’ю до одруження. Через те, що син довго не повертався додому,
вона зверталася з молитвою до святого Миколая (культ Миколи Святого був
надзвичайно поширений в Україні, його образ часто зустрічається в усній
народній творчості).
У творі згадується обряд хрещення дитини (хрещення Марка), обряд
поховання (поховання баби Насті), весільний обряд і його традиції (весілля
Марка і Катрі).

19. 22
5. Виступ V творчої групи «Дослідження поеми “Лілея“».
В основі балади – народнопісенний мотив перетворення дівчини або
хлопця на рослину. Безпосереднім поштовхом до написання балади послужив
запис народної пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку...» Лілея –
міфологічний символ чистоти й цнотливості. Шевченко транспонує цей
відомий з античності й середньовіччя мотив, який в українському фольклорі
найбільш притаманний побутовій баладі, – у соціальний вимір, зобразивши
конфлікт громадий пана і зробившимотив цієї метаморфозивиявом людської
жорстокості, породженої соціальною кривдою.
У поемі Шевченко використовує фантастичні образи потойбічних
істот – квітів, що мисляться у тексті як живі створіння, одне з яких – втілення
безвинно загиблої дівчини. Вони ведуть мову про реальний світ.
Лілея розповідаєсвоємубратовіКоролевомуцвіту, якприжитті її «люде»
ганьблять, наче покритку, тобто вчиняють за неписаними законами народних
уявлень, бо вона дитина пана, байстря (позашлюбна дитина, народжена у
неодружених людей). Вони остригли їй коси, накрили ганчіркою, зимою не
пустили в хату. Навіть після смерті проклін звичаю тяжіє над нею, вона
страждає.
Також у творі Кобзар використав зв'язок між традиційними
народнопісенними символами роси і сльози:
І заплакала Лілея
Росою-сльозою…
ІV. Рефлексія. Закріплення нових знань
Зроблені плакати-схеми лідери груп закріплюють на дошці. Учням
дається 5 хвилин на складання узагальнюючої таблиці «Елементи
народознавства у творах Т.Г. Шевченка».
V. Підбиття підсумків
Оцінювання роботиучнів (учитель і учні оцінюють роботукожної групи,
відповідно виставляються оцінки за урок).

20. 23
VІ. Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру «Народознавство у творах Кобзаря».
Підсумкове слово учителя
Усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче
натхнення письменники усіх часів і народів. Не був винятком і Великий
Кобзар. Поезія в душі Т.Г. Шевченка народжувалася, насамперед, як мелодія
у дитинстві почутої народної пісні, а вже потім виливалася словами. Так
творилася фольклорна манера Шевченкового письма. Близькість поета до
національного скарбу допомоглайомузсерединирозкритинароднийхарактер
у неперевершених творах, які ми з вами сьогодні дослідили на уроці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вижовець І. Творчість Т. Шевченка і фольклор / І. Вижовець //
Дивослово. — 2003. — № 6. — С. 40–41.
2. Іванова О. Народнопісенні джерела поетичної творчості Тараса
Шевченка / О. Іванова // Дивослово. — 2005. — № 2. — C. 19–22.
3. Клочек Г.Д. Поезія Шевченка: сучасна інтерпретація: Посібник для
вчителя. — К.: Освіта, 1998. — 237 с.
4. Красицька Л. Фольклор, Шевченко та цілісність національної душі /
Л. Красицька // Київ. — 2004. — № 4-5. — 166–169.
5. Кудіна Л.М. Від роду до роду. Народознавство.— Х: Торсінг, 2003. —
256 с.
6. Пилип’юк О.М. Фольклорні джерела образності ранньої поезії
Т.Г. Шевченка / О.М. Пилип’юк // Українська мова і література в школі. —
1985. — № 11. — С. 8–13.
7. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. —
К.: Український письменник, 1995. — 291 с.
8. Шевченко Т.Г. Кобзар. — К.: Рад. школа, 1987. — 607 с.
9. Ярмоленко Н. Фольклор і специфіка ранньої поетичної творчості
Шевченка / Н. Ярмоленко // Тарас Шевченко і Європейська культура: зб. пр.
Міжнародної тридцять третьої наук. шевченківської конференції, Черкаси, 20-
22 квітня 1999 р. — К., 2000. — С. 123–133.
10. http://www.kobzar.info/

21. 24
Урок-дослідження у 8 класі
«Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї – повість про школу й
проблеми дорослішання
Мета: ознайомити учнів зі змістом та історією написання повісті «Шпага
Славка Беркути» Ніни Бічуї; формувати вміння цілісного ідейно-художнього
аналізу епічного твору, аналізувати художні образи;розвиватиінтелектуальні
здібності, багатство й образність мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення,
навички аналізу й синтезу прочитаного, самостійного добору інформації,
презентації в цікавій формі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці;
розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати
почуття відповідальності, милосердя, вміння розрізняти добро і зло, почуття
гуманізму, толерантності у ставленні до інших людей, сприяти естетичному
вихованню учнів, формуванню творчої, працелюбної особистості.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: текст повісті «Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї, підручники,
портрет письменниці, презентації учнів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)
Ніна Бічуя – «королева жіночої прози». Її твори пронизаніглибоким
психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо – вишукане й
елегантне.
Валерій Шевчук
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Слово учителя
Сьогодні ми будемо говорити про повість Ніни Бічуї «Шпага Славка
Беркути», якій виповнюється 50 років. Наш урок не зовсім звичайний, це –
урок-дослідження. Для того, щоброзглянутитемуурокуповніше, творчігрупи
повиннібули провестидослідницькуроботузгідно з попереднімизавданнями:
1) Дослідження історії написання повісті.
2) Дослідження особливостей назви повісті.
3) Дослідження жанру твору.
4) Дослідження композиції повісті.

22. 25
5) Дослідження проблематики повісті.
6) Дослідження образів повісті.
Протягом уроку ви будете оцінювати роботу груп і виставляти оцінки.
Будьте уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете
поставити після закінчення доповідей.
ІІІ. Захист творчих проєктів
Виступ І творчої групи «Дослідження історії написання повісті».
Повість «Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї написана і надрукована у
1968 році (цифра накладу вражала – 30 000 примірників). Вона стала першим
урбаністичним твором для підлітків в українській літературі. Повість була
перевидана «Видавництвом старого Лева» (Львів, 2010). Події у творі «Шпага
Славка Беркути» відбуваються в середині 60-х років XX століття у Львові,
однак читач такої віддаленості в часі майже не помічає.
Виступ ІІ творчої групи «Дослідження особливостей назви повісті».
Уже сама назва повісті «Шпага Славка Беркути» асоціюється з «вічними»
проблемами лицарської честі й мужності, які у ній є основними. На це вказує
наскрізний символічний образ шпаги й «характерологічні» ім’я та прізвище
головного персонажа.
Шпага – це зброя.Вона не має своєї волі, не несе відповідальності. Зброя
може захистити, а може вбити: так само і слово може зцілити і підтримати, а
може зганьбити і знищити. І тільки людині вирішувати, як вчинити, а тоді
відповідати за свої вчинки перед собою й світом).
Асоціативний кущ
лицарство
Шпага гідність, відвага
вірність дружбі
особистість, яка формується
Славка слава, знаменитість
репутація, чутка

23. 26
беркут – вільний птах
Беркути Захар Беркут – лідер громади
відстоювання загальнолюдськихцінностей
Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження жанру твору».
«Шпага Славка Беркути» – психологічна урбаністична повість.
Повість – це епічний прозовийтвір (рідше віршований), який характеризується
однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною
їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Психологічний твір – це твір, у якому художніми засобами передано
внутрішній стан персонажів, їх думок, переживань, зумовлених внутрішніми
й зовнішніми чинниками.
Урбаністичний твір – це прозовий твір, в якому розповідається про життя
міста та його мешканців.
Виступ ІV творчої групи «Дослідженнякомпозиціїповісті».
Твір має своєрідне обрамлення. Він починається лапатим снігом, який
укриває місто, і закінчується так само снігопадом. На чистому сніговому
полотні кожен пише своє життя, й у тому усі ми рівні і вільні у виборі –
песонажі книги і люди з будь-якого часу.
Композиція повісті
Експозиція: пізнання ціни дружби.
Зав’язка:знайомство з головнимиперсонажамиповісті.
Розвитокдії: навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка та Лілі.
Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою, вирок – підтримка класу;
байдужіть Юлька.
Розв’язка:усе ніби так просто, так гарно. Як у казці. Судили – вибачили –
помилилися…
Виступ V творчої групи «Дослідження проблематики повісті».
Світ письменниці особливий, бо це духовний світ людини, де постійно
ведеться боротьбаміж добром і злом, де творяться дива, які ніхто не помічає.

24. 27
Авторка вміщує багато проблем і моральних виборів. Які, на вашу думку,
проблеми порушено у творі?
 дорослішання дітей;
 самотність людини;
 відсутність повноцінного спілкування з дорослими;
 підлість і відкритість;
 жорстокість молоді, ставлення до братів менших – тварин;
 віра у свій талант;
 стосунки в середовищі дітей;
 самовдосконалення й самореалізація дитини;
 відповідальність людини за свої вчинки;
 дружба в житті людини;
 призначення людини на землі;
 формування характеру підлітків;
 протистояння брехні і правди.
Виступ VІ творчої групи «Дослідження образів повісті».
Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Лілі – головні персонажі
повісті.
Славко Беркута дуже складний образ. Славко сміливий, добрий, щирий.
Він не хоче ображати інших. У його серці немає місця підлості. Життя било
Славка найбільше за всіх. Будучи малим, Славко дуже сильно захворів, не міг
ходити, мав лишитися інвалідом. Завдяки сильній волі і духу, Славко
перемагає хворобу. Долаючи страшний біль, він вчиться ходити, потай іде на
ковзанку. Мимоволі захоплюєшся силою цього персонажа. Славко – борець,
йому нічого не дістається легко. За все йому доводиться платити, він
безперервно пізнаєсебе і світ, удосконалює свої вміння, постійно пробує щось
нове, шукає свій шлях. Славко сміливо йде у печери і захоплюється
спелеологією, починає тренуватися на шпагах. Батьки розуміють свого сина,

25. 28
впускають його у своєдорослеколо, усвідомлюючи, що і далі на Славка чекає
не менше випробувань.
Найбільше випробування Славка – щастя Юлька, якому, на його думку,
все дістається легко без будь-яких зусиль. Дуже сильна сцена двобою між
Славком і Юльком. Так, Юлько ніколи не тримав шпаги в руках, і Славко ні в
якому разіне мав битися з неосвіченим. Але... ж хіба можна засуджувати його
за бажання хоч раз побачити, у його розумінні, кращого від себе
переможеним?Цей двобій – втілення величезного непорозуміння між людьми.
Шпага Славка ламається, завдаючи Юльку важкої рани. За помилку Славко
жорстоко розплачується, коли його звинувачують у зовсім іншому злочині, а
суспільство готове відвернутися. Хлопцю важко бути самому, оббреханому,
але він тримається, хоча й з останніх сил, і тримається гідно. І наскільки
важливим виявляється для нього почути від друзів, від однокласників, від
розумних та небайдужих дорослих те заповітне: «Ми тобі віримо!».
Юлько Ващук – персонаж, характер якого формується під впливом
надмірної любовібатьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважають
нижчими за соціальним статусом. Однакпоруч зі славолюбством, зверхністю,
зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є
й позитивні риси. Він емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки
через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може
змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши
книгу-плагіат про Львів.
Дуже розумний, талановитий художник і відмінник Юлько Ващук
неймовірно самотній. У нього немає внутрішнього стрижня, він загублений
між історичнимиепохами, які вивчає, і людьми, до яких йому байдуже, і яким
він потай заздрить, бо тірадіють життю. Юлько хочеспілкуватися, але боїться
спілкування, навіть його найкращий друг Славко Беркута водночас є в очах
Юлька ворогом, якому Юлько мститься підлістю за те, що вважає Славкове
життя надто простим порівняно зі своїм.

26. 29
Спочатку Юлько ображає поранену сороку, потім принижує інших, тоді
намагається підмовити місцевих хуліганів побити Славка, підстерігши його
ввечері, коли той вертається з тренування, а коли ситуація складається так, що
план з побиттям провалюється, а Юлько опиняється в міліції, хлопець
називається Славковим іменем, чим спричиняє купу проблем своєму
однокласникові.
Інший не менш цікавий персонаж – Стефко Вус. Цьому хлопцю не
пощастило у житті, його батько випиває. У Стефка немає справжніх друзів,
його виховує вулиця, поступово підштовхуючи до злочинного життя. Але
важливо те, що Стефко не змальовується як хуліган і потенційний злочинець,
читач бачить його внутрішній світ, ділить із хлопцем його біль і самотність,
співчуває і, можливо, інакше подивиться на подібних людей у своєму житті.
Щасливим Стефко був лише у дитинстві, і провідником у світ була його
бабуся, яка померла. Та натомість, нині у житті хлопчика з’явилася інша
подібна людина – стара вчителька, чиє тепло, і хочеться палко вірити у це,
розтопить самотнє, але добре серце цієї людини.
Ображена Юльком поранена сорока, яку Славко і Стефко приносять
вчительці, щоб та вилікувала птаха, видужує. І тому, сподіваєшся, що ця
людина зможедопомогтиі Стефку знайти себе і вилікуватися від самотності і
невпевненості, а найголовніше від байдужості. Бо як інакше розцінювати його
поведінку, як не проявом байдужості, коли Стефко погоджується допомогти
Юльку знайти тих, хто помститься Славку замість юного розумника? Стефко
пробуєзупинити Юлька, хоча й невдало, і це вказує, що вогниклюдяності ще
жевріє у його серці.
Успішна Ліля – розумна, талановита, але водночас добра і, навіть, дещо
проста. Вона любить бути в центрі уваги, але й може приносити користь
іншим. Це людина настрою.
Ліля полюбляєхизуватися своїмиуспіхами, бути кращою за інших. І вона
справдібагато вміє. Дівчинка настільки гарно знає англійську мову, що може
вчити інших, і робить це, поки не відволікається на щось інше. Ліля знімалася

27. 30
у кіно, часто бувала на телебаченні. Її життя сповнене цікавим досвідом, яким
вона радо ділиться. Ця дівчина успішна, хоча й часом Лілі дуже важко.
Найважче випробування Лілі – це навчитися спілкуватися з колективом,
стати його натхненницею і душею. Саме вона найбільше прагне допомогти
Славкові, коли той потрапляє у біду, хоча раніше ображалася на нього за
неуважність, яку вбачала у поведінці хлопця.
Між Лілею і Славком є конфлікт. Вона – творча натура, балерина, яка
виступає на великій сцені, і це прояв одного з її яскравих талантів. Натомість
у тренуваннях Славка дівчинка бачить лише розвитокфізичнихздібностей, не
розуміючи, що бойові мистецтва мають під собою важливу світоглядну
філософію. Поступово Ліля успішно долає цей стереотип і знаходить і себе, і
повноцінне спілкування, і, можливо, вірного супутника на все життя.
Письменниця дуже влучно змалювала образибайдужих, а то й жорстоких
педагогів – класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же
з’являється альтернатива таким персонажам – образи вчителя-географа, що
вміє побачитидитячудушу, підтримати йдопомогти;тренераСлавкаБеркути,
який бере на себе роль старшого брата, розуміє дитячу душу.
ІV. Рефлексія. Закріплення нових знань
1) Зроблені плакати-схеми лідери груп закріплюють на дошці. Учням
дається 5 хвилин на складання узагальнюючої таблиці«Що я знаю про повість
«Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї».
2) Скласти сенкан про дружбу.
V. Підбиття підсумків
1) Вправа «Вільниймікрофон»
1. Я сьогодні…
2. Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
3. Найбільше мене вразило…
4. Мені здається, що такі твори навчають нас…
5. Твір Ніни Бічуї примусив мене замислитися над тим, що…

28. 31
2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи,
відповідно виставляються оцінки за урок).
VІ. Домашнє завдання
- Підготувати інсценізацію уривку повісті (на вибір);
- Створити буктрейлер повісті.
Підсумкове слово учителя
«Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї – психологічно складанаі правдива книга,
в яку поринаєш з головою. Розповідь про чотирьох розумних підлітків, зі
своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони
особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті.
Про цю повість потрібно говорити, нею прагнеш ділитися і з молодшими, і з
однолітками, і зі старшим поколінням.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бічуя Н. Шпага Славка Беркути. — Київ:Веселка, 1968. – 95 с.
2. Бічуя Н.Л. Шпага Славка Беркути. — Львів: «Видавництво Старого
Лева», 2010. — 173 с.
3. Бабак В. Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути» // Українська мова та
література. — 2017. — № 3–4. – С. 32–65.
4. https://portfel.at.ua/lib/b/bichuja_shpaga_slavka_berkuti.pdf
5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Шпага_Славка_Беркути
6. https://bookchest.livejournal.com/12576.html
7. http://4book.org/referaty/ukrayinska-literatura/shpaga-slavka-berkuti
8. http://dovidka.biz.ua/shpaga-slavka-berkuti-harakteristika-geroyiv/
9. http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/102
10. http://metodportal.com/node/61467

29. 32
Урок-дослідження у 8 класі
«Місце для дракона» Ю. Винничука – повість-казка про
сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»
Мета: ознайомити учнів зі змістом та історією написання повісті-казки
«Місце для дракона» Юрія Винничука; формувати вміння цілісного ідейно-
художнього аналізу епічного твору, проводитипаралель між фольклорноюта
авторською казкою, розкривати особливості повісті-казки; аналізувати
художні образи; розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність
мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення, навички аналізу й синтезу
прочитаного, самостійного добору інформації, презентації в цікавій формі;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; розвивати образне та
логічне мислення, творчі здібності учнів, критичне мислення, вміння
оцінювати людські думки та вчинки; виховувати почуття справедливості та
рівноправності, сприятиестетичному вихованню учнів, формуванню творчої,
працелюбної особистості.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: текст повісті-казки «Місце для дракона» Юрія Винничука,
ілюстрації до неї, підручники, портрет письменника, презентації учнів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)
«Для мене щастя полягає в тому, щоб робити улюблену справу, щоб не
робити те, що мені не подобається»
Юрій Винничук
Дружба, яка закінчилася, ніколи, власне, і не починалася...
1) Робота з епіграфами.
2) Перевірка домашнього завдання.
Літературний диктант
1. Місце події в творі. (Люботин)
2. Основне заняття батька-князя. (Воювати)
3. Що сталося при синові-князеві на землях? (Затишшя)
4. Хто повідомив князя про появу дракона? (Воєвода)
5. Чим харчувався дракон? (Травою, листям, ягідками, яблуками, грушами)
6. Із ким товаришував Грицько? (Пустельником)

30. 33
7. Яку новину повідомляє пустельник дракону? (Князь хоче його вбити)
8. У який ганебний спосіб зібралися лицарі виманити дракона з печери?
(Викурити димом)
9. Чому князь подружився з драконом? (Щоб викликати його на бій)
10. Як Настасія назвала дракона? (Великим метеликом)
11. Хто вбив дракона? (Джура Лаврін)
12. Чому помер князь? (З почуття провини)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Слово учителя
Сьогодні ми будемо говорити про повість-казку «Місце для дракона»
сучасного українського письменника, талановитого філолога, журналіста,
редактора, перекладача та суспільного діяча Юрія Винничука. Наш урок не
зовсім звичайний, це – урок-дослідження. Для того, щоб розглянути тему
уроку повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу
згідно з попередніми завданнями:
1. Дослідження історії написання повісті.
2. Дослідження особливостей назви повісті.
3. Дослідження жанру твору.
4. Дослідження сюжету повісті.
5. Дослідження композиції повісті.
6. Дослідження проблематики повісті.
7. Дослідження образів повісті.
8. Сценічна історія повісті.
Протягом уроку ви будете оцінювати роботу груп і виставляти оцінки.
Будьте уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете
поставити після закінчення доповідей.
ІІІ. Захист творчих проєктів
Виступ І творчої групи «Дослідження історії написання повісті».
Для дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної
казки, однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Зокрема,

31. 34
серед найвідоміших дитячих книжок письменника повість-казка «Місце для
дракона», яка розповідаєпро травоїдногодраконаГрицька, що зображенийне
як жорстокий хижак, а як мрійник та романтик. Уперше твір з’явився у 1990
році у збірці «Спалах», окремою книгою вийшов у 2015 році у харківському
видавництві «Фоліо». У 2016 роціз’явилося другевидання повістіу Дитячому
арт-видавництві «Чорні вівці» в Чернівцях.
Також у 2016 році створено аудіокнигу «Місце для дракона», яку
озвучила Катерина Шестакова.
Виступ ІІ творчої групи «Дослідження особливостей назви повісті».
Назва повісті-казки Юрія Винничука – «Місце для дракона». Що ж мав на увазі
автор, назвавши так твір?
У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не
чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя
Дракона (за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним,
передбачав надзвичайно суворіпокарання – смертну кару за провини. Закони
настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не
наважувались і наступні правителі Греції.
Дракон – збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і фантастичних
істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких реальних
видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ драконашироко поширений
у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології. Це змієподібна
істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має
кілька голів, можелітати та видихати полум’я зі своєї пащі, володіє чарівними
здібностями.
Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу.
Характеристикидраконів і ставлення до них у культурах різні. У традиції країн
Далекого Сходудракониздебільшого зображаються добрими,покровителями
людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з
якими вступають у бій шляхетні лицарі.

32. 35
Твір «Місце для дракона» – напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки:
дракон на ім’я Грицько – це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає
молодиць, адобрийтравоїдниймрійникта романтик, натомість лицарі на чолі
з володарем королівства – злі та підступні. Дракон милується метеликами,
пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків –
доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки
вгору, щоб не нищити природу. Драконне їсть м’ясаі не хоче нікого вбивати.
Але традицій ніхто не скасовував, і вони зобов’язують будь-що знищити
дракона. Добро і зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-
дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони
людського світу, а головне – виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-
метелику серед придворнихінтриг, королівських змов, лицарських поєдинків
і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?
Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження жанру твору».
Автор визначаєтвір якповість-казку. Даючиоднез інтерв’ю, Юріій Винничук
сам зауважив, що ще й досі дуже любить казки, і йому здається, що він
постійно їх пише. Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої
літератури, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує розібратися в
стосунках людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки
персонажів. Цей жанр створює вигадані світи, але при цьому дає можливість
знайомитися зісвітом реальним, його правиламита особливостями. Крім того,
в повісті-казці діють вигадані персонажі, відбуваються чарівні події.
Повість – епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце
між романом і оповіданням.

33. 36
Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці,
багато вигадки та фантазії, але персонажі діють протягом тривалого часу.
«Місце для дракона» – твір фантастичний, проте написаний без
прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. Потрібно увести поняття
«магічного реалізму», який є провідним методом творчості Юрія Винничука.
Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи
реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного,
таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.
Виступ VІ творчої групи «Дослідження сюжету повісті».
У книзі Юрія Винничука «Місце для дракона» все перевертається з ніг на
голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних
молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Лише одна річ
залишається незмінною: у світі й досі діють «драконячі закони».
Традиції у князівстві, де миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують
будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх
усюд. Найсміливіший із них стане чоловіком прекрасної князівни Настуні.
Проте, зібравшись докупи, відважні лицарі роз’їхались, адже «лютий хижак»
й гадки не мав з кимось боротися, щоб буванезавдати нікому шкоди. Ось така
каламбурна зав’язка повісті-казки Юрія Винничука.
Підступний князь вигадує інший спосіб досягти мети: вирішує
потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як хоче він. Його
наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він
здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути
від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє
Люботина – своєї батьківщини.
Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря
не варте й одного рядкапоета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує
собоюзаради, якйомуздавалося, друга – князя, зарадикнязівни Настуні, в яку
встиг закохатися.