Вираз 2x2–5x+3 ємногочленом другого ступеня з однією
змінною. Такі многочлени називають квадратними
тричленами.
Означення Приклади
Коренем квадратного тричлена
називається значення змінно, при якому
значення цього тричлена дорівнює
нулю. Для того, щоб знайти розв’язки
квадратного тричлена ax2+bx+c , треба
розв’язати квадратне
рівнянняax2+bx+c=0 .
Знайти розв’язки тричлена: 2x2-5x+3
Розв’яжемо рівняння:2x2-5x+3=0
D = 25 – 24 = 1
x=
5±√1
4
; x=
5±1
4
; x1=1; x2=
3
2
=1
1
2
.
Тобто квадратний тричлен має два
розвязки: 1 та 1,5 .
Якщо x1 і x2 − корені квадратного
тричлена ax2+bx+c , то
ax2+bx+c = a(x-x1)∙(x-x2).
2x2-5x+3=2(x-1)∙(x-1,5) = (x-1)∙(2x-3),
-2x2+5x+7= -2( x -
7
2
)∙(x+1) = (7-2x)∙(x+1),
-2x2-5x+7 =0;
2x2-5x-7 = 0 ,
D = 25+56 = 81=92
x =
5±9
4
; x1 = -1; x2 =
7
2
3.
Квадратична функція
Квадратичною функцією
називаютьфункція, яку можна
задати формулою y = ax2+bx+c , де
х – незалежна змінна,
a,b,c− деякі числа причому a≠0.
Приклади квадратичної функції:
y = x2; y = -x2;
y = x2+ 2;
y = (x - 4)2
Їх графіки – рівні параболи, тільки
по-різному розташовані на
координатній площині.
Графіки функцій y = ax2+bx+c і y =
ax2 – параболи, їх можна сумістити
паралельним перенесенням,
оскільки функцію можна
представити у вигляді y = a(x+m)2 -
n .
Функціюy = 2x2-4x+10 можна
записати так:
y = 2(x-1)2+8 .
-1
4
x2 – x – 1 = -1
4
(x2+4x+4) = -1
4
(x+2)2 .
4.
Отже, графіком функціїy = ax2+bx+c є парабола, яку можна
отримати із графіка функції
y = ax2 за допомогою двох паралельних перенесень – зсуву
вздовж осі і зсуву вздовж осі y . Звідси отримуємо, що
графіком функції y = ax2+bx+cє парабола, вершиною якої є
точка(m;n), де m = -
𝑏
2𝑎
, n =
−𝑏2+4𝑎𝑐
4𝑎
. Віссю симетрії
параболи є пряма , паралельна осі y . При a>0 вітки
параболи направленні вгору, а при a<0 − вниз.
1. Функція y = f(x) парна або непарна, якщо її область
визначення симетрична відносно нуля для кожного
значенняx із області визначення f(-x)= f(x) .
2. Якщо графік функції симетричний відносно осіy, то
функція є парною. Якщо графік функції симетричний
відносно початку координат, то функція є непарною.
5.
Алгоритм побудови графіка
квадратичноїфункції
Для того, щоб побудувати графік
квадратичної функції, потрібно:
1)Знайти координати вершин параболи і
позначити її на координатній площині;
2)Подувати ще декілька точок, що належать
параболі;
3)Поєднати відмічені точки плавною лінією.
Сформулюємо властивості функціїу = х 𝟐 − 2х − 8
1.𝐷 𝑦 = −∞; +∞ ; Е у = −9; +∞ ;
2.Якщо х = 0, то у =
− 8; 0; 8 , графік перетинає вісь у в цій точці.
3.у > 0, якщо х ∈ −∞; −2 ∪ 4; +∞ ; у < 0, якщо х ∈
−2; 4 .
4.Протилежним значенням аргумента відповідають рівні
значення функції. Графік функції симетричний відносно
прямої х = 1.
5. Функція спадає на проміжку (−∞; 1] та зростає на
проміжку [1;+∞).
6. найменшого значення, що дорівнює – 9, функція набуває
при х=1.
7. Найбільшого значення функція не має.