Розвивальне освітнє середовище в початковій школі як чинник становлення успішної в соціумі особистості: презентація

1. Розвивальне освітнєРозвивальне освітнє
середовище в початковій школісередовище в початковій школі
як чинник становленняяк чинник становлення
успішної в соціумі особистостіуспішної в соціумі особистості
Митник О.Я., завідувач кафедри практичної
психології факультету педагогіки і психології
НПУ імені М.П.Драгоманова,
доктор педагогічних наук, професор

2. Основною метою освітиОсновною метою освіти
сьогодення є формуваннясьогодення є формування
в учнівв учнів
.компетентностей.компетентностей
КомпетентностіКомпетентності є своєріднимиє своєрідними
комплексами знань, умінь і ставлень,комплексами знань, умінь і ставлень,
що набуваються в навчанні іщо набуваються в навчанні і
дозволяють людині розуміти, тобтодозволяють людині розуміти, тобто
ідентифікувати та оцінювати в різнихідентифікувати та оцінювати в різних
контекстах проблеми, що єконтекстах проблеми, що є
характерними для різних сферхарактерними для різних сфер
діяльності.діяльності.

3. ВВиділяють системуиділяють систему
компетентностей, складовими якої є:компетентностей, складовими якої є:
надпредметнінадпредметні – такі, що поєднують певний– такі, що поєднують певний
комплекс знань, умінь та ставлень, якийкомплекс знань, умінь та ставлень, який
набувається протягом засвоєння всьогонабувається протягом засвоєння всього
змісту освіти, не повзмісту освіти, не пов’’язані з конкретнимязані з конкретним
предметом;предметом;
загальнопредметнізагальнопредметні –– їх набуває ученьїх набуває учень
упродовж вивчення того чи іншого предметаупродовж вивчення того чи іншого предмета
у всіх класах середньої школи;у всіх класах середньої школи;
спеціально-предметніспеціально-предметні – ті, що набуває– ті, що набуває
учень при вивченні певного предметаучень при вивченні певного предмета
протягом конкретного навчального року.протягом конкретного навчального року.

4. Прикладом надпредметнихПрикладом надпредметних
компетентностей є такі вміннякомпетентностей є такі вміння
дитини:дитини:
, :уміння мислити що включає, :уміння мислити що включає
-- уміння планувати свої дії на декілька кроків уперед;уміння планувати свої дії на декілька кроків уперед;
- уміння розмірковувати;- уміння розмірковувати;
- уміння довести власну думку;- уміння довести власну думку;
- уміння створювати власні „продукти”, а саме: казки, вірші тощо,- уміння створювати власні „продукти”, а саме: казки, вірші тощо,
використовуючи навчальний матеріал.використовуючи навчальний матеріал.

5. Прикладом надпредметнихПрикладом надпредметних
компетентностей є такі вміння дитини:компетентностей є такі вміння дитини:
умінняуміння ( ,взаємодіяти з іншими вчителем( ,взаємодіяти з іншими вчителем
), :однокласниками складовими якого є), :однокласниками складовими якого є
- уміння рефлексивно управляти «Я-образом», що означає- уміння рефлексивно управляти «Я-образом», що означає
усвідомлення того враження, яке „Я” справляю на оточуючих іусвідомлення того враження, яке „Я” справляю на оточуючих і
вміння його змінити за власним бажанням;вміння його змінити за власним бажанням;
- володіння правилами поведінки (етикетом), здатність бути- володіння правилами поведінки (етикетом), здатність бути
витриманим, доброзичливим, чуйним стосовно партнера повитриманим, доброзичливим, чуйним стосовно партнера по
спілкуванню;спілкуванню;
- володіння вербальною комунікацією, а саме: технікою мовлення, її- володіння вербальною комунікацією, а саме: технікою мовлення, її
компонентами (голосом, дикцією, темпом, інтонацією);компонентами (голосом, дикцією, темпом, інтонацією);
дотримання правильності мовлення (чистоти, точності,дотримання правильності мовлення (чистоти, точності,
логічності, виразності, образності, доцільності);логічності, виразності, образності, доцільності);
- володіння невербальною комунікацією, а саме: мімікою, жестами,- володіння невербальною комунікацією, а саме: мімікою, жестами,
пантомімікою, умінням триматися перед аудиторією.пантомімікою, умінням триматися перед аудиторією.

6. Для успішногоДля успішного
формуванняформування
зазначенихзазначених
компетентностейкомпетентностей
навчально-виховнийнавчально-виховний
процес має бутипроцес має бути
ціліснимцілісним
творчим процесомтворчим процесом

7. реалізація на кожному уроці системиреалізація на кожному уроці системи
цільових орієнтирів навчання: освітніх,цільових орієнтирів навчання: освітніх,
розвивальних, виховуючих, соціальних;розвивальних, виховуючих, соціальних;
на кожному уроці має домінувати в часіна кожному уроці має домінувати в часі
ситуація розмірковування – ситуаціяситуація розмірковування – ситуація
пошуку, допитливості, сумніву;пошуку, допитливості, сумніву;
основне завдання вчителя під часосновне завдання вчителя під час
опрацювання кожної навчальної теми –опрацювання кожної навчальної теми –
вивчення поняття та його властивостей;вивчення поняття та його властивостей;
упровадження на уроках математики,упровадження на уроках математики,
української мови, природознавства системиукраїнської мови, природознавства системи
комбінованих завдань, завдань з логічнимкомбінованих завдань, завдань з логічним
навантаженням, завдань, повнавантаженням, завдань, пов’’язаних зязаних з
курсом “Логіка”курсом “Логіка”
застосування інтерактивних методівзастосування інтерактивних методів
навчання.навчання.
Це означає:Це означає:

8. Завдання,
пов’язані зі
змістом курсу
«Логіка»
на уроках
математики та
української мови

9. Поняття
Поняття – це думка, передана словом – назвою предмета. Наприклад,
поняття число, трикутник, відрізок, іменник, підмет тощо. Поняття бувають
родові і видові. Родове поняття – це назва певної групи предметів. Назва
кожного предмета цієї групи – це видове поняття. Наприклад, многокутник –
родове поняття, а трикутник, чотирикутник тощо - видові поняття.
Визначити поняття означає розкрити його зміст. Для цього необхідно вказати
найближчий рід і сформулювати видову відмінність, тобто розказати, чим це
поняття відрізняється від інших, які належать до цього роду.
Над поняттями можна виконувати логічні операції: обмеженні,
узагальнення.
Обмеження - це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається
перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим
обсягом (видового). Межею обмеження є одиничне поняття.
Узагальнення ─ це логічна операція над поняттями, завдяки якій
відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з
ширшим обсягом (родового). Межею узагальнення є найбільш широкі за
обсягом категорії, наприклад, організми, час, простір, життя, рух тощо.
Завдання.
1.До даного родового поняття підібрати видові, або до даних видових підібрати
родове.
2.Знайти серед даних понять зайве. Обґрунтувати свою думку.
3.За допомогою кругів Ейлера показати співвідношення між обсягами понять.
4.Виконати обмеження чи узагальнення поняття.
5.Побудувати визначення поняття, або знайти помилку у запропонованому
визначенні.

10. Судження
Розповідні речення типу: «Я дуже люблю гарбузи»,
«Вчора мама купила мені на ринку нову куртку» тощо
є твердженнями, бо в них передається інформація
особистісно значима (я люблю, мама купила). Про
інформацію, яка передається в твердженнях, не можна
сказати істинна вона чи хибна (або це може зробити
тільки одна людина чи обмежено коло людей  ті, хто
стверджує).
Завдання.
1.Визначити істинність даних тверджень.
2.Визначити істинність даних складних
суджень.
2.Скласти загальні та часткові судження
з даними поняттями.
Судження – це думка, висловлена розповідним
реченням.

11. Умовиводи
З двох заперечних суджень─засновків (суджень з часткою „не”) та з двох часткових
суджень─засновків (починаються словом „деякі” або словосполученням „принаймні
один”) неможливо побудувати судження─висновок. Якщо один із засновків заперечний,
то заперечним має бути і висновок. Якщо один із засновків часткове судження, то
частковим судженням має бути і висновок.
Від місця розташування у судженнях спільного терміна розрізняють чотири різні структурні
схеми (фігури) умовиводів.
У першій фігурі спільний термін знаходиться на початку першого засновку та у кінці
другого.
У цій фігурі перший засновок має бути загальним стверджувальним судженням,
другий засновок і висновок – або загальним, або частковим стверджувальним
судженням.
У другій фігурі спільний термін знаходиться у кінці першого та у кінці другого засновку.
У другій фігурі перший засновок має бути загальним стверджувальним судженням, другий
засновок і висновок – заперечними судженнями.
У третій фігурі спільний термін знаходиться на початку першого та на початку другого
засновку.
У третій фігурі перший засновок має бути загальним стверджувальним судженням, другий
засновок – або загальним, або частковим стверджувальним судженням, висновок –
лише часткове стверджувальне судження.
У четвертій фігурі спільний термін знаходиться в кінці першого засновку та на початку
другого.
У четвертій фігурі перший засновок має бути загальним стверджувальним судженням,
другий засновок і висновок – заперечними (загальними чи частковими) судженнями.
Умовивід - це форма мислення, в якій з одного чи кількох суджень за
допомогою певних правил отримаємо нове судження. Первісне судження (одне
чи кілька) в умовиводі називають засновком, а нове судження - висновком.

12. Наприклад.
На уроках математики
Побудувати умовиводи, використовуючи терміни-поняття:
«чотирикутники”, „квадрати”, «прямокутники».
Розв’язання.
За першою схемою.
Всі прямокутники – чотирикутники.
Всі квадрати – прямокутники.______
Всі квадрати – чотирикутники.
За другою схемою.
Всі квадрати – прямокутники.
Деякі чотирикутники не є прямокутниками.
Деякі чотирикутники – не квадрати.
За третьою схемою.
Всі квадрати – прямокутники.
Всі квадрати – чотирикутники.
Деякі чотирикутники – прямокутники.
За четвертою схемою.
Всі квадрати – чотирикутники.
Деякі чотирикутники не прямокутники.
Деякі прямокутники не є квадратами.
Завдання: побудова умовиводів, використовуючи
дані терміни-поняття.

13. На уроках української мови
Побудувати умовиводи, використовуючи
терміни-поняття: «члени речення”, „підмет”,
«головні члени речення».
Розв’язання.
За першою схемою.
Будь-який головний член речення є членом
речення.
Будь-який підмет – головний член речення.
Будь-який підмет є членом речення.
За другою схемою.
Будь-який підмет є головним членом речення.
Будь-який підмет є членом речення.
Деякі члени речення є головними.