Системно-діяльнісний підхід як основа нових освітніх стандартів на уроках української мови та літератури

1. Системно-діяльнісний підхід
як основа нових освітніх
стандартів на уроках
української мови та літератури
Виступ на педраді
вчителя української мови та літератури
Юзчук В.А.

2. « Єдиний шлях, що веде до
знань – це діяльність»
Б. Шоу
 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
процесу одним з головних завдань ставлять навчити учнів
застосовувати набуті знання для розв’язання проблем, що
виникають у процесі навчання. Тому на перший план виходить
діяльнісний підхід у навчанні з акцентом на способах діяльності,
уміннях і навичках; розвиток уміння сприймати інформацію
особистісно, інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної
картини світу, рівня розвитку.

3. Безперечно, окреслювати коло проблем легше, ніж працювати у напрямку їх
усунення (теоретичного чи практичного спрямування). Тому важливо
дотримуватися етапності, поступовості, уміти побачити те, що було спочатку.
А в нашому випадку, навпаки, - чітко сформулювати кінцеву мету. Вона ж
полягає у тому, щоб бачити учня (випускника), готового до життя в нових,
досить непростих умовах.
А досягти цього можна лише навчивши його аналізувати абсолютно все, що
відбувається навколо, виділяти з суцільного потоку інформації, котра, до того
ж, постійно збільшується, суть, що визначає основу загальнолюдських
цінностей. Адже акцент нині істотно змістився від нагромадження нормативно
визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності
практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й
досвід успішних дій.

4. Намагаюся користуватись всією палітрою методів, прийомів,
технологій навчання - як традиційних, так і інноваційних. Велику
увагу надаю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити
попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до постійного
пошуку. Адже, як зазначив відомий український вчений – методист
Євген Пасічник: «Важливими є методи навчання. Але не менш
важливим є і сам учень як особистість, його потреби, особливості,
внутрішні психологічні етапи».
Один із основних принципів у навчанні рідної мови є діяльнісний,
за якого процес навчання має здійснюватись в ході розв’язання
учнями системи усних і письмових мовленнєвих знань.

5. На уроках української мови з метою розширення словникового запасу учнів та
запобігання лексичним помилкам пропоную ряд вправ.
 Вправа « У калейдоскопі слова» (розкрити лексичне значення паронімів , ввести їх у речення)
везти / вести ;
абонент / абонемент ;
ефективний / ефектний
 Вправа «Лексичний ланцюжок» (пояснити значення фразеологізмів, замінивши відповідним
дієсловом)
Одібрало мову (втрачати здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку)
Як води в рот набрати (уперто мовчати; нічого не говорити)
Теревені правити (вести пусті, безпредметні розмови)
Ловити на слові (виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях)
Кидати слова на вітер (даремно, марно говорити що-небудь)

6.  Вправа « Розмовляй українською»
( з’єднати слова іншомовного походження з відповідними українськими)
Унікальний Прийом
Стимул Рідкісний
Дистанція Поштовх
Шосе Відстань
Радикальний Розумний
Аудієнція Бруківка
Раціональний Корінний
Фактор Мірило
Критерій Чинник

7. Вважаю, що доцільно використовувати вправи, де треба виправити
помилки. Мета цієї роботи- сфокусувати увагу дитини на кожній окремій
літері, навчити бачити реально записаний текст. Пропонує зразок такої
вправи.
Записати слова, виправивши помилки:
Пів- яблука, різдв’яний, судья, кіньчик, західно- український, супер-
маркет, піцца, мариво, джінси, перекоти- поле, надхнення, збаражський.

8. Під час вивчення теми «Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія для формування
діяльнісної компетентності використовую пізнавальні завдання:
1. Для чого люди винайшли письмо? Висловіть припущення, чому в давнину деякі
народи спочатку використовували малюнкове письмо, але потім від нього відмовились і
перейшли до ієрогліфічного, де кожен знак передає ціле слово або його частину.
Щоб правильно відповісти на питання поміркуйте:
а) Чи легко писати малюнковим письмом?
б) Чи можна за допомогою малюнків передати таку, наприклад, думку: «Бережіть честь
змолоду!»?
2. Завдяки чому вдається швидко знаходити потрібні слова у словниках, які містять
десятки і сотні тисяч слів?
3. У яких словах звуків удвічі більше, ніж букв?
4. Які звуки не мають «власних» букв для позначення на письмі і «позичають» їх в інших
звуків?

9. Використовую метод спостереження над мовними явищами. Так
п’ятикласникам (тема: «Узагальнювальне слово при однорідних членах
речення») пропоную порівняти речення:
1.У садку ростуть яблуні та сливи, вишні та черешні.
2.У садку ростуть дерева: яблуні та сливи, вишні та черешні.
3.Яблуні та сливи, вишні та черешні – такі дерева ростуть у садку.
Проводжу бесіду:
 Що спільного між реченнями?
 Які речення відрізняються? Чим саме?
 Як називається слово, що об’єднує в собі значення інших слів?
 Зверніть увагу, де саме в реченні може вживатися узагальнювальне слово.
 Поміркуйте, чи залежить уживання розділових знаків від позиції узагальню-
вального слова в реченні.

10. Для того, щоб учні розвивали свою орфографічна пильність, пропоную
різноманітні вправи з пропуском букв .
Переписати, вставивши пропущені букви, пояснити орфограми.
Знайти у тексті вправи закодований вислів:
За нурилася…ополону, пр…рва, во…зал, ло…ка, тер…кон,
їхати…Одесу, з…ма, плавати…океані, пр…звисько, війсь…комат, Ж…ль
Верн, узбі…чя, р…торика, про…ьба, міл…йон
( вік живи- вік учись)

11. Б р а Т И
П р а Т И
Д р а Т И
Т е р Т И
Вправи-кросворди
Р У К А
У Д А Р
К А В А
А Р А Б
 Впишіть у квадрати слова, що складаютьс з чотирьох звуків
так, щоб їх можна було прочитати у вертикальному і
горизонтальному напрямках.
 Впишіть букви, які утворюють слова, що відрізняються
тільки одним звуком

12. Маю досвід роботи з асоціаціями на уроках мови, наприклад:
Такий вид роботи є цікавим для учнів, розвиває їх мислення, творчу уяву,
бажання висловлювати власні міркування , краще запам’ятовувати матеріал.
Мама
(дібрати
дієслово)
доглядає
пригортає
радить
любить
Мама
(дібрати
прикметник)
ласкава
добра
справедлива
лагідна

13. Учні щоденно стикаються з проблемою міжособистісних стосунків (однолітки,
вчителі, батьки) і щоб навчити їх розумно реагувати на конфліктні ситуації
звертаємось до літературних творів. Аналізуємо відомі з програмових творів
характери, лінії поведінки, вчинки персонажів. Ось, наприклад, вивчаючи
повість "Захар Беркут" у 7 класі, можна окремо зупинитись на способах
поведінки й реагування окремих героїв. Ясно, що лінія поведінки, яку в хвилину
небезпеки пропонувала завзята й гаряча тухольська молодь ("вийти громадою
перед тіснину і боронитися від монголів до останньої краплі крові"),
неконструктивна, бо дає малий результат за велику ціну. Це приклад "лобової
атаки".
Порада деяких з громади "відбити їх від свого села і відвернути від шляху" -
теж не вихід, бо наражає на смертельну небезпеку сусідів, а головного питання
не вирішує. Це типовий "відхід від проблеми". А от пропозиція Максима, яка
вже сама по собі - блискучий маневр талановитого полководця, - ще й чудовий
приклад "сильного рішення", яке, власне, і дало змогу зберегти життя і майно
тухольців, не пустити монгольську орду на сусідські села й винищити ворога.

14. Основним результатом навчання стає осмислений досвід діяльності,
життєвий контекст і формування життєвого досвіду.
Для рішення будь-якої проблеми, виявляється, існує не так уже й багато
варіантів.
Як зазначають дослідники, реакція на проблему, зазвичай, така: "атака",
"відхід" або "сильне рішення".
Яскраві приклади додають інтриги й неабияк зацікавлюють.
Саме такий досвід красивого вирішення проблем потрібен у щоденному
житті. Тим більше, що цими прийомами користувались казкові герої ,
біблійні персонажі, реальні й легендарні вожді й полководці, мудреці, учені,
винахідники.
Для прикладу, у народній казці «Дідова донька й бабина донька»
поведінка бабиної доньки-типовий приклад "відходу від проблеми".
А от у кмітливої Марусі, героїні казки «Мудра дівчина»,
варто повчитись, як знаходити сильні рішення.

15. Саме на уроках літератури формується емоційно-ціннісна сфери,
оцінюється власний душевний стан, порівнюється, проводяться аналогії
з сучасним життям, власним досвідом тощо. Наприклад, вивчаючи в 10
класі повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», учні
вчаться не тільки аналізувати образи чи пояснювати символи твору, а й
розуміти внутрішній світ духовно багатих натур, усвідомлювати красу
щирих почуттів, благотворний вплив природи на людину. В 9 класі,
вивчаючи тему «Образ знедоленої жінки в поемі Т.Г. Шевченка
«Наймичка», маємо підвести дев’ятикласників до вирішення основної
проблеми: «Поведінка Ганни – це вияв слабкодухості чи твердості
характеру?» Щоб зрозуміти душевні пориви героїні і відповісти на це
запитання, розглядаємо проблему взаємовідносин жінки й тогочасного
суспільства, жінки й обставин, у яких вона опинилася, жінки і власної
совісті, проблему відносин поколінь тощо.

16. Результатом проблемного навчання на уроках
літератури є нові знання, уміння, способи їх реалізації,
розумова діяльність учнів. У 5-ому класі урок
української літератури за казкою І. Франка «Фарбований
лис» будую як відповідь на поставлене на початку уроку
проблемне питання :
- Лис Микита є позитивним чи негативним персонажем ?
Таким чином аналізуємо не тільки персонажа
літературного твору, а й власне ставлення дітей до нього,
моделюємо за аналогією подібні ситуації в сучасному
житті і шляхи виходу з них.

17. Метод «асоціативний кущ» особливо вдається під час уроків-аналізів
образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору
А. Чайковського «За сестрою», учні «одягають» головного героя Павлуся в
ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому.
З`являється асоціативний кущ:
Павлусь
чесний
рішучий
волелюбний
винахідливийкмітливий
сміливий
цілеспрямований

18. На етапі роботи з художнім твором із школярами використовую читання
у ролях, поєдную читання з аналізом прочитаного, переказ ланцюжком від
імені персонажу твору, практикую формування запитань літературному
герою. Серед видів навчальної діяльності перевагу надаю таким видам,
як читацький відгук, складання плану. Викладаючи літературу у 5-10
класах, враховую активність школярів різного віку (яка, на жаль, помітно
падає).
Учнів 7-10 класів набагато менше цікавляться книгою, бо більшу
частину вільного часу, як правило, в них займає Інтернет, спілкування з
ровесниками. Тому пріоритетні методи вирішення проблеми формування
уважного читача у цьому віці, я вважаю, є репродуктивно – творчий . А
такі прийоми, як завдання за підручником, зіставлення з екранізацією,
побудова системи завдань, постановка проблеми змушують учнів читати.

19. Увагу старшокласників намагаюсь на проблемних питаннях і шляхах їхнього
вирішення. Використовую евристичні методи; такі прийоми, як аналіз твору,
творчі роботи різного напрямку; інноваційні технології, такі як «мозковий
штурм», «займи позицію» та інше. І обов'язковим є узагальнення, підбиття
підсумків. На цьому етапі я пропоную учням написати листа герою, підсумувати
знання за допомогою гронування, закінчення речень. Тобто, поєднання
традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацької
компетенції школярів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує
свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому сприйняттю художнього
твору, розвиває в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого
пошуку.
У процесі активної роботи над твором у старшокласників з’являються
заперечення, запитання чи просто захоплення . Тому так важливо створити умови
для навчальної взаємодії, під час якої школярі обмінюються враженнями,
формулюють власну позицію, вибудовують ціннісні орієнтири

20. Так вивчаючи новелу І.Франка «Сойчине крило», на етапі закріплення набутих знань, учні
складали порівняльну характеристику Мані та Хоми (метод «синтез думок»)
Хома Маня
«Естет» − любить музику, книги;
глибоко вражений зрадою дівчини,
викреслив її з пам'яті;
У любові – спокійний;
Не розуміє жіночої психології, того, що
жінку треба весь час «завойовувати»;
Під впливом листа, змінює свої
погляди, розуміє, що таке справжнє життя;
Стає «живим чоловіком»
Емоційно багата натура, життєрадісна;
Прагне до пізнання світу.
Її приваблюють яскраві натури.
Романтична.
Розуміє справжність свого почуття лише
пройшовши важкі випробування
 Який висновок можемо зробити?
Висновок. Герої Франка – різні емоційні типи, але саме цим вони, можливо, й
притягують одне до одного, саме через це між ними й виникають почуття, які
навіть пройшовши важкі випробування, не зникають, вони ж допомагають обом
змінитися.

21. Для унаочнення навчального матеріалу часто використовую
ресурси Інтернету.
Застосовуються у роботі перегляди фрагментів фільмів, за
прочитаними програмовими текстами, наприклад, вивчення
творів Шевченка, "Наталка Полтавка" за І.Котляревським,
"Захар Беркут" за І.Я. Франком, «Чорна Рада» за П.Кулішем та
інші.
Також використовую записи телепередач про письменників,
що вивчаються у шкільному курсі української літератури,
наприклад, про Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра
Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана
Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса,
Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

22. Отже, використання різних методів навчання є одним із
результативних шляхів впровадження діяльнісного підходу на
уроках української мови та літератури, які акцентують увагу на
навчанні у співпраці, спілкуванні, партнерстві, становленні активної
суб’єктної позиції у навчанні, застосуванні здобутих знань у
практичних ситуаціях.