1. ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ
ТА ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
Укладач:
А.І. Богосвятська,
кандидат філологічних наук

2. “МІКРОФОН”
Кожному дають
можливість сказати
щось швидко, по
черзі, висловити
свою думку.
(“Таємниця
усмішки Мони Лізи
полягає у…”)

3. “ОБЕРІТЬ ПОЗИЦІЮ”
Дискусія на суперечливу тему. Слід використовувати
протилежні думки.
(“У якій родині я б хотів
виховуватись: у родині
Ростових чи у родині
Болконських?”)

4. “МОЗАЇКА”
Завдання для творчих груп: із записаних на окремих
папірцях слів скласти вислів, пояснити його.
Група № 1.
Розум, а, книги, створилися, від, не, книги, розум
у, від, Григорій Сковорода.
(Не розум від книги, а книги від розуму. Григорій
Сковорода)
Група № 2.
Шматочки, це, книги, думки, переносні, цікаві, С
ьюзен Зонтаг.
(Книги - це цікаві переносні шматочки думок.
Сьюзен Зонтаг)
Група № 3.
Новини, ніколи, як, література, не, старими, це, с
тануть, Езра Паунд.
(Література - це новини, які ніколи не стануть
старими. Езда Паунд)

5. “ЛІТЕРАТУРНИЙ КРОС”
Доповнити незавершені вислови необхідними
відомостями.
(1. Справжнє ім'я Джека
Лондона ...
2. Прагнення отримати
вищу освіту змусило
Дж.Лондона
поступити в ...
3. Захворівши на "золоту
лихоманку", Джек
Лондон вирушив на ...)

6. “АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ”
Вчитель визначає тему, над якою проводитиметься
робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам’яті з цієї
теми.
головний герой
символ таланту
культова
французьких
“Образ собору (“Собор Паризької майстрів
споруда
Богоматері” В.Гюго)”
СОБОР
символ
Середньовіччя символ вічності
символ
духовності

7. “ГРОНУВАННЯ”
Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид
діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше
усвідомити під час застосування традиційних методів навчання.
сильна
щедра привітна
“За що ми так любимо Пеппі?” добра кмітлива
ПЕППІ
мандрів- Фантазер-
ниця ка
справед-
весела лива
смілива

8. “ТАК ЧИ НІ”
Завдання вимагають однозначну
відповідь.
(1. Шандор Петефі товаришував
з українським Кобзарем –
Тарасом Шевченком.
2. Справжнє прізвище Шандора
Петефі – Петрович.
3. Поет загинув у битві за
незалежність Угорщини.)

9. “КОЛО ДУМОК”
Учні сидять у колі на стільцях, без
столів, і висловлюються за бажанням.
(“У чому ж полягає
проблематика
“Алхіміка”?”)

10. “ВИКИНУТИ ЗАЙВЕ”
Із пропонованих відомостей убрати
зайве.
(1. Жюль Верн мріяв про море, і свою
майбутню професію пов'язав з
морськими мандрівками та
літературною діяльністю.
2. У дитинстві хлопчик мріяв стати
юристом і навчався в юридичному ліцеї.
3. Щоб не загубитись у науковому
матеріалі, Жюль Верн створив власну
картотеку, яка налічувала 20 тисяч
зошитів і касет з відеоматеріалами.
4. Роман "Діти капітана Гранта" був
написаний автором на прохання
французьких моряків і вчених-
географів.)

11. СЕНКАН:
Слово «сенкан» походить
від фр. слова «п’ять»
і означає
неримованій вірш у п’ять рядків
на запропоновану тему.

12. ЗМІСТ СЕНКАНУ:
1. Іменник (тема).
2. Два прикметники (яке воно?)
3. Три дієслова (що воно робить?)
4. Фраза-висновок з чотирьох слів.
5. Іменник-синонім до теми.

13. КВІТКА
Квітка.
Духмяна, лілова.
Росте, пахне, радує.
Милуюся нею на луці.
Краса!

14. МОРЕ
Море.
Синє, тепле.
Дражнить, шумить, хвилюється.
Веселі хвилі обливають мене.
Стрибаю!

15. СНІЖИНКА
Сніжинка.
Іскриста, пухнаста.
Кружляє, в’ється, тане.
Захоплює своєю ажурною красою.
Зима!

16. ЛИСТЯ
Листя.
Золоте, осіннє.
Летить, кружляє, падає.
Кольоровою ковдрою накриває землю.
Політ!

17. МАМА

18. КОНКУРС НА КРАЩИЙ СЕНКАН ПРО КОХАННЯ

19. ХРАМ, ЛЕСТВИЦЯ, СВІЧКА

20. “БРЕЙНСТОРМІНГ” (“МОЗКОВА АТАКА”):
Відома інтерактивна технологія колективного
обговорення для прийняття кількох рішень
з конкретної проблеми.
Організаційні етапи брейнстормінгу:
1. Мовчазне генерування (кожен працює сам по собі).
2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).
3. З’ясування ідей.
4. Голосування і ранжування.
5. Підготовка проекту.
6. Презентація проектів ідей.
7. Оцінювання запропонованих альтернатив.
8. Вироблення моделі рішення проблеми.

21. РОБОТА В ТВОРЧИХ ГРУПАХ
Серед найбільш поширених інтерактивних
засобів навчання на уроках літератури є поділ
учнів на малі дослідницькі, творчі та полемічні
групи, коли кожне коло учнів готує власний
матеріал згідно з обраним напрямом
(історики, мистецтвознавці, літературознавці, лі
нгвісти, знавці міфології та ін.). Увесь
клас, таким чином, активно бере участь у
створенні уроку.
Учнівські групи можуть створюватись стихійно
на уроці, на тиждень (для виконання
самостійної роботи), на рік (підготувати
довгостроковий проект).

22. Для роботи груп парти ставлять так, аби
дітям було зручно дивитись один на одного:
або так: але
не так:

23. КОЖЕН ЧЛЕН ГРУПИ ВИКОНУЄ ЧІТКО ОКРЕСЛЕНІ ОБОВ’ЯЗКИ:
• “Лідер” (“спікер”, “контролер”): стежить за
порядком; організовує порядок виконання завдань;
пропонує висловлюватись усім членам групи по черзі;
підбиває підсумки роботи.
• “Секретар”: коротко веде записи результатів роботи
своєї групи; як член групи має право висловлювати
власні думки.
• “Спостерігач” (“посередник”): стежить за
дотримуванням регламенту.
• “Доповідач” (“лектор”, “професор”): доповідає про
результат роботи; красиво, стисло і чітко висловлює
спільну думку групи; коментує складену спільними
зусиллями членів групи таблицю, схему тощо.

24. НАЗВИ ГРУП:
“культурологи”, “бібліотекарі”,
“історики”, “екскурсоводи”,
“біографи”, “дизайнери”,
“теоретики”, “журналісти”,
“літературознавці”, “етнографи”,
“психологи”, “архіваріуси”,
“експерти”, “мудреці”,
“критики”, “маркетологи”,
“художники”, “музиканти”,
“генератори ідей”, “лінгвісти”,
“декламатори”, “фахівці комп’ютерних
“читці”, знань” тощо.

25. Отже, інтерактивні методи сприяють
індивідуальному самовиявленню і
самореалізації школярів, дають змогу
інтенсифікувати процес
розуміння, засвоєння й творчого
застосування знань під час вирішення
практичних завдань.