09 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними» від кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділом селекції та генетичних ресурсів Інституту картоплярства НААН України Тактаєва Бориса Анатолійовича та завідувача лабораторії імунітету та захисту рослин Інституту картоплярства НААН України Подберезко Ірини Миколаївни.

1. Національна академія аграрних наук
ІНСТИТУТ КАРТОПЛЯРСТВА
Хвороби картоплі та заходи
боротьби з ними
Зав. відділом селекції та генетичних ресурсів
Тактаєв Борис Анатолійович,
кандидат сільськогосподарських наук, с.н.с.

2. Ознаки ураження картоплі раком
(Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival)
2
Рак картоплі

3. 3

4. Вплив збудників хвороб на продуктивність,
товарність і схожість картоплі
Назва хвороби Зниження
продуктивності, %
Втрати при
зберіганні, %
Вплив на рослини і
схожість, - %
Фітофтороз 40-50, макс.100 50-60 передчасне відмиранням
картоплиння
Альтернаріоз 25 10-15 - 40-60%
Чорна ніжка 15-20 45 випадання рослин
Кільцева гниль
10-45 30-50
передчасне в'янення і
відмиранням картоплиння
Фузаріозне
в'янення
50 30-40
передчасне в'янення і
відмиранням картоплиння
Ризоктоніоз
15-20 до 49 30-40
випадання рослин
- 15-20%
Суха гниль 50 50-60 - 60%
Вертицильозне
в'янення
20-30 до 50 10-15
передчасне в'янення і
відмиранням картоплиння
(15-20 до 50%)
Мокра гниль 15-20 45 випадання рослин
4

5. Ураження рослин картоплі фітофторозом
(Phytophtora infestans (Mont.) de Bary).
5

6. Ураження рослин картоплі фітофторозом
6
Ознаки ураження фітофторозом на листках картоплі.
Спороношення збудника фітофторозу на нижній поверхні листка

7. Ураження картоплі основними
видами хвороб
Ураження (1 і 2),
Аlternaria solani
Ell.et Mart
стебло -2
листя-1
Ризоктоніоз – зб. Rhizoktonia
solani K. (1 і 2)..
Ураження стебла (1),
Phytophtora infestans
(Mont.) de Bary)
1
1 2
7

8. Ураження картоплі ризоктоніозом
(Rhizoctonia solani Kuehn. )
8
Ризоктоніоз.
Ураження
підземної
частини
стебла.
Утворення
повітряних
бульб внвслідок
ураження
підземної
частини стебла
ризоктоніозом.
Скручування верхніх листків в результаті ураження
ризоктоніозом підземної частини стебла.

9. Прояв вертицильозного в'янення
9

10. Ураження бульб картоплі основними
видами хвороб
Звичайна парша – зб.Streptomyces
scabies W. et H. (2)
Суха гниль -
зб. Fusarium
spр. (1)
1
2
Мокра
бактеріальна
гниль - зб.
Erwinia spр. (3).
3
10

11. Ураження рослин і бульб картоплі
кільцевою гниллю (Corynebacterium
sepedonicum (Spiek. et Kott) Skap. et Burkh.).
11
Бадилля картоплі уражене кільцевою гниллю
Зовнішні ознаки ураження бульби кільцевою гниллю

12. Ураження картоплі чорною ніжкою
(Pectobacterium carotovorum
subsp.atrosepticum.).
12
Стебло картоплі
уражене
чорною ніжкою
Стебло картоплі
уражене
чорною ніжкою
Бульба картоплі з ознаками чорної ніжки

13. Вплив хвороб та шкідників на
розвиток гнилей бульб у період
зберігання, %
30
35
15
10
8
2
0
5
10
15
20
25
30
35
грибні бактеріальні змішані
нематодні функціональні шкідники
13

14. Втрати врожаю картоплі від
шкідників і хвороб
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
Колорадський жук
Хвороби у період вегетації
Грунтові шкідники
Хвороби у період зберігання
14

15. Система враховує вимоги щодо ведення сівозміни, способів поповнення запасів органічних речовин у
ґрунті, зменшення рівня потенційного засмічування бур’янами, заселення шкідниками, а також зниження
інфекційного навантаження збудниками хвороб картоплі. До рекомендованої системи захисту входять:
технологічні операції з висівання жита озимого (одного з сидератів) з обов’язковим протруюванням зерна
інсекто–фунгіцидами, садіння бульб з локальним внесенням мінеральних добрив, засобів захисту рослин та
біологічно активних речовин (БАР), використання пестицидів в бакових сумішах з рістрегулюючими
речовинами (РРР) та мікродобривами.
1. Щорічні заходи в літньо-осінній та весняний періоди.
Повернення картоплі на попереднє місце не раніше ніж через 4 роки. Кращі попередники: озимі
зернові, зернобобові, однорічні та багаторічні трави, кукурудза на силос. Просторова ізоляція
понад 500 метрів від інших пасльонових культур. Внесення збалансованих до потреб поля органо-
мінеральних та мікродобрив, гербіцидів у рекомендовані строки: вапнування кислих ґрунтів,
основний і передпосівний обробіток ґрунту відповідно до зональних схем і типу забур’яненості
полів, оптимальні норми садіння і глибина загортання бульб. Вирощування сортів стійких до
основних шкідливих організмів.
2. Сівба жита озимого - сидерату з обов’язковим протруюванням зерна.
Фунгіцидний протруйник: Систіва, ТН, 0,5-1,5 л/т, Рестлер Тріо, КС, 2,0-2,5 л/т,
Інсектицидний протруйник: Табу Нео, КС, 0,3-1,0.
Інсекто-фунгіцид: Селест Топ 312,5 FS, ТН, 1,5 л/т.
Систіва, ТН гальмує розвиток збудників хвороб, зокрема фузаріозної кореневої гнилі, борошнистої
роси, іржі, ринхоспоріозу, смугастої плямистості.
Селест Топ 312,5 FS, ТН має широкий спектр дії проти фузаріозно-гельмінтоспоріозних кореневих
гнилей, летючої сажки, ризоктоніозу. Забезпечує комплексний захист від ґрунтових шкідників та
шкідників сходів.
3. Восени перед закладанням картоплі на зберігання. Навесні до пророщування і перед
садінням.
Для боротьби з фітофторозом, кільцевою, мокрою і сухою гнилями, звичайною паршою, стебловою
нематодою проводять перебирання та сортування картоплі з вибраковуванням уражених і
пошкоджених бульб.
15
Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб
(Рекомендації Інституту картоплярства НААН)

16. Для боротьби з сухою гниллю ефективним прийомом є озеленення насіннєвої картоплі на
розсіяному світлі протягом двох-трьох тижнів. Це сприяє швидкому заліковуванню механічних
пошкоджень, загибелі збудника і підвищенню рівня стійкості бульб до патогену.
4. Перед садінням картоплі
За 15-30 днів до садіння для підвищення стійкості рослин картоплі до фітофторозу, кільцевої,
мокрої і сухої гнилей, чорної ніжки, стеблової нематоди проводять пророщування бульб для ранньої
вигонки (25-30 днів). Температуру підтримують 6-7 днів на рівні 20°С, потім знижують до 12-14°С;
можливе також прогрівання насіннєвого матеріалу протягом 12-15 днів за температури 15-18°С.
Після пророщування бульби перебирають і видаляють хворі.
За 1-3 дні до садіння або під час садіння, для захисту картоплі від дротяників, несправжніх
дротяників, личинок хрущів, колорадського жука, переносників вірусних хвороб (цикадки,
попелиці, трипси); ризоктоніозу, звичайної парші проводиться протруювання бульб препаратами:
Круїзер 350 FS, ТН 0,3 л/т; Престиж 290 FS, ТН 1 л/т; сумішшю Круїзер 350 FS, ТН + Ровраль
Аквафло, КС (0,3 +0,4 л/т). Витрата робочого розчину 25-70 л/т, залежно від способу
протруювання. Для контролю шкодочинності ризоктоніозу доцільно проводити обробку бульб
препаратами: АС Селектив, ТН 0,8-1,0 л/т або Селест Топ 312,5 FS, ТН 0,5-0,7 л/т; Армада, ТН 1
л/т (якщо не обробляли Престижем 290 FS, ТН). А також ефективний захист проти сухої та мокрої
гнилей, ризоктоніозу, звичайної паршї, фомозу забезпечує обробка бульб перед садінням
препаратами: Максим 025 FS, ТН 0,75 л/т; АС Селектив, ТН 0,8-1,0 л/т; Ровраль Аквафло, КС 0,38-
0,4 л/т; Серкадіс, КС 0,2-0,25 л/т; Рестлер, КС 0,75 л/т.
До садіння картоплі, для боротьби з колорадським жуком і хворобами картоплі проводять
знищення всіх відходів картоплі біля сховищ, буртів, сортувальних пунктів, місць перебирання.
Спалювання соломи, обприскування 5% розчином мідного купоросу, переорювання місць
буртування на глибину 20-30 см.
5. Садіння картоплі.
Для зменшення ураження чорною ніжкою, ризоктоніозом, фітофторозом, садіння картоплі потрібно
проводити на глибину 10 см за температури ґрунту 6-8°С з локальним внесенням мінеральних
добрив, рекомендованих засобів захисту та регуляторів росту, в оптимальні строки за густоти на
1га: насіннєвих ділянках – 60-70, товарних – 50-60 тис. бульб.
Під час садіння, для захисту від грунтових шкідників, за допомогою спеціальних пристроїв
16
Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб
(Рекомендації Інституту картоплярства НААН)

17. 6. Догляд за насадженнями картоплі
До сходів – за появи сходів: для боротьби з бур’янами, ризоктоніозом та фітофторозом проводять
боронування, розпушування міжрядь, високе підгортання в період вегетації.
Для захисту картоплі від чорної ніжки, кільцевої гнилі та вірусних хвороб, проводять прочистки
насіннєвих посівів від хворих рослин і домішок рослин інших сортів. (За появи сходів – перша
прочистка, під час цвітіння – друга).
За масової появи личинок колорадського жука (також цикадок і попелиц першого-другого віків
(подекуди III), за їх чисельності 10-20 екз. на кущ картоплі та за 8-10 % заселення ними. На
ранніх сходах, в разі заселення жуком 10% рослин, для профілактики резистентності, проводять
комбіновані обробки із використанням препаратів з різними діючими речовинами, з наведеного
переліку: Актара 25 WG, ВГ 0,07-0,09 кг/га; Альтекс, КЕ 0,07-0,1 л/га; Ампліго* 150 ZC, ФК 0,1-
0,15 л/га(застосування ефективніше під час масового відкладання яєць); БІ-58 Топ, КЕ 2,0 л/га;
Бомбардир, ВГ 0,045-0,05 кг/га; Вантекс, Мк. с. 0,07 л/га; Дантоп 50, ВГ 0,03-0,035 кг/га; Енжіо
247 SC, КС 0,18 л/га; Каліпсо 480 SC, КС 0,1-0,2 л/га; Карате Зеон, 050 SC, СК 0,1 л/га; Конфідор
200 SL, PK 0,15-0,20 л/га; Кораген 20, КС 0,05-0,06 л/га; Номолт*, КС 0,15 л/га; Престо, КС 0,3-
0,4 л/га; Фастак, КЕ 0,07-0,1 л/га; Ф’юрі, ВЕ 0,07 л/га та інші дозволені до використання на
картоплі;
з біопрепаратів – Актофіт, КЕ 0,3-0,4 л/га; Актоверм КЕ 0,3-0,4 л/га (інсектицид з акарицидною
дією) та ін.
У фазу бутонізації – цвітіння проводять профілактичні обробки посівів проти фітофторозу і
алдьтернаріозу фунгіцидами системно-контактної дії. Перший обробіток посівів картоплі
фунгіцидами краще поєднувати з РРР та позакореневим підживленням комплексними
водорозчинними добривами, наступні з інтервалом 10-14 днів.
Після цвітіння – контактні препарати. В першу чергу обприскують посіви ранніх сортів, а через 7
днів після обробки ранніх - пізніших строків достигання. Доцільно проводити обробку одним із
препаратів контактно-системної дії: Акробат МЦ, ВГ 2 кг/га; Банджо КС 0,3-0,4 л/га; Валіс М, ВГ
2,0 кг/га; Вальтер, ЗП 2,5 кг/га; Квадріс 250 SC, КС 0,6 л/га; Ридоміл Голд МZ 68, WG 2,5 кг/га;
Синекура 680, ЗП, 2,5 кг/га Скор 250 EC, КЕ 0,5 л/га; Танос 50, ВГ 0,6 кг/га; Мелоді Дуо 66,8 WP,
ЗП. 2,0-2,5 кг/га; Інфініто 61 SC 687,5, КС, 1,2-1,6 л/г та ін.
17
Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб
(Рекомендації Інституту картоплярства НААН)

18. За пізнього і слабкого розвитку фітофторозу застосовують тільки контактні фунгіциди, зокрема:
Пенкоцеб, ЗП, 1,6 кг/га; Курзат Р 44 ЗП, 2,5-3,0 кг/га; Антракол 70 WР, ЗП, 2,0 кг/га; Купроксат,
КС, 3,0-5,0 л/га; Ширлан 500 SC, КС, 0,3-0,4 л/га; Квадріс 250 SC, КС, 0,6 л/га; 1% Бордоська
рідина, інші. Норма витрати робочої рідини за наземного обприскування 200-300 л/га.
Для боротьби з альтернаріозом і фітофторозом, перед початком усихання картоплиння
рекомендується застосовувати фунгіцид Ширлан 500 SC, КС, 0,3-0,4 л/га, так як він ефективно
зупиняє проростання спор і зооспор грибів.
За пізнього і слабкого розвитку фітофторозу застосовують тільки контактні фунгіциди, зокрема:
Пенкоцеб, ЗП, 1,6 кг/га; Курзат Р 44 ЗП, 2,5-3,0 кг/га; Антракол 70 WР, ЗП, 2,0 кг/га; Купроксат,
КС, 3,0-5,0 л/га; Ширлан 500 SC, КС, 0,3-0,4 л/га; Квадріс 250 SC, КС, 0,6 л/га; 1% Бордоська
рідина, інші.
Норма витрати робочої рідини за наземного обприскування 200-300 л/га.
Для боротьби з альтернаріозом і фітофторозом, перед початком усихання картоплиння
рекомендується застосовувати фунгіцид Ширлан 500 SC, КС, 0,3-0,4 л/га, так як він ефективно
зупиняє проростання спор і зооспор грибів.
Застосовують дві системи догляду за посівами картоплі для контролю бур’янів.
Перша – включає чотири - п'ять до сходових та після сходових міжрядних обробітків ґрунту для
розпушення та боротьби з бур'янами. В другій системі міжрядні обробки замінюють одним
формуванням гребенів. Високооб'ємні гребені формують після садіння бульб при появі їх паростків
біля поверхні ґрунту фрезерними КФК-2,8, Grimme GF-75-4, Gruse RF – 4, AVR MULTIVATOR, КГП-4
або дисковими культиваторами AVR Speed Rider. Ширина гребеню становить 70 см, або 75 см знизу
і 15 см - зверху, а відстань від вершини гребеню до поверхні бульби – 15-16 см.
Після формування гребенів, по вологій поверхні проти однорічних дводольних та злакових бур’янів,
вносять гербіцид Зенкор, 0,5-1,2 кг/га, залежно від типу грунту. За сухої погоди на період
формування гребенів препарат Зенкор, 0,3 л/га вносять в баковій суміші з одним із системних
препаратів: Тітус, 0,04 кг/га, Ачіба, 1 л/га, Фюзілад форте 150 ЕС, 0,5л/га, по сходах. Для
зменшення стресового впливу при обробці вегетуючих рослин картоплі, в баковій суміші з
гербіцидами застосовують один з регуляторів росту: Потейтін, 300 мг/га, Емістим С, 10 мг/га.
Післясходове внесення гербіцидів рекомендується поєднувати з підживленням мікродобривами.
18
Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб
(Рекомендації Інституту картоплярства НААН)

19. 7. Підготовка до збирання та збирання картоплі
Для захисту від грибної інфекції, накопиченої в рослинах під час вегетації, та покращення
лежкоздатності бульб, проводится скошування картоплиння за 10-15 днів до збирання врожаю.
При не проведенні скошування - за 10-14 днів до збирання врожаю картоплі необхідно проводити
десикацію посівів.
Обприскування посівів десикантом: Реглон Ейр 200 SL, PK 1,5 л/га; Реглон Супер 150 SL, РК 1,5-
2,0 л/га; Ретро 150 SL, РК 1,5-2,0 л/га; Дикванет Форте 200 SL,РК 1,5 л/га; Сквар, РК 1,5-2,0 л/га;
Квад 150, РК 1,5-2,0 л/га. Норма витрати робочої рідини – 300 л/га. Вищий ефект досягається за
сумісного внесення з контактним фунгіцидом в одній баковій суміші. Даний захід сприятиме
зниженню захворювання, зміцнення шкірки бульб, прискорення фізіологічного дозрівання.
Збирання проводять в суху погоду – серпень –жовтень. Закладання бульб проводять або в
тимчасові бурти, або в складські ємності насипом. Лікувальний період - 18-20 днів зразу ж після
збирання.
8. Післязбиральна доробка врожаю.
Після закінчення лікувального періоду, проводиться сортування, відокремлення землі, рослинних
решток, нестандартних, травмованих та хворих бульб, шляхом їх видалення. Укладання бульб на
постійне зберігання, зокрема в дерев’яні контейнери.
Для захисту бульб від фузаріозу і фомозу, перед закладанням на зберігання можна проводити їх
обробку Ровраль Аквафло, КС 0,38-0,4 л/т, але за обовязкового просушування.
Для зменшення ураженості мокрими і сухими гнилями необхідно проводити охолодження –
зниження температури в насипу на 0,5°С за добу з відхиленням на 1°С за добу. Температура
повітря, що подається на 2-5°С нижче, ніж у масі бульб.
Зимовий (основний) – оптимальний режим зберігання - температура - 2-4°С, відносна вологість –
90-95%. Краще зберігання картоплі забезпечують сховища з штучним ветилюванням повітря.
19
Система заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб
(Рекомендації Інституту картоплярства НААН)

20. Сорти картоплі відносно високостійкі стійкі до хвороб
 до ураження альтернаріозом: Слаута, Щедрик, Княгиня, Мирослава, Слов’янка,
Олександрит, Вересівка, Зелений гай, Подолія, Калинівська, Гурман, Струмок,
Поліське джерело, Базис, Арія, Тетерів, Околиця, Явір, Спокуса, Вимір,
Віринея, Доброчин, Лєтана, Межирічка 11, Сингаївка, Тетерів, Тирас, Фантазія,
Чарунка, Злагода, Медея, Фанатка, Роставиця.
 до фітофторозу: Арія, Взірець, Мирослава, Гурман, Княгиня, Радомисль,
Княгиня, Лєтана, Вигода, Околиця, Явір, Слов’янка, Случ, Червона рута, Фея,
Поліське джерело, Базалія, Слаута, Струмок, Предслава, Сингаївка, Солоха,
Традиція, Фотинія, Вересівка, Олександрит, Бажана, Житниця, Альянс,
Межирічка 11, Родинна, Авангард, Спокуса, Медея, Містерія, Сонцедар.
 до вірусних хвороб: Кобза, Подолія, Володарка, Подолянка, Бажана, Фотинія,
Слов’янка, Щедрик, Радомисль, Іванківська рання, Хортиця, Авангард, Фотинія,
Мирослава, Сонцедар, Мірамі.
 до окремих бактеріальних хвороб: Дніпрянка, Загадка, Кобза, Подолянка,
Серпанок, Доброчин, Забава, Малич, Немішаївська 100, Обрій, Поліська 96,
Поляна, Фантазія, Віринея, Скарбниця, Лілея, Луговська, Явір, Ольвія, Поліська
рожева, Тетерів, Червона рута, Кіммерія, Щедрик, Струмок, Фея, Лєтана,
Фотинія, Традиція, Арія, Злагода, Медея, Містерія.
 парші звичайної: Водограй, Обрій, Явір, Ракурс, Серпанок, Луговська, Загадка,
Кобза, Слаута, Поліське джерело, Струмок, Тирас Глазурна, Кіммерія, Щедрик,
Арія, Фотинія, Радомисль, Чарунка, Хортиця, Сонцедар, Олександрит, Медея.
 до колорадського жука: Глазурна, Кіммерія, Повінь, Скарбниця, Щедрик,
Серпанок, Мирослава, Княгиня, Родинна, Житниця, Меланія, Медея, Мірамі,
Джавеліна, Соборна.

21. Хвороби Кількість вивчених гібридів, шт
всього стійких середньостійких нестійких
шт % шт % шт %
Фітофтороз листків 453 92 20,3 203 44,8 158 34,8
Альтернаріоз 469 74 15,8 292 62,3 103 21,9
Фузаріоз 253 3 1,2 20 7,9 230 90,9
Кільцева гниль 236 70 29,7 133 56,3 33 14,0
Чорна ніжка 394 126 32,0 194 49,2 74 18,8
Мокра гниль 426 77 18,1 283 66,4 66 15,5
Стеблова нематода 220 57 25,9 123 55,9 40 18,2
Вірусні хвороби 95 42 44,2 33 34,7 20 21,1
Результати оцінки селекційного матеріалу картоплі на стійкість до
грибних і бактеріальних хвороб та стеблової нематоди в 2021-2023 рр.