Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування

1. Виконала:
Жарська Жанна

2. Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соціальної
поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уявленнями про
шаблони поведінки у конкретній ситуації. Щоб функціонувати як єдине
ціле, як складна соціальна система, суспільство має встановити такі рамки
поведінки індивідів, у яких ця поведінка стає одноманітною, стабільною,
такою, що повторюється.
Саме такими рамками й є етикет — система правил зовнішньої культури
людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо.
У суспільстві він функціонує у двох основних формах поведінки:
мовленнєвої і немовленнєвої. Як правило, ці форми поведінки тісно
між собою пов'язані і взаємозалежні.
Парадигма мовних формул

3. Під мовленнєвим етикетом розуміють
мікросистему національно специфічних стійких
формул спілкування, прийнятих і приписаних
суспільством для встановлення контакту
співбесідників, підтримання спілкування у певній
тональності.
Типові етикетні ситуації мають багатий арсенал словесних формул,
семантико-стилістичні властивості яких дають можливість мовцеві
зробити правильний вибір, врахувавши структуру комунікативної ситуації,
взаємини із співрозмовником, його вік, стать, соціальне становище.
Парадигми мовних формул
(вислови мовленнєвого етикету)
покликані репрезентувати насамперед ввічливість
співбесідника

4. Фахівець з проблем спілкувального етикету Ярослав Радевич-
Винницький чітко визначає етикетні ситуації, що
репрезентуються парадигмою мовних формул.
Загальна функціональна типологія одиниць мовленнєвого
етикету українського народу така:
1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Моє
шанування! …
2. Формули із значенням прощання: Прощавайте! До зустрічі!
Дозвольте попрощатись! Ми ще побачимось! …
3. Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я
дуже жалкую …
4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте
ласкаві, будьте люб’язні, прошу Вас ...
5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсердечнішу
(найщирішу) подяку! …
6. Конструкції побажальної модальності: Будь (-те) щасливий (-а, -і)!
Щасливої дороги! Хай щастить! …

5. 7. Формули привітання з певної нагоди: Поздоровляю з ...,
Вітаю (Вас, тебе) з ..., Прийми (-іть) поздоровлення
(привітання) з ...
8. Типізовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь... Я хочу представити
тобі (Вам)... Рекомендую... Дозволь (-те) познайомити, рекомендувати)...
9. Звертання: Мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, пані, пане
…панно, паничу, панове, добродійко, колего...
10. Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте
рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, гаразд (добре)...
11. Заперечення: Ні; ні це не так; нас це не влаштовує; я не згодний
(згоден); це не точно; не можна; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь;
нізащо...
12. Співчуття: Я Вас розумію; це не може нікого залишити байдужим; я теж
переймаюся Вашим болем (горем, тривогою); я співпереживаю ...
13. Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., а чи не
варто б..., чи не погодилися б Ви на мою пропозицію...

6. Мова, вся її система формується з
мовних одиниць і мовних рівнів.
Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові.
До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки),
морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і
речення.
Вибір етикетних одиниць комунікантами залежить від таких чинників:
соціальна роль; вік; місце проживання; стать; культурно-освітній рівень
адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними; характер ситуації
спілкування; специфіка взаємин між комунікантами; дещо менше
вибір потрібної етикетної одиниці обумовлений особистісними
характеристиками мовця, його психологічними установками
(схильність до руйнування мовленнєвого шаблону, намагання виявити
свою індивідуальність у ситуаціях-стереотипах).
У використанні мовних одиниць різних рівнів потрібно пам’ятати про
кожну складову комунікативної ситуації:
хто – кому – що – чому– для чого – де – коли.

7. Ділове спілкування –це цілеспрямований процес
обміну інформацією, що переслідує конкретну мету.
Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація
професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. Ділове
спілкування – це двосторонній процес, що репрезентує спільну
мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб’єктів, які
представляють певну організацію, установу, компанію тощо.

8. На основі аналізу, узагальнення способів впливу на людей в
науковій літературі виокремлюють інтегровані характеристики
способів впливу як систему способів (моделей) діяльності
особистості – стилі спілкування.
Особливо характерно у діловому спілкуванні стиль виявляється у відношеннях між
керівником і підлеглим – у лідерстві.
Розрізняють три стилі лідерства – авторитарний, демократичний та ліберальний, які
характеризують не лише спілкування, а й манеру ставлення керівника до підлеглих,
тип його влади. Тому відповідно до зазначених стилів лідерства визначаються й стилі
ділового спілкування
Стилі ділового
спілкування
Авторитарний Демократичний
Ліберальний Комплексний

9. Авторитарний (синонім директивний, вольовий) – стиль базується
на жорсткому способі управління, недопущенні ініціативи.
Демократичний стиль – базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні
думок і, по можливості, побажань підлеглих, передачі частини повноважень
підлеглим. Це стиль заохочення, ініціативи.
Ліберальний (номінальний) – проблеми не обговорюються, керують підлеглі,
“вказівки не даються”, “своя людина”.
Комплексний – у якому співіснують якості різних стилів керівництва.
У теорії спілкування розрізняють також і інші стилі спілкування:
альтруїстичний (допомога іншим), маніпулятивний (досягнення власної мети),
місіонерський (обережний вплив), агресивний (контроль над іншими) та ін.

10. На основі вибору способів спілкування як способів впливу на людей
формується “система дій” суб’єктів спілкування, яку в науковій
літературі визначають як “модель спілкування”.
Американський психолог В. Сатир виокремлює такі моделі (типи) спілкування:
запобіглива, звинувачувальна, розважлива, віддалена і врівноважена
 Запобігливий тип. В основі спілкування – намагання догодити іншим. Вона
погоджується з будь-якою критикою на свою адресу, вдячна людям вже за те, що з
нею розмовляють.
 Звинувачувальний тип. Тип визначається намаганням отримати владу над іншими,
постійним пошуком тих, хто винен. Така людина – диктатор, нерідко веде себе
зухвало, говорить різко і жорстоко, перебиваючи інших. Людина радіє і дістає
задоволення від того, що люди їй підкоряються, відчуваючи себе винними.
 Розважливий тип (або “комп’ютер”). В основі поведінки коректність, спокійність.
Це людина, яка дуже чітко розраховує все наперед, вибудовує довгі фрази, має
монотонний голос.
 Віддалений тип. Людина не реагує на жодні запитання, часто говорить недоречно,
невчасно і невлучно.
 Врівноважений тип. Поведінка людини послідовна, гармонійна. Вона ставиться до
інших відкрито, чесно, ніколи не принижує гідності. Вона прямо передає свої
думки, відкрито виражає свої почуття. Люди даного типу викликають повагу і
довіру до себе і можуть об’єднати інших людей для спільної діяльності.

11. Отже, ділове спілкування є специфічною формою контактів і
взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої
організації. Воно включає обмін інформацією, пропозицією,
вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв’язання конкретних
проблем як всередині організації, так і за її межами, а також
укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших
відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.
Завданням ділового спілкування є ефективна співпраця.
Щоб спілкування було ефективним, воно повинно базуватись на моральних
цінностях, моральній культурі, на таких правилах і нормах поведінки, які сприяють
розвитку співпраці. Це зміцнення взаємодовіри, повага, постійне інформування
партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконанню взятих
зобов’язань.
Етику ділового спілкування слід ураховувати в різних її проявах: у відносинах між
підприємством і соціальним середовищем; між підприємствами; усередині одного
підприємства. Між сторонами того або іншого виду ділового спілкування існує своя
специфіка. Завдання полягає в тому, щоб сформулювати такі принципи ділового
спілкування, яке не тільки відповідали кожному виду ділового спілкування, але і не
суперечили загальним етичним принципам поведінки людей.

12. Використані джерела інформації:
1. Етика ділових відносин : навчальний посібник / [Лесько О. Й.,. Прищак
М. Д., Залюбівська О. Б. та ін. ] – Вінниця : ВНТУ, 2014. –. 309 с
2. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні
ситуації. Парадигма мовних формул [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://helpiks.org/8-13560.html
3. Моделі та стилі спілкування [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://pidruchniki.com/12191214/menedzhment/modeli_stili_spilkuvannya
4. Парадигми мовних формул [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.stud24.ru/history/paradigmi-movnih-formul/165572-482826-
page1.html
5. Пентилюк М. І., Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та
культура мовлення: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2012.
– 224 с.
6. Прищак, М. Д. Е88 Етика та психологія ділових відносин : навчальний
посібник /. М. Д. Прищак, О. Й. Лесько. – Вінниця : ВНТУ, 2016. – 151 с
7. Стилі та моделі ділового спілкування [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.dilovamova.org.ua/81.html#more-81
8. Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів [Електронний ресур]. –
Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=5406