107

1. Квест на уроках української мови та літератури – ефективний шлях
реалізації компетентнісного підходу в освіті
Досить часто новації в освіті ми сприймаємо скептично, з пересторогою,
думаючи, навіщо щось упроваджувати, коли і так добре. Так схильні думати
люди, які живуть сьогоднішнім днем, у яких немає майбутнього. Якщо
сучасний учитель допускає такі думки, то йому варто задуматись над зміною
професії. Джон Дьюї говорить: « Якщо ми будемо сьогодні навчати так, як
навчали вчора, ми вкрадемо в наших дітей завтра».
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначає: «Ми переорієнтовуємо
навчання з засвоєння величезної суми знань, на освоєння компетентностей,
необхідних для життя в XXI столітті. Вміння критично мислити, працювати в
команді, фінансова грамотність, підприємництво, культурна компетентність —
усьому цьому українська школа дітей досі не вчила… Ми декларуємо
компетентнісний підхід до стандартів змісту середньої освіти та
компетентнісний підхід до викладання».
Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя,
оволодіння ним новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і
технологіями, які б дозволили перебудувати навчально-виховний процес
відповідно до нових вимог і підходів. Перебудови потребує і шкільна
гуманітарна освіта, зокрема мовно-літературна.
Традиційними педагогічними технологіями, розробленими для
знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів.
Отже, потрібно оновлювати арсенал педагогічних технологій, якими володіють
учителі, для реалізації компетентнісного підходу до навчання.
Із численного арсеналу методів навчання доцільними для формування
компетентностей є: метод проектів, дебати, ігрові технології, технологія
“Читання й письмо для розвитку критичного мислення” (ЧПКМ), інтерактивні
технології, метод портфоліо, частково-пошукові методи, дослідницькі.
Однією з форм успішного впровадження цих методів є урок – квест. Спочатку
назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві комп'ютерних ігор,
розроблених компанією SierraOn-Line: King'sQuest, SpaceQuest,
PoliceQuest. Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та
інтелекту-альні ігри. Берні Доджем була представлена модель веб-квесту як
методу для найбільш вдалого використання Інтернету на уроках. Ним було
виділено 12 видів завдань для веб-квестів: переказ, планування та
проектування, самопізнання, компіляція, творче завдання, аналітична задача,
детектив, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу, оцінка,
журналістське розслідування, переконання, наукові дослідження.
За джерелами Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання /
істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри,

2. основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань
командами або окремими учасниками.
На мою думку,квест – це вид інноваційного навчання з елементами
традиційного виду навчання (проблемного), у якому використовуються методи
стимулювання засобами рольової гри (друга група методів навчання за
Ю.К. Бабанським).
Змістова лінія квесту включає такі компоненти:
 Вступ, керівництво до дії – визначення часових рамок, головних ролей
учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, ознайомлення зі
змістом квесту в цілому.
 Центральнезавдання – чітко визначено результат, який має одержати команда,
виконавши задану серію завдань.
 Список інформаційних ресурсів (на електронних чи паперових носіях),
необхідних для виконання завдання, може даватися учням в процесі роботи на
кожному з етапів.
 Опи спроцедури роботи, яку необхідно виконати учасникам під час
проходження етапу (може зазначатися на кожному етапі окремо чи на початку
гри).
 Розробка критеріїв чи параметрів оцінювання – залежить від типу
навчальних завдань, які вирішуються на квесті.
 Висновок – аналіз досвіду, отриманого учасниками квесту.
Основні засади квесту:
Точної класифікації уроків – квестів ще не існує, проте для себе визначаю
наступні формати таких уроків:
 Квест – подорож;
Завдання, спрямовані на
розвиток дослідницьких
навичок
Питання
розраховані на
застосування логіки
Однозначність
відповіді
Регламентована
кількість часу на
обговорення
Міжпредметні зв’язки
Залучення всіх
учасників до
обговорення

3.  Квест – презентація:
 Квест – віртуальна мандрівка;
 Квест - замкнена кімната.
Квест – подорож – це урок, на якому учням пропонується переходити від
однієї станції до іншої, виконуючи відповідні завдання. Діти шукають
предмети, підказки, частинки пазлів, виконують завдання на картках,
комп’ютерах, у путівниках, які потрібні для того, щоб перемогти. Такі уроки
можна проводити як у межах школи, так і в межах класу.
Квест – замкнена кімната – це урок, що побудований за принципом
«звільнись самотужки» або «звільни героя». Діти, виконуючи запропоновані
завдання, мають відшукати ключі, щоби самим врятуватись або когось
звільнити з ув’язнення. Обов’язковим на цьому уроці є наявність механізмів
(замок, валіза), до яких ці ключі підходитимуть (можна використовувати
імпровізовані ключі). Найпопулярнішим видом такого уроку є звільнення
героїв із підземелля, башти, кімнати.
Квест – віртуальна мандрівка – це урок, на якому учні, заздалегідь
підготувавши матеріал, презентують життя та творчість письменників,
історичних постатей, героїв творів. Клас ділиться на команди «Історики»,
«Бібліографи», «Літературознавці», «Мистецтвознавці». Кожній команді
дається завдання, час на виконання, і пропонується варіант кінцевого продукту:
презентація, слайд – шоу, відеоролик, бук – трейлер.
Найпоширенішим видом є урок у формі квесту– презентації.
Педагогічне проектування уроку у формі квесту-презентацї
Моделюва
ння уроку
Визначення місця уроку у межах
навчальної теми
Визначення типу уроку
Визначення теми, формулювання мети
Визначення переліку необхідних джерел
і наочності
Відбір завдань, які забезпечать
реалізацію мети

4. Створення проекту уроку:
форми уроку, так як дає покроковий детальний опис слайдів мультимедійної
презентації)
Конструювання уроку:
Елементи, обов’язкові на будь-якому уроці-квесті:
єдність навчання і виховання,
зв’язок із життям,
міжпредметні зв’язки,
проблемні завдання,
практична спрямованість,
розвиток мовлення,
врахування вікових особливостей учнів.
Обов’язковонеобхідно врахувати рівень підготовленості учнів до участі у такій
формі навчальної діяльності, їх провідні мотиви у навчанні та
життєві інтереси.
Характерним і важливим моментом у проведенні таких уроків є рівень
сформованості відповідних компетенцій самого педагога та його праце-
здатності. Якщо у веб-квесті практично все прогнозовано, то у «живому» (так
називаю його я) квесті виникають ситуації, які можуть зупинити перебіг уроку
на якийсь час, відповідно, завдання не будуть виконані, якщо вчитель не
розв’яже цю педагогічну ситуацію оперативно і правильно.
Урок-квест, по суті, має два конспекти – один у паперовому вигляді, де до
дрібниць прописуються покрокові дії учнів і навіть подаються варіанти
відповідей для учителя на випадок труднощів у роботі дітей. Вважаю, що тут
немає нічого страшного, адже вчитель на уроці присутній для того, щоб
допомагати учням, а не лише виставляти свою суб’єктивну цифрову оцінку їх
діяльності, тобто відігравати роль судді. У будь-якому разі має бути присутня
технологія «ситуація успіху», лише вона додає сили при виконаннінайсклад-
ніших, іноді непосильних завдань. Конспект традиційний, з усіма етапами
уроку, в залежності від його типу, при цьому ведеться у формі, яка є для
учителя найбільш прийнятною, звичною і практичною.
Другий конспект (умовна назва) – мультимедійна презентація. Цей «конспект»
значно складніший, адже це не просто набір слайдів із фотографіями, текстами,
таблицями чи схемами – це своєрідна гра, у якої мати бути відповідно ігрова
оболонка, що і є потужним мотиваційним моментом упродовж усього уроку.

5. Моменти, які необхідно врахувати при створенні паперового варіанту
конспекту уроку-квесту:
1. Прописування інструкцій учителя, щодо виконання учнями усіх видів робіт.
2. Позначення номерів слайдів, з якими працюють учні на кожному етапі.
3. Дати поширену інструкцію щодо виконання домашнього завдання.
4. Прописування запасних «ходів» на випадок непередбачуваної ситуації при
виконанні якогось завдання.
5. Внесення додаткової інформації для учителя із виучуваної теми.
Етапи підготовки презентації квесту:
1. Вибір основних мовних та мовленнєвих вправ.
2. Вибір шаблону презентації.
3. Розстановка навчального матеріалу у презентації у необхідному порядку.
4. Вибір сюжетної канви гри.
5. Підбір ілюстративного матеріалу для оформлення квесту.
6. Визначення логічних переходів між слайдами.
7. Продумування анімації (для демонстрації послідовного висвітлення завдань
чи відповідей у межах одного слайду).
8. Внесення у презентацію ілюстративного матеріалу, оформлення анімації,
зміни слайдів (рекомендую анімацію проводити механічним способом, не
виставляючи час зміни кадрів).
9. Чітке визначення на слайдах етапів уроків (мотивація, тема, очікувані
результати, робота над темою, підсумки уроку, оцінювання навчальних
досягнень, домашнє завдання, використані ресурси, заключний слайд).
Моменти, які необхідно врахувати при створенні презентації:
1. Оптимальний підбір мотиваційних ілюстрацій, що несуть смислове
навантаження для виконання поставлених завдань.
2. Не «перегратись» із анімаційними ефектами.
3. На слайдах «Рефлексія», «Домашнє завдання», «Завершальна сторінка»
використовувати картинки, що створюють «ситуацію успіху», «позитивну
мотивацію» тощо.
4. Бажано використовувати фотографії самих учнів, таким чином створюється
реальніша картина їх присутності у цій «грі».
Зіставлення та корекція обох конспектів уроку.
1. Прописування у паперовому конспекті інструкцій вчителя, щодо виконання
учнями усіх видів робіт.
2. Позначення у паперовому конспекті номерів слайдів, з якими працюють учні
на кожному етапі.
3. Прописування у паперовому варіанті учительських фраз щодо переходів між
етапами гри, які, як правило, у презентації представлені лише якоюсь
конкретною ілюстрацією чи фотографією.
Відмінність «живого» квесту від веб-квесту:

6. 1. Чітка обмеженість у часі – 45 хвилин (при спарених уроках – 90 хвилин).
2. Широко використовуються відповіді в усній формі.
3. Неможливість використовувати веб-ресурси.
4. Відсутність великих текстів для опрацювання (гіперпосилань).
5. Використання матеріалу підручника.
6. Присутня робота у зошиті або путівничках.
7. «Оцінювання» роботи відбувається у межах уроку.
8. Значно вищий рівень формування мовленнєвої, соціокультурної, мовної,
діяльнісної, міжпредметної, здоров’язберігаючої компетенцій.
9. Крім того, яскраво вимальовуються емоційно-ціннісна, компаративна,
загальнокультурна змістові лінії.
10. Живе мовлення.
11. Нижчий ігровий потенціал, ніж у традиційній комп’ютерній грі-квесті.
12. Присутня мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку.
13. Функціональність шкільної дошки (запис дати, очікуваних результатів,
моментів, що мають бути перед очима учнів упродовж уроку).
14. Наявність на партах необхідної довідкової літератури, підручників тощо.
Досвід роботи із квестовими технологіями маю невеликий, але уже сьогодні
можу сказати, що за даною технологією – майбутнє нашої освіти. Ми вже не
можемо повернутись повністю до класичної форми уроку. Цивілізація не стоїть
на місці. Наразі перед випускниками школи стоять зовсім інші завдання, а
школа має розвивати у своїх випускників все нові і нові компетентності. Саме
уміння орієнтуватися в інформаційному світі, вирішувати питання так би
мовити «виживання» у різноманітних його проявах (економічному,
соціальному, політичному тощо) і дають такі форми діяльності учнів, як веб-
квест та «живий» квест.
3. Різновиди завдань для квестів.
Переказ - демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних
джерел у новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання.
Плануваннята проектування - розробка плану або проекту на основі заданих
умов.
Самопізнання - будь-які аспекти дослідження особистості.
Компіляція - трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел:
створення дидактичних матеріалів, віртуальної виставки,капсули часу, капсули
культури.
Творче завдання - творча робота в певному жанрі: створення п'єси, вірша,
пісні, відеоролика.
Аналітичне завдання - пошук і систематизація інформації.
Детектив, головоломка, таємнича історія - висновки на основі суперечливих
фактів.

7. Досягнення консенсусу – знаходження розв’язків гострої проблеми.
Оцінка - обґрунтування певної точки зору.
Журналістське розслідування - об'єктивний виклад інформації (розподіл
думок і фактів).
Переконання - схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих
осіб.
Наукові дослідження - вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі
різних унікальних джерел.
Ще однією особливістю квестів є те, що вони можуть бути як
короткостроковими так і довгостроковими.
Короткострокові квести спрямовані на набуття нових знань і здійснення їх
інтеграції з наявними знаннями дитини. Робота над ними може займати від
одного уроку до трьох. Довгострокові квести спрямовані на розширення і
уточнення понять. По завершенні роботи над довгостроковим квестом учень
повинен уміти вести глибокий аналіз отриманих знань, трансформувати їх,
володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити конкретні завдання
для роботи над темою. Робота над довгостроковим квестом може тривати від
одного тижня до місяця (максимум двох).
Працюючи над створенням уроку – квесту для учнів 5 – 6 класів,
використовуюу своїй роботі путівнички. Завдяки їм, учні швидше виконують
завдання. Для кращого орієнтування на місцевості у путівничку зображую план
маршруту або станції, зазначаю важливий інтернет - ресурс на якому необхідно
знайти ключ - відгадку. Використовуючи такий прийом, створюється
дослідницько - пошукова атмосфера уроку.
Ефективність. Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише
добирають і упорядковують інформацію, а також скеровують свою діяльність
на поставлене перед ними завдання. Ця технологія дозволяє працювати в
групах, розвиває навички командної грита лідерські якості. Розвиток логічного
мислення, пам’яті, уваги, уяви, спостережливості, інформативних вмінь
підвищує загальний рівень розвиненості школяра. Ким би не збирався стати
учень, який фах не обрав би, йому потрібно правильно і швидко міркувати,
діяти організовано, враховуючи обставини і наявні ресурси. Впевнена, що той
учитель, який спробує створитита провестихоча б один квест з учнями, одразу
побачить у своїх вихованцях позитивні зміни, бо робота ця і корисна, і цікава, і
така, що справді активізує навчальну діяльність дітей.
Давня мудрість говорить:«Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче
відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися, досягнувши вершини. У
цьому й полягає основна місія сучасного вчителя.