З досвіду роботи

1. Міністерство освіти і науки України
Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра гуманітарної освіти
Використання інтерактивних технологій
навчання на уроках української мови та
літератури
Випускна робота
вчителя української мови та літератури
Червоноградського навчально –виховного комплексу № 13
Теглівець Оксани Петрівни

2. Зміст
Вступ………………………………………………………………….C. 3
Розділ I.
Інтерактивні технології . Теоретичний аспект……………………...С.5
Розділ II.Інтерактивні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів( з досвіду
роботи …………………………………………………… С. 14
Висновки ………………………………………………………………С. 25
Список використаних джерел………………………………………...С. 26

3. ВСТУП
Формування в Україні нової системи освіти , орієнтованої на входження в
світовий освітній простір , супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії
і практиці навчально – виховного процесу. З усього розмаїття сучасних прийомів і
засобів зупинимося на інтерактивних формах навчання , яка не порушує класно –
урочної системи і водночас допомагає реалізувати принципи особистісно
зорієнтованого навчання.
Мета даної роботи – розкрити основні вимоги до організації інтерактивного
навчання на уроках української мови та літератури , зосередити увагу на місці цих
технологій у структурі сучасного уроку та їх ефективності.
Тема дослідження є актуальною , тому що інноваційні технології , в яких
домінують інтерактивні форми організації навчально – пізнавальної діяльності
учнів, максимально забезпечують не лише засвоєння матеріалу всіма школярами ,
але й сприяють інтелектуальному розвитку особистості , її самостійності ,
гуманності у ставленні до інших учнів , озброюють уміннями відповідально діяти в
життєвих ситуаціях.
Практичне спрямування даної роботи – показати , як у процесі викладання
української мови та літератури можна застосувати ту чи іншу модель або її частину
із технологій інтерактивного навчання.
Використання інноваційних технологій широко обговорюється на сторінках
фахових педагогічних видань, у працях таких авторів , як О.І.Пометун ,
В.Г.Сиротенко , О.І.Когут. Зокрема, у посібнику «Сучасний урок . Інтерактивні
технології навчання» ( О.Пометун, Л.Пироженко ) з`ясовано сутність поняття
«педагогічна технологія» та подано класифікацію інтерактивних технологій.
Методичний посібник «Інноваційні технології навчання української мови і
літератури» ( О.І.Когут) містить науково – методичні матеріали щодо впровадження
інноваційних технологій навчання української мови і літератури. Розглянуто такі
навчальні технології : інтерактивна , групова робота , інформаційна ,
текстоцентрична , диференційованого навчання .

4. Дарія Семчук у праці « Творчо – дослідницькі та інтерактивні технології
навчання на уроках української словесності» узагальнює досвід проведення уроків з
використанням сучасних технологій , показуючи це на прикладі дослідження мови
високохудожніх творів митців красного письменства через подання його
укрупненими частинами на основі таблиць , схем , опорних конспектів , лексичних
тренажерів , блок – схем тощо.
Структура роботи . Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та
списку використаних джерел

5. РОЗДІЛ I
Інтерактивні технології . Теоретичний аспект
Нині перед учителем української мови та літератури постає нелегке питання :
як зробити, щоб урок був радісним і цікавим для учнів, щоб розкрив творчий
потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття
самостійного рішення ?
А цього можна досягти лише за умови, коли учитель знайде шляхи
найефективнішого досягнення мети навчання і прийомів оптимізації навчального
процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань з мови та літератури. Саме тому
інтерактивні технології навчання є нині найефективнішими.
Використання досить нового терміну « інтерактивний» у методичній
літературі на сьогодні не є сталим . Зустрічаємо формулювання й трактування такі ,
як « інтерактивне навчання», « інтерактивні форми», « інтерактивна технологія»
тощо. Але головне, що мова тут іде саме про процес спілкування, в якому
відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та учителем або
учнем та учнем. У посібнику « Сучасний урок . Інтерактивні технології навчання»
( О. Пометун, Л. Пироженко ) суть інтерактивного навчання викладено так : « Це
співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці ), де і
учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб`єктами навчання, розуміють,
що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і
здійснюють».
Головною метою інтерактивного навчання є підготовка особистості до
реального життя , формування громадянської позиції, перехід від особистості учня,
яка самоідентифікується, до особистості, що самореалізується . При застосуванні
інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації,
пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри.
Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в учнів практичних
умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створюють атмосферу
співробітництва, творчої взаємодії в навчанні . При такому підході учень є
співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його

6. індивідуальних здібностей і нахилів та створенні сприятливих умов для подальшого
їх розвитку. Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання : « Те,
що я чую, я забуваю. Те , що я бачу і чую, я трохи пам`ятаю .Те, що я чую, бачу й
обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю
знань і навичок . Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».
При виборі інтерактивних технологій мають бути дотримані наступні правила
організації такого навчання :
• до роботи залучаються ( тією чи іншою мірою ) всі учасники навчального
процесу ;
• вони повинні мати певну психологічну підготовку ( скутість , неконтактність ,
традиційність поведінки – заважають ) ;
• клас ділиться на підгрупи ;
• до заняття відповідно готується приміщення ( наприклад , столи ставляться
« ялинкою» , щоб кожен учень сидів боком до ведучого і мав змогу
спілкуватися у малій групі ) ;
• учитель розробляє необхідні для творчої роботи матеріали ;
• учні налаштовуються на неухильне дотримання процедури і регламенту ;
• створюється атмосфера довіри , природності , невимушеності , приємної
бесіди.
Як бачимо , такий підхід вимагає старанної підготовки вчителя і учнів . Вони
повинні навчитися успішно спілкуватися , використовувати навички активного
слухання , висловлювати власні думки , вміти ставити запитання і відповідати на
них. Учителю потрібно відкинути звичку навіть після широкої дискусії
пропагувати єдино правильне рішення. Розглядаючи будь – яку проблему ,
необхідно забезпечити можливість для роздумів учнів , сумнівів , пошуків істини.
Існує досить значна кількість підходів до класифікації інтерактивних
технологій . О.І. Когут у посібнику « Інноваційні технології навчання української
мови і літератури» пропонує , наприклад , таку класифікацію ( за метою уроку та
формою організації навчальної діяльності ) :

7. 1) Інтерактивні технології кооперативного навчання :
1.1. робота в парах ;
1.2. ротаційні ( змінювані ) трійки ;
1.3. два – чотири – всі разом ;
1. 4. карусель ;
1. 5. робота в малих групах ;
1. 6. акваріум .
2 ) Технології колективно – групового навчання :
2. 1. обговорення проблеми в загальному колі ;
2. 2. мікрофон ;
2. 3. незакінчені речення ;
2. 4. мозковий штурм ;
2. 5. навчаючи – учусь ;
2. 6. ажурна пилка ;
2. 7. аналіз ситуації ;
2. 8. вирішення проблем ;
2. 9. дерево рішень.
3 ) Технології ситуативного моделювання :
3. 1. імітаційні ігри ;
3. 2. спрощене судове слухання ;
3. 3. громадські слухання ;
3. 4. розігрування ситуацій за ролями.
4 ) Технології опрацювання дискусійних питань :
4. 1. метод ПРЕС ;
4. 2. займи позицію ;
4. 3. зміни позицію ;
4. 4. неперервна шкала думок ;
4. 5. дискусія ;
4. 6. дискусія в стилі телевізійного ток – шоу ;
4. 7. оцінювальна дискусія ;

8. 4. 8. дебати.
В. В. Мельник пропонує інтерактивні методи поділяти на превентивні інтеракції
(тренінги , консультації ), імітаційні інтеракції ( інсценування , ділові ігри , диспут),
неімітаційні інтеракції ( проблемна лекція , конференція , практикум тощо ).
Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури
уроку, яку докладно описала О. Пометун у посібнику « Сучасний урок. Інтерактивні
технології навчання».
1. Мотивація
Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до
теми. Використовуються навчальні проблемні ситуації , наочність , нескладні
інтерактивні технології ( « Мікрофон» , « Криголам» тощо ). Займає не більше 5%
часу заняття.
2. Оголошення , представлення теми та очікуваних результатів
Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності , тобто чого вони
повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Доцільно залучити
до цієї діяльності учнів. Очікувані результати необхідно формулювати через
відповідні дієслова : « Після уроку учні зможуть…» ( 5 % часу ).
3. Надання необхідної інформації
Мета – дати учням достатньо інформації для того , щоб на її основі виконувати
практичні завдання. Це може бути міні – лекція , читання роздаткового матеріалу ,
виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в
письмовому вигляді для попереднього ( домашнього ) вивчення . Наприклад , деякі
уроки побудовані таким чином , що в книзі учня є інформація , достатня для
виконання завдань : з нею ознайомлюють до початку уроку. На самому уроці
вчитель може ще раз звернути на неї увагу , особливо на практичні поради , якщо
необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування ( 10 %
часу заняття ).
4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття
Мета – практичне освоєння матеріалу , досягнення поставлених цілей уроку.
Послідовність проведення цього етапу така :

9. 1) Інструктування - учитель розповідає учасникам про цілі вправи , про правила ,
послідовність дій і кількість часу на виконання завдань ; запитує , чи все зрозуміло
учасникам .
2) Об`єднання в групи , розподіл ролей.
3) Виконання завдання , під час якого вчитель виступає як організатор , помічник ,
намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і
навчання один з одним.
4) Презентація виконання вправи. Це основна частина уроку і за змістом , і за
обсягом ( займає близько 60 % часу ).
5. Підбиття підсумків , оцінювання результатів уроку.
Мета – усвідомлення того , що було зроблено на уроці , чи досягнуто поставлених
цілей , як можна застосовувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття
підсумків бажано проводити у формі питань . Що нового дізналися ? Яких навичок
набули ? Чого б ще хотіли навчитись ? Наскільки це може бути корисним у житті ?
Необхідно також порівняти реальні результати з очікуваними , зробити висновок ,
оцінювання. Важливо , щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі
запитання. Для опрацювання результатів бажано залишити до 20 % часу уроку.
Дотримання цієї структури уроку є обов`язковим , якщо виконання
інтерактивної вправи займає більшу частину часу.
Робота « експерта»:
1) уважно стежить за ходом виконання завдань членами групи ;
2) визначає , хто найактивніший і творчо працює ;
3) визначає , які були допущені помилки і ким ;
4) виступає після висловлювань всіх членів групи , аналізуючи їхню роботу ;
5) виставляє оцінку групі за роботу ;
6) слухає уважно виступи інших груп , висловлює критичні зауваження щодо їхньої
роботи на уроці ;
7) робить висновок , чи корисною була ця робота , чи була творчою.
Далі розглянемо сучасні інтерактивні технології у тих моделях , які доцільно
застосовувати при викладанні української мови та літератури.

10. Визначальною умовою ефективного застосування інтерактивного навчання на
уроці рідної мови є сукупність чотирьох методичних підходів , які програмують
позицію учня як активного співтворця уроку:
I. Через формування висловлювати думку – узагальнених способів
сприймання , відтворення та побудови тексту.
II. Якщо мова вивчається не багатократним повторенням , а :
1) через зіставлення , встановлення міжпонятійних зв`язків ;
2) способом розв`язання мовленнєвих завдань ;
3) використанням проблемних та пізнавальних завдань.
III. Якщо формується здатність до інтелектуальної діяльності та словесної
творчості шляхом розширення кругозору , збагачення словникового запасу :
1) створенням системи спостережень за довкіллям та дослідницької
діяльності ( методом проектів );
2) системним використанням між предметних зв`язків та
міжпредметної інтеграції.
IV. Якщо створюються умови для успішної інтелектуальної діяльності та
словесної творчості через :
1) трансформацію типології та структури уроку мови ;
2) оптимальне поєднання колективної парно – групової та
індивідуальної діяльності.
Орієнтація сучасного літературознавства на діалогізм як принцип розуміння
художнього тексту робить інтерактивну технологію особливо привабливою і
корисною при викладанні української літератури. Адже учень при цьому має
можливість перебувати в режимі бесіди , діалогу з чим – небудь чи ким – небудь
( уявним автором , літературним героєм , критиком , реальним товаришем ,
учителем ).
Урок має бути ефективним ( тобто досягти поставленої мети ) і оптимальним
за структурою ( тобто складатися з таких навчальних ситуацій , містити такий
матеріал і подаватися такими методами і прийомами , щоб , не переобтяжуючи
учнів, досягти найкращих результатів. Учні мають емоційно і вдумливо сприймати

11. твір мистецтва , отримувати якісні , системні , сучасні знання , вміти ними вільно
оперувати в нових умовах , усвідомлювати їх місце в історії української літератури.
Ще одна сучасна вимога до уроку – інтеграція знань , отриманих з різних предметів.
Тому вчитель літератури на уроці вводить літературознавчі знання в історичний ,
світовий літературний та загальномистецький контекст. На кожному уроці треба
давати учням відчуття простору , вільного часу для роздуму , переживання , вибору
позиції , і обов`язково все це треба правильно оформити мовленнєво.
Основні рекомендації проведення уроків української літератури з
використанням інтерактивних технологій :
1. Літературу треба рекомендувати заздалегідь до проведення уроку. Знання
тексту буде живити дискусію , давати додаткову аргументацію.
2.На першому уроці вивчення творчості письменника треба захопити учня в
полон світу митця , що забезпечить інтенсивний пошук найцікавішого матеріалу,
добір гострих проблемних питань.
3.Забезпечити поступовий і системний підхід у викладанні предмета.
Поступовість впровадження нових технологій , дозування завдань за принципом
від простого – до складного.
4. Поціновування ідей. Учитель разом з експертною групою об`єктивно аналізує
відповіді , ідеї , аргументи ; тактовно направляє думки учнів , вчасно дає
інформацію.
5. Створення ситуації успіху в групі , що дає можливість розкриттю замкнутих
характерів , появі оригінальних ідей.
Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках
української мови
Особисті асоціації – допомагають розвинути творчі здібності , інтелект , уяву ,
фантазію , орієнтують на пошук нових ідей , фактів .
Блок – опора – застосовується опорна схема при подачі нового матеріалу або
узагальнення вивченого.
Лови помилку – свідомо допущена вчителем помилка , яку потрібно помітити і
виправити.

12. Словограй – робота в командах : 1 – вибрати те , що правильно , 2- те , що
неправильно.
Чарівна скринька – сприяє активізації та розвитку розумових і мовленнєвих
здібностей , мислення , уваги , спостережливості. Робота в групах – витягують
номерки запитань , на які дають відповіді.
Конструювання – розвиває мовлення школярів . Це вправи на побудову речень ,
словосполучень , текстів , міні – творів. Конструктивні завдання : скласти речення за
поданим початком ; перебудувати речення ; доповнити речення ; перетворити з
одного виду в інший ; реконструювати речення.
Я так думаю – в основі лежить інтерактивна технологія « Прес» , яка
використовується при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ , у яких
потрібно зайняти і чітко аргументувати власну позицію. Використовується на етапі
закріплення нового матеріалу , уроках розвитку зв`язного мовлення , сприяє
розвитку логічного мислення.
Я - тобі , ти – мені - використовується під час вивчення нового матеріалу або
узагальнення та повторення вивченого . Клас ділиться на групи , окремим учням
роздається інформація , яку вони доводять до інших.
Дидактична гра – мовна , рольова , брейн – ринг , турнір.
Гра « Ти – оратор» - різне читання , наголошування , виступ.
Ситуативна гра – скласти діалог , обіграти ситуацію.
Мовна гра « Коректор» - знайти помилку , виправити , скласти словосполучення ,
речення – сприяє культурі мовлення.
« Відшукай ключ» - вносить елемент гри , творчості , У правильно записаних
словах підкреслити певні букви , щоб прочитати зашифроване – використовується
для перевірки засвоєного матеріалу.
« П`ятий зайвий» – відкинути зайве , що не стосується даного матеріалу.
Алгоритмування - система розумових дій , виконання яких допомагає робити
правильні висновки . Є алгоритми – схеми , алгоритми – інструкції , альтернативні
алгоритми . Сприяє виробленню вмінь , коли учень здатний використовувати свої
знання на практиці - «переносити» правило на аналізоване слово , речення .

13. Пошукові методи інтерактивних технологій у викладанні
української літератури
Аналіз художнього тексту на межі з іншою галуззю гуманітарної науки –
естетикою , історією , мистецтвознавством , народознавством.
Бесіда з Сократом – учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи
їх вирішення.
Ділова гра – відтворення поведінки і роботи конкретних працівників
( учителя, редактора , журналіста , перекладача).
Дискусія – обговорення складної проблеми , пошук істини.
Творча лабораторія – учасники мікрогруп подають свої творчі здобутки :
вірші, міні – твори , новели , сценарії.
Мозковий штурм - технологія колективного обговорення , що використовується
для пошуку кількох варіантів розв`язання конкретної проблеми. Спонукає учнів
розвивати уяву та творчість , дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Саморозвиток – учень сам аналізує свій виступ , критично оцінює себе , вказує на
недоліки.
Проблемний семінар – під час роботи в групах учні доходять істини , пройшовши
шлях суперечок і дискусій.
Акваріум – кілька учнів ведуть дискусію , а закріплені за ними спостерігачі уважно
стежать , а потім висловлюють свої зауваження , коментарі.
Літературні диктанти – ілюстративний , цитатний , хронологічний , логічний .
Інтерв`ю з автором , літературознавчі повідомлення , дослідження , гра « Зміни
сюжет» , « мозаїка» , « карусель» , «дерево рішень» , «судове засідання» тощо.
Спільні проекти – дослідницькі , творчі , ігрові , інформаційні , прикладні.
Урок запитань – відповідей – доречний для закріплення та узагальнення чималої
теми чи розділу навчального матеріалу.
Урок самоконтролю – за допомогою контрольних карток учні перевіряють свої
знання.

14. РОЗДІЛ II
Інтерактивні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів
( з досвіду роботи )
Технології викладання української мови та літератури , які існують у сучасній
педагогічній науці й перевірені на практиці , необхідно опанувати кожному
вчителеві , на якому б рівні інтелектуально – методичної майстерності він не
перебував. Поруч із пояснювально – ілюстративними прийомами учитель повинен
застосовувати нові , особистісно зорієнтовані , у яких посилений творчо –
діяльнісний компонент. Працюючи над проблемою впровадження інноваційних
методів навчання на уроках української мови та літератури, проводжу нестандартні
та класичні уроки з використанням інтерактивних методів . Особливу увагу
приділяю технології кооперативного навчання ( парна і групова робота) . Шкільна
практика доводить , що використання різноманітних групових форм виробляє
стійкий інтерес до предмета , усуває одноманітність , мобілізує вольові та
інтелектуальні зусилля школярів.
Функція учителя у груповій навчальній діяльності – забезпечити позицію
суб`єкта навчання , тобто активного учасника навчально – пізнавального процесу ,
створювати комфортні умови для взаємонавчання і самореалізації особистості.
Робота в групі повинна бути організована так , щоб усі учні активно працювали ,
щоб слабші відчували допомогу сильніших , а сильніші не гальмували своєю
активністю слабких.
Групові технології практикую на всіх етапах уроку : на початку уроку замість
опитування , одразу після викладення нового матеріалу , під час повторення та
узагальнення.
Так , на початку уроку літератури в 11 класі , коли вивчався роман
Ю.Яновського « Вершники» (новела «Подвійне коло») , було використано
технологію , яка має назву «Коло ідей» , згідно з якою всі групи виконували одне і
те ж саме завдання , що складалося з кількох питань :
1. Чи дотримувалися батьківської науки брати Половці ?
2. Чи є моральне виправдання братовбивству ?

15. 3. Чи правий Оверко , коли говорить : « Рід переведеться , а держава
стоятиме»?
Коли малі групи завершили виконувати завдання , кожній групі було
запропоновано записати свої думки на картки . Таким чином була розпочата
дискусія відповідно до інформації з карток.
Узагальнюючи в 10 класі вивчений матеріал про Олександра Олеся , було
застосовано метод «Акваріум» . Він ефективний для розвитку навичок спілкування,
вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Перша група сідає
в центрі класу ( в «акваріумі» ) , отримує завдання для проведення групової дискусії:
«Чи можна говорити про любов Олександра Олеся до співвітчизників після таких
поетичних рядків :
О правда ! мій народ смішний безкраю…
сліпий , горбатий і чудний …»
Пропонується протягом двох хвилин обговорити можливі варіанти , а клас
уважно стежить за обговоренням. По завершенні дискусії поставлено запитання до
класу :
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи ?
- Чи була ця думка достатньо аргументована ?
Така бесіда має тривати 2 – 3 хвилини . після цього місце в «акваріумі»займає
інша група , котра обговорює наступну ситуацію :
- Чи вважаєте ви еміграцію поета зрадою ?
Третя група у межах «акваріуму» опрацьовувала таку проблемне запитання:
«У яких українських письменників уболівання за долю України поєднувалися з
жорстокою критикою ?»
У підсумках уроку обговорювалася робота кожної групи і оцінювалася їх діяльність.
Кожен етап має притаманні йому види роботи . У біографії письменника –
робота з текстом , опрацювання додаткових джерел , виписування цитат до образів ,
коментування тексту твору чи окремих епізодів , складання таблиць , схем ,
укладання тестів , кросвордів.

16. Дуже часто на уроках української мови та літератури практикую складання
сенканів , «мозковий штурм», «вільний мікрофон».
Сенкан –це неримований вірш , що складається з п`яти рядків , мета якого -
спонукати учня до розмірковування над темою , відокремити головне з-поміж
великого обсягу інформації. Так , вивчаючи у 9 класі біографію Т.Г.Шевченка ,
дітям пропонувалося скласти мініатюру з п`яти рядків за певною схемою :
1-й –одне слово ( іменник ) , у якому розкрита суть теми ;
2-й – опис теми (два прикметники ) ;
3-й – визначає дію , пов`яз ану з темою ( три дієслова ) ;
4-й – фраза з чотирьох слів , яка виражає ставлення до теми , почуття з
приводу обговорюваного.
5-й – одне слово , сутність теми , висновок.
У кінці уроку групи зачитали складені ними сенкани :
I. Поет
Праведний , вільнодумний.
Страждає , карається , не кається.
Праведний мученик , символ нації –
Шевченко.
II. Кобзар
Нескорений , богобоязливий
Мучиться , страждає , вірить.
Співець знедолених, ворог «возвеличених» -
Шевченко.
Інтерактивну вправу «вільний мікрофон» доцільно використовувати на кожному
уроці , адже так надається можливість кожному учневі висловити свою думку чи
позицію щодо вирішуваної проблеми . Наприклад , під час вивчення поеми
«Бояриня» учням пропонувалися такі проблемні запитання :
- Як ви розумієте поняття «руїна» в історико – літературному контексті ?
- Чому у творі саме жінка є уособленням національної туги ?
- У чому полягає трагедія героїв ?

17. - Чи можна національну пасивність прирівняти до національної зради ?
- Чи співвідносяться у вас поняття руїни із внутрішнім світом людини ?
Чому? Пов`яжіть із сучасністю.
Для того , щоб учні не боялися вільно висловлювати свої думки , у класі
доцільно зробити таку пам`ятку :
А. Кажіть усе , що спаде на думку.
Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
В. Можна повторювати ідеї , запропоновані будь – ким іншим.
Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.
На уроках української мови велику увагу приділяю алгоритмуванню та складанню
опорних схем.
Під час вивчення теми « Групи іменників II відміни з основою на – р» складено
такий алгоритм - інструкцію :
I. Чи іменник має –яр ?
Так ні
II. Чи –яр наголошений ? II. Чи іменник має суфікси –ар-,-ир- ?
ні Ні
Тверда група Тверда група
Так
III. Чи означає назву людей за професією ? Так
Так ні III. Чи іменник односкладовий ?
Мішана група Тверда група Так Ні
Тверда група
IV. Чи наголос при відмінюванні переходить на
закінчення ?
Так Ні
М`яка група Тверда група

18. Так робота сприяє кращому засвоєнню матеріалу , вдосконалює уміння і
навички , допомагає робити правильні висновки.
Пропоную розробку уроку з використанням інтерактивних технологій.
КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (5 КЛАС)
Тема уроку: Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, її явища, про
рослини, тварин). Художні засоби в них (метафора).
Мета уроку: навчальна – дати поняття про тематичні види загадок, метафору
як художній засіб;
виховна – виховувати повагу до народного генія, естетичний
смак, любов до художнього слова;
розвивальна – розвивати логічне мислення, спостережливість,
уважність, уміння складати і відгадувати загадки, розвивати уяву,
фантазію учнів.
Обладнання: ілюстрації до загадок, учнівські малюнки, кросворд «Загадки»,
підручник.
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Учнів класу розподіляють на три групи.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Запитання до І групи:
1. Що таке загадки?
2. Навіщо люди складали загадки?
Запитання до ІІ групи:
3. З яких двох частин складається загадка? (Із власне загадки і
відгадки).

19. 4. Які загадки називаються народними? А які ще існують?
Запитання до ІІІ групи:
5. Назвіть, які бувають форми загадок?
6. Якими способами відбувається зіставлення у загадках?
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ Й МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
На цьому уроці ми узагальнимо вивчене про загадки, їх тематичні групи
за допомогою різноманітних ігор та конкурсів. Дізнаємось, хто з вас найбільш
кмітливий, спостережливий та винахідливий.
ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
Завдання «Відгадай кросворд «Загадки» (розміщений на дошці).
Подумайте, як можна назвати цю групу загадок?
1)Часто умивається, та рушником не витирається. (Кіт)
2)За горами, за долами ходить свита і кожух. (Вівця)
3)Зимою в білому, як сніг, а літом в сірому
гуляє,
Вловить його ніхто не зміг, тому що ноги довгі має. (Заєць)
4)Серед двору стоїть копа, спереду вила, а ззаду мітла. (Корова)
5)Прийшла вона із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід. (Лисиця)
6)Я великий, я красивий,
Як біжу я – в’ється грива.
1К І Т
2В І В Ц Я
3З А Є Ц Ь
4К О Р О В А
5Л И С И Ц Я
6К І Н Ь
7С О Б А К А

20. Хвіст у мене довгий-довгий,
Він у мене, мов шовковий. (Кінь)
7)Не говорить, не співає, а коли хто йде, господаря
сповіщає. (Собака)
Конкурс «Найкращий читець загадок»
Перед виконанням цього завдання назвіть особливості виразного
читання загадок. Яка група згадає їх найточніше?
І група читає загадки 1-5 (стор.97).
- Отже, виходячи з прочитаного, яку групу загадок за темою ви ще
можете назвати?
ІІ група читає загадки з подальшої теми 2-6 (стор.97-98).
- Назвіть наступну групу загадок за темою.
ІІІ група читає загадки 1-5 з передостанньої теми (стор.98).
- Яку ще тематичну групу загадок ви можете назвати?
Гра «Презентація загадки»
Представники кожної з груп загадують іншим загадки, демонструють виконані
до них удома ілюстрації, пояснюють, до якої тематичної групи належить
загадка, яка форма загадки, за чим співставляється загаданий предмет.
Гра « Ми – чарівники» ( Спільний проект )
Мати знання, володіти вміннями – це означає мати в руках чарівну паличку, а
отже, бути сильним. Уявивши себе чарівниками, відгадайте і перетворіть
загадки на прислів'я та приказки – і навпаки (для кожної команди – одна
загадка й одне прислів'я). Ви повинні заповнити подані таблиці.
Таблиця 1
Загадки Відгадки Прислів'я
1. Хто людей годує? 1. Праця. 1. Праця людей годує.
2. Що старше від
розуму?
2. Увага. 2. Увага старша від
розуму.
3. Що у світі
найшвидше?
3. Думка. 3. Найшвидша у світі
думка.

21. Таблиця 2
Прислів'я Загадки Відгадки
1. Наймиліше у світі –
сон.
1. Що у світі наймиліше? 1. Сон.
2. Правда у вогні не
горить, у воді не тоне.
2. Що у вогні не горить, у
воді не тоне?
2. Правда.
3. Сором пече без
вогню.
3. Що пече без вогню? 3. Сором.
Гра «Ми – науковці»
Щоб відчути поетичність загадок, зазирнемо у творчу майстерню і
з’ясуємо, чому саме такі образи в загадках порівнюються чи зіставляються?
Наукове завдання ( метод ПРЕС ) для усіх груп учнів – пояснити хід
мислення авторів загадки (чому саме таку ознаку взято для зіставлення чи
протиставлення).
Представники кожної групи мають право на свою версію, можуть
радитися з товаришами зі своєї групи. Перемагає той, хто найбільш
аргументовано, переконливо і чітко висловить власну наукову теорію
виникнення даної загадки. Час для підготовки – 1 хвилина.
Перелік загадок для наукового дослідження:
«Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх зведе» (для І групи).
«Не дерево, а лиcточки має, говорить вірші, казки оповідає» (для ІІ групи).
«Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий» (для ІІІ групи).
Орієнтовні запитання до науковців-представників І групи:
Про що йдеться в загадці? (Про зміну дня і ночі)
Звідки ви дізналися, адже слів «день» і «ніч» немає в загадці? (У загадці про
ніч і день говориться не прямо, а в переносному значенні. Ніч – чорна корова,
день – біла кобила).

22. Чому ніч названа чорною коровою, а день – білою кобилою? (З’ясовуємо, як
міг виникнути образ чорної корови. Необхідно, щоб учні пригадали, що за
формою місяць схожий на срібний ріг у темряві неба, тоді можна уявити і
саму темряву, наче корову з рогами-місяцем).
Матеріал для вчителя
Метафора – перенесення рис живої істоти на предмет чи явище. Наприклад:
перешіптуються листочки, сміється сонце, стогне буря. Цей художній засіб
робить нашу мову образною, поетичною.
Гра «Ми – поети»( метод «Незакінчені речення»)
Картки із записаними початками речень – у руках в учителя, картки із
продовженням речень лежать на вчительському столі. Представники груп –
поети – підходять по черзі, отримують і зачитують першу частину речення,
добирають до неї другу так, щоб вислів став метафоричним. Можна
використати підказки членів груп
Записи на картках, які зачитує вчитель Записи на картках, які підбирають учні
За садом сховалося… сонце.
Плинув… теплий, тихий вечір.
Зоря… заграла золотом у яблуневому цвіті.
Завиває… вітер.
Обличчя… розцвіли.
Легенька хмара… закриває сонце своїми полами.
Зашуміли… струни.
Прийде… весна.
Складання загадок ( метод «Творча лабораторія»)
На основі поданих слів скласти загадки:
1. Крейда – білий зайчик, дошка – чорне поле, пише – скаче;
2. Місяць – золотий серп або мідна підкова, нічне небо – темний
луг, перебуває у певному місці – загублено.
Зразок. Білий зайчик чорним полем скаче.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Складання чайнворда - загадки

23. Чайнворд - загадка – це ланцюг слів, який побудований так, що
остання літера кожного слова-відгадки є першою літерою наступного
слова-відгадки.
Учитель читає загадки, а учні по черзі записують відгадки. Хто
швидше і більше відгадає, розмістивши слова-відгадки у чайнворд, той
переможець.
1. Не махає крильми, а літає, не птах, а птахів обганяє. (Літак)
2. Не звір, не птиця,
Ніс, мов спиця,
Сам тонкий,
А голос дзвінкий;
Хто його уб’є,
Свою кров проллє. (Комар)
3. Іде в каструлю чорне, а з каструлі – червоне. (Рак)
4. Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш. (Клубок)
5. По полю бродить, зерно молотить.
Жне-косить -
Хліба не просить. (Комбайн)
6. Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)
7. Без рук, без ніг, на животі повзе, ще й інших везе. (Човен)
8. Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)
9. З бородою, а не старий,
З рогами, а не бик,
Доять, а не корова,
Лико дере, а на личаки не бере. (Коза)
V. ПІДСУМКИ УРОКУ.
VІ. ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

24. 1. Скласти кілька загадок (про олівець, м’яч, книжку, сніг, мороз,
річку), поповнивши ними мовну скарбничку.
2. Скласти загадковий чайнворд, за бажанням.
VІІ. ПОБАЖАННЯ УЧНЯМ.
Сьогодні на уроці ви доторкнулися до мовної скарбниці нашого
народу, до його чарівного світу мудрості. Бажаю вам черпати все життя з
цієї криниці, щоб у вашому серці завжди знаходилося місце для
загадкового, таємного, чарівного. Поринайте у чудовий світ мрій та
фантазій, будьте і самі чарівниками, які вміють творити добро і нести у
життя найкраще.
Висновки

25. Проаналізувавши педагогічну, методичну літературу, узагальнивши
педагогічний та власний досвід, можна вважати, що впровадження на уроках
української мови інтерактивних технологій навчання сприяє формуванню у кожного
учня життєвих компетентностей : комунікативних, інформаційних, соціальних,
самореалізації і саморозвитку.
Така діяльність школярів вирішує багато проблем : покращує якість навчально
– виховного процесу, виробляє вміння вести діалог, дискусію, спонукає до наукових
досліджень.
Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх
випадків організації навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин й
елементів, залежить від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно.
Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для
досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву,
порозумінню й доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно
орієнтоване навчання.
Список використаних джерел

26. 1. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання : лінгводидактичні засади //
Дивослово. – 2005 .- №1 - С.5 – 7.
2. Інтерактивні технології навчання : теорія , практика , досвід . Методичний
посібник / Авт. укл.: Пометун О., Пироженко Л. – К : «А.С.К.» , 2002. – 136с.
3. Когут О. Інноваційні технології навчання. – Тернопіль : Астон , 2005. – 203 с.
4. Кузьміна О. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 5 – 6
класів на уроках мови // Українська мова і література в школі . - 2005 . №6 .- С.3-7.
5.Скрипник Л. Використання інноваційних методів і прийомів на уроках української
мови і літератури// Українська мова і література в школі . - 2006 . №7 .- С.43 – 46.
6. Семчук Д. Творчо – дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках
української словесності .- Тернопіль , 2007.
7.Сергієнко А. Методика використання технологій групового навчання на
особистісно орієнтованому уроці української літератури // Українська мова і
література в школі . - 2005 . №1 .- С.31-34.
8. Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на
учня // Дивослово. – 2004 .- № 2 - С.43 -48.
9. Фасоля А. На порозі особистісно зорієнтованого навчання //Українська мова і
література в школі . - 2004 . №1 .- С.16 - 18.
10. Щербина В., Волкова О., Романенко О. Інтерактивні технології на уроках
української мови та літератури. – Харків , 2005.
11.Щербина Л. Використання інтерактивних технологій на уроках української
літератури // Українська мова і література в школі . - 2005 . №1 .- С.31- 34.