1. Творча робота на тему
«Організація дослідницької роботи в школі на прикладі підготовки до
написання наукової роботи в МАН як засіб формування предметних
компетентностей здобувачів загальної середньої освіти »
2. План роботи
1.Актуальність роботи.
2. Мета роботи та завдання по її реалізації.
3.Формування предметної компетентності з урахуванням краєзнавчої
складової.
4.Організаціядослідницькоїроботи в школі по підготовці до написання
наукової роботи в МАН.
5.Аналіз впливу організації дослідницької роботи в школі на прикладі
підготовки до написання наукової роботи в МАН як засобу
формуванням предметних компетентностей.
6.Методична новизна роботи.
7.Висновки.
8.Список літератури та Інтернет- ресурси.
3. 1.Актуальність роботи. Суспільство висуває нові вимоги перед освітою.
Однією з цих вимог є підготовка таких людей, які в майбутньому зможуть
приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, які
достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що змінюється.
Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватись – ці рисистають
найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку. Тобто,з одного
боку, згідно Концепції Нової української школи «випускник нової школи є :
особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
патріот – з українською активною позицією, який знає історію; інноватор»[
1,6].З іншого боку, мова йде про складові мети базової загальної освіти, такі
як, « розвитокта соціалізація особистості учнів», формування яких потребує
нових форм та методів навчання, перехід від традиційної ( предметно –
орієнтованої)до інноваційної ( особистісно – орієнтованої ) парадигми освіти
та «формування творчих здібностей , дослідницьких і життєво
забезпечувальних навичок, здібності до саморозвитку та само визначеності в
умовах глобальних змін і викликів» [2,6 ] .У зв’язку з цим у методиці
навчання історії домінуючими стали особистісно орієнтований, діяльнісний
та компетентнісний підходи до навчання. Отже, актуальність обраної теми
полягає у визначенні можливостей впливу організації дослідницької роботи,
на початковому саме етапі,при написанні роботи в МАН як засобу
формування предметних компетентностей здобувачів загальної середньої
освіти, виходячиз визначених пріоритетів сучасної освіти в рамках НУШ. На
думку автора , саме дослідницька роботаяк на уроках,в позаурочний час, так
і в рамках підготовки до написання роботи в МАН, має всі складові для
формування одночасно в тій чи іншій мірі предметних компетентностей, та
рис сучасного учня –випускника, як особистості, а саме, : активність,
самостійність, творчість, патріотизм, інноваційність, саморозвиток,
самовизначеність тощо. Проте огляд спеціальної літератури та джерел з цієї
теми, засвідчує відсутність узагальнюючих праць з цього питання.
Особливістюроботиє те , що оскільки автор протягом багатьохроків залучає
старшокласників до написання дослідницьких робіт : відділення « історія і
географія», секція: «історичнекраєзнавство», томуі в розглядіданого питання
буде частково розкрито,самекраєзнавча складова,якпершоджерело системної
дослідницької роботи, якв формуванні предметних компетентностей, так і в
дослідницькій роботівзагалі.
2. Метою роботи є аналіз та узагальнення впливу організації дослідницької
роботи в школі при підготовці до написання роботив МАН як засобу
формування предметних компетентностей здобувачів освіти. Для досягнення
мети автор виконуватиме наступні завдання:
4. - охарактеризувати систему предметних компетентностей , якими повинен
оволодіти здобувач освіти,заумови реалізації краєзнавчої складовоїкурсу;
- розглянутискладові та етапи організації дослідницької роботина прикладі
підготовки до написання наукової роботив МАН( секція історичне
краєзнавство) ;
- проаналізувати та узагальнити вплив організації дослідницької роботипри
підготовці до написання роботив МАН як засобуформування предметних
компетентностей здобувачів освіти;
- провести частковий аналіз історіографічного аспекту з даної теми;
- визначити можливостіперспективи використання одержаних теоретичних
знань на практиці.
3.Формуванняпредметноїкомпетентностіз урахуванням краєзнавчої
складової.
Відповідно до положень Державного стандартубазової і повної загальної
середньої освітиодним із завдань галузі « Суспільствознавство»є :
« забезпечення реалізації можливостей розвиткуучня як вільної особистості,
здатної за допомогоюнабутих ключових та галузевих компетентностей
ефективно самореалізуватися в сучасномубагатоманітному світі…»[3,231].
Виходячиз цього, головним критерієм успішності роботи педагогів над
завданнямиДержавного стандарту є не так змістовна повнота, як вміння
налагодити творчуроботу з орієнтацією на формування предметних
компетентностей. Разом з тим застосування краєзнавчихпідходів у освітньому
процесіна сучасномуетапі духовного відродження незалежної України є
невідємною складовоютворення громадянськогосуспільствата формування
патріота. [4, 117]. Д.І.Багалій наголошував: « Європейськіпедагоги завжди
вимагають, щоб починалася знайомість учнів перш усього з тим, що вони бачуть
біля і навкруг себе, щоб вони це зрозуміли, бо коли зрозуміють , то й
шануватимуть , й цінуватимуть, і любитимуть…» [5,5].Краєзнавство необхідно
розглядатине тільки, як діяльність спрямовавануна вивчення краю,але як одну з
можливостейвикладання чи ознайомлення на конкретному життєвому матеріалі,
що в тій чи іншій мірі теж сприяє соціалізації здобувачаосвіти .
У перекладі з латинської слово « competentia» означає коло питань, з якими
людина добреобізнана, має певний досвід.[6,2] З освітньої точкизоруіснує ряд
спроб визначитице поняття. Концептуальні положення впровадження
компетентнісного підходу до навчання історії в школі розроблялиК.Баханов,
В.Власов, Т.Ладиченко, Р.Пастушенко, О.Пометун, Г.Фрейман.[7,402 Поняття
«компетентність» у широкомурозумінні цього слова означає досконалезнання
своєї справи, суті роботи, яка виконується, складних зв’язків, явищ і процесів,
5. можливих способів і засобів досягнення окресленихцілей. Робочевизначення
цього поняття « готовність здобувача середньої освіти використовувати
засвоєннізнання, навчальні вміння та навички , а також способидіяльностів
житті для вирішення практичних і теоретичнихзадач [8,47]. На сьогоднісистему
компетентностей в освіті складають [ 9, 6] : 1) ключові компетентності- визначені
як здатність людини здійснювати складні види діяльності, ефективно розв’язуючи
відповідні проблеми.2)загально – галузеві компетентності – набуваються
впродовж засвоєннязмісту тієї чт іншої галузі знання або певного виду
діяльності;3) предметні компетентності - набуваються впродовж вивчення тієї чи
іншої дисципліни. За визначенням сучасного методистаО.Пометунпредметна
компетентність з історії складається з наступних компетенцій : хронологічної,
просторової, інформаційної, мовленевої (комунікативної), логічної, аксіологічної
[9, 6]. Освітня програмаз історії визначає лише п’ять структурних компонентів
предметної компетентності: хронологічну, просторову, інформаційну, логічну та
аксіологічну[2,6]. Основупредметної компетентностіучнів за її структурними
компонентами складають предметно – історичні вміння .Ці уміння пов’язанізі
знаннями та загально- навчальними вміннями і навичками , оскільки засвоюються
здобувачамиосвіти в процесізасвоєння конкретного навчального матеріалу
шляхом роботи зі специфічними джерелами знань та дослідницькою роботою з
краєзнавств.Якщо в підручниках історії матеріал тем викладено у готовому
вигляді, то для уроків з історії рідного краю, слід залучати дослідження,
усноісторичніджерела, музейні матеріали,місцеві періодичні видання, електронні
ресурситощо.В основномуце базується на дослідницькій роботі, починаючиз 5
класу.Матеріали цієї роботизберігаються в шкільному краєзнавчомумузеї. Це
одна з мотивацій для учнів, іншою ж є - важливість використання цього матеріалу
під час написання старшокласниками наукових робіт. З іншого боку для мотивації
використовується і оцінювання результатів роботи, що дає можливість виявити
дітей здатних до подальшої дослідницькоїроботи Склалася така своєрідна
система.Але відсутня визначеність рівнів сформованостіцих умінь,на оціночному
рівні, саме на уроках історії рідного краю.Томуслід зазначити, що при
формуванні предметних компетентностей необхідно працювати над
встановленням як рівнів їх сформованості,такіоціночночному рівні, виходячиз
краєзнавчої складової. Результатианалізу усіх цих складових (з урахуванням що
початковийрівень – 1, середній-2,достатній – 3, високий -4) ,як приклад,
відображено в даній таблиці:
Предметні
компетенції
Предметно –історичні
вміння
Рівні сформованості предметно–
історичнихвмінь з урахуванням
краєзнавчоїскладової
Хронологічна уміння орієнтуватися в
історичномучасі,
1)називати деякі дати місцевої та
регіональної історії, пов’язаніз
6. встановлювати близькі
та далекі причинно –
наслідкові зв’язки,
розглядатисуспільні
явища в конкретно –
історичних умовах,
виявляти зміни і
тяглість життя
суспільства[2,6].
подіями, історичнимипостатями;
2)встановлювати послідовність
подій локального та регіонального
рівня на основізнання їх дат;
3)встановлювати синхронність
подій локальної та регіональної
історії в межах національної історії;
4)використовуватиперіодизацію
як спосіб пізнання історичних
явищ і процесів регіону [10,2].
Просторова уміння орієнтуватися в
історичномупросторіта
знаходити
взаємозалежностів
розвиткусуспільства,
господарства, культуриі
природного довкілля[2,6]
1)здійснювати просторову
локалізацію;
2) використовуватилегенду карти
для словесного описуоб’єктів краю;
3)спираючись на карту ,
характеризувати локальні та
регіональні події та явища;
4) систематизувати та зіставляти
картографічні дані з метою
визначення сукупності локальних
проявів історичного процесу[10,2].
Інформаційна уміння працювати із
джерелами історичної
інформації,
інтерпретувати зміст
джерел, визначати їх
надійність,
виявляти і критично
аналізувати розбіжності
в позиціях авторів джерел
[2,6].
1)використовуватикраєзнавчу
літературу за підказкою вчителя;
2) користуватися довідковою
краєзнавчою літературою ,
Інтернетом для самостійного
пошуку краєзнавчої інформації;
3)систематизувати історико –
краєзнавчу інформацію ,
складаючи таблиці, схеми;
4)критично аналізувати ,
порівнювати історичніджерела з
історії рідного краю, регіону [10,2].
Логічна уміння визначати і
застосовувати
теоретичні поняття для
1)визначати наявність чи
відсутність зв’язкуміж окремими
явищами з історії рідного краю та
7. аналізу й пояснення
історичних подій та
явищ,
ставити запитання та
шукати відповіді,
розуміти множність
трактувань минулого та
зіставляти різні його
інтерпретації [2,6].
національної історії;
2)визначати сутнісні
характеристики подій та явищ з
історії краю та окремі зв’язкина
національному рівні;
4)виявляти розуміння
специфічності історії краю та
регіону, представляти власну
версію та оцінку подій, локального та
регіонального рівня [10,2]
.
Аксіологічна уміння формулювати
оцінку історичнихподій та
історичних постатей,
суголоснудо цінностей та
уявлень відповідного
часу чи відповідної
групи людей
осмислювати зв’язки
між історією і сучасним
життям [2,6].
1)висловлювати емоційне
ставлення до окремих подій,
історичних постатей в історії краю;
2)висловлювати ставлення до
подій та явищ з історії свого села,
міста , району та регіону, наводячи
приклади;
3)ідентифікувати себе та інших в
історії свого села, міста, регіону,
наводячиприклади власних
розвідок і досліджень;
4)висловлювати оціночно –
емоційні судження, формулювати
власну аргументацію, наводячи
приклади своєрідностіявищ з
історії краю та регіону [10,2].
Як бачимо, предметно – історичні вміння в рамках предметної
компетентності учнів з урахуванням краєзнавчої складової сприяють
спрямуваннюдіяльності на якісний результат,реалізацію вимог активного
навчання з одного боку, та набуттю знань та навиків необхідних в проведенні
дослідницької роботи - з іншого. Отже, комплексним показником рівня
історичної освітиє історична (предметна) компетентність учнів, тобто
здатність пізнавати минуле, заснованана знаннях, ціннісних орієнтирах і
досвіді, набутих під час навчання.А важливим чинником реалізації
особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів є
краєзнавча складова, яка створює умови для набуття учнями ключових та
предметних компетентностей шляхом організації пошуково – дослідницької
8. діяльності, що передбачаєроботуз різноманітними і унікальними
джерелами, , які безпосередньознаходяться в оточенніучня. Це дозволяє
забезпечитиумови для формування ціннісних орієнтацій та ціннісного
осмислення історичного змісту.
4. Організація дослідницької роботи в школі при підготовці до
написання наукової роботи в МАН
Малій академії наук України - належить помітна роль у розвитку
інтелектуально обдарованих дітей.У положенні про МАН України
накреслено основні завдання – пошук, відбір і розвиток творчих здібностей
обдарованих школярів, залучення їх до науково-дослідницької … роботи,
інтелектуальне і духовне збагачення молоді, підготовка до активної
діяльності в різних галузях науки та самовизначення у майбутній професії.
[11,109].
Головним є те, що учні вчаться ретельно проводити дослідження,
оволодівають методами обробки результатів і переконуються: справжня
наука не може бути надуманою, а результати завжди ґрунтуються на дійсно
доведених фактах,вони вчаться шукати і реферувати наукову літературу,
писати звіт, захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, брати участь у
наукових дискусіях[11,109]. На конкурсах-захистах МАН- виступаючи,
обмінюються досвідом своєї роботи,а це шлях до створення кращих
можливостей для самореалізації обдарованих дітей, формування атмосфери
наукового спілкування,всі набуті знання навички дослідницької роботи
знадоблятьсяу майбутньому. Вона змінює світогляд дитини, самооцінку, має
значний вплив на формування життєвих цінностей, дає дитині можливість
самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення,
вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Це
стає їх внутрішньою потребою, умовою самореалізації.
Звичайно, в організації науково-дослідницької роботи в рамках МАН велика
роль належить учителеві. Адже робота учнів над науковою темою потребує
керівництва цим процесом. Загалом, вчитель створює атмосферу, яка може
заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності, творче начало під час
дослідження,тобто необхідно пробудити його бажання, сформувати
дослідницьку мотивацію.Отже, наукова робота, підготовлена в системі МАН
- це творча наукова робота учня, яка виконується самостійно і базується па
знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час шкільного та позашкільного
вивчення того чи іншого предмета.[11,110] Процес написання науково-
дослідницької робота включає в себе кілька етапів:
• підготовчий;
• етап роботи над текстом;
• заключний етап[12,19].
9. В узагальненому вигляді ці етапи написання роботиможнавідобразити в
такій таблиці:
Алгоритм написаннянауково-дослідницькоїроботи
Вибір теми,
ознайомлення
з нею
Виявлення та
відбір
літератури з
теми
З'ясування об'єкта,
предмета;
визначення мети і
задач дослідження
Складання
робочої
картотеки
літератури
з теми
Вивчення та конспектування літератури з теми роботи
Складанняпопереднього
плану робота,
узгодження його з
керівником
Проведення досліджень,
збір
статистичної та іншої
інформації тощо
Викладення
тексту
роботи
згідно з її
структурою
Формулювання висновків та рекомендацій
Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження
Оформлення списку використаних джерел та додатків
Подання чорнового варіанту науковому керівнику, написання рецензії
науковим керівником
Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника,
остаточне редагування тексту, чистове оформлення роботи, підготовка її
до захисту
На етапі підготовки до написання наукового дослідження перед учнем
постає низка-завдань:вибір теми,об’єктута предмету дослідження; укладання
бібліографії з теми дослідження; опрацювання літературних та інших джерел
за темою дослідження; робота над планом наукової роботи [12,19], які автор
проаналізує, зі своєї практики, на прикладі організації дослідної роботи
щодо написання науково–дослідницької роботи секції «історичне
краєзнавство» -«Історія селища Шарівки.Василь Ємець» у вигляді таблиці:
10. Алгоритм дослідницької роботи на підготовчому етапі
Завдання Мотивація дії,
вимоги та особливості
Практичні приклади
«Історія селища Шарівки.
Василь Ємець»
вибір теми,об’єкту та предмету дослідження
Вибір теми -цікавого,неординарного
(подія,персоналія тощо);
-недостанньо вивчена, «білі
плями» в історії;
-враховувати сучасний стан
історичних досліджень,
уникати повторень тем;
-суспільна актуальність
проблеми,інтерес
громадськості;
-враховувати
дослідницький ресурс
автора [11,113].
Перевага темам, де автор
може виявити максимум
творчості та
ініціативи,самостійності і
зацікавленості.
Формулювання теми має
бути актуальним,достатньо
лаконічним,точним,наукови
м і вичерпним.
Актуальність теми - що
вивчено, що ще слід
вивчити. Відповісти на
питання:
«Кому це потрібно?»
«Для чого це
потрібно?»[11,116]
21 травня 2010 року в Будинку
культури селища відбувся
виступ Національної
заслуженої державної капели
бандуристів ім. Г.Майбороди
(м.Київ).Пізніше з’ясувалося ,
що 120 років тому в нашому
селищі народився її засновник
Василь Ємець. Разом з тим
глибокого переосмислення
потребує явище кобзарства,
бандурного мистецтва, що є
одним із характерних, але
недостатньо досліджених
символів національної
культури,оскільки в результаті
систематичних репресивних
заходів, запроваджуванихщодо
народнихмитців протягом 20-
50 - х років ХХ ст. у
громадськійдумці
сформувались хибні
стереотипні уявлення, що не
відповідають дійсності.
Зокрема, творчоїдіяльності
11. українськихемігрантів, одним
із представників яких є Василь
Ємець,аджелише останнім
часом його ім’я повернулося із
забуття, а багато фактів, подій,
явищ і до сьогоднізалишалися
невідомими.
Об’єкт
дослідження
розгляд сфери діяльності,в
якій проводиться
дослідження.
«Що розглядається?»[12,21]
Об’єктом дослідження є
діяльність Василя Ємця.
Предмет
дослідження
частина об’єкта, що
безпосередньо піддається
вивченню
«Які саме аспекти об’єкта
розглядаються?»[11,116].
Предметом дослідження є
зародження і подальший
розвиток творчості Василя
Ємця
Територіальн
і межі
слід чітко окреслити,
роз’яснити
«Де саме?»[11,116].
Діяльність В.Ємця в Україні, в
країнах Європи та США.
Хронологічні
межі
обґрунтувати
«Коли саме?»[11,116].
В життєвому та творчому
шляху В.Ємця можна виділити
три періоди: І – 1890 – 1918рр.;
ІІ – 1919 -1938 рр.; ІІІ – 1939 –
1982 рр.
Мета запланований результат,
відображений у висновках
виконаної дії.
«Що досліджується?»
«Для кого
досліджується?»[11,117].
Пропонованедослідження
ставить метою підсумувати
життєвий та творчийшлях
Василя Ємця, його здобуткина
ниві бандурного мистецтва,
згідно з етапами його творчої
біографії, виявити характерні
напрями його діяльностів
контексті єдностіматерикової
та еміграційної частини
12. української культурита її
впливу на світову культуру.
Завдання виконання яких призведе
до досягнення мети
«Для чого здійснюється ця
дія?»
«Як це сприяє досягненню
спільної мети?» [11,117].
1.Здійснити історичний аналіз
життєвого й творчогошляху
Василя Ємця,розкрити
спадщину формування його
світогляду, культурних
здобутків та їх взаємодію.
2.З’ясуватизагально -
культурну і суспільну роль
творчостіВасиля Ємця, згідно з
етапами його творчоїбіографії.
3.Визначити характерні
напрями його діяльностів
контексті впливу на світовий
рівень.
укладаннябібліографіїз теми дослідження;
опрацюваннялітературнихта інших джерел за темою дослідження;
Укладання
бібліографії
з теми
дослідження;
опрацювання
літературних
та інших
джерел за
темою
дослідження;
складання списку
опублікованих джерел і
літератури з теми.У
складанні бібліографії
допоможуть каталоги –
вказівники:
алфавітний – де картки, за
алфавітом прізвищ авторів
та назв;
систематичний – за
розділами відповідними
галузям знань;
предметний – за предметом,
Джерельну базу роботи
складають: архівні матеріали,
записи спогадів старожилів села
Шарівка, мемуарна та
публіцистична література
Василя Ємця, електронні
джерела та Інтернет-ресурс,
публікації в пресі. Мемуарною
літературою в основномує
13. котрому «присвячена»
публікація [12,23];
виявлення та відбір
першоджерел теми: як
документи опубліковані в
спеціальних, тематичних
збірниках так і архівні
матеріали тощо[12,24];
мемуарні матеріали:
критичного підходу, через
суб’єктивність поглядів
авторів;але з
індивідуальних думок
випливає неповторний
власний погляд, автори
наводять цікаві та важливі
факти, невідомі з інших
джерел [12,24] ;
періодична преса:газетні
статті, публіцистика – це
історія повсякдення, чудова
нагода для дослідника
визначити індекс
емоційності подій, які для
нас завуальовано
десятиліттями
замовчування та
історіографічними шатами
[12,24]:
інформаційні ресурси -
мережа Інтернет:крім
пошуку інформації по темі ,
обов’язкове відвідування
сайтів наукових установ,
музеїв, бібліотек [11,114];
усноісторичні джерела
(повідомлення, свідчення)
очевидців та учасників
подій [13,10];
вимоги до відбору
інформації: достовірність,
ювілейні видання,присвячені
видатним особистостям. Так,
«У золоте 50-річчя служби
Україні. В Ємець» вміщено як
аналіз творчихдосягнень
митця,так і історичні дані про
минуле і сучасне бандурного
мистецтва. Автор у своїйроботі
також використовує спеціальну
і додатковуі літературу.
Спеціальну літературу видану:
за кордоном -Календарі-
альманахи на 1926,1957,1966
рік,де дається оцінка діяльності
бандуристів,в тому числі і
В.Ємця за кордоном;в
радянськічаси – Немирович
І.Взяв би я бандуру,де вміщено
дані про Національну капелу
бандуристів України та статті
періодичних видань;
українськимидослідниками:
К.Черемський«Повернення
традицій»,де відстежується
політика радянськоївладищодо
кобзарства,терміни
«кобзарство»та «бандурне
мистецтво»,в матеріалах
науково-практичної
14. повнота, посилання та
обґрунтування, відсутність
невизнченності, сучасність
джерел,розумна
достатність, надлишковість
матеріалу, необхідна для
відповіді на запитання під
час захисту роботи [11,113];
складену бібліографію
показати науковому
керівнику для оцінки її
змісту, можливих порад та
уточнень[12,25];
під час роботи з джерелами
та літературою
використовувати
алгоритми(покркові
рекомендації), де враховано
особливості різних видів
джерел.
конференції «Кобзарство в
контексті становлення…» 14
жовтня 2005 року,де вміщено
аналіз кобзарстваяк феномену
української
музичноїкультури,представнико
м якої є В.Ємець.
Додатковулітературу:З нарисів
Могилевської Н.,Беляєва М.
«Криницісвітла і добра»
використано біографічні дані
митця та його родини;з
Енциклопедії історії України
взято окремі дані про життєвий
шлях В.Ємця.
Складанняплану(змісту) науковоїроботи
Складання
плану роботи
складений у визначеному
порядку перелік розділів та
розгорнутий перелік
питань, які повинні бути
висвітлені у кожному
розділі [12,26];
рекомендується складати
лише після опрацювання
комплексу доступної
літератури з теми, огляду
джерельної бази, чітко
визначених основних
понять, що складають
предмет роботи [11,115].
ЗМІСТ
Вступ
Розділ I « РозділІ «Життєвий та творчий
шлях Василя Ємця»
Розділ II «Спадщина Василя
Ємця»
Висновки
Списоквикористанихджерел та
літератури
Списокінформантів
Додатки
15. Отже, виходячиз вищезазначеного аналізу,підготовчий етап в написанні
дослідницької роботи учнем є ключовим, оскільки закладає структурні
основи для цієї роботи. А тому слід пам’ятати наступне:вибір теми
дослідження – це один із найважливіших етапів у підготовці учня до
наукової роботи,його дослідницької діяльності. Правильно обрана тема –
означає успішне її виконання. Доцільно визначити актуальні та пріоритетні
напрямки досліджень. Мета роботи – головний напрям вирішення
поставленої проблеми, тобто узагальнена назва того, що плануємо досягти в
процесіроботи.Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювати
мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація
виконання роботи.
Опрацювання літературних джерел за темою дослідження.
Вивчаючи обрану літературу, доцільно вести чіткі і лаконічні записи
опрацьованих джерел так, щоб можна було без особливих труднощів
зрозуміти їх суть і через деякий час, та провести укладання бібліографії.
Складання плану наукового дослідження –правильна та логічна
структура науково-дослідницької роботи – це запорука успіху розкриття
теми.
5.Аналіз впливу організації дослідницької роботи в школі на прикладі
підготовки до написання наукової роботи в МАН як засобу
формуванням предметних компетентностей.
Дослідницька робота – системна пошукова робота школярів , заснована
на опрацюванні відповідної джерельної бази, що дозволяє самостійно
розкрити сутність історичних подій,явищ,процесів.тощо.Характерні для неї
етапи,як наукового дослідження зокрема на підготовчому періоді, автор
розглянула вище. Питання досвіду і практики реалізації дослідницької
роботи, як технології на уроках та в позаурочний час відображені в працях
багатьох науковців К Баханов,О.Пометун,Ю.Малієнко,П.Мороз та
інші[7,402].Так, К.Баханов дослідницьку роботу вважає провідною формою
організації роботи зучнями,що реалізується з урахуванням індивідуальних
особливостей і пізнавальних можливостей у процесі індивідуальної та
колективної діяльності.Баханов [14,120] П. Мороз виділяв : «У процесі
дослідницької діяльності …дві взаємозалежні фази (підсистеми): а) фазу
пошуку інформації та аналізу проблем (підсистема надбання знань про
об’єкт); б) фаза обробки інформації та оформлення результатів навчального
дослідження (підсистема перетворення й використання знань). [11,
12].Тому,будь-яка робота цього напряму безпосередньо впливає на
формування предметних компетентностей, в тій чи іншій мірі,в тому числі і
дослідницька робота на підготовчому етапі теж. Дані аналізу відобразимо в
таблиці:
Предметна
компетентність
Предметно –історичні Вплив складових
дослідницької роботи
16. вміння на формування вмінь
Хронологічна уміння орієнтуватися в історичному
часі, встановлювати близькі та
далекі причинно – наслідкові
зв’язки,розглядатисуспільні
явища в конкретно – історичних
умовах,виявляти зміни і
тяглість життя суспільства[2,6];
Хронологічні межі
Просторова уміння орієнтуватися в
історичному просторі[2,6] ;
Територіальні межі
Інформаційна уміння працювати із джерелами
історичної інформації,
інтерпретувати зміст джерел,
визначати їх надійність, виявляти
і критично аналізувати
розбіжності в позиціях авторів
джерел [2,6];
опрацювання
літературних та інших
джерел за темою
дослідження;
Логічна уміння визначати і застосовувати
теоретичні поняття для аналізу й
пояснення історичнихподій та
явищ,ставити запитання та шукати
відповіді, розуміти множність
трактувань минулого та зіставляти
різні його інтерпретації [2,6];
Складання плану
роботи.
Вибір теми
Об’єкт дослідження.
Предмет дослідження
Мета
Завдання
Аксіологічна уміння формулювати оцінку
історичних подій та історичних
постатей, суголосну до цінностей
та уявлень відповідного часу
чи відповідної групи людей
осмислювати зв’язки між
історією і сучасним життям [2,6].
Вибір теми.
укладання бібліографії
з теми дослідження;
Отже, дослідницька робота є досконалим засобом, на науковому рівні,
формування предметних компетентностей історії.
6. Методичнановизнароботи автораполягає у тім,що розкрито дослідницький
метод навчання історії з позицій рівня формування та оцінювання вмінь з уроків
краєзнавства, з використанням практичних надбань автора,узагальнено алгоритм
підготовчої роботидо написання роботив МАН та вплив складових
дослідницької роботина формування галузевих компетентностей.Принаписанні
творчої роботиавтор використаланаступні методи:теоретичного
пізнання(сходження від абстрактного до конкретного на одержання кориснихдля
17. діяльності результатів,які б можна було використатина практиці), загально
логічні методи дослідження ( аналіз, синтез, порівняння, систематизація та
узагальнення, логічного осмислення), тобто обґрунтування загально –
пізнавального , теоретичного та практичного значення творчої роботи.Практичне
значення полягаєв тому,що зробленаспроба встановити рівні сформованості
предметно –історичнихвміннь, під час формуванні предметних компетентностей
та оціночночні рівні виходячиз краєзнавчої складовоїдля уроків з історії рідного
краю.Запропоновано алгоритми:написання науково – дослідницьких робіт,
дослідницької роботина підготовчомуетапі та використанняк засобу
формування предметних компетентностей.Перші два алгоритми - можуть
використовуватися якшаблони в роботіяк учителя ,так і учня,спонукаючийого
до самостійної роботи.Особистийвнесокавтораполягає в тому, що було
узагальненно як власний практичний досвід так і напрацювання в освіті в
цілому з цих питань.Матеріали підсумкової роботичастково проходили
апробацію в школі, де працює автор, а саме: оцінювання навчальних досягнень
учнів за вищезазначеними критеріями на уроках з історії рідного краю, матеріали
досліджень в рамках краєзнавствав школі дослідницької роботи,яксистеми,
систематизованіі узагальненні зберігаються в шкільному музеї, є відкритими для
ознайомлення,томуучні бачать свою причетність до цієї роботинаяву, а це
сприяєі їх активізації навчальної діяльності,і бажання отримативищу оцінку.Що
стосується алгоритмів – шаблонів, то старшокласникипри написанні своїх
дослідницьких робіт теж їх використовують, анабуті навики самостійної роботи
сприяють покращенню якості їхнього навчання.
7. Висновки.
Таким чином, по – перше, організація дослідницької роботи в школі на
прикладі підготовки до написання наукової роботи а МАН є одним із засобів
формування предметних компетентностей здобувачів загальної середньої
освіти.У умовах реалізації компетентнісного нвчання стає дієвим з огляду на
спрямування діяльності на якісний результат у вигляді формування
предметних компетенцій, реалізації вимог активного навчання.По – друге,
дослідницька робота в школі як система включає в себе кілька
складових:дослідницький метод навчання під час уроків загального курсу
історії, дослідження регіонального та усноісторичного матеріалів при
вивченні історії рідного краю та наукової роботи на різних етапах написання
роботи в МАН. По- третє, викладені в роботі практичні наробки є спробою
перевести цію роботу з теоретичної площини у практичну, а тому
продовження розробки цієї теми може мати перспективу дослідження в
майбутньому.
18. 8.Список літератури та Інтернет- ресурси.
1.Нова українська школа Концептуальні засади реформування середньої
школи.[Електронний ресурс] /. За заг. ред. М.Грищенко.–Режим
доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-
ukrainska-shkola-compressed.pdf.
2.Історія України.5-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної
середньої освіти.[Електронний ресурс]/МОН.–Режим
доступу:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-
programi-5-9-klas.
3.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №
1392[Електронний ресурс] /Офіційний вісник України.-2012.-№11.-Режим
доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/b19/page1395/sp:side:max20?sp=:side:max20&lang=
uk.
4.Соціально – гуманістичні аспекти розвитку суспільства і освіти ХХІ ст.:
Навчально – методичний посібник /.За
аг.ред.Л.Д.Покроєвої,Т.В.Дрожижиної.-Вид.5е.-Харків:Харківська академія
неперервної освіти,Видавництво «Точка»,2014.-172с.
5.Багалій Д.І.Історія Слобідської України/Д.І.Багалій/Передмова, коментар
В.В.Кравченка.- Харків: Дельта,1990.-256с.
6.Мельничин А., Біляковська О.Дослідницька робота як чинник розвитку
творчих здібностей учнів.[Електронний ресурс]/А.Мельничин.- Режим
доступу:https://scholar.google.com.ua/citations?user=LdQdSrwAAAAJ&hl=uk.
7.Ходак І.В.Досвід і практика реалізації дослідницьких технологій на уроках
історії.[Електроннийресурс]/І.В.Ходак.-Режим доступу:
http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/1/93.pdf.
8.Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти:
[монографія ].– Донецьк: ТОВ «Юго – Восток, ЛТД»,2005. – 283с.
9.Пометун О.Компетентнісний підхіду сучасній історичній освіті/
О.Пометун//Історія в школах України.-2007.- №6. –С.3-12.
10.Луніка О.В. Формування предметної компетентності учнів шляхом
реалізації краєзнавчої складової курсу історії України.[Електронний ресурс ]
/О.В.Луніка.-Режим доступу:http://www.chito.in.ua/o-v-lunika-formuvannya-
predmetnoyi-kompetentnosti-uchniv-7-kla.html.
11.Мороз П.В.Дослідницька діяльність учнів у процесі навчання
історіїУкраїни: Методичний посібник/ - К.: Педагогічна думка, 2012.-
128с.[Електронний ресурс ] /П.В.Мороз.-Режим доступу: http://pedagogi.org/p-v-
moroz-doslidniceka-diyaleniste-uchniv-v-procesi-navchannya.html?page=3.
19. 12.Потильчак С.Й. Дослідницька робота з історії в школі: Посібник –
практикум для вчителів і учнів / С.Й. Потильчак. – К.: Вид – во НПУ імені
М.П.юДрагоманова, 2013.-174с.[Електронний режим ] / С.Й.Потильчак.-
Режим
доступу:http://kyivobl.man.gov.ua/upload/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0
%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%
B2/potulchak.pdf.
13.ЛебедушкаЛ.,Волошин Ю.Жива історія: Метод усної історії в школі.-
Полтава,2015. [Електронний ресурс ] / Л.Лебедушка,Ю.Волошин.- Режим
доступу:https://dist.karazin.ua/moodle/pluginfile.php/85720/mod_resource/content/1/oral-
history_brochure_ukraine_book-web_21x.
14.Баханов К.О. Навчання історії в школі:інноваційні аспекти/ К.О.Баханов –
Х.: Вид.група « Основа», 2005.-128с.
.
