181

Повноцінними є тільки ті знання, які дитина
здобула власною активністю
Й. Песталоцці
Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання
полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини, дати їй
радість успіху в розумовій праці…
В. Сухомлинський
1

П Е Р Е Д М О В А
Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає…» А хто не
хоче відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися, досягнувши
вершини. У цьому полягає основна місія сучасного учителя…
Сьогодні вже недостатньо бути на уроці актором, режисером, діловодом.
Модель сучасного вчителя передбачає вищий рівень професійної
компетентності, готовність до застосування нових освітянських ідей,
здатність постійно навчатися, перебувати у творчому пошуку. Ці якості не
видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у
щоденній учительській праці.
До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній учень – розвинена й
нестандартна особистість, вимоглива до наставника. Крім того, творчий
характер закладений у самій суті вчительської професії.
Проблема творчості щороку стає все актуальнішою. Шкільна програма
вимагає від учнів не механічного запам'ятовування та виключно
репродуктивної діяльності, а й вміння творчо підходити до навчальних
завдань.
Тому вчителю необхідно обирати ті методи і прийоми, види роботи на
уроці, які допоможуть учням не просто засвоїти навчальний матеріал, а й
організувати активну творчу діяльність.
Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі
можливості для розвитку особистості учня. Творча робота – це прекрасна,
надзвичайно важка і дивовижно радісна праця. Творчості, як і будь-якій
діяльності, можна навчитися!
Перед вчителем словесності стоїть найвідповідальніше завдання – не
тільки плекати рідну мову, а й уміти донести кожне слово в таких барвах,
красі, щоб будило воно дитячу душу до праці, благородних дій і вчинків.
Тому, ідучи на урок, слід ставити мету: запалити в дитячих душах іскорку
любові до рідної землі, відновити споконвічну шляхетність українського
народу, його національну гідність і самостійність, моральність і
працелюбність, викликати в душі дитини прагнення мовної майстерності,
якій властиві образність та творчість.
2

Розвиток творчих здібностей – актуальна проблема, бо саме творча
особистість може бути конкурентно спроможною в сучасному світі, саме
цілісна, духовно багата, творча людина спроможна по-справжньому
керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в
обличчя новизні.
Упродовж кількох років працюю над проблемою «Розвиток творчих
здібностей учнів через текстоцентричний підхід у вивченні української
мови».
Вважаю, що в кожній дитині природно закладений творчий
потенціал. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко
сприймати й тонко висловлювати думку.
За словами В.О. Сухомлинського: «Творчість – це невід'ємні
ниточки, що з'єднують серце. Щоб людина благотворно впливала на людину,
затверджуйте в духовному житті колективу й особистості творчість».
Працюючи над проблемою розвитку творчої активності учнів
засобами навчального тексту,ставлю на уроці такі завдання:
 розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння
знаннями, навичками, вміннями;
 формування досвіду творчої діяльності учнів;
 створення атмосфери співробітництва вчителя та учня;
 виховання свідомої особистості;
 «соціокультурне зростання» учнів
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Обдаровані учні
самостійно тренують свої задатки, щоб розвивати їх у здібності, і
удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку
творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя.
Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку. Сучасному
педагогові необхідно те «зерно», що дасть змогу створити свою методику, і
учні прагнутимуть до творчості.
В умовах модернізації системи освіти для підвищення ефективності
навчання, виховання й розвитку учнів у своїй педагогічній практиці на
3

уроках української мови здійснюю текстоцентричний підхід.
Текстоцентризм передбачає роботу на уроці не тільки з текстом. Йдеться про
те ,щоб на невеликому текстовому матеріалі організувати виконання учнями
великої кількості взаємопов’язаних навчальних дій, послідовність яких
відображатиме логіку, допоможе дітям усвідомити добору певних мовних
одиниць, засвоїти, закріпити мовні правила і набути, вдосконалити різних
комунікативних умінь. На уроках рідної мови повинно відбуватися
«соціокультурне зростання» учня.
Практика засвідчує необхідність систематичної цілеспрямованої
роботи над реалізацією соціокультурної змістової лінії, бо
«… соціокультурний блок програми дає змогу уникнути випадковості й
безсистемності в доборі дидактичного матеріалу, які мали місце в
традиційній системі навчання мови, спрямувати процес збагачення мовлення
учнів на задоволення потреб їхнього мовленнєвого розвитку», - зауважує
Н. Бондаренко.
Засвоєння мови на матеріалі окремих слів, словосполучень чи
розрізнених речень не дасть бажаного результату. Адже в основному ці слова
й конструкції пасивні, вони рідко активізуються, бо не викликають в уяві
дитини живописних образів. На уроці має звучати «живе» слово, яке
повнокровно функціонує у найкращих зразках текстів художнього стилю,
фольклорі, краєзнавчому матеріалі. Ядром пізнавальної, творчої діяльності
учнів на уроці мови, засобом формування їх мовленнєвої культури виступає
текст . Робота з текстом формує мовну спостережливість, збагачує
словниковий запас та розвиває естетичне сприймання мови.
Опрацювання тексту сприяє розвиткові в дітей інтелектуальних і
практичних умінь та навичок , досягненню розвивальних і виховних завдань
уроку. Текст втілює культуру в собі, в ньому закладена інформація, що
відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти. Система текстів
повинна наповнювати освітній зміст соціокультурної змістової лінії.
Багатий текст – шлях до оволодіння мовними скарбами. Опора на текст при
вивченні мовного явища ніби зближує те, що лежить на поверхні, тобто
слово як об'єкт лінгвістики, і слово як елемент образного художнього
мислення. Це дає поштовх асоціативному мисленню, розширює погляд на
сутність речей, явищ. Учень уважно вслухається в слова, які надихають його
4

на створення мальовничих сюжетів. Об'єднані в образному малюнку, вони
активізують творчу уяву, креативне мислення, фантазію.
Саме тому на уроки мови слід добирати комплекс вправ, які
будуються на основі зв'язних текстів, що відповідають соціокультурній лінії і
програмують таку постановку завдань, яка спонукає дітей до словесної
творчості й одночасно націлює на розв'язання лексичних, граматичних,
правописних задач .Вивчення мовних категорій на матеріалі текстів сприяє
тому, що мовні одиниці сприймаються дітьми як явища живого мовлення, що
забезпечує мотивацію навчального процесу.
Тому на різних етапах процесу взаємопов'язаного навчання мови й
мовлення доцільно будувати уроки з опорою на зв'язний текст. Особливості
побудови таких уроків полягають в тому, що на різних етапах уроку – це
практика особистісно зорієнтованого навчання, яке найбільш повно
забезпечує комфортні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природні
задатки. Враховуючи різні комбінації складових частин уроку (етапів і
компонентів), педагог створює модель уроку, наповнюючи її конкретним
змістом, керуючись вимогами принципів навчання й застосовуючи необхідні
методи й прийоми навчання.
Текстоцентричний підхід у вивченні української мови спрямований на
те, що учень стає активним учасником навчання, а сам навчальний процес
спрямовується на особистість, враховуючи її бажання, вміння, творчі
можливості.
З власного педагогічного досвіду пропоную тексти для реалізації
соціокультурної змістової лінії у 5 класі з мовної змістової лінії «Відомості із
синтаксису і пунктуації». Дані тексти і завдання до них відповідають
вимогам діючої програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів, розроблених на основі нового Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом МОН України від
06.06.2012 №664: «Українська мова, 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.- К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013. Навчальні тексти та завдання до них
укладено відповідно до підручника О.В. Заболотного, В.В. Заболотного
«Українська мова», 5кл. Завдання текстів спрямовані на опрацювання змісту
тексту, аналіз використаних у ньому мовних одиниць, виконання творчих та
5

конструктивних вправ, мають значний виховний потенціал і дібрані з
урахуванням вікових особливостей учнів.
Інформаційним доповненням до текстів є рубрика «Таємниця слова». Її
основна мета - зацікавити учнів, розвивати в них допитливість, потяг до
пізнання і дослідження. У ній подається інформація з різних галузей знань:
народознавства , мовознавства, історико- краєзнавства, природознавства. Ці
матеріали пов’язані з конкретними текстами, суттєво доповнюють їх, дають
поживу для власних роздумів і висновків.
6

Сфера відношень: «Я і Батьківщина (рідна природа, історія)»
Тематика тексту: «Україна, її географічне положення, природні
багатства»
Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису й пунктуації. Речення з
однорідними членами. Кома між однорідними членами речення»
Місто Київ
Моя Україна
Україна велика й простора, розташована вона на Європейському
континенті. Простягається від Карпатських гір до синього Дону. З півдня
наші землі омиваються Чорним і Азовським морями, на півночі сусідить з
Білорусією, на сході – з Росією. На заході Україна межує з Румунією,
Молдовою, Польщею.
В Україні багато річок. Найбільша з них – славетний Дніпро. У Дніпро
впадають менші річки: Тетерів, Прип'ять, Десна, Рось, Ворскла, Псел. Чималі
українські річки – Південний Буг, Дністер, Донець.
7

Більша частина нашої країни – рівнина. Вона має чудовий родючий
грунт – чорнозем. Надра землі багаті на кам'яне вугілля, залізну руду, граніт,
кам'яну сіль, золото, металеві руди.
Природа України багата і щедра. По всьому світі відома українська
пшениця. Добрі в нас сади.
Наш обов'язок – примножувати й берегти її.
О.Кучерук
Завдання
1. Прочитайте текст, визначте його тему та мікротеми.
2. Підберіть синоніми до слова простягається.
3. Підберить фразеологізми зі словом земля.
4. Знайдіть у тексті речення з однорідними членами речення. Визначте
засоби зв'язку однорідних членів речення.
5. Обгрунтуйте вживання розділових знаків при однорідних членів
речення.
6. Поясніть, чому у 2 реченні другого абзацу перед однорідними членами
речення ставимо двокрапку.
7. У реченнях з однорідними членами речення підкресліть члени речення.
8. Запишіть тект під диктовку.
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати і лани золотої
пшениці. Це розкішний вінок з рути і барвинку… Наші степи, долини,
переліски – скільки тут краси!
… Ген-ген річечка з тихою, прозорою та чистою водицею, що під
легеньким літнім вітерцем ледь-ледь брижиться і віддає свіжою
прохолодою. А вздовж річки зеленіють садки, а з них виглядають білі
хатки-писанки.
8

(С.Васильченко)
Пояснити пунктограми і орфограми в тексті.
Повторення вивченого
1. Поясніть вживання великої літери у власних назвах опрацьованого
тексту.
Мовленнєва змістова лінія
1. Користуючись знаннями, отриманими з соціокультурної теми, складіть
діалог «Наш обов'язок – берегти й примножувати природу України».
Цікава рубрика «Таємниця слова»
Без зайвини
Що має на увазі людина, яка говорить: «Мені дуже сподобався
Остер», - річку чи місто?
*** *** **** **** ***
Щоб співрозмовник зрозумів точно, слід перед назвою додати
відповідно слово річка або місто.
Однак не варто вживати слово місто поруч з назвою міста відомого
наукового,культурного, промислового центра. Не вживати слово річка,
коли йдеться про загальновідомі річки, назви яких не збігаються з
найменуваннями населених пунктів.
(за Є. Чак)
9

Сфера відношень: « Я і Батьківщина ( рідна природа, історія).
Тематика тексту: «Природа Житомирщини».
10

Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису й пунктуації. Складне
речення».
Купальня княгині Ольги у Коростені
Житомирщина … Її терени, як і український прапор, розділені природою
навпіл. Північну частину області займає вкрита сосново-березовими лісами
Поліська низовина. Трохи пожвавлює краєвид у цій місцині Словечансько-
Овруцький кряж, що підіймається над низовиною в північній частині регіону.
Південь області розташований у межах підвищеної Придніпровської
височини. Надзвичайно мальовничі долини річок Случі, Тетерева, Ужа.
Прорізаючи давні граніти і гнейси, вони створюють невимовної краси
ландшафти Житомирщини, які вражають на тлі природного розмаїття
України.
Завдання
1. Прочитати виразно текст, визначте його тему.
2. Поясніть значення слів: ландшафт, гнейси, кряж.
3. Підберить синоніми до слів краєвид, область.
4. Підберить спільнокореневі слова до слова Україна.
5. Знайдіть у тексті складні речення. Доведіть, що вони є складними.
Як з'єднані частини складних речень?
11

6. З простих речень першого абзацу утворіть і запишіть складне
речення.
Повторення вивченого.
1. Поясніть вживання великої букви у власних назвах.
2. Виписати з тексту складні слова, пояснити їх правопис.
3. Пояснити розділові знаки при однорідних членах речення.
1. Які відомості з соціокультурної теми виявилися для вас новими?
2. Складіть розповідь «Житомирщина – наш дім».
Цікава сторінка «Таємниця слова»
Від власної назви
У нашій мові є чимало іменників – загальних назв, які походять від таких
самих власних назв: прізвищ людей, географічних назв. Деякі власні назви
стали символічними.
Флора – римська богиня квітів,юності. Флорою в сучасній мові називають
рослинний світ.
Вулкан – у давньоримській міфології бог вогню, покровитель скотарства,
ковальства. Вважається, що таке природне явище, як вулкан, пов'язане саме з
цим ім'ям.
У 490 р. до нашої ери на Марафонській рівнині відбулася велика битва
між персами і греками. Звістку про перемогу над персами приніс до Афін
воїн, який без відпочинку пробіг відстань від містечка Марафон до Афін. На
згадку про цей подвиг у наш час влаштовують спортивні змагання з бігу на
відстань 42 км 195 м – так званий марафонський біг, або просто марафон.
12

Слово пломбір походить від назви міста Пломб'є. Саме тут і придумали
цей вид морозива.
Слово магнолія (рослина) завдячує прізвищу французького ботаніка
ХVІІ століття Магнолю.
( за Є. Чак )
Сфера відношень: « Я і Батьківщина ( рідна природа, історія).
Тематика тексту: «Дивовижна природа Полісся».
Мовна змістова лінія: Відомості із синтаксису й пунктуації. Складне речення.
Кома між частинами складного речення.
Річка Тетерів
13

Річка Тетерів – права притока Дніпра. Це дуже цікава річка. Течія річки
нерівномірна, зустрічаються пороги. Тетерів надзвичайно мальовничий в
районі села Дениші. Тут береги річки абсолютно різні: один – хвойний ліс з
прямовисними кручами, порослими травою і кущами, а інший – зелений
килим з дрібної трави, з пишними розлогими деревами.
Річка Уж
Стрімка Ужа (Вуж) звивається поміж величезних гранітних валунів,
між якими ростуть дерева старого міського парку. Схожа вона на гірську
річку: така ж прозора, чиста, холодна та швидка. Вона перерізує місто
Коростень навпіл та дзюрчить у древньому каньйоні під тридцятиметровою
кручею, перелічуючи різнобарвні камінці, якими щедро всипано її дно.
Річка багата на рибу та боброві колонії. Йдучи берегами річки,
зустрічаємось з рідкісною породою дубів. Місцями береги окутані кущами
черемхи і калини. Зустрічаються осокори та тополі.
Завдання
1. Виразно прочитайте тексти вголос. Визначте їх тему, з'ясуйте тип
мовлення.
2. Поясніть лексичне значення слів каньйон, валун.
3. Підберіть антоніми до слів чиста, швидка, холодна.
4. Знайдіть і зачитайте складне речення, дотримуючись правильної
інтонації.
14

5. Випишіть складне речення і підкресліть у ньому головні і
другорядні члени речення.
6. Зачитайте з тексту прості речення, подовжте їх, утворюючи складне
речення. Складне речення запишіть, визначте вид зв'зку між
простими реченнями; поясніть розділові знаки.
1.Поясніть вимову та правопис -шся, -ться в кінці дієслів. Запишіть
дієслова з -шся, -ться.
Моленнєва змістова лінія
1. Застосовуючи знання, отримані з соціокультурної теми, складіть
невеличку розповідь «Полісся – мій рідний край», використовуючи
складні речення.
Чотири імення одного міста
Якби в давні часи існувала карта світу, видана , наприклад, у
Римській імперії, і ми б хотіли знайти на ній Царгород, зусилля наші
були б марні – такої назви на карті не було б. Але ж місто існувало.
Чому ж назви Царград не було б на стародавній римській карті?
Там стояли б інші. Які ж ці назви?
*** *** **** **** ***
Близько 660 року до нашої ери на європейському боці протоки
Босфор виник давньогрецький поліс Візантій. У 326 році римський
імператор Константин Великий на цьому місці заснував місто,
назване його ім'ям.
На Русі в офіційних документах, у літературі, фольклорі з часів
Київської Русі й до ХVІІ ст. Константинополь називали Царградом
(Царгородом).
В 1453 році місто завоювали турки й перейменували в
Стамбул. З 1923 року Стамбул був столицею Туреччини.
15

Таким чином, Візантій, Константинополь, Царград і Стамбул –
різні назви того самого міста в різні періоди його існування.
А назви Царград на стародавній карті бути не могло б тому, що так
це місто називали тільки на Русі.
( за Є. Чак)
Сфера відношень: « Я і Батьківщина ( природа, історія).
Тематика тексту: «Щедрі багатства малої батьківщини»
16

Церква в с. Глибочиця Вул. Грушевського в с. Глибочиця
Рідна Глибочиця
Село в нас пахне літом,
І сонцем, і травою,
П’янким бузковим цвітом
Та срібною росою.
І солодко так – хлібом,
І пирогами з печі,
Коров’ячим послідом
І щебетом малечі.
І спогадом про сіно,
Що із старої клуні,
Й житами неодмінно,
І ласкою бабуні.
17

Ще молоком із льоху,
Водою із криниці,
І грядками гороху,
Укропу та суниці.
Осінніми димами,
Картоплею і пріллю,
І молодістю мами,
Родинним хлібом-сіллю.
І яблуками,й сиром,
І тим священним миром,
Що будить в серці мрію…
Село моє, колиско!
Твою хлібину краю,
Перед тобою низько
Я голову схиляю!
І.П.Штанько
Завдання.
1. Прочитайте виразно текст. Визначте тему та головну думку. З’ясуйте
стиль мовлення.
2. Поясніть лексичне значення слів: льох, цідилка, мліє, клуня.
3. Підберіть синоніми до слова краю.
4. Виписати з тексту ряди однорідних членів речення, підкреслити ті з
них, які поєднані повторювальними сполучниками; однорідними
сполучниками.
5. Відредагувати речення з однорідними членами, виправити мовний
суржик.
18

Тепер можна гарно віддихнути не тільки й за границею, але й на
Україні, в рідному селі.
6. Які члени речення у першому реченні тексту є однорідними?
7. Спишіть останнє речення поданого тексту. Підкресліть граматичну
основу.
1. Вибрати з наведеного тексту слова з орфограмою «подвоєння
приголосних». Поясніть їх правопис.
2. Утворіть словосполучення із словами село, хліб, схиляти, родинне.
3. Поясніть орфограму у словах коров’ячим, п’янким.
1. Скласти розповідь про те, як би ви господарювали, коли б отримали у
спадок стару сільську хату і присадибну ділянку. Підібрати заголовок.
Використати речення з однорідними членами. Закінчити текст
спонукальним реченням.
Фразеологізми – окраса народної мови
У фразеологізмах відбито життєвий досвід багатьох поколінь. В них
знаходимо осуд людських вад і похвалу порядності. Фразеологізми –
забарвлені образні судження, в яких звучить іронія, гумор, інколи осуд або
глум.
Фразеологізм кутки обтирати має значення: «уникати роботи,
байдикувати». А якщо додати ще в чужих хатах,- зміст його вже буде не
такий: кутки в чужих хатах обтирав кажуть про того, хто не має свого дому,
і водночас – із зовсім іншим значенням – про того, хто прислужується.
Кашу варити означає «зчиняти колотнечу, сварку», а те саме дієслово в
доконаному виді, з префіксом з- кашу зварити – надає словосполученню
іншого переносного значення: «дійти згоди»
19

Тематика тексту: «Квіти – окраса українського села, дарунок рідної землі»
Квіти – дарунок рідної землі
Квіти говорять без слів, і мова їх проста, коротка.
20

Тішаться. Дякують Богові за дар роси та сонця. Говорять ніжними
пелюстками, всміхаються відтінками, посилають у дар солодкі, мрійливі
пахощі своїх келихів. Однаково та різно чарують нас.
У кожної з них своя мова. Дрібна фіалка ховається поміж зелене листя та
згущує на землі небесну блакить. Червоні маки палають у житі й нагадують,
що літній жар носить у собі бурю.
Всі квіти живуть окремим мовчазним своїм життям.
У. Кравченко
Завдання.
1. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Визначте типи речень за метою
висловлювання, інтонаційним оформленням і структурою.
2. З’ясуйте за тлумачним словником значення слів: дар, дарунок.
3. Знайдіть у тексті ускладнені речення. З’ясуйте, чим саме вони
ускладнюються. Виписати з тексту ряди однорідних членів і пояснити
розділові знаки при них.
4. Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.
5. Доберіть речення за вказаною будовою.
• Обставина + обставина + присудок +додаток.
• Присудок + додаток + додаток + додаток + додаток.
1. Випишіть із тексту дієслова, визначте їх дієвідміну.
2. Прочитайте вголос виділені слова; запишіть їх у транскрипції, поясніть
правопис.
3. Скільки словосполучень у реченні: Червоні маки палають у житі й
нагадують, що літній жар носить у собі бурю.
Яке це речення за будовою?
Гонець весни – пролісок
21

Чуваською мовою ми не володіємо, але нам відомо, як у ній зветься
пролісок, хоча багато хто й не підозрює, що знає про це.
У чому привабливість маленької, ніжної, скромної квітки? Є рослини
значно кращі, але пролісок дорогий нам як символ, провісник весни –
пори відродження природи.
Заголовок роману українського письменника є слово, яке по-
чуваськи означає « пролісок».
Як зветься цей відомий твір і кому присвячений?
*** *** *** ***
«Сеспель» - роман Юрія Збанацького про чудового чуваського
письменника Мішші Сеспеля, зачинателя чуваської літератури
(Михайло Кузмич Кузьмін – таке справжнє ім’я поета). Коли він помер,
йому було лише двадцять три роки. Останні роки життя провів в
Україні.
Значення псевдоніма розкривається в романі:
«Михайло радісно усміхається, схиляється до квітки, бере її в руки:
- Сеспіль,- говорить задумливо.
- Сеспіль? – перепитує Федір.- Пролісок?
- Так. В чуваській літературі я – лише сеспіль. Тільки починаю».
(за Є. Чак )
22

Картини народної художниці Катерини Білокур
Мовна тема
1.Розгляньте репродукції картин народної художниці Катерини Білокур.
Розкажіть, чим вражають полотна художниці.
2.Якби ви були художником, то яку ілюстрацію намалювали б до тексту
«Квіти – дарунок рідної землі».
23

Сфера відношень: «Я і національна культура» (звичаї, свята, традиції…)
Тематика тексту: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть
писанки». (Народна мудрість).
Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису й пунктуації.
Словосполучення».
24

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся
С. Жупанін
Завдання:
1. Прочитайте поетичні рядки. Визначте тему тексту. Які українські
обереги ви знаєте? Поясніть їхнє походження. З якими релігійними
святами пов'язане писанкарство?
2. Пригадайте прислів'я, приказки, в яких згадуються українські обереги.
3. Знайдіть у тлумачному словнику лексичне значення слів: оберіг,
пищик.
4. Продовжте синонімічний ряд: мама, матуся…
25

5. Випишіть із тексту словосполучення. Виконайте письмовий
синтаксичний розбір чотирьох з них.
6. Згрупуйте словосполучення залежно від частин мови, якою виражено
головне слово; позначте головні та залежні слова (словосполучень,
виписаних із тексту).
7. Утворіть якомога більше словосполучень із поданими словами,
добираючи до них відповідні слова з дужок. Вибір аргументуйте.
Словосполучення проаналізувати.
1.(Оволодівати, опановувати) знаннями писанкарства.
2.( Потребувати, потребувати) допомоги( у) у писанкарстві.
3.(Опанувати, опановувати) техніку писанкарства.
1.Підкресліть особові займенники, надпишіть особу кожного з них. Які із
цих займенників виконують роль підмета.
1. Застосовуючи знання, отримані з соціокультурної теми, складіть
розповідь «Писанки Полісся».
26

Сфера відношень: «Я і національна культура» (звичаї, свята, традиції…)
Тематика тексту: «Писанкарство – культурний набуток народу України»
Писанка
Великий піст – це час писання писанок. Писали їх здебільшого в п'ятницю
перед Великоднем. Виконувати розпис могла тільки жінка чи дівчина, яка
перед святами не сварилася і не гнівалася ні на кого. Перед початком писання
вона мала помолитися.
Для писанок і крашанок використовували різноманітні кольори.
27

Кожен колір мав своє значення. Червона писанка означає радість життя,
жовта уособлює місяць і зорі, блакитна – небо, повітря, зорі, зелена –
багатство рослинного та тваринного світу. Бронзовий колір – багата земля.
Сполучення кількох кольорів в узорах орнаменту писанки символізує
родинний добробут, успіх, мир.
Завдання:
1. Прочитайте текст. З'ясуйте, до якого типу висловлювання належить.
Які запитання ми можемо поставити до цього тексту?
2. Випишіть із тексту спільнокореневі слова з коренем –пис -.
3. З'ясуйте за тлумачним словником значення слова орнамент.
4. Підібрати антоніми до слів радість, багатство, успіх, мир.
5. Випишіть з тексту поєднання слів, що не є словосполученням.
6. Складіть словосполучення. Вкажіть, як зв'язані слова в цих
словосполученнях.
Писанка (яка?)…
Орнамент (з чого?)…
Писати (як?)…
Малювати (чим?)…
Символізує (що?)…
7. Доберіть з тексту і запишіть словосполучення, які складаються із:
• прикметника та іменника;
• двох іменників;
• дієслова та іменника.
8. Доберіть і запишіть словосполучення, які означають:
• предмет і ознаку;
• дію і предмет;
28

• дію та її час.
9.Утворіть складні словосполучення, поширивши головне або залежне
слово простих словосполучень пояснювальними словами:
• Багата земля –
• Червона писанка –
• Писання писанок –
• Виконувати розпис –
• Символізує добро –
10.Випишіть з тексту всі словосполучення дієслівні. Виконати
синтаксичний розбір одного з них.
1. Поясніть правопис частки не з дієсловами.
2. Випишіть з останнього речення тексту іменники, зазначте в дужках
їхній рід, число, відмінок.
1. Що ви знаєте про особливості писання писанок у вашій місцевості?
2. Напишіть твір-роздум «Великдень – це духовне і сімейне свято».
3. Відредагуйте речення.
Бабушка до Великодня пече всякі вкусні пиріжки, сирну пасху,
блінчики й крашанки.
29

Сфера відношень: «Я і національна культура» (звичаї, свята, традиції,
культура взаємин).
Тематика тексту: «Писанки – символ Христового Воскресіння».
Легенда про писанки
Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день
журиться його мати Марія. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її. Але
Марія і далі не говорила, нічого не їла…
Часто приходила до Божої матері бідна Ганна. У неділю, вранці, взяла
Ганна своє добро, кілька яєчок, - пішла до неї.
- Маріє! Не сумуй,- просила вона.
- Твій Син воскрес! Радуйся, Маріє!
- Знаю,- відповіла Марія. Знаю, що мій Син воскрес. Христос з'явився
мені у сні. Навколо нього було світло, ясно.
Дівчина дала свій подарунок – кошик з яєчками. Сльози радості потекли з її
очей і впали на яєчка.
І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвіли
чудові квіти, ясні зірочки. Яєчка засяяли в кошику різними кольорами
веселки. Марія зраділа і почала роздавати їх людям.
- Радуйся! – казала кожному. - Христос воскрес!
30

Завдання:
1. Прочитайте легенду про писанки – символ Христового Воскресіння. На
писанці немає слів, але є інформація у вигляді символів, знаків.
Розкрийте їх значення.
2. Користуючись синонімічним словником, до виділених слів доберіть
синоніми.
3. Випишіть із тексту словосполучення іменні. Виконайте повний
синтаксичний розбір одного словосполучення ( на вибір).
4. Випишіть із тексту словосполучення, які б відповідали поданим нижче
схемам:
який? кому? як?
O O O O O O
кому? чий? чого?
O O O O O O
5. Погрупуйте словосполучення:
а) прості;
б) складні.
Ясні зірочки, потрібний для людей, бідна дівчина Ганна, любляча
мати Ісуса, кошик з яєчками, дала свій подарунок, було світло.
6. Випишіть з тексту сполучення слів, що не є словосполученням.
31

7. Утворіть якомога більше словосполучень від іменників: писанка,
свято.
1. Пригадайте відомості про прийменник.
2. Перекладіть українською мовою. Прослідкуйте, як при перекладі
змінюються прийменники.
Любовь к человеку, каждый из нас, уважение к старшим,
рассказать о празднике, приходить по вызову.
1. Пригадайте вислови, прислів'я, приказки, що стосуються релігійного
свята Великдень.
2. Уявіть, що вам доручили підготувати презентацію української писанки
на фестивалі. Продемонструйте орієнтовну презентацію.
Сфера відношень: «Я і національна культура»
Тематика тексту: «Культурна спадщина України»
Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису й пунктуації. Речення, його
граматична основа»
32

Замкова гора в м. Житомир
Колись Житомир мав свій замок. Місцевість, де він знаходився, - Замкова
гора. Фортеця була серцем колишнього міста. Саме з нїі і розвинувся
сучасний Житомир. Вперше місто згадується у літописі з 1392 року. У
літописі розповідається про похід литовського князя Вітовта, який пішов на
Київ і по дорозі взяв житомирський замок.
Замок виконував оборонну функцію. Територія замка сягала двох гектарів,
мала вигляд шестикутника з трьома воротами та п'ятьма кутовими баштами.
У центрі знаходився палац старости, церква, амбари. Зв'язок із замком
здійснювався через міст та підземними ходами.
Завдання:
1. Доведіть, що це текст. Доберіть заголовок. Визначте головну думку
2. Що таке літопис?
3. Користуючись тлумачним словником, з'ясувати значення слів замок,
башта. Скласти й записати з цими словами речення. Підкреслити
граматичну основу.
4. Виділіть граматичні основи першого абзацу. Якою частиною мови
виражені підмет і присудок.
33

5. Списати п'ять речень з першого абзацу, підкреслити граматичну
основу, вказати вираження головних членів.
1. Зіставте українські та російські словосполучення. Правильно
вживайте їх у кожній мові. Складіть з ними речення і запишіть:
їхати до міста – ехать в город;
за два кілометри – в двух километрах.
Напишіть невеличку казку «Замок підмета і присудка». Підкресліть
граматичні основи.
Міфічні дати
У літописі дата нападу на Київ монголів під проводом Батия складалася з
літер «зело», «псі», «мисліте», «іже», що разом давало дату 6748. Як за цією
датою визначити відому історію, яка відбулася в Києві?
*** *** *** ***
Руські літописці вели лік від міфічного «створення світу», яке начебто
сталося 21 березня 5509 р. до нашої ери. До кінця ХV ст. початком року
вважалося 1 березня, а потім ( очевидно, з 1492 року) новий рік починався 1
вересня.
Отже, щоб встановити дату в сучасному літочисленні, треба від числа,
зазначеного в літописі, відняти 5508. Якщо від числа 6748, під яким у
літописі стоїть запис про напад Батия з ордою на Київ, відняти 5508, то вийде
1240.Нам відомо з історії , що саме в цьому році Київ було спалено.
( за Є. Чак )
34

Михайлівська церква в Житомирі
Серед історико-культурних перлин України є стародавній Житомир.
Михайлівська церква в Житомирі – найстаріша пам’ятка історії. Вона
збудована у 1856 році відомим у місті купцем Михайлом Федоровичем
Хоботіним.
За час свого існування Свято-Михайлівська церква зазнала чимало
поневірянь. З початком духовного відродження України церкву повернули
людям. Храм нині відновлено. Цей кафедральний собор – архітектурна
окраса й слава Житомира.
35

Завдання:
1. Прочитайте. Розгляньте фото Свято – Михайлівського собору
в м. Житомирі. Чим вас захоплює ця пам’ятка архітектури?
2. Поясніть за тлумачним словником лексичне значення слів:
пам’ятка, пам’ятник.
3. Продовжте: архітектура – це …
4. Випишіть із тексту синоніми до слова церква.
5. Підкресліть у реченнях граматичні основи. Охарактеризуйте
склад граматичної основи в кожному реченні. Яке речення з
одним головним членом речення?
6. Поширити гаматичну основу другорядними членами речення:
лунає слово; людина має знати; українці оберігали.
7. Визначте підмет у реченні : Це «чудово» лунало тепер з вуст
кожного.
8. Визначте вид присудка у реченні: Гарним був тоді Житомир.
1. Випишіть словосполучення з останнього речення, що відповідають
схемі:
іменник + іменник; іменник + прикметник.
Що не може бути словосполученням у останньому реченні?
2. Редагуйте неправильно побудовані словосполучення: ходити по
вулицям; розмовляти на українській мові.
1. Поділіться своїми враженнями від мандрів мальовничими
куточками України (Житомира, рідного села). Використовувати
речення з одним головним членом.
36

37

Замок Радомисль в м. Радомишль
«Замок Радомисль» - це історико-культурний комплекс. Він розташований
на острові, оточений стрімкими водами річок Микі й Тетерева. Навколо
замку розбито мальовничий парк з рідкісних різновидів дерев і квітів: іриси,
рожеві та білі водяні лілії, троянди, магнолії, водяний горіх.
Замок має цікаву історію. У 1612 році на місці замку знаходилась перша у
Центральній Україні фабрика з виробництва паперу. Її заснували ченці
Києво- Печерської Лаври. Папір мав власний водяний знак та постачався
до Лаврської друкарні.
«Замок Радомисль» сьогодні – це велична й водночас затишна споруда, в
якій розташований єдиний в світі Музей української домашньої ікони.
У ньому є ікони із каменю, дерева та скла, крихітні образи для
подорожей. Цю унікальну колекцію зібрала лікар, професор, меценат,
громадський діяч і просто чудова жінка Ольга Богомолець.
Завдання:
1. Прочитати виразно текст. Визначте тему і головну думку тексту.
2. За тлумачним словником з’ясуйте значення слів меценат, образи,
колекція.
3. Складіть речення, в яких подані слова мали б різне лексичне значення
образи, образи, образи.
38

4. В останньому абзаці тексту зачитайте повнозначні слова. Серед слів із
значенням предметності знайдіть ті, що позначають: істоту неістоту;
власні загальні назви; конкретне абстрактне значення.
5. Випишіть із тексту слова, що мають застаріле значення до слова
громада.
6. Підберіть синоніми до слова громада.
7. Підкресліть в першому реченні головні члени речення; з’ясуйте, якими
частинами мови виражені підмет і присудок. Пояснити пунктограму у
реченні.
8. Визначте в тексті речення двоскладні й односкладні.
9. Складіть речення за поданим початком:
Радомишль –
Україна –
Жити –
У складених реченнях підкреслити граматичну основу, пояснити
пунктограму у реченнях.
1. Пояснити правопис виділених у тексті слів.
2. Правильними є форми: подякувати людині, подякувати людину;
болить їй душа, у неї болить душа.
1.Підготуйте і запишіть коротку розповідь на тему «Не хлібом єдиним живе
людина». Використовуйте двоскладні й односкладні речення.
2. Пригадайте прислів’я про добро.
Газета чи дрібна монета?
Очевидно, під впливом перського слова «gaza» в італійській мові виникла
назва дрібної срібної монети gazetta. І коли в 1563 р. у Венеції з’явилась
39

перша газета, за право прочитати її (вона була писана від руки) брали платню
– цю дрібну монету. Згодом так почали називати і саме періодичне видання.
( за Є. Чак )
Сфера відношень: «Я і ти (члени родини, друзі, товариші)»
Тематика тексту: «Всеперемагаюча материнська любов до дітей»
Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису і пунктуації. Види речень за
метою висловлювання. Окличні речення»
Вдячність
З першої миті життя схиляється над нами обличчя матері. У тривозі й любові,
в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, прагнучи щастя для
них. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у
нас кращі риси людяності і добра. Захищають нас, навіть ціною власного
життя, від усього лихого. Та не можуть матері порятувати своїх дітей од
війни, коли вона палить рідну землю. Одривають від серця юних синів і
посилають захищати Вітчизну. Тому війни найперше спрямовані проти
матерів.
Кожен ранок в Тетерів спадають
Голубі тумани навесні.
40

І вітри летючі овівають
Твої коси в срібній сивині.
Чом стоїш при схиленій ялині
Край дороги, що побігла вдаль,
Чом в очах твоїх у материних
Світла радість і важка печаль?
Знаю, знаю, мати моя рідна,
Сина ждеш єдиного свого,
Що ішов за нашу Батьківщину
По шляхах гарячих крізь вогонь.
Пролітають птиці, дзвін весняний
Розливають в росяних вітрах.
Та не верне сокіл твій коханий,
Що поліг на дальніх рубежах.
Оксентій Мусієнко
Завдання:
1. Прочитати текст. Визначте тему та ідею вірша. Випишіть питальні
речення. З якою метою їх використав автор? З яким почуттям слід
вимовляти його?
2. Зі словом срібний складіть максимальну кількість словосполучень,
запишіть їх. З’ясуйте лексичне значення слова срібний у кожному
словосполученні.
3. Визначте метафори у тексті.
4. Складіть питальні речення, які б починалися словами хто, який,
скільки, звідки. Запишіть їх. Спробуйте перебудувати ці речення і
зробити з них окличні ( підпорядкувати своє мовлення темі та основній
думці тексту).
41

5. Використовуючи подані сполучення слів, складіть спонукальні
речення, у яких би висловлювалися прохання, поради, побажання.
Запишіть.
Мамо люба; рідну Батьківщину; подвиги синів України; голос
матері.
1. Спишіть друге речення, позначивши граматичну основу. У дужках
вкажіть вид присудка. Перебудуйте речення, замінивши простий
присудок на складений.
2. Виконайте у другому реченні розбір виділеного словосполучення.
3. Поясніть, чим відрізняються словосполучення: розмовляти з сином –
розмова з сином .Наведіть приклади двох словосполучень , які мають
однакове значення, але різну будову.
4. Напишіть текст «Вдячність» під диктовку, підкресліть в реченнях
граматичні основи.
1. Напишіть лист українському солдату або мамі солдата, який захищає
Вітчизну.
2. Прочитайте зразок листа. Зверніть увагу на структуру листа. Чи
дотримано вимог до мовлення?
Доброго дня, український Солдате!
Мене звати Валерія. Я навчаюсь в четвертому класі і проживаю в
селі Глибочиця, що на Житомирщині.
Звертаюся до тебе, щоб розповісти про своє захоплення твоїм
героїзмом, сміливістю, любов’ю до Батьківщини. Можу тільки уявити,
як нелегко було тобі залишати сім’ю, друзів, рідну домівку і ринути у
бій. Але ти не вагався ні хвилини, бо не міг стерпіти, як ворог
плюндрує твою рідну землю, нищить будинки, вбиває співвітчизників.
Та ще при цьому намагається обманювати весь світ і ганьбити чесне
ім’я українського солдата.
42

Дякую тобі, що війну я бачу лише по телевізору, лише звідти чую
постріли та вибухи снарядів. Це ти мужньо та завзято борониш наш
рідний край і не дозволяєш ворогу пройти вглиб нашої країни.
За тебе молиться вся Україна. Я вірю, що Бог нам допоможе, і на
нашій землі скоро, зовсім скоро, знову запанують мир і спокій.Ти
повернешся до рідної оселі,знову обіймеш своїх батьків, дітей та
дружину. І ми всі будемо щасливо жити в новій вільній та єдиній
Україні.
До зустрічі!
Кобернюк Валерія.
10 вересня 2014 року.
Сфера відношень: «Я і ти (члени родин, друзі, товариші)»
Мовна змістова лінія: «Відомості із синтаксису і пунктуації. Види речень за
Найрідніша
- Хто розкаже мені казку,
Хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
- Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить, ніжно й любо
43

Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!
Любов Голота
Мамина молитва
Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе – за цілий світ.
Не словом – Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.
Наталка Позняк
Моїй матері
Виглядай мене, мамо,
із далеких доріг
Знай, що пізно чи рано
я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно
горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі,
розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу
Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу –
44

ти себе бережи!
В.Геращенко
Завдання:
1. Прочитати тексти. Яка основна думка цих текстів? До якого стилю
мовлення належать тексти? Розкажіть про особливості художнього
стилю? Чи часто доводиться вам його використовувати?
2. Випишіть із текстів синоніми до слова мама.
3. Виділіть антонім до слова ніжно
а) ласкаво
б) тепло
в) суворо
Випишіть антоніми у поезії «Моїй матері»
4. За тлумачним словником з’ясуйте лексичне значення слова зцілити.
5. Які види речень за метою висловлювання вживають автори поезій
«Найрідніша», «Моїй матері»? Запишіть речення в такій послідовності:
розповідні, спонукальні, питальні. Укажіть речення, в якому
граматична основа виражена одним головним членом – присудком.
Спишіть його.
6. Чи є в текстах звертання? Пригадайте з початкових класів відомості
про звертання. Зачитайте речення із звертаннями, дотримуючись
правильної інтонації. Визначте види речень за метою висловлювання.
1. Виконайте розбір виділеного слова за будовою .
2. Пригадайте і запишіть прислів'я, приказки про матір, родину у формі
спонукальних речень.
1. Побудуйте усну розповідь: «Нема того краму, щоб купити маму».
45

2.Вивчити напамять поезію нашого земляка, жителя села Глибочиця А. С.
Малиновського»Матері».
Хитрість лікувальна
Так визначали наші предки вміння допомагати хворій людині. Отож
слово хитрість означало колись високий рівень майстерності. Звісно, у ті
далекі часи лікарень, лікарів у нашому сучасному розумінні не було, але
хворі були. Були і поранені. А їх лікувати треба. Робили це ворожбити,
знахарі. Кожний лікував як міг і чим міг: мазями, настоями, відварами,
водою, молитвою.
Із поширенням на землях Київської Русі монастирів при них почали
запроваджуватись спеціальні приміщення, що ми сьогодні називаємо
лікарнями.
46

Тематика тексту: «Квіти – окраса українського села, дарунок рідної землі»
47

Завдання:
1. Прочитайте текст. Яка його основна думка?
2. Про кого з відомих поетів-земляків йдеться у вірші?
3. Спишіть речення з однорідними членами речення, підкресліть їх.
4. Випишіть із вірша однорідні члени в такому порядку:
1) однорідні підмети; 2) однорідні присудки; 3) однорідні означення.
5. Чому не потрібна кома між однорідними членами ромашки і півонії?
Чому у другому реченні тексту поставлено коми?
6. Побудуйте речення, давши в ньому відповідь на запитання: які квіти
цвітуть на вашій клумбі? Поясніть розділові знаки при однорідних
членах речення.
1. Пригадайте види речень за метою висловлення. Зачитайте у вірші
окличне речення. Чим окличне речення відрізняється від
неокличного?
2. Визначте кількість букв і звуків у виділеному слові.
48

1. Пригадайте і запишіть загадки про квіти чи складіть і запишіть
легенду про красуню-квітку. Запишіть свою розповідь на
диктофон і прослухайте запис. Чи задоволені ви своїм українським
мовленням?
Чи знаєте ви мову квітів?
*** *** *** ***
Півонія – довголіття;
Мак – молодість, краса;
Ромашка – мир;
Лілія біла – чистота;
Дзвоник польовий – вдячність;
Волошка – ніжність, простота;
Айстра – сум;
Мальва – краса, холодність;
Пролісок – ніжність, чистота, вірність;
Троянда – кохання, здоров’я;
Фіалка – сором’язливість;
Нарцис – гордість;
Гвоздика – мужність.
Сфера відношень: «Я і ти (члени родин, друзі, товариші)»
49

Мовна змістова лінія: : «Відомості із синтаксису і пунктуації. Види речень за
Кожна людина і кожний народ має свої святині до цих святощів зараховуємо
і пошану до матері вона дала нам життя, виростила й виховала
Коротке це слово – мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно
в собі усе її життя – безкорислива любов до своїх дітей
Поняття про щастя, добро і ласку пов’язані в нас з образом найдорожчої
людини – Матері слово «матір» є символом усіх людських вартостей не мав
би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не
тремтіло б серце матері
Благословенна ж будь, Українська Мати, усюди й завжди
(За Н. Дмитровською)
Завдання:
1. Перепишіть текст, визначте межі речень , розставляючи розділові
знаки. Визначте вид кожного речення за метою висловлювання.
Укажіть окличні речення.
2. Підкресліть граматичні основи в реченнях першого абзацу.
50

3. Виділіть словосполучення з однаковим значенням. Запишіть їх парами.
Позначте головне і залежне слово.
Піклуватися про дітей; мамина ласка; піклування про дітей; ласка
мами; любов до дітей; любити дітей.
4. Перетворіть словосполучення піклування батьків про дітей у
речення. Визначте вид речення за метою висловлення.
5. За тлумачним словником з’ясуйте лексичне значення слова
безкорислива.
6. Підберіть спільнокореневі слова до слова матуся.
7. Скласти сенкан до слова матуся.
1. Поясніть правопис виділених слів.
2. Випишіть із тексту дієслова і визначте їх дієвідміни.
3. Провідміняйте слово любов.
1. Розкажіть про свою маму, вживаючи речення різні за метою
висловлювання.
Тато. Відділивши вказівний займенник то, отримуємо основу та. Слово
хоттське (венедське). Шумери (анти-атланти) перед початковою
приголосною, долучаючи голосну – а, промовляли – ата, що є характерним
для тюркських народів. З турецької ata (батько).
Таким чином сучасне слово тато нашими далекими пращурами
вимовлялось, як – та.
В. Бердняк
51

Давньогрецький драматург Есхіл писав: «Мудрий не той, хто надто багато
знає, а той, чиї знання корисні». Сподіваюсь, що знання, отримані з завдань
до навчальних текстів допоможуть учням досконало опанувати українську
мову. Недарма ж Василь Сухомлинський стверджував: «Слово є найтонший
різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру.
Вміти користуватися ним – це велике мистецтво. Словом можна створити
красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим різцем так, щоб
з-під ваших рук виходила тільки краса».
Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога, й було Богом Святе Слово –
все постало з нього. Мова – це цілюще джерело, і хто не припав до неї
вустами, той сам усихає від спраги. Тож розмістимося біля чистого джерела
рідної мови, щоб знову й знову тамувати спрагу Слова.
52

Спочатку було слово, то саме з нього починається людина
О. Найда
Синтаксис – душа мови
М. Рильський
Слова – ключ до серця
Китайське прислів'я
Немає магії сильнішої, ніж магія слів
А. Франс
53

181

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to 181

Similar to 181 (20)

More from Репетитор Історія України

More from Репетитор Історія України (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (12)

181