моніторинг

1. 1
Доповідь
Моніторинг забезпечення якості освіти з історії, громадянської
освіти та правознавства
28 грудня 2019 року
Заступник директора Марія Псюк
Згідно з річним планом роботи школи на 2019-2020 н.р., з метою
предметного моніторингу викладання історії, громадянської освіти та
правознавства упродовж І семестру адміністрацією проведено вивчення цього
питання.
Контролю підлягали такі питання :
- навчально- методичне та кадрове забезпечення викладання предметів,
- виконання вимог до сучасного уроку ;
- впровадження інноваційних технологій навчання;
- забезпеченість учнів підручниками;
- виконання вимог навчальних програм ;
- результативність наданих освітніх послуг (рівень знань учнів);
- виконання Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх
навчальних закладів ;
- виконання програми роботи з обдарованими дітьми, результативність цієї
роботи.
У процесі дослідження відвідано і проаналізовано уроки, вивчено стан
ведення документації (календарні і поурочні плани вчителів, матеріали
тематичних оцінювань, класні журнали, робочі портфоліо), проаналізовано
навчально-матеріальну та технічну бази викладання даних предметів, проведено
контрольні роботи в 7-9 класах та психологічне обстеження у 7-10 класах.
Предметний моніторинг спрямовано на вивчення усіх сторін викладання
цих навчальних предметів, стану навчально-методичного та матеріально-
технічного забезпечення шкільної історичної і правознавчої наук, системи
предметних компетентностей школярів.
Кабінет історії забезпечений інноваційним технічним обладнанням,
змістовною і розвивальною наочністю. Учителі постійно працюють над
поповненням навчально-матеріальної бази викладання предметів. Є
картографічні підручники (атласи, таблиці, настінні карти) використовуються на
належному рівні.
Учні 5-11 класів забезпечені підручниками.
Календарно-тематичне планування складено відповідно до діючих
програм, передбачено різні форми проведення тематичних оцінювань.
Історію України, всесвітню історію, громадянську освіту та правознавство
викладають вчителі, які, відповідно до результатів атестації, мають: 1 вчитель -
вищу кваліфікаційну категорію, присвоєне педагогічне звання «вчитель-
методист», 1 вчитель – 2 категорію
Слайд

2. 2
Педагоги мають якісну фахову підготовку, обізнані із навчальними
програмами з предметів, листами Міністерства освіти і науки України щодо
викладання предметів даного навчального року, критеріями оцінювання
навчальних досягнень учнів, належно володіють методикою викладання
предметів.
Учителі постійно працюють над підвищенням методичного та фахового
рівнів, цікавляться новинками психолого-педагогічної науки, і намагаються
використовувати ці досягнення в практичній діяльності. Проходять курсову
підготовку за онлайн-формою, про що свідчать отримані сертифікати, та очною
— у Івано–Франківському ОІППО. Дотримано вимог та термінів проходження
атестації.
Учителі історії удосконалюють форми і методи сучасного уроку,
підвищують якість знань, виховують учнів у дусі національної та людської
гідності, патріотизму, утвердження гуманістичних правових ідей,
загальнолюдських та національних правових цінностей.
Педагоги системно працюють над формуванням життєво важливих
компетенцій учнів. Комплексним показником рівня історичної освіти
є історична компетентність. Діти на уроках і в позаурочній діяльності
пізнають минуле, усвідомлення даного аспекту засноване на знаннях,
ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. Простежується робота
педагогів щодо поглиблення елементів історичної компетентності, до
яких належать:
Хронологічна компетентність, тобто учні упродовж освітнього процесу
здобувають уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлюють близькі та
далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядають суспільні явища в конкретно-
історичних умовах, виявляють зміни в житті суспільства.
Просторова компетентність –учні намагаються орієнтуватися в
історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства,
господарства, культури , довкілля.
Інформаційна компетентність – учні працюють з джерелами історичної
інформації, інтерпретують зміст джерел, визначають їх життєвість, виявляють і
критично аналізують розбіжності в позиціях авторів джерел.
Логічна компетентність – педагоги удосконалюють уміння визначати і
застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та
явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань
минулого та зіставляти різні його інтерпретації.
Аксіологічна компетентність – діти формулюють власну оцінку
історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень
сучасності чи відповідної групи людей, осмислюють зв’язки між історією і
сучасним життям.
Серед 10 основних компетентностей НУШ педагоги зосереджують увагу
на найбільш історично предметних, зокрема:
- Соціальна та громадянська компетентності
Учні формують власні уміння критично аналізувати інформацію,
знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працюючи в

3. 3
групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи
власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і
відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє
їх захищати; ефективно співпрацювати з іншими.
- Інформаційно-цифрова компетентність
Учні використовують цифрові технології для пошуку потрібної історичної
та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки знань; створюють
вербальні й візуальні (графіки, діаграми) тексти, мультимедійні презентації;
виявляють маніпуляції інформацією під час аналізу медіаповідомлень.
- Уміння вчитися впродовж життя
Простежується чітко налагоджена робота із визначення навчальних цілей
у соціальній сфері й галузі знань про минуле; учнями аналізується процес
власного навчання, простежуються зміни у сприйнятті соціальної та історичної
інформації.
З-поміж 4 змістових ліній НУШ найдоречнішою є реалізація змістової
лінії «Громадянська відповідальність». Педагоги-історики сприяють
формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і
механізми функціонування суспільства, буде вільною особистістю, яка
визнаватиме загальнолюдські й національні цінності та керуватиметься
морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у
власній поведінці. Учнів 5–6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій,
спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на
добровільності; вчать бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її
висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і
права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією і розвитком
суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та
відповідальність за вчинені дії.
У кожного педагога простежується цілеспрямована робота з підготовки до
уроків. При плануванні навчального процесу вчителі Олексюк О.Р., Коцан М.І.
оптимально для кожної педагогічної ситуації визначають послідовність розгляду
окремих тем та сюжетів, що дає можливість через синхроністичне вивчення та
узгодження матеріалу курсів історії України та всесвітньої історії вивчати події,
процеси та явища вітчизняної і світової історій.
Ставлячи перед учнями чітку мету, вчителі головним завданням кожного
уроку вважають виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної
особистості.
Упродовж навчальної діяльності школярів підводять до розуміння, що
історичні науки ставлять перед людьми важливі завдання, які не мають
однозначних рішень і вимагають напруження духовних сил людини та великої
відповідальності.
У системі роботи вчителів спостерігаються позитивні тенденції, які
проявляються у посиленні гуманістичної спрямованості викладання,
демократизації освітнього процесу, пошуку, вивчення і використання
нетрадиційних форм та методів навчання, більш дієвому диференційованому
підходу до знань учнів з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей, нахилів і
потреб, виявленні та підтримці обдарованих учнів.

4. 4
На уроках ефективно використовують форми роботи в парах, у
ситуативних групах; методи навчаючи-вчуся, міні-презентацій (як елементу
проектної технології) для вивчення і паралельного закріплення головного із
змісту виучуваного матеріалу шляхом контрольних питань-тестів безпосередньо
на уроках.
Учителі оптимально організовують роботу з підручником, що сприяє
виробленню вмінь аналізувати, виділяти головне, складати план тексту,
переказувати історичні факти відповідно до складеного плану.
Достатньо уваги приділяється читанню і свідомому переказуванню
виучуваного історичного матеріалу.
Починаючи з 7 класу вчителі навчають учнів складати конспект,
виділяючи головну думку та ключові моменти навчального матеріалу, а
організація роботи з документами сприяє розвитку вмінь аналізувати суспільно-
історичну інформацію.
Використання вчителями ігрових форм роботи в 5-7 класах дає можливість
перенести учнів у вигадані межі історичних епох, де вони стають відомими
історичними постатями.
Учителі історії працюють над оновленням змісту та форм навчання через
поєднання елементів педагогічних технологій, а саме: технології колективно-
групового навчання, особистісно орієнтованого і розвивального навчання, смарт-
технології, проектної технології.
Прослідковуються міжпредметні зв’язки з курсами української та
зарубіжної літератур, образотворчого мистецтва, географії, мистецтва.
На уроках історії України вчителі пов’язують виучуваний матеріал з
історією рідного краю.
У процесі вивчення історії та правознавства Олексюк О. Р. формує в учнів
уміння характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати
зв’язок між подіями. Цьому, в першу чергу, сприяє цілеспрямована робота
вчителя з формування в учнів конкретних історичних і правових знань, розвитку
особистісного становлення учнів, усвідомлення ролі людини в історії,
усвідомлення учнями права на вибір власної поведінки з урахуванням і
дотриманням правових гуманістичних засад, норм життя суспільства. Значне
місце відводиться проблемам суспільно-політичного, економічного, культурного
та духовного життя України і світу
У ході викладання правознавства (9 клас) Олексюк О. Р. розкриває
актуальні проблеми, які мають практичне значення в житті учнів.
Запровадження на уроках активних методів навчання та ділових ігор
(моделювання життєвих ситуацій) сприяє формуванню в дев’ятикласників умінь
і навичок вироблення певних особистісних цінностей, створює атмосферу
співробітництва, взаємодії між вчителем і учнями.
Кожного року учителем правознавства проводиться тиждень правових
знань, який сприяє формуванню активної громадянської позиції учнів,
вихованню їх у дусі загальнодемократичних цінностей, поваги до прав і свобод
людини.

5. 5
Коцан М.І. на уроках історії, громадянської освіти (10 клас) достатню
увагу приділяє проблемно-пошуковим, ігровим методам навчання, що значно
підвищує пізнавальну діяльність учнів, а також належну увагу приділяє роботі з
детального розуміння історичних визначень, у процесі вивчення яких учні чітко
вчаться розуміти слова, поняття і розкривати їх суть.
Одним із визначальних способів виучуваного історичного матеріалу —
організація дослідницької діяльності учнів, спрямованої на розвиток
критичного мислення та створення проблемних ситуацій. При цьому уміло
поєднуються такі види діяльності: логічні завдання, експрес-
завдання, евристична бесіда, колективна чи групова робота над інформаційним
матеріалом, історичний диктант.
На різних етапах навчальної діяльності учнів педагог формує в учнів
уміння робити власні висновки щодо певних історичних фактів і подій,
аргументовано відстоювати власну позицію. На всіх етапах уроку активно
використовуються елементи смарт-технологій, які забезпечують динамічність
процесу навчання і підвищують бажання учнів пізнавати, розуміти, володіти
та використовувати нову інформацію.
Спостереження за рівнем засвоєння учнями програмового матеріалу на
уроках двох педагогів, результати тестувань засвідчили, що програмовий
матеріал засвоюється учнями на рівні програмових вимог.
Середній показник рівня знань учнів (за предметами) наступний:
Слайди
Проведення тестування засвідчили наступний рівень навчальних досягнень
школярів.
Слайди
Клас Предмет Вчитель
Кількість
учнів
%
якості
%
початкового
рівня
Розбіжність
показника
якості
%
почат.
рівня
у
класі
писало
дана
попередня
дана
попередня
7-Б
Всесвітня
історія
Олексюк
О.Р.
26 22 41 35 9 25 6 16
8-Б
Історія
України
Коцан М.І. 29 24 50 56 0 20 6 20
9-Б Правознавство
Олексюк
О.Р.
23 15 40 13

6. 6
Найвищий відсоток якості простежується у 8-Б (50%), вчитель Коцан М.І.
Найнижчу результативність показали учні 9-Б класу з правознавства - 13%
початкового рівня (2 учні ).
На достатньому рівні ведеться робота з обдарованими дітьми. Простежити
даний аспект можна на основі інформації про участь у ІІ, ІІІ етапах
Всеукраїнських учнівських олімпіадах за 5 років.
Слайди
Окрім того, педагоги постійно беруть участь у предметно-творчих обласних і
всеукраїнських конкурсах:
2014-2015 н.р.: Обласний турнір юних правознавців, (у складі команди міста)
— ІІІ місце. вч. Олексюк О.Р.
2016-2017 н.р.: XVI Всеукраїнський конкурс учнівської творчості,
номінація «Історія України та державотворення» — ІІ місце, вч. Олексюк О.Р.
2017-2018 н.р.: XVIІ Всеукраїнський конкурс учнівської творчості,
номінація «Історія України та державотворення» – ІІ місце, вч. Олексюк О.Р.
2018-2019 н.р.: Патріотично-інтелектуальний брейн-ринг «Степан Бандера –
символ боротьби за незалежність України» , команда учнів — І місце, вч.
Олексюк О.Р., Коцан М.І.
Рівень результатів участі учнів 11 класу у ЗНО з історії України за 2016-
2019 роки. Середній показник успішності.
Слайд