1. ВОЄННЕ ПОВСЯКДЕННЯ: ЛЮДИ І ДОЛІ
Методична розробка відкритого бінарного заняття з історії та
культурології
Анотація. Методична розробка містить рекомендації щодо застосування
міжпредметної інтеграції під час вивчення гуманітарних дисциплін на
прикладі заняття «Воєнне повсякдення: люди і долі». Матеріали можуть
використовуватися педагогами для формування ключових та предметних
компетентностей студентів на інтегративній основі. Адресовано викладачам
гуманітарних дисциплін, кураторам груп, керівникам краєзнавчих гуртків
тощо.
2. ВСТУП.
ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗНАЧЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Важливим завданням сучасної освіти є формування особистості
майбутнього фахівця, готового до успішної діяльності, оновлення знань, який
прагне до професійного й особистого зростання. При цьому системний
міждисциплінарний метод навчання відіграє головну роль у підготовці
спеціаліста з якісно новим рівнем мислення. Найважливішою метою освітнього
процесу у вищому закладі є формування особистості, яка вміє сприймати
необхідну інформацію, самостійно здобувати та використовувати її на практиці,
вирішувати складні завдання.
Одним із напрямків якісного оновлення освіти є підготовка фахівців,
здатних усвідомлено використовувати знання з фундаментальних дисциплін
для системного вирішення професійних завдань, що можливо на основі
міжпредметної інтеграції. Під час навчання у вищому закладі студенти
послідовно вивчають загальноосвітні, фундаментальні, а пізніше – спеціальні
дисципліни, і кожен наступний предмет спирається на попередні шляхом
активізації вже набутих знань, навичок, вмінь. Знання і навички, отриманні під
час вивчення інших дисциплін, використовуються для актуалізації опорних
знань, обґрунтування, з’ясування сутності явищ, моделювання процесів.
Наукові дослідження показують, що міжпредметна інтеграція багато в
чому вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного
здоров’я студентів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності. Для
нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше
уявлення про загальну будову світу. Ці ідеї знаходять своє відображення як в
концепції сучасної шкільної освіти, так і в концепції професійної підготовки
спеціалістів.
У Державному стандарті загальної освіти, що ґрунтується на засадах
компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається
як «здатність застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння,
навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола
навчальних предметів і предметних галузей». Інтеграція – важлива умова
сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового
мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі,
ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності.
Гуманізація освіти неможлива без інтеграції її змісту, формування
цілісного мислення. Загальновідомо, що із зростанням об’єму інформації, якою
має оволодіти молодь протягом навчання у школі, а потім у вищих навчальних
закладах і поза ними для адаптації у сучасному суспільстві, на фоні погіршення
екологічних умов погіршується і стан здоров’я підростаючого покоління. При
цьому інтеграція змісту освіти обумовлює природовідповідність навчання,
забезпечує психічне здоров’я здобувачів освітніх послуг, цілісність свідомості
тому, що інтегровані знання – цілісні.
3. Глибші знання формуються тоді, коли новий елемент знань
закріплюється більшою кількістю зв’язків. Крім того, дуже важливим є вміння
аналізувати будь-яке явище з різних поглядів, залучити дані з різних галузей.
Важливо, що міждисциплінарна інтеграція формує здатність студентів до
логічного мислення при вирішенні проблемних завдань, розвиває в них
професійну ініціативність і відповідальність.
Реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого
викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних
програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-
продуктивний інтегративний підхід.
У сучасному освітньому процесі узвичаїлася міжпредметна
інтеграція, здійснювана різними шляхами:
– створення інтегрованих курсів – навчальних предметів, які адаптують
для вивчення та інтегрують знання декількох наук або видів мистецтв;
– розроблення нових форм занять (заняття з міжпредметними зв’язками,
інтегроване заняття, бінарне заняття);
– впровадження навчальних проектів;
– організація тематичних днів та тижнів.
Етапи реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання (від
простого до складного):
– введення міжпредметних зв’язків на заняттях суміжних дисциплін на
основі репродуктивної діяльності і елементів проблемності;
– постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук
їх вирішення на окремих заняттях;
– систематичне проблемне навчання на основі ускладнених
міжпредметних проблем всередині окремих курсів;
– включення спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх зв’язків
між різними предметами на основі координації діяльності викладача;
– розробка широкої системи в роботі викладачів, які здійснюють
міжпредметні зв’язки як в змісті й методах, так і в формах організації навчання,
включаючи позааудиторну роботу і розширюючи межі програми.
За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків закладається
фундамент для формування у студентів умінь комплексного бачення проблем
реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання.
Переваги інтегрованого навчання для студентів:
– більш чітке розуміння мети кожного предмету в різних контекстах;
– більш глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через
кілька точок зору;
– краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети,
навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;
– вдосконалення навичок системного мислення.
Вміння бачити взаємозв’язки всіх аспектів життя, зрештою, стає
звичкою, яка буде допомагати студентам протягом усього їх життя.
4. Процес інтеграції вимагає виконання певних умов:
– об’єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми досліджуємо
об’єкт з різних сторін, використовуючи навчальний матеріал різних дисциплін);
– у навчальних предметах використовуються однакові або близькі
методи дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання
дійсності на прикладах з різних предметів);
– те, що пізнається, підпорядковується загальним закономірностям, які
вивчаються на занятті (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал із різних
навчальних дисциплін та пізнаємо більш складну систему).
Інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-
пізнавального досвіду студентів у руслі поставлених викладачем конкретних
навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку студентів в аспекті
вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню
особистості, розвиває загальнонавчальні навички.
Таким чином, міждисциплінарна інтеграція є важливою складовою
підготовки фахівця. Здобуті на інтегрованих заняттях узагальнені способи
діяльності стають для студентів засобом і умовою розвитку сприймання,
мислення, уяви, емоційно-вольової сфери, здібностей, оволодіння
рефлексивною діяльністю, опанування компетентностей. Тому реформування
сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання
предметів, тем і проблем і створення принципово нових навчальних програм, де
освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний підхід в
напрямку розробки інтегрованих підручників, впровадження інтегрованих
курсів, проведення інтегрованих занять та використання системи інтегрованих
навчальних завдань.
6. «Чи подивлюсь на пустелі, на кладовища, чи поплачу на руїнах і перелічу
мільйони втрат? А потім умру од горя, щоб не бачити, як заселятимуть
тебе, мати моя Україно, чужими людьми, як каратимуть твоїх синів і
дочок за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в
Німеччині, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу.
Прокурорів у нас вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в
армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони
теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові,
як ведмеді, і досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од
німців ще з 1937 року.
О. Довженко.»
Мета:
Навчальна: узагальнення, удосконалення та закріплення знань із теми
Розвивальна: набуття навичок роботи з фактичним матеріалом, його
структурним аналізом, встановлення причинно-наслідкових зв’язків,
формулювання висновків.
Виховна: національно-патріотичне виховання молоді на основі їх
ознайомлення із основними подіями української історії та культури.
Методична: показати методику проведення практичного заняття із
використанням проектних технологій, роботи у групах та елементами коучингу
для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освітніх послуг та
формування у них загальних компетентностей.
Міждисциплінарні зв’язки: філософія, історія, соціологія, основи економічних
вчень, географія, культурологія.
Забезпечення заняття:
Навчально-методичні матеріали:
1. Пам’ятка студенту про алгоритм виконання навчального проекту та критерії
його оцінювання.
2. Зразок анкети-опитувальника для фіксації спогадів очевидців історичних
подій.
3. Історія України – опорні конспекти – навчальний посібник.
4. Робочий зошит для виконання практичної роботи.
5. Пам’ятка студенту про роботу в групах.
6. Пам’ятка студенту про алгоритм опрацювання історичних джерел.
Наочні і дидактичні матеріали:
1. Мультимедійні презентації, навчальні проекти студентів: 1. Зміни у
соціальному житті на початку війни; 2. Побут у воєнні роки; 3. Доля жінки
та дитини на війні 4. Робота та дозвілля на війні.
7. 2. Тематичні плакати.
3. Фотогалерея «Фрагменти життя людей у часи воєнного лихоліття»
4. Відеофрагменти та аудіозаписи.
5. Історичні атласи.
Технічні засоби навчання:
ноутбук, телевізор, смартфони, програмне забезпечення Viber.
Література та інформаційні джерела:
1. Кульчицький С. В. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. : рівень стандарту, академ. рівень / С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. –
К. : Генеза, 2011. – 302 с. : іл.
2. Пометун О. І. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. : (рівень стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. :
Освіта, 2011. – 336 с. : іл.
3. Струкевич О. К. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. (рівень стандарту, акад. рівень) / О. К. Струкевич, І. М. Романюк,
С. І. Дровозюк. – К. : Грамота, 2011. – 319 с. : іл.
4. Турченко Ф. Г. Історія України. 10 клас : підруч. для загальноосвіт. навч.
закл. : профіл. рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – 400 с. : іл.
5. Власов В. С. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з історії
України. 10 клас / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – К. : Центр навчально-
методичної літератури, 2014. – 128 с. : іл.
6. Довідник з історії України (А–Я) : посібн. для серед. загальноосв. навч.
закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. :
Генеза, 2001. – 1136 с.
7. Історія України : хрестоматія : навч. посіб. / упоряд. : В. І. Гусєв,
Ю. О. Калінцев, Г. І. Сургай. – К. : Вища шк., 2005. – 415 с.
Після заняття студент має оволодіти такими знаннями, уміннями і
навичками:
Знати:
зміст понять: евакуація, мобілізація, новий порядок, остарбайтери,
воєнний злочин, Голокост;
природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками
трагедії в історії людства;
8. основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої
світової війни;
вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів
смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;
руйнівні наслідки Другої світової війни для України;
– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у
вигнанні) та повсякденне життя українців.
Уміти:
– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої
світової війни в Україні та поза її межами;
– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-
територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території
України;
– пояснити причини і наслідки окупації України;
визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;
– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від
воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів,
виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;
– охарактеризувати історичні постаті часів війни.
Хід заняття:
І. Організаційний момент (2хв.)
(перевірка готовності групи та аудиторії до заняття, відмітка у журналі
присутніх)
ІІ. Вступна частина (18 хв.)
[Мотивація заняття, визначення та значення заняття в темі та курсі у
цілому; актуалізація ЗУН; роз’яснення технології проведення заняття та
оцінювання знань студентів. Студенти обговорюють запропонований
викладачами епіграф, а також у ході евристичної бесіди формують план
практичної роботи. Актуалізація ЗУН відбувається у формі інтерактивної
вікторини].
ІІІ. Основна частина (50хв.)
[Для ефективності діяльності студенти діляться на групи; їм оголошується
порядок роботи. Заняття проводиться у формі роботи експертних груп
(«Науковці», «Журналісти», «Пропагандисти», «Ілюстратори»), кожна із яких
із своїх позицій презентує на основі запропонованих викладачами матеріалів
узагальнення з таких тематичних напрямів – «Зміни у соціальному житті на
9. початку війни», «Побут у воєнні роки», «Доля жінки та дитини на війні»,
«Робота та дозвілля на війні». До роботи груп залучені експерти – студенти-
старшокурсники, які є членами гуртка «КЛІО». Вони консультують здобувачів
освітніх послуг при виконанні ними проектів, а безпосередньо на занятті –
оцінюють роботу членів груп, виправляють допущені помилки].
Підсумки заняття (8 хв.)
[Узагальнення заняття відбувається за допомогою методу «Мікрофон», коли
консультанти-гуртківці оцінюють діяльність команд та виставляють оцінки.
У той же час студенти пишуть відгуки у зошитах, де висловлюють свої
враження від заняття, аналізуючи переваги чи недоліки. Викладачі озвучують
заключне слово].
Домашнє завдання (2 хв.)
Опрацювати рекомендовану літературу та підготуватись до наступного
семінару згідно отриманих від викладача інструкцій та методичних
рекомендацій.
Викладачі:
10. ПЛАН-КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ
Дисципліна: історія України, культурологія
Тема: Воєнне повсякдення: люди і долі.
Тип заняття: практична робота
Група: ТО-6.
Аудиторія: читальна зала
Мета:
Навчальна: узагальнення, удосконалення та закріплення знань із теми
Розвивальна: набуття навичок роботи з фактичним матеріалом, його
структурним аналізом, встановлення причинно-наслідкових зв’язків,
формулювання висновків.
Виховна: національно-патріотичне виховання молоді на основі їх
ознайомлення із основними подіями української історії та культури.
Методична: показати методику проведення практичного заняття із
використанням проектних технологій, роботи у групах та елементами коучингу
для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освітніх послуг та
формування у них загальних компетентностей.
Міждисциплінарні зв’язки: філософія, політологія, історія, історія держави і
права України, соціологія, основи економічних вчень, географія, культурологія,
технологія виробництва кулінарної продукції.
Забезпечення заняття:
Навчально-методичні матеріали:
1. Пам’ятка студенту про алгоритм виконання навчального проекту та критерії
його оцінювання.
2. Зразок анкети-опитувальника для фіксації спогадів очевидців історичних
подій.
3. Історія України – опорні конспекти – навчальний посібник.
4. Робочий зошит для виконання практичної роботи.
5. Пам’ятка студенту про роботу в групах.
6. Пам’ятка студенту про алгоритм опрацювання історичних джерел.
Наочні і дидактичні матеріали:
1. Мультимедійні презентації, навчальні проекти студентів: 1. Зміни у
соціальному житті на початку війни; 2. Побут у воєнні роки; 3. Доля жінки
та дитини на війні 4. Робота та дозвілля на війні.
2. Тематичні плакати.
3. Фотогалерея «Фрагменти життя людей у часи воєнного лихоліття»
4. Відеофрагменти та аудіозаписи.
5. Історичні атласи.
11. Технічні засоби навчання:
Ноутбук, телевізор, тематичні диски.
Література та інформаційні джерела:
1. Кульчицький С. В. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. : рівень стандарту, академ. рівень / С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. –
К. : Генеза, 2011. – 302 с. : іл.
8. Пометун О. І. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. : (рівень стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. :
Освіта, 2011. – 336 с. : іл.
9. Струкевич О. К. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. (рівень стандарту, акад. рівень) / О. К. Струкевич, І. М. Романюк,
С. І. Дровозюк. – К. : Грамота, 2011. – 319 с. : іл.
10. Турченко Ф. Г. Історія України. 10 клас : підруч. для загальноосвіт. навч.
закл. : профіл. рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – 400 с. : іл.
11. Власов В. С. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з історії
України. 10 клас / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – К. : Центр навчально-
методичної літератури, 2014. – 128 с. : іл.
12. Довідник з історії України (А–Я) : посібн. для серед. загальноосв. навч.
закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. :
Генеза, 2001. – 1136 с.
13. Історія України : хрестоматія : навч. посіб. / упоряд. : В. І. Гусєв,
Ю. О. Калінцев, Г. І. Сургай. – К. : Вища шк., 2005. – 415 с.
Після заняття студент має оволодіти такими знаннями, уміннями і
навичками:
Знати:
зміст понять: евакуація, мобілізація, новий порядок, остарбайтери,
воєнний злочин, Голокост;
природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками
трагедії в історії людства;
основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої
світової війни;
вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів
смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;
руйнівні наслідки Другої світової війни для України;
12. – вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у
вигнанні) та повсякденне життя українців.
Уміти:
– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої
світової війни в Україні та поза її межами;
– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-
територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території
України;
– пояснити причини і наслідки окупації України;
визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;
– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від
воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів,
виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;
– охарактеризувати історичні постаті часів війни.
Хід заняття:
І. Організаційний момент
(перевірка готовності групи та аудиторії до заняття, відмітка у журналі
присутніх)
ІІ. Вступна частина:
(Мотивація заняття, визначення та значення заняття в темі та курсі у
цілому; актуалізація ЗУН; роз’яснення технології проведення заняття та
оцінювання знань студентів)
Вступне слово викладача: Тема Другої світової війни залишається однією з
провідних тем вітчизняної історії. Сучасні вчені по-новому намагаються
переосмислити і зрозуміти події тих грізних років, більш точно відобразити
психологію людей, які своєю самовідданістю, героїзмом і мужністю врятували
світ від фашизму. Протягом тривалого часу Друга світова війна вважалася
одним з добре вивчених періодів історії, однак поява в останні роки значного
числа раніше недоступних документів зумовило новий виток дослідницького
інтересу до історії війни.
Якщо політичний і військовий аспект подій 1939-1945 рр. вивчений добре, то
питання побуту і повсякдення, свідомості та життя пересічної людини на війні
ще залишається маловивченим. Тому темою нашого заняття сьогодні є : Воєнне
повсякдення: люди і долі, мистецьким вираженням якої є наш епіграф.
«Чи подивлюсь на пустелі, на кладовища, чи поплачу на руїнах і перелічу
мільйони втрат? А потім умру од горя, щоб не бачити, як заселятимуть тебе,
13. мати моя Україно, чужими людьми, як каратимуть твоїх синів і дочок за
німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в Німеччині, за
те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу. Прокурорів у нас
вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить
техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні, а
прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як ведмеді, і досвідчені в
холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з 1937 року.
О. Довженко.»
[Студенти читають епіграф, висловлюють думки із цього приводу]
ІІІ. Основна частина:
Для ефективності діяльності студенти діляться на групи; їм оголошується
порядок роботи. Заняття проводиться у формі роботи експертних груп
(«Науковці», «Журналісти», «Пропагандисти», «Ілюстратори»), кожна із яких
із своїх позицій презентує на основі запропонованих викладачами матеріалів
узагальнення з таких тематичних напрямів – «Зміни у соціальному житті на
початку війни», «Побут у воєнні роки», «Доля жінки та дитини на війні»,
«Робота та дозвілля на війні». До роботи груп залучені експерти – студенти-
старшокурсники, які є членами гуртка «КЛІО». Вони консультують здобувачів
освітніх послуг при виконанні ними проектів, а безпосередньо на занятті –
оцінюють роботу членів груп, виправляють допущені помилки.
Слово викладача: Отже, розпочинаємо роботу. Наші із вами знання – це плоди
навчальної діяльності. Тому перед початком практичної роботи давайте
зберемо наш урожай в уявному саду. На дошці розміщені фрукти-запитання.
Представники команд по черзі підходять і відповідають на питання. Якщо
відповідь вірна, то фрукт-бал опиняється у кошику команди. За підсумками
«збору урожаю» отримуємо оцінки: за 1 фрукт – задовільно, за 2 фрукти –
добре, за три фрукти – відмінно. За ходом змагання та підрахунком результатів
стежитимуть наші консультанти – члени гуртка «КЛІО». Отож уперед!
[Студенти по черзі виконують завдання. Відбувається підрахунок і
оцінювання].
Вікторина:
1. Що таке «новий порядок» та які його складові?
2. Хто такі остарбайтери?
3. Хто такі партизани?
4. На які частини було поділено територію України під час окупації?
5. Що передбачала теза «звільнення життєвого простору для арійської раси»
в Україні?
14. 6. Які категорії населення підлягали першочерговому знищенню на
окупованих територіях?
7. Як було організовано господарське життя на окупованих територіях? Чи
відрізнялось воно від радянського?
8. Що таке мобілізація?
9. Що таке евакуація? Чим вона відрізняється від депортації та міграції?
10.Що таке тактика випаленої землі, коли і ким вона застосовувалась?
11.Перерахуйте причини поразки частин Червоної Армії на початку війни?
12.Що таке комендантська година та які правила поведінки вона
передбачала?
13.Хто такі колабораціоністи? Чим вони відрізняються від остарбайтерів?
Дякуємо за Ваші відповіді. За результатами вікторини ми бачимо, що всі
команди зібрали гарний врожай і мають достатні знання для вирішення
подальших практичних завдань.
Переходячи до теми нашої практичної роботи, давайте поміркуємо, що треба
простій пересічній людині для комфортного життя? (Представники команд
дають відповіді) ЗРАЗОК: Робота, гроші, навчання, медицина, народне
споживання, речі, харчування, житло, косметика, дозвілля, спорт, хобі і т.д.
Так ми добре попрацювали. Варто звернути увагу, що війна не лише змінила
звичний ритм життя громадян, а ще й внесла корективи у їх соціальні ролі. На
попередньому матеріалі, ви побачили, що з’явились нові соціальні групи,
давайте назвемо їх. (Студенти називають групи людей війни). ЗРАЗОК:
військовополонені, солдати, мешканці окупованих територій, біженці,
колаборанти, працівники тилу тощо.
Молодці! Тепер зважаючи на наші міркування, давайте спробуємо об’єднати
все вищесказане у певні тематичні блоки, які б відображали повсякдення різних
категорій людей у певні періоди війни. (Студенти пропонують свої відповіді, і
по мірі обговорення на дошці фіксується план роботи: 1. «Зміни у соціальному
житті на початку війни», 2. «Побут у воєнні роки», 3. «Доля жінки та дитини
на війні», 4. «Робота та дозвілля на війні».).
Ось ми і сформували план нашої роботи. Зараз пропонуємо командам разом із
консультантами зайняти один із чотирьох столів, який є робочим місцем
Науковців, Журналістів, Пропагандистів або Ілюстраторів. Матеріали для
роботи груп містяться на столах. Ваше завдання із наявних джерел відібрати ті,
які найповніше відображають перший пункт нашого плану та через 5 хв.
презентувати результати вашого пошуку. Відібрані Вами матеріали разом із
коротким резюме ми долучимо до пам’ятного альбому «Феномен життя
15. людини на війні», який буде долучений до навчально-дидактичних матеріалів
кабінету історії.
Прошу команди зайняти свої робочі місця. Перший пункт плану – Зміни у
соціальному житті на початку війни. Перед початком роботи пропонуємо
пригадати основні події початку війни в Україні та Житомирі. Увага на екран.
[Студенти дивляться відео].
А зараз приступаємо до роботи і через 5 хв. презентуємо свої напрацювання
групі.
[Студенти опрацьовують матеріали, презентують свої висновки і
обговорюють їх.]
Очікувані результати роботи:
ВИСНОВОК ЖУРНАЛІСТІВ.
Звичайні громадяни були шоковані початком війни та нападом на СРСР через
комуністичну ідеологію і пропаганду.
Більшість прихильно ставились до нацистів-окупантів, пов’язуючи із ними
надії на краще майбутнє. Адже європейці представники давньої демократичної
культури, тому не будуть кривавими тиранами як малоосвічені більшовики.
Подекуди зустрічали хлібом-сіллю, фотографувались.
Не знаючи чого чекати люди запасались продуктами та речами першої
необхідності. Шукали будь-яку можливість для евакуації на Схід, а якщо її не
було, то виїжджали у найближчі села.
Настрої патріотизму і мужності переплітались із розгубленістю і безнадією.
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ.
Всупереч донесенням розвідки для радянського керівництва початок війни
став неочікуваним.
Відбувалась екстрена, а тому досить хаотична мобілізація та евакуація.
26 червня 1941 р. створено Комітет із евакуації під керівництвом Д. Жили. У
першу чергу вивозились партійні архіви і співробітники, фінансові ресурси,
майно великих підприємств, продовольство. І лише в останню чергу прості
мешканці і діти.
Політичних ув’язнених наказано було розстріляти, навіть якщо довоєнний
вирок суду такої міри не передбачав. Страчено до 2000 осіб.
Організовано оборону міст – копались протитанкові рови і ставили Їжаки,
мінувались підходи, формувались добровольчі дружини ополчення.
ВИСНОВОК ПРОПАГАНДИСТІВ.
Прагнучи організувати ефективний захист держави, влада на плакатах
використовувала прості і зрозумілі мотиви – любові до матері та рідних,
продовження героїчних традицій предків, справедливої боротьби добра із злом
тощо.
Перемога радянських сил розглядалась як закономірне та швидке явище.
16. Проводилась думка, що держава попередні десятиліття дбала про добробут
пролетарів-громадян, а тепер черга простих мешканців врятувати свою
державу, свій дім, свою сім’ю.
Підкреслюючи перевагу радянських сил, солдата Червоної Армії зображували
як юнака із відкритим усміхненим лицем, спокійним і зосередженим при
гарному спорядженні, тоді як нацистів і окупантів як потвор із нелюдськими
рисами, іноді тваринними рогами і хвостами тощо.
ВИСНОВОК ІЛЮСТРАТОРІВ.
Відчуваючи важливість подій війни, їх масштабність митці поспішали
зафіксувати побачене у мистецтві з однієї сторони, та підтримати бойовий дух
і патріотизм солдат –з іншої.
Твори будувались на контрасті мирного, ідилічного, спокійного і щасливого
довоєнного життя і буремного, кричущого, страшного, тривожного сьогодення
війни.
Нацисти переконані у своїй перемозі прагнули від початку максимально точно
і детально зафіксувати кожен крок до уявної перемоги. Тому німецькі
пропагандисти робили безліч фотографій та відеохронік подій початку війни,
записуючи буквально кожну мить. При чому, зйомка супроводжувалась
гаслами і життєстверджуючими, безтурботними пісеньками і музичними
мотивами. Тоді як радянська сторона, зазнаючи поразок і відступаючи, не
прагнула фіксувати свій сором, тому радянських фото дуже мало.
У подальшому студенти міняються місцями-ролями і продовжують роботу над
наступними пунктами плану за тим же алгоритмом.
ІІ. «Доля жінки та дитини на війні»
Науковці: вивчають історичні документи та витяги із нормативних актів та
формують наукову позицію щодо становища жінки та дитини на війні, їх
правового статусу і соціальних ролей і т.д.
Журналісти: вивчають спогади очевидців та мемуари учасників подій,
формулюють узагальнену оцінку сучасників щодо становища жінки та дитини
на війні, їх правового статусу і соціальних ролей і т.д.
Пропагандисти: вивчають агітаційні матеріали радянських ідеологів часів
війни, формулюють офіційну владну позицію щодо становища жінки та дитини
на війні, їх правового статусу і соціальних ролей і т.д.
Ілюстратори: вивчають художні картини, уривки кінострічок, витяги із
літературних творів, формулюють мистецьке бачення щодо становища жінки та
дитини на війні, їх правового статусу і соціальних ролей і т.д.
Очікувані результати роботи:
ВИСНОВОК ЖУРНАЛІСТІВ.
Друга світова війна в Україні стала загальнонародною, бо до неї залучені не
лише учасники ворогуючих армій, але й жінки, старики і діти.
17. Хоч закон цього не передбачав, у перші ж дні війни громадянами було
поставлено питання про створення жіночих батальйонів у діючій Червоній
Армії. Причинами цього були комуністична ідеологія і виховання,
материнські інстинкти до захисту своїх рідних.
Серед жінок у роки війни панували різні емоції та мотиви поведінки. Одні
сприяли визволенню територій через участь у партизанських загонах,
підпільних групах, роботі на заводах у тилу за Уралом. Другі залицялись до
нацистських офіцерів, прагнучи захистити себе і влаштуватись в нових умовах
життя. Треті ставали жертвами насилля. Четверті командували танковими чи
льотними дивізіями.
Діти були найбільш беззахисною групою населення і найбільше страждали у
війні – гинули від мін і обстрілів, були жертвами концтаборів і фабрик смерті,
помирали від ран і голоду, ставали сиротами тощо.
І нацисти, і радянська влада нещадно використовувала дитячу працю.
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ.
загальна чисельність жінок, які брали участь у бойових діях становила 800
000, а понад 150 тис. жінок були нагороджені бойовими орденами і медалями.
Льотчиці, танкістки, розвідниці, партизанки, зв’язківки, водійки автомашин і
тракторів, телефоністки, кулеметниці, комірниці, бібліотекарки, кухарки,
лікарки та медсестри. Жінки замінили чоловіків на фабриках, заводах, полях.
Вони взяли на себе всі далеко не «жіночі» справи: воювали й вбивали, рили
окопи, працювали на лісозаготівлях, у шахтах, гасили пожежі, вирощували
врожаї. А ще вони відправляли рідних на фронт, виходжували поранених,
виступали з концертами на передовій і, навіть, в такі важкі часи народжували,
вигодовували та навчали дітей. Своїми листами на фронт надихали чоловіків
на подвиги й підтримували в них віру у перемогу.
У лавах Червоної армії несло службу 127 тис. жінок з України. Жінки
боролися у партизанських загонах, антифашистському підпіллі. 27 жінкам, які
народилися в Україні, присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Радянські жінки в тилі стали бойовим резервом діючої армії. Робочий день
тривав по 10-12 годин, про вихідні і не згадували. Просте слово «потрібно»
раптом набуло глибокого сенсу. З нього починалася тепер всяка розмова.
Осиротілих дітей поміщали в спеціально створені під час війни дитячі
будинки, але іноді хлопчаків включали в активні бойові підрозділи, де вони
отримували зброю і спеціальну форму. Дехто з дітей потрапляли в армію у
віці 9 - 11 років і залишалися зі своїм полком на всіх фронтах, від Росії до
Німеччини, до кінця війни. До свого 14 або 16-річчю більшість з них
поверталися додому з медалями честі.
ВИСНОВОК ПРОПАГАНДИСТІВ
Жіночі та дитячі образи радянська пропаганда використовувала у двох
напрямах – спонукати до героїзму і стійкості солдат, а також як поштовх до
розвитку сповільненої війною економіки.
Із 1942 р. лунають мотиви загальнонародної війни, осторонь якої не можуть
залишатися навіть діти. Бачимо заклики до участі у партизанських загонах,
18. підпіллі.
ВИСНОВОК ІЛЮСТРАТОРІВ
Митці зображували біди і страждання дітей і жінок на війні аби цим розпалити
ненависть до загарбників-мучителів і підняти бойовий дух бійців Червоної
Армії.
Поширеним сюжетом був героїзм жінки чи дитини на війні аби показати
нерушиму віру у радянські ідеали та «правильність» обраного шляху.
Студенти міняються місцями-ролями і продовжують роботу над наступними
пунктами плану за тим же алгоритмом.
ІІІ. «Робота та дозвілля на війні»
Науковці: вивчають історичні документи та витяги із нормативних актів та
формують наукову позицію щодо праці із зведення оборонних укріплень та
роботи у тилу, буднів і повсякдення солдат, праці остарбайтерів та проблеми
колабораціонізму, відпочинок і свята у воєнні часи.
Журналісти: вивчають спогади очевидців та мемуари учасників подій,
формулюють узагальнену оцінку сучасників щодо праці із зведення оборонних
укріплень та роботи у тилу, буднів і повсякдення солдат, праці остарбайтерів та
проблеми колабораціонізму, відпочинок і свята у воєнні часи.
Пропагандисти: вивчають агітаційні матеріали радянських ідеологів часів
війни, формулюють офіційну владну позицію щодо праці із зведення
оборонних укріплень та роботи у тилу, буднів і повсякдення солдат, праці
остарбайтерів та проблеми колабораціонізму, відпочинок і свята у воєнні часи.
Ілюстратори: вивчають художні картини, уривки кінострічок, витяги із
літературних творів, формулюють мистецьке бачення щодо праці із зведення
оборонних укріплень та роботи у тилу, буднів і повсякдення солдат, праці
остарбайтерів та проблеми колабораціонізму, відпочинок і свята у воєнні часи.
Очікувані результати роботи:
ВИСНОВОК ЖУРНАЛІСТІВ.
У тилу організовано свій «другий фронт» - жінки і діти працюють на заводах
по 12 годин у день. Все для фронту - все для перемоги!
Кожен усвідомлює значимість своєї праці і попри страшні умови продовжує
старанно трудитись.
Ворогом робітників тилу став холод, необлаштованість робочих місць,
відсутність елементарної техніки безпеки, ненормованість праці, недоїдання і
недосипання.
Нацисти у роки війни вивезли близько 2 млн. осіб на примусові роботи до
Німеччини (остарбайтери). У більшості випадків такі робітники зазнавали
фізичних і моральних знущань, а тому швидко гинули. Однак рідко бували
ситуації, коли місцеве німецьке населення співчувало остарбайтерам і
створювало нормальні умови, а іноді навіть допомагало витягнути рідних із
19. бірж праці та таборів.
Навіть в умовах війни люди продовжували відзначати деякі свята – Новий рік,
перемогу Червоної Армії на фронті, сімейні торжества. Збирались колом
рідних і друзів, згадували довоєнні роки, загиблих на фронті, співали пісень.
Найбажанішим подарунком для дітей війни був маленький шматочок цукру-
рафінаду або кусочок печива.
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ.
Промислові підприємства й установи працювали під гаслом "У праці - як у
бою!", "Усе для фронту, усе для Перемоги!".
Вже в червні 1941 р були введені обов'язкові понаднормові роботи і скасовані
відпустки. У 1942 році з метою забезпечення кадрами оборонних галузей
господарства була проведена мобілізація працездатного населення. Частка
жінок у загальній чисельності робітників і службовців досягла в цьому році
53%. Серед зайнятих в промисловості в 1942 р особи у віці до 18 років склали
15%.
Тільки з України на Схід вдалося вивезти найцінніше устаткування: 550
великих і 150 середніх підприємств, було евакуйовано 3,5 млн фахівців
народного господарства, працівників науки й культури. Звання Героя
Соціалістичної Праці удостоєні 37 провідних спеціалістів, лауреатами
державних премій стали понад 20 осіб, а орденами й медалями нагороджено
сотні тисяч, зокрема, медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні
1941-1945 років" вручили 16,1 млн осіб - кожному четвертому жителю
України.
ВИСНОВОК ПРОПАГАНДИСТІВ
Заохочувалось соціалістичне змагання у різних формах і трудові подвиги.
Військові успіхи і перемоги ставились у пряму залежність від трудових
подвигів тиловиків.
Нацистська пропаганда будувала образ визволителя селянина від сталінського
терору і колективізації, закликала до трудових подвигів на благо Вермахту,
змальовувала райське життя у майбутній державі. Агітацію будувала на
співставленні двох картинок поганого життя у СРСР і щастя у Німецькому
Рейху.
Лунали гасла і заклики тільки до праці, про відпочинок і дозвілля і радянська і
нацистська влади мовчали. Це підтверджує колонізаторський,
експлуататорський характер обох режимів.
ВИСНОВОК ІЛЮСТРАТОРІВ .
Митці зображували трудовий подвиг народу у часи війни, демонструючи
тяжкість праці та рішучість віддати все для фронту.
Зображення сцен праці перепліталось із національними традиціями та
ментальними рисами, закликом до захисту Вітчизни через забезпечення
потреб фронту.
Водночас у творах про окупацію яскраво описано звірства нацистів,
експлуатацію праці жінок і дітей, тяжке становище новітніх кріпаків-
20. остарбайтерів.
Студенти міняються місцями-ролями і продовжують роботу над наступними
пунктами плану за тим же алгоритмом.
ІV. «Побут у воєнні роки»
Науковці: вивчають історичні документи та витяги із нормативних актів та
формують наукову позицію щодо соціального забезпечення населення, їх
продовольчого постачання, медичного обслуговування і т.д.
Журналісти: вивчають спогади очевидців та мемуари учасників подій,
формулюють узагальнену оцінку сучасників щодо соціального забезпечення
населення, їх продовольчого постачання, медичного обслуговування і т.д.
Пропагандисти: вивчають агітаційні матеріали радянських ідеологів часів
війни, формулюють офіційну владну позицію щодо соціального забезпечення
населення, їх продовольчого постачання, медичного обслуговування і т.д.
Ілюстратори: вивчають художні картини, уривки кінострічок, витяги із
літературних творів, формулюють мистецьке бачення щодо соціального
забезпечення населення, їх продовольчого постачання, медичного
обслуговування і т.д.
Очікувані результати роботи:
ВИСНОВОК ЖУРНАЛІСТІВ.
У тилу харчування організовувалось за продовольчими картками, їх давали
тільки працюючим, пайок був дуже обмеженим. Дітям у деяких містах давали
картки утриманця, в усіх інших – їм мусили вділяти із свого пайка батьки.
Жили упроголодь, солодкого майже не споживали.
В окупації харчувались погано. Більш-менш виживали ті, хто мав свою
корову. Інші отримували обмежений пайок від окупантів. Діти випрошували
продукти у солдат.
На фронті продовольче утримання армії здійснювалось за залишковим
принципом, тому було обмежене. Використовувалась реквізиція продовольства
у населення. Для підняття бойового духу перед наступом давали іноді
«наркомівських» сто грам горілки.
Скрізь і у тилу, і на фронті, і в окупації – не вистачало предметів першої
необхідності : одягу, медикаментів, взуття тощо. Населення повернулось до
самостійного виготовлення цих речей із підручних засобів. Гостро стояла
житлова проблема – бомбардування та артобстріли знищили будинки. Люди
жили у руїнах та землянках.
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ.
Загалом в Червоній Армії в бойових умовах передбачалася видача гарячої їжі
два рази на добу - вранці до світанку і ввечері після смеркання. Зазвичай і
вранці і ввечері їжа складалася з юшки та "каші-розмазні" напіврідкої
консистенції. Після чергового прийому їжі у солдата при собі продуктів не
21. залишалося. Отже, в разі перебоїв з доставкою в окопи гарячої їжі
червоноармієць залишався абсолютно голодним. З серпня 1941 всім бійцям
Червоної армії стали видавати в якості щоденного забезпечення по 100 г
горілки, як правило, після бою.
виробництво промислових товарів було майже припинене, а їхня вартість у
вільному продажу сягала захмарних цін. Існувала велика нестача закладів, де
можна було відремонтувати речі чи виготовити на замовлення, перукарень,
лазень, пралень. Були проблеми із санітарією, із сміттям та водопостачанням.
Повсюдно відбувалась стихійна торгівля на “толкучках”, практика обміну
побутових речей на харчі, індивідуальне огородництво тощо.
З кінця 1941 р. запроваджено карткову систему постачання.
ВИСНОВОК ПРОПАГАНДИСТІВ.
Побуту і харчуванню населення на війні приділялось мало уваги, як і завжди у
радянський час.
В основному був заклик збирати якомога більший урожай для прохарчування
фронту і армії; не думати про особисте, а віддавати все для перемоги.
Увага приділялась залякуванню потенційних дезертирів і розкрадачів
соціалістичної власності.
ВИСНОВОК ІЛЮСТРАТОРІВ .
Митці зображували співпрацю населення та солдат, радість від визволення
міст і сіл, прохарчування на постої солдат, лікування і переховування
поранених тощо.
На фото часто зафіксовані солдати на перепочинку, які споживають кашу.
Поширеними були картини бойових подвигів бійців – в основному великих
битв (Дніпровської операції, Корсунь-Шевченківської битв тощо), що мало
надихати на подальші звершення.
Нацистські фотографи зафіксували руйнацію міст і сіл, свідчення нового
порядку на окупованих територіях.
З’являється кінодокументалістика. Німецька кінохроніка характеризувалась
детальним зображенням початку війни, оскільки мала увіковічнити перемогу
німецької зброї. Тому кадри битв, розстрілів населення і полонених
супроводжувались веселою, життєстверджуючою музикою, підкреслюючи
правильність обраного шляху. Радянська кінохроніка з’являється у 1943 р.,
коли відбуваються перші перемоги Червоної Армії. Наприклад, О. Довженка
«Перемога на Правобережній Україні»
Закріплення ЗУН:
ВИКЛАДАЧІ: Отже, ми сьогодні з Вами здійснили віртуальну подорож у часи
воєнного лихоліття 1941-45 рр., з’ясувавши як жили тогочасні люди. Для
закріплення знань пропонуємо перейти до проблемного завдання, яке буде
задано у музичній композиції.
[Лунає кліп «А может не было войны…». Паралельно студенти розглядають
аналіз результатів всеукраїнського опитування і формулюють власне
ставлення до необхідності історичної пам'яті подій Другої світової війни в
22. Україні. Через 5 хв. Представники кожної групи озвучили свою обгрунтовану
позицію із питання, а також проведено повторне вайбер-голосування].
ВИКЛАДАЧІ: Підсумовуючи нашу навчальну діяльність, просимо у робочих
зошитах сформулювати узагальнене резюме щодо побуту у часи війни та здати
їх на перевірку. А зараз до слова запрошуємо наших консультантів, які мають
оцінити напрацювання кожної із команд і виставити оцінки.
[Консультанти-гуртківці оцінюють сильні і слабкі сторони роботи команд,
озвучують виставлені оцінки].
Домашнє завдання:
Опрацювати рекомендовану літературу та підготуватись до наступного
семінару згідно отриманих від викладача інструкцій та методичних
рекомендацій
Короткий підсумок опрацьованого матеріалу та оголошення отриманих оцінок.
Оголошення про закінчення заняття.
Викладачі:
23. АНАЛІЗ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ
І. Загальні відомості
Дисципліна: культурологія, історія України (шкільний курс)
Тема: Воєнне повсякдення: люди і долі
Тип заняття: Практичне заняття
Викладачі:
Група: ТО-6
Аудиторія: читальна зала.
Мета:
Навчальна: узагальнення, удосконалення та закріплення знань із теми
Розвивальна: набуття навичок роботи з фактичним матеріалом, його
структурним аналізом, встановлення причинно-наслідкових зв’язків,
формулювання висновків.
Виховна: національно-патріотичне виховання молоді на основі їх
ознайомлення із основними подіями української історії та культури.
Методична: показати методику проведення практичного заняття із
використанням проектних технологій, роботи у групах та елементами коучингу
для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освітніх послуг та
формування у них загальних компетентностей.
Міждисциплінарні зв’язки: філософія,соціологія , історія, основи економічних
вчень, географія, культурологія.
Забезпечення заняття:
Навчально-методичні матеріали: Пам’ятка студенту про алгоритм виконання
навчального проекту та критерії його оцінювання, зразок анкети-опитувальника
для фіксації спогадів очевидців історичних подій, історія України – опорні
конспекти – навчальний посібник, робочий зошит для виконання практичної
роботи, пам’ятка студенту про роботу в групах, пам’ятка студенту про
алгоритм опрацювання історичних джерел.
Наочні і дидактичні матеріали: мультимедійні презентації, навчальні проекти
студентів: 1. Зміни у соціальному житті на початку війни; 2. Побут у воєнні
роки; 3. Доля жінки та дитини на війні 4. Робота та дозвілля на війні. Тематичні
плакати. Фотогалерея «Фрагменти життя людей у часи воєнного лихоліття»
Відеофрагменти та аудіозаписи. Історичні атласи.
Технічні засоби навчання: ноутбук, телевізор, смартфони, програмне
забезпечення Viber.
Умови проведення: заняття відбувалось у світлій, провітреній, чистій
аудиторії. Дошка була підготовлена: написана тема уроку, схема маршруту
віртуальної мандрівки та розміщені фрукти-завдання тематичної вікторини .
24. Використовувались технічні засоби навчання, що допомогло студентам глибше
проникнути в суть навчального матеріалу, зекономити час на вироблення
практичних умінь і навичок, сприяло попередженню інформаційного
перевантаження.
На початку викладачі привітались із студентами, здійснили перевірку
присутніх, пояснили структуру заняття та алгоритм подальших дій. Значна
увага приділена мотивації пізнавальної діяльності студентів, яка здійснювалась
у формі бесіди та аналізу епіграфу. Вступна частина тривала 10 хв.
ІІ. Тип і структура заняття:
Для проведення інтегрованого заняття викладачі обрали тип практична
робота. Цей вибір обґрунтований та видається максимально доцільним, адже
методичне завдання полягало у поглибленні знань, а особливо у проведенні
практичного зв’язку між здобутими знаннями із культурології, історії та
життям.
Заняття є складовою частиною теми «Україна у роки Другої світової
війни (1939-1945 рр.)» і слугує логічним продовженням попереднього
матеріалу, в якому вивчались події воєнної та політичної історії цієї доби. Задля
досягнення поставлених мети та завдань, використано компетентісно-
орієнтований підхід у навчанні, що забезпечило розвиток предметних
компетентностей студентів та індивідуалізацію навчання. При плануванні
заняття враховано те, що студенти мають достатні навички аналізу та
узагальнення матеріалу, роботи в групах, висловлювання власної думки та
мотивованих висновків.
Структура заняття має вигляд:
1. Організаційний момент – 1 хв.
2. Повідомлення теми, мети, завдань – 1 хв.
3. Мотивація навчальної діяльності – 4 хв.
4. Актуалізація опорних знань – 14 хв.
5. Основна частина заняття – 50 хв.
6. Підсумки, оцінювання – 8 хв.
7. Домашнє завдання – 2 хв.
ІІІ. Аналіз етапів організації навчально-пізнавальної діяльності
студентів із позицій успішного досягнення поставленої мети:
Заняття почалося вчасно і організовано. Основні завдання були
сформульовані чітко і зрозуміло. Мова викладу теми доступна для розуміння.
На початку проведено актуалізацію знань, умінь і навичок у формі
інтерактивної вікторини, коли студенти виходили до дошки і зривали плоди-
фрукти саду Знань, на звороті яких написані питання. Незвичність форми
опитування, а також змагальний елемент активізували пізнавальний інтерес
учасників.
Основна частина побудована за принципом віртуальної подорожі, яка
містила чотири зупинки. Для ефективності діяльності студенти розділені на
малі групи. Заняття проводилось у формі роботи експертних комісій
(«Науковці», «Журналісти», «Пропагандисти», «Ілюстратори»), кожна із яких із
своїх позицій презентує на основі запропонованих викладачами матеріалів
25. узагальнення з таких тематичних напрямів – «Зміни у соціальному житті на
початку війни», «Побут у воєнні роки», «Доля жінки та дитини на війні»,
«Робота та дозвілля на війні». До роботи груп залучені експерти – студенти-
старшокурсники, які є членами гуртка «КЛІО». Вони консультували здобувачів
освітніх послуг при виконанні ними проектів, а безпосередньо на занятті –
оцінювали роботу представників груп, виправляли допущені помилки. Чітко
простежувався зв’язок із краєзнавчим матеріалом – під час переходу до
кожного наступного пункту плану демонструвались фрагменти навчального
фільму «Події Другої світової війни у м. Житомир», знятого членами гуртка
«КЛІО».
Етап закріплення знань, умінь і навичок проходив із застосуванням
проблемного навчання. Викладачами було порушено питання історичної
пам’яті про Другу світову війну та ставлення сучасної молоді до тих подій
через прослуховування музичного кліпу «А може не було війни?» та
презентацію результатів всеукраїнського опитування. При чому присутні мали
змогу окреслити свою позицію із питання у зручний для себе спосіб – через
вайбер-голосування, написання відповіді у робочих зошитах чи усного виступу
в аудиторії.
Ефективність роботи на занятті забезпечувалась активним застосуванням
елементів інтерактивну, організацією діалогу між викладачами і студентами,
використанням мультимедійних засобів задля візуалізації епохи, аудіофайлів,
наявністю роздаткового матеріалу для кожної малої групи (тематичних
підбірок). Протягом заняття викладачі використали багатий та різноплановий
методичний інструментарій, який, втім, був органічно скомпонований та
слугував найповнішій реалізації поставленої мети. Використовувались методи:
мотиваційна бесіда, проблемне навчання, випереджальні завдання, проектні та
інформаційні технології, коучинг, пояснення, а також прийоми «Мозковий
штурм», «Упіймай думку», «Навчаючи - вчуся». Прийоми мотивації та
організації навчальної роботи сприяють створенню такої ситуації, коли
студенти відчувають задоволення від результатів навчання (ситуація успіху).
Діяльність здобувачів освітніх послуг спрямовувалася на формування таких
ключових і предметних компетентностей як інформаційна (набуття знань із
різних джерел), логічна (аналіз різнотипних даних, структурування і
класифікація понять, фактів, сутнісних ознак), хронологічна (періодизація,
співвідношення подій і явищ), просторова (орієнтація в історичному просторі),
аксіологічна (вміння давати оцінки, що базуються на власних переконаннях,
узагальнення).
Слід відмітити, особливу увагу, яку приділяли викладачі, виробленню
культури навчальної праці. У кожної групи на столі є все необхідне –
підручники, опорні конспекти, пам’ятки, атласи, тематичні підбірки
документів. Записи в зошитах ведуться чітко й акуратно.
Заслуговує особливої уваги диференційований підхід до контролю знань,
умінь, навичок та оцінювання досягнень студентів. Контроль здійснювали
викладачі, запрошені експерти-старшокурсники, самі студенти, що робило
контроль та виставлення оцінок більш об’єктивним та відкритим процесом. Для
26. перевірки засвоєного матеріалу на етапі актуалізації знань використовувались
усне опитування та вікторина, в основній частині заняття – фронтальне
опитування, метод «вільний мікрофон», елементи дискусії, письмове виконання
практичних завдань у робочих зошитах, під час узагальнення та закріплення
набутих знань - розв’язування проблемної задачі, тощо.
Застосовувані викладачами методи і прийоми відповідали змісту
навчального матеріалу, меті і завданням та віковим особливостям студентів; на
занятті був простежувався взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й
пізнавальної самостійності студентів; розвиток спостережливості й логічного,
мислення; використання прийомів порівняння, протиставлення, узагальнення й
систематизації та забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом
засвоєння; формування позитивного ставлення до навчання, пізнавального
інтересу і навичок самоконтролю; оцінювання пізнавальної діяльності;
індивідуалізація та диференціація навчальних завдань.
Було підведено підсумок про значимість теми у формуванні системи
знань студентів, відмічена успішність оволодіння змістом заняття, розкриті
недоліки. Дана чітка інструкція щодо виконання домашнього завдання. Мету
вдалося повністю реалізувати та досягти очікуваних результатів. Час
розподілено раціонально.
ІV. Аналіз діяльності викладача на занятті.
Викладачі тактовні, врівноважені, вимогливі, протягом всього заняття не
втрачають контакту з аудиторією, мають партнерський стиль викладання.
Спокійний тон, уважне і доброзичливе ставлення до студентів у поєднанні з
вимогливістю, манера звертатися до групи, витримка — усе це передається
присутнім і слугує еталоном людських стосунків. Вихованню сприяли засоби
навчання: естетика їх форми і змісту. Заняття сприяло розвитку кожного
студента, його пам'яті, мислення, волі. Майстерність викладача виявлялася в
тому, що знання, набуті на попередніх заняттях, вдало застосовуються на
цьому, повторення оптимально співвідноситься з вивченням нового матеріалу
таким чином, що для повторення не потрібно спеціально виділяти час.
Зовнішній вигляд викладачів був офіційно-діловим та охайним, мовлення –
логічне та грамотне. При цьому викладачі стежили за мовою студентів та
виправляли помилки у вимові та наголошенні слів, сприяючи підвищенню
культури мови.
V. Аналіз діяльності студентів.
Упродовж заняття було забезпечено високу активність і працездатність
студентів за рахунок поєднання різноманітних методів та прийомів навчання.
Здобувачі освітніх послуг показали вміння мобілізувати себе на сприйняття та
розуміння інформації, узагальнювати та виділяти головне, робити висновки.
Усі були залучені до роботи і працювали активно та плідно. Цьому посприяли
ефективний підбір методів та форм роботи, а також встановлення
доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери. Студенти проявили себе
гарними аналітиками, які вміють працювати з картою, робочим зошитом,
27. пам’ятками, фото- та кіноджерелами, історичними документами, а також
активно включаються в обговорення питань, що ставляться викладачами.
VІ. Аналіз організаційного аспекту.
В основному, викладачі дотрималися головних вимог до навчального
заняття практичного типу: виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-
гігієнічних. Всі питання були логічно поєднані. Час, відведений на етапи,
використаний раціонально, виконано намічений план. Студенти швидко
включились в роботу, отримавши на початку емоційний та діловий настрій.
VІІ. Висновки і пропозиції.
Отже, бінарне відкрите практичне заняття «Воєнне повсякдення: люди і
долі» було проведено на високому науково-теоретичному та методичному рівні
у відповідності до змісту, завдань навчальної програми та кваліфікаційних
вимог. Поставлена мета та заявлений план були реалізовані, що мало вагоме
виховне, освітнє і розвиваюче значення. Адже саме інтегровані заняття
дозволяють відкрити студентам цілісність наукового пізнання, взаємозв’язок
дисциплін, а також практичну цінність набутих знань і навичок, цим самим
мотивуючи до подальшого навчання і саморозвитку. При чому серед сильних
сторін виділяємо організованість, продуманість заняття, використання
міжпредметної інтеграції та зв’язку із професією, різнопланових методів і форм
навчання, засобів контролю знань, умінь та навичок, коучингу, індивідуалізації
та диференціації навчального процесу.
Склад комісії: на оригіналі – підписи існують.
