Школа ХХІ століття

1. Матеріали для журналу ХЕРСОНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ "Таврійський вісник"
Метод проектів як засіб формування в учнів природничо-наукової
компетентності
Верещак Віта Михайлівна
У статті піде мова про метод проектів як один із інноваційних методів
навчання, що реалізує особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований
підходи до освіти школярів, що дає можливість формування в учнів
природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних
компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і
розвитку її творчого потенціалу
Розбудова української держави, демократизація суспільного життя,
відродження національної культури, посилення інтеграційних процесів з
Європою та світом, реформування економіки, упровадження ринкових відносин
тощо вимагають дедалі більших зусиль і компетентностей від кожної людини.
Сьогодні тільки той може повноцінно діяти в мінливому світі, хто здатний
зробити самостійний вибір, прийняти самостійне рішення, творчий та
ініціативний.
Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на
ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути
психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає
пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:
• забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння
самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;
• розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної
роботи;
• залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;
• формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати
критичне мислення;

2. • формувати в учнів цілісну картину світу;
• спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, населенного пункту,
але й інших міст і навіть країн;
• грамотно працювати з інформацією тощо.
Як зазначено в Державному стандарті базової й повної середньої освіти,
метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-
наукової компетентності як базової та відповідних предметних
компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і
розвитку її творчого потенціалу [4]. Усі ці обставини зумовлюють потребу в
оволодінні життєвими компетентностями, які розглядаються сьогодні як
необхідна психологічна умова повноти самореалізації особистості й досягнення
нею вершин свого самоздійснення.
За концепцією ЮНЕСКО, учень у школі має “навчитися пізнавати,
навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити” [4, С.5].
Сутність подібного реформування полягає передусім у втіленні життєтворчої
парадигми в усі ланки навчально-виховного процесу.
Проаналізувавши різноманітні інноваційні методи навчання, ми дійшли
висновку, що одним із найперспективніших методів навчання є метод проектів.
Він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до
навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду
розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у
навчанні. Але , на нашу думку, він є надзвичайно актуальним і сучасним саме
тому, що якнайкраще реалізує особистісно діяльнісний і особистісно
орієнтований підходи до освіти школярів, що проголошує Державний стандарт.
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна
частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в
реальному житті. Тому системне використання в навчально-виховному процесі
методу проектів дає змогу подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно
здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

3. Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була
запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше
століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми
вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної
діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб'єкта
педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський,
багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини.
Аспекти проектної діяльності розглядалися в роботах Дж. Джонсона,
У. Кілпатрика, Є.Коллінгса, Л. Левіна та такими сучасними вченими як С.
Генкал, В. Гузєєв, Л. Кондрашова, П. Лернер, Н. Ніколіна, М. Романовська, М.
Павлова, Є. Полат, І. Сасова, І. Сергеєва, В. Симоненко, О. Стадник, О. Топузов
та інш.
Мета статті – розкрити роль методу проектів у формуванні в учнів
природничо-наукової компетентності на уроках природничого циклу.
Основою методу проектів є компетентісно орієнтована спрямованість.
Під час роботи над проектами школярі моделюють власну стратегію, і кожна
молода людина прагне “у своєму індивідуальному житті втілити свій проект,
свою життєву програму, але складену за таким алгоритмом, який веде до
гідного людини життєздійснення” [5, С.7].
Особиста практика дає підставу стверджувати, що впровадження методу
проектів доцільно розпочинати під час вивчення природознавства у 5 класі.
Цього вимагає і впровадження Державного стандарту базової та повної
середньої освіти. Нова програма «Природознавство» передбачає поряд із
фронтальними та індивідуальними формами роботи залучати школярів до
колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних
методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів, створення
міні-проектів.
Так, наприклад, при вивченні теми «Планета Земля як середовище життя
організмів» передбачається дослідження впливу температури, світла і вологості
на проростання насіння. Доцільно запропонувати учням дослідити це питання

4. самостійно, проаналізувати, зробити висновки. Діти із задоволенням
закладають дослід, створюють різні умови для проростання насіння,
спостерігають за ростом рослин, звітують про пророблену роботу.
Від учителя на цьому етапі залежить допомогти дітям оволодіти вмінням
урізноманітнити способи ілюстрацій результатів, закласти ази створення
учнівських презентацій з використанням ІКТ. Орієнтовною тематикою проектів
можуть бути: «Джерела звуків у природі, їх значення для людини та інших
організмів», «Математика у природі», «Енергозбереження у вашій родині»,
«Спалювання листя – плюси і мінуси» та інш.
Доцільно використовувати цей метод в індивідуальному навчанні, а саме
для дітей, які постійно ставлять питання, відповіді на які не можуть одержати
самостійно. Мета вчителя у цьому випадку – залучення учня до проектної
діяльності результатом якої буде відповідь на поставлене запитання. Можливі
теми для проектів у 6-му класі – «Вулканізм – цікаве чи небезпечне явище»,
«Спостереження за погодою – запорука майбутнього врожаю», «Ландшафт та житло
людини», «Вода друг чи ворог?» та інш.
Проект учнів п’ятого та шостого класу має спрощений вигляд. Власного
дослідження він може і не мати, а базуватися лише на використанні
інформаційних джерел, та практика показує, що діти із зацікавленістю
проводять дослідження і вже вміють аналізувати і робити висновки відносно
своїх вікових можливостей. А допомогти в цьому їм повинен учитель, але не
нав’язуючи своїх думок.
В основній ланці учні мають змогу навчитися визначати гіпотезу, ставити
мету, завдання, формулювати прості та проблемні питання, систематизувати
прочитану літературу, формулювати головне у змісті, проводити дослідження,
систематизувати і аналізувати результати, робити висновки. Учням цієї ланки
можна запропонувати таку тематику: «Вступ України до ЄС – за і проти»,
«Професії наших батьків», «Енергозберігаюча родинна політика»,
«Підтримаймо вітчизняного виробника (аналіз споживання імпортних та

5. вітчизняних продуктів харчування), «Будівництво сміттєстанції. Мода чи
потреба часу?» та інш.
Рівень навчальної діяльності має ускладнюватися з кожним роком, тому
учневі старшої ланки буде легко виконати науково-дослідницький проект на
високому рівні.
Слід зазначити, що короткочасні проекти чудово вписуються у навчальну
програму з географії і можуть бути використанні під час вивчення нового
матеріалу, як випереджувальне завдання, узагальнюючих уроках після
вивчення теми, або ж в кінці року під час повторення вивченого матеріалу.
У процесі виконання проекту суттєво розширюється коло знань,
розв’язуваних учнями, починаючи від закладених у змісті проекту й
закінчуючи тими, що стосуються діяльності в різних соціальних сферах. В
основу цієї інноваційної технології покладено не інформаційний підхід,
зорієнтований на розвиток пам’яті учнів, а діяльнісний, спрямований на
формування комплексу різноманітних вмінь та навичок, необхідних передусім
для дослідної діяльності.
При цьому велика роль відводиться вчителю. Зріс обсяг їх консультацій
та діалогів з учнями. Авторитет учителя базується на вмінні стимулювати ті
види розумової активності дітей, у яких вони самі особисто зацікавлені заради
успіху у практичній діяльності. У ході роботи над проектом вчитель підказує
лише загальний напрямок і головні орієнтири маршруту пошуків. Він стає
ініціатором цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії. Наш досвід
роботи над проектами показав, що виступати вчителеві в такій ролі значно
важче, ніж «викладати» заздалегідь розфасовані порції знань за підручниками,
задачниками та ін.
Отже, підготовка, презентація і наступне самооцінювання виконаної
роботи дають учням змогу активізувати свої інтелектуальні, моральні, фізичні
сили для розв’язання певних проблем, сприяють формуванню громадянської
позиції.

6. Таким чином, метод проектів допомагає школярам набувати ключових
компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у
майбутньому професії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрусяк Г. В. Метод проектів у географічному краєзнавстві / Галина
василівна Андрусяк // Географія та основи економіки в школі. – 2011. - №3. –
с.40 – 42
2. Денисенко Б. В. Інформаційні технології у навчанні географії. – Географія та
економіка в сучасній школі. – 2012. - №9.- с.28-31
3. Денисенко Б.В. Сучасні інформаційні технології у навчанні географії / Б.В.
Денисенко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2012. - №14/15. – с. 3-5.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Постанова Кабінету
Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392
5. Життєвакомпетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред.
Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
6. Зеркаль О.Д. Підвищення мотивації навчання через спільно – розподільну та
проектну діяльність. – Географія та основи економіки в школі. – 2011. - №5.-
С.21 – 30
7. Інноваційні технології в роботі вчителя географії / уклад. Науменко Є.І. – Х. ;
Вид. група « Основа», 2011.
8. Козаченко І. О. Проектна діяльність як доцільний засіб підвищення
ефективності шкільної географічної освіти / Ігор Олександрович Козаченко //
Педагогічний альманах. – 2011. – Випуск 9.
9. Стадник О.Г. Інноваційні технології навчання географії. – Х. Вид. група
« Основа», 2010.
10. Стадник О.Г. Метод проектів у навчанні географії. – Х.: Вид. Група
« Основа», 2008.
Відомості про автора
Верещак Віта Михайлівна учитель географії

7. Таврійської ЗОШ I – III ст.
Голопристанського району
Херсонської області

8. ЛІТЕРАТУРА
1. Козаченко І. О. Проектна діяльність як доцільний засіб підвищення
ефективності шкільної географічної освіти/Ігор Олександрович Козаченко//
Педагогічний альманах. – 2011. –Випуск 9.
2.Державний стандарт базової і повної середньої освіти
3. Андрусяк Г. В. Метод проектів у географічному краєзнавстві / Галина
василівна Андрусяк// Географія та основи економіки в школі. -2011. -№3. – с.40
- 42
4.Життєвакомпетентність особистості: Науково-методичний посібник / За
ред.Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. –К.: Богдана, 2003. –520 с.
5.Стадник О.Г. Метод проектів у навчанні географії. – Х.: Вид. Група
« Основа», 2008. ( Серія « Бібліотека журналу « Гаографія» Вип. 11
6. Стадник О.Г. Інноваційні технології навчання географії. – Х. Вид. група
« Основа», 2010.(Б –ка журн. « Географія»; вип..2
7. Денисенко Б. В. Інформаційні технології у навчанні географії. –Географія та
економіка в сучасній школі. – 2012. - №9.- с.28-31
8. Інноваційні технології в роботі вчителя географії /уклад. Науменко Є.І. – Х. ;
Вид.група « Основа», 2011. ( Б-ка журн. « Географія». Вип.9
9.Денисенко Б.В. Сучасні інформаційні технології у навчанні географії.-
Краєзнавство. Географія. Туризм.( Шк.світ).-2012.- №14/15.-С.- 3-5
10. Зеркаль О.Д. Підвищення мотивації навчання через спільно – розподільну та
проектну діяльність. – Географія та основи економіки в школі. – 2011.-№5.-С.21
– 30