3. формування соціально зрілої
особистості
формування індивідуальності з
повагою до прав і свобод
виховання почуття
гордості за свою Батьківщину
розвиток здатності до само-
розуміння і самовдосконалення
виховання активного учасника
соціального життя країни
Головні завдання освіти в Україні
5. Процес соціалізації дитини
та учнівської молоді
Соціально-
психологічний
супровід вчителя
та учня на всіх
етапах навчально-
виховного
процесу
запровадження
системи
профільного /
допрофільного
навчання та
забезпечення
ранньої
професійної
орієнтації
застосування
діяльнісного
підходу в
організації
виховної роботи
згідно рівня
правової
свідомості учнів,
сформованості
їхніх ціннісних
ставлень
6. Актуальність соціалізації особистості
слабко сформовані
життєві компетенції
нерозвинуті
соціальні здібності
відсутня здатність до
самореалізації
важка адаптація
схильність до
асоціальної поведінки
7. Соціалізація спрямована на виконання таких завдань:
виховання соціальної зрілості учня як визначального фактора
життєвого успіху людини;
формування активної життєвої позиції особистості як важливої
умови громадянської зрілості;
розвиток життєтворчих навичок як основи життєвої
компетентності людини.
8. Суспільно важливе завдання для освітян:
забезпечення
розбудови такого
освітнього
простору, у якому
особистість з
раннього
дитинства
усвідомлювала б
свою суспільну
цінність ставлень,
набувала досвіду
взаємодії з соціумом
9. Очікувані позитивні результати
На рівні регіональної системи освіти:
активізація творчої активності педагогічних кадрів,
підвищення рівня психолого-педагогічної культури та
фахової майстерності педагогів, запровадження
педагогічних стратегій та інноваційних навчально-
виховних технологій,
спрямованих на роз-
виток соціальної
компетентності
учасників педагогіч-
ного процесу,
зростання якості
освіти та виховання.
10. Очікувані позитивні результати
На рівні особистості фахівця:
усвідомлення пріоритетів
освіти, спрямованої на
комплексне впровадження
педагогічних стратегій
соціалізації особистості,
зростання прагнення до
самовдосконалення, самоосвіти
та самореалізації, накопичення
передового педагогічного
досвіду, який може бути
запровадженим у масову
практику.
11. Очікувані позитивні результати
На рівні особистості учня:
активізація механізмів
соціалізації та адаптації,
формування позитивного
образу-Я, залучення до системи
діяльності, що стимулює
розвиток громадянської
активності та зростання рівня
життєвої компетентності учнів.
13. Критерії оцінки соціальних якостей учнів
початкові класи 5 —6 класи 7 — 9 класи 10 — 11 класи
• товариство
• повага до старших
• доброта
• чесність
• працелюбність
• бережливість
•дисциплінованість
• допитливість
• прагнення бути
сильним, спритним
• товариство
• повага до старших
• доброта
• чесність
• працелюбність
• бережливість
• дисциплінованість
• допитливість
• прагнення бути
сильним, спритним
• патріотизм
• прагнення
оволодіти різними
трудовими
навичками;
• самостійність
• любов до
прекрасного
• чесність
• дисциплінованість
• допитливість
• прагнення бути
сильним, спритним
• патріотизм
• гуманність
• колективізм
• сумлінне
ставлення до праці
• активність
• сміливість
• сила волі
• самокритичність
• стриманість
• естетичний
розвиток
• чесність
• дисциплінованість
• допитливість
• патріотизм
• гуманність
• колективізм
• сумлінне
ставлення до праці
• естетичний
розвиток
• інтернаціоналізм
• відповідальність
• принциповість
• цілеспрямованість
• активність
• прагнення
фізичного
вдосконалення
14.
15. Обласна науково-методична проблема:
«Освітні стратегії
соціалізації
особистості
громадянського
суспільства»
«Соціалізація особистості в
сучасному освітньому просторі:
методологічні та методичні
підходи»
Міська науково-методична проблема:
16. • - мотивація планування, створення банку інформацій;
• - організація психолого-педагогічного семінару;
• - розробка критеріїв дослідження та психолого-педагогічного
інструментарію
• - планування роботи творчих груп;
• - методичний супровід функціонування освітньої моніторингової системи;
• - визначення основних напрямків роботи над проблемою;
• - визначення рівня готовності педколективів працювати над
• обраною проблемою.
• - здійснення аналізу наявних ресурсів щодо впливу на стан; соціалізації;
• - визначення напрямів введення інноваційних змін
Напрямки роботи
17. Напрямки роботи
• - розробка й обґрунтування концептуальних положень;
• діагностика психолого-педагогічного статусу учнів різних вікових груп;
• - підготовка рекомендацій для вчителів, ШПМК, класних
керівників,батьків.ф
• - активізація роботи з батьками учнів з урахуванням їх вікових
особливостей, соціалізації шляхом проведення спільних свят, екскурсій,
дискусійних студій; залучення батьків до проведення гурткової роботи на
громадських засадах;
• - запровадження шкільних онлайн-конкурсів соціалізуючого спрямування;
• - координація діяльності методичних структур в забезпеченні умов для
• підвищення творчої активності педагогів, учнів
• - впровадження активних форм методичної роботи
18. Напрямки роботи
• - формування системи роботи над проблемою;
• - визначення основних ідей; наукове обґрунтування інновацій;
• - спрямовання роботи творчої групи педагогічних працівників та інших
спеціалістів за темою дослідження на розробку оригінальної структури
(моделі) соціалізуючого освітнього простору;
• - укладання угоди про спільну діяльність з усіма соціальними партнерами,
які дадуть згоду бути суб'єктами освітнього соціалізуючого простору;
• - накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній
діяльності;
• - проведення поточного оцінювання виконання завдань, що дозволить
вчасно здійснити якісну корекцію та з'ясувати об'єкти, які варто розвивати
особливо
19. Напрямки роботи
• аналіз попередніх результатів, визначеня слабких сторін науково-
дослідницької роботи, які не мають певного впливу на розв'язання
проблеми та відмова від них або заміна на більш ефективні;
• - внесення змін, експертна оцінка і корекція накопиченого досвіду;
• - участь закладів в міському конкурсі на кращу модель соціалізуючого
освітнього простору
• - підготовка матеріалів для публікації ;
• - проведення круглих столів, конференцій, громадських слухань з метою
обміну досвідом
20. Напрямки роботи
• - оцінка впливу компоненттів соціалізуючого освітнього простору на рівень
готовності особистості взаємодіяти з соціумом; стану підготовки
педагогічних працівників до здійснення соціалізації дітей, підлітків і
учнівської молоді шляхом вихідного діагностування;
• - підтвердження підсумків роботи за показниками: освітній компонент
шкільного соціалізуючого простору, соціальний компонент шкільного
соціалізуючого простору;
• - узагальнення перспективного досвіду;
• - науковий аналіз матеріалів моніторингу;
• - підготовка підсумкових конференцій;
• - організація видавничої діяльності;
• - обрання нової проблеми
21. - Учнівське
самоврядування
- Творча група
педагогів
- Психологічний
супровід
- Рада
профілактики
- Опікунська
рада
- Гуртки
- Родина
- Органи
самоврядуванн
я
- пед. Рада
- метод. Рада
Учасники
реалізації
проблеми
22. Основні пріорітети
Використання інноваційних технологій.
Формування позитивної мотивації до навчання
та вибору майбутньої професії.
Впровадження інформаційних технологій,
активізація самостійної роботи.
Шкільні традиції.
Організаційне – педагогічне забезпечення
рівного доступу до якісної освіти.
Науково – методичне забезпечення реалізації
завдань науково – методичної обласної
проблеми.
32. «Соціальна
педагогіка:
теорія та практика»
Збірник наукових праць. Луганськ, ЛНУ.
Журнал внесено до переліку наукових фахових видань
України (педагогічні науки).
2007 №02
Аніщенко А. «Соціалізація юнацтва в умовах
територіальної громади як складова громадянського
виховання»
33. « І створили так, як велів їм диявол. Дитина
любить природу, тому її замкнули у чотирьох стінах.
Дитині подобається усвідомлювати, що її робота має
якийсь зміст, тому все побудували так, щоб її активність
не приносила ніякої користі. Дитина не може
залишатися без руху – її примусили до нерухомості.
Дитина любить працювати руками, а її примусили вчити
теорії та ідеї. Дитина любить говорити – їй наказали
мовчати. Дитина прагне зрозуміти – її змусили вчити
напам’ять. Дитина хотіла б сама шукати знань – їй усе
дають у готовому вигляді…»
Фар’єр – швейцарський педагог (1879 – 1960)
