2. Мета: забезпечити науково-методичну,
методологічну, теоретичну і практичну підготовку
педагогічних працівників до створення і захисту
моделі соціалізуючого освітнього простору
навчального закладу.
Завдання: компенсувати теоретичні знання учасників
заходу щодо понять і термінології з проблеми, підходів
до створення моделі соціалізуючого освітнього простору
навчального закладу;
скоригувати діяльність навчальних закладів з розробки
моделі школи;
визначити єдині підходи до проведення захисту моделі
освітнього соціалізуючого простору навчальних закладів
міста під час проведення Дня педагогічної ідеї.
.
3. Досвіду можна набути лише за допомогою діяльності, її
удосконалити — із часом.
Вільям Шекспір
Соціальна компетентність визначена Радою Європи
однією з п'яти ключових, якими повинні бути озброєні
молоді європейці.
Соціальна компетентність поєднує в собі аспекти всіх
інших компетентностей:
володіння мовою, своєю та іноземною,
знання історії, релігії, культури;
громадянські компетенції;
відповідальне ставлення до свого здоров'я та здоров'я
оточення;
компетенції самовдосконалення, саморозвитку й інші
4. Структура соціальної компетентності
Когнітивна підструктура Поведінковий
складник
Особистісний
складник
Знання Уміння Навички Здатності Психофізіологічні
якості
Про себе Розуміти Загально-
навчальні
Захищати власні
інтереси
Соціальний інтелект
Риси характеру Аналізувати Ефективної
взаємодії
Застосовувати знання Ціннісні орієнтації
Вікові
особливості
Формулювати Збереження
здоров'я
Розробляти проекти на
майбутнє
Ставлення
Оцінювати Реалізовувати власні
плани
Емоції
Робити вибір Мотивація
діяльності
Бути
відповідальним
Про
навколишній
світ
Спілкуватися Дбати про інтереси
інших
Способи
діяльності
Конструктивно
взаємодіяти
Діяти відповідно до
ситуації
Способи
виправлення
помилок
Приймати
рішення
Успішно взаємодіяти з
іншими
5. Методи розробки та впровадження
моделі нової школи:
1.Теоретичний аналіз науково-методичної літератури з теми.
2. Вивчення досвіду створення та реалізації аналогічних
проектів в Україні та інших країнах.
3. Конструювання структурних компонентів моделі.
4. Вивчення відомих і розробляння нових продуктивних методик
і педагогічних технологій.
5. Формування соціально-педагогічної, соціально-психологічної,
психолого-педагогічної та методико-технологічної компетенцій
учасників освітнього процесу.
6. Емпіричні дослідження, що містять моніторинг розвитку
особистості учнів і вихованців, стану їхнього здоров'я на різних
етапах упровадження моделі, зростання професійної
майстерності педагогів, розвитку навчального закладу тощо.
6. Модель у контексті змісту може бути:
описовою
функціональною
функціонально-динамічною
евристичною
структурною
інтегративною
Форми зображення педагогічних моделей
графічна
текстова
комп'ютерна
7. Теоретичне підґрунтя
безперервне навчання упродовж життя як головна
умова розвитку людини інформаційного
суспільства;
покращення/удосконалення професійної
підготовки та мотивації педагогічного персоналу на
внутрішньому шкільному та позашкільному рівнях;
освітній пакет «Еduсаtіоn»:
9. Модель соціалізуючого
освітньо-виховного середовища
Під моделлю соціалізуючого освітньо-виховного
середовища розуміється органічне поєднання
когнітивних системоутворюючих зовнішніх і
внутрішніх екзистенційних умов спільного змісту
продуктивної пізнавальної діяльності педагогів, батьків,
учнів, представників соціальних інститутів, спрямованих
на розвиток і саморозвиток, одержання елітної освіти і
виховання всіх учасників навчально-виховного процесу,
на формування креативного і критичного мислення, на
самовдосконалення і самореалізацію в макро- і мікросоціумі,
на створення умов для життєвої самотворчості.
10. Факторно-інституційна модель
соціалізуючого простору
Я – успішний учень,
у дорослому житті – успішний працівник
Я – система громадянських компетентностей, у
дорослому житті – свідомий громадянин
Я – система ціннісних ставлень,
у дорослому житті – успішний сім’янин
Суспільне замовлення
11. Завдання :
забезпечити розбудову такого освітнього
простору, у якому особистість з раннього
дитинства усвідомлювала б свою суспільну
значущість і через систему ціннісних
ставлень набувала досвіду взаємодії з
соціумом
12. Принципи побудови соціалізуючого простору
гуманізм,
природовідповідність,
співробітництво,
соціальна узгодженість,
цілісність,
соціокультурність,
технологізація.
13. Модель соціалізуючого простору123
Я –
соціальний
образ ,
особистість
Сім’я,
родина
ДНЗ
ЗНЗ
Поза-
шкільні
заклади
Соціум
Змістові сегменти простору
агентисоціалізації
лідерства
соціальної
практики
та професійного
вибору
культуротворчий
здоров’я-
зберігаючий
інформаційно-
технологічний
соціо-
культурний
1
2
3
1
2
3
1
2
3
Технологічний
компонент:
форми ,
прийоми,
методи
Соціальне замовлення
Оцінювально-рефлексивний компонент
Структурно-
змістовий
компонент
16. Мотивиповедінкиуправильномужиттєвомувиборі
Батьківськадіагностика
педагоги
Духовні потреби особистості
Педагогічна діагностика і самодіагностика
особистість
Самореалізаціяужитті
Соціальнадіагностикаісамодіагностика
Педагогічна
майстерність
Навчання праці
Самоосвітня
діяльність
МОРАЛЬНА ЗДОРОВА
ЛЮДИНА
Інтелектуальна
ініціатива
Навчання життя
Інтелектуальна
компетенція
батьки
ОСВІЧЕНА ЛЮДИНА
Саморегульоване
навчання
Навчання пізнання
Можливості до
саморегуляції
УСПІШНА В
САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
Суспільні потреби
Навчання спільного
життя
можливості
здоров'я
задатки
здібності
ГРОМАДЯНИН Ситуація вибору
Рефлексія,коригування
Вироблення власної життєвої філософії соціум
дитина
17. Концептуальна структура
випереджаючої освіти:
Міждісциплінарність.
Інноваційність.
Випереджальне навчання.
Компетентісний підхід до навчання.
Діяльнісний підхід, орієнтація на
ініціативну діяльність вчителя та учнів.
Виховання відповідальності як
мотиваційного блоку поведінки
особистості.
Використання проективних технологій в
освіті.
18. Основні ознаки випереджаючої
освіти:
Оновлення змісту шкільної освіти на засадах
прогнозування розвитку сучасного суспільства. Усе
суспільство має стати навчальним довкіллям (пріоритет
завдань дослідницьного характеру).
Орієнтація на виховання ключових компетентностей,
які дадуть змогу учням успішно самореалізуватися у
життєвому просторі.
Перехід на технології ІКТ, запровадження
“електронного навчання” і “електронного оцінювання”
Підтримка індивідуалізованого та самостійного
навчання.
Партнерство та співробітництво у характері навчальної
діяльності.
Орієнтація змісту освіти на інтегративність подання
матеріалу.
19. Структура освітньо-виховного простору:
освітні цінності,
виховні ідеали,
освітні та виховні стратегії та практики.
Освітній простір складається
з функціональних просторів:
культурно-просвітницького,
суспільно-просвітницького,
виховного.
20. • формування сучасного багатофункціонального
середовища;
• гармонізація навчальної та позаурочної
діяльності учнів в умовах оновленого освітньо-
виховного середовища;
• об‘єднання в єдиний функціональний комплекс
освітнього та оздоровчого процесів у межах закладу;
• об‘єднання зусиль громади мікрорайону,
учнівських родин та шкільництва задля гармонійного
щасливого розвитку дітей.
21. шкіл:
Школа успіху
Школа сприяння здоров'ю
Школа для всіх
Школа майбутнього
Школа успішного самовизначення
Школа радості, творчості, спокою та доброти
Школа життєтворчості
Школа радості
22.
23. Соціальне замовлення до закладів освіти
сім′я ЗНЗ ДНЗ
дитячі
організаціїсоціум
Напрямки
діяльності
