Класним керівникам та кураторам - пам'ятка самоврядування

1. Для того, щоб самоврядування діяло, класному керівникові потрібно
дотримуватися таких порад:
1. Щирість, довіра, любов, уміння бути молодим, іти в ногу з життям.
2. Бажання співпрацювати.
3. Єдність і злагода.
4. Віра в самоврядування.
5. Я — консультант, порадник.
6. Головне: як вважаєте ви? Ні — авторитаризму!
Організація життя учнівського колективу складається з таких
компонентів:
• система самоврядування й самообслуговування;
• система ролей (доручень);
• система норм, правил поведінки, традицій;
• система відповідальності й стимулювання;
• система відносин;
• система дозвілля.
Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя колективу
Мета:
1. Через широко розвинену систему органів самоврядування забезпечити
залучення учнів до діяльності колективу, суспільства.
2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто
значущими для кожного з них.
3. Сформувати в учнів високі моральні якості, уміння співпрацювати на
принципах рівності, гласності, демократизму.
4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних
доктрин, релігійних переконань.
5.Сформувати почуття патріотизму, національної гідності; поваги до рідної
мови.
6.Ознайомити учнів із різними демократичними здобутками, особливостями
становлення демократії в Україні.

2. Основні сфери діяльності учнівського самоврядування
1.Організаторська сфера
Організаторська діяльність педагогів (керівників) школи має на меті:
• впорядкувати роботу органів учнівського самоврядування (конкретних учнів,
відповідальних за певний напрям роботи);
• надати їхній діяльності планомірного характеру, доводити до учнів-
виконавців практичні вказівки;
• проводити інструктування;
• здійснювати контроль за роботою органів самоврядування класу.
2. Комунікативна сфера
Налагодження педагогічно доцільних ділових між особистісних відносин між
•педагогами-консультантами й учнями, відповідальними за певний напрям
роботи;
• педагогічними працівниками й учнями — керівниками органів учнівського
самоврядування;
• педагогічними й учнівськими колективами.
3. Діагностична сфера
Педагогічні працівники школи мають здійснювати аналіз своєї щоденної
діяльності в контексті педагогічного управління учнівським самоврядуванням,
виявлення успіхів та недоліків у роботі його органів.
Етапи розвитку шкільного самоврядування
1. Вивчення мети й змісту демократизації учнівського життя.
2. Вивчення рівня учнівського самоврядування (ступінь громадської активності
учнів).
3. Планування та організація спільної роботи вчителів і учнів щодо формування
демократичних відносин.
4. Забезпечення реальних прав і обов'язків учнів як важливий чинник
демократизації шкільного життя.
5. Гласність, створення оточення вільного висловлювання думки, різноманітні
шляхи активізації співпраці як важлива умова демократизації.
6. Використання нестандартних форм виховної роботи.
7. Органи самоврядування в системі освіти.

3. Пам’ятка лідеру, керівнику, консультанту, учаснику учнівського
самоврядування
Педагогу! Якщо в нашій школі діє учнівське самоврядування і ти його лідер,
керівник, консультант, учасник, пам'ятай:
 на старому далеко не поїдеш, тому ускладнюй, збагачуй, змінюй
діяльність самоврядування;
 ваш шлях від ускладнення діяльності до ускладнення організаційної
структури, а не навпаки;
 уміло поєднуй тимчасові та постійні групи, організаційні структури, ради,
комітети, штаби;
 власні особисті соціальні інтереси, захоплення поєднуй із прагненнями,
інтересами дітей;
 розвивай соціальну мотивацію дітей, соціальне звучання їхньої діяльності
(якщо підліток носить "каміння", учи його думати про ту "кам'яницю",
яка вибудується з цього каміння);
 допомагай встановленню, розвитку контактів органів самоврядування з
іншими школами, іншими об'єднаннями, організаціями. Порівняння,
спілкування з іншими однолітками - потужна сила для розвитку;
 обговорюй із дітьми проблеми учнівського самоврядування, обмірковуй
спільно з ними перспективи;
 роз'яснюй педагогам, адміністрації, батькам діяльність органів
самоврядування, обговорюй із компетентними людьми проблеми вашого
розвитку;
 пам'ятай: діяльність в органах самоврядування дітей і підлітків - це не
педагогіка, а соціальна дія, соціальне життя;
 пам'ятай: учнівське самоврядування - це педагогічна умова раціонального
розвитку школярів. Думай про те, як підтримати їх під час вирішення
їхніх проблем, як допомогти їм зайняти сприятливу позицію у світі
ровесників, підтримуй їх в успіхах та досягненнях.

4. Учнівське самоврядування - це
 метод організації учнівського колективу, який забезпечує формування
відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських
якостей окремої особистості;
 складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує
специфічні завдання єдиного колективу;
 результат педагогічної взаємодії вчительського й учнівського колективів;
 діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети,
її розробку;
 принцип організації життя колективу школярів.
Принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування
 розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;
 свідомість, самодіяльність та активність учнів;
 доброзичлива вимога;
 регулярна почергова змінність виборного активу;
 відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів;
 конкретизація колективних творчих справ.
Які завдання вирішує учнівське самоврядування
 Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.
 Формує особистість із глибоко усвідомленою громадянською позицією.
 Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення
до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань
життя класу та школи.
 Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення особистість.
 Забезпечує захист прав і інтересів учнів.
 Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів у
конкретних справах.
 Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та
суспільної мети.
 Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

5. Головними вимогами для успішного розвитку учнівського
самоврядування мають бути:
 зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та
більшості учнів;
 чіткий розподіл обов'язків щодо керівництва органами учнівського
самоврядування;
 оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням
специфіки навчального закладу;
 чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі
школи (єдина документація, вимоги, дні засідань);
 організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;
 гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені
тощо);
 нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського
самоврядування.
Дієвість роботи учнівського самоврядування тільки тоді буде
результативною, коли базуватиметься на таких провідних принципах:
 тактовне, дохідливе роз'яснення учням їх посильної участі в управлінні
навчально-виховним процесом;
 залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування,
штабах, комісіях, постійних та тимчасових формуваннях;
 педагогічне керівництво колективною творчою діяльністю дітей та їх
самоврядуванням;
 широке використання в практичній роботі педагогіки співробітництва;
розширення гласності в роботі органів учнівського самоврядування;
 організація індивідуального та групового змагання, підведення підсумків
та нагородження переможців;
 систематичне навчання організаторської діяльності.