Downloaded 11 times
More Related Content
Similar to сучасні наукові підходи до організації навчально виховного процесу 2007
сучасні наукові підходи до організації навчально виховного процесу 2007
- 1. Сучасні наукові підходидо організації навчальновиховного процесу Підготували: Перемєєнко О.В. – вчитель російської мови, світової літератури Чайка Н.Ю. – вчитель математики
- 2. Компетенція – це •результат освітніх технологій, методів, організаційних форм, навчального середовища та є основою для формулювання індикаторів рівня кваліфікації; • сукупність знань, умінь і навичок, які придбані під час навчання та необхідні для виконання конкретної роботи.
- 3. Компетенції – критеріїякості освіти • 1. Політичні й соціальні компетенції (пов'язані зі здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень) • 2. Компетенції, що стосуються відношень у суспільстві (міжкультурні компетенції) • 3. Компетенції, що визначають володіння усним і письмовим спілкуванням • 4. Компетенції, пов'язані з адекватним сприйманням та застосуванням сучасної інформації • 5. Компетенції, що реалізують здатність і бажання вчитися як основу безперервної підготовки в професійному плані, а також в особистому й громадському житті
- 4. Компетентнісний підхід тіснопов’язаний із такими підходами до навчання, як • особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх” на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти); • діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій). Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».
- 5. Професійні компетенції –це ті, які є необхідними для здійснення певної професійної діяльності. Вони є невід’ємними від об’єкта та предмета праці та відображають професійну кваліфікацію. Професійні компетенції мають свою специфіку, поєднують знання й навички, необхідні для реалізації професійної діяльності й певних посадових обов'язків.
- 6. Ключові компетенції • навчальна(уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел різними способами, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя, підвищувати професійний рівень); • здоров’язберігаюча (здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє та інших людей);
- 7. • соціальна (здатністьдо співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях); • компетентність щодо інформаційних і комунікативних технологій (уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, для власного розвитку, технічна компетентність, уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й систематизації, зберігання й передавання інформації, оперувати технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства);
- 8. • загальнокультурна (спроможність аналізувати й оцінювати досягненнянаціональної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати; опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей); • громадянська (здатність орієнтуватися в проблемах суспільно-політичного життя, здійснювати захист своїх громадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й суспільству);
- 9. • підприємницька (здатність співвідносити власні економічні інтереси з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересамиінших людей та суспільства; бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й підприємницьку діяльність і працю колективу; змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності; складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно обґрунтовані рішення; презентувати інформацію про результати власної економічної діяльності).
- 10. Як ФОРМУЮТЬСЯ КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ? Ключовікомпетентності досягаються в процесі навчання через усі без винятку предмети й виховні заходи. За набуття ключових компетентностей відповідальна не тільки школа: на їх формування впливають сім’я, масмедіа, релігійні та культурні організації.
- 11. Гуманістичний підхід доформування зазначених компетенцій розкриває людину як унікальну цілісну особистість, що розвивається у процесі активної самореалізації свого творчого потенціалу в системі взаємодії з іншими людьми. Кінцевою метою гуманістичного підходу до формування компетенцій є формування самосвідомості та становлення його як особистості в суспільстві. Системний підхід відображає взаємозв'язок і взаємозалежність явищ і процесів навколишнього середовища. Його сутність у тому, що він дозволяє виявити ті інтегративні системні властивості та якісні характеристики, які відсутні в окремих складових компонентах систем
- 12. Характерними ознаками акмеологічногопідходу є прогресивна спрямованість, інтенсивність, принципова незавершеність (відкритість для наступного витка розвитку). Нагальним завданням акмеологічного підходу до навчання є озброєння суб'єкта діяльності знаннями й технологіями, що забезпечують можливість його успішної самореалізації в різних сферах діяльності, зокрема в сфері обраної професії. Акмеологічний підхід передбачає задіяння творчого потенціалу людини, що відповідає сучасним соціально значущим цілям та орієнтирам.
- 13. Висновки Головне завдання освітисьогодні – навчити молодих людей творчо і плідно взаємодіяти із суспільством і в такий спосіб досягати статусу повноправних і компетентних громадян, послідовно та поетапно створювати умови для набуття учнями необхідних компетентностей. Компетентнісний підхід – лише один із чинників, що сприяють модернізації змісту освіти, він лише доповнює низку освітніх інновацій, не применшуючи значення класичних підходів.