1. Науково – методична проблема
школи
СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОГО
СУПРОВОДУ ЯК ВАЖЛИВОГО
ЧИННИКА ПРОЦЕСУ
СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
2. Головна мета:
визначення освітніх стратегій
соціалізації особистості;
розробка показників соціального
розвитку учнів різних вікових груп;
удосконалення системи психолого-
педагогічного супроводу як важливого
чинника процесу соціалізації.
3. Основні завдання:
Аналіз наукової літератури з проблеми, визначення
освітніх стратегій соціалізації особистості у навчально-
виховному процесі;
Відбір пакету методів та методик діагностики
соціального портрету учнів різних вікових груп;
Запровадження гнучкої системи організації навчального
процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку
освітньої галузі та науково обґрунтованим концепціям
соціалізації особистості демократичного суспільства;
Розробка та впровадження моделей розвивального
освітнього середовища, що сприяє процесу соціалізації
та формуванню громадської активності учнів;
Розробка рекомендацій, спрямованих на самоосвіту,
створення можливостей для особистісного та
професійного зростання педагогічних працівників у
процесі роботи над програмою.
4. Очікувані результати
На рівні особистості фахівця
усвідомлення пріоритетів освіти, спрямованої
на комплексне впровадження педагогічних
стратегій соціалізації особистості;
впровадження інноваційних педагогічних
технологій розвитку соціальних компетенцій
учнів;
зростання прагнення до самовдосконалення,
самоосвіти та самореалізації;
включення в систему науково-дослідної
роботи, накопичення передового
педагогічного досвіду, який може бути
запровадженим у масову практику.
5. На рівні особистості учня
• активізація механізмів соціалізації та адаптації;
• формування позитивного образу-Я;
• залучення до системи діяльності, що стимулює
розвиток громадянської активності та зростання
рівня життєвої компетентності учнів.
6. Важливе значення у реалізації програми
відіграють фактори педагогічного впливу на
розвиток соціальної компетентності учня.
Серед них:
Розвинене освітнє середовище школи;
Сприятливі внутрішньо шкільні комунікації
(партнерство у стосунках, взаємоповага);
Спрямованість на формування соціальної
компетентності особистості, особистісно-
зорієнтований підхід в організації навчально-
виховного процесу;
Шкільні традиції;
Доцільне і оптимальне використання інформаційно-
комунікаційних та інших інноваційних технологій.
7. Успішна реалізація програми
забезпечить можливість ефективно
реалізувати основні принципи
виховання соціально компетентної
особистості та збагатити
навчально-виховний процес
новими формами та методами
виховної роботи на засадах
інноваційної педагогіки та
психології.
8. Етапи роботи над проблемою
Підготовчий
Конкретизація проблеми на рівні педагогічного
колективу, планування роботи творчих груп,
створення «банку інформації» з питань соціалізації,
розвитку соціальних компетенцій учнів, визначення
основних показників для системного відстеження,
діагностика рівня готовності педагогічного колективу
до роботи над проблемою, організація роботи
психолого-педагогічних семінарів з проблеми
соціалізації учнівської молоді
10. Практичний
Розробка та апробація системи діяльності
навчального закладу, або вчителя, вихователя,
спрямованої на розвиток соціальних компетенцій
особистості, запровадження новітніх педагогічних
стратегій та конкретних технологій соціалізації,
накопичення досвіду управління інноваційними
процесами в освітній діяльності.
11. Коригуючий
Аналіз та корекція накопиченого педагогічного
досвіду, визначення його основних ідей для широкого
запровадження, аналіз матеріалів діагностики рівня
розвитку соціальних компетенцій учнів та їх
навчальних досягнень. Вивчення та експертна оцінка
накопиченого педагогічного досвіду (актуальність,
оригінальність, новизна, стабільність, збалансованість
і комплексність результатів, раціональність витрат
часу, зусиль, засобів, відповідність реальним
можливостям основної маси вчителів і матеріальної
бази).
12. Підсумковий
Узагальнення перспективного педагогічного досвіду,
підведення підсумків роботи педагогічного колективу
з проблеми соціалізації учнів, підготовка матеріалів
для публікації, науковий аналіз матеріалів моніторингу,
підготовка підсумкової педагогічної ради.
